CC BY
181
УДК 342
НОВ1 ТЕХНОЛОГИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕС1ОНАЛ1ЗМУ МЕНЕДЖЕР1В В УМОВАХ ШНОВАЦШНО1 ЕКОНОМ1КИ
Крдша О.Г., д.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Розглянуто процес розвитку управлгнського професгоналгзму менеджер1в в умовах 1нновацшно'1 економжи на основI формування ттегровано! системи консультування, навчання та перетворюючих дш.
Ключовi слова: професюнал^зм, менеджер, управлшня, метод, компетенця.
Постановка проблеми та гг зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Сучасш економiчнi умови все бшьше ускладнюють управлшську дiяльнiсть: розширюються шформацшш можливосп, шдвищуеться роль спещальних знань, збшьшуеться число завдань, що розв'язуються в процес управлiння. Сучаснi реали висувають новi вимоги до менеджерiв - вимоги професiоналiзму дiяльностi, а тому найважлившим завданням сьогоднi стае професiоналiзацiя управлшсько1 дiяльностi. Також проблема шдвищення професiоналiзму менеджерiв у вичизняному бiзнесi загострюеться у зв'язку з необхвдшстю оргашзацшно1 i технолопчно1 модершзацп промисловостi i прискоренням переходу на шновацшний шлях розвитку.
Професiоналiзм менеджерiв стае одним з головних чиннишв реатзаци iнновацiйного потенцiалу промислово! компани, що визначае 11 конкурентоспроможнiсть. Саме ця обставина пiдвищуе актуальнiсть розробки теоретичних основ професiоналiзацil менеджерiв i створення науково! методологи вдосконалення
управлшсько1 дiяльностi.
Слiд визнати, що саме рiвень менеджменту часто е головною причиною недолiкiв у здiйсненнi шновацшних перетворень.
Анализ остантх до^джень та видшення невиршених частин загальног проблеми. Формування професшно1
компетентносп в управлiнськiй дiяльностi е одним iз найважливiших завдань професшно1 пiдготовки менеджерiв. На це вказують численш дослiдження укра1нських та зарубiжних учених у сферi управлшня (Я. Дорога, В. Луговий, Дж. Рамен, О. Салогуб, В. Третьяченко, А. Урбанович та ш. [1-6]). Ними з'ясовано, що характерними рисами професiоналiзму сучасного менеджера е оволодшня управлшськими здiбностями, яш вiдповiдають потребам професшно1 дiяльностi, сформованiсть професiйного свиогляду, схильнiсть до
професiйних цiнностей та особислсного розвитку, потяг до безперервного професшного самовдосконалення. При тому, що тема професшно1 компетентностi та шдготовки управлiнцiв достатньо розроблена, все ж таки, необхвдно додатково зосередити увагу на питанш розвитку професiоналiзму менеджерiв на основi штегровано1 системи консультування, навчання та перетворюючих дш.
Метою статтi е вивчення процесу розвитку управлшського професiоналiзму менеджерiв в умовах шновацшно1 економiки.
Виклад основного матерiалу
дослiдження. Проблема ефективносп менеджменту - це комплекс питань, що включае системи, технологи, комушкаци, але його стрижнем е квалiфiкацiя управлiнського персоналу, що визначае ефектившсть використання та нарощування ресурав компани. Чим динамiчнiше зовнiшне середовище, складнiше процеси виробництва, iнформацiйнi потоки та оргашзацшш процеси в компани, тим вище складнiсть i оперативнiсть управлiнських завдань, а вiдповiдно вимог до професiоналiзму керiвникiв.
Поняття «професiоналiзацil» мае рiзнi змiстовнi аспекти. Термш професiоналiзм в управлiнськiй лiтературi використовуеться в таких значеннях [2, 4]:
1) сукупшсть вимог до пращвника, що ввдповвдають нормам, прийнятим професшною органiзацiею;
2) комплекс характеристик суб'екта дiяльностi, якi ввдображають накопичений в певнiй сферi дiяльностi досвiд, що забезпечуе якiсне виконання роботи та досягнення високих результапв у конкретному видi робiт;
3) сукупшсть якостей, що виражають моральну i соцiальну вiдповiдальнiсть за змштом i результатами професшно1 дiяльностi.
Ввдповвдно до першого пiдходу про професiоналiзм можна говорити, якщо дотримуються наступш умови: фахiвець мае базову освггу та пiдвищення кватф^ци; володiе навичками, заснованими на теоретичних
знаннях; рiвень його знань ввдповвдае стандартам рiвня знань представнишв певно! професи, дотримуеться загальноприйнятих норм професшно! поведiнки. У даному контексп пiд професiоналiзмом розумiеться комплекс знань i практичних умiнь, якi ввдповвдають стандарту в певнiй галузi дiяльностi, що визначають готовнiсть працiвника дiяти встановленим чином вiдповiдно до ситуаци. Однак володiння стандартом дiяльностi ще не показник професшно! майстерностi. Це скорше необхiдний мiнiмум, з якого починаеться становлення професiоналiзму.
