CC BY
760 East European Scientific Journal # 7(71), 2021 [Электронный ресурс]. URL:
https://www.coso.org/documents/coso_ERM_Executi veSummary_Russian.pdf
6. Deloitte, "Risk Intelligence in the Energy & Resources Industry," 2010, 12. [Электронный ресурс]. URL: https ://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ru/D ocuments/about-deloitte/ERM_Survey.pdf
7. Equinor Annual Report 2020. Официальный сайт компании Equinor [Электронный ресурс]. URL:
https://www.equinor.com/documents/Equinor/equinor -2020-annual-report-and-form-20-f.pdf
8. Equinor Capital Markets Update 2019, February 2019, London United Kingdom, p.8. [Электронный ресурс]. URL: https://www.equinor.com/content/dam/statoil/docume nts/quarterly -reports/2018/q4-2018/equinor-presentation-evp-torgrim-reitan.pdf
9. Fraser, John, Betty J. Simkins, and Kristina Narvaez. Implementing Enterprise Risk Management:
Case Studies and Best Practices Robert W. Kolb Series.-Wiley 2014. [Электронный ресурс]. URL: https://b-ok.org/book/2457364/8d9e3e (дата
обращения 23.04.2019)
10. Jankensgard, H., K. Hoffman, and D. Rahmat. "Derivative Usage, Risk Disclosure, and Firm Value." Financial Management Association Europe Conference Paper. 2013. Jankensgard, H., K. Hoffman, and D. Rahmat. "Derivative Usage, Risk Disclosure, and Firm Value." Financial Management Association Europe Conference Paper. 2013 [Электронный ресурс]. URL:http://www.na-
businesspress.com/JAF/JankensgardH_Web14_5_.pdf
11. Jankensgard, H. "Measuring Corporate Liquidity Risk." Journal of Applied Corporate Finance 22, 103-109. 2010. Jankensgard, H. "Measuring Corporate Liquidity Risk." Journal of Applied Corporate Finance 22, 103-109. 2010. [Электронный ресурс]. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1 733805
УДК 351.84
Rybkina Svitlana Oleksiivna senior lecturer at the Department of Public Administration and Law Municipal Institution of Higher Education "Dnipro Academy of Continuing Education "
of Dnipropetrovsk Regional Council
SYSTEM-MODEL APPROACH TO THE RESEARCH OF FOREIGN EXPERIENCE OF PERSONAL TRAINING WITH HIGHER EDUCATION FOR THE FIELD OF PUBLIC GOVERNANCE
Рибкта С.О.
старший викладач кафедри публгчного управлшня та права комунального закладу вищо'1 освти «Днтровська академ1я неперервног oceimu»
Днтропетровськог обласно'1 ради
СИСТЕМНО-МОДЕЛЬНИЙ П1ДХ1Д ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗАРУБ1ЖНОГО ДОСВ1ДУ ЩДГОТОВКИ КАДР1В З ВИЩОЮ ОСВ1ТОЮ ДЛЯ СФЕРИ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ
DOI: 10.31618/ESSA.2782-1994.2021.2.71.93
Abstract. The article is devoted to the study of the possibilities of applying the system-model approach for the analysis of foreign experience in the development of the system of professional education of specialists in the field of public administration. The main method is a comparative analysis of approaches to the training of public managers in different countries, combined with the generalization of empirical experience to gain an idea of global development trends in the study area. It is shown that the system-model approach is the most productive for determining the latter.
The article analyzes the main models of development of vocational education systems of public managers in the context of the peculiarities of management systems and socio-cultural factors of different countries. At the same time, those aspects of foreign experience that can be used for the formation and development of the domestic model of professional education of public managers are highlighted. The managerial and social context of using certain components of the analyzed models for reforming the process of managerial training in Ukraine is determined. The generalizations concerning global paradigmatic (model) directions of development of system of professional education of professional managers which should serve as a basis of planning of domestic reforms in the researched sphere are carried out.
Анотащя. Стаття присвячена дослщженню можливостей застосування системно-модельного тдходу для аналiзу зарубiжного досввду розвитку системи професшно! освгги фахiвцiв у сферi публiчного управлшня. Основни методом е компаративютський аналiз mдходiв до тдготовки публiчних управлшщв у рiзних кра!нах у поеднанш з узагальненням емшричного досввду для отримання уявлення про глобальш тренди розвитку у дослщжуванш цариш. Показано, що саме для визначення останшх найб№ш продуктивним е системно-модельний шдхвд.
