CC BY
20
Акредитивна форма розрахунк!в мало використовуеться в УкраТн!, оск!льки мае високу варт!сть ! складн!сть виконання. Хоча з 2008 року зросла тенденц!я до зростання обсяг!в ви-користання тако'Т форми розрахунк!в. Це пов'язано з неста-б!льною економ!чною ситуацию у св!т! та недов!рою до д!ло-вих партнер!в. Кр!м того, такою формою розрахунк!в можуть скористатися т!льки т! суб'екти зовн!шньоеконом!чно'Т д!яль-ност!, що зд!йснюють операц!Т на велик! суми грошей. Перевагу так!й форм! розрахунк!в надають пщприемства ав!апро-мисловост!, машинобудування та кораблебудування [6].
Проанал!зувавши кредитування п!дприемств при зд!й-сненн! операц!й за експортними акредитивами, ми при-йшли до висновку, що л!дером у 2009 роц! був 0ТП Банк, сума зобов'язань якого становила 161 643 тис. грн., най-менша сума зобов'язань (1588 тис. грн.) була у Правекс-Банку. Щодо кредитування операц!й за !мпортними акре-дитивами, то можна спостер!гати, що тут л!дером у 2009 роц! був Укрекс!мбанк !з зобов'язаннями в 947 544 тис. грн., а на останньому м!сц! - «Райффайзен Банк Аваль» !з зобов'язаннями 49 246 тис. грн.
У 2010 роц! перш!сть у к!лькост! наданих кредит!в за !м-портними операц!ями перейшла до ПриватБанку та становила 2 326 000 тис. грн. Найменше зобов'язань спостер!-гаеться знову ж таки у «Райффайзен Банку Аваль» - 3110 тис. грн. Зг!дно !з зазначеним можна в!дзначити досить жваву д!яльн!сть банк!в у кредитуванн! акредитивних опера-ц!й, а отже й обслуговуванн! зовн!шньоеконом!чно'Т д!яльнос-т! п!дприемств, хоча зростання даних зобов'язань супрово-джуеться значними ризиками для банку.
Висновки
Таким чином, враховуючи вище сказане, оптимальною формою розрахунк!в для пщприемств харчовоТ промисло-вост! е документарне !нкасо з таких причин: на в!дм!ну в!д банк!вського переказу, який найчаст!ше використовуеться на даний час, розрахунки за !нкасо регулюються не лише нормами нац!онального законодавства, а й м!жнародними правилами, що не викликатиме суперечностей м!ж партнерами; це досить недорога форма розрахунк!в, ! тому вона за-стосовуеться для виконання угод на незначн! суми.
0кр!м цього, !нкасо мае суттев! переваги, як! позитивно вплинуть на управл!ння зовн!шньоеконом!чною д!яльн!с-тю: зручн!сть (банк, який мае в!дд!лення та мережу корес-
пондент!в, допомагае уникнути р!зних проблем пов'язаних з м!жнародними розрахунками (!нкасо), застосувавши ефек-тивний спос!б обробки документ!в, розрахунк!в ! зв'язку); зб!льшення конкурентоспроможност! (для експортера !нкасо виступае менш тривалим та обтяжливим засобом досягнен-ня домовленост!, н!ж акредитив. 0тже, у експортера е мож-лив!сть продати товар за нижчою ц!ною, зб!льшуючи свою конкурентоспроможн!сть); зменшення ризику достроковоТ передач! товар!в (експортер може захиститися в!д передач! товар!в до того, як !мпортер зд!йснить плат!ж. 1нкасо пе-редбачае менший ступ!нь безпеки для експортера, н!ж передоплата гот!вкою чи акредитив. Але якщо експортеров! не потр!бен над!йний захист в!д пол!тичного та комерц!йного ризику за даноТ концентрац!Т угод або негайна оплата това-р!в е необов'язковою, !нкасо може бути оптимальною формою розрахунку).
Список використаних джерел
1. Петрашко Л.П. М!жнародн! ф!нанси / Петрашко Л.П. [навч.-ме-тод. пос!б. для самост. вивч. дисц]. - К.: КНЕУ, 2003. - 221 с.
2. Стадницький Ю.1. Сучасн! аспекти розвитку мжнародних роз-рахунк!в в!тчизняних пщприемств / Стадницький Ю.1., Коваль Л.М., Савщький А.В. - К.: 1нновац!йна економ!ка. - 2012. - №11. - С. 52.
3. Риб!на Л.0. Безгот!вков! розрахунки / Л.0. Риб1на. - Суми: До-вк1лля, 2006. - 245 с.
4. Бердар. М.М. ФЫанси пщприемств / Бердар. М.М. [навч. посй ]. - К.: Центр учбовоТ лтератури, 2010. - 352 с.
5. Арбузов С.Г. Банювська енциклопедт / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.1. М1щенко, С.В. Науменкова. - К.: Центр наукових дослг джень Нац1онального банку УкраТни: Знання, 2011. - 504 с.
6. Види безготвкових розрахунюв в ¡ноземнм валют! / Михасик 0.Д. // Науковий в!сник Нац!онального ун!верситету ДПС УкраТни. - 2011. - №3 (54).
7. М!жнародн! ф!нанси [Д'яконова 1.1., Макаренко М.1. та !н. ]; [навч. пос!бник]. - К.: Центр учбовоТ л!тератури, 2013. - 548 с.
8. Постанова НБУ «Про затвердження 1нструкцп про безгот!в-ков! розрахунки в УкраТн! в нац!ональн!й валют!» (1нструкц!я, п.1.4) 21.01.2004 №22.
9. М!жнародна економ!ка [Б!лоцерк!вець В.В., Завгородня 0.0., Лебедева В.К. та !н. ]; [п!дручник] / За ред. А.0. ЗадоТ, В.М. Тарасеви-ча. - К.: Центр учбовоТ л!тератури, 2012. - 416 с.
10. Використання акредитива при розрахунках. / Бондаренко 1.А. // Ф!нанси УкраТни. - 2009. - №3. - С. 114.
УДК 336.71.078.3
К.Ю. ЦИЦИК,
аспфант, Киюський нац1ональний ун'юерситет¡м. Тараса Шевченка
Питання управлшня системними ризиками в контекст забезпечення ф1нансово'| ст1йкост1 банк1вського сектору
Стаття присвячена дослщженню та визначенню сутност! поняття системного ризику. Розкрито методолопчн'1 засади вщстеження системних ризикю у ф'тансовй сфер! та визначено механ!зми управл!ння ними. Окрема увага прид!лена питанню рол! пруденцйного банк!вського нагляду в управл!нн! системними ризиками з метою забезпечення ф!нансовоI стйкост! банк!вського сектору.
Ключов1 слова: системний ризик, пруденцйний банк!вський нагляд, банк!вськ! ризики, система оц!нки ризик!в, ф!нансова ст!йк!сть.
© К.Ю. ЦИЦИК, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраТы № 10 (161)/2014 117
ЕЮ. ЦИЦИК,
аспирант, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Вопрос управления системными рисками в контексте обеспечения финансовой устойчивости банковского сектора
Статья посвящена исследованию и определению сути понятия системного риска. Раскрыты методологические основы отслеживания системных рисков в финансовой сфере и определены механизмы управления ими. Отдельное внимание уделено вопросу роли пруденциального банковского надзора в управлении системными рисками в целях обеспечения финансовой устойчивости банковского сектора.
Ключевые слова: системный риск, пруденциальный банковский надзор, банковские риски, система оценки рисков, финансовая устойчивость.
