CC BY
28
институций предопределяют вывод о том, что наиболее приемлемой для Украины экономической моделью целесообразно считать экономическую систему Европейского Союза.
Ключевые слова: институционные принципы, экономическая система Украины, методологические подходы, методология системного анализа, системные трансформации, сравнение экономических систем.
Kul'chyts'kyy B.V., Dzhygora N.V., Baranyak R.M. Institutional bases of the substantiation economical model of Ukraine in the conditions of globalization
On the basis of analysis of scientific sources of information of home and foreign researchers substantiated European vector of transformation of the modern economic system of Ukraine. It is led to, that strengthening of European Union and standardization of his institutions predetermine a conclusion about that by the economic model most acceptable to Ukraine expediently to count the economic system of European Union.
Keywords: institutional bases, economic system of Ukraine, methodological approaches, methodology of systems analysis, system transformations, comparison of the economic systems.
УДК 336.76 Доц. М.1. Кульчицький, канд. екон. наук;
маг1стр Х.О. Сиротюк -Львгвський НУ гм. 1вана Франка
РОЗВИТОК КРЕДИТНОГО РИНКУ ЯК ПЕРЕДУМОВА ШТЕГРАЦП ВГГЧИЗНЯНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 СИСТЕМИ У СВ1ТОВИЙ Ф1НАНСОВИЙ ПРОСТ1Р
Здшснено дослщження фшансового ринку. Дослщжено економiчну сутшсть кредитного ринку. Визначено основш фактори впливу на розвиток кредитного ринку.
Ключовг слова: фшансовий ринок, кредитний ринок, штегращя.
Вступ. Р1вень в1тчизняно! економжи напряму залежить вщ розвитку фшансового ринку та перебувае тд впливом зовшшньоеконом1чних та внут-ршньоеконом1чних фактор1в. Ефективне функцюнування фшансового ринку стимулюе розвиток швестицшно! та виробничо! сфер економжи. Сфера кре-дитних вщносин потребуе поглибленого вивчення визначальних чинниюв впливу на них, також взаемоди з шшими фшансовими секторами економжи. Тому метою нашого дослщження е вивчення структури фшансового та кредитного ринку.
Аналiз останшх дослiджень та публжацш. Теоретичш та практичш засади функцюнування фшансового ринку масштабно дослщжено у роботах В. Васильева, О. Васильченко, М. Будшк. Проблеми формування кредитного ринку висвгглено у працях С. Глущенка, С. Еш, М. Савлука.
Виклад основного матерiалу. Фшансовий ринок е обов'язковим еле-ментом ринково! шфраструктури, який вщповщае за платоспроможнють фь нансово! системи, синтез нагромадження фшансових ресуршв та швести-цшних процешв в економ1чнш систем! держави. Основне його призначення полягае в забезпеченш належних умов для мобшзацп катталу суб'ектами реально! економжи шляхом продажу тимчасово вшьних кошпв, акумульованих фшансово-кредитними установами кра!ни.
Основним конструктивним елементом прогресивного розвитку фшансового ринку е збшьшення фшансових нагромаджень в межах нацюнально!
економiки. Фшансовий ринок е сектором економжи, який сприяе покращен-ню основних макроекономiчних показникiв завдяки синергiзму ринкових ме-ханiзмiв господарювання та мобшзаци фшансових ресурсiв для iнвестицiй в сощальну та виробничу сфери.
1снують рiзнi пiдходи до класифжацп сегментiв фшансового ринку. За принципом обiгу 1х подiляють на ринок боргових зобов'язань: суб'екти господарювання використовують кошти, взят в борг на сво1 потреби за допомогою фiнансових шструменпв (фiнансовi iнструменти - обл^ацп, закладш та век-сел^ термiн обиу яких перевищуе 1 рiк) i ринок акцiонерного капiталу: за допомогою фшансових шструменпв iнвестори об'еднують грошi та вкладають 1х у вщповщний проект, прибутки розподiляють пропорцшно до вкладених коштiв (фiнансовий шструмент - акцiя). За характером руху цiнних паперiв фiнансовий ринок подшяють на первинний ринок, на якому щнш папери компанiй продаються вперше, i вторинний ринок, на якому формуеться рин-кова цiна щнних паперiв та визначаеться вартiсть емгтента.