У статп проаналiзовано основш моделi розвитку систем професшно! освгга публiчних управлшщв у контексп особливостей систем управлшня та сощокультурних чиннишв рiзних кра!н. При цьому
—— East European Scientific Journal #7(71), 2021 61
виокремленi Ti аспекти заруб1жного досввду, яш можуть бути використанi для формування та розвитку вiтчизняноï моделi професшно1 освiти публiчних управлiнцiв. Визначено управлшський та соцiальний контекст використання тих чи шших складових проаналiзованих моделей для реформування процесу подготовки управлшських кадрiв в Украïнi. Здiйснено узагальнення щодо глобальних парадигмальних (модельних) напрямiв розвитку системи професiйноï освiти професшних управлiнцiв, як1 мають слугувати основою планування вiтчизняних реформ у дослвджуванш сферi.
Key words: public administration, system of vocational education, models, system, European integration, higher education.
Ключовi слова: ny6ni4He управлiння, система професшно1 oceimu, Modeni, система, евроттегращя, вища освта.
Постановка проблеми. Публiчне управлшня в усьому свт е одним з найважливших рiзновидiв сотально1 дiяльностi, що викликае до нього щдвищену увагу з боку оргашв державного регулювання. В умовах модершзацп украшського суспiльства та процесу державотворення iснуе настiйна необхiднiсть вивчення та використання досввду iнших краш щодо створення та розвитку нацiональних систем тдготовки кадрiв з вищою освггою для публiчно-управлiнськоl дiяльностi. Це тим бшьш актуально, що розвиненi демократичш краши з багаторiчним досвiдом публiчного управлiння в умовах ринкових вщносин мають достатньо ефективнi механiзми та шструменти регулювання професшно1 освiти публiчних управлiнцiв. На нашу думку, найб№ший iнтерес представляе як сам заруб1жний досвiд професшно1 освiти публiчних управлшщв, так i практика його нормативно-правового та оргашзацшного забезпечення i тле покладання у данiй царинi. Також очевидно, що вивчення мiжнародного досввду професшно1 освiти публiчних управлiнцiв необхщне для налагоджування мiжнародного спiвробiтництва в умовах евроштеграци Украши. Йдеться як про виршення спiльних проблем у единому полпико-адштстративному просторi, так i про досягнення Украшою вiдповiдних европейських стандартiв у цiй царинi, що е необхщною передумовою демократичного транзиту та евроштеграци.
Анал1з останнгх до^джень та публшацш. Вивчення заруб1жного досвщу тдготовки публiчних управлiнцiв е одним з проввдних напрямiв розвитку публiчного управлiння та адмiнiстрування. Його вивчення, як зауважуе вiтчизняний дослiдник Ю.Ковбасюк, необхвдне пiд кутом зору можливостей використання у вiтчизнянiй управлiнськiй практиц i вимагае поеднання аналiзу наявних заруб1жних практик та творчого подходу щодо !х використання, оск1льки, як показуе i вiтчизняний досвiд, просто бездумне перенесення навiть найкращих зарубiжних зразк1в публiчного управлiння у вичизняш умови позитивного результату не забезпечуе [6, с.31]. Серед вiтчизняних дослщнишв слiд вiдмiтити доробок таких авторiв як В. Артемчук, М. Дебич, Т. К1цак, Ю. Ковбасюк, М. Орлiв та iншi. Свiй внесок у вивчененя заруб1жного досвiду у контексп проблем професшно1 освiти на територи пострадянських кра1н внесли так росiйськi дослвдники як В.Гвоздев, Д. Подольський, О. Рой,
Ю. Синягш та iншi. У зарубiжнiй науковш лiтературi також поширенi компаративiстськi дослщження систем професшно1 управлшсько1 освiти. Одне з найб№ш блискучих - «Освгга в галузi публiчного управлiння у всьому свт» (2012) американських авторiв А.Рабаха (Arezki Rabah); Л.Герберта (Lui Herbert); К.Марка (Quintyn Marc) та Ф.Дж.Тоскаш (Toscani Frederik G.), у якому проаналiзовано особливостi професшно1 освгти публiчних управлiнцiв бiльш нiж у 100 кранах [11].
Видтення не виршених ранше частин загальног проблеми. У юнуючш науковш лiтературi перевага надаеться дослiдженню зарубiжного досввду на емшричнш основi. Однак при цьому на периферп залишаеться використання системно-модельного тдходу з виходом на узагальнення, яш можна використовувати для моделювання вичизнянох системи професшно1 освiти публ1чних управлiнцiв.
Мета до^дження. Використання системно-модельного тдходу для визначення загальних тенденцiй розвитку системи професшно1 освгти публiчних управлiнцiв.