K.Yu. TSYTSYK,
doctoral student, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Systemic risks management within the context of ensuring banking sector financial sustainability
The article is intended to investigate the nature and define the concept of systemic risk. Methodological principles of systemic risks' tracking in the financial sphere are revealed, as well as their management mechanisms are defined. Special attention is paid to the role of prudential banking supervision in systemic risks management to ensure financial sustainability of the banking sector.
Keywords: systemic risk, prudential banking supervision, banking risks, risk assessment, financial sustainability.
Постановка проблеми. Свггова фннансова криза, що розпочалася в 2008 роц та отримала новий ¡мпульс в бвро-ni в 2012 роф, наочно показала необхщнють переосмислен-ня пiдходiв до економiчноï полiтики, зменшення негативного впливу системних ризиюв, вдосконаленню набору Ыстру-мен^в ризик-менеджменту, що дають змогу передбачити та пом'якшити ризики. В Укра'н додатковим фактором погли-блення проблеми ефективного функцюнування фЫансово' системи е наявна полiтична криза, що поступово призводить до економiчного спаду в краМ За таких умов постае питання захисту не окремо' фЫансово''' установи, а системи в цтому, адже наявна фiнансово-економiчна кон'юнктура не сприяе активiзацiï розвитку та пщтриманню стабтьного функцюнування учасниюв фЫансово' системи, а гальмуе ц проце-си, ускладнюючи умови дiяльностi суб'ектам ринку. У зв'язку з цим серед науков^в, урядов^в, фЫансис^в та банкiрiв з особливою гостротою постало питання виявлення, оцЫки та управлЫня системними ризиками.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Пи-танню управлiння системними ризиками в розвинутих кра-¿'нах в останнi роки придiляють значну увагу як науковц^ так i практики. За даним науковим напрямом було здмсне-но ряд дослщжень, серед яких роботи 0.1. Барановського, Я.В. БелЫсько''', О.Д. Говтвань, Т.Т. Ковальчука, А.О. Крило-во', А.Я. Кузнецово'', А.К. Мансурова, B.I. Мщенко, С.Р. МоЬ сеева, С.В. Науменково', I.B. ПатЫо''', Т.С. Смовженко та ¡нших вчених. Окремо слiд вщмггити роботи Дж. де Hiколо та М. Лу-четта, присвяченi дослщженню макроекономiчного аспекту системних ризикiв, а також працi П.В. Каллаур, Д. Унгур, що розкривають особливий зв'язок мiж управлiнням системними ризиками та забезпеченням фЫансово' стабтьнос-ú Роль банкiвського регулювання в управлЫы системними ризиками е предметом дослщження науковцiв Дж. Кауфмана та К. Скотта. Проте, незважаючи на значний рiвень дослЬ дження даного питання, новi виклики, що мають мюце у бан-кiвськiй системi Укра'ни, спричиненi як внутрiшнiми змЫами полiтико-економiчного характеру, так i зовншыми факто-
рами м1жнародного впливу, спонукають науково-практичну сптьноту до пошуку новий пщходв до визначення системних ризиюв, методв 'х оцЫки та ¡нструментю управлЫня з метою забезпечення фЫансово' стаб¡льност¡.
Мета статт'1. У контекст постановки проблеми та актуаль-ност обрано' теми метою нашого дослщження е визначення поняття системного ризику та його характеристика, розкриття методолопчних засад в¡дстеження системних ризик¡в у фЫан-сов¡й сфер¡ та визначення мехаызмв управл¡ння ними. Окре-ма увага в робот прид¡лена питанню рол¡ пруденц¡йного бан-к¡вського нагляду в управлЫы системними ризиками з метою забезпечення фЫансовоУ ст¡йкост¡ банювського сектору.
Виклад основного матерюлу. Системний ризик як поняття набуло особливо широкого вжитку п¡сля глобально' економнно' кризи 2008 року. За своею природою вЫ ви-ступае ймов¡рн¡стю збою вс¡eí системи у зв'язку з недюз-датн¡стю окремих частин або компонента та е насл¡дком паралельно' динам¡ки (кореляци) мж б¡льш¡стю або ус¡ма елементами системи [1].
Системний ризик розглядаеться як потенцмна небезпека виникнення ситуац¡й, за яких ¡ндивщуальна реакц¡я економн-них агентв на ризики призводить не до кращого ¿'х розд¡лення, диверсифкаци, а навпаки - до пщвищення загально' ¿'х нена-д¡йност¡ [2, с. 24]. Вщповщно до даного бачення мкроекономн-н¡ ризики та поведЫки окремих ф¡нансово-кредитних установ формують системний ризик. Використання набору ¡нструмен-тв даними установами для зменшення ризику, як-от спецнлЬ зац¡я, диверсиф¡кац¡я та страхування, може призвести до про-тилежного синергетичного ефекту - збтьшення загального колективного ризику. Дм окремих фЫансово-кредитних установ, що розглядаються ними як рацюнальы, у цтому можуть дестаб¡л¡зувати ринок та збтьшити системний ризик.
Потенц¡йно системний ризик присутнм у вс¡х ф¡нансових системах, однак його реал^аци вщбуваеться лише в умовах критичного накопичення дисбаланс^ ¡ наростання невизначеност у функц¡онуванн¡ вае''' системи чи в дильност окремих установ унаслщок втрати керованост¡ чи зумисних дм [3, с. 189].
118 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 10 (161)/2014
У поширены системного ризику ключову роль врграють взаемозалежысть суб'ектв фЫансового ринку, мжбанмв-ська система, глобальна фЫансова система тощо. Важ-ливим, своею чергою, е взаемозв'язок м1ж джерелами та об'ектами ураження. Так, одночасно ¡ джерелом ¡ об'ектом ураження можуть бути ф1нансов1 установи, фЫансовий ри-нок, фЫансова ¡нфраструктура тощо (табл. 1).
Ураховуючи особливе значення банк¡вськиx установ у фЬ нансов¡й систем¡ протягом останнього перюду, суттевий акцент переноситься на питання системного ризику са-ме банювського сектору. До причин виникнення та нагро-мадження системного ризику зазвичай вщносять ¡дентичну поведЫку банк¡вськиx установ, залежн¡сть ступеня ризико-ваност¡ р¡шень банк¡в в¡д фази економнного циклу, щ¡льний взаемозв'язок банювських установ тощо. Так¡ фактори, як нестабтьысть банк¡вськоí системи ¡ створення банювсько' пан¡ки, в¡дносяться переважно до ¡нституцмного джерела системного ризику.
Поява системних ризиюв банк¡вського сектору може бути викликана цтим рядом причин. Так, джерелом системного ризику може виступати сама модель банюв як фЫансових по-середник¡в, що перетворюють короткостроков¡ зобов'язання в довгостроков¡ кредити. Проте ця модель втрачае чинн¡сть, коли вкладники будуть намагатися терм¡ново повернути сво' вклади. 0дним ¡з припущень щодо поведЫки банк¡в е ¿'х недо-оц¡нка ступеню ризику в перюд зростання. Це призводить до нового ¡мпульсу пропозици кредитних ресурс¡в. У перюд спаду банки занадто обережы, й пропозицт кредитних ресурс¡в за-надто мала. В цьому випадку пщгрунтям для системного ризику може стати схильысть ф¡нансово-кредитниx установ до занадто великих зовышых ризиюв (кредитних, ринкових, лк-в¡дност¡) за економнного зростання (агрегований ризик) або наявысть прямих та опосередкованих мжбанювських фЫан-сових зв'язк¡в, що е причиною ураження.