У вiтчизнянiй лiтературi фiнансовий ринок визначаеться як сукупшсть взаемопов'язаних та взаемозалежних ринюв:
1. Кредитний ринок е мехашзмом становлення взаемовщносин фшансово-кредитними установами держави, яю надають фшансов1 ресурси на умо-вах платносл та строковоста, а також тдприемствами [ населенням, яю потребують фшансов1 ресурси в короткотермшовому перюд^
2. Валютний ринок - шституцшний мехашзм, що забезпечуе становлення правових та економ1чних взаемовщносин, пов'язаних з операщями кутв-льпродажу шоземно! валюти.
3. Ринок цшних папер1в - мехашзм, який забезпечуе оргашзащю обпу цш-них папер1в суб'екпв господарювання, тобто охоплюе операцп з ем1сп та торпвл1 борговими цшними паперами тдприемств та !х корпоративними правами [1, с. 8].
Кон'юнктура фшансового ринку i процеси його штеграцп безпосе-редньо залежать вiд рiвня розвитку кредитно1 системи та якосп виконання кредитних вiдносин, тобто вщ стану кредитного ринку. Ключову роль у тран-сформацп тимчасово вшьних фiнансових ресурсiв у капiтал вдаграе кредитний сектор, через те що суб'екти господарювання отримують кошти, необхщ-нi для свое1 дiяльностi як довго- чи короткотермiновi кредити. Кредитний ринок Укра1ни, хоч i перебувае залежно вiд економiчноl ситуацп, належного рiвня монетизацп, представляе собою автономний платоспроможний сектор фшансового ринку Укра1ни.
Кредитний ринок е фундаментальною основою фшансового ринку. Вщ нього залежить ефективнють розподiлу обмежених ресуршв у сфери з найбшь-шою нормою рентабельностi. Варто зазначити, що останшм часом вщбувають-ся радикальш трансформацп прогресивного характеру: вдосконалення автома-тизованих систем; iнтернацiоналiзацiя дiяльностi фiнансових iнститутiв.
Кредитний ринок - система економiчних вiдносин, в основi яко1 зак-ладено сприяння процесам трансформацп вiльних коштiв у позиковий кат-тал, тобто надання кредипв громадянам, пiдприемствам, що потребують кошпв, а також державним органам - для забезпечення фшансування рiзних
сощально важливих програм. Кредитнi вiдносини передбачають взаемовипд-нiсть для усiх учасникiв кредитних операцш: позичальники отримують необ-хщний обсяг кредитних ресурсiв, а кредитори - вiдповiдний рiвень доходу.
Дослщжения тенденцiй на фiнансових ринках свиу сприяе штеграцп вгтчизняно! економiки у свиовий фiнансовий ринок. Важливим фактором системного розвитку нацiонального фiнансового ринку Укра1ни е його державна шдтримка та розроблення стратегiчних плашв штеграцп економiчноl системи держави вщповщно до вимог свiтового законодавства.
Кредитний ринок сприяе економп витрат товарного та грошового обь гу, посилюе та активiзуе процеси централiзацп, концентрацп та нагрома-дження капiталiв, здшснюе перерозподiл фiнансових ресурсiв в економщь Кредитнi вiдносини та кредитний ринок перебувають у перманентному сташ перетворень та змш пiд впливом чинниюв середовища. Основнi функцп кредитного ринку таю:
• об'еднуе заощадження населения, державних структур, приватного б1знесу, шоземних 1нвестор1Б та акумулюе зиачш обсяги фшаисовпх ресурс1в;
• траисформуе кошти у позиковий каптал, тобто формуе зовиiшиi джерела фь иаисуваиия матерiального виробиицтва иацюиальио! екоиомжи;
• иадае кредити державиим органам та населению, наприклад, для покриття бюджетного дефшиту, фiиаисуваиия содiальиих програм [4, с. 8]. Позичальниками на кредитному ринку е юридичш, фiзичнi особи та
держава. За специфжою надання кредипв позичальникiв прийиято подiляти на так! категорп як населения, невеликi тдприемства, корпорацп, фiнансовi ш-ститути (зокрема банки), сшьськогосподарсью пiдприемства, державнi установи та громадсью оргашзацп. Кредиторами е комерцшш банки, шш фшансово-кредитнi установи та iноземнi кредитори. Банки е фактично унiверсальними учасниками та взаемодтть з усiма рiзновидами фiнансових ринков. Держава, як суб'ект кредитного ринку, здшснюе регуляторну д!яльнють з метою впливу на учасниюв кредитного ринку, а також виступае позичальником та кредитором на кредитному ринку через вщносини державного кредиту [2, с. 261].