Виклад основного матерiалу. Системи професшно! освiти для публ1чних управлiнцiв у свiтовiй практицi е складовими бiльш загальних систем тдбору кадрiв для дано1 сфери. Вщомий росiйський фахiвець О.Рой видiляе двi найбiльш загальнi так1 системи: видобутку (Spoils system) i заслуг (Merit system) [8, с.71]. У першому випадку основним е належнiсть публ1чних управлiнцiв до владно1 елiти в оргашзацшно-цшшсному планi, у другому випадку виршальну роль вiдiграе компетентнiсть управлшця у сферi його професiйних обов'язшв. Безумовно, саме у межах друго1 системи професiйна освiта вiдiграе прюритетну роль у процесi реатзацд кадровое' полiтики, у межах першо1 системи в органи державно1 влади та мюцевого самоврядування значно частiше потрапляють управлiнцi без достатнього рiвня професiоналiзму. Однак i у цьому випадку сама практика управлшсько1 дiяльностi примушуе до введення елементiв ввдбору на основi компетенцiй та отримання необх1дно1 професшно1 освiти.
Тому реально наявш системи кадрового забезпечення у вах кра1нах поеднують елементи оргашзацшно-щеолопчнох належносл до владно1 ел1ти та управлшського професiоналiзму. Проте при цьому сама професшна освiта публiчних управлiнцiв набувае все б№ш виразно1 практично1
62 East European Scientific Journal # 7(71), 2021 спрямованоси. Сьогодш об'еднуючою рисою ще! освiти е орieнтацiя на конкретний освiтнiй результат у виглядi набору показник1в, що репрезентуються через цiльовi орiентири професшно! дiяльностi публ1чних управлiнцiв. Досягаеться така характеристика за рахунок зростання в освиньому процесi складово!, що вщноситься до набуття навичок вирiшення реальних практичних проблем. У провiдних кра!нах, таких як США i Великобриташя, ця частина освiтнiх програм досягае 50% !х загального об'ему [1, с.48]. Глобальним результатом такого шдходу стало суттеве зростання вартостi управлшсько! освiти та складностi процесiв li регулювання, оск1льки практичнi компетенцп в умовах постшних динамiчних змiн об'екта та середовища управлiння можуть сформувтися лише на основi поеднання практичних навичок та системного штелектуального розвитку.
Дана глобальна тенденцiя професшно! освии у сферi публ1чного управл1ння проявляеться по рiзному у рiзних моделях публ1чного управлiння. Однак на сьогодш серед вичизняних та заруб1жних дослвднишв iснують дуже рiзнi пiдходи щодо розумiння модельного вимiру публiчного управлшня та професшно! освiти публ1чного управлшця. Найбiльш поширеним е географiчний пвдхщ у межах якого видiляються шмецька, французька та англосаксонська модел1 чи англосаксонська, французька та американська модел1, також часто рядоположенно фнурують французька, нiмецька, англосаксонська та швшчноамериканська модел1 [5].
Разом з тим юнують спроби видiлити моделi професшно! освии публ1чних управлiнцiв на основi сутнiсних рис державного регулювання цього процесу. Тут доцiльно насамперед звернутися до результатiв круглого столу «Професшне навчання державних службовцiв та посадових осiб мiсцевого самоврядування: заруб1жний та вичизняний досввд», що був оргашзований у вереснi 2010 року в НАДУ. Результатом дискуси учасник1в стало видшення л1берально-демократично! та авторитарно! моделей. Перша модель характеризуемся як орiентована на практику професiйна управлiнська освиа, складовими яко! е освiтнi програми у спецiалiзованих школах публ1чного управлшня, управлшсьш освiтнi програми в ушверситетах та короткотермiнове спецiалiзоване навчання за ввдсутносл фундаментально! академiчно! освiти. Друга модель реал1зуеться як централ1зована подготовка за державним замовленням усiх необхвдних для органiв державно! влади фахiвцiв за умови вiдсутностi необх1дних для цього фшансових та органiзацiйних ресурав. Як вказують вiтчизнянi дослвдники I. Кириченко та А. Байрак, вадами характеризуеться не лише адмшстративно-централiзована модель, а й захвдна. «Останшм часом, - пишуть вони, - експерти дедалi частiше критикують л1беральну модель, шалька терезiв перемiшуеться в бш збiльшення магiстерсько!
пiдготовки фахiвцiв з державного управлшня» [4, с. 56].
Разом з тим слщ констатувати, що глобалiзацiя приводить до появи сшльних пiдходiв до професшно! освии публiчних управлiнцiв у кра!нах, що представляють !! рiзнi модели Найбiльш помiтним феноменом е наповнення освiтнiх програм таких европейських кра!н як Нiмеччина, Францiя, Польща характерними для швшчно-американсько! моделi практико-орiентованими рисами, зокрема, щодо конкретних потреб оргашв державно! влади, управлiнського досвщу бiзнесу, iндивiдуальних траекторiй розвитку тощо.
