CC BY
39
принятых программ по энергосбережению. Например, за счет изменения структуры национальной экономики в пользу неэнергоемких отраслей в развитых странах происходит экономия до 40% всех первичных энергоресурсов;
- приобретение крупными государственными и частными компаниями, холдингами и другими хозяйствующими структурами лицензий и патентов у мировых лидеров с целью перехода к новым технологическим укладам;
- для сохранения Украиной лидирующих позиций в ряде наукоемких отраслей на период до 2020-2030 гг. целесообразным является наращивание организационно-экономических усилий государства по замене нево-зобновляемых источников энергии возобновляемыми.
Реализация этих предложений предполагает выбор государственных приоритетов в рамках долгосрочной перспективы развития национальной экономики с учетом принятых и готовящихся государственных решений в рамках сближения с ЕС и углубления стратегического партнерства в СНГ.
Список источников
1. Подолинский С.А. Труд человека и его отношение к распределению энергии / С.А. Подолинский // Слово. - 1980. -№ 4-5. - С. 145-211.
2. Лр В.Е. Екон^чний мехашзм реатзацп полижи енерго-ефективносп в Украш / В.Е. Лр, У.£. Письменна; НАН Укра!ни ; 1н-т екон. та прогнозув. - К.: 1н-т екон. та про-гнозув., 2010. - 208 с.
3. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление / В.И. Вернадский. - М. : Наука, 1991. - 270 с.
4. Словарь современной экономической теории Макмиллана : пер с англ. / [Дж.Т. Аддисон, Дэвид У. Пирс, Роберт Бар-лет и др.]. - М. : ИНФРА-М, 2003. - 608 с.
5. Одум Г. Энергетический базис человека и природы : пер. с англ. / Г. Одум, Э. Одум. - М.: Прогресс, 1978. - 384 с.
6. Енергетична стратеги Украши на перюд до 2030 р. : Постанова
Кабшету МЫстрш Украши вщ 15.03.2006 , № 145-р) [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу : ШрУ/^^^^акоП .rada.gov.ua
7. Чухно А. Науково-технолопчний розвиток як об'ект досль дження еволюцшно! економ1чно! теори / А. Чухно // Еко-номша Украши. - 2008. - № 1. - С. 12-22.
8. Мельник Л. Г. Економша енергетики : [навч. поиб.] / Л.Г. Мельник, О.1. Каршцева, 1.М. Сотник. - Суми : Уш-верситетська книга, 2006. - 238 с.
9. Славов В.П. Енергетична ощнка ефективносл використан-ня виробничого потенщалу цегельних тдприемств сшьсь-ких територш / В.П. Славов, О.В. Коваленко. - К.: ННЦ «1АЕ», 2009. - 106 с.
10. Економ1чний розвиток Украши: шституцюнальне та ресу-рсне забезпечення : монограф1я / [О.М. Алимов, А.1. Даниленко, В.М. Трегобчук та ш.]. - К.: Об'еднаний ш-т економжи НАН Украши, 2005. - 540 с.
11. Економжа Украши: стратепя [ полгтика довгострокового розвитку / [В.М. Геець, В.П. Александрова, Т.1. Артьомова та ш.] / 1н-т екон. прогнозування. - К.: Фенжс, 2003. - 1006 с.
12. Имитационное моделирование в энергетике / [Б. З. Пириашвили, М. М. Ворончук, Е. И. Галиновский, Б. П. Чиркин и др.]. - К. : Наукова думка, 2008. - 303 с.
Г. Крашвша
м. Донецьк
МОДИФ1КАЦ1ЙН1 РЯДИ ТИПОЛОГП 1НСТИТУТУ ЗАЙНЯТОСТ1
1нститут зайнятосп е багатогранним явищем сус-тльного життя, розгалуженою сощальною системою, що генеруе велии потоки робочо! сили та сотш мшьйо-н1в робочих мюць, важливим чинником формування способу життя 1 задоволення потреб людини. Тому ш-ститут зайнятосп потребуе наукового ввдображення 1 вже осмислено р1зш теоретичш та практичш його аспекта. Однак, в сучасних умовах, постала нагальна потреба в наданш цшностям та сенсам шституту зайнятосп первюного вщкриття в новому значенш.
