CC BY
247
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 336.467 Асист. Ю. О. Раделицький - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ДЕРЖАНИЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ Ф1НАНСОВИХ 1НВЕСТИЦ1Й: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д I ИАЦIОИАЛЬИI РЕАЛIÏ
Розглянуто вiтчизняний i зарубiжний досвщ регулювання ринку фiнансових ïh-вестицш, виявлено ochobhï засади i органи регулювання. Визначено перспективи розвитку системи регулювання ринку фшансових швестицш в Укрш'ш.
Ключов1 слова: ринок фшансових швестицш, регулювання.
Assist. Yu. O. Radelytskyi - L 'viv NU named after Ivan Franko
Government market control of financial investments: foreign experience and national realities
The domestic and foreign experience of regulation of financial investments market are considered, the essential principles and institutions of regulation are revealed. The prospects of development of system of regulation of financial investments market in Ukraine are elucidated.
Keywords: financial investments market, regulation
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок з важли-вими науковими та практичними завданнями. Державне регулювання фь нансово-швестицшно1 дiяльностi суб'екпв ринку швестування е одшею з ос-новних складових забезпечення швестицшно1 безпеки. Державне регулювання мае значний вплив на розвиток шфраструктури фшансового ринку за чгг-кого визначення механiзмiв дп цього регулювання на учасниюв ринку та йо-го шститути. Загальносвгговою тенденщю е посилення державного регулювання завдяки активiзацiï фшансових ринюв i сфери фшансових послуг, про-цесiв глобашзаци та лiбералiзацiï фiнансових ринкiв, що спричинило зрос-тання як мобшьносл капiталу, так i ризикiв. У свгговш практицi е декiлька пiдходiв до вдосконалення державного регулювання ринку фшансових швестицш i, вщповщно, декшька моделей державного регулювання - вщ тради-цiйноï секторноï моделi до моделi мегарегулятора, яка передбачае консолща-цiю регулятивних функцiй в единому оргаш. Однак в Украш державне регулювання ринку фшансових швестицш залишаеться непослiдовним, що супе-речить загальнiй концепцiï такого регулювання. Тому сучасна система регулювання фшансового ринку в Украш не повшстю виконуе своï функцiï, що негативно впливае на стан економiчноï безпеки краши загалом.
Аналiз останшх дослiджень, у яких започатковано виршення проблеми. Рiзнi аспекти функцiонування ринку фшансових швестицш та йо-го регулювання досить глибоко i всебiчно дослщжували вiдомi захiднi еконо-мюти: Дж. Акерлоф, Г. Асауер, Ф. Блек, Д. Блекуел, З. Бод^ Е. Бр^хем, с. Iкiнс, Дж. М. Кейнс, У. Кшг, Ч. Кшдлебергер, М. Мiллер, Ф. Мишкш, Г. Марковiц, Г. Мiнськi, Ф. Модшьят, К. Пiлбiм, Б. Солшк, Дж. Стiглiц, Ф. Фабоцi, Ю. Фама, М. Фрiдмен, Г. Хабард, Дж. Хжс, В. Шарп, А. Шварц та шшь Певний внесок у розроблення теоретичних i практичних питань функщ-онування ринку фшансових швестицш, його державного регулювання зроби-ли украшсью та росшсью вчеш: В. Андрущенко, О. Береславська, I. Бланк, I. Бураковський, М. Бурмака, А. Гальчинський, В. Гетьман, О. 1ва-
ницька, Г. Кесельман, В. Корнеев, Л. Красавша, Я. Мiркiн, О. Мозговий, В. Оскольський, Л. Примостка, с. Румянцев, Н. Стукало, В. Сутормша, Г. Терещенко, В. Уткш, В. Федосов, О. Шаров, В. Шенаев та шшь
Виршення цих питань е дуже актуальним i мае велике значення для розвитку фшансово! системи Украши в умовах макроекономiчноl нестабшь-ностi. Вiддаючи належне науковим напрацюванням вiтчизняних та зарубiж-них вчених з ще1 проблематики, зауважимо, що iснуе потреба у И подальшо-му дослiдженнi.