У цшому основнi чинники, як1 визначають ввдмшносп професiйно! освiти публiчного управлшця на рiвнi моделi, носять глибинний характер i визначаються формою державного устрою (федеральною чи униарною), системою публiчно!' служби (посадовою чи кар'ерною), оргашзащею системи пiдготовки публiчних управлiнцiв (централiзованою чи
децентралiзованою), а також юторичними, культурними, ментальними особливостями та традицiями. При цьому всi ш складовi е взаемопов'язаними та штегрованими у межах цiлiсно!' системи професшно! освии. Наприклад, для унiтарно! форми державного устрою характерною е централiзацiя управлшня професшною освiтою, для федерацш притаманна професiйна освiта децентралiзованого типу стосовно як цшей, так i змюту та форм. Разом з тим ушфшащя об'екта управлiння в умовах глобалiзацi! приводить до того, що, скаж1мо, у децентралiзованiй системi пiдготовки публiчних управлiнцiв в США з'являються елементи централiзацi!. Спостерiгаеться зближення систем професiйного навчання у моделях европейсько! кар'ерно! та пiвнiчноамерикансько! контрактно! систем державно! служби. Разом з тим велику роль вщграють традицi! - наприклад, елиарносл державно! служби у Нiмеччинi чи Францп чи вiдкритостi в США [9, с.28].
Значну роль у ввдмшностях моделей професiйно!' освiти публiчних управлiнцiв вiдiграють традицi! та особливосп освiтнiх систем. У освiтньому процеа в США найбiльше уваги придметься суспiльним та технiчним наукам, в англосаксонськш моделi - соцiальним та гуманпарним дисциплiнам, натомiсть в шмецькш моделi, яка значною мiрою визначае европейську континентальну модель, перевагу вщдають економiцi та праву. Iсторичнi традици визначають i статус вищих навчальних закладiв, що здiйснюють пiдготовку публiчних управлiнцiв. Для пiвнiчноамерикансько! моделi характерна шдготовка вказаних фахiвцiв в ушверситетах, а також спецiалiзованих коледжах при ушверситетах. Для европейських кра!н бшьш притаманна пiдготовка публiчних управлiнцiв у спецiалiзованих iнститутах чи академiях, статус яких дуже часто е значно вищим, нiж традицiйних
ив
BBgSB
унiверситетiв. Це пояснюеться тим, що унiверситети тут розглядаються як центри масово! освiти для населения, а не професшн центри, здатн пiдготувати вiдносно невелику кiлькiсть спещалспв для управлшсько! сфери.
У науковш лiтературi прослiдковуеться зв'язок моделi професшно! освiти публiчних управлiнцiв з багатьма чинниками - вiд розмiрiв кра!ни та рiвия життя до яшсних i кiлькiсних характеристик викладацького складу вищих навчальних закладiв. У сво!й монографй' «Теоретичн засади штернацюналГзацп вищо! освiти: мiжиародний досвщ» вичизняний дослГдник М.Дебич вказуе на важливу роль факторiв динамiчних змiн освггшх програм, мехаиiзмiв диверсифшацп професшно! управлшсько! пiдготовки, взаемодй' освiтнiх закладiв та оргашв державно! влади i мюцевого самоврядування, наявностi ресурсiв та конкурентного середовища тощо [3, с. 384].
Загалом доцiльно зробити висновок, що розгляд моделi професшно! освiти публiчних управлiнцiв доцiльно здiйснювати саме у соцюкультурному та управлiнському контекстi. Разом з тим потрiбно констатувати, що скрГзь цьому аспекту придiляеться дуже велика увага з боку оргашв державно! влади, вш завжди е важливою складовою цiлеспрямовано! державно! кадровое' полiтики. Проявляеться це насамперед у тому, що результата навчання публiчних управлiнцiв програмуються державою як основним замовником, i вплив на цей процес власне закладiв вищо! освгга визначаеться !х мiсцем в нацюнальнш полiтико-адмiнiстративнiй системi.
Аналiзуючи модельний тдхвд до дослiджения заруб1жного досвiду державного регулювання професiйно! освiти публiчних управлшшв, слГд акцентувати на його використанш у вiтчизиянiй практицi. Основна частина дослвднишв, зокрема, учасники вже згадуваного круглого столу «Професшне навчання державних службовшв та посадових осiб мюцевого самоврядування: заруб1жний та вiтчизняний досвщ», видiляють вiтчизияну модель професiйно! освгга як самостiйний управлiнський та соцюкультурний феномен.