Проблемами сощально-трудово! сфери та зайнятосп займалися Д. Богиня, О. Гршанова, М. Долшнш, Г. Завшовська, С. Злупко, Н. £сшова, Р. Колосова,
A. Колот, О. Крушельницька, Г. Мелж'ян, Г. Осовська,
B. Петюх, Л. Петрова, Ю. Привалов, Ю. Саенко, В. Сумцов, I. Тимош, С. Укра!нцев, О. Уманський та ш., в працях яких зайняпсть анал1зуеться як статистич-но-обл1кова та сощально-економ1чна категор1я; результат взаемоди попиту 1 пропозици на ринку пращ; компонент макроеконом1чних пропорщй; важливий напрям сощально-економ1чно! полгтики держави тощо.
Розробка ж типологи шституту зайнятосп носить бшьш обмежений характер та потребуе систематизовано-го та обгрунтованого щдходу, а ввдсутшсть дослвджень типологи частково пояснюеться недостаттм науковим шструментар1ем, здатним повтстю задовольнити енцик-лопедичний характер дослвджень шституту зайнятосп. А м1ж тим шститут зайнятосп е одтею з велико! кшькосп складних систем, онто-гносеолопчне дослвдження яких дозволяе накопичити коштовну шформацш щодо !хньо! даяльносп, що юнуе, 1 побудувати нов1 !хт складов!.
Метою статл е визначення тдстав та основних ас-пекпв створення модиф!кацшних ряд1в типологи шсти-туту зайнятост1. Ввдповщно в статп сформульовано за-
вдання: виявити та дослвдити типологiчнi ознаки класи-фiкацiйних ряд1в наочно! обласп зайнятосп, що е; ство-рити модифшацшш ряди типологй' iнституту зайнятостi як основу формування вдеального типу трансформаций iнституту зайнятостi на сучасному ринку пращ.
В дослвдженнях велико! кшькосп рiзнорiдних об'ектiв та явищ, до сукупносп яких належить й досль дження iнституту зайнятостi, широко використовують таке загальнонаукове поняття, як «типолопя». (В нау-кових джерелах до середини 70-х рошв ХХ ст. - «типо-логiзацiя»).
Теоретичним аспектам проблеми визначення онто-логi! поняття «типолопя» присвячено невелику к1льк1сть публ1кащй, в яких однi автори вважають поняття «кла-сифiкацiя», «систематизацiя» та «типолопя» тотожними [1; 6], iншi наголошують на !х рiзнозначностi [2; 7].
Так, на думку Е.Б. Алаева, «класифжащя» - це групування об'екпв, як1 вивчаються, за сукупностями (класами), що вiдрiзняються переважно шльшсними ознаками, а якiснi вiдмiнностi, яш простежуються мiж сусiднiми класами, вщображають динамiку розвитку об'ектiв за часом, простором або iерархiчним порядком, визначеним якимись критерiями, тому типологiя - це групування об'екпв, яш вивчають за сукупностями (типами), що стшко вiдрiзняються як1сними ознаками [1, с. 115]. Класифжацш та типологш цей же вчений розг-лядав як прийоми систематизации що включають мето-дичнi прийоми, пов'язанi з розподшом дослвджуваних об'ектiв за метою дослщження та вибраними критертя-ми на сукупносп, що як мають певну спiльнiсть, так й в^^зняються стiйкими ознаками [1, с. 114].
Д. Харвей вважав, що явища класиф^ються по-силанням на !хт ознаки, за !хнiм вимiром та ш. [8].
О. Шаблiй зазначав, що тип1зац1я - це прийомом сис-
68
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
тeмaтизaцiï, вона гнучкша шж класифжащя. Якщо в кла-сифжаци важливим e вичepпнiсть, нeпepeтин piзниx клaсiв одного piвня, то в титзаци явищe пepeтину, накладання ти-пiв e pядовим, а вичepпнiсть нeобов'язковa. Типiзaцiя мae спpaву як з xapaкгepними eтaлонними властивостями, так й з пepexiдними ознаками. Якщо класифжащя пepeдбaчae iснувaння мiнiмум atox клас1в явищ, то типiзaцiя ж виключae вилучeння тшьки одного типу [4, с. 79].
