Системний фінансовий ризик: особливості регулювання у світовій практиці Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ СЕКТОРАЛЬНО!

ЕКОНОМ1КИ

PRIORITY PROBLEMS OF INDUSTRIAL

SECTORS' ECONOMICS

УДК 330.131.7:336

СИСТЕМНИЙ Ф1НАНСОВИЙ РИЗИК: ОСОБЛИВОСТ1 РЕГУЛЮВАННЯ У

СВ1ТОВ1Й ПРАКТИЦ1

1.В. Белова, к.е.н., доцент

ДВНЗ «Укратська академ1я банк1всько'1 справи Нацгонального банку Украти», Суми, Украша

Белова 1.В. Системный фiнансовий ризик: особливостi регулювання у ceimoeiü практици

У статт дослщжено iснуючi шдходи до регулювання системного фшансового ризику у свгтовш практицi: залежно вiд факторiв виникнення ризику, включення до системи регулювання ринку цшних паперiв, залежно вщ участ фiнансовоï установи у формуванш системного ризику, регулювання системно важливих фiнансових iнститутiв, регулювання тшьового банювництва. Наголошено на необхiдностi впровадження макропруденцшного регулювання системного фiнансового ризику та його можливих суб'егпв.

Ключовi слова: системний фшансовий ризик, фiнансова система, системно важливi фiнансовi iнститути, фшансова криза

Белова И.В. Системный финансовый риск: особенности регулирования в мировой практике.

В статье исследовано существующие подходы к регулированию системного финансового риска в мировой практике: в зависимости от факторов возникновения риска, включение в систему регулирования рынка ценных бумаг, в зависимости от участия финансового института в формировании системного риска, регулирование системно важных финансовых институтов, регулирование теневого банкинга. Сделано ударение на необходимости внедрения макропруденциального регулирования системного

финансового риска и его возможных субъектов.

Ключевые слова: системный финансовый риск, финансовая система, системно важные финансовые институты, финансовый кризис

Bielova I. V. Systemic financial risk: peculiarities of regulation in the world practice.

The article is devoted to the investigation of existing approaches to the regulation of systemic financial risk in the world: according to the factors of risk occurrence, inclusion into the system of securities regulation, depending on the contribution of financial institution in the systemic risk formation, regulation of systemically important financial institutions, regulation of shadow banking. The attention is concentrated on the necessity to implement a system of macro-prudential regulation of systemic financial risk and its potential subjects.

Keywords: systemic financial risk, financial system, systemically important financial institutions, financial crisis

Свггова практика засввдчуе наявшсть значноï' юторп розвитку та перебтання системних кризових явищ у р1зних крашах та репонах свиу. При цьому, реал1защя системних ризишв щоразу гостро ставить питания про застосування ряду вщповщних регуляторних процедур для швелювання занадто жорстких 1х прояв1в та зменшення негативних наслщшв для економ1ки та фiиаисовоï' системи краши. В даному випадку нацюнальш та мiжнароднi регулятори намагаються впроваджувати новi регуляторнi заходи та шструменти задля контролю та нагляду за системними ризиками. Тому можемо стверджувати, що у свiтовiй практицi юнують рiзнi пiдходи до регулювання системного фшансового ризику, що вимагае здшснення детального дослiджения даного питання.

Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй

Проблематищ регулювання системного ризику у фшансовш сферi присвячено велику шльшсть фундаментальних наукових праць вiтчизняних та зарубiжних учених, серед яких: В.В. Ачарiя, М. Брунемаер, М. Естноза-Вега, Ф. Аллен, А. Ананд, Дж. Швартц, В.М. Геець, О.П. Заруцька та ш.

У бiльшостi праць розглядаються окремi пiдходи до регулювання системного фшансового ризику, в той час як узагальненоï' шформацп щодо його регулювання не наводиться, що визначае необхiднiсть проведення вiдповiдних дослiджень у цьому напрямку.

Метою статтi е дослщження iснуючих пiдходiв до регулювання системного фiнансового ризику та здшснення 1х узагальненоï' класифiкацiï' на основi свiтовоï' практики.

