Обов'язкові резервні вимоги – монетарний механізм регулювання грошового ринку Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК336.71 Доц. Б.М. Вишивана, канд. екон. наук;

магктрант О.1. Щуревич - Львгвський НУ гм. 1вана Франка

ОБОВЯЗКОВ1 РЕЗЕРВН1 ВИМОГИ - МОНЕТАРНИЙ МЕХАН1ЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО РИНКУ

ОбГрунтовано авторське тлумачення обов'язкових резервних вимог як монетарного механiзму регулювання грошового ринку, визначено 1хш функци, особливостi та ре-гулятивний вплив на грошово-кредитний ринок; дослiджено головш важелi цього меха-нiзму та оцшено наслiдки й ефективнiсть 1хшх змiн НБУ; запропоновано можливi нап-рями вдосконалення використання механiзму обов'язкових резервiв з урахуванням дос-вщу економiчно розвинених кра!н свiту.

Ключовг слова: обов'язковi резервнi вимоги, грошовий ринок, звiтний перiод ре-зервування, об'ект резервування, норматив обов'язкового резервування.

Постановка проблеми. За умов нестабшьносп свггових фшансових ринюв 1 нацюнальних фшансових систем ютотно посилилася роль грошово-кредитно! политики центральних банюв як одного з найд1евших засоб1в макро-економ1чного регулювання. Адже саме монетарш мехашзми та шструменти вь д1грають провщну роль у стратеги й тактищ подолання кризових явищ еконо-м1чно розвинених та кра!н з економжою перехщного типу.

До монетарних мехашзм1в регулювання центральним банком грошового ринку в1тчизняш науковщ вщносять формування обов'язкових резерв1в для бан-ювських установ 1 процентну пол1тику. 1нструментами регулювання центральним банком грошово-кредитного ринку вважають рефшансування, валютш ш-тервенцп, операцп на вщкритому ринку з приводу кушвл1 / продажу державних цшних папер1в. В Укра!ш серед мехашзм1в та шструменпв монетарно! пол1ти-ки дом1нуючими е саме обов'язков1 резерви, адже через недостатнш розвиток шструменпв фшансового ринку НБУ поклав на обов'язков1 резерви основне на-вантаження тд час регулювання грошового ринку.

Анал1з останшх публ1кац1й 1 досл1джень. Питання щодо формування та застосування у практищ грошово-кредитного регулювання обов'язкових ре-зерв1в розглянуто в наукових працях С. Буковинського [1], Н. Гребеник [2], О. Дзюблюка [3], В. Коршвсько! [1], В. Мщенка [4; 5], С. Мщенко [6], С. Мо-юеева [8], А. Мороза [22], М. Пуховкшо! [22], М. Савлука [22], А. Сомик [4, 5], В. Стельмаха [9], О. Щербаково! [23] та ш. Незважаючи на це, специфжа застосування цього монетарного мехашзму для регулювання грошового ринку в умо-вах посткризового вщновлення економжи та фшансового сектору потребуе по-дальшого дослщження та вдосконалення.

Метою роботи е теоретичне обгрунтування обов'язкових резервних вимог як монетарного мехашзму регулювання грошового ринку, анал1з мехашзму формування обов'язкових резерв1в в Украш, оцшка його впливу на грошово-кредитний ринок 1 пропозищю грошей, дослщження св1тового досвщу застосування резервних норм 1 розроблення пропозицш щодо його адаптацп до впчиз-няних умов.

Виклад основного матер1алу. Норму обов'язкових резерв1в встановлю-ють як процентне вщношення до суми залучених банком кошпв. Мехашзм формування резервних вимог полягае в тому, що центральний банк зменшуе можливють використання банками кредитних ресурив. На розм1р обов'язкових

резервiв зменшуегься пропозицiя грошей i таким чином центральний банк регу-люе прирют грошово! маси в обiгу [2, с. 11]. Обов'язковi резервнi вимоги як мо-нетарний механiзм мають сво! особливосп, а саме:

• це потужний зааб грошово-кредитного регулювання, застосування якого приз-водить до змш обсяпв надлишкових банк1вських резервш, кредитного потенць алу банювсько! системи 1, як наслвдок, темпу приросту грошово! маси;

• обов'язков1 резерви е джерелом погашення банками власних зобов'язань у раз1 !хнього банкрутства;

• резервування певно! частини залучених кошив е обов'язковим для усх бан-ювських установ держави;

• мехашзм обов'язкового резервування мае податкову природу, адже робить до-рожчими банювсью ресурси [ потенцшно сприяе зниженню доход1в банюв;

• найкращий ефект в1д 1хнього застосування спостер1гаеться у довгостроковому перюд1.

Саме тому централью банки використовують цей мехашзм для виршен-ня завдань, пов'язаних iз регулюванням обсягiв грошово! маси в обпу, з метою регулювання лжвщносп банювсько! системи, а також як зааб антицикшчно! та антшнфляцшно! полiгики. Отож, обов'язковi резервнi вимоги як монетарний мехашзм регулювання грошового ринку - це система монетарних методiв, шатру-менпв i важелiв центрального банку, як застосовують у довгогермiновому перь одi для регулювання грошово-кредитного ринку та грошово! маси в обпу.