В науковт джepeлax SG-x pокiв ХХ ст. поняття «типолопя» вжe pозглядaють як мeтод наукового п1знання, в под^уш! якого - дeкомпозицiя сукупностi об^кив та ïx синтeз з викоpистaнням узaгaльнeноï, iдeaлiзовaноï модeлi або типу. Типолопю викоpисто-вують для поpiвняльного aнaлiзу суттeвиx ознак, зв'язкiв, вщносин, piвнiв оpгaнiзaцiï об'eктiв; та pозг-лядають як peзультaт типологiчного опису та зютав-лeння. Тодi об^уш^вано вважали, що з пpоблeми типологий стикаються всi науки, як мають спpaву з piзно-piдними за складом сукупностями об'eктiв i в^шують завдання впоpядковaного опису цж сукупностeй; та що типологiя - да унiвepсaльнa пpоцeдуpa наукового мис-лeння, яка гpунтуeться на виявлeннi подiбностi та вщ-мiнностi об^кив дослiджeння, на пошуку нaдiйниx способiв ïxньоï iдeнтифiкaцiï [9].
В [10] поняття «типолопя» тeж тлумачилося як «...вид^нм в гpупи, зaсiб науково1' клaсифiкaцiï за до-помогою aбстpaктниx тeоpeтичниx модeлeй (типiв), в якм фiксуються нaйвaжливiшi стpуктуpнi або функщ-онaльнi особливостi дослiджувaниx об'eктiв».
Алe були вчeнi, якi мали тpоxи вiдмiнну думку. Так, у поняття «типолопя» в тугому видaннi [7] два знaчeння: втiлeння зaгaльниx понять, дай за допомо-гою конкpeтниx зpaзкiв та гpупувaння об'eктiв за xa-paктepними ознаками.
I вжe на початку наступного дeсятиpiччя в [б] по-няттю «типолопя» надано досить склaднe визнaчeння, а сaмe: вчeння щодо клaсифiкaцiï, впоpядкувaння та систематизаци склaдниx об'eктiв, якe гpунтуeться на поняттяx нeчiткиx сукупностeй та титв; вчeння щодо клaсифiкaцiï складна об'eктiв, якi пов'язaнi мiж собою re^raM^a; вчeння щодо клaсифiкaцiï складна об'eктiв, як важко pозмeжувaти.
В фшософи ж поняття «клaсифiкaцiя» та «систе-мaтизaцiя» часто нe ототожнювалися, pозглядaлися як пpинципово piзнi способи тзнання. А «типологiю» нe вважавали pозповсюджeним поняттям, xоч визначали, що в дeякi науки воно увшшло досить стало. Алe були й вийнятки. Так в [2] поняття «типолопя» pозумieться як спосiб групування об'eктiв, що дослiджуються, а, оскшьки сукупнiсть об'eктiв, що гpупуються, можe бути гeтepо- або гомогенною, тобто, типолопя - да ^у-пування гомогeнниx об'eктiв. Пpи цьому типологiзaцiя тeж pозглядaeться як споаб гpупувaння i ввaжaeться, що в ^овда типологiзaцiï один тип вiдокpeмлюeться вiд iншого на пiдстaвi вилучeння вiдмiнностeй дeякиx ïxнix ознак за подiбностi iншиx, iнвapiaнтниx всьому пepeлiку. Тобто, типологiзaцiя - цe пpодовжeнням кла-сифiкaцiï, бо клaсифiкaцiя дeкомпозуe гpупи piзноpiд-ниx об'eктiв до piвня якiсноï одноpiдностi, i виявити пepeлiк об'eктiв як модифiкaцiю дeякого типу можна за iснувaння уяви щодо цього типу. Типолопзащя rnepera-нae мeжi eмпipичниx дaниx щодо об^кив i звepтaeться до якогось мeтaоб'eкту, який ввaжae типом. Однак для типологiзaцiï - цe i^apiam, який peaлiзуeться в вapia-щяx ознак об'eктiв пpоцeсу типологiзaцiï. До того ж, типолопзащя на швному eтaпi aнaлiзу мae нaвeсти ш-peлiк об'eктiв та дати опис типу.
