CC BY
35
з документащею, опитування працiвникiв пiдприeмства та польових bÍ3htíb на виробничi дiлянки. Важливим моментом у сертифiкацií за схемою FSC е проведения консультацш та отримання iнформацií вiд значно1 кiлькостi зацiкавлених сторiн. Сертифжащя за обома схемами передбачае постшний контроль за дот-риманням вимог стандарту, за яким здiйсиюеться сертифжащя, та спрямована на постiйне вдосконалення виробничо-господарсько1 дiяльностi пiдприемства.
Лiтература
1. Пахомова Н.В. Экологический менеджмент / Н.В. Пахомова, А. Эндрес, К. Рихтер. -СПб. : Изд-во "Питер", 2003. - 544 с.
2. Шаповал М.1. Основи стандартизаци, управлшня яюстю i сертифжацц : шдручник / М.1. Шаповал. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во Свроп. университету, 2002. - 174 с.
3. Certification bodies for FSC. - ASI official web-site, 2014. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.accreditation-services.com/archives/standards/fsc.
4. List of PEFC accredited national schemes. - PEFC official web-site, 2014. [Electronic resource]. - Mode of access http://pefcregs.info/accredited national bodies.asp.
Ковалишин В.Р. Практические аспекты внедрения процедуры сертификации лесов
Рассмотрена процедура проведения сертификации лесов на примере лесохозяй-ственных предприятий Украины. Отмечены составляющие процесса сертификации на пути продвижения продукции от производителя к потребителю. Перечислены этапы проведения сертификации продукции и услуг, существующие в системе Госстандарта Украины. Обосновано использование исполнительного подхода в процессе проведения сертификации лесов. Осуществлен детальный анализ каждого из этапов проведения сертификации лесов на примере лесохозяйственного предприятия и сравнение подходов к проведению сертификации лесов двух схем FSC и PEFC.
Ключевые слова: лесное хозяйство, сертификация лесов, сертификация цепочки происхождения продукции, FSC, PEFC, этапы проведения сертификации.
Kovalyshyn V.R. Practical Aspects of Introducing Procedure of Forest Certification
There is considered procedure of forest certification on the example of forest enterprises of Ukraine. There are mentioned components of forest certification on all stages of forest products processing. Stages of carrying out certification of products and services existing in the system of Derzhstandart of Ukraine are listed in the article. Implementation approach for forest certification is justified. There is made detailed analysis of each of the stages of forest certification on the example of forest enterprise and comparison of approaches to forest certification of two schemes FSC and PEFC.
Key words: forest management, forest certification, COC certification, FSC, PEFC, stages of certification.
УДК338.22.01 Здобувач Я.С. Лапчук1, канд. екон. наук -Львiвська КА
1НСТРУМЕНТАР1Й ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Розглянуто шструменти прямого та опосередкованого впливу на основш парамет-ри грошового обку. Наголошено, що можливють застосовувати опосередковаш шструменти грошово-кредитно! полпики в масштабах, властивих ринковим економшам, мо-же бути индикатором рiвня й розформування. Стосовно переваг i прюритетш до вико-ристання шструментш грошово-кредитно! шштики зазначено, що !х градацш потрiбно
1 Наук. кергвник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
робити згщно з технолопчними можливостями в досягненш цшей. Зроблено висновок про те, що грошово-кредитна полiтика та мехашзм й реалиаци в ринкових економшах постiйно розвиваеться i адаптуеться до потреб розвитку нащональних економiк.
Ключовг слова: грошово-кредитна шштика, центральний банк, цшш папери, гро-шова маса.
Постановка проблеми. Грошово-кредитне регулювання в сучасних еко-номiках вiдiграe важливу роль у стабшзацп економiчноí кон'юнктури i досяг-ненню поставлено! мети. Трансформацiйнi процеси в украíнськiй економiцi пов'язанi з постшним розвитком можливостей грошово-кредитного регулювання, його методiв та шструменпв. Грошово-кредитне регулювання у процесi ринкових реформ постшно модифiкуeться i змшюе характер впливу на еконо-мiчH процеси. Пороте аналiз науково! лиератури засвiдчив, що залишились не-достатньо врахованими в теоретичних дослiдженнях проблеми ефективносп грошово-кредитного регулювання, його методiв та iнструментiв у контекстi трансформацшних процесiв.
Постановка завдання - виокремлення iнструментарiю грошово-кредитного регулювання економжи з метою його адаптацií до потреб нацюнально! економiки.