Виклад основного матерiалу. Процеси глобалiзащl та загально! ш-тернацiоналiзацil фшансово1 дiяльностi, як вiдбуваються разом з лiбералiза-щею i демократизацiею ринкiв фiнансових швестицш, призводять до загаль-ного ускладнення !х структури i, як наслщок, - до ускладнення процесiв !х регулювання. До того ж, внаслiдок пiдвищення мобiльностi капiталу значно загострилася глобальна конкуренщя щодо залучення випдних фiнансових ре-сурсiв, причому настшьки, що це може, як вважае Т. Хаффнер, призвести до втрати окремими державами свого економiчного суверенггету.
I хоча бiльшiсть вчених i практикiв усвiдомлюють економiчне значення лiбералiзацil та демократизаци ринкiв фшансових iнвестицiй, це все одно загрожуе !х стабiльностi й економiчнiй безпецi загалом. Тому невiдкладною проблемою розвитку фшансових ринюв е недостатня ефектившсть функщ-онування механiзму регулювання дiяльностi на ринку фшансово-швести-цiйних послуг, що потребуе створення ефективно1 системи державного регулювання дiяльностi фшансових установ (зокрема небанювських) з урахуван-ням значних змiн в архiтектурi ринкiв фiнансових iнвестицiй.
У рiзних крашах спiввiдношення повноважень державних оргатв i органiв саморегулювання рiзна. На це впливають як культурнi, так i iсторичнi традици краши, так i рiвень розвитку ринку щнних паперiв.
У певних крашах роль саморегулюючих оргашзацш на ринку фшансових швестицш мшмальна, або взагалi вiдсутня, в таких крашах високою е роль державного регулювання ринку (Шмеччина, Франщя). В iнших щ орга-шзаци активно беруть участь у процес регулювання ринку фшансових швестицш (Великобриташя, США, Япотя).
Так, наприклад, у Великобритании ринок традицшно був переважно саморегулюючим. Але в 1990 р. розпочався вщхщ вщ моделi саморегулювання ринку фшансових швестицш. У 1997 р. в Англи було розпочато реформу системи регулювання фшансового сектора. Регулятивш функци рiзних вь домств i саморегулюючих органiзацiй було передано Радi з цiнних паперiв, яка зараз перейменована в Раду з фшансових послуг. К Голова i члени прав-лiння пiдпорядкованi i призначаються Мшютерством фiнансiв. Радi також передано i контрольнi функци Банку Англп у сферi регулювання комерцшних банкiв. Рада з фiнансових послуг е державним органом, який контролюе банки, страховi компанй, компани з цiнних паперiв, фондовi бiржi, пенсiйнi фон-ди, депозитарно-клiринговi оргашзацй. Таким чином, у Великобритани пере-важае саморегулювання ринку, але суворо обмежуеться дiяльнiсть комер-цiйних банюв на фондовому ринку.
^цинальний л^тех^чний yнiвeрcитeт Украши
У Фpaнцiï' дiяльнiсть на фoндoвoмy pинкy сyвopo pеглaментoвaнo деp-жавними пpиписaми, а пpoфесiйнi yчaсники pинкy oбмеженi в сташвленш i здiйсненнi кoнтpoлю за вигананням пpaвил на pинкy.