Другий шдхвд до розумiння професiоналiзму грунтуеться на видшенш змiстовних параметрiв дiяльностi людини, ввд яких залежать результати його робочо! поведiнки. В цьому випадку професiоналiзм - це характеристика дiяльностi працiвника, яка вiдображае практичну здатшсть знаходити найбiльш ефективнi способи виконувати певну роботу. Перш за все, професiоналiзм означае, що пращвники застосовують професшш знання при виконаннi свое! роботи. Робота, виконана професшно, звичайно вiдрiзняеться тим, що вона заснована бшьше на фундаментальних поняттях, пов'язаних з практичним досввдом, шж на iмпровiзованiй реакци на под!!, обумовлено! здоровим глуздом або стереотипами звично! поведiнки. Професiоналiзм, в першу чергу, визначаеться рiвнем результатiв практично! дiяльностi, якi оцiнюються за об'ективними критерiями i суб'ективним враженням зацiкавлених людей.
У традицшному для пострадянських кра!н значення професiоналiзму передбачае зростання знань, навичок, умшь, компетенцiй i в цшому можливостей реалiзувати сво! здiбностi у трудовiй дiяльностi. У захвдних кра!нах в нього включають не тшьки когнiтивнi та iнструментальнi здiбностi здiйснювати конкретну трудову дiяльнiсть, але також сощальш аспекти розвитку групи людей, що ввдносяться до одше! професi!.
Вiтчизняним пiдприемствам весь час доводиться дiяти в непередбачуваному, часто змшюваному середовищi. Швидко мiнливi умови бiзнесу - новi умови роботи з партнерами, правила державного регулювання, запити клiентiв, що змшюються - все це вимагае ввд управлiнцiв iншого набору управлiнських якостей. Не дивно, що останшм часом одшею з ключових фiгур реформовано! укра!нсько! економiки стае професiйний менеджер. Французький дослiдник А. Файоль визначае риси сучасного менеджера: 1) рацюнальне мислення, що спонукае оцшювати навколишнш свiт i результати свое! дiяльностi крiзь призму логiчних зв'язк1в; 2) освиу, яка дозволяе
виявляти макро i мiкротенденцii в сферi дп сво!х професiйних iнтересiв; 3) здатшсть планувати: ставити завдання, знаходити кошти для !х виконання, передбачати результати. Ввдповвдно з таким визначенням менеджер повинен оцiнювати i аналiзувати ситуащю, прогнозувати i виробляти такий мехашзм управлiння, який мiг би забезпечити досягнення поставлено! мети.
Таким чином, враховуючи
вищезазначене, пiд професiоналiзацiею менеджерiв розумiеться процес становлення i розвитку управлшсько! дiяльностi вiдповiдно до умов зовшшнього середовища, рiвня iснуючих знань в данш галузi, впливу оргашзацшно-економiчних регуляторiв i iнституцiйного середовища на !! утримання.
Вищий рiвень професiоналiзацi! менеджера визначаеться здатшстю збагачувати практику управлiння внесениям в цю галузь сво!х власних новацш i знань, що вiдображають позитивний досввд вирiшення нових завдань.
Розвиток професiоналiзму керiвникiв в промисловостi визначаеться факторами рiзних рiвнiв управлiння економiчною дiяльнiстю (державний, регiональний рiвнi та рiвень пiдприемства). Всi вони характеризуються складшстю i рiзнорiднiстю, iстотно розрiзняються за ступенем керованостi. Базовим у професiоналiзацi! менеджерiв слiд визнати рiвень пiдприемства, тому що тут здшснюеться максимально концентрований вплив на !х розвиток. Вiн вiдбуваеться за наступними взаемопов'язаними, але ввдносно самостiйним напрямами: 1) iндивiдуальний досвiд вирiшення практичних завдань; 2) методолопчне та технолопчне вдосконалення системи
менеджменту; 3) навчання i пiдготовка; 4) характер взаемоди iз зовнiшнiм середовищем; 5) корпоративна культура; 6) шформацшне середовище i технологi! роботи в ньому; 7) мехашзми саморозвитку для управлiння власною ефектившстю.
1нтегрований ефект програм трьох рiвнiв забезпечуе культурне, iнтелектуальне, шформацшне та мотивацшне середовище для активiзацi! процесiв професiоналiзацi! менеджерiв промислових шдприемств вiдповiдно до вимог iнновацiйного розвитку економши. Це створюе умови для кардинального виршення кадрових проблем управлшня, що пiдвищуе готовнiсть менеджменту до виршення завдань модернiзацi! промисловостi.