Виклад основного мaтерiaлу

Недавня свiтова фшансова криза поставила питання про переосмислення пiдходiв до нагляду

та регулювання системних зв'язшв та системних ризик1в у кра!нах свггу. Останшм часом все бшьше дискусш розгортаеться з приводу ефективносп мшропруденцшного регулювання д1яльност1 фшансових шститупв, яке виявилося нездатним забезпечити необхщний р1вень !х фшансово! стшкосп через нерозумшня проблеми системного ризику.

Поточне фшансове регулювання за своею природою е мшропруденцшним, що в даному випадку спрямоване на обмеження прояву ризик1в на р1вш окремого шституту. Проте, хоча зовшшш витрати щодо системного ризику несе кожен фшансовий шститут, вш також може брати на себе ризики, як1 генеруються шшими суб'ектами економ1ки. Тобто ризик фшансового шституту може перетшати в шш1 сфери економ1ки та чинити негативний вплив у цшому на систему. Зважаючи на це, фшансове регулювання мае бути макропруденцшним за своею природою, тобто спрямоване на обмеження системного ризику, тобто ризику кризи у фшансовому сектор1 та Н перетшанш у реальний сектор економ1ки. За вшсутносп макропруденцшного регулювання економ1ки кра!н свггу наражаються на бшьш1 ризики на вершинах циктчних макроеконом1чних коливань. Зрештою, велик1 фшансов1 кризи можуть стати причиною довготривалих втрат економ1чного росту та добробуту.

Так, В. Ачар1я [1] у своему дослщженш аспек-т1в макропруденцшного регулювання та системних ризишв, вид1ляе дв1 причини необхшносп регулювання системного ризику:присутшсть вшмшностей м1ж фшансовими шститутами та неявш (приховаш) державш гаранти.

У першому випадку автор вшзначае, що системний ризик за своею природою е негативним наслшком д1яльносп кожного фшансового шституту в система Кожен 1ндивщуальний шститут тклуеться про недопущення власного банкрутства, проте не колапсу системи в цшому.

У другому випадку тд неявними державними гаранпями розушеться:

— надання гарантш корпоращям та банкам у власносп держави, що дозволяе !м працювати неефективно за рахунок у тому числ1 витрат шститупв у приватнш власностц

— страхування депозипв фшансових шститупв здшснюеться у розм1р1, що не вшповшае !х учасп в утворенш системних ризик1в;

— поняття «занадто велик1, щоб збанкрутувати» призводить до схильносп шститупв бути занадто великими та залежними вш запозичених кошпв;

— д1яльшсть «занадто пов'язаних, щоб збанкрутувати» шститупв створюе ризик невиконання сторонами сво!х зобов'язань;

— «занадто багато, щоб збанкрутувати» спонукае ф1рми до прийняття на себе системних ризишв у значних обсягах.

В аспекп регулювання системного ризику В. Ачар1я [1] наголошуе на тому, що штенсившсть регулювання повинна базуватися на обсягах

учасп конкретного шституту в генерацп системного ризику, тому повинна встановлюватися вшповшна плата та вимоги. Так, дослшник пропонуе три тдходи до макропруденцшного регулювання системного ризику: вимоги до катталу, «оподаткування вшмшностей» м1ж шститутами, обмеження левериджу та урегулювання зважувань на ризик.

У той же час, досить багато уваги прид1ляеться пруденцшному регулюванню системного ризику у США, про що свщчить прийнятий у 2010 р. Акт Додда-Франка [2], який регламентуе процедуру регулювання системно важливих фшансових шститупв («занадто велик1, щоб збанкрутувати»). Слш вшзначити, що останшм часом все бшьше уваги в аспекп регулювання системного ризику фах1вцями та практиками прид1ляеться саме застосуванню тдвищених вимог до катталу. Так, у загальному звт МВФ про фшансову стабшьшсть [3] вшзначаеться, що збшьшення розм1ру катталу фшансових установ тсля подш недавньо! свггово1 фшансово! кризи стало одним з першочергових завдань.