Регулювання кредитного ринку на р!вш держави здшснюеться через НБУ. Тобто НБУ е регулятором шституцшно! та правово! д!яльносп кредитного ринку. Основною фунвдею центрального банку, НБУ, як уповноважено-го державного органу, який впливае на грошово-кредитний ринок е: розроб-лення та реалiзацiя грошово-кредитно! полиики завдяки врахуванню тенден-цш розвитку вгтчизняио! економiки i грошово-кредитного сектору визначають першочерговi завдания грошово-кредитно! политики. Основними з них можуть бути: зниження шфляцшного тиску, змщнення i розвиток банювсько! системи та небанювських установ, зростання обсяпв виробництва, покращення фшан-сового стану тдприемств, забезпечення стшкосп фшансово! системи кра!ни.
Функцiонування кредитного ринку забезпечуе кредитна система, яка складаеться з центрального банку, комерцшних банкiв та парабанювських кредитних шститупв. Кредитна система - сукупшсть фiнансово-кредитних установ, як! функцюнують на ринку позичкових капiталiв, акумулюють i пе-рерозподiляють !х. Загальноприйнятим вважаеться подш фшансово-кредит-них шститупв на:
1. Банювсью установи: унiверсальнi та спецiалiзованi банки (швестицшш, ощадш, земельнi тощо).
2. Небанювсью установи: кредитнi стлки, кооперативш банки, ощадно-кредитнi асощацп, ломбарди, лiзинговi компанп, факторинговi компанп. Ц фшансов1 установи в1др1зняються за рядом засад функцюнування:
1. Банки здшснюють розрахунково-касове обслуговування ктентав, залуча-ють депозити населення та суб'еклв господарювання i кредитують пози-чальникiв, таким чином впливають на рiвень монетизацп в краш. Водночас небанювсью фшансово-кредитш установи не можуть впли-вати на грошову масу в кра!ш.
1. Банки приймають ризик лжввдносл, а небанкiвськi структури перерозпо-дшяють ризик щодо змiни вартостi чистих активiв порiвну мiж засновни-ками та учасниками.
2. Вiдрiзняеться перелiк фiнансових послуг, пропонованих банкiвськими та небанкiвськими установами, для комерцшних банкiв перелiк е ширшим.
3. Вiдрiзняеться у пiдпорядкуваннi органам державного регулювання дiяль-ностi фшансових установ кра1ни: дiяльнiсть банкiв регулюе НБУ, а кре-дитнi стлки - Державна комiсiя з регулювання ринюв фiнансових послуг.
4. Вимоги до комерцiйних банкiв щодо якост капiталу, лiквiдностi та допустимого рiвня кредитного ризику е бшьш жорсткi, нiж до небанювсь-ких структур [3, с. 46].
Банки регулюють грошов1 потоки, а також е шститутами штеграцп р1зних сегменпв фшансового ринку. На сьогодш банки за цшою низкою по-казниюв випереджають небанювсью установи, що працюють на фшансових ринках кра!ни [5, с.123].
Враховуючи позитивш та негативш умови розвитку кредитного ринку, ми видшяемо таю необхщш завдання, як НБУ мае реал1зувати в найближчш перспектива стимулювати шоземних швестор1в для фшансуван-ня структурно! перебудови та шновацшного розвитку в1тчизняно! економжи; розробити та реал1зувати заходи мш1м1зацп ус1х можливих ризиюв.
Дослщження кредитного ринку та прогнозування тенденцш розвитку е необхщним для виявлення стввщношення попиту та пропозицп на ньому 1 загально! оцшки фшансового стану кредитного ринку. Процеси глобал1зацп св1тово! економжи безумовно стосуються фшансового ринку Укра!ни. Кре-дитний ринок, як складова фшансово! системи, одним 1з перших вщчувае на соб1 вплив фшансово! глобал!зацп.
Як наслщок, вщбуваеться модершзащя укра!нського фшансового ринку, зокрема створюються ктрингов! системи для обслуговування взаемороз-рахунюв з1 суб'ектами м1жнародних фшансових ринюв; збшьшуеться роль страхових компанш, недержавних пенсшних фонд1в як шституцшних швес-тор1в. Для кра!н, ринкова економжа яких перебувае на етат становлення, глобал!защя передбачае розвиток економжи на засадах чесно! конкуренцп, що сприяе покращенню швестицшному ктмату та л!берал!зацп тд-приемницько! д!яльносп. Тому стратепчною метою полггики Уряду мае бути забезпечення конкурентоспроможносп нацюнально! економжи, що потребуе, насамперед, створення ефективно функцюнуючо! економ1чно! системи, здат-но! адекватно реагувати на глобальш виклики сучасного св1ту.
