CC BY
17
альних i духовних цшностей збереглися до наших дшв завдяки мiським му-рам, то може i до паркашв навколо житлових оазишв треба ставитися спо-кiйно, усвiдомлюючи, що вони тимчасов^ але, що саме вони дадуть змогу зберегти ексклюзивш ядра забудови майбутнього. В даний час важливим е iнше. Зараз потрiбно сприяти появi нових житлових оазиЫв i зникнення гетто. Та найважлившим завданням е розроблення нацюнально! стратеги вихо-вання пiдростаючого поколшня, реалiзацiя яко! дала б змогу виховати люди-ну духовну i прекрасну у вЫх стосунках. Тодi не буде потреби вщгороджува-ти житловi оазиси парканами, а сусшльство процвiтатиме на шляху прогресу.
Перспективи подальших дослiджень. Проблеми сегрегаци нового житлового будiвництва, а внаслiдок i життевого простору поселень е надзви-чайно актуальними та потребують подальших наукових дослщжень. Вiд того, як ми !х оцiнимо i як вирiшуватимемо, залежатиме не тiльки майбутне укра-1нського народу, але й свггово! спiльноти загалом.
Л1тература
1. Великий тлумачний словник украТнськоТ мови (з дод. i допов.) / уклад. i гол. ред. В Т. Буселс. - КшвЛртнь : ВТФ "Перун", 2005. - С. 235.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.usatoday.com/news/nation/2002-12-15-gated-usat_x.htm.
3. Социологический словарь / Николас Аберкромби, Стивен Хилл, Брайан С. Тернер : пер. с англ. / за ред. канд. социол. наук С.А. Ерофеева. - М. : Изд-во "Экономика", 1999. -С. 73-74.
4. Calimani R. Historia getta weneckiego: Czytelnik. - Warszawa, 2002.
5. Domanski H. Ubóstwo w spoleczeñstwach postkomunistycznych. - Warszawa, Instytut Spraw Publicznych, 2002.
6. Jalowiecki B. Miasto jako przedmiot badañ naukowych w pocz^tkach XXI wieku. -Warszawa : Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2008.
7. Jalowiecki B., Lukowski W. Gettoizacja polskiej przestrzeni miejskiej. - Warszawa : Wydawnictwo SWPS Academica: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2007.
8. Jalowiecki B., Szczepañski M. Miasto i przestrzeñ w perspektywie socjologicznej. -Warszawa : Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2006.
9. Loic Wacquant. Getto // International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences. -London : Pergamon Press, Elsevier Ltd, 2004.
10. Szczepañski M.S., Slgzak W. Tazbir Niegoscinne przestrzenie. Getta spoleczne i przestrzenne w starym regionie przemyslowym // Percepcja wspólczesnej przestrzeni miejskiej/ red. Marek Madurowicz. - Warszawa : Uniwersytet Warszawski Wydzial Geografii i Studiów Regi-onalnych, Instytut Geografii Spoleczno - Ekonomicznej i Gospodarki Przestrzennej, 2007.
11. Salustowicz p. Miasto jako przedmiot badañ polityki spolecznej // Miasto jako przedmiot badañ naukowych w pocz^tkach XXI wieku /red. Bohdan Jalowiecki. - Warszawa : Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2008. _
УДК 336.722.14:336.73 Доц. М.Л. Лапшко, канд. екон. наук; О.П. адельник -
Львiвський тститут бантвсько'( справи УБС НБУ, м. Кит
МЕХАН1ЗМ ДЕРЖАВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 НЕБАНК1ВСЬКИХ Ф1НАНСОВИХ УСТАНОВ
Обгрунтовано формування мехашзму державного забезпечення конкурентос-проможносп небанювських фшансових установ на основi побудови цшюно'1 системи взаeмозв'язкiв шститущйноi структури з шструментами та концептуальними засада-
ми впливу. Запропоновано основш напрямки державного регулювання дiяльностi не-банкiвських фiнансових установ.
Ключов1 слова: небанкiвськi фiнансовi установи, державне регулювання, ме-ханiзм державного забезпечення конкурентоспроможносп.
Assoc. prof. M.L. Lapishko; O.P. Sidel'nik - University of banking
of the National bank of Ukraine, Kyiv
State providing competitiveness mechanism of nonbanking
financial institutions
In the article grounded forming of mechanism of the state providing of competitiveness of non-bank financial institutions on the basis of construction of the integral system of intercommunications of institutional structure with instruments and conceptual principles of influence. Basic directions of government control of activity of non-bank of financial institutions are offered.