Взipцем систем pегyлювaння pинкy цiнних пaпеpiв для бaгaтьoх ^ata, зoкpемa й для У^аши, бyлa система pегyлювaння фoндoвoгo pинкy США, в oснoвy якoï' бyлo пoклaденo мoдель, яка бaзyeться на чiткo пpoписaних давилах i сyвopoмy кoнтpoлi за ïx викoнaнням. У США, для яких хapaктеpнa не-бaнкiвськa мoдель pинкy, з 1933-1999 pp. вщшвщш дo Зaкoнy Глaссa-Сiгaлa, кoмеpцiйнi банки не мали пpaвa здiйснювaти швестици в кopпopaтивнi цiннi пaпеpи, бpaти yчaсть в ïx aндеppaйтингy i здшснювати бpoкеpськi oпеpaцiï з ними. ^ичишю oбмеження дiяльнoстi бaнкiв на pинкy цiнниx пaпеpiв y США стали мaсoвi бaнкpyтствa в цих стpyктypax, якi aктивнo вкладали залу-ченi кoшти y недеpжaвнi цшш пaпеpи. Внaслiдoк екoнoмiчнoï кpизи 1930-х po^ i кpaxy бaгaтьox ^p^p^rn, знецiнення ïx цiнниx пaпеpiв, багато ra-меpцiйниx бaнкiв збaнкpyтyвaлo. У США в 1934 p. бyлo ствopенo федеpaль-ний opгaн - Koмiсiю з цiнниx пaпеpiв i бipж (Е^ББ). Koнтpoль над нею здш-снюe Koмiтет з енеpгетики i тopгiвлi палати пpедстaвникiв i ^м^гет з бaнкiв i фшанЫв Сенaтy. Нагляд за Koмiсieю здiйснюe Пiдкoмiтет для зaсoбiв зв'яз-ку i фiнaнсiв y пaлaтi пpедстaвникiв i Пiдкoмiтет з цiнниx пaпеpiв y Сенaтi. Оснoвнoю мiсieю ^oro зaклaдy e захист iнвестopiв i пiдтpимкa pинкy цiнниx пaпеpiв. Одним iз oснoвниx зoбoв'язaнь KЦББ e тагаж забезпечення надання кoмпaнiями пpaвдивoï, тoчнoï i свoeчaснoï iнфopмaцiï ^o здiйснення ними дiлoвиx oпеpaцiй. Kpiм цьoгo, Koмiсiя мae пoвнoвaження пpoвoдити poзслi-дyвaння за пpaвилaми пpoкypopськoгo слiдствa, а тaкoж мae пpaвo накладати aдмiнiстpaтивнi штpaфи, oбмежyвaти дiяльнiсть aбo зaбиpaти лiцензiï, пеpе-давати спpaвy y федеpaльний oкpyжний суд.
Moдель pегyлювaння pинкy фiнaнсoвиx швестицш для riei' чи iншoï деpжaви не e чимoсь сталим. Зазвичай, мoделi мoжyть мoдифiкyвaтися залеж-ш вiд змiни фiнaнсoвo-екoнoмiчнoï кoн'юнктypи. Осшвшю тенденцieю у сфеpi pегyлювaння pинкy цiнниx пaпеpiв у poзвинениx ^ашах e зближення ш-мецькoï i aнглo-aмеpикaнськoï системи фiнaнсyвaння гoспoдapствa. На сьoгoд-нi здiйснюeться пpoцес oб'eднaння нaцioнaльниx pинкiв фiнaнсoвиx iнвестицiй деpжaв-членiв вС. Iнтегpaцiйне pегyлювaння pинкy цшних пaпеpiв здшсню-eться вiдпoвiднo дo нopм вС, як pегyлюють фoндoвий pинoк, бiльшiсть з них сфopмyльoвaнi як диpективи. Цi диpективи максимальш викopистoвyють дoс-вiд США у сфеpi poзкpиття iнфopмaцiï, зaпoбiгaння машпулящям i iнсaйдеpсь-кiй тopгiвлi на pинкy, а тaкoж забезпечення чеснoï пpaктики тopгiвлi.
В Укpaïнi деpжaвне pегyлювaння здiйснюeться вiдпoвiднo дo всташв-лених зoбoв'язaнь i вимoг дo дiяльнoстi емiтентiв i пpoфесiйниx учасниюв pинкy фiнaнсoвиx iнвестицiй та шго стaндapтiв, деpжaвнoï pеeстpaцiï випус-ку емiсiйниx цiнниx пaпеpiв i пpoспектiв емiсiï, кoнтpoлю за викoнaнням емь тентoм зaкoнoдaвствa пiд час здшснення емiсiï, лiцензyвaння пpoфесiйнoï дь яль^ст на фoндoвoмy pинкy, ствopення системи захисту ^ав влaсникiв цш-них пaпеpiв i кoнтpoлю за вигананням ïxнix пpaв емiтентaми i пpoфесiйними
учасниками ринку цшних nanepiB, заборош i запоб^анню шдприемниць^' дiяльностi на даному ринку без B^noB^HOÏ лiцензiï.