Кредитний сектор економжи потребуе розроблення та впровадження довготермшових стратегiчних планiв, як! безпосередньо стосуватимуться створення сприятливих умов для розвитку фшансових установ. Такими умо-вами е реал!защя заход!в щодо зниження доларизацп та змщнення стабшь-носп нацюнально! грошово! одиницц сприяння зменшенню шфляцп, створення умов у майбутньому для закршлення !! на низькому р!вш; удоскона-лення комушкацш з громадсьюстю, проведения шформативних заход!в.
Багато вчених дослщжували питания безпосереднього впливу на кредитний ринок р!зномаштних чинниюв впливу внутршнього та зовшшнього середовищ. С.В. Глущенко, який дослщжуе питания анал!зу рол! шститупв та шструменлв кредитного ринку в економщ, видшяе три групи фактор!в, як! ютотно впливають на розвиток кредитного ринку:
1. Традицп ! цшност населения.
Вщмшносл, як! викликаш певними нацюнальними ознаками, вщпо-вщно до традицш, притаманних ментальним особливостям р!зних кра!н, е ти-ми чинниками, як! визначають оргашзащю кредитних ринюв ушх кра!н свиу.
Так, наприклад, традицшним у Шмеччиш, Франц!!, Японп е те, що не-мае прагнення до економ!чно! самостшносп, ризику, низька трудова мобшь-шсть, консервативш погляди щодо заощаджень. Тому в цих кра!нах кредитний ринок е основним сегментом фшансового ринку, де дом!нуючим е борго-ве фшансування економжи ! населения надае перевагу швестищям з невеликим ризиком.
Навпаки, цшностями у США та Великобританп визнаються: тд-приемницька актившсть, стимулювання економ!чного шдивщуал!зму, прагнення до шновацш та висока схильнють до ризику. Тому в цих кра!нах кредитний ринок е менш розвинений та фшансування нацюнально! економ!ки здшснюеться значною м!рою через швестицшно-фондов! шструменти; населения ор!ентоване на отримання спекулятивного доходу на фондовому ринку.
2. Структура власност в економщ.
Розр!зняють два вар!анти розвитку та частки кредитного ринку залеж-но вщ структури власносп в економщь Фшансування економжи здшсню-еться за "борговим" характером, дом!нують товариства з обмеженою вщповь дальнютю (Имеччина, Франщя, Япошя).
Модель фшансування економжи побудована на розр!знених акцюнер-них кашталах, у структур! фшансування: переважанш ринков акцш над бор-говими зобов'язаннями та масовосп др!бних швестор!в в акцн (США, Велика Бриташя, Канада, Австрал!я, Швейцар!я та ш).
3. Чинники зовшшнього середовища.
До них вщносять належшсть кра!ни до розвинених кра!н чи таких, що розвиваються, скерування кредитно! активносп суб'екпв кредитного ринку за кордон, фшансування нацюнально! економжи здшснюють банки та велик! швестори [3, с. 27].
Отже, найважлившими групами чинниюв впливу на розвиток вгтчиз-няного кредитного ринку е структура власносп та фактори зовшшнього спря-мування. Перша група не вдаграе значно! рол!, оскшьки ринкове економ!чне
середовище перебувае на етат становлення, вщповщно цшносп та традицп щодо кредитування ще не сформоваш. На наш погляд, формування кредитного ринку Укра!ни значною м1рою залежить вщ стввщношення державно! та приватно! власност!, саме цей фактор е домшантою у становленш кредитного ринку Укра!ни, оскшьки в!н формувався у пер!од трансформацп адмшстра-тивно-командно! економ!ки в ринкову.
Можемо стверджувати, що основними факторами, як! гальмують роз-виток, е низка чинниюв, як! негативно впливають на кредитний ринок:
1. Класичш банювсью продукти та борговi шструменти мають другорядне значення.
2. Нестабiльнiсть законодавчо! бази у сферi регулювання дiяльностi основ-них суб'ектiв кредитного ринку.
3. Низька частка банюв у фшансуванш економiки та iнвестицiй загалом i незначна !х роль в швестицшному процесi.
4. Цi позитивш та негативнi чинники iстотно впливають на становлення взаемозв'язюв кредитного ринку з ринком цшних паперiв, валютним, страховим, депозитним ринками (рис.).
Рис. Взаeмодiя кредитного ринку з шшими сегментами фтансового ринку
(склав автор на основi [3, 5])
На тдстав! проведеного анал!зу можна стверджувати, що кредитний ринок ! ринок цшних папер!в об'еднують використання боргових цшних па-пер!в банювськими установами для акумуляц!! нових фшансових ресурс!в. Об'еднуючим фактором для кредитного ринку ! депозитного ринку е залеж-н!сть в!д ц!ни депозитних ресуршв. Взаемод!я банк!в з! страховими компаш-ями полягае в можливосп розширення кл!ентсько! бази, злиття у фшансов! холдинги. П!д час кредитно-депозитних валютних операцш об'ектом кредитування е позичковий каттал в шоземнш валют!