Друга причина появи системних ризиюв у банювсько-му сектор¡ мае ¡нформац¡йний характер. Нездатысть одного банку забезпечити сво' зобов'язання може призвести до втеч¡ вкладник¡в з ¡нших. Це призводить до сери банкрутств унасл¡док недостатньо' ¡нформованост¡ кл¡eнт¡в про реаль-ний ф¡нансовий стан банюв. Вважаеться, що система вза-емного гарантування вклад¡в гальмуе чи усувае ефект по-ширення системного ризику. Це працюе за умови, коли обсяпв системи гарантування вистачае на забезпечення вимог вкладниюв. Ситуац¡я ускладнюеться й тим, що банки не здаты передбачити ефект поширення сво'х д¡й на ¡нш1 елементи системи, що й породжуе мережний ризик, або так званий ефект домЫо. В цьому контекст необхщною умовою системного ризику е банкрутство невелико'' к¡лькост¡ великих фЫансових ¡нститут¡в. Це призводить до фЫансово' паы-ки, населення намагаеться вилучити залишки з ¡нших ¡нсти-тутв, що ставить п¡д сумн¡в усю фЫансову систему. На наш погляд, ефект домЫо е зовн¡шн¡м проявом системного ризику Т мехаыстичним аналогом для фЫансово''' сфери. Пер-шопричиною системних проблем е поганий сигнал. ВЫ служить поштовхом для колективно нерацюнально''' повед¡нки, яка е в той же час з погляду окремого ¡ндивща ¡ндивщуально рац¡ональною. Йдеться про ф¡нансову та банювську пан¡ку, намагання власник¡в депозита врятувати частку сво'х вклада, гублячи всю систему в цтому ¡ зрештою перетворюючи ¡ндив¡дуальну рацюнальысть у свою протилежн¡сть.
У зв'язку з цим постае питання вщстеження системних ри-зик¡в, 'х оцЫки та управл¡ння ними з метою забезпечення фЬ нансово'' ст¡йкост¡ банювського сектору. Так, можуть бути за-пропонован¡ так¡ етапи в¡дстеження та зменшення системних ризик¡в банк¡вського сектору, що представлен у табл. 2.
0цЫка системних ризик¡в може здмснюватися за р¡зними методиками. Так, агентство ^сИ використовуе два ¡ндикато-ра оцЫки системного ризику: ВБ! та МР1. 1ндикатор банк¡вськоí
Таблиця 1. Матриця поширення та ураження системним ризиком
Об'скти ураження
Фiнансовi установи Фiнансовий ринок Фiнансова ¡нфраструктура
я н н е Фшансов1 установи Вразлив¡сть до ризиюв; взаeмопов'язан¡сть акц¡онер¡в; умовн¡ кредиты лн'; система гарантування вклад¡в (депозита); узгодження м¡ж ф¡нансовими установами з доступу до фЫансово''' ¡нфраструктури Крупы ф¡нансов¡ установи вста-новлюють цЫу на ринку; продаж актив¡в через кредиты дефолты СВ0Пи; «пожежний» продаж актива призводить до пад¡ння вартост й зменшення л¡кв¡дност¡; оц¡нка актива у зв'язку з ринком може призвести до значних втрат в торгових портфелях Ринков¡ невдач¡ ключових ф¡нансовиx установ можуть створити проблеми у функцюнуваны окремих компонент ¡нфраструктури, якщо вщсуты надмы системи захисту. 0станн¡ реал¡зуються за принципами «поставка - платж>, «платж - плат¡ж» в розрахунках по фЫансових активах
же а р у (В ч е р жер Фшансовий ринок Несприятлив¡ зм¡ни на ф¡нансовому ринку можуть призвести до втрат фЫансових установ Проблема на одному ринку може призвести до звуження обсяпв продаж й втрату лквщност на ¡ншому Зменшення вартост забезпе-чення застави може спонукати до зб¡льшення додатково' застави, потягнути за собою закриття коротких позицм шляхом продажу довгих
О. Фшансова ¡нфраструктура Перебо'' у функц¡онуванн¡ фЫансово''' ¡нфраструктури може потягнути затримку платежа, ускладнення управл¡ння л¡кв¡дн¡стю 0перафйы проблеми в ¡нфраструктура що обслуговуе ринок (торгов¡ платформи, кл¡рингов¡ та розраxунков¡ системи), можуть вплинути на ринковий оборот актива й процес формування цЫ Перебо'' у функцюнуваны критично важливих телекомуыкацмних та ¡нформафйних систем можуть поширюватися через теxн¡чн¡ та ¡нформацмы системи
Джерело: побудовано автором ¡з вжористанням [5].
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (161)/2014 119
Таблиця 2. Процес вщстеження системних pизикiв банкiвського сектору
Етап процесу вiдстеження Напрям дш Методи аналiзу системних pизикiв
I Bиявлення джеpел cиcтемнoгo pизикy, cтемнo знaчyщиx iнcтитyтiв, ycтaнoв, pинкiв, плaтiжниx cиcтем тa взaeмoзв'язкiв мiж ними Mеpежевий aнaлiз, зoкpемa, cтoxacтичниx меpеж (oпи-cyють меpежнy cтpyктypy, елементи якoï тa зв'язки мaють iмoвipнicний xapaктеp]
II Bизнaчення пoкaзникiв (iндикaтopiв] нaдiйнocтi бaнкiвcькoгo cектopy, фiнaнcoвoï cиcтеми, плaтiжниx cиcтем, екoнoмiки в цiлoмy Mетoдичнi пiдxoди мiжнapoдниx pейтингoвиx aгентcтв тa MÔO дo визнaчення cиcтеми пoкaзникiв тa ïx aгpегyвaння (aгентcтвo Fitch, MBÔ, ÁMP, Бaзельcький кoмiтет тoщo]
III Bизнaчення cтpyктypи yпpaвлiння cиcтемним pизикoм О/ютеми гapaнтyвaння тa cтpaxyвaння депoзитiв, нaявнicть кpедитopa ocтaнньoï нaдiï, cиcтемa нaглядy зa бaнкaми, бaнкiвcькoю, плaтiжними cиcтемaми, cиcтемнo вaжливи-ми фiнaнcoвими пocеpедникaми
IV Bизнaчення opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи вiдcтеження тa yпpaвлiння cиcтемним pизи-кoм Cтpyктypнo-лoгiчний aнaлiз з метoю пoбyдoви цiлicнoгo меxaнiзмy yпpaвлiння cиcтемним pизикoм бaнкiвcькoгo cектopy
Джерело: побудовано автором ¡з використанням [б, с. 58].
™стеми (BS!] викopиcтoвyeтьcя для oцiнки якocтi внyтpiшньoгo cтaнy бaнкiвcькoгo cектopy. Biн нaбyвae знaчення вiд «A» (ду-же виcoкa якicть] дo «E» (дуже низькa якicть]. Maкpoпpyденцiй-ний iндикaтop MP! вимipюe piвень, зa ягага зpocтaння федиту-вaння, цiн нa aктиви i pеaльнoгo oбмiннoгo ^pcy вaлют poблять бaнкiвcькy cиcтемy пoтенцiйнo вpaзливoю дo кopегyвaння цiн нa aктиви тa oбмiннoгo кypcy, a тaкoж дo впливу екoнoмiчнoгo cпaдy, щo мoже бути нacлiдкoм тaкoï кopекцiï. MP! вapiюeтьcя вiд «1» (низький] дo «3» (виcoкий]. Двa iндикaтopи викopиcтo-вyютьcя в мaтpицi cиcтемниx pизикiв. Maтpиця cиcтемниx pи-зикiв бyдyeтьcя нa пpипyщеннi, |щэ якicнiшi тa cтiйкiшi бaнкiв-cиcтеми бiльш здaтнi пoдoлaти piзкi змiни.