Регулятивна структура украшського ринку цiнних паперiв мае cboï особливостi. Характерною ïï ознакою е активне втручання держави i слабкий нагляд, а також непорозумшня в законодавчих основах функцюнування ринку фшансових швестицш. KpiM цього, вадою украïнського законодавства е вщсутшсть систематизованоï правовоï бази на ринку фшансових швестицш. В украшському законодавств^ на вiдмiну вiд iнших краш, де санкцiï за пору-шення на ринку фiнансових iнвестицiй прописаш у законах про цiннi папери, недостатньо розроблеш подiбнi заходи вщповщальносл i санкцiï. Вiдсутнi реальнi мехашзми покарання порушникiв законодавства.
Важливе значення для функцюнування ринку фшансових швестицш мають саморегулюючi органiзацiï, заснованi професшними учасниками ринку. На них також покладаються зобов'язання здiйснювати контроль за вико-нанням законiв про цшш папери i фiнансовий ринок. Саморегулювання допо-магае посилити довiру iнвесторiв до ринку фiнансових швестицш.
У США юнують такi саморегулюючi органiзацiï, як Нацiональна асо-щащя дилерiв з цiнних паперiв (NASD), Рада зi створення правил для муш-ципальних цiнних паперiв (MSRB). Вони здiйснюють контроль i можуть нак-ладати на порушникiв законодавства i правил саморегулюючих оргашзацш штрафи, вилучення iз членiв органiзацiï.
В Украш також створюють СРО, вони регулюють дiяльнiсть ПФТС, недержавних пенсшних фондiв, страхових компанiй.
Саморегулюючi оргашзацп допомагають розвитку iнфраструктури фондового ринку, забезпечують шформацшну, юридичну, технiчну шдтрим-ку своïх членiв, удосконалюють законодавчу базу ринку фшансових швестицш, представляють штереси професiйних учасникiв даного ринку у держав-них установах. Саморегулювання дае змогу вщнайти гармоншне поеднання iнтересiв учасникiв ринку у межах допустимого (рис.).
Важлива роль державного регулювання ринку фшансових швестицш у рiзних крашах свггу, незважаючи на рiзнi моделi, зумовлена потребою за-безпечення едностi ринку, нагляду за фшансовим станом iнвестицiйних ш-ститутiв i захисту прав iнвесторiв. Регулювання мае спонукати до виконання ринком фшансових швестицш своеï основноï функцiï, - перерозподiлу кош™ для забезпечення розвитку економiки.
Система державного регулювання мае забезпечувати покращення ш-вестицiйного середовища, захист штереЫв iнвесторiв, справедливе цшоутво-рення, усунення системних ризиюв, функцiонування ринку фшансових швестицш як мехашзму економiчного розвитку. Загалом розрiзняють три основш моделi спецiального нагляду за дiяльнiстю фiнансових установ.
Традицшна секторна модель, яка передбачае розподш повноважень регулятивних оргашв за секторами фiнансового ринку. Ц спецiалiзованi ор-ганiзацiï здшснюють регулювання лише свого сектора фшансового ринку -банювського, страхового, ринку цшних паперiв та iн. Такий споЫб спрощуе регулювання фiнансового ринку, оскшьки за кожний його сектор вщповщае свiй орган, а ïx функцiï не дублюються.