Виклад основних результата дослiдження. Грошово-кредитна полгги-ка здшснюеться центральними банками в межах державно!' економiчноí полгги-ки. У ринкових економшах грошово-кредитна полиика поряд iз бюджетно-фк-кальною полiтикою визначають та формують основнi параметри функщонуван-ня нацiональних економiк. Згiдно з методолопчними пiдходiв з проведення гро-шово-кредитно! полiтики спостерiгаeться 11 розмежування на два основнi напря-ми. А. Гальчинський подiляe iнструменти грошово-кредитно! полiтики прямого та опосередкованого впливу на основш параметри грошового об^у. В iнших випадках акцент робиться на зв'язок шструменпв грошово-кредитно! политики з ринковими механiзмами i 1'х роздiляють на адмiнiстративнi та ринковi [1, с. 270]. В окремих випадках можливо видшити групу шструменпв грошово-кре-дитно! полiтики, якi застосовуються в економiчних ситуацiях, якi потребують спецiалiзованих iнструментiв впливу на стан економжи. Вибiрковi або селек-тивш iнструменти грошово-кредитно! полiтики доповнюють i розширюють 1'х можливостi.
До ринкових шструменпв або iнструментiв опосередковано! до вiдно-сяться: операцií на ввдкритому ринку; регулювання облiковоí ставки; змша нор-ми обов'язкових резерв1в. 1нструменти опосередковано! дií е складовою части-ною ринкових механiзмiв. Визначальною !х особливiстю е те, що вони пов'язаш з iншими ринковими шститутами, якi реагують на змiну периметрш грошово! маси. Застосування опосередкованих шструменпв грошово-кредитно! полiтики потребуе iснування ринкового середовища, яке спроможне реагувати на змшу параметр1в регульованих змiнних. Можливкть застосовувати опосередкованi iнструменти грошово-кредитно! полиики в масштабах, властивих ринковим економжам, може бути iндикатором рiвня ц розформування. У розвинених ринкових економiках вже iснують традицií та значш напрацювання в застосуваннi опосередкованих шструменпв грошово-кредитного регулювання.
Омераци на ввдкритому ринку е одним з основних iнструментiв грошо-во-кредитно1 полиики в ринкових економжах, суть яких полягае в кушвльпро-дажу центральним банком цiнних папер1в. Внаслiдок операцш на вiдкритому ринку змiнюеться грошова пропозищя, що обумовлюе !х регуляцшний вплив. Центральний банк може змшювати свiй регуляцшний вплив також шляхом змь ни партнер1в з операцш на вщкритому ринку з банками або позабантвською системою. Економiчний сенс операцш на ввдкритому ринку полягае в тому, що взаемовщносини суб'екпв купiвлi-продажу облiгацiй здiйснюеться через гро-шовий ринок. Центральний банк на грошовому ринку монопольно може впли-вати на змшу кредитних ресурав. Проведения операцiй на вiдкритому ринку дае змогу центральним банкам збшьшувати оборот кредитних ресурав банкiв -при купiвлi цiнних паперiв, або 1х зменшувати - при продажу щнних паперiв.
Операцií на вщкритому ринку повнiстю контролюються центральним банком, що дае змогу використовувати !х як точний i надiйний шструмент регу-лювання грошово! пропозицií. Наслщки операцiй на вiдкритому ринку шдляга-ють точному вимiру i можуть за потреби легко коригуватись. У ситуаци, коли шд час проведення грошово-кредитно! полiтики починають спостерiгатись вщ-хилення вiд намiчених щлей, то кнуе можливiсть своечасно скоригувати шляхом кушвльпродажу вiдповiдиу кiлькiсть щнних паперш. Особливо придатнi операцií на вщкритому ринку для досягнення тактичних щлей, оскшьки центральний банк приймае рiшения про !х проведення самостшно i може швидко втрутитись в небажанi вiдхиления на грошовому ринку.
Операцц на вiдкритому ринку здшснюються з коротко- i довгострокови-ми зобов'язаннями держави, а також приватними зобов'язаннями - облiгацiями, банювськими комерщйними векселями, яш облiковуються центральним банком. Проте основна частина операцш на вщкритому ринку здшснюеться з державни-ми короткостроковими зобов'язаннями з 3-мкячним термiном погашення. Так операцц з державними цiнними паперами в розвинених крашах здшснюють спе-цiалiзованi брокерськi контори. Внаслiдок досягаеться регулюючий вплив на грошову базу i вiдповiдно на платоспроможний попит i р1вень iнфляцií.