Що стосуеться використання свггового досвГду, то тут юнують рГзш, часом дiаметрально протилежиi шдходи. На нашу думку, вичизняна модель мае орiентуватися на використання свггового досвщу оргашзаци та регулювання професiйно! управлiнсько! освгга без будь-яких обмежень, проте основним вектором все ж мае бути орiентацiя на европейський полтгако-адмiнiстративний проспр, iнтеграцiя до якого е прюритетною метою розвитку вичизняно! системи публГчного управлiния. Проте, на нашу думку, це стосуеться синхрошзацп цшей та стратеги розвитку публГчного управлiния в Укра!нi, а не планування конкретних змш у сферi професiйно! управлiнсько! освгга. Модершзащя останньо! е вГдносно самостiйним об'ектом державного регулювання i
East European Scientific Journal # 7(71), 2021 63 по вщношенню до вае! системи вичизняного публГчного управлшня мае носити випереджувальний характер.
Загалом на рГвн моделi професiйно! освгга уже iснуе достатньо чiтка визначешсть i якихось системних змш здшснювати не потрГбно. Зпдно сучасних реалш, вiтчизияна модель найбiльш корелюе з французькою моделлю шдготовки публГчних управлшшв, хоча мае i елементи залучення з досвщу нiмецько!, англосаксонсько! та швшчноамерикансько! моделей. Основний напрям розвитку вичизняно! моделi пов'язаний, таким чином, не з радикальною трансформашею, а з системним використанням iнновацiйних механiзмiв постшного оновлення та iмплементацi! передового досвщу у дослщжуванш царинi. Безумовно, потрГбно враховувати соцюкультурний контекст та юторичний бекграунд зарубГжного досвщу, який у некритично перейнятому виглядГ не принесе корисп вичизнянш системГ професшно! управлшсько! освгга.
Якщо говорити про розвиток вищо! освгга у сферГ подготовки публГчних управлшшв, то тут насамперед потрГбно виршити головну проблему французько! моделГ, яка зорГентована на системну шдготовку керГвнишв, не звертаючи уваги на середню та нижчу ланки управлiния. Результатом цього е те, що в Укра!ш значна шльшсть управлшшв саме ше! ланки не мають професшно! освпи i вщповодно достатньо! професшно! компетентности Виршення проблеми бачиться вичизняному дослоднику М.ОрлГву на шляху упровадження подготовки публГчних управлшшв за вама квалГфшацшними рГвнями з використанням польського та особливо пГвнГчноамериканського досвщу, де така шдготовка здшснюеться в ушверситетах та коледжах [7, с.106]. Також актуальним е удосконалення вичизняно! модел професшно! освгга публГчних управлшшв на основГ упровадження нових управлшських
спешальностей, особливо з використанням пiвнiчноамериканського досвщу стосовно формування структури квалГфшацш у галузГ публГчного управлiния.
ЗарубГжний досвод корисний насамперед з погляду формування професшних стандарпв публГчного управлшця в Укра!ш 1х члке визначення створить подвалини для актуальносп та затребуваносп освишх програм на основГ единого дГевого критерш - реального тдвищення компетентносп публГчних управлшшв, необх1дно! для виконання власних посадових функцш Одним з аспектов даного напряму залучення заруб1жного досвщу слод вважати i визначення кадрових цшей у реформуванн вае! вичизняно! системи публГчного управлшня на основГ забезпечення ново! !! якосп через новГ характеристики управлснького персоналу. На нашу думку, потрГбно використовувати модел компетентносп публГчного управлшця, особливо у канадському варГанп, для формування системи регулярно! та комплексно! оцшки як якоси базово! вищо!
64 East European Scientific Journal # 7(71), 2021 управлшсько! освии, так i процесу формування компетентносп публ1чних управлiнцiв у ходi шслядипломно! освiти та самоосвiти. Саме компетентшсш стандарти як1сно! управлiнсько! освiти, яю добре розробленi у розвинених кра!нах, мають стати i основним елементом реально! оцшки професiоналiзму в органах державно! влади та мiсцевого самоврядування, перетворивши останню у метафункцiю управлшня персоналом. На сьогоднi саме ввдсутшсть таких освiтньо-квалiфiкацiйних стандартiв перетворюе оцшку професiонаплiзму у цiй царинi у формальшсть i заважае системно забезпечувати зростання якостi публiчного управл1ння.