До того ж, у звт МВФ вшображеш пропозицп щодо перебудови структури регулятор1в системних ризик1в та !х обов'язк1в. Так, бшьш1сть пропо-зицш стосуеться розмежування сфер впливу та обов'язшв м1ж мшро- та макрорегуляторами. Зок-рема, недавш пропозицп державних оргашв США, Великобританп та Свропейського союзу в цшому наголошують на створенш вшповшних рад, кожна з яких включатиме наглядов1 структури та нацюнальш центральш банки в межах свое! краши.

Запропоноваш регулятори системного ризику вшповшно до пропозицш МВФ матимуть також повноваження щодо надання рекомендацш для макропруденцшного нагляду до вшповшних регуляторних оргашв. Проте, нагляд за окремими шститутами залишаеться в межах повноважень мшропруденцшних регулятор1в.

Щкавими е пропозицп Ф. Аллена та £. Карлетп [4], як також наголошують на необ-хшносп впровадження макропруденцшно! поль тики регулювання системного ризику. Зокрема, дослшники наголошують на необхшносп макропруденцшного регулювання вшповшно до джерел виникнення системного ризику, яких вони вид1ляють ш1сть:загальна схильшсть до утворення цшових бульбашок на активи, забезпечення л1кы-дносп та неправильне цшоутворення на активи, вшсутшсть р1вноваги та пашка на ринку, ефект зараження, зростання державного боргу, валютш дисбаланси у банк1вськ1й система В1дпов1дно до вказаних джерел автор надае пропозицИ стосовно макропруденц1йного регулювання системного ризику.

Поряд з численними дискуаями та пропозиц1ями щодо впровадження

макропруденцшного регулювання системного ризику, на сьогодш юнують й 1нш1 дослщження стосовно реал1зацИ заход1в у цьому напрямку. Зокрема, А. Ананд [5] у своему дослщженш

розглянула питання щодо зв язку системного ризику з регулюванням ринку цшних паперiв у кра!ш. Вона стверджуе, що поступовий розвиток фiнансових риншв, особливо у високо розвинутих кра!'нах, призводить до того, що системний ризик все бшьше тяж1е до регулювання ринку цiнних паперiв та операцш з ними. При цьому, в багатьох кра!'нах концепцiя «системного ризику» не штегрована в законодавство по регулюванню цiнних паперiв, тому дослщник наголошуе на тому, що хоча б так заходи з регулювання системного ризику, як зменшення наслщшв реалiзацil ризику та його мониторинг, мають бути включенi до системи регулювання операцш з цшними паперами та вщповщного ринку.

Поряд з А. Ананд, Технiчний комгтет Мiжнародноl оргашзаци комiсiй з цшних паперiв [6] також розглядае питання регулювання та зменшення системного ризику через призму впливу регуляторiв ринку цшних паперiв, зокрема визначае iнструменти та заходи, яш можуть використовуватись ними для щентифшацп,

мон1торингу, зменшення та управлшня системним ризиком.

Зважаючи на велику шльшсть шдход1в до визначення об'екпв регулювання системного ризику, не слщоднак,забувати про регулювання д1яльност1 системно важливих фшансових шститупв (СВФ1), яш за твердженнями багатьох науковщв та практиков [7, 8] стали одшею з причин поширення недавньо! свггово! фшансово!' кризи. СВФ1 сьогодш набули важливого значения на нацюнальному, репональному та световому р1внях для фшансових систем та економш кра!н. Зважаючи на недавне банкрутство дешлькох м1жнародних СВФ1, саме вони опинилися у центр1 уваги м1жнародних регулятор1в, яш визначили ряд основних заход1в та практик для тдтримання стшкосп цих шституетв, у тому числ1 й баншв:адекватшсть капеталу,резолющя СВФ1 як альтернативний виб1р, посилення нагляду.

Основш тдходи до регулювання СВФ1 та напрямки посилення нагляду за ними можемо вщобразити у вигляд1 рис. 1.

\Г

Невщкладна допомога

"Ж

Регулювання системно важливих фiнансових iнститутiв (СВФ1)

ZC

Обмеження розм1ру фшансово! установи

Надання державно! шдтримки окремому ¡нституту для уник-нення ним банкрутства (державш кредити, страхування , гарант!!, вливання кашталу та !н.)