Проведення операцш на ввдкритому ринку з банками безпосередньо впливають на резерви банку. Для процесу створення банк1вських грошей вико-ристовуються "Т-рахунки", що задаюе мехашзм взаемодií активiв i пасивiв бан-кiвських рахунюв. Коли комерцiйний банк збшьшуе сво1 депозити через вклад чеюв, виписаних на iншi комерцшш банки, то загальна кiлькiсть бантвських резервiв не мiияеться. Збiльшуеться загальний розмiр депозитiв i резерв1в бан-кiвськоí системи пiсля вкладення гопвки на рахунки банкiв. На збшьшення ре-зервiв впливають операцií на вщкритому ринку, якi мiияють розмiр депозитiв i вiдповiднi обсяги резерв1в банк1всько1 системи.
Омераци на ввдкритому ринку з мозабанкiвською системою пов'язаш з використанням отриманих коштiв ввд операцiй з цiнними паперами. Коли от-риманi грошi потрапляють на банювсьт депозити, то резерви скорочуються, а коли залишаються у виглядi готiвки - резерви не змiняються.
За характером впливу операцií на вдаритому ринку подаляються на за-хиснi та дииамiчнi.
Захисш операцп на вiдкритому ринку застосовуються у певних еконо-мiчних ситуациях, коли виникае загроза погiршення деяких параметрiв грошово' маси. Центральнi банки через операцп з певними видами щнних паперш упере-джують небажанi змши грошового ринку. Операцií проводяться з безпроцентни-ми щнними паперами та щнними паперами, якi приносять процентний дохвд.
Динамiчнi операцп грошового ринку призначеш для цiльового впливу на грошову масу через змiну банкшських резервiв. Динамiчний характер пов'язаний з особливостями впливу на грошову масу в межах реалiзацií тактич-них цiлей. Захиснi операцп мають бшьший коригуючий характер впливу.
У ринкових економiках серед iнструментiв грошово-кредитно' полггики кожний iз 11 типiв мае сво!' можливостi та завдання з використання.
Операцп на вiдкритому ринку мають переваги за умови реалiзацií так-тичних цшей. Ф.С. Мишкш вiдзначае 1хш переваги над шшими методами моне-тарно1' полiтики [5, с. 515]:
1. Операцп на вщкритому ринку перебувають шд повним контролем ФРС, яка може точно визначати 1хш обсяги. Використання шших iнструментiв гро-шово-кредитно'! полггики мае непрямий характер впливу i не шдлягае прямому контролю.
2. Операцп на вщкритому ринку е гнучкими i точними i дають змогу досягну-ти бажаних параметрiв змшних шляхом продажу або купiвлi невеликих за розмiром обсягiв цiнних паперiв. Одночасно, коли необхiдно вплинути на змшу резервiв у значних розмiрах, то важливо здiйснювати велик1 обсяги операцш.
3. Операцп на ввдкритому ринку можливо легко коригувати i мiняти характер впливу на грошовi резерви. У випадку помилок шд час проведення опера-цiй на вщкритому ринку центральний банк спроможний своечасно змшити характер i напрям проведення купiвлi та продажу цшних паперiв.
4. Операцп на вщкритому ринку можна проводити швидко, коли вони не суп-роводжуються адмшктративними зволiканнями. У випадку потреби змши грошово'! маси або розмiру резервiв ФРС дае вказiвку дилеру щодо не-гайно! купiвлi або продажу цшних паперiв.
Регулювання облiковоí ставки визначае цшу кредиту. Центральний банк надае позики комерщйним банкам на короткий термш i пiд заставу держав-них цiнних паперш. Змша облжово!' ставки центральним банком впливае на мож-ливостi комерцiйних банюв отримувати кредити для надання позик. Зниження облiкових ставок пiдвищуе мотиващю комерцiйних банюв з отримання позик у центрального банку i розширення операций з надання кредипв. Вщповщно, у випадку тдняття облжових ставок, обсяги кредитгв скорочуються. Регулювання облшово!' ставки е традицiйним шструментом впливу на стан кредитоспромож-носп баншвсько!' системи. Регулювання облжово!' ставки здшснюеться у виглядi дисконтно' полиики шляхом змiни офщйно!' облшово!' ставки. Дисконтна поль тика здшснюеться у вигляда грошово-кредитно' рестрикцп або експансп. Грошо-во-кредитна полiтика рестрикцп застосовуеться у фазi тдйому економiчного циклу, коли виникае загроза "перегршу" економжи i прояву шфлящг
Рестрикцiйна грошово-кредитна полiтика або полiтика "дорогих грошей" мае на меп ускладнити можливiсть для використання кредитних ресурав i вiдповiдно обсягiв виробництва.