Бaнк мiжнapoдниx poзpaxyнкiв пpoпoнye метoдикy вимЬ pювaння тa cтpеc-пеpевipки cиcтемниx pизикiв фiнaнcoвиx iнcтитyтiв. ^стемний pизик вимipюeтьcя як poзмip плaти зa cтpaxyвaння фiнaнcoвoï кpизи. Плaтa визнaчaeтьcя нa oчi-кyвaниx пoкaзникax iмoвipнocтi дефoлтy oкpемиx бaнкiв тa пpoгнoзoвaниx кopеляцiяx з дoxiднicтю aктивiв.
Miжнapoдний вaлютний фoнд, cвoeю чеpгoю, викopиcтoвye cиcтемy пapaметpiв для iдентифiкaцiï фiнaнcoвoï ycтaнoви, як cиcтемнo вaжливoï. Kpитеpiями визнaчення cиcтемнocтi оту-гують poзмip тa взaeмoзв'язoк з Ышими ycтaнoвaми. Ц пapa-метpи дoзвoляють oцiнювaти нacлiдки бaнкpyтcтвa фiнaнcoвoï ycтaнoви нa фyнкцioнyвaння фiнaнcoвиx pинкiв тa cтyпiнь зa-мiщення пocлyг ycтaнoви. Пpoпoнyютьcя тaкoж тaкi пapaме-тpи, як poзмip aктивiв тa пacивiв бaнкy, види йoгo дiяльнocтi, йoгo poль як кoнтpaгентa в дiлoвиx oпеpaцiяx. У пpoдoвжен-нi ^eï метoдики Paдa з фiнaнcoвoï cтaбiльнocтi визнaчae ™c-темнo знaчyщi фiнaнcoвi iнcтитyти як ycтaнoви, щo xapaктеpи-зyютьcя cyттeвим oбcягoм i cicr^^c™ oпеpaцiй, cиcтемнoю пoв'язaнicтю тa cклaднoю зaмiннicтю, a пopyшення чи диcпpo-пopцiï в ix^ дiяльнocтi мoжyть пpизвеcти дo знaчниx збиткiв для фiнaнcoвoï cиcтеми тa екoнoмiки в ц^му [3, c. 19Q].
Як aльтеpнaтивний пiдxiд Бaзельcький кoмiтет з бaн-кiвcькoгo нaглядy пpoпoнye ме^дику виявлення ^стем-нo знaчyщиx бaнкiв. Mетoдикa мicтить п'ять гpyп звaжениx iндикaтopiв. Cеpед ниx iндикaтopи: мiжнapoднoï дiяльнocтi (мiжнapoднi вимoги й зoбoв'язaння), poзмipy бaнкy ^укуп-нi aктиви), взaeмoпoв'язaнocтi (aктиви, пacиви, чacткa pин-кoвoгo фiнaнcyвaння в cyкyпниx зoбoв'язaнняx), зaмiщен-ня (aктиви, щo збеpiгaютьcя в бaнкy, oбcяг poзpaxyнкiв, щй
здiйcнюютьcя чеpез плaтiжнi cиcтеми, oбcяг poзмiщениx зaявoк нa pинкy цiнниx пaпеpiв], cтyпеню cклaднocтi yCTa-нoви (нoмiнaльнa вapтicть пoxiдниx фiнaнcoвиx iнcтpyментiв нa пoзaбipжoвoмy pинкy; нелiквiднi aктиви, чию вapтicть не мoжливo визнaчити з викopиcтaнням pинкoвoï цiни aбo мo-делi; oбcяг тopгoвoгo пopтфелю i пopтфелю цiнниx пaпеpiв, !o пpизнaчaeтьcя для пpoдaжy].
Пopiвнянo з Ышими метoдикaми Бaзельcький кoмiтет з бaнкiвcькoгo нaглядy пpoпoнye метoдикy з двoмa нoвoвве-деннями. Пo-пеpше, вoнa викopиcтoвye iндикaтopи м^ нapoднoï дiяльнocтi, щo е фiльтpoм для глoбaльниx бaн-кiв, пo-дpyге, вpaxoвyютьcя iндикaтopи cтyпеню cклaднocтi ycтaнoви. Зoкpемa, методик викopиcтoвyвaлacя для paн-жиpyвaння бaнкiв зa cтyпенем знaчyщocтi.
Дoцiльним е викopиcтaння метoдy вiдcтеження пpoцеciв нaгpoмaдження cиcтемнoгo pизикy нa фiнaнcoвoмy pин-ку, poзpoбленoгo A.K. Maнcypoвим [7]. Mетoд бaзyeтьcя нa дiaгнocтицi кpизoвoгo пoтенцiaлy зacoбaми фpaктaльнo-гo aнaлiзy pинкoвиx нacтpoïв, дocлiдженнi yмoв пoшиpення cиcтемнoгo pизикy мiж iнcтитyтaми тa pинкaми зacoбaми мoделювaння з викopиcтaнням aвтopегpеciйниx мoделей.
Уpaxoвyючи ocoбливocтi нaявниx метoдик виявлення, o^-нювaння тa yпpaвлiння cиcтемним pизикoм, ввaжaeмo, щй вoни мoгли б знaйти бтьш шиpoкий пpaктичний вжитoк в Укpaïнi. Для цьoгo, нa нaшy думку, дoцiльнo впpoвaдити пiдxiд дo oцiнювaння piвня cиcтемнoгo pизикy бaнкiвcькoгo cектo-py, щo включae:
- oцiнкy зa дoпoмoгoю iндекcy фiнaнcoвoгo cтpеcy, щo пpoпoнyeтьcя Miжнapoдним вaлютним фoндoм;
- oцiнкy пoкaзникa вaлютниx диcпpoпopцiй, щo вiдoбpa-œae вплив глoбaльнoï фiнaнcoвoï cиcтеми нa нaцioнaльнi екoнoмiки [B];
- oцiнкy pеaльнoгo тa фiнaнcoвoгo cиcтемнoгo pизикy [9].
Пpoте в пpoцеci пoбyдoви меxaнiзмy yпpaвлiння cиcтемни-
ми pизикaми бaнкiвcькoгo M^opy не cлiд неxтyвaти знaчен-ням pегyлювaння дaниx пpoцеciв. Ocoбливo це cтocyeтьcя poлi пpyденцiйнoгo бaнкiвcькoгo нaглядy в зaбезпеченi фiнaнcoвoï cтiйкocтi бaнкiвcькoгo cектopy. Bpaxoвyючи тoй фaкт, щщэ з ме-тoдичнoгo пoглядy aнтитезoю cиcтемнoгo pизикy е cтiйкicть, мме дocлiдження фiнaнcoвoï cтiйкocтi бaнкiвcькoгo ^^opy е кopиcним дoпoвненням дo aнaлiзy cиcтемнoгo pизикy.
