CC BY
17
УДК 336.71 Асист Т.П. Бабшчук - Львшська КА
ВИКОРИСТАННЯ МЕХАН1ЗМУ ОБОВ'ЯЗКОВИХ РЕЗЕРВ1В У СТИМУЛЮВАНН1 РОЗВИТКУ БАНК1ВСЬКО1 ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Висвiтлено сутнiсть обов'язкових резервiв як iнструменту грошово-кредитно! полiтики, здшснено аналiз !х використання у бангавськш iнвестицiйнiй дiяльностi в Укра!ш, визначено шдвищення !х ролi як шструменту стимулювання розвитку бан-кiвського швестування.
Ключовг слова: грошово-кредитна полiтика, шструменти грошово-кредитного стимулювання банкiвських iнвестицiй, обов'язковi резерви, норми резервування.
Постановка проблеми. Актив!защя швестицшного процесу покликана забезпечити реальш зрушення в еконсяшчнш структур! суспшьства. Необ-хщнють активно! учасп банюв в швестицшному процеш зумовлена потребою устшного розвитку як банювсько! системи, так 1 економжи кра!ни зага-лом, адже банювсью установи защкавлеш у стабшьносп економ1чного сере-довища, що виступае необхщною умовою !х д^яльносп. Водночас стабшь-нють економ1чного розвитку значною м1рою залежить вщ р1вня стшкосп й ефективного функцюнування банювсько! системи та розвитку банювського швестування. Традицшно в Укра!ш, як 1 в свт, сформувалася певна класична система стимул1в, одночасно 1 регулятор1в банювсько! швестицшно! д!яль-носп ! саме вщ рацюнального !х застосування ! буде залежати актив!защя банювського швестування. Серед них важливе мюце поидають монетарш стимули, за допомогою яких центральний банк мае змогу актив1зувати чи сповшьнити швестицшш процеси залежно вщ завдань загальноеконом1чно! политики держави. Це зумовлено тим, що банювсью швестицп перебувають у тюному взаемозв'язку з грошовим сектором економжи, тому здатш ютотно впливати на стан економ1чно! р1вноваги.
Кризов! явища, що вщбувалися в укра!нськ!й економщ, виявили проблемш питання в реал!зац!! грошово-кредитно! политики як !нструменту стаб!л!зац!! економжи на макрор!вш, а також як стимулу розвитку банювського швестування.
Огляд лггературних джерел. Дослщжували проблеми банювського швестування вгтчизняно! економжи, його форми ! методи так! вичизняш вче-ш, як: I. Бланк, О. Вовчак, К. Зуллас, А. Мертенс, Б. Лущв, Т. Майорова, А. Мороз, Л. Нейкова, А. Пересада, Б. Пшик, М. Савлук, а також росшсью вчеш - О. Буренш, Н. Сгорова, С. Жуков, Л. 1гонша, О. Лаврушин, Я. М!рюн та !н. Проблеми стимулювання, моделювання та управлшня швестицшною д!яльн!стю банку висв!тлено у сучасних швестицшних теор!ях фах!вц!в захщ-но! економ!чно! науки, зокрема: Дж.М. Кейнса, Г. Марковгтца, П. Массе, Дж. Тобша, Дж. С!нк!, У. Шарпа та ш.
В!ддаючи належне дослщникам та не применшуючи значущост! отри-маних ними наукових результат!в, сьогодш !снують ще проблем у сфер! застосування важел!в грошово-кредитного стимулювання швестицшно! д!яль-ност! банк!в, виршення яких потребуе поглиблених досл!джень теоретичних
i методичних положень, пов'язаних не лише з вивченням сутност банювсь-ких швестицш, а й впливу грошово-кредитно! политики НБУ на обсяги швес-тицшно! дiяльностi банкiв. Усе це зумовлюе актуальнiсть ще! проблеми.
Метою дослщження е висвiтлення сучасного стану та проблемних ас-пектiв використання обов'язкових резервiв як iнструменту монетарного сти-мулювання розвитку швестицшно! дiяльностi банюв i на цiй основi визначен-ня напрямiв !х вдосконалення.