Скорочення перюду мiж появою нових знань i технологiй, висока динамiка економiчних умов, змiна вимог бiзнесу змштили акценти в розумiннi поняття управлшського
професiоналiзму. Процес змiн у дiяльностi менеджера стае його головною рисою. Тому стосовно управлiнсько! дiяльностi змiнюеться
саме поняття «професюналiзм».
Комплексна модель управлшського професiоналiзму орieнтована на максимальне врахування практично! дiяльностi менеджерiв i тенденцiй И змiни тд впливом зовнiшнiх чинникiв i вдосконалення систем управлшня промисловими компанiями. Повний склад моделi включае вiсiм компоненлв: 1) знання
2) предметно-галузевi компетенци
3) iнформацiйно-аналiтичнi компетенци
4) оргашзацшно-комушкативш компетенци
5) iнновацiйнi компетенци; 6) шдприемницьш компетенци; 7) гнучкi штелектуальш моделг 8) iндивiдуальнi управлiнськi стратеги.
Ефективна управлiнська дiяльнiсть е сукупшсть процесiв i процедур використання повного складу даних функцюнальних компонентiв для виршення рiзних задач. Основу професюналiзащ! складають знання, як1 представляють собою комплекс з описових, причинних, процедурних i системних знань, що належать до певного об'екту або процесу. Взаемозв'язок зазначених видiв знань, створюе основу для формування компетенцш та розвитку шших компоненлв управлшсько! дiяльностi.
Компетенцiя - це практична здатшсть фахiвця вирiшувати конкретнi завдання на основi систематизованих знань i досвiду !х застосування. Вона е основною одиницею аналiзу практично! дiяльностi. Ввдповвдно специфiцi завдань модернiзацi! промисловостi в умовах переходу до iнновацiйно! економши в складi управлiнського професiоналiзму, зазвичай, видшяються такi види компетенцiй: предметно-галузев^ iнформацiйно-аналiтичнi, органiзацiйно-комунiкативнi, iнновацiйнi та шдприемницьш [3].
В сучасних умовах головним для менеджера стае швидшсть i якiсть засвоення нових знань i компетенцiй, що дозволяють змiнювати свою поведшку i швидко адаптуватися до нових завдань. Здатшсть самостшно формувати й удосконалювати новi компетенцi!, що ввдповвдають умовам бiзнесу, залежить ввд iнтелектуальних моделей. Вони визначають потенщал професiйного росту менеджерiв. У технiко-економiчному аспектi промисловiсть е складною комбшащею з рiзних секторiв економiки, яш помiтно рiзняться за технологiчним рiвнем i вiдповiдно до змiсту потреб у шдвищенш конкурентоспроможностi. У зв'язку з цим у влчизнянш промисловосл видiляються такi групи пiдприемств:
1) використовують влчизняш технологi!, що володшть достатньою конкурентоспроможнiстю в порiвняннi iз закордонними аналогами;
2) запозичують технологi! розвинених кра!н i вдосконалюють наявнi, забезпечуючи
ввдносну конкурентоспроможнiсть в масштабi кра!ни або на репональному рiвнi;
3) застосовують застарш технологi!, що вiдстають ввд передових аналогiв, але зберiгають певний виробничий ресурс.
Оптимальний шлях розвитку цих шдприемств пов'язаний з рiшенням принципово рiзних завдань. За критерiем техшко-економiчно! потреби прiоритетнi завдання i ввдповвдш !м види iнновацiйно! дiяльностi, що заб езпечують !х розвиток, включають:
1) створення та впровадження принципово нових технологш, що вiдносяться до нового технолопчного укладу та формують нову «технологш широкого застосування»;
2) розробка та впровадження шновацшних технологiй похвдних «технологi! широкого застосування»; 3) вдосконалення наявних технологш, що володшть потенщалом конкурентоспроможностц 4) придбання i впровадження запозичених технологш.
Технiко-економiчний стан шдприемств визначае оптимальний шлях i цш розвитку, якi пов'язанi з конкретними видами шновацшно! дiяльностi. Професiоналiзм менеджерiв, необхiдний для !х реалiзацi!, розрiзняеться спiввiдношенням дiй щодо органiзацi! НДДКР i трансферту технологiй, вирiшення завдання економiчного i технологiчного розвитку, крiм того, залежить вiд галузево! специфши пiдприемства i конкретних умов шституцшного середовища, в якому працюе шдприемство, включаючи економiчнi зв'язки, вiдносини з владою, накопичеш зобов'язання, доступнi ресурси, що визначають мехашзми управлiння i внутрiшне середовище. 1х регуляцiя i перенастроювання пiд прiоритети технiко-економiчного розвитку також потребуе змiн управлшського професiоналiзму.