Регулятивна система
Нормат ивно-правова база
Органи державного регупювання: МФ, НБУ, ДКЦПФР, ФДМ, АМК
Саморегул ююч1 оргашзацп
Торговщ ЦП
К Н
X
щ
н
ш
Банки
1нституцшш швестори
1нститути спшьного ¡нвестування
Гнстшущйш фонди
Пенсшш фонди
Страхов] компани
1ифраструктура ринку
Шдсисгема финансового посередництва
Оргашзацшна пщсистема
Техшчна пщсистема
Гнформацшно-консуль-тащйна пщсистема
Фондов! б1рж1
Н
КФБ
11ФБ
КМФБ
УМВБ
УМФБ
УФ Б
ЛФБ
ДФБ
ПФБ
Компани з управлшня активами
I___________________:
Торговельно-шоормацшт снстемн
ПТ1С
ПФТ1С 1 '
Нацюнально-депозитарна система
Депозитарй
Збер1гач1
Реестратори
Н
Й
Друковаш шформацшш видан ня
Електронш шформацшш мереяа
Рейтингов! агенцн
Маркетинге в \ компани
Анал!тичш та юонсалтингов!агентства
1нтернет сайти проф.учасниыв ЦП
I___________________! ———————————————
МФ - Мастерство фшаншв ФДМ - Фонд державного майна;
11БУ- Нацюнальний банк Украши ДКЦПФР - Державна комгсш щнних папср1в фондового ринку
АМК - Антимонопольный юомггет Украши
Рис. Модель ринку фтансаеих твестицш (розроблепо автором)
Модель мегарегулятора, яка передбачае, що контроль за будь-якою дь яльнiстю з надання фшансових послуг здшснюе единий орган - мегарегуля-тор, який охоплюе функцп тих регулятивних органiв, що увшшли до його складу. Типовими прикладами кра!н, де успiшно реалiзовано модель мегарегулятора, е Великобриташя (FCA - Управлiння фiнансових послуг, засноване у 2000 р.) i Шмеччина (BAFin - Федеральне вщомство фiнансового нагляду, засноване у 2002 р.).
Модель перехресного регулювання (Twin-peak model), яка передбачае передання повноважень з пруденцшного нагляду одному органу, а з регулювання комерцшних операцш на фшансовому ринку - шшому. Основне зав-дання тако! моделi полягае в розмежуваннi функцш пруденцiйного нагляду i нагляду за проведенням комерцшних операцш. У Нщерландах ця модель ви-користовуеться з 2002 р.
Принципи саморегулювання могли бути ефективними на вщносно невеликих ринках, учасники яких вiдомi один одному, але внаслщок ускладнен-ня структури глобального фшансового ринку постала потреба в значно жорс-ткiшому регулюваннi. Оскiльки за таких умов розширилися можливостi для зловживань на фшансовому ринку, единим адекватним ршенням було поси-лення державного регулювання.
Таким чином, посилення державного контролю за ринком фшансових швестицш стало передбачуваною реакщею на лiбералiзацiю фшансових операцш i зростання мобшьносл капiталу в глобальному масштаб^ За цих умов традицшний секторний пiдхiд до регулювання ринюв фiнансових iнвестицiй стае неефективним, i проблема узгодженостi регулятивно! дiяльностi оргашв державного регулювання вирiшуеться або через мiжвiдомчi робочi групи та консультативш органи, або через створення единого органу комплексного нагляду i регулювання - так званого мегарегулятора. Таким мегарегулятором стае оргашзащя, яка здшснюе, принаймш, пруденцшний нагляд за дiяльнiс-тю, як мiнiмум, трьох секторiв ринку фiнансових iнвестицiй - банювського, страхового, ринку цiнних паперiв. Досвщ економiчно розвинених кра!н свщ-чить, що створення мегарегуляторiв е основною тенденщею на фiнансових ринках кшця XX - початку XXI ст.
Прикладом кра!ни з перехiдною економжою, в якiй успiшно працюе мегарегулятор, е Казахстан, де з 1 Ычня 2004 р. почав функцюнувати мегаре-гулятор - Агентство Республжи Казахстан з регулювання i нагляду фшансового ринку та фшансових оргашзацш (АФН), якому було передано вщповщш функци та повноваження вщ Нацiонального банку.