Виклад основного матер1алу. Через свiтову фшансову кризу значно актуалiзувалося питання про посилення ролi та мiсця держави в стимулюван-нi банювсько! швестицшно! дiяльностi i в Укра!ш та здшснення грошово-кредитно! (монетарно!) политики.
Сьогоднi свiтова практика набула значний досвщ використання моне-тарних шструменпв стимулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi. В економiчнiй лiтературi грошово-кредитне стимулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi зводиться до сукупност макроекономiчних важелiв, спря-мованих на залучення в iнвестицiйну сферу банювських ресуршв, необхiдних для шдвищення ефективностi дiяльностi всiх суб'ектiв господарювання.
Пiд монетарними iнструментами розумiють сукупнють регулятивних заходiв, якi перебувають у розпорядженш центрального банку, безпосе-редньо ним контролюються, а !х застосування впливае на цiльовi орiентири монетарно! политики. Особливiстю цих iнструментiв е те, що завдяки !х вико-ристанню центральний банк може впливати на процеси, яю вiдбуваються не лише у монетарнш сферi, але i в реальному секторi, зокрема у сферi шнова-цшно! дiяльностi [1, с. 13]. Згiдно з чинним банювським законодавством, НБУ, здшснюючи грошово-кредитне регулювання, впливае на величину про-позицп грошей i як единий емгтент грошово! маси, змшюючи величину про-позицп грошових ресуршв в обiгу, може стимулювати дшову активнiсть суб'ектiв господарювання.
Наявнi у розпорядженш центрального банку шструменти регулювання грошово! сфери розрiзняються: за безпосередшми об'ектами впливу (про-позищя грошей i попит на грош^; за своею формою (прямi та опосередкова-ш); за характером параметрiв, що встановлюються у процесi регулювання (юльюсш та якiснi); за термшами впливу (короткотермiновi та довготермшо-в1) [2, с. 114]. Таку ж класифжащю наводить 1.О. Лютий, видшяючи !х за об'ектами впливу на грошову масу чи !! структурш елементи. В.М. 1ванов та 1.Я. Софiщенко називають в числi методiв грошово-кредитно! полiтики: а) ре-фшансування (облiкова i кредитна полiтика); б) регулювання норм обов'язкових резервiв; в) регулювання лжвщносп комерцiйних банюв [3, с. 8]. Водно-час така класифжащя не чiтко вщображае засоби грошово-кредитно! полгга-ки. Те саме можна сказати i щодо класифжацп, яку пропонують В.1. Пахомов та Л.В. Стршьчук, якi пропонують такий перелж iнструментiв грошово-кре-дитно! полггики: встановлення i змiна облжово! ставки; встановлення норм обов'язкових резервiв, операцп на вiдкритому ринку; банювський нагляд; контроль за ринком капiталiв шляхом встановлення порядку емiсil акцш, об-лiгацiй; допуск до ринюв; валютнi штервенцп; встановлення норм продажу
валюти та iншi норми валютного регулювання; валютний коридор; регулювання готГвкового i безготiвкового обiгу [4, с. 28]. Однак це - занадто розши-рений перелж, який охоплюе ще й регулювання i контроль.
На нашу думку, серед основних шструменпв грoшoвo-кредитнoï поль тики стимулювання iнвестицiйнoï дiяльнoстi важливе мiсце вiдвoдиться обов'язковим резервам, яю формують банки для покриття ризикiв i цим самим сприяють активному використанню кошпв для здiйснення певних опе-рацш, кредитування чи iнвестування зокрема. Банювсью установи в обов'яз-ковому порядку резервують частину грошових ресурсiв вгд oперацiй залучен-ня вкладiв i при цьому не мають змоги використовувати цей грошовий ресурс для кредитування, цим самим вщбуваеться обмеження кредитно-швести-цiйних можливостей кoмерцiйних банюв.
Використання мехашзму обов'язкових резервiв дае змогу НБУ безпосе-редньо впливати на кредитно-швестицшну дГяльнють кoмерцiйних банюв: шдвищення норм обов'язкових резервiв зменшуе суму ïхнiх фiнансoвих ресуршв та ускладнюе iнвестування нацioнальнoï економГки. Своею чергою, зниження норм обов'язкових резервiв збiльшуе ресурсний пoтенцiал комерцшних банкiв, що дае змогу нарощувати обсяги кредитiв та вкладень у щнш папери.