Методологiя управлiнського
професiоналiзму мае бути реалiзована за допомогою методу штегровано! системи консультування, навчання та перетворюючих дш (1СКНП), яка дозволяе створити технолопчний iнновацiйно-освiтнiй комплекс для управлшня шновацшною активнiстю промислового шдприемства i пiдвищення готовностi його управлшського персоналу до виршення завдань модершзаци. Принципами iснування 1СКНП мають бути: орiентованiсть на стратегiчнi цiлi i завдання бiзнесу; iнтеграцiя процесiв розвитку шновацшно! дiяльностi та професiоналiзму управлшського персоналу; створення особливого внутршнього середовища, в якому домiнують цiнностi шновацш i професiоналiзму; технологiчнiсть органiзацi! основних
шновацшно-освлшх процесiв; максимальне залучення персоналу в шновацшну та освiтню дiяльнiсть; партнерська взаемодiя з наукою i
освгтою; iнтегрованiсть з системою управлшня персоналом компанп. Основний акцент мае робитися на взаемозв'язку оргашзацшних, шформацшних i технiчних систем, необхвдних для оновлення та пiдвищення ефективност бiзнесу, а також створення для цього методичного забезпечення, що забезпечуе системшсть корпоративного розвитку управлшського професiоналiзму та його взаемозв'язок з шновацшними завданнями та процесами.
1СКНП мае наступш переваги, що забезпечують його практичну ефективнiсть:
1) залучае менеджерiв i фахiвцiв в дiяльнiсть з розвитку шдприемства, як1 в процес сшльно! роботи з консультантами штотно пiдвищують свiй iнновацiйний потенцiал i починають бачити реальнi можливостi для його реалiзацil - це яшсно змiнюе 1х iнтереси i шдвищуе активнiсть;
2) забезпечуе повний взаемозв'язок вах етапiв i дiй по створенню шноваци, так як вони виконуються на основi сшльно! вдеологи та единих принципiв;
3) створюе цшсшсть роботи за рахунок того, що вона виконуеться единою командою фахiвцiв (консультантiв та менеджерiв), орiентованих на кшцевий результат i якi несуть ввдповвдальшсть за нього;
4) робить корпоративне навчання оргашчним елементом процесу управлiння; воно стае важливим бiзнес-процесом пiдприемства.
Висновки. Iнновативнiсть економiки визначае новi вимоги до професiоналiзму управлшщв. Основнi якостi професiйного менеджера в бшьшш мiрi особистiснi: наявнiсть бiзнес освiти, високий рiвень компетентностi в широкому колi економiчних i сощальних питань: вмiння бачити перспективу, шдбирати команду, орiентуватися на ринку, вмшня працювати в умовах постiйного ризику i брати на себе ввдповвдальшсть, вмiння повести за собою людей
тощо. В наш час набувае ще одна властивiсть менеджерiв - ввдкрипсть та спроможнiсть до шновацшних рiшень, здатних сприяти пiдвищенню техшко-технолопчному рiвню промислових пiдприемств. А тому важливо створити технолопчний iнновацiйно-освiтнiй комплекс для управлшня шновацшною активнiстю промислового шдприемства i пiдвищення готовностi його управлшського персоналу до виршення завдань модершзацп виробництва.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дорога Я. До проблеми концептуально! моделi управлшсько! компетентностi [Електронний ресурс] / Я. Дорога. - Режим доступу: http://www.testlab.kiev.ua/NEWSARCH/2003FSP/ Psy/htm.
2. Луговий В.1. Професшна пiдготовка державно-управлiнських кадрiв у контекст сучасних тенденцiй [Текст] / В. Луговий // Вкник НАДУ. - 2004. - № 3. - С. 11-20.
3. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация [Текст] / Дж. Равен. - М., «Когито-Центр», 2002. - 396 с.
4. Салогуб О.С. Фактори компетентносп виконання керiвником функцш управлшня колективом [Текст] / О.С. Салогуб // Проблеми та перспективи формування гумаштарно-техшчно! елгги. - 2002. -Ч.2 - С. 120-124.
5. Третьяченко В.В. Управлшсьш команди. Методолопя формування та розвиток [Текст] / В.В. Третьяченко. - Луганськ: СНУ, 2004. - 300с.
6. Урбанович А.А. Психология управления: учебное пособие [Текст] / А. А. Урбанович. - Минск :Харвест, 2001. - 640 с.
Аннотация. Рассмотрен процесс развития управленческого профессионализма менеджеров в условиях инновационной экономики на основе формирования интегрированной системы консультирования, обучения и преобразующих действий.
Ключевые слова: профессионализм, менеджер, управление, метод, компетенщя.
Summary. The process of development management professional managers in the innovation economy, based on the formation of an integrated system of counseling, teaching and transforming action. Keywords: professional, manager, management, method, competence.
Експерт редакцшно'г колегй' к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
Вкник екрнрмжи транспррту i пррмислрврс^ № 38, 2012