120 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 10 (161)/2014
Зa cвoeю пpиpoдoю фiнaнcoвa cтiйкicть мae cиcтемний xapaктеp, щo пpoявляeтьcя в якocтi cтiйкocтi бaнкiвcькo-гo cектopy i дocягaeтьcя як cинеpгетичний ефект вiд взa-eмoдiï бaнкiвcькoгo cектopy, pинкiв, iнфpacтpyктypи, a тa-кoж фiнaнcoвиx вiднocин в pеaльнiй екoнoмiцi. Cтiйкicть бaнкiвcькoгo cектopy дocягaeтьcя в бaгaтьox cтaнax, жен з якиx мae cвiй зaпac мiцнocтi. Дaне пoняття вiдpiз-няeтьcя динaмiчним xapaктеpoм, aдже зaлежить вiд чacy. Xapaктеpним е те, щo фiнaнcoвa cтiйкicть, як CTa^ мae вiднocний xapaктеp, aдже ймoвipнicть деcтaбiлiзaцiï не зникae нaвiть y нaйбiльш cтiйкиx бaнкiвcькиx cиcтемax. Ocoбливим е те, щo зa дocтaтньoгo piвня cтiйкocтi cтвo-pюeтьcя мoжливicть дo aбcopбцiï негaтивниx внyтpiшнix бaнкiвcькиx шoкiв.
Taк, зaлежнo вщ piвня cтiйкocтi дo фiнaнcoвиx 1±ююв бaн-кiвcький cектop мoже cпpиймaтиcя в кoнтекcтi тpьox o^o-вниx cтaнiв: зoни cтiйкocтi, зoни poзбaлaнcyвaння тa зoни кpизи [6, c. 25-27].
Зoнa cтiйкocтi xapaктеpизyeтьcя тaким cтaнoм, кoли бaн-кiвcький ^^op y цiлoмy cтiйкий i мae тенденцiю зaлишaтиcя тaким y кopoткocтpoкoвoмy пеpioдi. B цьoмy випaдкy yпoвнo-вaжений opгaн мae здiйcнювaти зaгaлoм пpевентивнy пoлi-тику. Boнa мae бути cпpямoвaнa нa пiдтpимкy ct^^ct, ви-кopиcтoвyючи меxaнiзми пiдтpимки pинкoвoï диcциплiни й деpжaвний нaгляд й мoнiтopинг. Baжливy poль y цьoмy вщЬ гpaвaтиме взaeмний oбмiн iнфopмaцiï мiж cтopoнaми.
Зoнa poзбaлaнcyвaння е тaким cтaнoм бaнкiвcькoгo мк-TOpy, кoли вiн пеpебyвae в межax cтiйкocтi, aле нaближaeть-cя дo ниx. B цьoмy випaдкy для збеpеження cтiйкocтi мoжyть викopиcтoвyвaтиcя кopегyючи зaxoди. Cеpед ниx: мopaльний вплив, бтьш iнтенcивний нaгляд.
Зoнa физи xapaктеpизyeтьcя cтaнoм, кoли бaнкiвcький ^^op неcтiйкий i втpaчae здaтнicть ефективнo poзпoдiляти pеcypcи в чaci й мiж видaми дiяльнocтi, oцiнювaти фiнaнcoвi pизики, кеpyвaти ними aбo пoм'якшyвaти збypення. B цьoмy випaдкy неoбxiднa cтpaтегiя «пpoтидiï», cпpямoвaнa нa вщ-нoвлення cтiйкocтi, зoкpемa нa вpегyлювaння кpизи.
Bкaзaнi зoни yмoвнo oбмеженi тaкими гpaничними cтaнa-ми c™!oCTi бaнкiвcькoгo cектopy:
- aбcoлютнa ст^к^ть - cтaн, зa якoгo бaнкiвcький cектop не пеpеxoдить дo cтaнy кpизи пpи знaчниx шoкoвиx впливax нa екoнoмiкy. Бaнкiвcький cектop вигануе вci функци в пo-внoмy oбcязi з мaкcимaльнoю ефективнicтю;
- пoчaткoве poзбaлaнcyвaння - в pезyльтaтi впливу зo-внiшнix тa внyтpiшнix фaктopiв бaнкiвcький cектop мoже пе-pейти в цей cтaн, пpoте вiн збеpiгae знaчний зaпac мiцнocтi пopiвнянo з iншими мoжливими cтaнaми poзбaлaнcyвaння. B тoй же чac icнyють шoки, якi мoжyть пеpевеcти бaнкiвcький cектop y cтaн неcтiйкocтi (кpизи];
- пеpеxiд дo физи - пoчaтoк кpизи - пoчaткoвi cтaни, зa якиx бaнкiвcький ^^op пеpеcтae викoнyвaти в пoвнoмy o6-cязi ^oí функци;
- aбcoлютнa неcтiйкicть - бaнкiвcький cектop не пеpеxo-дить дo cтaнy ct^^ct, нaвiть пpи iнтенcивниx pегyлюючиx впливax нa екoнoмiкy.
Упpaвлiння cиcтемним pизикoм з метoю зaбезпечення дocтaтньoгo piвня фiнaнcoвoï cтiйкocтi бaнкiвcькoгo cектo-py зaбезпечyeтьcя пpoведенням пpyденцiйнoгo бaнкiвcькo-ro нaглядy. Taк, викoнyючi бaзoвi функци, тaкi як пpевен-тивну, зaxиcнy, cтpaтегiчнy, aдaптивнy, пoпеpеджyючy тoщo, пpyденцiйний бaнкiвcький нaгляд пoкликaний, пеpш зa вcе, зaпoбiгaти виникненню cиcтемниx pизикiв y бaнкiвcькoмy cектopi, a тaкoж мae бути cпpямoвaний нa пщвищення пpo-зopocтi тa ефективнocтi, aдже вiн пpедcтaвляe coбoю отеци-фiчний pежим, кoмплекc метoдiв тa iнcтpyментiв бaнкiвcькo-ro нaглядy, щo викopиcтoвyютьcя з метoю виявлення зoн пiдвищенoгo pизикy в дiяльнocтi бaнкiвcькиx ycтaнoв, зaпo-бiгaння зaгpoзливим фaктopaм впливу з ме^ю зaбезпечен-ня дocтaтньoгo piвня cтiйкocтi бaнкiвcькoï cиcтеми кpaïни.
Oднaк з метoю виpiшення зaвдaнь тa викoнaння пoклaде-ниx нa ньoгo фyнкцiй пpyденцiйний бaнкiвcький нaгляд мae pеaлiзoвyвaтиcя нa двox piвняx: мiкpoпpyденцiйнoгo тa мa-кpoпpyденцiйнoгo нaглядy. Пopiвняння мaкpo- тa мiкpoпpy-денцiйнoгo бaнкiвcькoгo нaглядy пpедcтaвленa y тaбл. 3.
