CC BY
28
Лiтература
1. Литвиненко Я.В. Податкова полггика: Навч. пос. - К.: МАУП, 2003. - 224 с.
2. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорiя i практика становления. - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.
3. Тихонов Д.Н. Основы налоговой безопасности. - М.: Аналитика-Пресс, 2002. - 224 с.
УДК 336.7: 338.246.025.2 (477) Acnip. А. О. Ковалюк -
Львiвcький НУ ím. 1вана Франка
Ф1НАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВНИЦТВА В УКРА1Н1: ТЕРМ1НОЛОГ1Я I СИСТЕМАТИЗАЦ1Я
Розкривасться важлива проблема фiнансового регулювання банювництва в Ук-ршш. Подано термшолопю, а також проведено часткову систематизащю наявних поглядiв вiтчизняних i зарубiжних вчених на проблему фiнансового регулювання. Дано авторське визначення дослщжуваного термша.
Ключов1 слова: фiнансове регулювання, банювництво, систематизацiя, фшан-сове корегування, фшансове управлiння.
Post-graduate A. O. Kovalyuk - L 'viv NU named after Ivan Franko
Financial regulation of the banks in ukraine: terminology and systematization
In the article the specific problems of financial regulation of the banks in Ukraine are shown. New terminology of the financial regulation is produced. The particular systemati-zation of the present views of financial regulation was also made. It was also given author's determination of the financial regulation.
Keywords. Financial regulation, banking, systematization, financial adjustment, financial management.
Вступ. Визначення вид1в регулювання та !'х класифжащя дасть змогу краще i оперативнее вибрати необхщний для конкретного предмету досль дження вид регулювання, що сприятиме ефективно i повною м1рою виконати поставлене завдання. Хоча, цшком ймовiрно, в процес проведення самого регулювання можуть змшюватися шдходи та принципи, що буде продиктова-не об'ективною необхщшстю.
На практищ фшансове регулювання треба застосовувати у рiзних аспектах, у рiзних галузях нацюнально!' економжи, передушм, у такiй важливiй його сфер^ як банкiвництво, з метою повного забезпечення зростаючих потреб економжи як в умовах сьогодення, так i у прогнозованш перспектив^
Саме "регулювання" посщае вагоме мюце в економiчнiй науцi i е найважливiшою функцiею фiнансового менеджменту. Тому е надзвичайно актуальними дослiдження сутност видiв регулювання та його класифжа-цiйних ознак, а також пошук найбiльш точного визначення термiна "фшансове регулювання" взагал i "фшансове регулювання банювництва" зокрема.
Постановка завдання. Метою статт е висвiтлення термшологп та проведення частково!' систематизацп наявних поглядiв на проблему фшансо-вого регулювання банювництва. Для досягнення ще! мети поставлено такi завдання: з'ясувати сутшсть термiнiв "регулювання", "фiнансове регулюван-
ня" та "фшансове регулювання банкiвництвам; видiлити та класифшувати ос-hobhí види фiнансового регулювання банювсько1" дiяльностi; уточнити визна-чення поняття "фiнансове регулювання банкiвництва".
У вггчизнянш лiтературi проблема фiнансового регулювання е мало-дослiдженою. Проте загальнi питання фiнансового регулювання економiки та банювського сектора дослiджували: З. Васильченко, О. Ковалюк, В. Мщен-ко, В. Федосов та iншi [1-4]. Серед зарубiжних вчених цю проблему досль джують С. Горина, А. Грязнова, M. Balling, R. Dale, A. Dignam, G. Hoggarth, яю в сво1х працях зосередились на дослщженш об,ектiв та суб,ектiв фшансо-вого регулювання банкiвництва [5-10]. Водночас, у фшансовш науцi недос-татньо уваги придшяеться дослiдженню мотивацiйних аспек^в фiнансового регулювання, мiсцю та функци фiнансового регулювання в системi економiч-ного регулювання на макро- i мiкрорiвнях.
Результати. Регулювання е важливою складовою фiнансового управ-лiння. У словниковш лiтературi термiн "регулювання" означае впорядкуван-ня чого-небудь, керування чимось, шдкорення його вiдповiдним правилам, певнш системi [11]. Фiнансове регулювання банювництва в Украïнi - це фь нансовий вплив на розвиток банювництва в Украïнi задля дотримання ним низки правил, а також виконання поставлених цшей та завдань.