Keywords: non-bank financial institutions financial institutions, government control, mechanism of the state providing of competitiveness.
Постановка проблеми. Державна комшя з регулювання ринюв фь нансових послуг та в шш1 державш органи дос не виробили цшеспрямовано1 державно1 пол^ики у сфер1 небанювських фшансових установ.
Визначальним чинником реашзацп стратеги забезпечення конкурентоспроможносп небанювських установ на фшансовому ринку е процес державного регулювання 1хньо1 д1яльносп. Основною об'еднувальною ознакою фшансових посередниюв е залучення грошових кошт1в i ïx розмщення на професшнш основi та на власний ризик i тому, саме мiнiмiзацiя фшансових ризиюв виступае особливим чинником защкавлення держави, оскiльки тор-каеться публiчниx iнтересiв суспiльства, а саме: дотримання прав вкладникiв, гарантування стабшьносп та платоспроможностi вiдповiдниx фiнансовиx установ тощо. Надання фiнансовиx послуг завжди мютить значну i концентра-цiю рiзноманiтниx ризикiв, що потребуе зваженого i комплексного регулювання та контролю, зокрема, i з боку держави. З огляду на економiчну важли-вють небанкiвськиx фшансових установ, збереження i шдвищення рiвня довь ри, пiдтримання високого рiвня соцiального захисту громадян, держава покликана через своï управлiнськi ланки здшснювати регулювання фшансово1" дiяльностi цих установ.
Аналiз дослiджень i публжацш. Значний внесок у дослiдження проблеми формування i регулювання небанювського фшансового сектора, нале-жить В.Д. Базилевичу, О.1. Барановському, О.О. Гаманковш, С.С. Осадцю, А. Л. Самойловському, О.О. Слюсаренко, В.М. Фурману та ш.
Мета дослвдження. Сформулювати меxанiзм державного забезпечення конкурентоспроможносп небанкiвськиx фшансових установ на основi по-будови цiлiсноï системи взаемозв,язкiв iнституцiйноï структури, концепту-альних засад та шструменлв впливу.
Основнi результати дослiдження. Органами, що здшснюють державне регулювання ринку фшансових послуг, е:
• Нацюнальний банк Украши - щодо ринку баншвських послуг;
• державна ком1^ з цшних папер1в i фондового ринку (ДКЦПФР) - щодо
ринюв цшних папер1в i похщних цшних папер1в;
• державна комюш з регулювання риншв фшансових послуг Украши - щодо шших риншв фiнансових послуг;
• антимонопольний комiтет Украши та iншi державш органи, в межах повно-важень, визначених законом.
Концепщя розвитку ринку небанювських послуг, яка була схвалена Урядом у 2001 р., загалом дала змогу шдшти комплексно до важливих проблем розвитку небанювських фшансових установ [6]. Але таю стратепчш нап-рями, яю там були прописаш, а саме удосконалення системи державного регулювання небанювських фшансових установ, вщновлення дов1ри до галуз^ кадрове забезпечення небанювсько1 д1яльност1 на сьогодш так i не втшеш повною мiрою в життя.
Iснуючi моделi державного регулювання фшансово1 дiяльностi пев-ною мiрою унiверсальнi i водночас значно рiзняться в нацiональних еконо-мiчних системах. Ушверсальшсть таких моделей полягае [5]: у формуванш галузевого законодавства; у виокремленш спецiальноï регулятивно1 структу-ри оргашв нагляду; у встановленнi правил i критерив допуску до надання фь нансових послуг; у здшсненш контролю за поточною дiяльнiстю фшансових установ; у наявност податкового регулювання.
Специфжа ж i оригiнальнiсть моделей регулювання небанювських фь нансових установ може проявлятися в рiзних аспектах: особливостях небан-кiвського i загального законодавства; статусi i структурi оргашв нагляду за дiяльнiстю небанкiвських установ; процедурних питаннях допуску до дiяль-ностi на ринку небанкiвських фшансових послуг; методах i формах регулювання дiяльностi небанювських фшансових установ; ступеш популярност й активностi використання окремих шструменлв регулювання.
Серед проблем нагляду за дiяльнiстю небанкiвських фшансових установ фахiвцi видiляють нестабшьшсть законодавства, пошук оптимального спiввiдношення пруденцшного контролю за дотриманням законодавства, регулювання фiнансовоï стiйкостi, розроблення й контроль за виконанням ви-мог до облшу та звiтностi й штегрованого (паралельного усiх небанкiвських фшансових установ) регулювання.