Ексмансiонiстська грошово-кредитна полiтика або полiтика "дешевих грошей" застосовуеться у ф^ спаду економiчного циклу. Збiльшения кредит-них можливостей банюв та створення умов для шльгового кредитування дае змогу стимулювати сукупний попит i економiчну активнкть.
Цеитральнi банки також регулюють обсяги ломбардних кредитiв i склад цшних паперiв, якi використовуються для застави. Ращональним методом регу-лювання кредипв е íх розподш через аукцюни. У такому випадку грошовi потоки мають тенденцiю перемiщатись у напрямах íх ефективного використання.
Змша норми обов'язкових резервiв е важливим напрямом грошово-кредитного регулювання. У сучасних банкiвських системах комерцiйнi банки зобов'язаш зберiгати частину власних кошпв у центральному банку для забез-печення деяких сво!'х операцiй. Встановлення норми обов'язкових резервiв е одним iз найбшьш традицiйних шструменпв регулювання сучасних грошових систем. Започаткували встановлення норми обов'язкових резервiв у США в 1913 р. На початковому перюда використання обов'язковi резерви застосовува-лись лише для страхування можливостi виплачувати депозити. Пiсля запрова-дження системи страхування депозитiв, обов'язковi резерви почали застосову-ватись як шструмент впливу на стан бантвсько!' системи i економiчну активнкть в нацiональнiй економiцi. Норма обов'язкових резерв1в дае змогу цен-тральним банкам регулювати загальний розмiр грошово!' маси та 11 окремих аг-регатiв. Змiна норми обов'язкових резервiв е дуже дiевим iнструмеитом грошо-во-кредитноí полiтики, але й застосування пов'язано з певними складнощами у визначенш наслiдкiв i меж впливу.
Збшьшення резервних вимог може вплинути на стан лiквiдностi комер-цшних банк1в. Вилучення у виглядi резервiв коштiв обмежуе можливiсть банкiв розраховуватись за своши зобов'язаннями.
Значний вплив на обсяги грошовох маси та непридатшсть до оперативного i точного коригування змусило центральнi банки застосовувати змiну норми резервiв бiльш обережно i виважено. Змша норми обов'язкових резервiв ви-користовуеться в довгостроковш перспективi для досягнення промiжних i стра-тегiчних цшей грошово-кредитноí полiтики. У США зпдно з чинними законами стосовно ФРС змша норми обов'язкових резерв1в вважаеться надзвичайним заходом i застосовуеться дуже рдао [2, с. 211].
Змша норми обов'язкових резерв1в здшснюеться як шляхом встановлення нових резервних вимог, так i шляхом перегляду видiв резервних вимог, за якими проводиться резервування. Змiна норм обов'язкових резерв1в мае загальний вплив на во складовi банкiвськоí системи, на вiдмiну вiд iнших iнструмен-тiв, якi мають вибiрковий характер впливу.
Для застосування змши норми обов'язкових резервiв потрiбно задiяти всю банкiвську систему. Резервування банк1вських коштiв зменшуе íх кредитнi можливосп та процес мультиплiкацií банкiвськоí системи. У перюди тривалих економiчних криз норма обов'язкових резервiв знижуеться, що збiльшуе кре-дитнi можливостi банкiвськоí системи. У ситуацií, коли темпи економiчного зростання е надмiрними, що стимулюе iнфляпiйнi явища в економщ, то прак-тикуеться пiдвищення норми обов'язкових резервiв. Проте в крашах зi стабiль-
ними економжами змша норми резервiв розглядаеться як надзвичайне явище i застосовуеться ввдносно рiдко.