Обoв'язкoвi резерви за своею сутнютю - показник кредитнoï мультип-лiкацiï, який визначае рiвень "затухання" коливань депoзитнoï емiсiï, що ви-никае внаслiдoк переказу кошпв з рахункiв кoмерцiйних банкiв. За допомо-гою цього iнструменту центральш банки обмежують мoжливoстi кредитнoï експансп та депoзитнoï емiсiï. Обoв'язкoвi резерви виконують також функцiю страхування депозипв. У свiтoвiй банкiвськiй практицi немае единого стандарту щодо резервних вимог. У рiзних краïнах, зпдно з чинним законодав-ством, по-рГзному встановлюеться порядок формування обов'язкових резер-вiв, але всi вони мають на мел змусити кoмерцiйнi банки утримувати певну частку мoбiлiзoванoгo катталу на рахунку в центральному банку.
Уперше oбoв'язкoвi резервнi вимоги застосовано в США у 1913 р. з метою формування страхового фонду для гарантoванoï виплати депозипв. Згодом цей шструмент почали використовувати в Имеччиш (1948 р.), Фран-цп (1979 р.) та Великiй Британп (1961 р.). Нинi мiнiмальнi oбoв'язкoвi резерви використовують у багатьох розвинених крашах. У сучасних умовах обов'язкове резервування - це постшно дточий довгостроковий iнструмент грoшoвo-кредитнoï полггики на вiдмiну вiд iнших монетарних шструменлв, якi застосовуються залежно вгд ситуацiï на грошово-кредитному ринку.
В Украш обов'язковГ резерви, як шструмент грoшoвo-кредитнoï поль тики, почали застосовувати з 1992 р. i на початковому етат розвитку Украïни були одним з основних шструменпв регулювання грошово-кредитного ринку. Такими важелями впливу обов'язкових резервних вимог можуть бути: розрахунковий перюд резервування; обсяг обов'язкових резервГв, яю мають щоденно на початок операцшного дня зберГгатися на кореспондентському рахунку; норма обов'язкового резервування, ïï частота змш; об'ект резервування; розмГр i вид активГв, що можуть зараховуватися для покриття обов'язкових резервГв.
Нормативи обов'язкового резервування та частота !х змш за певний перюд визначаються вщповщно до завдань грошово-кредитно! политики й змш макроеконом1чно! та монетарно! ситуацн. Перегляд розм1ру норми обов'язкових резерв1в центральними банками в розвинених кра!нах вщбу-ваеться зазвичай раз на 2-4 роки. Водночас в Укра!ш цю норму переглядають досить часто, осюльки спостер1гають нерозвиненють ринку цшних папер1в та недосконалють непрямих шструменпв монетарно! пол1тики. Так, з шчня 2001 р. Нацюнальним банком Укра!ни введено диференцшоваш норми обов'язкових резерв1в залежно вщ виду залучених кошпв [5] (табл.).
Табл. Розм1ри нормативу обов 'язкового резервування коштгв банки
у НБУ впродовж 2000-2011 рр. [6-8]
Роки 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2010 2011
Норматив сбсв'язксвсгс резервування коштш банюв у НБУ, % на кшець року 15 6-14 0-12 0-12 6-7 6-8 0,5-5 0,5-5 0-7 0-7
Так, на юнець року д1апазон (максимальний \ мшмальний р1вень) обов'язкових резервних вимог для банюв Укра!ни коливався в межах 6-14 % у 2001 р., 0-12 % - у 2002-2003 рр. Вщ юнця 2002 р. до жовтня 2004 р. вщ банюв не вимагалося формування резерв1в за довгостроковими коштами, за-лученими в нацюнальнш валют вщ юридичних 1 ф1зичних ос1б, тобто обов'язкове резервування здшснювалося за нульовою ставкою. Проте в умо-вах високих шфляцшних та девальвацшних оч1кувань цей захщ не дав знач-них оч1куваних результата, осюльки вкладники надавали перевагу короткос-троковим вкладенням в шоземнш валють Упродовж 2004-2005 рр. !х розм1ри неодноразово змшювалися 1 з вересня 2005 р. становили вщповщно 6 1 8 %, а з травня 2006 р. - 4 1 6 %. 1з серпня 2006 р. вщбулися змши у використанш норматив1в обов'язкового резервування як шструменпв монетарно! политики: тд час визначення !х норм враховувалася не лише строковють залучених банками Укра!ни кошпв (строков1, до запитання), а й !х валюта залучення (нацюнальна, шоземна). Така пол1тика Нацюнального банку була спрямована на покращення структури ресурсно! бази банюв у розр1з1 валют 1 зумовлена зростанням ризиюв лжвщносп в банювсьюй систем^ пов'язаних 1з так звани-ми валютними гепами, тобто невщповщшстю м1ж валютою залучених кошпв 1 кредитних вкладень.
