CC BY
19
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Лiтература
1. Коршев В.Л. Дослiдження впливу щни на прибутковiсть пiдприeмства// Актуальнi Проблеми Економки. - 2005, № 2(44). - С. 92-98.
2. Коршев В.Л. Обгрунтування прибутку пiдприeмства з урахуванням рiвня цiни на продукцш// Актуальнi Проблеми Економiки. - 2005, № 3(45). - С. 97-103.
3. Колесников О.В. Цiноутворення: Навч. пос. - К.: Центр навчально'1 лггератури, 2006. - 144 с.
4. Мороз Л.А., Чухрай Н.1. Маркетинг: Навч. пос.: Зб. вправ. - Львiв: ДУ мЛьвiвська полггехшка", 1999. - 244 с.
5. Шкварчук Л.О. Цiни i щноутворення: Навч. посiбник. 3-те вид., виправл. - К.: Кондор, 2005. - 214 с. _
УДК 336.76:338.2 Доц. О.Ю. Носов, канд. екон. наук - Rbeiecbm КА
РОЗВИТОК МЕХАН1ЗМУ РЕЗЕРВУВАННЯ У БАНКЮСЬКШ
СИСТЕМ1
Розглядаеться змют мехашзму резервування та його розвиток у сучасних бан-кiвських системах, а також особливосп застосування його рiзних форм.
Doc. O.Yu. Nosov - Commercial Academy of Lviv
Development of mechanism of reserving in the banking system
The article analyzes mechanism of reservation and it's development in modern bank systems, and peculiarity using different form mechanism reservation.
Визначальною ознакою сучасних банювських систем е наявшсть ме-хашзм1в контролю та регулювання пропозици грошей, що дае змогу 1м реаль зувати певну грошово-кредитну полггику. До основних механ1зм1в впливу вщносяться контроль грошово! бази або 11 складових, до яких належать обов'язков1 резерви. Тривалий перюд центральш банки намагались поеднува-ти контроль грошово! бази та обов'язкових резерв1в.
У сучасних ринкових економжах контроль грошово! бази розглядаеться як гшотетична можливють або здшснюеться переважно у м'якш фор-мь В умовах розвинених ринкових мехашзм1в i стабшьносп економ1чних процеЫв жорсткi форми контролю та регулювання монетарно! бази пов'язаш зi структурною перебудовою грошових та фондових ринкiв. Спроба жорстко-го контролю над вибраним грошовим агрегатом у довгостроковому планi пов'язана з небажаною дестабiлiзацiею процентних ставок.
Переважно для контролю вибираеться го^вка та короткостроковi зо-бов'язання держави, як знаходяться у сферi регулювальних можливостей центрального банку i визначають пропозицiю грошей через процеси мульти-плжаци.
Для визначення складових грошово! бази в монетарнiй теори ще вжи-ваеться поняття мгрошi шдвищено! ефективностiм або "шдвищено! потужнос-ri" (bring-powere of money), щоб шдкреслити !х значення в монетарних про-цесах. У бiльш вузькому значенш пiд грошовою базою розумiють готiвковi грошi в обiгу плюс обов'язковi резерви комерцiйних банкiв, кошти у касах комерцшних банкiв та на !хтх кореспондентських рахунках [1].
Науковий вкник, 2006, вип. 16.5
Склад грошово! бази е динамiчною величиною, яку обумовлюють ре-зерви грошей у банювсьюй системi, на яю покладена функцiя аналогiчна з золотим резервом у дшсних грошових системах. Грошова база ще залежить вiд фiнансових зобов'язань уряду до центральних банкiв у виглядi цшних паперiв та станом платiжного балансу.
Резерви обмежують можливостi комерцiйних банюв надавати позики з депозитiв банювсько! системи. Поява механiзму резервування пов'язана з створенням банювсько! справи. На початковому етат iснування банкiв юве-лiри, якi переважно виконували !хш функцп, виявили, що монети, яю вони брали на зберiгання, потрiбно завжди мати при собi повсякчас. Для поточних вимог з повернення вкладених монет достатньо збер^ати тшьки певну !х час-тину, або резерви. Автори вважають, що саме зародження ще! часткових бан-ювських резервiв створило можливостi надання банювських позик i створен-ня банювсько! справи [4].