Автоp подiляe погляд, за яким «типологiя» - цe групування сукупностeй гомогeнниx (одноpiдниx) об'eктiв, i ввaжae, що тepмiн «типiзaцiя» дощльно ви-коpистовувaти для познaчeння ^овдсу синтeзу сукуп-
Çgj 2013/№2
носп об'eктiв на гpупи, а «типолопя» - для познaчeння його peзультaтiв.
Типологiя в поточному дослiджeннi - да модифь кaцiйнi pяди шституту зaйнятостi та peзультaт синтeзу клaсифiкaцiйниx pядiв наочно1' облaстi зaйнятостi. Cклaдовi модифiкaцiйниx pядiв типологiï вилучeнi мe-тодом типiзaцiï, тобто мeтодом синтезу сукупностi об'eктiв в гомогeннi сукупносп (одноpiдниx об'eктiв), кожна з якт e модифiкaцieю визнaчeного типу.
Поняття «тип» - головна лопчна одиниця синтeзу модифiкaцiйниx pядiв. Цe aбстpaктнe поняття, якe нe iснуe peaльно, a e peзультaтом наукового мислeння, якe тeоpeтично вiдтвоpюe нaйсуттeвiшi xapa^ep^rara склaдовиx наочно1' облaстi iнституту зайнятосп та по-eднуe ïx у поняття «тип». На цш пiдстaвi в мeжax кла-сифiкaцiйниx pядiв наочно1' облaстi iнституту зайнятос-п ствоpeно штучний об'eкт, який за низкою ^Kiepim pозглядaeться як пpeдстaвник всieï сукупностi класифь кaцiйниx pядiв [9].
Засадами для ствоpeння типу склaдовиx наочно1' обласп iнстигуту зaйнятостi e нaявнiсть у нт спiльниx типологiчниx ознак в умовax, за якими кожна складова наочно1' облaстi можe xapaктepизувaтися особливостями.
Тобто, типологiя, як мeтод наукового тзнання ш-ституту зaйнятостi, опepуe тeоpeтичними aбстpaктними модeлями (типами) та синтезом склaдовиx класифша-цiйниx pядiв наочно1' облaстi iнституту зaйнятостi за подiбними ознаками. Типологiя ж e й мeтодичним ^и-йомом систематизаци складов^ клaсифiкaцiйниx pя-дiв, ïx класифжацй за допомогою aбстpaктниx модeлeй, гpупувaнням гомогeнниx склaдовиx, в т.ч. за xapa^ep-ними ознаками. Тобто, типологя e peзультaтом як типолопчного опису та зiстaвлeння, так й наукового узaгaльнeння.
Клaсифiкaцiйнi pяди об^кив, пpоцeсiв та завдань нaочноï' обласп iнституту зaйнятостi нaвeдeно в [11].
Щдставою для ствоpeння типологiï' шституту зайнятосп aвтоp визначив iнтeгpовaний чинник - коpтeж склaдовиx iepapxiчноï стpуктуpи логiко-сeмaнтичноï' модeлi нaочноï обласп iнституту зaйнятостi (1), що метить клaсифiкaцiйниx pядiв об'eктiв Q = {q¿}, (i=1+49), пpоцeсiв Р = {pj}, (j=1+49) та завдань Z={zs}, (s=1 +17), та явлж собою коpeнeвий piвeнь типологiï шституту зайнятосп:
< Q; Р; Z> = {< q1 ; pf, zi>}, (1) д^угий iepapxiчний piвeнь об'eктiв нaочноï обласп iнституту зайнятосп явлж собою клaсифiкaцiйний pяд «Класи», що склaдaeться e шeсти модифшацш {q:¡}, (i = 1+б), як e peзультaтом дeкомпозицiï коpeнeвого piвня iepapxiчноï' стpуктуpи об'eктiв Q логiко-сeмaнтичноï модeлi нaочноï облaстi iнституту зайнятосп, пepeлiк та умовнi познaчeння якм показано в табл. 1.