Якщо СВФ1 вважаеться таким, перш за все, зважаючи

на його розмiр, державш регулятори можуть спонукати такi iиститути до продажу частини

свого бiзнесу, зменшення обсягу

активiв або ж отримання таких характеристик фiрми, як вже не свiдчитимуть про !! иалежиiсть до СВФ1.

"Ж"

Обмеження обсягу та

вид!в операц!й ф!нансових ¡нститу™

Баик!вська д!яльшсть

обмежуеться тим иерел!ком оиерац!й, як! визначеш законодавством та статутом банку, проте

банювсью холдингов! компан!!' можуть володгти

й небанк!вськими доч!рн!ми структурами. Все бшьшого практичного

значення набувае реал!зац!я шдходу Гласса-Ст!галла до розмежування

банювсько! та !нвестиц!йно! д!яльност!.

"Ж"

Встановлен-ня п!двище-них вимог пруденц!й-

ного регулювання

Передбачае встановлення державою до СВФ1 вищих вимог до капiталу, лiквiдиостi, системи ризик-менджменту тощо.

"Ж"

М!н!м!зац!я ефекту сшрал!

Якщо ф!рма мае статус СВФ1, !'!' пад!ння може викликати ефект сшрал!, який може охопити всю фшансову систему. Досить

часто ефекти сшрал! виникають внаслщок ризику контрагента, для зниження якого можуть бути застосо-ваш наступш регуляторн!

заходи: перенесення транзакцш до кл!рингових ф!рм та б!рж, встановлення плати за транзакци, хеджування ризиюв, встановлення л!м!т!в для окремих контрагентов тощо.

"Ж

Л!кв!дац!я

велико! пов'язано! установи

Передбачае започатку-вання проце-

дури банкрутства та лiквiдацi!

фiрми з метою отри-мання !! боргiв та розрахунку за зобов'я-заннями.

Основт напрямки забезпечення ефективного нагляду за СВФ1

Посилен вимоги до регуляторiв СВФ1 Регулювання dirnbHocmi СВФ1 маездтснюватися на посттнт ocHoei та бути всесторонтм. Наглядовий орган повинен iдентифiкувати, оцтювати та знижувати будь-ят можливi ризики, пов 'язат з дiялънicтю банав та бантвськог системи одночасно з посттними обговореннями виявлених результатiв з об 'ектами регулювання.

• наглядов1 органы повинт мати повноваження посилювати пруденцшт вимоги до бантв, банювських груп та фтансових конгломерат1в вгдповгдно до р1вня ризику !х д1яльност1 та системно1 важливост¡; • наглядов1 органи повинн мати ч1тку систему зобов 'язань та ц1лей д1яльност1; • постшне оновлення тдходгв до регулювання вгдповгдно до зм1н у ринковому середовищ¡; • при наявност1 дешлькохрегулятор1в мае бути забезпечена координац1я !х д1яльност1; • забезпечення операцшно! незалежност1, прозорост1 в межах системи та яюсно! системи управл1ння; • бюджетний процес не повинен тдривати автоном1ю регулятор1в, а також розмгр фтансових ресурав мае бути адекватним для регуляторного процесу; • мае бути впроваджена система зв1тування для тдтримання авторитету та лег1тимност1 органу регулювання.

Акцент на регулюванш адекватноcтi капталу, вимог до лiквiдноcтi та обмеження занадто ризикованих операцш даних iнcтитутiв. З-помiж наявного iнcтрументарiю головне мкце в даному випадку займають розробки вiдповiдних б1знес-моделей, аналiз продуктового ряду, ризик-менеджмент та т.

Поеднання макропруденцтних iнcтрументiв та мтропруденцтного нагляду

Здтснення наглядових процедур на конcолiдованiй оcновi

Рис. 1. Шдходи до регулювання СВФ1 та напрямки посилення нагляду (складено на основ1 [8, 9])