З огляду на рiзнi завдання грошово-кредитно' полiтики i стан функщ-онування та завдання бантвсько!' системи, норма обов'язкових резервiв значно рiзниться залежно вiд кра'ни. У США норма обов'язкових резервiв становить залежно вiд видiв депозитш 3-12 %, в Роси - 20 %, в УкраЫ - 15 %. У бшьшос-тi кра'н норма резервiв встановлюеться у двох основних формах - кошти на спещальному рахунку в центральному банку та у формi готiвки в комерцшних банках. Норма банкiвських резервов е визначальною складовою механiзму мультиплжацп грошей банкiвською системою. Грошовi кошти у виглядi резервов не беруть учасп в мультиилiкацií грошово! маси.
Стосовно переваг i прюритепв до використання iнструментiв грошово-кредитно! полiтики переважають думки, що 1х градацiю потрiбно робити згiдно з технолопчними можливостями для досягнення цшей. К.Р. Макконнелл та СЛ. Брю, аналiзуючи значущiсть грошово-кредитних iнструментiв, шдкрес-люють, що найважливiшим е операцц на вiдкритому ринку. З огляду на !х висо-ку гнучккть та точнiсть в досягненнi поставлених цшей, облiкова ставка е менш важливою та дiевою. Змiна облшово! ставки впливае на резерви комерцшних бантв вибiрково i не мае впливу на всю банкшську систему. 1ншою особливiстю е те, що центральш банки лише створюють умови для збшьшення кредитiв. Проте ртення про доцiльнiсть отримання позики комерцшний банк приймае самостiйно [4, с. 305].
Значш традицц в розвинених ринкових економiках та набутий досвщ використання iнструментiв грошово-кредитного регулювання дае змогу застосо-вувати !х рацiонально i досягнути стабiльностi в економiцi.
Адмiнiстративнi (прямi) шструменти грошово-кредитного регулювання пов'язанi з прямими обмеженнями або заборонами, ят встановлюються цен-тральними банками. I. Лютий видаляе основнi адмiнiстративнi методи регулювання стосовно кшьккних i якiснжх параметрiв дiяльностi банкiв [3, с. 113]:
• встановлення квот на окремi види пасивних i активних операцш;
• введения стель (або лiмmв) на видачу рiзних категорiй позик i на залучення кредитних ресурав;
• обмеження на вiдкриття фiлiй i вщдшень;
• лiмiтування розмiрiв комiсiйних винагород, тарифiв на надання рiзних видiв послуг, процентних ставок;
• визначення перелiку операдiй, видiв забезпечення, а також вимоги лщензш на окремi види операцiй.
До прямих шструментш грошово-кредитно! полiтики деякi автори вщно-сять також механiзми грошово! емки та межi й вартiсть кредитних ресурав, якi видшяються згiдно з прюритетами макроекономiчноí полiтики для фшансуван-ня окремих потреб економiки.
Рефшансування комерцiйних банкiв е одним iз дiевих iнструментiв гро-шово-кредитного регулювання, яким користуються центральнi банки. Суттю рефшансування е погашення колишньо! заборгованосп шляхом надання креди-тiв шд заставу вже iснуючих боргових зобов'язань. Через проведення рефшан-сування центральш банки виступають кредиторами до iнших банюв i вплива-
ють на умови надання мiжбанкiвських кредитав. Встановлення облiковоí ставки, а також дисконтних ставок дае змогу регулювати залучення кредитних ре-сурс1в банками. Важливим важелем регулювання за такими кредитами е вщсот-кова полiтика у виглядi встановлення мiнiмальних ставок або íх фшсацп по кредитах, ят надаються комерцiйним банкам.
Також впливае на кредитнi можливосп банюв купiвля-продаж комер-цiйних векселiв i переговори з комерцiйними банками, яш мають неформальний характер. Змiна кредитних можливостей комерцiйних банкiв шляхом рефшан-сування е важливим важелем впливу на ринковi вiдсотковi ставки. Центральш банки можуть впливати на кшьккш параметри кредит1в i цим самим через змь ну попиту i пропозицп впливати на ставку вiдсотка.
Селективнi або вибiрковi методи регулювання е допомiжними шстру-ментами проведення грошово-кредитноí полiтики. Пор1вняно з ушфжованими методами грошово-кредитного регулювання, селективнi е досить диверсифшо-ваними, тобто пов'язаш з специфiчними ситуацiями стану економжи. Окремi автори видшяють регулювання споживчого кредиту, умовляння, фiксувания маржi [4, с. 306].
Регулювання споживчого кредиту дае змогу в розвинених грошових економжах впливати на досить велит обсяги грошовоí маси. В ринкових кра-шах значна частина споживчого кредиту задовольняеться через спецiальний кредит. Збшьшуючи або зменшуючи можливостi придбання товарiв через спо-живчий кредит, центральний банк впливае на грошову масу.