В Укра!ш мехашзм обов'язкових резервiв почали застосовувати з 1992 р. Ниш використання цього шструменту регламентуе Положення про порядок формування обов'язкових резервiв для банюв Укра!ни та фiлiй шоземних банкiв в Укра!ш [17]. Зобов'язання дотримуватися нормагивiв обов'язкового резервування i порядку !хнього формування виникае в банюв з моменту отримання банювсько! лщензп.

Залежно вiд стану грошово-кредитного ринку i прогнозу його подальшо-го розвитку НБУ може приймати окремi рiшення щодо змши важелiв цього монетарного мехашзму. До таких важелiв належать: звггаий перiод резервування; нормативи обов'язкового резервування; об'ект резервування; обсяг обов'язкових резервiв, який банки повинш зберiгаги щоденно на початок операцшного дня на кореспондентському рахунку в НБУ; гранична кшьюсть випадкiв недотри-мання банками щоденних залишюв обов'язкових резервiв на кореспондентському рахунку в окремi дш звiгного перiоду резервування; порядок формування та збер^ання кошгiв обов'язкового резервування на окремому рахунку в НБУ [17]. Розглянемо детальшше особливосп використання НБУ зазначених важелiв.

1. Звггаий перюд резервування - кшьюсть дшв резервування [ збер1гання коштав на кореспондентському або окремому рахунку банку в НБУ. За час використання мехашзму обов'язкових резервних вимог у незалежнш Укра-!т цей важшь мав тенденщю до збшьшення [ сьогодш становить один ка-лендарний м1сяць [20], що св1дчить про л1берал1защю полггаки НБУ щодо обов'язкового резервування.

2. Нормативи обов'язкового резервування. Пщ час анал1зу цього важеля до уваги беруть частоту !хшх змш за певний перюд. Важливо наголосити, що у свгговш банювсьюй практищ центральш банки не змшюють умов формування обов'язкових резерв1в протягом тривалого часу [2, с. 12]. Адже нас-

лiдком рiзкого пiдвищення та високого розмiру обов'язкових резервних ви-мог може бути зниження лiквiдностi банюв, а част змiни нормативних зна-чень дестабЫзують ситуацiю на грошово-кредитному ринку та роблять И важко прогнозованою. Динам^ нормативiв обов'язкового резервування в Украш наведено в табл. 1.

Табл. 1. Динамжа нормативiв обов'язкового резервування в Украии [16]

Перюд ди Нормативы обов'язкового резервування для формування банками обов'язкових резерв1в, %

строковi депозити юри-дичних i фiзичних осiб кошти на поточних рахун-ках та депозити на вимогу юридичних i фiзичних оаб кошти, залучен! банками вщ банкв-нере-зиденпв та шших фь нансових оргатзащи-нерезиденпв

нацiональна валюта шоземна валюта национальна валюта шоземна валюта

01.10.200424.12.2004 7 7 8 8 -

25.12.200431.08.2005 6 6 7 7 -

01.09.200509.05.2006 6 6 8 8 -

10.05.200631.07.2006 4 4 6 6 -

01.08.200630.09.2006 2 3 3 5 -

01.10.200604.12.2008 0,5 4 1 5 -

05.12.200804.01.2009 0 3 0 5 -

05.01.200931.01.2009 0 4 0 7 -

01.02.200930.06.2011 0 4 0 7 2

Перiод ди строковi депозити юридичних i фiзичних оаб кошти на поточних рахун-ках та депозити на вимогу юридичних i фiзичних оаб кошти, залучен! банками вщ банкв-нере-зидентв та шших фь нансових органзаЦИ-нерезидентв

нацiональна валюта шоземна валюта нацюнальна валюта шоземна валюта национальна валюта шоземна валюта (^м росiИських рублiв) у росшських рублях

короткостро-ковi довгостроковi

01.07.201129.11.2011 0 6 2 0 8 0 2 -

30.11.201130.03.2012 0 7,5 2 0 8 0 2 -

31.03.201229.06.2012 0 8 2 0 8,5 0 2 0

з 30.06.2012 0 9 3 0 10 0 3 0

3. Об'екти резервування. До 2000 р. об'ектами резервування були Bei залучеш банком кошти. З 2001 р. НБУ може встановлювати для всiх видiв зо-бов'язань диференцiйовaнi нормативи обов'язкового резервування залежно вщ строку залучення коштав, виду зобов'язань у розрiзi валют та суб'екпв. Обов'язковому резервуванню не пiдлягaють кошти, зaлученi вщ банюв-ре-зидентiв, мiжнaродних фiнaнсових оргашзацш, а також кошти, зaлученi на умовах субординованого боргу [17].