В англшськш мовi термiн фiнансове регулювання мае трояке розумш-ня: фшансове корегування (пристосування) (financial adjustment), фшансове управлшня (financial management) та саме фшансове регулювання (financial regulation). Термш "фшансове корегування (пристосування)" найчастше ви-користовуеться у випадках дотацш урядом проекпв чи трансферiв бюджетiв вищих ланок бюджетам нижчих ланок. Фшансове управлшня е елементом фшансового менеджменту, що, як вiдомо, е ширшим поняттям вiд поняття фiнансового регулювання. Трете, основне, трактування словосполучення саме як фшансового регулювання передбачае нагляд та контроль за фшансови-ми установами, оргашзащями задля цшсносп фiнансовоï системи.
Отже, з останнього визначення фшансового регулювання випливае та-ке трактування фшансового регулювання банювництва - як форми регулювання або нагляду, яка обмежуе дiяльнiсть банювсько1" установи за певними вимогами, обмеженнями i рекомендащями задля шдтримки цшсносп бан-кiвськоï системи [12].
Специфiчною метою фiнансового регулятора економiчного суб'екта найчастiше е: мiнiмiзацiя фшансових втрат депозиторiв у банках чи полюот-римачiв страхових компанiй; забезпечення виконання правовоï норми; дове-дення до суду таких випадюв недобросовюного ринкового управлiння, як скуповування акцш особами, що володiють внутрiшньою (шсайдерською) ш-формацiею; лiцензування компанiй, яю надають фiнансовi послуги; захист кшенлв i розслiдування скарг; забезпечення конфщенцшносп в фiнансовiй системi [12].
Прикладом юнуючого, дiевого механiзму фiнансового регулювання за кордоном е така установа, як Управлшня фшансовими послугами (УФП) у Великобританп. До 1997 р. первинним органом фшансового регулювання у
Великобританiï був Банк Англи (Центральний банк Англи). Причиною усу-нення Центрального банку вщ фiнансового регулювання були занадто т1сш його зв'язки з об'ектами регулювання. Таким чином, бiльшiсть саморегулю-вальних органiзацiй у фiнансовому секторi Британiï, включаючи Лондонську фондову бiржу, були переданi пiд контроль УФП, яке було створено на зра-зок Комiсiï з цiнних паперiв i бiрж в США [9].
Основними цшями регулювання УФП Великобританп е [9]: шдтри-мання збереження iнформацiï (конфiденцiйностi) у фшансовш системц забезпечення суспiльного розумшня вигоди i ризику, пов'язаних з швестуванням; зниження чисельностi фiнансовоï злочинностц забезпечення вiдповiдного рiвня захисту кшенлв. Також iснують основнi завдання, яю закладенi в основу принципу регулювання в ринковш економiцi.
Ми встановили три важливi аргументи, яю можна навести на користь регулювання фшансових шституцш: захист споживача, контроль дiяльностi ризикових структур та забезпечення цшсносп ринкiв. Першим аргументом е захист споживача. Адже депозитори та швестори не можуть m ощнити сту-пiнь i величину ризику фшансових шституцш, де вони розмщують власш кошти, нi спостерiгати за ефектившстю надання цих послуг. Такий аргумент, як захист прав споживачiв, дае початок трьом категорiям регулювання: ком-пенсацiйнi схеми, якi юнують для повернення повного обсягу або частини кош^в, втрачених через банкрутство фшансово1" установи; регулювання у фор-мi вимог адекватностi капiталу й шших правил для запобiгання банкрутства; управлшня дiяльнiстю ринку i суб'еклв господарювання для забезпечення вiдповiдного ставлення до користувачiв фiнансових послуг. Другий i третш категорiï регулювання вщбивають недосконалiсть ринку, яка виникае внасль док: асиметрично1' iнформацiï, проблем вщносин мiж керуючими i шдлегли-ми та фактом, що вартють фшансового продукту чи послуги може бути ч^ко визначена лише шсля моменту придбання продукту чи надання послуги.