Поступово у сусшльнш свiдомостi набула поширення щея доцiльностi для всiх суб,ектiв економши використовувати банкiвськi залучення коштiв для кредитування за умови !х часткового резервування. У тривалiй еволюци грошових систем та банювсько! справи синхронно розвивались механiзми резервування залучених коштiв.
Процедури резервування перебувають у сферi повного контролю центрального банку, що дае змогу використовувати 11 як активний важшь монетарное' полiтики. Економiчний змiст процедури резервування полягае в обме-жент розмiру грошово!' маси, яка бере участь у мультиплжацп грошей. Резерви, поряд з го^вкою, становлять грошову базу, що створюе мехашзм регу-лювального впливу на пропозищю грошей. Залежно вiд частки грошово!' бази, яка резервуеться, та мехашзму 1'х утворення центральний банк мае змогу:
• визначати обов'язков1 для вс1х комерцшних баншв нормативи, яю зобов'язу-ють певну частину 1хн1х депозипв тримати на спещал1зованому резервному рахунку у центральному банку;
• оперативно впливати на обсяги резерв1в у баншвськш систем^ не змшюючи нормативно!' бази через надання позик банком або здшснюючи операци на ввдкритому ринку.
У процес регулювання можливостей банкiвськоi системи з мультип-лiкативного розширення пропозицii грошей використовують рiзнi механiзми формування резервiв: обов,язковi або депозитнi; загальнi; надлишковi або вiльнi; фактичнi.
Обов'язковi (депозитш) резерви визначають ту частину грошових кош^в, якi банки зобов,язанi збер^ати i не використовувати для поточних потреб. У банювсьюй системi США вщ депозитних закладiв вимагають збе-рiгати певний процент вiд сво!х зобов'язань (переважно поточних та заощад-жувальних рахункiв, за якими видають депозитш сертифжати) у виглядi не-використаних грошових коштiв[6]. Розмiр обов'язкового резервування визна-чаеться згiдно з нормами обов'язкового резервування, яю встановлюються центральним банком i використовуються для регулювання процесу мультип-лiкацii грошей. Норма резервування е переважно диференцшованою за рiзними видами депозитiв. Встановлення норм обов'язкового резервування е методом
5. 1нформацшш технологи галузi
205
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
впливу центрального банку на грошову базу або грошi високо! ефективностi. В окремих випадках обов,язковi резерви ще визначають як мттальш резерви, шдкреслюючи тим самим необхiднiсть ïx використання для забезпечення стабшьност банкiвськоï дiяльностi.
У сучасних ринкових краïнаx використовуеться ще рiзновид норм обов'язкового резервування коефщент zomieuoeux uommie (саБИ ratio), який визначае вщношення готiвки банку до його зобов'язань за депозитами киенпв. Банки мають право тримати i бiльшi кошти понад обов'язковий об-сяг готiвки. Використання коефщента лiквiднoсmi (kigniolity batio) дае змогу здшснювати контроль над кредитною дiяльнiстю банкiв через дотримання мшмального спiввiдношення ïx лiквiдниx активiв (готiвковi грошi та креди-ти, видаш на короткий термiн або до запитання) до загального обсягу депо-зитних зобов'язань.
Використання резервних вимог мае широкий дiапазон стимулюючого впливу на всю банювську систему. Центральний банк також мае можливiсть впливати на окремi операцiï з гршми та сегменти грошового ринку. Мехашзм встановлення норм резервних вимог охоплюе ряд основних параметрiв [5] :
1. Процедура визначення норм обов'язкового резервування, яка у значною бшьшютю краш регулюеться законодавчими активами. В шших крашах це е прерогативою центральних банкiв.
2. База, що використовуеться для обчислення обов'язкових резервiв, спря-мована на стимулювання зростання пасивiв i передусiм депозитiв небан-ювського сектора.