З листопада 2007 р. до складу зобов'язань банюв, яю тдлягають обов'язковому резервуванню, введено кошти, залучеш банками вщ банюв-нерезиден-тiв та фшансових оргaнiзaцiй-нерезидентiв [10]. Метою такого ршення було стимулювання позитивних зрушень у структурi активно-пасивних оперaцiй банюв, поступове обмеження обсяпв залучення кошпв за кордоном i посилен-ня привабливосп проведення оперaцiй бaнкiв у нацюнальнш вaлютi. У шдсум-ку зрiс попит на лiквiднiсть банюв для формування обов'язкових резервних ви-мог, що дало змогу зменшити надлишкову вiльну лiквiднiсть банювсько! систе-ми [5, c. 38].

Починаючи з грудня 2008 р., НБУ поглибив диференщащю вимог з обов'язкового резервування залежно вщ валюти залучених коштiв, зокрема в нaпрямi посилення преференцшних умов резервування коштiв, залучених у нацюнальнш валют, встановивши цей норматив на рiвнi нуля [11]. Вщповщно вiдбулося поступове зростання резервних вимог до залучених ресурив в шо-земнiй вaлютi, що можна пояснити полиикою НБУ, спрямованою на полшшен-ня структури ресурсно! бази банюв у розрiзi валют i зумовленою зростанням ризикiв лжвщносп в бaнкiвськiй системi, пов'язаних iз невiдповiднiстю мiж валютою залучених кошпв i кредитних вкладень.

У 2011 р. НБУ опташзував нормативи обов'язкового резервування в нaпрямi створення пшьгових умов залучення банками довгострокових кошпв [14]. Нульову ставку резервування за довгостроковими залученнями бaнкiв вщ бaнкiв-нерезидентiв та фiнaнсових оргaнiзaцiй-нерезидентiв у росшських рублях НБУ встановив з березня 2012 р. Це вщбулося внаслщок впровадження росшських рублiв у розрахунки мiж НАК "Нафтогаз Укра!ни" та ВАТ "Газпром" за iмпортовaний природний газ i необхiднiстю подальшо! оптимiзaцi! управлш-ня мiжнaродними (золотовалютними) резервами [21].

4. 1стотний вплив на лiквiднiсть банюв мае розмiр i вид aктивiв, якi банки мо-жуть зараховувати для покриття обов'язкових резервiв. Використання цього важеля дае змогу зменшити встановлений норматив резервування та збшьшити лiквiднiсть бaнкiв. В окремi перiоди НБУ давав змогу викорис-товувати обл^аци внутршньо! державно! позики (ОВДП) на покриття обов'язкових резервних вимог, зараховувати частину готавки в каш банку в нацюнальнш валюта [9, c. 116]. З жовтня 2009 р. банкам дозволено зараховувати на покриття обов'язкових резервiв придбаш цiльовi ОВДП, випуще-m з метою залучення коштiв для фшансування зaходiв, пов'язаних iз тдго-товкою i проведенням чемпiонaту Свропи з футболу 2012 р. в Украш, у розмiрi до 20 % вщ суми обов'язкових резервiв, сформованих на кореспон-дентському рахунку банку в НБУ [19].

В умовах збереження нестабшьносп та невизначеносп на св1тових ринках, що обмежуе зовшшш джерела отримання фшансових ресуршв, для забез-печення зовшшньо! стшкосп та платоспроможност Уряд за тдтримки НБУ запровадив випуск обл^ацш внутршньо! державно! позики, номшованих в шо-земнш валют. Для шдтримки защкавленосп 1нвестор1в у цих шструментах та надання !м додаткового стимулу НБУ надав банкам дозвш зараховувати у пок-риття обов'язкових резерв1в частину номшально! вартосп цих фшансових шструменпв.

Вщповщно до Постанови Правлшня НБУ "Про деяк питання регулю-вання грошово-кредитного ринку" [20], в1тчизняним банкам дозволено зараховувати для покриття обов'язкових резерв1в, що формуються на окремому рахун-ку в НБУ, придбаш ними:

• ц1льов1 ОВДП, вииущеш з метою залучення кошт!в для фшаисуваиия заход1в, пов'язаних !з тдготовкою i проведениям чемтоиату Свропи 2012 р. з футболу в Украш, у розм1р1 50% !хньо! иомшальио! вартостц

• ОВДП, номшоваш в доларах США, у розм1р1 10% !хньо! иомшальио! вартоста в гривневому еквiвалеитi, розраховаиому, виходячи з офщшного курсу гривш до долара США, установленого НБУ на перше число мюяця тсля закiнчеиия по-передиього звiтиого перiоду резервуваиия.

Крiм того, банкам надано право звертатися до НБУ за:

• кредитом овернайт тд забезпечення державиими облта^ми Укра!ни або де-позитними сертифжатами НБУ ие бiльше двох разш протягом тижня в розмiрi ие бшьше 70% вiд суми визиачеиого та сформоваиого банком зпдно з установ-леиими нормативами обсягу обов'язкових резервш иа своему кореспоидеитсь-кому рахуику в НБУ за попередшй звiтиий перiод резервуваиия;

• бланковим кредитом овернайт раз иа тиждень у розмiрi ие бiльше 25% ввд суми визиачеиого та сформоваиого банком зпдно з установленими нормативами обсягу обов'язкових резервiв иа своему кореспондентському рахуику в НБУ за попереднш звпний перюд резервуваиия [20].