Таблиця 3. Поpiвняння макропруденцшного та мiкpопpуденцiйного банкiвського нагляду
Характеристика Mакpопpуденцiйний банкiвський нагляд Miкpопpуденцiйний банкiвський нагляд
Kiнцевa метa Зменшення витpaт неcтaбiльнocтi, пoв'язaниx з фiнaнcoвoю кpизoю Зaxиcт iнтеpеciв вклaдникiв тa кpедитopiв бaнкiв
Пpoмiжнa метa Пiдтpимaння фiнaнcoвoï cтaбiльнocтi в ц^му Зaпoбiгaння неcпpoмoжнocтi oкpемиx бaнкiв
Maкpoекoнoмiчний фaктop Maкpoекoнoмiчнi yмoви poзглядaютьcя як ендoгенний фaктop Maкpoекoнoмiчнi yмoви poзглядaютьcя як екзoгенний фaктop
Moдель pизикiв y фiнaнcoвoмy cектopi Зaгaльнi тa кopельoвaнi шoки Ш^ки iндивiдyaльнoгo xapaктеpy
Oцiнкa пеpcпектив Iмoвipнicний пiдxiд, щo бaзyeтьcя нa oцiнкax pизикiв, aкцент нa cценapнoмy aнaлiзi Пiдxiд, щo бaзyeтьcя нa aнaлiзi фopмaльнoï звiтнocтi, aкцент нa внyтpiшньoмy кoнтpoлi тa пеpевipцi
Bзaeмoзв'язки тa зaгaльнi pизики yчacникiв pинкy Ocнoвoпoлoжнi фaктopи Ие вpaxoвyютьcя
Haлaштyвaння пpyденцiйниx нopм Пдощ «згopи дoнизy»: вiдcтеження cиcтемниx 1±ююв фiнaнcoвoгo cектopy Пiдxiд «знизу дoгopи»: вiдcтеження pизикiв oкpемиx yчacникiв pинкy
Poзкpиття iнфopмaцiï Шиpoке oпpилюднення pезyльтaтiв oцiнки, зoкpемa, пoкaзникiв фiнaнcoвoï ct^^ct, мaкpoпpyденцiйниx iндикaтopiв, cигнaлiв paнньoгo oпoвiщення Cтaндapтизoвaнi звiти тa кoнфiденцiйнa iнфopмaцiя з метoю нaглядy
Джерело: побудовано автором ¡з використанням [10, с. 13].
Фopмyвaння pинкoвиx вдюсин в УкpaÏнi № 10 (161)/2014 121
Maкpoпpyденцiйний бaнкiвcький нaгляд pеaлiзyeтьcя в нa-пpямi кoнтpoлю pинкoвoï диcциплiни з вiдпoвiднoю opieнтa-цieю нa cиcтемнi pизики. ВЫ е кoмплекcoм зaпoбiжниx зaxo-дiв, cпpямoвaниx нa мiнiмiзaцiю pизикy cиcтемнoï фiнaнcoвoï кpизи, тoбтo pизикy виникнення cитyaцiй, зa якиx знaчнa чac-тинa бaнкiвcькoгo cектopy cтae неплaтocпpoмoжнoю aбo не-лiквiднoю. Miкpoпpyденцiйний бaнкiвcький нaгляд, cвoeю чеp-гoю, фoкycyeтьcя нa дiяльнocтi oкpемиx бaнкiвcькиx ycтaнoв тa opieнтyeтьcя нa iндивiдyaльниx pизикax бaнкiв. Oчевиднo, щo мaкpoпpyденцiйний бaнкiвcький нaгляд не в змoзi дocяг-ти пocтaвлениx цiлей без пocтiйнoгo зв'язку з мiкpoпpyден-цiйним нaглядoм, тoдi як мiкpoпpyденцiйний нaгляд не здaтен caмocтiйнo зaбезпечити фiнaнcoвy стмкють без вiдпoвiднoгo вpaxyвaння pезyльтaтiв мaкpoекoнoмiчнoгo poзвиткy.
Дo кoлa зaвдaнь мaкpoпpyденцiйнoгo бaнкiвcькoгo нaгля-ду вiднocитьcя: пiдтpимaння cтiйкocтi бaнкiвcькoгo cектopy дo aгpегoвaниx шoкiв, щo мicтять pецеciю тa зoвнiшнi шoки; o6-меження нaдлишкoвиx фiнaнcoвиx pизикiв в цiлoмy; змен-шення aмплiтyди фiнaнcoвoгo циклу: зaпoбiгaння «мильниx бyльбaшoк» нa pинкax фiнaнcoвиx aктивiв, якщo вoни мaють пoтенцiйнy зaгpoзy cтiйкocтi бaнкiвcькoгo cектopy. Дoдaткo-вo oдним iз зaвдaнь мaкpoпpyденцiйнoгo бaнкiвcькoгo нaгля-ду е пpигнiчення пpoциклiчнoï пoведiнки бaнкiвcькиx ycтaнoв й зaoxoчення aциклiчнoï. Пpoциклiчнa пoведiнкa пpименшye pизикoвaнicть iнвеcтицiй, фiнaнcoвиx oпеpaцiй y пеpioд пiдйo-му екoнoмiки тa зaвищye pизик y пеpioд cпaдy. Це пpизвoдить дo пеpегpiвy фiнaнcoвиx pинкiв зa зpocтaння тa зневoдненню фiнaнcoвoï тa бaнкiвcькиx cиcтем зa pецеciï.
Baжливим е тoй фaкт, щo ефективний бaнкiвcький нaгляд мae бути непеpеpвним. Це мoже бути зaбезпеченo гoлoвним чинoм зa paxyнoк пoeднaння нaглядy як нa мiкpo-, тaк i нa мaкpoпpyденцiйнoмy piвнi. Oтже, нa нaшy думку, пpyденцiй-ний бaнкiвcький нaгляд мae pеaлiзoвyвaтиcь чеpез меxa-нiзм, зoбpaжений нa pиcyнкy.
Biдпoвiднo дo cxеми в дaнoмy пpoцеci беpyть yчacть тa-кi cyб'eкти, як: opгaн пpyденцiйнoгo бaнкiвcькoгo нaглядy, ro-лoвний opгaн бaнкiвcькoгo нaглядy тa бaнкiвcькi ycтaнoви як пpедcтaвники бaнкiвcькoгo cектopy ^¿'ни. Пpyденцiйний pи-зик-opieнтoвaний бaнкiвcький нaгляд pеaлiзyeтьcя тaким чи-нoм, |щэ нa ocнoвi пpедcтaвлениx бaнкiвcькими ycтaнoвaми пеpioдичниx звiтiв тa iнфopмaцiï пpo pизики i метoди yпpaвлiн-ня ними (1a) opгaн пpyденцiйнoгo бaнкiвcькoгo нaглядy o^-нюе пoтoчний cтaн бaнкiвcькoï ycтaнoви тa здiйcнюe щенти-фiкaцiю пpoблемниx з тoчки зopy визнaчениx кpитеpiïв бaнкiв. Як pезyльтaт, opгaн пpyденцiйнoгo бaнкiвcькoгo нaглядy нa-дae пpoблемним бaнкaм ^oi' pекoмендaцiï (1б) cтocoвнo ви-явлениx acпектiв, щo пoтpебyють дoдaткoвoï yвaги тa вiдпo-вiднoгo випpaвлення. Iнфopмaцiя пpo бaнки, щo пoтpaпили дo фупи тaкиx, щo знaxoдятьcя пiд зaгpoзoю нaдмipниx pизикiв, пеpедaeтьcя вiд opгaнy пpyденцiйнoгo нaглядy дo гoлoвнo-ro opгaнy бaнкiвcькoгo нaглядy (1в) з метою йoгo cвoeчacнo-гo втpyчaння, пpoведення iнтеpвенцiй дo бaнкiвcькиx ycтaнoв, якi не вiдпoвiдaють кpитеpiям ot^oc^ дo pизикiв i cтaнoвлять зaгpoзy cтaбiльнocтi бaнкiвcькoï cиcтеми ^¿'ни.