Кредитний ринок та шш! види ф!нансових ринков пост!йно взаемодь ють, створюючи ринок ф!нансових послуг кра!ни. Метою ус!х сегмент!в фь нансового ринку е акумулювання тимчасово вшьних ф!нансових ресурс!в та !х перерозпод!лу для !нвестування у найбшьш рентабельн! сфери та галуз! економжи.
Висновки. Кредитний ринок, як його невщ'емна складова, забезпечуе моб!л!зац!ю достатнього для активного розвитку суб'ект!в господарювання об-сягу кап!талу з метою стимулювання економ!чного зростання, ф!нансового за-безпечення !нвестиц!йно-!нновац!йного процесу в економ!чнш систем! держави та забезпечення добробуту !! громадян. Враховуючи !нтеграц!йн! процеси, держав! необхщно реал!зовувати заходи, як! сприятимуть розвитку кредитного ринку та формуванню фундаменту для входження у свгговий ф!нансовий ринок.
Л1тература
1. Будшк М.М. Фiнансовий ринок : навч. noci6H. / М.М. Будшк, Л.С. Мартюшева. - Хар-KiB : Вид-во ХНЕУ, 2007. - 432 с.
2. Васильева В.В. Фшансовий ринок : навч. noci6H. / В.В. Васильева, О.Р. Васильченко. - Донецьк : Вид-во "Норд-Прес" - МЕГ1, 2007. - 403 с.
3. Глущенко С.В. Кредитний ринок: ш-ти та iнструменти / С.В. Глущенко. - К. : Вид. дiм "Киево-Могилянська академiя", 2010. - 153 с.
4. Еш С.М. Фшансовий ринок : навч. поабн. / С.М. Еш. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2009. -
528 с.
5. Школьник 1.О. Фшансовий ринок Укра1ни: сучасний стан i стратегiя розвитку : мо-нографiя / 1.О. Школьник. - Суми : ВВП "Мря-1" ЛТД, УАБС НБУ, 2008. - 348 с.
Кульчицкий М.И., Сыротюк К.О. Развитие кредитного рынка как предпосылка интеграции отечественной экономической системы в мировое финансовое пространство
Проведено исследование финансового рынка. Исследована экономическая сущность кредитного рынка. Определены основные факторы влияния на развитие кредитного рынка.
Ключевые слова: финансовый рынок, кредитный рынок, интеграция.
Kulchytskyj M.I., Syrotiuk K.O. The development of the credit market as a precondition for integration of national economic systems into the international financial
Investigation of the financial market was performed. The economic substance of the credit market was investigated. Main factors influencing the development of credit markets were detected.
Keywords: financial market, credit market, integration.
УДК 004.255:502.65 Викл. Б. Ф. Купчак -
Львiвський утверситет бЬзнесу та права
НАПРЯМИ АКТИВ1ЗАЩ1 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У СФЕР1 МАЛОГО ПВДПРИеМНИЦТВА
Дослщжено суть категорш "шноващя", "шдприемництво", "шновацшне тд-приемництво"; проанал!зовано види, форми та способи здшснення шновацшно! шд-приемницько! д!яльност! Визначено переваги та недолжи шновацшно1 д!яльност малих ! великих шдприемств; з'ясовано роль держави в управлшш шновацшною яльшстю шдприемств.
Ключовг слова: шдприемництво, шноваци, шновацшне шдприемництво, види, форми та способи здшснення шновацшно1 шдприемницько! д!яльност!
Постановка проблеми. Одшею з головних умов ефективно! шдприемницько! д!яльносп е, без сумшву, його шновацшна активнють, що за-безпечуе зростання р!вня прибутковосп, тдвищення темтв розвитку та кон-курентоспроможносп товар!в ! тдприемства. Але е безл!ч перешкод до здшснення устшного шновацшного тдприемництва в ринкових умовах. Ба-гато проблем виникае через вщсутнють добре сформовано! шфраструктури тдтримання горизонтальних зв'язюв м!ж тдприемствами, науковими та фь нансовими установами, а також намагання зберегти щеолопю науково-ви-робничих об'еднань. Часткове полшшення застарших техшки та технологш, метод!в управлшня й оргашзацп не дають конкретно! корисп ! становлять