Захист прав споживачiв як аспект регулювання е наближений до такого аргументу проблеми регулювання фшансових шституцш. За умови вщ-шкодовування вкладниками чи швесторами втрат, пов'язаних з банкрутством фшансових установ, немае стимулу здшснювати допомогу у виборi вкладни-ка чи iнвестицiйноï компани. Своею чергою, це означае, що установи, дiяль-нiсть яких пов'язана з бшьшим ризиком, мають змогу приваблювати швесто-рiв такою мiрою i на тих самих умовах, що i компани, дiяльнiсть яких пов'язана з меншим ризиком. Таким чином, це призводить до попршення дисциплши на фiнансовому ринку i до збшьшення ймовiрностi банкрутств. Збитки, яю виникають внаслiдок таких дш, вiдшкодовуються за стандартною схемою вщшкодування - фондом захисту вкладiв, або, в крайньому раз^ самими платниками податюв. Фiрми з меншим ризиком тиснуть на бшьш ризи-ковi фiрми i примушують обмежити здшснення таких витрат, якi ведуть до фшансово1" недiездатностi i банкрутства, що i призводить до необхщносл вщ-шкодування коштiв.
Третiм аргументом фшансового регулювання е забезпечення цшснос-mi puHKie, яю охоплюють таю рiзноманiтнi питання, як вщмивання грошей,
ринков1 махшаци, вщкритють цш, чесшсть, наприклад, в таких питаннях, як доступ до шформацп 1 понад уЫм, прозорють д1яльност уЫх установ на тому чи шшому ринку. 1нтегрування ринку не надае переваги двостороншм вщно-синам м1ж фшансовими установами та 1х споживачами, а спрямоване на його оргашзацш як цшсно! структури [8].
Серед багатьох наглядових структур вагомою причиною для здшснен-ня фшансового регулювання е системний ризик. Системний ризик - це ситу-ащя, за яко! неплатоспроможшсть одше! або бшьше фшансових установ, що перебувають у скрутному становишд, може призвести до краху шших фшан-сово стшких установ, компанш. Це все стосуеться р1знищ м1ж проблемами, яю вщр1зняють фшансов1 оргашзацп вщ не фшансових. Масштаб проблеми системного ризику шдтверджений дослщженнями, яю демонструють, що у 24-х банювських кризах, яю вщбулися шсля 1980 р., як у розвинутих кра!нах, так { у кра!нах, що розвиваються, фшансов1 витрати досягли р1вня в се-редньому 16 % до ВВП в кожнш кра!ш (станом на 2001 р.) [10].
Отже, е таю основш шдстави регулювання фшансових оргашзацш, зокрема банюв: захист споживача, моральний ризик (загроза недобросовю-ност як наслщок захисту споживач1в), ринкова цшсшсть { системний ризик. Також мусимо зазначити, що наступним основним чинником регулювання е досягнення конкурентно! р1вност - м1ж фшансовими оргашзащями з р1зних кра1н, м1ж функцюнально окремими фшансовими компашями (банки, страхов! компанп та швестицшш компанп), що ведуть под1бну д1яльшсть, м1ж конкуруючими фшансовими центрами. Турбота про конкурентну р1вшсть не забезпечуе незалежну оцшку фшансового регулювання, але це часто забезпе-чуе необхщний стимул до м1жнародно1 координацп регулятивних шщатив.
Режим д1яльност1 фшансового ринку залежить вщ спещал1зацп фшан-сових оргашзацш, що ддать на ньому. Основними об'ектами фшансового регулювання е: банки, швестицшш компанп, страхов1 компанп, компанп управ-лшня активами. Осюльки фшансов1 активи таких об'еклв регулювання е вь докремленими одш вщ одних { носять шдив1дуальний характер, ми можемо говорити, що регулювання даних оргашзацш носить функщональний та ш-ституцюнальний характер. А також незважаючи на те, що кожна оргашзащя виконуе певш, специф1чш, властив1 тшьки цш оргашзацп функцп, регулювання в межах цих функцш тотожне регулюванню д1яльност1 компанш на ринку загалом.
В той час, як техшка управлшня р1зними фшансовими шститущями кардинально не вщр1зняеться, юнуе антиризикове регулювання фшансових шституцш (пруденцшне регулювання), яке мае сво! особливост в: банках, ш-вестицшних компашях та страхових компашях. У табл. 1 представлено су-б'екти пруденцшного регулювання: банки, швестицшш ф1рми, страхов! ком-панн, компанп з управлшня активами, б1рж1, плат1жш системи загалом. Вка-зано також особливост формування актив1в та пасив1в компанш-об'екпв пруденцшного анал1зу. В останнш четвертш колонщ наведено цш пруденцшно-го регулювання [8]. Осюльки банювська криза може мати системш наслщки, сильний акцент у банювському захисному регулюванш ставиться на функщю
центрального банку як кредитора останньо1' iнстанцiï та на захист вкладiв де-позиторiв (що, своею чергою, призводить до зростання морального ризику).