Фiксацiя марж в спекулятивних операцiях з цiнними паперами дае змогу обмежити íх негативний вплив на економiку. Для цього передбачено мь шмально допустим внески на купiвлi щнних папер1в, якi повиннi зддйснюва-тись власними коштами, а для решти платеж1в допустимi позички.
Умовляння здiйснюеться керiвництвом центральних банкiв - учасник1в банкiвськоí системи стосовно розширення або скорочення кредитних можливостей. Для цього використовуються корпоративш зв'язки, або стан певноí за-лежностi вiд керiвництва центрального банку.
Деякi автори до селективних методiв регулювання додатково вщносять також рiзнi вибiркового контролю за кредитами, а також регулювання процен-тних ставок за депозитами [2, с. 217].
Вибiрковий контроль за кредитами спрямований переважно на його розмщення, а не на ревiзiю загальноí кiлькостi позик.
Регулювання кредитних ставок за депозитами у США постшно ввдбу-валося i полягало в обмеженнi íх верхньоí меж! Головним завершенням такого регулювання було попередження вкладу коштiв у ризиковаш активи. З огляду на трансформування економiки Украíни, сфера застосування неринкових мето-д1в регулювання е значно ширшою. В Украíнi активно використовують такi грошово-кредитнi iнструменти, як шдтримка курсу нацiональноí валюти та регулювання iмпорту та експорту кашталу.
Омерац11 на валютному ринку дають змогу центральному банку здiйснити регулювання грошовоí маси в обiгу i пiдтримувати стабiльнiсть нацi-ональноí валюти. Виступаючи на валютному ринку в ролi покупця, централь-
ний банк випускае в об^ додатковий обсяг нащональних грошей, а виступаючи в ролi продавця шоземно! валюти, вилучае з обiгу кошти в нащональнш валютi [6, с. 304].
Регулювання iмпорту та експорту капiталу е iнструментом впливу на грошову масу в обiгу через:
• реестращю iмпорту та експорту катталу;
• установлення максимальних i мiнiмальних розмiрiв процентних ставок за шо-земними депозитами в украшських банках;
• встановлення для оиб, якi мають борги перед резидентами, обов'язкового без-процентного вкладення певно'1 частини вiд суми боргових зобов'язань в уповно-важених банках Украши.
Висновки. У ирактицi використання шструменпв грошово-кредитно! полiтики в УкраМ позначився значний досвiд, який дае змогу сформулювати найбiльш загальнi правила п проведения:
1. Грошово-кредитна полгтика повинна бути гнучкою i мае узгоджуватись iз загальними механiзмами метролопчного регулювання, враховуючи розви-ток економiчного циклу.
2. Монетарна полiтика повинна бути узгодженою з фiскальною, зов-нiшньоекономiчною, зокрема валютного курсу.
3. Консерватизм монетарно'! полiтики не дае змоги застосовувати рiзкi змiни в динамщ грошових агрегатiв, осыльки ефект вщ цих заходiв може бути лише тимчасовим.
4. Поетапшсть впровадження ринкових регуляторiв грошово-кредитно'! поль тики в крашах iз перехiдною економiкою.
5. Варто враховувати, що е певна часова затримка в одержанш ефекту вщ впровадження заходiв грошово-кредитно'! политики.
Грошово-кредитна полiтика та механiзм й реалiзацií в ринкових еконо-мшах постiйно розвиваеться i адаптуеться до потреб розвитку нащональних економш.
Лггература
1. Гальчинський А. Теорш грошей / А. Гальчинський. - К. : Вид-во "Онови", 1997. - 416 с.
2. Долан Э.Дж. Деньги, басовское дело и денежно-кредитная политика / Э. Долан, К. Кэм-пбелл, Р. Кэмпбелл. - М. : Изд-во "Республика", 1991. - 448 с.
3. Лютий 1.О. Грошово-кредитна полiтика в умовах перехщно! економши / 1.О. Лютий. - К. : Вид-во "Атжа", 1997. - 238 с.
4. Макконнэл Кэмбелл Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика : пер. с англ. - В 2-ох т. - Т. 1. / Р. Макконнэл Кэмбелл, Л. Брю Стэнли. - М. : Изд-во "Республика", 1992. - 399 с.