Таблиця 1
Класифшацганий ряд другого iepapxÍ4Hoio р!вня {q2 '} лoIiкo-семантичнoï мoделi Hao4Hoï oбластi шституту зайнятост!
Клaсифiкaцiйний pяд тpeтього iepapxiчного piвня «Щiдклaси» {q3J}, (1=1+6; j=1+6) логiко-сeмaнтичноï' модeлi нaочноï облaстi шституту зайнятосп - да вжe 19
69
№ з/п Класи pibM q2'
Умовж познaчeння Назва класу
1. q,1 Економiчно aктивнe нaсeлeння
2. q.2 Робочi мiсця
3. q2 Ринок пpaцi
4. Дepжaвнi оpгaни та оpгaни мiсцeвого сaмовpядувaння
5. q2 Cфepa докладання пpaцi
б. q2 Фоpми зайнятосп
складових, а четвертого рiвня «Складов! шдклаав» (Ч43к} 0=1+6; ]=1+6; к=1+11) - 23 елементи, перелш та умовш позначення фрагменту яких показано в табл. 2.
Таблиця 2
Фрагмент «Нестандартна форма зайнятосп» класифь кацiйного ряду четвертого рiвня (ц4чк} лопко-семан-тично! моделi наочно! областi iнституту зайнятосп
№ з/п Класи ршня qjjk
Умовне Назва
позначення складово!
1. а 611 q19 Шдприемництва у малому бiзнесi
2. 612 q19 1ндивщуальна трудова дiяльнiсть
3. 6ii q19 Бездоговiрна форма зайнятосп
4. а 614 q19 Неповна зайнятiсть
5. а 615 q19 Непостiйна зайнятiсть
6. п 616 q19 Недозайняпсть
7. п 617 q19 Перезайнятiсть
8. 618 q19 Вторинна зайнятiсть
9. a 619 q19 Неформальна зайнятють
10. a 6110 q19 Зайнятють у домашньому господарствi
11. n 6111 q19 Волонтерська дшльшсть
Класифжацшний ряд «Процес» {pu}, (i=1+4) представлено в лопко-семантично! моделi наочно! об-ластi зайнятостi чотирма елементами: pi1 = «Рух робочо! сили»; pi2 = «Рух робочих мюць», pi3 = «Функцiонування ринку пращ» та pi4 = «Вплив на зайнятють» якi теж е результатом декомпозицп кореневого рiвня iерархiчно! структури процесiв Р лопко-семантично! моделi наочно! областi iнституту зайнятосп.
Пiдпроцеси наочно! областi iнституту зайнятосп декомпозуються в класифжацшний ряд «Ди», а елементи останнього - в класифiкацiйний ряд «Операцi!».
Модифтащйш ряди типологi! iнституту зайнятостi - це сукупнють однотипних складових наочно! обласп шституту зайнятостi, де типом визначено кортеж (1), ю-нування якого обгрунтовуеться ввдповвднютю вимогам, що пред'являються до типу, а саме: всi його ознаки об'е-кпв Q = {q,}, (i = 1+49), процеав Р = {pj}, (j = 1+49) та завдань Z = {zs}, (s = 1+17) мають вик1нчену сукупнiсть значень; до одного типу належать об'екти, процеси та завдання, що мають один й той же перелк iндексних ознак, визначений для кожного типу; !х вихвдний перелiк не тiльки достатнiй, а й необхвдний, тобто не включае шдекси, що не несуть шформащ! з характеру типу мо-дифжащйних рядiв типологi!. Це дозволяе обгрунтувати створення модифiкацiйних рядiв, що уявляеться особливо важливим при вивченш такого специфiчного об'екту дослвдження як шститут зайнятостi.