Свгговий досвiд з погляду оргашзаци систем нагляду за фшансовими послугами можна умовно подши ти на двi великi групи: краши, де фiнансовi iнститути спецiалiзуються на управлiннi фiнансовими активами, та краши, де фiнансовi установи створюються здебшьшого для надання посередницьких послуг. До першоï групи належать бшьшють краïн англосаксонськоï правовоï системи, для яких е характерним широкий розвиток шституту довiрчого уп-равлiння, нерозривно пов'язаного з поняттям мдовiрчоï власност^', зокрема, на фiнансовому ринку [4].
У США найрозвинешшими фшансовими установами е швестицшш фонди та страховi компанй", у Великiй Британи та Канадi значна частина вкладiв припадае на трастовi компанiï та довiрчi фонди. Для таких краш, вiд-повiдно, бiльш властиве функщонування единого наглядового органу на фь нансовому ринку, який поеднуе функци контролю у всiх фiнансових операщ-ях - як в операщях з цiнними паперами, так i в операщях з iншими активами, осюльки у дiяльностi фiнансових установ тут вони е майже невщдшьш. Нап-
риклад, у Великш Британп для регулювання створено один шститут - Адмь шстращю фiнансових послуг, у Канадi - Управлшня нагляду за фiнансовими послугами. Досвщ регулювання фiнансових iнститутiв i фiнансових ринкiв у США представлено у табл.
Табл. Регулювання ф'нансових 'нститут'в i ф'нансовихринк'ву США [2]
Регуляторний орган Вплив регулювання на основi послуги фшансово! системи
Зменшення ризику Шдвищення лiквiдностi 1нформацшт послуги
Комiсiя з цiнних паперiв та бiрж (SEC) - Здiйснюе нагляд за торпвлею щн-ними паперами на оргатзованих бiржах Зобов'язуе надава-ти шформащю
Комiсiя з ф'ючер-сно! торгiвлi товарами - Встановлюе правила торгiвлi на ф'ючерсних ринках -
Управлiння контролера грошового обну Накладае обмеження на активи, якими мо- жуть володiти за-реестрованi федераль-ним урядом комерцiйнi iнститути (напр., банки) - Рееструе 1 перевь ряе федеральт чар-терт банки
Федеральна корпо-рацiя страхування депозитiв Забезпечуе страхування банювських вкладiв Сприяе лшввднос-тi баншвських вкладiв Перев1ряе банки
Федеральна резервна система Обмежуе активи фь нансових iнститутiв -членiв ФРС Сприяе лшввднос-тi баншвських вкладiв Перев1ряе комер-цшт банки - члени ФРС
Комюи баншв шта-тiв та страхування Накладае обмеження на активи, якими мо-жуть волод^и банки - Рееструе 1 перевь ряе банки штат1в 1 страхов! компанп
Управлшня нагляду за о щадними установами Накладае обмеження на активи, якими мо-жуть волод^и ощадт i позичковi асощаци - Перев1ряе ощадт 1 позичков1 асощаци
Управлшня нащ-ональних кредит-них спiлок Накладае обмеження на активи, якими мо-жуть волод^и кредитнi спiлки - Рееструе 1 перевь ряе зареестроват на федеральному р1вт кредитт спш-ки
У крашах, наближених до континентальноi системи права, фшансов1 послуги бшьше под1бш до послуг представницьких або посередницьких. Тут вказана едшсть функцш нагляду та контролю не е характерною. Наприклад, у Польшд в сфер1 недержавного пенсшного забезпечення бере участь цша низка структур: органи банювського нагляду, Державне бюро страхового нагляду, Комшя з цшних папер1в та б1рж, Бюро нагляду за пенсшними фондами. За такоi системи показовою е р1знопланов1сть послуг фшансових установ та, вщповщно, багатосекторна система нагляду.
Сьогоднi внаслщок процесiв мiждержавноl штеграци, штернащональ зацй, глобалiзащl економiки вщбуваеться поступове розмивання щентифжа-цiйних меж мiж рiзними нацiональними моделями державного регулювання дiяльностi небанкiвських фiнансових установ. Цi процеси бшьшою мiрою зу-мовленi потребою вироблення единих пiдходiв до регулювання дiяльностi не-банкiвських фiнансових установ, що мають розгалужену мiжнародну мережу. Iнтернацiоналiзацiя регулювання зумовлюе потребу певною мiрою формаль зувати тенденци, що склалися на ринках небанкiвських фшансових послуг.