5. Обсяг обов'язкових резервiв, який банки повинш щоденно на початок операцшного дня зберiгати на кореспондентському рахунку в НБУ, установ-люють для званого перiоду резервування в процентному вщношенш (вiд 20 до 100 %) до суми обов'язкових резервiв за попереднiй звiтний перiод резервування [17].

НБУ неодноразово змшював розмiр обсягу обов'язкових резервiв, який мае збершатися щоденно на початок операцшного дня на кореспондентському рахунку в НБУ. У 2012 р. з метою швелювання окремих чинниюв виникнення волатильностi на мiжбанкiвському кредитному ринку, стимулювання банкiв до вiдповiдальнiшого ставлення до управлшня власною лiквiднiстю, частку обов'язкових резервiв, яка мае збершатися щоденно на початок операцiйного дня на кореспондентському рахунку банку в НБУ, тдвищено вщ 40 до 50 % [20].

6. Гранична кшьюсть випадюв недотримання банками щоденних залишкiв обов'язкових резервiв на кореспондентському рахунку в окремi днi звгшого перiоду резервування у 2012 р. була знижена вщ 30 до 10. Таким чином, банки не можуть порушувати норму обов'язкового обсягу резервних коштiв на кореспондентському рахунку в НБУ на початок кожного операцшного дня бшьше 10 разiв упродовж трьох звгших перiодiв, тобто трьох мiсяцiв [18].

^ш^ль за гов^тою та cвoeчаcнicтю викoнання банками вимoг щoдo дoтpимання нopмативiв oбoв'язкoвoгo peзepвyвання здiИcнюe тepитopiальнe уп-pавлiння НБУ. Якщo банк пopyшye вимoги щoдo дoтpимання пopядкy фopмy-вання oбoв'язкoвиx peзepвiв за звiтниИ п^юд та/абo бiльшe вcтанoвлeнoï гра-ничнoï кiлькocтi випадкiв (включаючи виxiднi i cвяткoвi днi) нe дoтpимyeтьcя визначeнoгo щoдeннoгo на пoчатoк oпepацiИнoгo дня oбcягy кoштiв пpoтягoм визначeниx звiтниx пepioдiв peзepвyвання пocпiль нeзалeжнo вщ дoтpимання ним вимoг oбoв'язкoвoгo peзepвyвання за цi звiтнi пepioди peзepвyвання зага-лoм, тo тepитopiальнe у^авлиня пpoтягoм п'яти poбoчиx днiв тетя закiнчeння звiтнoгo пepioдy надае пpoпoзицiï тoмy cтpyктypнoмy пiдpoздiлy НБУ, який здшшюе кoнтpoль за дiяльнicтю банюв, для пpиИняття вiдпoвiдниx piшeнь [17].

7. Пopядoк фopмyвання та збepiгання кoштiв oбoв'язкoвoгo peзepвyвання на oкpeмoмy pаxyнкy в НБУ. Biдпoвiднo дo Пoлoжeння пpo пopядoк фopмy-вання oбoв'язкoвиx peзepвiв для банкiв У^аши та фiлiИ iнoзeмниx банкiв в У^аш [17], банки мoжyть фopмyвати та збepiгати кoшти oбoв'язкoвиx pe-зepвiв на кopecпoндeнтcькoмy pаxyнкy в НБУ та ^6o) на oкpeмoмy pаxyнкy в НБУ. OcтаннiИ crn^ peзepвyвання банки заcтocoвyють в pазi icтoтнoгo пoгipшeння cитyацiï на гpoшoвo-кpeдитнoмy pинкy чepeз нecпpиятливi ш-л^ичш, coцiальнo-eкoнoмiчнi yмoви чи iншi шли, якi пoтeнцiИнo мoжyть загpoжyвати стабшьшй poбoтi банкiвcькoï cиcтeми. У 2009 p. в У^аш бyлo запpoваджeнo вимoгy щoдo збepiгання чаcтини oбoв'язкoвиx peзepвiв на oкpeмoмy pаxyнкy в НБУ "^шти oбoв'язкoвиx peзep-вiв, щo пepepаxoванi банками". Зoкpeма y грудш 2009 p. oбcяг oбoв'язкoвиx pe-зepвiв, пepepаxoваниx на oкpeмий pаxyнoк в НБУ cтанoвив 5,8 млpд гpн [12]. Bвeдeння peзepвyвання на oкpeмoмy pаxyнкy в НБУ звyзилo вiльнy банкiвcькy лiквiднicть, щo бyлo нeoбxiдним за yмoв poзгopтання виcoкoï iнфляцiï. Boднo-чаc за залишками кoштiв oбoв'язкoвиx peзepвiв, пepepаxoваниx банками на o^ peмиИ pаxyнoк, НБУ пoчав наpаxoвyвати пpoцeнти в poзмipi 30 % вiд oблiкoвoï cтавки НБУ за yмoви дoтpимання банкoм пopядкy фopмyвання та збepiгання oбoв'язкoвиx peзepвiв [19]. Цe бyлo здiИcнeнo з мeтoю чаcткoвoгo нiвeлювання фyнкцiï дoдаткoвoгo oпoдаткyвання банкiв.