Фрагмент модифiкацiйних рядiв кореневого рiвня типологi! <Q;P;Z> та «Нестандартна форма зайнятосп» шституту зайнятосп показано в табл. 3.
1деальний тип типологи шституту зайнятосп, що мае базуватися на вилучет повних ознак та властивостей кла-сифiкацiйних ряда наочно! обласп зайнятосп та в1дазня-тися ввд шших титв особливою формою абстракци - вдеа-лiзацiею - виявити неможливо через неповноту класифша-щйних ряда, як1 модельованi на iснуючих мат^алах нау-кових джерел щодо шституту зайнятосп на ринку пращ.
Тому напрямом подальшого дослвдження типологi! шституту зайнятосп на сучасному ринку пращ прюрите-тним стае визначення идеального типу типологи. Сутнiсть цього процесу полягае у вилученi основних складових та вщносин, типових для трансформащ! iнституту зайнятос-т на сучасному ринку пращ, та в абстрагуванш ввд дру-горядних. Результатом мае бути модель модифшацшних рядiв, !х iдеалiзований зразок, складений з перелшу пер-винних об'ектiв, процесiв та завдань трансформащ! ш-ституту зайнятосп на сучасному ринку пращ.
Таблиця 3
Типолопя (фрагмент) шституту зайнятосп
Сукупнiсть об'ектiв зайнятосп Q Сукупнiсть процесiв зайнятостi Р Сукупнють завдань зайнятосп Z
Модис Ыкацшний ряд кореневого ргвня <Q; Р; Z>
Зайнятiсть як об'ект Зайнятють як процес Задоволення суспшьних та шдив^альних потреб в зайнятосп
Модифжацшнийряд "Нестандартна форма зайнятостг" <q19611+ q196111; pu z>
Шдприем-ництво у малому бiзнесi Рух робочо! сили Створення робочих мюць окремими громадянами за 1х власш кошти з метою одер-жання постшного чи тимча-сового доходу й задоволення особистих потреб у самореа-лiзацi!
Рух робочих мюць
Функцюнування пiдприемництва малого бiзнесу на ринку пращ
Вплив на зайнятють
1ндивь дуальна трудова дiяльнiсть Рух робочо! сили Самостшний пошук трудових занять окремими громадянами за !х власн кошти з метою одержання постшного чи тимчасового доходу й задо-волення особистих потреб у самореалiзацil
Рух робочих мюць
Функцюнування шдивщуально! тру-дово! дiяльностi на ринку пращ
Вплив на зайнятють
Неповна зайнятiсть Рух робочо! сили Забезпечення зайнятосп в умовах знижено1 дшово1 активности скорочення обсяпв виробництва, реконструкщею щдприемства, цикшчним характером розвитку еконо-м^
Рух робочих мюць
Функцюнування неповно!зайнятосп на ринку пращ
Вплив на зайнятють
Непостiйна зайнятють Рух робочо! сили Забезпечення зайнятосп в умовах знижено1 дшово1 активности скорочення обсяпв виробництва, реконструкщею щдприемства, цикшчним характером розвитку еконо-м^
Рух робочих мюць
Функцюнування непостшно! зайнятосп на ринку пращ
Вплив на зайнятють
Недозай-нятють Рух робочо! сили Забезпечення зайнятосп в умовах знижено1 дшово1 активности скорочення обсяпв виробництва, реконструкщею щдприемства, цикшчним характером розвитку еконо-м^
Рух робочих мюць
Функцюнування недозайнятосп на ринку пращ
Вплив на зайнятють
Вторинна зайнятiсть Рух робочо! сили Прагнення шдвищити рiвень доходш, власну конкурентос-проможнiсть на зовшшньому ринку працi та урiзноманiт-нити форми реалiзацi! свое1 потреби в пращ рiзними видами робп
Рух робочих мюць
Функцюнування недозайнятосп на ринку пращ
Вплив на зайнятють
Неформальна зайня-тiсть Рух робочо! сили Зайнятiсть тiльки на свш ризик з повною вщповщаль-нютю за результати в супереч з офщшною'1 економiкою iз залежнiстю доходiв вiд випа-дкових обставин та вщсутщ-стю соцiального захисту