Табл. 1. Мета пруденцшного регулювання cy6'eHmîe фшансового ринку [ff]
Назви Активи Пасиви Цш регулювання
Банки Нел1кввдт, фактична вартшть (залишкова) Короткотермшов1, сумтвт борги (сум-твний каттал), неза-безпечений каттал (депозити) Запобпания моральному та системному ризику, захист депозитор1в
1нвестицшт ф1рми Л1кввдт, ощнет за ринковою вартштю Короткотермшов1, забезпечет Захист швестора
Страхов1 компани Л1кввдт Довготермшов1 Захист споживача
Компани з управлшня активами Роль тдтримки Роль тдтримки Захист швестора
Б1ржа Зустр1чний ризик (небезпека невико-нання зобов'язань зустр1чною стороною) Зустр1чний ризик (небезпека невико-нання зобов'язань зустр1чною стороною) Забезпечення цтсност! ринку
Плапжт системи Зустр1чний ризик (небезпека невико-нання зобов'язань зустр1чною стороною) Зустр1чний ризик (небезпека невико-нання зобов'язань зустр1чною стороною) Запобпания системному ризику
Фшансове регулювання е спшьним об'ектом дослщження для економь ки та юриспруденци. Потреба в регулюванш виходить з вивчення поведшки фiрм, фiнансових органiзацiй, iнвесторiв i споживачiв. Стимул i ефективнiсть рiзних типiв регулювання оцiненi в контекст моделей фiнансових ринкiв. Можна сказати, що основне питання, на яке треба дати вщповщь, таке: чи не-регульоваш фiнансовi ринки забезпечують достатне виршення економiчних проблем суспшьства?
У 1999 р. Свропейська комiсiя ухвалила акт "План регулювання ринку фшансових послуг" (ПРРФП). Метою прийняття цього документу була уш-версалiзацiя дiяльностi ринкiв фiнансових послуг у Свропейському Союзi. Важливе теоретичне та анал^ичне шдгрунтя для створення акту ПРРФП бу-ло взято з таких наук, як фшанси та корпоративне право.
Зпдно з ПРРФП об'екти регулювання класифжоваш у таю п'ять груп: захист защкавлених сторш; захист вiд системного ризику; забезпечення рин-ково1' ефективностi; забезпечення ефективност дiяльностi компанiï; вдоско-налення макроекономiчноï дiяльностi. На основi цiеï класифжаци було утво-рено матрицю дослщження галузей науки об'ектiв регулювання (рис. 1) [7].
У цш матриц представлено п'ять груп регулювання в таких дослщжу-ваних галузях науки, як: мжроекономжа; макроекономiка; мiжнародна еко-номiка; фiнанси; економiка права; економжа пiдприемств; управлiння бiзне-сом (business administration) - менеджмент; економiчний розвиток, зростання. Сама площина матрицi складаеться з клiтинок таких кольорiв: темно-Ырий;
шрий; свiтло-сiрий; бший. Отже, матриця для кожного виду об'екта регулювання показуе найбшьш îmobîphî напрямки дослiдження серед наук. За основу були взят найбшьш iмовiрнi посилання об'еклв регулювання на джерела наукового дослщження. Темно-Ырий, сiрий та свiтло-сiрий кольори свщчать, що в цих наукових напрямках необхщно найчастiше шукати визначення дос-лiджуваного об'екта [7].