За 2000-2007 рр. середнш розрахунковий норматив обов'язкового резервування знизився вщ 18,9 до 2,2 % станом на юнець листопада 2007 р., проте вже з грудня 2007 р. середнш норматив обов'язкових резервних вимог почав зростати 1 на юнець вересня 2008 р. становив 3,8 %. Така тенденщя була зумовлена тим, що, враховуючи певне посилення шфляцшних процешв у 2007 р. з метою стримування шфляцшного тиску та попередження нагрома-дження ризиюв виникнення дисбаланшв у фшансовш сфер1, Нацюнальний банк Укра!ни з 20 листопада 2007 р. вв1в до складу зобов'язань банюв, яю пщлягають обов'язковому резервуванню в розм1р1 встановлених норматив1в обов'язкового резервування, кошти, як залучеш банками вщ банюв-нерези-
денпв i фшансових оргашзацш-нерезиденпв. Наступш змши в умовах формування банками обов'язкових резервних вимог було запроваджено Нащ-ональним банком у жовтш 2008 р. у комплекс з шшими заходами, спрямова-ними на нейтралГзащю впливу фiнансoвoï кризи, забезпечення стабшьносп банкiвськoï системи та шдтримання ïï лГквщносл вщповщно до постанови Нацюнального банку Украïни "Про додатковГ заходи щодо дГяльносп банюв" № 319 вгд 1.10.2008 р.
У 2009 р. знову були внесет змши щодо формування обов'язкових ре-зервГв банюв [9], а саме - збшьшення з 5 сГчня 2009 р. нормативГв обов'язко-вого резервування за строковими коштами в шоземнш валют, що можна по-яснити негативними проявами фiнансoвoï i екoнoмiчнoï кризи в банювсьюй сферГ, яю викликали потребу в посиленш захисних мехашзмГв щодо бан-ювських операцш. Починаючи з 01.02.2009 р., встановлено таю нормативи обов'язкового резервування для формування банками обов'язкових резервГв: за строковими коштами i вкладами (депозитами) юридичних i фГзичних ошб у нацюнальнш валют - 0 %; за строковими коштами i вкладами (депозитами) юридичних i фГзичних ошб у шоземнш валют - 4 %; за коштами вкладГв (депозитГв) юридичних i фГзичних ошб у нацюнальнш валют на вимогу та коштами на поточних рахунках - 0 %; за коштами вкладГв (депозитГв) юридичних i фГзичних ошб у шоземнш валкт на вимогу та коштами на поточних рахунках - 7 %.
З 02.10.2009 р. Нацюнальний банк Украши на залишки коштГв обов'язкових резервГв, що перераховано банками на окремий рахунок у Нащ-ональному банку Украши, нараховував проценти в розмГрГ 30 % вгд oблiкoвoï ставки Нацюнального банку Украши за умови дотримання банком порядку формування та збершання обов'язкових резервГв. За 2011 р. НБУ двГчГ поси-лював вимоги до формування банками обов'язкових резервГв. Зокрема було зменшено розмГри можливого зарахування для покриття обов'язкових резер-вГв придбаними банками цшьових ОВДП Украïни (випущених з метою фь нансування заходГв, пов'язаних з СВР0-2012) вгд 100 % до 50 % ïх номшаль-нoï вартостг
Водночас було оптимГзовано нормативи обов'язкового резервування в напрямГ створення бшьш префенцшних умов залучення банками довгостроко-вих коштГв, загальний обсяг яких за 2011 р. становив 166,8 млрд грн. Розвиток iнвестицiйнoï дГяльносп в Украш серед шших необхщних умов потребуе й удосконалення iснуючoï в Украш политики обов'язкового резервування. Про-позицп впчизняних та зарубГжних економюпв з питань змши политики обов'язкового резервування зводяться до необхщносп ïï пом'якшення або ж до кардинальнoï модершзацп системи резервних вимог чи ïï пoвнoï вщмши.