Рух робочих мюць
Функцюнування вторинно! зайнятосп на ринку пращ
Вплив на зайнятють
Надомна праця Рух робочо! сили Забезпечення повного та результативного використан-ня людських ресурсiв, залу-чення до пращ тих ойб, яю для традицшних форм зайня-тостi неприйнятщ або незру-чнi
Рух робочих мюць
Функцюнування неформально! зайнятосп на ринку пращ
Вплив на зайнятють
Дистанцiйна зайнятiсть Рух робочо! сили Забезпечення повного та результативного використан-ня людських ресурйв, залу-чення до пращ тих ойб, як1 для традицшних форм зайнятосп неприйнятнi або незру-чнi
Рух робочих мюць
Функцюнування надомно! пращ на ринку пращ
Вплив на зайнятють
Рух робочо! сили
Волонтер-ська дшльшсть Рух робочих мюць Забезпечення повного та результативного використан-ня людських ресурйв, залу-чення до працi тих ойб, як1 для традицiйних форм зайнятосп неприйнятщ або незру-чщ
Функцюнування дистанщйно! зайнятосп на ринку пращ
Вплив на зайнятють
Рух робочо! сили
70
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ
В стати визначено пвдстави та основт аспекти створення модифшацшних ряд1в типологи шституту зайнятосп. Основш висновки та результаты дослвджень зво-дяться до наступного:
- поширено поняття «типолопя» на шститут за-йнятостц
- виявлено та дослвджено типолопчт ознаки кла-сифшацшних ряд1в наочно1 обласп шституту зайнятосп;
- типолопю шституту зайнятосп представлено модифшацшними рядами, що юнують в просторовш систем1 координат, вщбивають основт напрями функ-щонування шституту, утворюють його алгоритми ви-бору та е основою формування реального типу в тран-сформаци шституту на сучасному ринку пращ;
- модифшацшт ряди типологи шституту зайнятосп створено за трьома типолопчними ознаками: органь зацшною Q (р1внями 1—3), функщональною (завдання-ми Z) та технолопчною (процесами Р р1вшв 1-3) на класифшацшних рядах наочно1 обласп шституту зайнятосп;
- виконано анал1з модифшацшних ряд1в типологи шституту зайнятосп, оцшки складових яких вщбива-ють 1хню в1дпов1дшсть класифшацшним рядам наочно1 обласп шституту зайнятосп, розробленим на шдстав1 лопко-семантичного анал1зу [11], та системно-онтолопчнш штерпретацшнш модел1 [12];
- створено тдстави для корегування класифшацш-них ряд1в наочно1 обласп шституту зайнятосп та систему типолопчних ознак в1дм1нносп модифшацшних ряда р1зних р1вшв його типологи;
- виконано експериментальну nepeBipKy працезда-
тносп типологи iнститyтy зайнятостi.
Список джерел
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь: Э.Б. Алаев. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
2. Каган М.С. Системное рассмотрение основных способов группировки: М.С. Каган / Философские и социологические исследования. - 1977. - Вып. 17. - С. 17-25.
3. Коротков Э.М. Исследование систем управления: Э.М. Коротков. - М.: ДеКА, 2000.
4. Шаблий О.И. Межотраслевые территориальные системы (проблемы метеорологии и теории) / О.И. Шаблий. -Львов: Высшая школа, 1976. - 200 с.
5. Ядов В.А. Социологические исследования: методология, программа, методы: В.А. Ядов. - М.: Наука, 1987. - 247 с.
6. Горский Д.П. Краткий словарь по логике: Д.П. Горский, А.А. Ивин, А.П. Никифоров. - М.: Просвещение, 1991.
7. Кондаков Н.И. Логический словарь: Н.И. Кондаков. - М.: Наука, 1975. - 717 с.
8. Харвей Д. Научные обьяснения в географии. Общая методология науки и методология географии: Д. Харвей. - М.: Просвещение, 1974. - 502 с. - С. 227.