Значущiсть державного регулювання влчизняного ринку небанювсь-ких фiнансових послуг зумовлена тим, що його розбудова, включаючи ство-рення якiсно нових фшансових умов функцюнування й розроблення правових основ регулювання, нових фшансових вщносин у сферi небанювсько! дiяль-ностi, вiдбуваеться в умовах глобалiзацil свiтового фiнансового господарства.
Варто зазначити, що система впливу на ринок небанювських фшансових установ з боку держави в Укрш'ш дос остаточно не сформована. Це знач-ною мiрою зумовлено не лише внутршшми чинниками розвитку цього ринку як такого, але й е прямим наслщком макроекономiчних процесiв у економщ нашо! держави.
Питання державного регулювання розвитку небанювських установ ми розглядаемо в трьох аспектах:
1) прийняття державою базових закотв та нормативно-правових акт1в, що об'еднуються в поняття " законодавство небанювських фшансових установ";
2) здшснення спещального нагляду за розвитком фшансових вщносин, як стосуються небанювсько! сфери, вщповщно до штерес1в громадян Укра-!ни та загальнодержавних економ1чних потреб;
3) забезпечення ефективно! стратеги розвитку ринку небанювських фшансових послуг, за рахунок впровадження цтсних програм розвитку дано-го сектора.
Основу державного регулювання у сферi небанкiвських установ скла-
дають:
• формування повноцшного регульованого ринку небаншвських фшансових послуг, заснованого на поеднант тдприемницьких штерес1в небаншвських установ 1 забезпечент !х фшансово! стшкост 1 платоспроможностц
• визначення сощально значущих ризик1в 1 виб1р форми оргатзаци фшансо-вих вщносин, покликаних забезпечити захист шгерешв громадян за !х нас-тання;
• формування системи антимонопольного регулювання з метою захисту кон-куренци на ринку фшансових послуг 1 недопущення використання монопольного становища його окремих суб'екпв для отримання комерцшних пе-реваг;
• установления податкових стимул1в для розвитку фшансових ввдносин у пр1-оритетних для економ1чно! 1 сощально! стабшьносп видах дгяльност небанювських установ.
Сьогодш перед Державною комiсiею з регулювання ринюв фшансо-вих послуг стопъ завдання якiсного полiпшення контролю небанювських фь нансових установ, починаючи зi збирання, аналiзу, узагальнення й розкриття звггаосп (включаючи вдосконалення iнформацiйних каналiв); удосконалення
методологи анашзу 1 закшчуючи формуванням оптимального мехашзму опе-ративних перев1рок небанювських фшансових установ i ефективноi системи реагування на синдроми iх неплатоспроможносл.
Загалом, вплив держави на небанювсью фшансов1 установи здшсню-еться прямими i непрямими методами. До прямого (адмшютративного) регулювання небанювсь^' сфери вщносять законодавство, пряму участь держави в установленш небанкiвськоi системи захисту майнових штереЫв; захист добросовiсноi конкуренцii на ринку фшансових послуг, попередження i при-пинення монополiзму; дiяльнiсть оргашв нагляду. При цьому, участь держави в становленш парабанкiвськоi системи захисту майнових штереЫв матерь алiзуеться у наданнi гарантiй соцiального захисту певних груп населення. Прикладом може бути, здшснення обов'язкового державного страхування за рахунок бюджетних коштiв; визначення основ i порядку участi держави в страхуванш некомерцiйних ризикiв для захисту в^чизняних i iноземних ш-вестицiй та експортних кредитiв та шше.
Непряме ж регулювання мютить низку економiчних важелiв (податко-вих, швестицшних, грошово-кредитних тощо).