У 2010 p. НБУ жюилив вимoги з фopмyвання oбoв'язкoвиx peзepвiв, зo-бoв'язавши банки пepepаxoвyвати ïx шэвний oбcяг на oкpeмиИ pаxyнoк y НБУ [13]. B мipy знижeння iнфляцiИнoгo тиcкy та з мeтoю запoбiгання нeвчаcнoмy здiИcнeнню банками платeжiв НБУ лiбepалiзyвав вимoги дo збepiгання банками oбoв'язкoвиx peзepвiв. Зoкpeма, гочинаючи з гpyдня 2011 p., банкам надаю пpавo фopмyвати 30 % oбoв'язкoвиx peзepвiв на кopecпoндeнтcькoмy pаxyнкy в НБУ [14], а з липня 2012 p. - 50 % [20], щo cпpиялo poзшиpeнню мoжливocтeИ банкiв yпpавляти влаcнoю лжвщнютю.

Oтжe, дocлiдивши мexанiзм фopмyвання втизняними банками oбoв'яз-кoвиx peзepвiв, мoжeмo зpoбити виcнoвoк пpo пocтyпoвy зм^ жopcткoï голь тики НБУ в röra заcтocyваннi на пoмipкoванi, щo виявляетьcя y змeншeннi нopм oбoв'язкoвoгo peзepвyвання, пocтiИнoмy вдocкoналeннi внyтpiшнix важe-лiв peгyлювання цьoгo мexанiзмy.

B У^аш peзepвнi вимoги викoнyють таю гoлoвнi фyнкцiï:

• управлшия лiквiднiстю - змiиа иорми резервування мае регулятивиий вплив иа лжвдають баикшсько! системи, адже резервиi зобов'язання е головиим визиач-ииком грошово! позици комерцшиих баикш i попиту иа позиковi резерви цеи-трального банку;

• регулювання пропозици грошей - резервш вимоги мають здатнiсть обмежувати кредитну емiсiю баиюв, використовуючи це, центральный баик може регулюва-ти грошову пропозицта в екоиомiцi держави: збшьшення резервно! иорми призводить до обмеження кредитних вкладеиь баиюв, i иавпаки;

• оподаткуваиия - резервиi вимоги е своерщним податком для баикв, адже иеоб-хдагсть обов'язкового резервування частини залучеиих банками коштiв зиижуе частку "працюючих" актив1в баиюв, що, своею чергою, впливае иа дохдають баиювсько! дiяльиостi.

Зважаючи на те, що резервш вимоги передбачають обмеження на фун-кцюнування банкiвсько! системи, центральний банк повинен дотримуватися таких правил застосування обов'язкових резервiв [8, с. 58]:

• норматив обов'язкового резервування повинен бути иа мшмальиому ршш, не-обхiдиому для ефективно! реалiзацi! грошово-кредитно! полiтики;

• резервш вимоги ие застосовують до мiжбанкiвських депозитiв з метою уник-иеиия подвшиого оподаткуваиия i перешкод розвитку мiжбанкiвського грошового ринку;

• дiя обов'язкових резервiв рiвиомiрио поширюеться иа ва види баиюв. Подальшi ринковi перетворення в Укра!нi, зокрема монетарне регулювання грошово-кредитного ринку, на нашу думку, потрiбно проводити з ураху-ванням головних тенденцiй розвитку свггово! економiки. Тому вбачаемо доцшь-ною адаптацiю до вiтчизняних умов окремих особливостей мехашзму обов'язкових резервних вимог, застосовуваних у практищ економiчно розвинених кра!н.

Необхiдно зазначити, що застосування обов'язкових резервних вимог у рiзних кра!нах мае деяк вiдмiнностi, а саме рiзняться порядок визначення нор-ми обов'язкових резервних вимог; база для обчислення обов'язкових резервiв; активи, яю використовують для задоволення резервних вимог; величина норми обов'язкового резервування та критерп !! диференщацп; розрахунковий перюд дотримання резервних вимог i порядок !хнього регулювання (табл. 2).

Отже, як бачимо з табл. 2, у свиовш практищ, о^м управлшня лжвщ-нютю, регулювання пропозицi! грошей та податково!, резервнi вимоги викону-ють функцп:

• Стимулюваиия. Фiксацiя резервиих вимог до кредитних установ мае стимулю-вальиий характер, оск1льки пiд час формування резервiв дiе принцип усеред-иеиия (вимога пiдтримаиия обов'язкових резервш ие иа щоденнш, а иа середнш хроиологiчиiй осиовi, иаприклад середньомюячнш), який иадае кредитнiй уста-новi певио! гиучкостi впродовж звiтного перюду та стабiлiзуе рииковi мехаиiз-ми взаемодi! иа фiиаисовому риику й регулюе короткострокову процеитну ставку [1, с. 13];

• Грошового буфера. Змша иорми обов'язкових резервш дае змогу забезпечити своерiдиий буфер, що пом'якшуе кои'юиктуру грошового риику [8, с. 57]. Центральш банки бшьшосп економiчно розвинених кра!н, зокрема

США, Англп, а також Свропейський центральний банк, на суму середнього значения обов'язкових резервiв протягом перiоду пiдтримання нараховують про-центи, що пом'якшуе податкову функщю мехашзму резервних вимог.