Заруб1жний досввд також доцiльно використати для розробки моделi особиспсно-професiйно! дiагностики як однiе! iз моделей випускника системи управлiнсько! освiти та моделей пофесшних управл1нських компетенцiй. У вщповвдносп з наяваним свiтовим досвiдом, при цьому увагу потрiбно концентрувати не на виявленш слабких мiсць публ1чного управлiнця, а на створеннi комплексно! системи виокремлення базових ресурсiв його розвитку як людини та професюнала.
Така модель е надзвичайно корисною як для iндивiдуалiзацi! навчального процесу, так i для розробки iндивiдуальних траекторiй професшного розвитку. Ресурсно-компетентнiсна модель дозволяе оргашзувати освiтнiй процес на основi формування професшних якостей публiчного управл1нця у вщповщносп з його особистiсними здiбностями як унiкальний процес саморозвитку в освггаьому просторi. Однiею iз чеснот такого подходу е можливiсть використовувати у його межах найбОльш сучасш, апробованi у розвинених кра!нах технологи тдготовки публiчних управлiнцiв найрiзноманiтнiшого характеру - вщ оцiнки особливостей управлшського потенцiалу кожного конкретного майбутнього управлшця до створення системи особистiсно-професiйного мониторингу його розвитку як фахiвця.
Останне особливо важливо, оскiльки поеднуе загально-професшш та особистiсно-психологiчнi складовi освiтнього процесу. Особиспсний розвиток публiчного управлiнця ставиться у тюний зв'язок з набуттям професiйних компетенцiй. Вiдкриваються також можливосп поеднання у процесi становлення публ1чного управл1нця набуття знань i навичок з оволодiнням соцiо- та гуманоцентичними цiнностями, необх1дними для ефективно! дiяльностi в умовах сучасного демократичного сустльства. Використання у процесi подготовки управлшця його сильних якостей дозволяе компенсувати брак чи недостатнiй розвиток шших його якостей. Формуються передумови для використання у вичизнянш системi освии захвдних моделей навчання публ1чних управлшщв у конкретних ситуацiях, оскшьки е можливють моделювати щ ситуацп в залежносп вщ ресурсного потенщалу та потреб розвитку особистоси.
мв
вшам
Сам освiтнiй процес набувае осмислено-особистiсного характеру з включенням найбшьш ефективних мотивацiйних механiзмiв до навчання i потенцiалу саморефлексi!. Освiтнiй просир втрачае характер середовища формально! суб'ект-об'ектно! взаемодi!' i перетворюеться у проспр неформальних суб'ект-суб'ектних взаемодiй в атмосферi довiр'я та спiвпрацi, стае реально розвиваючим простором. Поряд з формуванням професiйних управлiнських компетенцiй ввдбуваеться становлення
стратепчних професiйних орiентирiв публОчного управлшця, яким пвдпорядковуеться не лише навчальний процес, а й майбутня професшна дОяльшсть, розвиток особистюного ресурсного потенщалу.
Як вказують автори монографп «Сучасш моделО професшно! освии О навчання в кра!нах Свропейського Союзу: порОвняльний досвщ» (2018), сучасна вичизняна система професшно! освии для публОчних управлшщв вщрОзняеться вод кращих заруб1жних аналопв тим, що: 1) не створюе мотивацп та навичок щодо самостшного прийняття управлшських ршень та водповщальноси за щ ршення; 2) не формуе у майбутнього управлшця модельного образу ефективного професюнала; 3) Огноруе культивування соцюцентричних цшностей з мотиващею працювати на благо сусшльства та громадян [10, с.184]. Також слад шдкреслити, що у бОльшоси розвинених кра!н публОчш управлшщ вищого рОвня цшеспрямовано формуються вже на еташ базово! освии, у той час як у нас вони з'являються у результат чисто формуеться за рахунок цшеспрямованого вирощування молодих кадрОв, а не шляхом мехашчного вщбору на основО другорядних критерпв.
Загалом ефективш системи професшно! пОдготовки публОчних управлшщв за кордоном функцюнують як единий та цшсний освинш мехашзм, що чико регулюеться з боку вщповщних оргашв державно! влади у контекси домОнуючих у сусшльствО норм та цшностей. Це створюе кумулятивний синергетичний ефект, коли вдосконалення будь яко! складово! освиньо! пОдготовки управлшщв сприяе виходу на новий рОвень уае! системи. Результатом е створення не лише шституцшних мехашзмОв, а й освинього простору, який забезпечуе цшшсний та особиспсно-мотивацшний розвиток майбутнього професюнала-управлшця.