На законодавчому рiвнi iснуе значна невизначенiсть розмежування компетенцп та питань спiвробiтництва оргашв нагляду, особливо в регулю-ванш дiяльностi iнститутiв спiльного iнвестування (1С1) та недержавних пен-сiйних фондiв (НПФ). Через власне 1'х специфжу як iнституцiйних iнвесторiв на ринку цшних паперiв. Через специфiку дiяльностi 1С1, як iнституцiйних ш-весторiв на ринку цiнних паперiв, повноваження регулювання та нагляду за 1'хньою дiяльнiстю належить винятково до компетенцп ДКЦПФР. Водночас, вони можуть швестувати залученi кошти i в iншi активи, залишаючи при цьому поза фондовим ринком, але завжди знаходячись у межах ринку фшан-сового. Тобто на практищ вважаеться значною управлшською вадою у прове-денш дiяльностi 1С1 контролювати тiльки сферу цшних паперiв, зовсiм уни-каючи при цьому нагляду за шшими фiнансовими операцiями (на сьогоднi -сферу правового впливу Держфшпослуг). До того ж, у галузi не тшьки розмi-щення, а й залучення коштiв, вони, наприклад, майже не вiдрiзняються вiд iн-шо1' групи iнвестицiйних iнвесторiв - НПФ.
НПФ також, як i бiльшiсть фiнансових установ, мають подвiйну природу, оскшьки, по-перше, е фшансовими установами - залучають грошовi кошти населення (у виглядi пенсiйних вкладiв) для проведення певного виду фшансових операцш (надання фiнансових послуг) з метою подальшо!" 1'х вип-лати у встановлений термш (у виглядi пенсiйних виплат); по-друге, вони е ш-ституцiйними iнвесторами, тобто створюються спещально для проведення iн-вестицшно! дiяльностi з метою збереження та збшьшення активiв. А позаяк, вщповщно до Закону Укра!ни "Про недержавне пенсшне забезпечення" вiд 9 липня 2003 р. НПФ е "неприбутковими оргашзащями", можна дiйти вис-новку, що мету "швестицшно! дiяльностi з метою збшьшення активiв" став-лять, передуЫм, iхнi учасники (вкладники), а не власне НПФ.
Фактично на сьогодш вщповщний розподiл сфери впливу базуеться лише на специфщ створення i спецiалiзацii даних фiнансових установ. Саме
тому вважаемо за доцшьне внести низку змш до системи законодавства щодо фшансових послуг, пов'язаних iз перерозподiлом повноважень оргашв нагля-ду, зокрема:
• Держфшпослуг повинна рееструвати (надавати статус фшансово! установи), лщензувати (надавати лщензи на здшснення фшансових послуг за видами), контролювати (встановлювати нормативи, зв1ттсть тощо) для вс1х без винят-ку фшансових установ, дгяльтсть яких базуеться на залучент та розмщент залучених кошт1в;
• до компетенци ДКЦПФР традищйно потр1бно вщносити питання нагляду за операциями з цшними паперами, що може проявлятися у форм1 реестраци таких операцш (випуску, емюи цшних папер1в тощо), !х лщензування та контролю за ними.
По-шшому вирiшити питання можна шляхом реоргашзаци наглядових структур, об'еднавши всi повноваження на небанювському фiнансовому ринку в межах единого контролюючого органу. У професiйних колах доцшьшсть та-ко! штеграци контрольних повноважень в межах едино! структури обгово-рюеться вже давно. Але при цьому змiнюють акценти в чинниках даних про-цесiв, обгрунтовуючи здебiльшого потребу приведення нацiональноi системи нагляду у вщповщшсть iз мiжнародними стандартами. Визнаючи переваги ш-теграцшних iнiцiатив, не можемо подiляти таке обгрунтування: директиви та рекомендацii Свропейського Союзу бiльше орiентують на регулювання фшансових послуг за спещашзащею (кредитш, страховi, накопичувальнi).
Основними аргументами на користь штеграци нагляду на фшансово-му ринку можуть бути таю: розвиток та шдвищення стабшьносп фшансових ринюв завдяки бiльш скоординованим управлшським заходам; зниження су-купних витрат управлiння за рахунок об'еднання iнформацiйних технологiй та систем, створення единих баз даних та реестрiв; шдвищення ефективност управлiння за рахунок консолщаци висококвалiфiкованого персоналу та ре-алiзацii единоi кадровоi полiтики; шдвищення здатност своечасно та адекватно реагувати на виникнення фшансових шновацш та фшансових конгло-мератiв; проведення найбшьш комплексного та повного контролю набору фь нансових послуг у кожному конкретному випадку i установi за допомогою единих методiв (перевiрок, звiтностi тощо).