чДослщжуван Ч^ науки Об'ости регулюванняч MiKpO-економжа Макро- eEOHOMÎKa МЬк народ на е коном жа Фшанси Екондака права Ею ном iff a ШДПрНШСТ! Управлшня 6i3HeC0M (business administration) E коном ¡ч-ний роз-виток, зростання
1.Захист заштересо-наних сторон тлий бичй бйий ceimjo-cipuû свйпло-cipuù ceimjto-cipuù ceimto-cipuû
2. Захист В1д системного рнзику ceinvio-cipuu ceimjio-cipuù еттло-арий темно-сгрий ceinuo-cipuù бший ceim.io-cipuù
3, Забезпечения ринково! ефекгивносп ceim.io-cipuù ceiniw-cipiiù стппо-Ырий темно-арий ceimo-cipttii ceinno-cipuû бпый
4. Забезпечения ефективнос- Т1 Д1ЯЛЬНОСТ1 компанп бший бший св1тло-Ырий темно-cipuù темно-cipuù cetm.w-cipuii ceim.io-cipuû бший
5. Вдоскона-лення макро-економ1чно'] д1яльност1 ÔÙIUÛ ceimjio-ciptm евтио-арий темно-cipuû CSinUO' cipuù cuim.io-cipuù бший штло-cipuù
Рис. 1. Матриця до^дження галузей науки o6'eKmîe економiчного регулювання
У процес анашзу об'еклв регулювання визначено осиовш види фшаи-сового регулювання, яю юиують 1 фуикцюиують в економщ: державне; рии-кове; адмiиiстративио-комаидие; корпоративне; макро- 1 м1кроекоиом1чие; валютне; грошово-кредитне; бюджетие; комерцшие; моиопол1стичие; при-ватие; коикуреитие; швестицшие-шиовацшие; саморегулюваиия; податкове та шш1.
Розкриваемо иайважлив1ш1 з иаведеиих вид1в фшансового регулювання. Державне регулювання д1алектичио поедиуеться з рииковим. Це озиачае, що державна форма регулювання економжи, зокрема банювництва, опи-раеться на закоии ринку. Таким чином, державне регулювання в1др1зияеться в1д державного втручання иаявшстю глибоко! иауково! осиови. Своею чер-гою, державне втручання класифжуемо як пол1тичие регулювання, тобто та-ке, яке не завжди засиоваие на екоиом1чиих законах, а здшсиюеться заради досягиеиия певиого сощального чи психолопчиого ефекту серед виборщв.
Моиопол1стичие регулювання у св1товш екоиомщ, утворившись иап-риюищ XIX ст., про1сиувало фактичио до 40-х рр. XX ст. Його зумовлювало стихшие формуваиия цш, коливаиия попиту 1 пропозици, риикова коикуреи-щя, тобто закон "невидимо! руки ринку" в класичнш його форм1. Таке моно-пол1стичие регулювання можиа иазвати приватио-моиопол1стичиим регулю-ваииям екоиом1ки. У 40-х рр. XX ст. господарський мехашзм приватно-моно-
политичного регулювання економжи трансформувався в господарський ме-ханiзм державного регулювання.
Саморегулювання банювництва виникае з державних регулювальних функцш. Цей механiзм активiзуе низку захисних чинниюв, якi вiдновлюють втрачену рiвновагу. Прикладом таких чинникiв може бути введення митних зборiв, квотування i ш. задля захисту вiтчизняних товарiв та послуг перед iноземними [13, с. 28].
Важливим видом фшансового регулювання банювництва е податкове регулювання. Сутшсть його полягае в забезпеченш доходност державного бюджету через введення певних податюв та зборiв. Наприклад, вщбуваеться систематизацiя всiх грошових чи товарних потоюв, на якi, своею чергою, накладаеться податок на додану вартють. Це прояв систематизуючо1' функцп регулювання.
Щодо класифiкацiï регулювання, то, на наш погляд, першою (найваж-лившою) його класифiкацiйною ознакою е - за суб'ектом регулювання, а са-ме: державний та недержавний орган.
За формою власност суб'екта регулювання можна видшити таю ïï ви-ди: державна, приватна, комунальна, кооперативна. Наступним критерiем класифiкацiï регулювання е результати його проведення, за яким фшансове регулювання банювництва може подшятися на: мiжнародне, нацюнальне, те-риторiальне, мiсцеве. За перiодом проведення фшансове регулювання банювництва доцшьно подшити на: одноразове, перiодичне та постшне регулювання. Можливий також класифжацшний подiл банкiвського фiнансового регулювання (БФР) за методами проведення регулювання: радикальне, помiрне, врiвноважене, пасивне.