5. Мишин Ф.С. Економша грошей, бангавсько! справи i фшансових ринив: Пер. з англ / Ф.С. Мишин. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 963 с.
6. Стельмах В. Грошово-кредитна полпика в Украхш / В. Стельмах, В. Стфанов та ш. - К. : Вид-во "Либщь", 2000. - 306 с.
Лапчук Я. С. Инструментарий денежно-кредитного регулирования
Рассмотрены инструменты прямого и косвенного воздействия на основные параметры денежного обращения. Отмечено, что возможность применять косвенные инструменты денежно-кредитной политики в масштабах, свойственных рыночным экономикам, может быть индикатором уровня ее расформирования. Относительно преимуществ и приоритетов к использованию инструментов денежно-кредитной политики указано, что их градацию нужно делать согласно технологических возможностей в достижении целей. Сделан вывод о том, что денежно-кредитная политика и механизм ее
реализации в рыночных экономиках постоянно развивается и адаптируется к потребностям развития национальных экономик.
Ключевые слова: денежно-кредитная политика, центральный банк, ценные бумаги, денежная масса.
Lapchuk J.S. Some Instruments of Monetary Control
The instruments of direct and indirect impact on the basic parameters of the cash flow are studied. The ability to use indirect instruments of monetary policy on the scale inherent in a market economy is emphasized to be a possible indicator of its disbandment. Regarding preferences and priorities for use of instruments of monetary policy indicates that they should be done according to the gradation of technological capabilities in achieving goals. It is concluded that the monetary policy and its implementation mechanism in market economies are constantly evolving and adapting to the needs of the national economy.
Key words: monetary policy, cash flow, central bank, securities, money supply.
УДК 65.011.12 Ст. викл. М.О. Овчинникова, канд. екон. наук -
Херсонський НТУ
ВИБ1Р ГОСПОДАРСЬКО' ПОЛ1ТИКИ П1ДПРИ6МСТВА НА ОСНОВ1 СИТУАЦ1ЙНО-ЦЕНТРИЧНОГО П1ДХОДУ
Для визначення рiвня узгодженост екож^чних результайв iз зовншшми пере-думовами запропоновано ситуацшно-центричний щдхщ до формування найбшьш до-цшьного сценарвд господарсько! полиики. З цieю метою визначено координати точок за показником вiрогiдностi реалiзацil сценаргю i бально! оценки отримання економiчноl вигоди за певним сценарieм. На наступному еташ визначено вiдстань мiж певними точками сценарив i центром ваговитост зовнiшнiх передумов формування господарсько! политики. Чим ближче знаходиться точка сценаргю господарсько! полиики до центру ваговитост зовнiшнiх передумов, тим бiльше вiрогiдностi сприятливих можливостей i шдтримувальних дш зовнiшнього середовища в реалiзацil господарських цшей. Це, своею чергою, дае змогу пiдприeмству утримувати тенденци отримання певних еконо-мiчних результатiв в довгостроковш перспектив!
Ключовi слова: ситуацшно-центричний тдхщ, господарська полiтика шд-приемства.
Постановка науково! мроблеми. В умовах прозоросп ринку iмiдж шд-приемства визначае економiчний успiх не в меншому ступенi, нiж цiна або яккть продукци. От чому багато шдприемств готовi нести витрати, що шдшма-ють íх iмiдж, таю як проведення PR-акцiй, добровiльна еколопчна сертифiкацiя та iнше. Господарська поливка пiдприемства як елемент виробничоí системи собою - це сукупшсть певних правил i процедур з реалiзащí довгострокових управлiнських рiшень (стратеги) у поточному перюда, орiентованих на клкнта, i базуеться на суспiльних ценностях. Забезпечити високий ступiнь ефективностi господарськоí полiтики можливо при грамотному ц виборi.
Аналiз мублiкацiй. Проблеми вибору оптимальноí господар^^ полии-ки шдприемств стали предметом дослщжень вчених, таких як: Д. Богиня, А. Бра-верманн, В. Васильченко, В. Геець, В. Герасимчук, Г. Савина, А. Саулин, Л. Фе-дулова та iншi [1-8]. Однак остаточного виртення ws'] проблеми не було визначено, що потребуе подальшого наукового осмислення та практичноí реалiзацií.
Мета роботи. Обгрунтувати доцiльнiсть ситуацiйно-центричного шдхо-ду до вибору сценарда господар^^ полiтики пiдприемства.