На розвиток системи державного регулювання ринку фшансових ш-вестицш в Укра!ш вирiшальний вплив мае той фактор, що ефектившсть цьо-го ринку е недостатньою. Це пояснюеться, насамперед, непривабливютю ринку фшансових швестицш для iнвесторiв. До основних причин можна вщнес-ти: полггичну нестабiльнiсть, низький законодавчий захист iнвесторiв, недос-татньо розвинену шфраструктуру фiнансового ринку, манiпулювання щнами, використання шсайдерсько! шформаци та випадки недобросовюного став-лення фiнансових посередниюв до клiентiв.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Тому шд час розроблення засад регулятивно1 пол^ики в YKpaÏHÏ, на нашу думку, доцшьно враховувати три аспекти:
Ä _ и • _ ____• •
• по-перше, просту и ч1тку схему регулювання для залучення 1ноземних i сприяння вiтчизняним iнвесторам;
• по-друге, орiентацiю на загальну мiжнародну тенденцию до посилення державного регулювання;
• по-трете, розвиток ефективноï системи саморегульованих органiзацiИ пара-лельно з посиленням державного регулювання для подолання корупци в сис-темi регулювання.
Для ефективного розвитку украшського ринку фшансових швестицш потр1бш: мегарегулятор, створення якого вщповщатиме загальним м1жнарод-ним тенденщям, а також перспективна стратепя розвитку ринку фшансових швестицш. Мегарегулятор доцшьно створити шляхом злиття ДКЦПФР, Дер-жкомфшпослуг та видшеного з1 складу НБУ департаменту, який вщповщае за банювський нагляд.
Висновки. З огляду на наведене вище, можна стверджувати, що пер-спективи розвитку системи регулювання ринку фшансових швестицш в Ук-раш1 будуть пов'язаш з розподшом повноважень за трьома основними зав-даннями регулювання - забезпечення стабшьност^ iнформацiИноï прозорост та захисту швестор1в, а основна мета полягатиме у досягненш оптимального поеднання трьох основних критерив якост фшансового нагляду - ефектив-носл, економ1чност1 та дотримання ринкових принцишв.
Враховуючи р1вень економ1чного розвитку нашоï краïни i вщповщний р1вень ризикiв (що не дають змоги розраховувати на iншi джерела фiнансу-вання, окрiм як на венчурний каштал), а також колосальну недоiнвестова-нiсть промислових шдприемств можливо говорити про серИознi швестици лише з боку свiтових фшансових потоюв. А для них Украша - стратегiчно важливий, але далеко не единий об'ект iнвестування, що конкуруе з шшими стратегiчними пол^онами.
Л1тература
1. ¡ваницька О.М. Концептуальний п1дх1д щодо регулювання розвитку фiнансовоï 1н-фраструктури в Украïни / О.М. 1ваницька // Державне управлшня: теор1я та практика. [Елект-ронне наукове фахове видання]. - 2006. - № 1.
2. Контроль за движением капитала: опыт стран по его введению и отмене / А. Арийоши, К. Хабермайер, Б. Лоренс, И. Эткер-Роб, Д. Каналес, И. Криленко, А. Кириленко : пер. с англ. - М. : Изд-во "Весь Мир", 2001. - 146 с.
3. Корнеев В.В. Модель та шструментарш фшансового ринку Украши / В.В. Корнеев // Фшанси Украши. - 2005. - № 6.
4. Румянцев С. Прюритети розвитку фондового ринку / С. Румянцев // Цшш папери Украши. - 2005. - № 41. - С. 7.
5. Стукало Н.В. Глобашзащя та розвиток фiнансовоï системи Украши / Н.В. Стукало // Фшанси Украши. - 2005. - № 5. - С. 29-35.
6. Терещенко Г.М. Проблеми становлення та напрями удосконалення функцюнування ринку цшних папер1в в УкраЫ / Г.М. Терещенко // Фшанси Украши. - 2007. - № 6.