У контексп реал1зацИ заход1в з регулювання системного ризику бшьшстъ пропозицш сьогодш стосуеться удосконалення суб'екпв регулювання, а саме впровадження концепцп регулятора системного ризику, що засввдчуе чимала шльшсть напрацювань у даному напрямку, особливо у США. Вщзначимо, що виконання функцш регулятора системного ризику щодо нагляду за станом вае! фшансово! системи кра!ни може бути покладено на вже юнуюч! державш органи або ж створено нов! органи регулювання з новими повноваженнями та структурою. Так, у США Сенат висував пропозицп щодо створення незалежного органу з регулювання системного ризику - Агентства з фшансово! стабшьносп, в той же час консолщуючи юнуюч! мшропруденцшш регулятори в единий орган. Таку шщативу також шдтримали представники 1 европейських кра!н, шщшючи створення Ради з системного ризику. Проте, Свропейський центральний банк продовжуе зосереджувати у своему розпорядженш функцп щодо тдтримки фшансово! стабшьносп у кра!нах еврозони.

У цшому, дослщивши пропозицп практишв та науковшв [10,11] щодо формування самостшного органу з регулювання системного ризику (регулятора системного ризику), можемо стверджувати про необхщшсть визначення ряду функцш та повноважень, як мають бути покладеш на нього.

Одночасно з формуванням окремого регулятора системного ризику, висуваються також 1 пропозицп щодо надшення вщповщними функц!ями центральних банк1в кра!н [1, 12]. Учеш вщзначають, що по суп виршенням проблем стосовно виникнення системних ризик1в займалися централью банки, осшльки !х функщя «кредитора останньо! шстанцп» виступала единим шструментом регулювання у даному напрямку. Поряд з цим, головна роль центрального банку полягае у використаню сво!х наглядових можливостей за ваею ф1нансовою системою для щентифжацп системних коливань.

Сл1д також вщзначити, що одним з пр1оритет1в регулювання системного ризику центральним банком виступае здшснення ним грошово-кредитно! пол1тики, яка передбачае застосування широкого спектру шструменпв р1зного впливу на фшансов1 1нститути.

У цьому випадку на центральний банк покладаеться важливе завдання, оск1льки «м'яка» монетарна пол1тика асоцшеться з р1зким зростанням баланс1в фшансових 1нститут1в, що може стати причиною виникнення системного ризику.

Сл1д вщзначити, що окрему увагу в аспекп регулювання системного ризику досл1дники та практики прид1ляють розвитку т1ньового баншвництва, яке е суттевим фактором системного ризику у фшансовш сфер1.

Тшьове банк1вництво являе собою систему фшансових шститупв, як1 зад1ян1 в кредитному посереднищга та трансформацИ строк1в за межами

депозитно! (банк1всько!) системи. Щ ф1нансов1 1нститути залучають короткостроков1 ресурси на боргових ринках, забезпечують високий р1вень прибутковост1 та, як правило, 1нвестують у довгостроков1 та часто нел1кыдш активи. Цю частину фшансово! системи можна визначити як нерегульовану та незахищену з боку держави, осшльки по суп суб'екти тшьового баншвництва в класичному вигляд1 не залучають депозити, а вщтак не мають явних гарантш з боку держави щодо вщшкодування гарантованого розм1ру депозиту [1].

Хоча термш «т1ньове баншвництво» передбачае д1яльн1сть суб'ект1в за межами сфери нагляду, регульован1 1нститути все р1вно в значн1й м1р1 пов'язаш з даною д1яльн1стю, включаючи як фондування операц1й, так 1 розширення кредитно! п1дтримки т1ньових банк1в за периметром регулювання.

Недавня свггова ф1нансова криза показала, що значна частина тшьово! баншвсько! системи, зокрема 1нвестиц1йн1 банки та фонди коротко-строкових швестицш, опинилися у скрутному становищ1 та потребували допомоги. Оск1льки ринок нерухомосп починаючи з 2007 р. впав та бшьшють ц1н на кредитному ринку знизилися, варпсть актив1в у розпорядженш «тшьових бан-к1в» суттево знизилася, поставивши питання про платоспроможшсть цих 1нститут1в та створивши передумови для реал1зацИ' системного ризику.

У даному випадку актуальност1 набувае застосування регуляторних шщатив до суб'екпв т1-ньового банк1вського сектора з метою зменшення 1мов1рност1 генерацИ' ними системних ризишв, незважаючи на вщсутшсть можливост1 прямого впливу регулятор1в на цей сегмент фшансово! системи. Проте науковщ та практики [1] вид1ля-ють можлив1 п1дходи для зменшення 1мов1рносп формування системного ризику у тшьовш банк1в-ськ1й систем!.