Табл. 2. Особливостi формування обов 'язкових резервiв у провiдних центральных

банках свипу [7, с. 30]

Елементи СвропеИськиИ цен-тральниИ банк (ецБ) Федеральнi ре-зервш банки США Банк Англп Банк Японп

1 2 3 4 5

Суб'екти обов'язкового резервування Всi кредитнi установи Всi депозитш установи Банки за бажанням Ва депозитш установи

База резервування Депозити; цiннi папери банку, зобов'язання за угодами репо Переказнi депозити Зобов'язання банку (окр!м зо-бов'язань перед центральним банком) в наць ональнш валют!: депозити термь ном до двох ро-юв; цшш папери банку з термшом погашення до п'яти роюв; зо-бов'язання за угодами репо Депозити резиденпв; облггацп банюв у нацюнальнш валют!; кошти в дов!р-чому управлш-т; зобов'язання перед нерезидентами в наць ональнш валют!

Диференщащя нормативiв За термiнами Залежно ввд суми - Залежно в!д типу депозиту, розмъ ру, валюти зо-бов'язань, а та-кож ознаки рези-дентства власни-ка депозиту

Перюд розрахунку резервiв Для великих банюв -щомiсячно, за даними балансу на юнець месяца. Для малих бан-к1в - щоквартально, за даними балансу на юнець кварталу Для великих банк1в - два тижт. Для малих банкiв -тиждень Шгсть мгсящв КалендарниИ мгсяць

Перiод пiдтримання резервiв Три-п'ять тижтв Для банюв, яю звiтують що-денно - два тижт. Для банкiв, якi звi-тують щоквар-тально - один тиждень. Чотири-п'ять тижтв Мгсяць

Форма зберiгання Кошти на спещаль-них рахунках i ко-респондентських рахунках у наць ональних банках i ецБ Кошти на спещ-альних рахун-ках в центральному банку,го-ттвка у каа i сховищ! банку Кошти на спець альних ! корес-пондентських рахунках у центральному банку Кошти на ко-респондентсь-ких або спець альних рахун-ках у центральному банку

Усереднення + + + +

Вiдрахування з резервш + + - -

1 2 3 4 5

Виплати за резервами Середня ставка за основними опера-цшми рефiиаису-вання за перiод пiдтримаиия 0,25% Офщшна ставка баику Англп -

З метою ефектившшого використання обсягiв сформованих банками ре-зервiв на кореспондентському рахунку в НБУ, доцiльно запровадити плату за !хне зберiгання, хоча б аналопчну платi за зберiгання кошпв на окремому рахунку "Кошти обов'язкових резервiв, що перерахованi банками".

Пщвищити ефективнiсть механiзму обов'язкового резервування можна також через подальше диференщювання нормативiв обов'язкових резервiв, зок-рема залежно вщ типiв банкiв, !хшх розмiрiв, а також вiд обсяпв залучених коштiв. Досвiд багатьох зарубiжних центральних банкiв доводить ефективнiсть заходiв щодо стимулювання нарощення довгостроково! складово! ресурсно! ба-зи банкiв через встановлення норми резервування лише за зобов'язаннями бан-юв термiном виконання до двох роюв. Це сприяе зниженню ризиюв лiквiдностi, пов'язаних iз строковими дисбалансами в активних i пасивних банкiвських опе-рацiях, шляхом нарощування довгострокових ресурсiв у нацюнальнш валютi та стимулюе обмеження зовшшшх запозичень, доларизацi! вiтчизняно! економiки.

В умовах попршення лiквiдностi банкiвсько! системи необхщним, на нашу думку, е поступове зниження рiвня обов'язкових резервних вимог, що дасть змогу збшьшити вiльну лiквiднiсть банкiв, скоротити обсяги рефшансування та, в тдсумку, зменшити вплив монетарного чинника на шфляцшш процеси в дер-жавь Важливiсть цих заходiв доводить сучасна практика подолання кризи лш-вщносп банкiвсько! системи в зарубiжних кра!нах, де активно застосовують ме-хашзм обов'язкових резервних вимог, нормативи за якими мають тенденщю до зниження або тдтримуються на стабiльно низькому рiвнi протягом довготрива-лого перюду.

Висновки. Створення системи обов'язкового резервування як мехашзму регулювання грошового ринку - одна з найсуперечливших проблем у дiяльнос-тi центральних банюв. Механiзм обов'язкового резервування знижуе загальний ризик банкiвсько! системи i е важливим елементом макроекономiчного регулювання грошово! маси. Водночас резервування залучених кошпв банкiв збiльшуе !хню вартють, що призводить до пiдвищення цши кредитних ресурсiв.