На нашу думку, зарубОжний досвщ шдштовхуе до розумшня сшвпращ освишх установ та оргашв державно! влади в якосл виршального мехашзму оптимОзаци системи професшно! освии публОчних управлшщв. При цьому першО е виконавцями замовлення других, а не просто суб'ектами ринку освишх послуг [2, с. 31]. Заруб1жний досвщ тако! взаемодп подказуе найбОльш ефективш шляхи !! оргашзацп. По-перше, органи державно! влади та мюцевого самоврядування мають безпосередньо визначати для освишх установ обсяги, квалОфшацш та номенклатуру подготовки публОчних управлшщв, а для цього потрОбно
ив
ялзв
проводити монiторинг та прогноз таких потреб за рiзними напрямами. По-друге, мае бути системна ствпраця щодо проходження управлшсько! практики у конкретно визначених для тих чи шших фахiвцiв органах i структурах державно! влади i мiсцевого самоврядування. По-трете, мае бути нормативно закршлена практика прийому на роботу у вказаш органи молодих фахiвцiв, яш цiлеспрямовано пiдготовленi установами вищо! освгга на основi дежавного замовлення з урахуванням специфiки управлiнсько! дiяльностi у вщповвдних дежавних структурах. По-четверте, оргашзацшно та кадрово поеднувати зусилля оргашв влади та освiтнiх установ для забезпечення практично! спрямованостi подготовки публiчних управлiнцiв (особливо це стосуеться оргашзацп освгтшх структур за участю державних оргашв та використання практичних управлшшв у якосп викладачОв, як це практикуеться у Францп та Шмеччиш). По-п'яте, необх1дно забезпечити активну участь оргашв державно! влади та мюцевого самоврядування у розробш освгтшх програм, максимально адаптованих до !хшх потреб. По-шосте, слад розглядати сшвпрацю оргашв державно! влади та освишх установ як складову кадрово! полггаки та управлшня персоналом.
Ефективш системи професшно! управлшсько! освгга функцюнують на основО диференцшованих моделей публОчного управлшця рОзного напряму, розроблених у вОдповадносп з детальними компетентшсними та квалОфшацОйними характеристиками. Вщповвдно така система орОентована на формування у процес навчання необхщних для практино! управлшсько! роботи навичок О сприяе розвитку кадрового потеншалу у вОдповадносп Оз змодельованими потребами оргашв державно! влади та мюцевого самоврядування.
Висновки i пропозици. Дошльно видшити низку стльних тенденцш розвитку, характерних для систем професшно! управлшсько! освгга. ГлобалОзашя стимулюе ушфОкацшш процеси О в цш сферО, хоча говорити про едшсть кадрово! полггаки у процес оргашзацп навчання публОчних управлшшв не можна. По-перше, це орОентащя на практичну шдготовку, проте остання стосуеться вузького напряму професшно! дОяльносп публОчного управлшця, вадповадно необхвдшсть фундаментально! фахово! освгга збертаеться. Подруге, це наявшсть практичних професшних навичок у викладачОв, що мають бути поеднаш з педагопчною компетентшстю. По-трете, у змюп та методиш викладання публОчне управлшня скорше розглядаеться як складова бОзнесу та менеджменту, а не сошальних наук, як рашше, О вадповадно акценти в освггаьому процеа перемщуються у сферу формування управлшських навичок, а не управлшських знань, з виокремленням не бОзнесово!, а сошально! специфши публОчного управлшня. По-четверте, змют професшно! освгга публОчних управлшщв визначаеться
сформульованими у результат! спешальних дослОджень квалОфОкашйними вимогами до посад,
East European Scientific Journal # 7(71), 2021 65 визначеш ними критерп професшно! компетентносп е основою усього навчального процесу. По-п'яте, багато уваги придшяеться формуванню лщерських якостей публГчних управлшшв у контексп соцюцентричних цшностей та етичних стандартГв. По-шосте, системного вигляду набув постшний мониторинг ефективносп освгтшх програм, особливо з погляду формування практичних навичок управлшсько! дГяльносп на конкретних посадах. Ус щ тенденцп показують напрями ефективного розвитку управлшсько! освгга, як1 дошльно використовувати. Однак при цьому потрГбно мати на увазГ ушкальшсть ситуацй' кожно! кра!ни. Головним напрямом подальших дослщжень слгд вважати розробку вичизняно! моделГ освгга для публГчних управлшшв як концептуальну основу аналГзу мГжнародного досвщу у сферГ подготовки публГчних управлшшв.
Лтратура
1. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия. М.: Проспект, 2013. 200 с. [Vasylenko Y.A. Admynystratyvno-hosudarstvennoe upravlenye v stranakh Zapada: SShA, Velykobrytanyia, Frantsyia, Hermanyia. Moscow,: Prospekt, 2013. (In Ukr)]
2. Гвоздев В.А. Зарубежный опыт подготовки кадров для государственной гражданской службы. Вестник Чувашского университета. 2019. № 2. С. 29-34. [Gvozdev V.A. Zarubezhnyiy opyit podgotovki kadrov dlya gosudarstvennoy grazhdanskoy sluzhbyi. Vestnik Chuvashskogo universiteta. 2019; 2: 29-34. (In Russ).]