3. Банювсьш активи, як використовують для задоволення резервних вимог, переважно складаються з кошт^в комерцiйниx банюв на рахунках у центральному банку (кореспондентському, або окремих процентних чи без-процентних), готiвки у касах банкiв, у деяких випадках державних цш-них паперiв у портфелях банюв.
4. Визначення норм резервування та критерп ïï диференцiацiï пов'язанi з особливостями нацюнальних грошових систем i е рiзними. Основний критерiй диференцiацiï - це вид депозита (трансакцшт чи строков^; джерело (банкiвськi, небанкiвськi), власник депозиту (резидент, нерезидент) тощо.
5. Розрахунковий перюд дотримання резервних вимог, як правило, займае вщ двох тижтв до одного мюяця. Центральт банки переважно вимага-ють дотримуватись резервних вимог не щоденно, а у середньому за вста-новлений перюд.
Використання змши норм резервних вимог дае змогу центральним банкам проводити антшнфляцшну полiтику забезпечення стабшьност гро-шово1' одиницi. На пропозищю грошей змша резервних вимог впливае у се-редньо- та довгостроковому перiодаx i тому центральнi банки вщносно рiдко змiнюють параметри обов'язкового резервування. К^м цього, у дiяльностi краш змiна норми обов'язкових резервiв виходить за сферу тiльки контролю центральних банюв i вимагае доволi складно!" та тривало!" процедури законо-давчого забезпечення. Змiна норм обов'язкового резервування у сучасних ринкових крашах поступово змшюе акценти застосування.
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.5
Американськi економiсти зазначають, що потенцiйна змша рiвня обов'язкових pe3epBiB е найбшьш потужним шструментом регулювання i контролю грошово-кредитних вiдносин. Проте цей мехашзм використовуеться значно piдше i бшьш обережно, нiж iншi шструменти грошово-кредитного регулювання, а в умовах економiчноï експанси може призвести до того, що банювська система може не витримати зростаючий попит на лшвщтсть. Тому у сучасних умовах використання змши резервних вимог, як шструменти грошово-кредитного регулювання, взагаш втратили свою актуальнiсть[3]. Тенденцiя до вщмови в активному викоpистаннi змши резервних вимог, як шструменту грошово-кредитного регулювання, стала визначальною у сучасних ринкових економжах.
Надлишковi або втьм резерви е коштами, що перевищують pозмip обов'язкових pезеpвiв i яю е у пасах комерцшних банкiв. Надлишковi резерви використовуються для виконання поточних зобов'язань перед кшентами, яю можуть вимагати коштi з своïх pахункiв. Надлишковi резерви е тим обсягом грошових коштiв комерцшних банюв, якi можуть бути вшьно викоpистанi для активних опеpацiй. У сучасних ринкових економжах надлишковi резерви не вщшрають важливоï pолi, як власне резерви. Значно бшьше ïx величина характеризуе можливостi кpедитно-гpошовоï експансiï.
Надлишковi або вiльнi резерви, яю комеpцiйнi банки можуть викорис-товувати для надання позичок та шших активних операцш, що приводять до розширення пpопозицiï грошей на грошовому ринку.
Фактичш резерви становлять суму обов'язкових та надлишкових ре-зеpвiв, якi у певний пеpiод часу е в розпорядженш комеpцiйниx банюв.
Укpаïнськi економiсти, поряд з фактичними, ще вживають поняття "загальний бантвський резерв ", який е вЫею сумою грошових кош™, якi у даний момент е в розпорядженш банюв, i не використовуеться для активних операцш. Частина загального резерву, яка утворюеться зпдно з нормами обов'язкового резервування, е обов Язковим резервом. Рiзниця мiж загальним та обов'язковим резервом становить вшьний резерв банку [2] :
Pв=К + ЗК ± МКБ -ВСФ - Ао- ОР, де: pв - вiльний резерв; к - капiтал банку; зк - залучет банком кошти на депозити; МКБ - сальдо заборгованост банку за мiжбанкiвським кредитом, охоплюючи i кредити НБУ; ВСФ - вщрахування до центpалiзованого страхового фонду; а0 - вкладення банку в активш операци, не повеpнутi на сьогодш; ор - обов'язковий резерв.