В умовах розвинено! ринково! економжи, як^й притаманнi низью темпи зростання споживчих цiн, розвинешсть фiнансового ринку, вiдносна стiйкiсть плапжного балансу, банкiвсько! системи й економ^ загалом до внутрiшнiх i зовшшшх шоюв, значения мiнiмальних резервних вимог у регулюванш грошо-во-кредитних процешв поступово знижуеться. Таку ситуацiю можна пояснити тдвищеною ефективнiстю iнших, гнучюших механiзмiв та iнструментiв регулювання грошового ринку, зокрема процентно! полггаки та операцш на вiдкри-тому ринку.

У сучасних умовах розвитку економiки Укра!ни одним iз головних спо-собiв управлiння лiквiднiстю залишаеться механiзм обов'язкового резервуван-

ня. Наявнють oбoв'язкoвиx peзepвiв i cпocoбiв ïx гнyчкoгo викopиcтання е клю-чoвим фактopoм фopмyвання гpoшoвиx агpeгатiв i rapnae запoбiганню шoкiв лiквiднocтi. Для забeзпeчeння eфeкгивнoгo фyнкцioнyвання та poзвиткy e^ro-мiчнoï cиcтeми Укpаïни важливим е

• cпpямoвашicть ocшoвшиx мexашiзмiв гpoшoвo-кpeдитшoï пoлiтики на yпpавлiншя л^в^ш^ю гpoшoвoгo pm^, а шe oкpeмиx фiнашcoвo-кpeдитшиx ycташoв;

• cтимyлювальшиИ, а шe oбмeжyвальшиИ xаpактep cиcтeми фopмyвашшя peзepвiв башкiБcькиx ycташoв на ocшoвi пpишципy ycepeднeшшя, якиИ надае ^eA^rai^ yc-ташoвi гшyчкocтi впpoдoвж звитазго rapio^, cтабiлiзye pишкoвi мexашiзми взаeмoдiï на фiнашcoвoмy pm^, peгyлюe кopoткocтpoкoвi пpoцeштшi ставки;

• пoдальшe дифepeшцiювашшя шopмативiв oбoв'язкoвиx peзepвiв, зoкpeма залeжнo вiд типiБ банкв, ïxшix poзмipiв, а такoж вiд тepмiнiв i oбcягiв залyчeшиx юзш™;

• запpoваджeшшя плати за збepiгашшя oбoв'язкoвиx peзepвiв на кopecпoшдeштcькo-му pаxyшкy в НБУ;

• пocтyпoвe зшижeшшя piвшя та чаcтoти змiн oбoв'язкoвиx peзepвшиx вимoг з мe-тoю зpocташшя oбcягiв шадпишкoвиx башкiБcькиx peзepвiв, зpocташшя кpeдитнo-гo пoтeшцiалy башкiБcькoï cиcтeми, змeшшeшшя впливу мoшeтаpшoгo чинника на iнфляцiИшi пpoцecи в дepжавi.

Зазначeнi заxoди y cyкyпнocтi iз заxoдами, cпpямoваними на yзгoджeння фicкальнoï та мoнeтаpнoï пoлiтики, cтимyлювання poзвиткy фiнанcoвoгo pинкy, наcампepeд pинкy дepжавниx цiнниx папepiв, пocилeння peальнoï oпepацiИнoï нeзалeжнocтi НБУ дадуть змoгy в ^pme^rai пiдвищити eфeктивнicть peгyлю-вання вiтчизнянoгo гpoшoвo-кpeдитнoгo pинкy з мeтoю дocягнeння та шдтрим-ки цiнoвoï cтабiльнocтi в дepжавi.

Л1тература

1. Бyкoвинcький С. Дocвiд викopиcтання iнcтpyмeнтiв peфiнанcyвання в мoнeтаpнiИ тол^ тищ €вpoпeйcькoгo цeнтpальнoгo банку / С. Бу^вин^^И, B. Kopнiвcька // Bicник Нацюналь-нoгo банку Укpаïни : жypнал. - 2010. - № 3. - С. 7-13.

2. Гpeбeник Н. Ocœœm вixи y фopмyваннi та пpoвeдeннi гpoшoвo-кpeдитнoï (мoнeтаpнoï) гю-лггаки в Укpаïнi. Стаття дpyга. Рoзвитoк i oптимiзацiя мexанiзмiв та iнcтpyмeнтiв мoнeтаpнoï rnrai-тики / Н. Гpeбeник // Bicник Нацioнальнoгo банку Укpаïни : жypнал. - 2010. - № 2. - С. 10-15.

3. Дзюблюк O. Удocкoналeння iнcтpyмeнтiв мoнeтаpнoгo peгyлювання e^roi^i™ Укpаïни з ypаxyванням дocвiдy eвpoпeйcькoгo цeнтpальнoгo банку / O. Дзюблюк // Нау^в™ вicник Bo-линcькoгo нацioнальнoгo yнiвepcитeтy in Лeci У^ашки. - Луцьк : PBB "Beжа" BНУ in Лeci Укpаïнки. - 2010. - № 5. - С. 92-99.