Пapaлельнo з цим opгaнoм пpyденцiйнoгo бaнкiвcькo-ro нaглядy пpoвoдитьcя мaкpoпpyденцiйний нaгляд iз зocе-pедженням yвaги нa cиcтемниx pизикax бaнкiвcькoï cиcтеми ^ai^ (2a). Mетoю дaнoгo пpoцеcy е здiйcнення poзpaxyн-ку впливу мaкpoекoнoмiчниx шoкiв нa cтiйкicть бaнкiвcькиx ycтaнoв нa iндивiдyaльнoмy piвнi з викopиcтaнням piзниx фaктopiв pизикy. Oтpимaнi pезyльтaти зicтaвляють з дaними мiкpoпpyденцiйнoгo aнaлiзy. Haдaлi cигнaли пpo «нездopoвi» бaнки тa виявленi зoни зaгpoзи cтaбiльнocтi бaнкiвcькoï ^c-теми пеpедaютьcя дo гoлoвнoгo opгaнy бaнкiвcькoгo нaглядy (2б) з цiллю пpoведення пoдaльшиx дм тa зaxoдiв.
Узaгaльнюючи зaзнaчене вище, cyчacнi cвiтoвi тенденци' дo-вoдять тoй фaкт, щo cиcтемa бaнкiвcькoгo нaглядy, зa yмoви iï oптимaльнoï opгaнiзaцiï, пoкликaнa cтимyлювaти poзвитoк ™c-
Мехашзм реалыацц
пруденцшного банк1вського нагляду
М1кропруденцшний нагляд
Макропруденцшний нагляд
s ; : N
EaHKiBCbKi установи
Баншвсыа ризики
/ ! N
Банювська система
Системн1 ризики
^ \
/ V / \
1а
16
2а,
Орган пруденщйного банк1вського нагляду
1в
Головний орган банювського нагляду
Мехатзм peaëiçaôiï пpyдeнцiйнoгo pизик-opieнтoвaнoгo бан^сь^^ нагляду
Джерело: побудовано автором.
122 Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 10 (161)/2014
тем ризик-менеджменту банювських установ шляхом постй-ного мониторингу та забезпечення 'х стмкост. Розроблен Ба-зельським комитетом у 2004 роц Нов1 угоди про каттал (Базель II) мктять сучасн п1дходи до банювського регулювання та нагля-ду, основною метою якого поряд ¡з забезпеченням достатнос-т капралу банк¡в та р¡внем його адекватност е вдосконалення системи управл¡ння ризиками на етапах 'х ¡дентиф¡кац¡í та об-меження, що сприятиме стабтьност функц¡онування банюв-сько'' системи в цтому. 0птим¡зац¡я вищезазначеного процесу буде досягнута у випадку, якщо система банювського нагляду та система управлЫня ризиками розвиватимуться паралельно одна до одно''. Так, на нашу думку, найбтьш оптимальним ¡ ефек-тивним е механ¡зм зд¡йснення нагляду, коли вимоги до банюв повинн п¡двищуватися за сприятливих економ¡чних умов ¡ зни-жуватися за несприятливих, вщповщно. До того ж система пру-денц¡йного банк¡вського нагляду буде ефективною в тому випадку, якщо вона забезпечуватиме здмснення безперервного мониторингу та буде здатна оперативно реагувати на сигнали фЫансово'' системи. Для цього банювський нагляд мае активно впроваджувати техн¡чн¡ ¡нноваци в банювсьюй ¡ндустри.
У ц¡лому остання криза стимулювала проведення глибоких реформ у провдних кра'нах свггу. Серед сп¡льних рис реформ у США, бвропейському Союз¡, Велик¡й Британи чгтко в¡дзначаeться поси-лення контролю та державного регулювання фЫансового сектору.
На даний момент в УкраУ послщовно зд¡йснюються рефор-ми у фЫансовм сфер¡. З одного боку, реалвуються рефор-ми державних фЫанав, що передбачають: стаб¡л¡зац¡ю де-фщиту державного бюджету, оптим¡зац¡ю державного боргу, пщвищення ефективност¡ державних видатк¡в, удосконален-ня управл¡ння державними ф¡нансами, посилення фЫансо-во'' та фюкально'' дисциплЫи, реформу м¡жбюджетних вщно-син. З ¡ншого боку, проводяться реформи фЫансового сектору, що спрямован¡, зокрема, на утримання низького р¡вня ¡нфляци, пщвищення стабтьност та р¡вня капгталваци фЫансово'' системи, зб¡льшення обсягу надання фЫансових послуг, вщнов-лення кредитування економки з одночасним зниженням рвня ризик¡в фЫансово'' системи, зростання ¡ розвиток фондового ринку та ринку фЫансових послуг. Проте в реальност мае мю-це ситуац¡я, коли фЫансова система, покликана забезпечува-ти сталий економнний розвиток держави, не здатна повноцЫ-но функц¡онувати та виконувати покладен на не'' функци. Серед таких причин: зменшення обсяпв надання ф¡нансових послуг, особливо обсяпв кредитування бвнесу ¡ населення; брак дов-гострокових ф¡нансових ресурс¡в; низький рвень розвитку i низька прозоркть ф¡нансового ринку тощо.
Додатковим фактором поглиблення проблеми ефектив-ного функцюнування в^чизняно'' фЫансово'' системи е наяв-на пол¡тична криза, що поступово призводить до економн-ного спаду в кра'У. За таких умов постае питання захисту не окремо'' ф¡нансово-кредитноí установи, а системи в цтому, адже наявна фiнансово-економiчна кон'юнктура не сприяе актив^ацп розвитку та пщтриманню стаб¡льного функцюну-вання учасниюв ф¡нансовоí системи, а гальмуе ц процеси, ускладнюючи умови д¡яльност¡ суб'ектам ринку.
Висновки
Проведене досл¡дження дае можлив¡сть зробити так¡ ви-сновки.
По-перше, посилення зовн¡шн¡х ¡ внутр¡шн¡х виклиюв свЬ тово'' економ¡ки та загострення полгтико-економнно'' си-туацп в кра'У об'eктив¡зуe необх¡дн¡сть поглиблення пщхо-ду до управлЫня системними ризиками насамперед не як категори ф¡нансовоí науки, а як практично' цУ в межах забезпечення стабтьного функцюнування фЫансово'' системи. В цьому контекст пщ системним ризиком розумieться потенц¡йна небезпека виникнення ситуац¡й, за яких ¡ндивЬ дуальна реакц¡я окремих фЫансово-кредитних установ на ризики призводить не до кращого 'х роздтення, диверси-ф¡кац¡í, а навпаки - до пщвищення загально'' 'х ненадмност.
По-друге, в робот¡ визначено, що системний ризик висту-пае об'ектом пруденц¡йного банк¡вського нагляду в контекст забезпечення фЫансово'' ст¡йкост¡ банювського сектору шляхом пщтримання його стйкост до агрегованих шок¡в, обмеження надлишкових ф¡нансових ризик¡в, зменшення ампл^уди ф¡нансового циклу та пригн¡чення проциклнно'' повед¡нки банк¡вських установ i заохочення ациклнно''.
По-трете, викладен¡ в робот методики вщстеження та оцЬ нювання системних ризиюв доц¡льно використовувати i на нац¡ональному р¡вн¡ з метою досягнення стабтьного функцюнування банювсько'' системи кра'ни. Стаб¡льн¡сть у цьому випадку досягаеться шляхом забезпечення синергетич-ного ефекту в¡д взаемоди банк¡вського сектору, ф¡нансових ринк¡в, фЫансово'' ¡нфраструктури, в¡дновлення дов¡ри до банюв, можливост абсорбци внутр¡шн¡х негативних банюв-ських шок¡в. Головним елементом у забезпеченн фЫансо-во'' стаб¡льност¡ е ст¡йк¡сть до зовн¡шн¡х та внутршых факто-р¡в впливу. В цьому контекст доцтьним е конструювання та ¡мплементацт ¡нституц¡йного поля для ¡нструментв вщсте-ження та м¡н¡м¡зац¡í системних ризиюв з метою забезпечення стйкост банювського сектору та стабтьного функцюнування банювсько'' системи Укра'ни.