9. Большая советская энциклопедия. - М.: Сов. энциклопедия,
1976. - Т. 25. - 600 с. - С. 564.
10. Украшська радянська енциклопедiя. - К.: Укр. рад. енцик-лопедя, 1984. - Т. 11. - Кн. 1. - 606 с.
11. Кратвша Г.О. Лопко-семантична модель наочно! обласп зайнятосп: Г.О. Кратвша / Економiчний вюник Донбасу. -2013. - №3.
12. Крапшша Г.О. Системно-онтолопчний аналiз трансформа-ци зайнятосп в сучасних умовах: Г.О. Крапшша / Вюник економчно! науки Укра!ни. - 2013. - №1.
В. Куриляк
м. Тернотль
КЛАСТЕРИ ТА НАУКОВ1 ПАРКИ ЯК РуХОМА СИЛА ПРОЦВ1ТАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ*
У розвитку сучасно1 економши в останш десятилитя зростае роль кластер1в. Особливого значення ïм надаеться регюнальними владами адже кластери дають можливють мобшзувати мкцев1 трудов1, матер1альт i фшансов1 ресу-рси. Тим самим забезпечуеться зростання регiональноï' i вже, як наслвдок, национально! економши. Проте, в умовах глобалзаци подальший розвиток потребуе формування сильних кластер1в, що ввдповвдають завданням переходу до економши знань. У зв'язку з цим виникае потреба роз-ширення функцш виробничих мереж до реалзаци завдань розвитку науки i техтки та використання гх досягнень у реальнш економщ. У свгговш економщ вже накопичений певний досввд формування та функщонування шновацш-них систем, що спрямоват на забезпечення технолопчно-го розвитку та реформування нацюнальних економш. Це науков1 парки i наближет до них шновацшт об'еднання. Всесвггаьоввдомими прикладами таких структур е «Силь конова долина» (США), наукове мюто Кста (Швещя), METUTECH - Технопол1с Середньо-схвдного техшчного ушверситету (м. Анкара, Туреччина) та шш1. Розпочато розвиток таких структур i в Укршт. Узагальненню i розвитку накопиченого досвщу присвячент дослвдження ряду науковщв, зокрема В.А. Барабаша М.Ю. 1льченка,
А. Катца, В.1. Ляшенка, О.А. Мазура, В.С. Шовкалюка та шших. Проте, Проте кластерт системи потребують пода-льших досл1джень,зокрема в аспектах використання гх для цшей шновацшного розвитку.
Метою статп е узагальнення досввду створення кластерних систем i наукових парив та створення ана-л1тично1 бази 1х удосконалення у напрям1 тдвищення рол1 локальних виробничих систем в формувант шно-вац1йно1 економши.
Глобал1зац1я призводить до зм1ни форм локально1 орган1зац11 виробництва. У свгговому господарств1 в1д-буваеться розвиток нових форм фрагментаци, в рамках яких посилюються 1нтеграц1йн1 процеси. Спочатку вш охоплював переважно групи нац1ональних економш i найч1тк1ше виявлявся у створенш Свропейського Союзу, в якому зовн1шньоеконом1чн1 зв'язки кра1'н-член1в ор1ентован1 переважно на партнер1в по сп1вроб1тницт-ву. Проте, кордони таких утворень також досить масш-табн1 i потребують доповнення локальними 1нтеграц1й-ними об'еднаннями через те, що в систем! економ1чних в1дносин не можна одночасно «дружити» з ус1м св1том, якщо не мае сп1впад1ння 1нтерес1в з приводу виробництва i реал1заци товар1в i послуг.
*Стаття тдготовлена за результатами до^дження в рамках проекту «Съомог рамковог програми» Свропейського Союзу «Функцюнування системи м^евого виробництва в умовах економiчноï кризи (порiвняльний анал1з i бенчмарктг для крат СС та поза його межами)» [«Functioning of the local Production Systems in the Conditions of Economic Crisis (Comparative Analysis and Benchmarking for the EU and Beyond) »]. Угода про надання гранту PIRSES GA-2011-295050.
çgj 2013/№2
71