Шдтвердженням доцшьносп запропонованого шдходу е аналГз мГжна-рoднoï практики. Так, наприклад Бельпя, Дашя, Швещя, Канада, вщчуваючи вплив зростання мiжнарoднoï кoнкуренцiï в кредитно-банювських секторах нацюнальних економж, узагалГ вщмовилися вгд встановлення для банюв обов'язкових резервних вимог. У Шмеччиш встановлено норму резервГв 2 %,
у Великобританп - 0,35 %, а у Францп норма резервування за традицшними депозитами становить 1 % i взагалi не практикуе резервування за страховими депозитами [10, с. 289].
Висновки. Полггака використання обов'язкових резервiв повинна сприяти i пiдтримувати функцюнування оптимально! структури банювських активiв та загальну лiквiднiсть банку i змшюватися залежно вiд ступеня ш-вестицшно! активностi банку. Вiтчизняна практика використання мехашзму мiнiмальних резервних вимог свщчить про змiну жорстко! полiтики Нащ-онального банку Укра!ни в застосуванш цього iнструменту на бiльш помiрко-вану та зважену. Вона виявляеться у зменшенш норм обов'язкового резервування в регулюванш лiквiдностi та посиленш ролi бiльш гнучких шструмен-тiв, зокрема рефiнансування та процентно! полiтики.
Л1тература
1. Проблеми щново! та фшансово! стабшьност й шновацшного розвитку в Укра1ш : монография / за ред. д-ра екон. наук, проф. А.Я. Кузнецово!. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2010. -263 с.
2. Адамик Б.П. Нацюнальний банк i грошово-кредитна полггака / Б.П. Адамик. - Терно-шль, "Карт-бланш", 2007. - 272 с.
3. 1ванов В.М. Грошово-кредитш системи заруб1жних кра!н : курс лекцш / В.М. 1ванов, 1.Я. Софщенко. - К. : Вид-во МАУП, 2001. - 232 с.
4. Пахомов В.1. Грош1 та кредит : навч.-метод. поабн. / В.1. Пахомов, Л.В. Стршьчук. -К. : Вид-во МАУП, 2004, - 56 с.
5. Положення про порядок формування обов'язкових резерв1в для бангав Укра!ни. Зат-верджено Постановою Правлшня НБУ вщ 16.03.2006 р., № 91. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.bank.gov.ua.
6. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. - 2011. - № 10. - 193 с.
7. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. - 2009. - № 10. - 188 с.
8. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. - 2008. - № 10. - 160 с.
9. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/Publikation/ofVydan/Buleten/2009/bull_01-09.pdf
10. Енциклопедiя бангавсько! справи Укра!ни / редкол.: В.С. Стельмах (голова) та ш. -К. : Вид-во "Молодь", "1н Юре", 2001. - 680 с.
Бабийчук Т.П. Использование механизма обязательных резервов в стимулировании развития банковской инвестиционной деятельности
Рассмотрена сущность обязательных резервов как инструмента денежно-кредитной политики, осуществлен анализ их использования в банковской инвестиционной деятельности в Украине, определено повышение их роли как инструмента стимулирования развития банковского инвестирования.
Ключевые слова: денежно-кредитная политика, инструменты денежно-кредитного стимулирования банковских инвестиций, обязательные резервы, нормы резервирования.
Babiychuk T.P. Mandatory use of the mechanism in promoting reserves investment banking
The article highlights the nature reserve requirements as an instrument of monetary policy, the analysis of their use in banking to investment in Ukraine. An increase their role as a tool for stimulating the development of investment banking.
Keywords: monetary policy, monetary instruments to stimulate investment bank required reserves reserve ratio.