Висновки
Отже, регулювання як самостшна, функцюнальна складова полiтики контролю та нагляду здшснюеться державними та недержавними структурами i забезпечуе вщповщну адекватну, повноцшну, а також конкурентоспро-можну дiяльнiсть суб'ектiв фiнансового ринку загалом та банкiв зокрема. Регулювання фшансових шституцш проводиться заради захисту споживача, для запобпання дiяльностi надмiру ризикових структур i для утримання щ-лiсностi ринку.
Опираючись на наведет даш, а також вказаш визначення категорiï фь нансового регулювання, необхщно сформулювати остаточне визначення дос-лiджуваного поняття, а саме: фшансове регулювання банювництва - це фь нансовий вплив на об'екти (банювсью установи) задля шдкорення ними певних правил, вимог, обмежень, рекомендацш за допомогою фшансових мето-дiв та важелiв.
Ми вияснили, що лопчне, добросовiсне, а головно дiеве фiнансове регулювання опираеться на наукову основу, тобто економiчнi закони та прин-ципи. О^м того, фiнансове регулювання, як складова частина фшансового мехашзму, повинно опиратися на науковi методи та важель До них належать: кредит, облшово-процентш ставки, податки, прибуток, цiна, страхування, амортизащя, дотацiï (з бюджету) та шшь Дане дослiдження вiдкривае новi
перспективи перед дослщниками фшансового регулювання не тшьки банювництва, але й iнших галузей науки, адже взаeмодiя тих чи шших важелiв може, як сприяти виходу з кризи (призводити до позитивного ефекту регулювання), так i вести до подальшого занепаду установи чи оргашзаци, аж до цшковитого банкрутства i можливих причин виникнення системно! кризи.
Лггература
1. Васильченко З.М. Комерцiйнi банки: реструктуризащя та реорганiзацiя: МонографЫ. - К.: Кондор, 2004. - 528 с.
2. Ковалюк О.М. Фшансовий механiзм оргашзацп економiки Украши (проблеми теорп i практики): Монографiя. - Львiв: Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка. - 2002. - 396 с.
3. Мщенко В.1., Шаповалов А.В., Салтинський В.В., Вядрова 1.М. Реорганiзацiя та реструктуризащя комерцшних банкiв: Навч. пос. - К.: Т-во Знання, КОО, 2002. - 216 с.
4. Федосов В., Опарш В., Льовочкш С. Фшансова реструктуризацiя в Укршш: проблеми i напрями: Монографiя/ За наук. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2002. - 387 с.
5. Горина С.А., Козьменко С.Н. Банковская система и экономика: реструктуризация на фоне глобализации. - М.: МАКС Пресс, 2001. - 324 с.
6. Реструктурирование кредитных организаций в зарубежных странах: Учебник/ Под ред. А.Г. Грязновой, М.А. Федотовой, В.М. Новикова. - М.: Финансы и статистика, 2000. -416 с.: ил.
7. Balling M. Objectives and theoretical foundations of the European Commission's 1999 action plan concerning the framework for financial markets// Journal of International Banking Regulation. Palgrave Macmillan Ltd. - 2004. - Vol. 5, No. 3, р. 256-286.
8. Dale R., Wolfe S. The UK Financial Services Authority: Unified regulation in the new market environment. \\ Journal of International Banking Regulation. Palgrave Macmillan Ltd. - 2003. -Vol. 4, No. 3, р. 200-224.
9. Dignam A. Capturing corporate governance: The end of the UK self-regulating system. \\ International Journal of Disclosure and Governance. Palgrave Macmillan Ltd. - 2007. - Vol. 4, 1, р. 24-41.
10. Hoggarth G., Reis R., Saforta V. Costs of banking systems instability: some empirical evidence. \\ Bank of England Working Paper Series. - 2001. - ISSN 1368-5562, P. 15.
11. Тлумачний словник украшсько! мови. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http:// www.slovnyk.net/? swrd=%F0 - Дата вщвщин 29.02.08 р.
12. 1нтернет-енциклопед1я. - [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http:// en.wikipedia. org/wiki/Financial_regulation. - Дата вщвщин 03.03.08 р.
13. Дмитриченко Л.И. Государственное регулирование экономики: методология и теория: Монография. - Донецк: Изд-во "УкрНТЭК", 2001. - 329 с.
14. Слобода Л., Салюта Ю. Вдосконалення метсдав регулювання рiвня кредитних ри-зиюв у банювському менеджмент!// Региональна економша. - 2003, № 4. - С. 134-139.