Як одна з найбшьш яскравих реакцш на кризу з боку м!жнародно! сп!льноти - зрозум!ти т!ньове баншвництво краще, розробити законодавч! основи, наглядов! та регуляторн! !нструменти формування ризишв у цьому сегмент! фшансово! сфери.

В агрегованому вигляд! характеристика розглянутих шдход!в до регулювання системного ризику вщображена на рис. 2. Висновки

Таким чином, можемо стверджувати про наявшсть у св!тов!й практиц! значного кола шдход!в до регулювання системного фшансового ризику. Складн!сть та особливост! кожного шдходу визначають спектр !нструментар!ю, який може бути застосований регуляторними органами. В цьому аспект! все бшьше дискус!й зосереджуеться навколо питання оргашзацп та формування ефективного органу регулювання системного ризику в кра!ш, вар!ант!в якого може бути також досить багато.

Необхвдшсть регулювання системного ризику

BidMiHHOcmi мiж фтансовими тститутами

Кожен шдив1дуальний шститут тклуеться про недопущення власного банкрутства, проте не колапсу системи в цлому

Неявт (приховат) державю гарантп

• надання гарант1и шститутам у влас-ност держави, що дозволяе !м працю-вати неефективно за рахунок у тому чист витрат шсти-тулв у приватнш власносл;

• страхування депо-зитш фшансових шститупв здшсню-еться у розм1р1, що не в1дповщае !х участ в утворенш системных ризикв;

• поняття «занадто велию, щоб збанк-рутувати» призво-дить до схильносп шститупв бути за-надто великими та залежними вщ за-позичених кошпв;

• д1яльшсть «занадто пов'язаних, щоб збанкрутувати» шститупв створюе ризик невиконання сторонами сво!х зобов'язань;

• «занадто багато, щоб збанкрутувати» - спонукае ф1р-ми до прийняття системних ризиюв у значних обсягах.

1

1

ЩДХОДИ (НАПРЯМКИ) ДО РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМНОГО РИЗИКУ

У"

Залежно вiд

факторiв виникнення ризику

-у-

I

1) загальна схильшсть до утворення щнових бульбашок на активи;

2) забезпечен-ня лшшдносп та неправиль-нещноутво-рення на активи;

3) вщсутшсть р1вноваги та пашка на ринку;

4) ефект зараження;

5)зростання державного боргу;

6) валютш дисбаланси у банювськш

Включення до

системи регулювання ринку щнних паперiв

Основт напрямки регулювання

Прозорють та

розкриття

шформаци

ЛГ

■V

Залежно вiд учасп фшансово1 установи у формуваннi системного ризику Регулювання системно важливих фiнансових iнститутiв

Нев1дкладна

Нагляд за веденням б1знесу

Вимоги орга-

шзацшного,

пруденцшного

та управлш-

ського

характеру

Запоб1гання

трансмюи

ризику

Надзвичайт заходи

Вимоги до катталу (з урахуванням системного ризику)

«Оподатку-ваннявщ-мшностей» м1ж шститу-

тами (на основ1 методолог^ Федерально! корпорацп з1 страхування депозилв)

Обмеження левериджу та урегу-лювання зважувань на ризик

допомога держави

Обмеження

розм1ру фшансово! установи

Обмеження обсягу та вид1в операцш

Встановлення тдвищених пруденцшних вимог

Мшм1защя ефекту страл1 (поширення)

Лшшдащя

велико! пов'язано! установи

Регулювання тшьового банкiвництва

"^Г

гарантувати короткостроков1 зобов'язання

тшьового банювського сектора тд час системно! кризи

залишити тшьову банювську систему без захисту, попередньо створивши бар'ерний мехашзм для зв'язкв з «тшьовими» фшансовими шститутами у перюд системно! кризи

лшшдувати можливосп обходити вимоги регулятор1в

Суб'екти регулювання системного ризику

Необхвдшсть впровадження макропруден-

цiйного регулювання системного ризику

• Здшснення нагляду та регулювання за ваею фшансовою системою, а не за окремими фшансовими шститутами;

• Мае можливють обмежувати поширення ризику по фшансовш систему

• Широкий спектр наяв-ного шстру-ментарш;

• Спрямована на довгострокову перспективу, а тому

дозволить як

зменшити

ймов1ршсть

системного

ризику, так [

зменшити

коливання

тдйом1в та

падшь.