4. Л1квщнють банив^^ cHcreuR : наук.-анашт. матep. / B. M^erao, А. Сoмик та ш. - К. : Bид-вo НБ Укpаïни. Цeнтp наyкoвиx дocлiджeнь. - 2008. - BMn. 12. - 180 c.

5. M^erao B. Лiквiднicть банкiвcькoï cиcтeми У^аши: cyчаcниИ cтан, чинники та навями пiдвищeння eфeктивнocтi peгyлювання / B. M^erao, А. Сoмик // Bi^rn Нацioнальнoгo банку У^аши : жypнал. - 2009. - № 1. - С. 34-41.

6. M^erao С. Удocкoналeння мoнeтаpнoï пoлiтики та peгyлювання фiнанcoвиx cRcren / С. Miщeнкo // BicRHX Нацioнальнoгo банку Укpаïни : жypнал. - 2011. - № 5. - С. 21-27.

7. MMpornrn Н. Meждyнаpoдный omn^ иcпoльзoвания минимально peзepвныx тpeбoва-ниИ / KM^orn™ // Банками вecнiк. - 2009. - № 34 (471). - С. 26-35.

8. Moиceeв С. Стpyктypа, функции и мeждyнаpoдная ^аивка peзepвныx тpeбoваниИ / С. Moиceeв // Финанcы и кpeдит : жypнал. - 2002. - № 17. - С. 56-67.

9. Moнeтаpна толпика Нацioнальнoгo банку У^аши: cyчаcниИ cтан та пepcпeкгиви змш : мoнoгpафiя / за peд. B. Стсльмака. - К. : ^rnp наук. дocл. НБ У^аши, УБС НБУ, 2009. - 404 c.

10. Moнeтаpний oгляд за 2007 ртк. [EлeкгpoнниИ pecypc]. - Дocтyпний з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60898

11. Moнeтаpний oгляд за 2008 piк. [Ела^^ниИ pecypc]. - ДocтyпниИ з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60903

12. Монетарний огляд за 2009 piK. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60908

13. Монетарний огляд за 2010 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=76207

14. Монетарний огляд за 2011 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=104460

15. Монетарний огляд за 2012 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua

16. Офщшний сайт Нащонального банку Укра1ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua

17. Положення про порядок формування обов'язкових pезеpвiв для бангав Укра1ни та фшй iноземних банкiв в Укра1ш, затверджене Постановою Пpавлiння НБУ 16.03.2006 р., № 91 зi зм> нами. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0312-06

18. Про внесення змш до Положення про порядок формування обов'язкових pезеpвiв для банюв Укра!ни та фшй шоземних банкiв в Укршш : Постанова Пpавлiння НБУ вщ 16.07.2012 р., № 303. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1295-12

19. Про деяю питання регулювання грошово-кредитного ринку : Постанова Правлшня НБУ вiд 29.09.2009 р., № 567. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.ra-da.gov.ua/laws/show/v0567500-09

20. Про деяю питання регулювання грошово-кредитного ринку : Постанова Правлшня НБУ вщ 19.06.2012 р., № 248. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.ra-da.gov.ua/laws/show/v_248500-12/paran2#n2

21. Про регулювання грошово-кредитного ринку : Постанова Правлшня НБУ вщ 21.03.2012 р., № 102. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.ra-da.gov.ua/laws/show/v0102500-12

22. Центральний банк та грошово-кредитна полггика : пщручник / А. Мороз, М. Пуховюна, М. Савлук та ш. / за ред. д-ра екон. наук, проф. А. Мороза i канд. екон. наук, доц. М. Пуховюно!.

- К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 556 с.

23. Щербакова О. Перспективи грошово-кредитно! полггики на еташ посткризового вщ-новлення економжи Укра!ни / О. Щербакова // Вюник Нацiонального банку Укра!ни : журнал. -2011. - № 8. - С. 4-8.

Вышивана Б.М., Щуревич О.И. Обязательные резервные требования

- монетарный механизм регулирования денежного рынка

Обосновано авторское определение обязательных резервных требований как монетарного механизма регулирования денежного рынка, определено их функции, особенности и влияние на денежно-кредитный рынок; исследовано главные рычаги этого механизма, дано оценку последствиям и эффективности их изменений Национальным банком Украины. Предложено возможные пути усовершенствования использования механизма обязательных резервов с учетом опыта экономически развитых стран мира.

Ключевые слова: обязательные резервные требования, денежный рынок, отчетный период резервирования, объект резервирования, норматив обязательного резервирования.

Vyshyvana B.M., Shchurevych O.I. Reserve requirements as monetary mechanism of regulation of money market

Authors interpretation of reserve requirements as a monetary mechanism of regulation of money market are substantiated, their functions, features and influence to the money market are determinate; main levers of this mechanism and consequences are investigated, efficiency of their changes of National bank of Ukraine are appraised. Possible directions of improvement of the use of mechanism of reserve requirements are offered taking into account experience the developed countries of the world.

Keywords: reserve requirements, money market, report period of reservation, object of reservation, standard of obligatory reservation.