3. Дебич М.А. Теоретичш засади штернацюналГзацп вищо! освгга: мГжнародний досвщ : монографГя. Ки!в : Лисенко М. М., 2019. 407 с. [Debych M.A. Teoretychni zasady internatsionalizatsii vyshchoi osvity: mizhnarodnyi dosvid : monohrafiia. Kyiv : Lysenko M. M., 2019. (In Ukr).]
4. Кириченко I. I., Байрак А.О. Розвиток державного управлiния як галузГ освгга — шлях до шдготовки управлшсько! елгга. ВГсник шслядипломно! освгга. 2015. Вип. 14. С. 52-62. [Kyrychenko I. I., Bairak A.O. Rozvytok derzhavnoho upravlinnia yak haluzi osvity — shliakh do pidhotovky upravlinskoi elity. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. 2015; 14: 52-62. (In Ukr).]
5. Кщак Т.М. МоделГ шдготовки державних службовшв у кра!нах Свропи та ШвнГчно! Америки: досвщ для Укра!ни. Ефектившсть державного управлшня. 2012. Вип. 30. С. 377-384. [Kitsak T.M. Modeli pidhotovky derzhavnykh sluzhbovtsiv u krainakh Yevropy ta Pivnichnoi Ameryky: dosvid dlia Ukrainy. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. 2012; 30: 377-384. (In Ukr).]
6. Ковбасюк Ю. В. АналГз мГжнародного досвщу у сферГ шдготовки управлшських кадрГв. Актуальн проблеми державного управлшня. 2015. Вип. 3 (спец. вип.). С. 25-32.[ Kovbasiuk Yu. V. Analiz mizhnarodnoho dosvidu u sferi pidhotovky
66 East European Scientific Journal # 7(71), 2021 upravlinskykh kadriv. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. 2015; 3 (cpets. vyp.): 25-32. (In Ukr).]
7. Орлiв М. С. Особливосп формування моделi пiдготовки та тдвищення квалiфiкащl державних службовцiв i посадових oci6 мюцевого самоврядування в контексп реформування державного управлiння Укра1ни. Вicник Нацюнально! академп державного управлшня при Прeзидeнтoвi Укра1ни. Сeрiя: Державне управлшня. 2016. № 4. С. 100-107. [Orliv M. S. Osoblyvosti formuvannia modeli pidhotovky ta pidvyshchennia kvalifikatsii derzhavnykh sluzhbovtsiv i posadovykh osib mistsevoho samovriaduvannia v konteksti reformuvannia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Seriia : Derzhavne upravlinnia. 2016; 4: 100-107. (In Ukr).]
8. Рой О.М. Перспективные направления в повышении качества подготовки государственных и муниципальных служащих в России. Национальные приоритеты России. 2017. № 2 (24). С. 70-77. [Roy O.M. Perspektivnyie napravleniya v povyishenii kachestva podgotovki gosudarstvennyih i munitsipalnyih sluzhaschih v Rossii. Natsionalnyie prioritetyi Rossii. 2017; 2 (24): 70-77. (In Russ).]
9. Синягин Ю.В., Подольский Д.А., Белопухова А.С. Развитие кадрового потенциала государственной гражданской службы в развитых странах. В сборнике: Государственная служба: управление кадрами. Москва, 2016. С. 7-38. [Sinyagin Yu.V., Podolskiy D.A., Belopuhova A.S. Razvitie kadrovogo potentsiala gosudarstvennoy grazhdanskoy sluzhbyi v razvityih stranah. V sbornike: Gosudarstvennaya sluzhba: upravlenie kadrami. Moskva, 2016: 7-38. (In Russ).]
10. Сучасш моделi професiйноi освпи i навчання в краiнах £вропейського Союзу: порiвняльний досвiд: монографiя / [В. В. Артемчук та ш ; за заг. ред. В. О. Радкевич]. Житомир : Полюся, 2018. 207 с. [Suchasni modeli profesiinoi osvity i navchannia v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu: porivnialnyi dosvid: monohrafiia / [V. V. Artemchuk ta in. ; za zah. red. V. O. Radkevych]. Zhytomyr : Polissia, 2018. (In Ukr).]
11. Arezki Rabah; Lui Herbert; Quintyn Marc; Toscani Frederik G. Education Attainment in Public Administration Around the World. Washington: International Monetary Fund, 2012.