Створення окремого самосттного регулятора системного ризику в кра!ш

Консолiдацiя iснуючих агентств та оргатв регулювання системного ризику в кран

If

Передача функцт з регулювання системного ризику центральному банку крати

Рис. 2. Характеристика шдход1в (напрямшв) до регулювання системного фшансового ризику(складено автором на основ1 [1, 4, 5, 6,9, 10, 11, 12, 13])

В1дзначимо, що сьогодшшш тдходи до регулювання системного ризику тяжшть до побудови системи нагляду та регулювання за ваею фшансовою системою в кра!ш, поступово вщходячи в1д практики нагляду за окремими фшансовими установами. У той же час зауважимо,

що виб1р конкретного шдходу до регулювання системного ризику в кра!ш мае базуватися на врахуванш поточного стану розвитку фшансово! системи, а також системи регулювання фшансових вщносин в нш.

Список летератури:

1. Acharya V.V. Systemic Risk and Macro-Prudential Regulation / V. V. Acharya // NY University Stern School of Business, Center for Economic Policy Research (CEPR) & National Bureau of Economic Research (NBER). - 2011. - 59 p.

2. Dodd-Frank Wall Street Reform and Consumer Protection Act. Act of the Senate and House of Representatives of the USA in Congress from 5 January 2010. - [Electronic resource]. Access mode: https://www.sec.gov/.

3. Systemic Risk and the Redesign of Financial Regulation : Chapter 2 / Global Financial Stability Report // International Monetary Fund. - 2010. - 27 p.

4. Allen F. Systemic Risk and Macroprudential Regulation / F. Allen, E. Carletti // IEA Conference Volume 150-III, edited by F. Allen, M. Aoki, J. Fitoussi, R. Gordon, N. Kiyotaki, and J. Stiglitz. -2011. - 33 p.

5. Anand A. Is Systemic Risk Relevant to Securities Regulation? / A. Anand // University of Toronto Law Journal. - Vol. 60. - 2010. - 41 p.

6. Mitigating Systemic Risk: A Role for Securities Regulators / Technical Committee of the International Organization of Securities Commissions // Discussion Paper. - 2011. - № 1. - 69 p.

7. Grochulski B. Systemic risk regulationand the «Too Big to Fail» Problem / B. Grochulski, S. Slivinski // Economic Brief. - 2009. - № 7. - 3 p.

8. Rochet J.-C. Systemic Risk: Changing the Regulatory Perspective / J.-C. Rochet // International Journal of Central Banking. - 2010. - Vol. 6, №. 4. - PP. 259-276.

9. Labonte M. Systemically Important or «Too Big to Fail» Financial Institutions / M. Labonte // CRS Report. - 2014. - 61 p.

10. Labonte M. Systemic Risk and the Federal Reserve / M. Labonte // CRS Report for Congress. -2009. - 23 p.

11. Schwartz J. M. Role of the Systemic Risk Regulator / J. M. Schwartz, R. Miccolis // Public Policy White Paper. - 2010. - 19 p.

12. Zongwe D. Conjuring systemic risk through financial regulation by SADC central banks/ D. Zongwe // SADC Law Journal. - 2011. - № 1. - PP. 99-119.

13. Acharya V. V. A Theory of Systemic Risk and Design of Prudential Bank Regulation / V. V. Acharya // Journal of Financial Stability. - 2009. - Vol. 5, No. 3. - PP. 224-225.

Надано до редакцп 11.03.2015

Белова 1нна Валерпвна / Inna V. Bielova

ibe2006@rambler. ru

Посилання на статтю /Reference a Journal Article:

Системний фтансовий ризик: особливостi регулювання у ceimoeiü практищ [Електронний ресурс] / I. В. Белова .// Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 3 (19). — С. 104-109. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n3. html