Наявшсть та обсяги вшьних pезеpвiв визначають стан поточно1' лжвщ-ност банкiвськоï системи та його кредитного потенщалу. Центральний банк може контролювати резерви як складову грошово1' бази. 1нша складова гро-шово1' бази - резерви - впливае на обсяги пропозици грошей через процес ïï мультиплжативного розширення банювських депозит1в.
Таким чином, мехашзм резервування мае широке застосування для регулювання банювсько1" системи та вЫе1" монетарно1' сфери. Процес резервування перебувае у сфеpi повного контролю центрального банку, що дае шд-
5. 1нформацшш технологи r&^yîi
207
Haцioнaльний лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт yKpa'1'ни
стави для його використання як активного важеля монетарно1' пол^ики. У процесi розвитку меxанiзмiв резервування вiдбулося ïx розмежування для ре-алiзацiï довгострокових та тактичних цшей. Встановлення норм обов'язкових резервiв е найбiльш потужним шструментом, який впливае на всi засади бан-кiвськоï системи. У сучасних ринкових економжах змiна норми обов'язкових резервiв вважаеться занадто потужною, яка перевищуе потребу в тонких методах регулювання. У сучасних ринкових економжах сформувалася виразна тенденщя до обмеження активного використання резервних вимог.
Проте дедалi бшьшого поширення отримуе мехашзм резервування кош^в, пов'язаний з впливом на надлишковi резерви, яю використовуються для активних банкiвськиx операцш та для збiльшення можливостей кредит-но-грошово1' експанси. Для впливу на розмiр надлишкових або вiльниx резер-вiв використовуеться широкий спектр регулювального впливу, серед якого: операци на вщкритому ринку, операци рефiнансування, в тому чи^ операци РЕПО, ломбардне кредитування та кредитш аукцiони. Мехашзми резервування в банкiвськiй системi постiйно розвиваються у напрямах, яю забезпечують бiльш швидкий i точний вплив у короткостроковому перiодi на надлишковi обсяги банкiвськиx резервiв i, вщповщно, на можливостi кредитно-грошово1' експанси.
Л1тература
1. Антонов Н.Г., Агеев М.А. Денежное обращение, кредит и банки. - М.: АО Финстат-пром, 1995. - С. 240.
2. Грош1 та кредит/ За ред. М.1. Савлука. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 93.
3. Долан Э. Дж., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М.-Л., 1991. - С. 192.
4. Миллер Р. Л., Ван-Хауз Д. Д. Современные деньги и банковское дело. - M.: Инфра-М, 2000. - С. 118.
5. Нащональний банк i грошово-кредитна полггика/ За ред. M. Мороза. - К.: Наука, 1999. - С. 42.
6. Словарь современной экономической теории МакМиллана/ Под ред. Д.У. Пирса. -М.: Инфра-М, 1997. - С. 482. _
УДК 631.1.027 Р.Р. Оленин - НУ "Rbeiecbm полтехмка";
1.Р. Оленин - nbeîecbm шщональж академiя ветеринарног медицини ím. С.З. Гжицького
МАРКЕТИНГОМ СТРАТЕГИ ТА АДАПТАЦ1ЙНА ПОЛ1ТИКА ШДПРИеМСТВ XIMI4HOÏ ПРОМИСЛОВОСТ1
Охарактеризовано умови MaKp0eK0H0MÍ4H0r0 середовища. Наведено основш адаптацшш заходи тдприемств хiмiчноï промисловосп на ринку.
R.R. Olenych - NU "L'vivs'ka Politekhnika"; I.R. Olenych - Lviv National Academy of Veterinary Medicine named after S.Z. Gzhytskyj
Marketing strategy and adaptation politics of chemical industry enterprise
The conditions of macroeconomic environment were characterised. General adaptive measures of chemical industry enterprises at market were given.
208
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних iipain»