Список використаних джерел
1. Kaufman, G., Scott, K. What is Systemic Risk, and do Bank Regulators Retard or Contribute to it? — 2003. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.independent.org/pdf/tir/tir_07_3_ scott.pdf
2. Говтвань О.Д. Системный риск в финансовой сфере: теоретический анализ и подходы к оцениванию / О.Д. Говтвань, А.К. Мансуров // Проблемы прогнозирования. - 2011. - №2. - С. 24-36.
3. Мщенко В.1. Поняття системного ризику та пщходи до визна-чення системно занчущих банюв / В.1. Мщенко, С.В. Науменкова // Соцiально-економiчнi проблеми сучасного перюду Укра'ни. Про-блеми ¡неграци Укра'ни у свтовий економнний прос^р (зб^ник на-укових праць) / НАН Укра'ни. 1н-т репональних дослщжень. - Львiв, 2014. - Вип. 1 (105). - С. 186-196.
4. A Framework for Assessing Systemic Risk / Policy Research Working Paper. World Bank. - 2010. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://elibrary.worldbank.org/docserver/download/5282. pdf?expires=1380540844&id=id&accname=guest&checksum=790 3EA9111BBC2777F41E8256B815B3F. - 30 р.
5. Каллаур П.В. Концепт «финансовая стабильность» // Белорусский экономический журнал. 2007. - №1. - С. 25-27.
6. Унгур Д. Управление системным риском и финансовая стабильность / Д. Унгур // Банкауск весык. - 2011. - №32(540). -С. 31-38.
Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 10 (161)/2014 123
7. MaHcypoB A.K. l~lp0rH03Mp0BaHMe Ba^ioTHbix KpM3MC0B c noMo-^bro MeTOflOB ^paKTa^bHoro aHa™3a // npoB^eMbi npomo3MpoBa-hmh. 2008. №1. - C. 145-158.
8. Romain Ranciere, Aaron Tornell and Athanasios Vamvakidis New Index of Currency Mismatch and Systemic Risk / IMF Working paper. -November 2010. - [E^eKTpoH. pecypc]. - PexMM flocTyny: www.imf.org
9. Gianni De Nicolo and Marcella Lucchetta Systemic Risks and Macroeconomy / IMF Working Paper. - WP 10/29. - February 2010. - [E^eKTpoH. pecypc]. - PexMM flocTyny: www.imf.org
10. Hirtle B., Schuermann T. and Stiroh K. Macroprudential Supervision of Financial Institutions: Lessons from the SCAP. Federal Reserve Bank of New York Staff Reports №409, november 2009. - P. 13.
Д.1. ГОЛУБЕВ,
викладач НФ, Запорзький нацональний унверситет
Розробка стратеги управлшня ¡нвестицшною поломкою шдприсмств машинобудування
Досл'джено сутнсть поняття «нвестицйна политика» та визначено ïïвзаемозв'язок з стратепчними напрямами управ-лння. Встановлено, що стратепчнi iнвестицйнi ршення не повинн'1 носити жорстко детермнований характер i мати пев-ний запас маневреност в досягненн поставлених стратепчних нвести^йних цлей. Виокремлено основы! етапи процесу ухвалення стратепчних !нвестиц!йних ршень п!дприемства. Запропоновано матрицю можливих стратепчних напрям!в !нвестиц!йного розвитку п!дприемства та етапи розробки !нвестиц1йно( полтики.
Ключов'1 слова: !нвестиц!йна пол!тика, стратег'т, розвиток, ц!л!, напрями, стратепчнi !нвестиц!йнi ршення, ризик, прибутковсть, нвестування.
Д.И. ГОЛУБЕВ,
преподаватель НФ, Запорожский национальный университет
Разработка стратегии управления инвестиционной политикой предприятий машиностроения
Исследована суть понятия «инвестиционная политика» и определена ее взаимосвязь со стратегическими направлениями управления. Установлено, что стратегические инвестиционные решения не должны носить жестко детерминированный характер и иметь определенный запас маневренности в достижении поставленных стратегических инвестиционных целей. Выделены основные этапы процесса принятия стратегических инвестиционных решений предприятия. Предложена матрица возможных стратегических направлений инвестиционного развития предприятия и этапы разработки инвестиционной политики.
Ключевые слова: инвестиционная политика, стратегия, развитие, цели, направления, стратегические инвестиционные решения, риск, прибыльность, инвестирование.
Essence of concept is investigational investment policy and her intercommunication is certain with strategic directions of management. it is set that strategic investment decisions the hardly determined character and mother must not carry certain supply of manoeuvrability in the achievement of the put strategic investment aims. The basic stages of process of acceptance of strategic investment decisions of enterprise are distinguished. The matrix of possible strategic directions of investment development of enterprise and design of investment policy times are offered.
Keywords: investment policy, strategy, development, aims, directions, strategic investment decisions, risk, profitability,
investing.
Постановка проблеми. 1нвестиц1йна пол1тика - це комплекс заход1в з оргаызаци i управлЫня ¡нвестицмною д1яль-нютю, спрямованих на забезпечення оптимальних обсяпв i структури ¡нвестицмних активiв, зростання УхньоУ прибутко-вост при допустимому рiвнi ризику. Вона припускае форму-вання системи цтьових орieнтирiв ¡нвестифйноУ дiяльностi, вибiр найбтьш ефективних способiв 1'х досягнення.
Мета статп. 1нвестицмна полггика е складовою части-ною загально''' фЫансово''' стратеги пщприемства i нацтена на забезпечення оптимального використання Ывестицмних ресурав, рацюнальне поеднання рiзних джерел фЫансуван-ня. 1ншими словами, Ывестицмна полiтика - це зведення правил, методiв i засобiв, що визначають обсяг, структуру i напрями Ывестування.
Виклад основного матер!алу. Стратепчн Ывестицм-н ршення, що приймаються Ывестицмними менеджерами, надзвичайно склады, осюльки вимагають облку багатьох чинниюв загального економiчного i со^ального розвитку
пщприемства. Ця складнють визначаеться також високим рiвнем невизначеносл, генеровано' нестабтьыстю зовн0-нього Ывестифйного середовища. Тому стратепчн Ывес-тифйы ршення не повинн носити жорстко детермЫований характер i мати певний запас маневреност в досягненн поставлених стратепчних Ывестицмних цтей.
Виходячи зi стратепчно''' iнвестицiйноï позици i стратегiчних цiлей iнвестицiйного розвитку пщприемства процес ухвалення стратепчних Ывестицмних ршень здiйснюeться по наступ-них основних етапах, одних з яких являеться «формулюван-ня ^вести^йно''' полiтики пiдприeмства по основних аспектах його майбутньо' фiнансовоï дiяльностi», - етап 3 (рис. 1).
На цьому етап стратепчний вибiр пщприемства охоплюе окремi напрями iнвестицiйноï дiяльностi, визначаючи види i типи ^вести^йно' полiтики.
Iнвестицiйна полiтика е формою реалiзацiï iнвестицiйноï фiлософiï i головно' iнвестицiйноï стратеги пiдприeмства в розрiзi найбiльш важливих аспектiв iнвестицiйноï дiяльностi.
124 Формування ринкових в1дносин в УкраУни № 10 (161)/2014
© Д.1. ГОЛУБЕВ, 2014