Однак, за умови випдност перспектив об'еднання повноважень нагляду, це вбачаеться доволi складним iз процедурних поглядiв. У сучасних умо-вах глобальна iнтеграцiя наглядових структур як у межах об'еднання функцш комiсiй, так i в межах повноважень ушх органiв нагляду на фшансовому ринку недоцшьна. Натомiсть змiни в розподiлi контрольних повноважень, з огля-ду на дотримання одномаштност та обгрунтованостi дш у контролi об'ектiв та суб'екпв, е iстотно необхiдними. Вони однозначно сприятимуть усуненню проблем перетину, дублювання повноважень або уникнення нагляду в окре-мих операщях, а також конфлшту iнтересiв та сфер впливу регулятивних оргашв на фшансовому ринку Украши.
Характерними ознаками мехашзму державного регулювання е його складшсть, багатоаспектшсть, а також трансформацiйнiсть зпдно з рiвнем соцiально-економiчного розвитку в тш чи iншiй краiнi. З огляду на вище ска-
зане доцшьно запропонувати такий мехашзм державного забезпечення кон-курентоспроможностi небанкiвських фiнансових установ (рис.).
]нструменти впливу
Рис. Мехашзм державного забезпечення конкурентоспроможность небанквських фьнансовихустанов
За умов eKOHOMi4HOi кризи, Держфiнпослуг повинен вжити заходiв щодо бiльш жорсткого регулювання фшансових ринюв[1, 3, 7]. Основш нап-рямки державного регулювання дiяльностi небанкiвських фiнансових установ доцшьно сформувати за такими критерiями:
• забезпечення можливосп здшснювати оперативне регулювання д1яльност1 фшансових установ;
• нагляд за виконанням небанювськими фшансовими установами зобов'язань перед споживачами !хтх послуг - основного критерш оцшки дгяльносп фь нансових установ в умовах кризи;
• впровадження мехатзм!в тимчасово! адмшстраци в небанювських фшансо-вих установах та затвердження платв вщновлення !хньо! фшансово! стаб1ль-ност!;
• удосконалення порядку здшснення перев1рок фшансових установ з боку Держфшпослуг;
• впровадження пруденщйного нагляду за небанювськими фшансовими установами та поступовий перехвд до здшснення нагляду за ними на основ! оцш-ки ризиюв;
• забезпечення доступу небанювських фшансових установ до резерв1в, розмь щених у вигляд1 депозипв в установах банювсько! системи;
• зняття вимоги щодо р1вня рейтингу шструменпв, у яю можуть розм1шувати-ся активи страховиюв та пенсшних фонд1в, з делегуванням повноважень регуляторам фшансових ринюв визнавати рейтингов! оцшки, надан суб'ектами господарювання, для цшей державного регулювання;
• затвердження концепци i плану переходу небанювських фшансових установ на мiжнароднi стандарти фшансово! звiтностi.
Висновки. Наведенi пропозици щодо формування мехашзму державного забезпечення конкурентоспроможност небанкiвських фiнансових установ е пiдставою оцiнки та вдосконалення системи наглядових та контролю-ючих функцiй Державно! комiсi! з регулювання ринюв фiнансових послуг, чiткого розподшу сфер впливу мiж нею та Державною комiсiею з цiнних па-перiв i фондового ринку. Запропоноваш основнi напрямки державного регулювання дiяльностi небанкiвських фiнансових установ повинш становити од-норiдну програму впливу на !х функцiонування i здшснюватися комплексно, виходячи iз специфiки дiяльностi окремих груп цих установ.
Лггература
1. Вахненко Т.П. Фшансова криза в Укра!ш: фактори, мехашзми дл, заходи подолання // Фшанси Укра!ни. - 2008. - №10. - С. 3-21.
2. Габбард Р.Г. Грош1, фшансова система та економша : пiдручник : пер. з англ. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 889 с.
3. Мщенко В.1., Лисенко Р.С. Взаемод1я оргашв державного управлшня як фактор подолання фшансово! кризи // Фшанси Укра!ни. - 2009. - №1. - С. 50-57.
4. 1льченко-Сюйва Л.В. Небанювсью фшансов1 установи: досвщ Свропейського Союзу та можливосп Укра!ни // Економша та держава. - 2008. - № 11. - С. 76-78.
5. Насырова Г.А. Модели государственного регулирования страховой деятельности // Вестник Финансовой академии. - 2003. - № 4. - С. 12-16.
6. Фурман В.М. Основш напрямки стратеги розвитку ринку страхування в Укрш'ш // Науковий вюник Нац. академи держ. под. служби Укра!ни (економша, право). - 2005. -№1(28). - С. 67-73.
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dfp/gow/ua.
