CC BY
14
Лiтература
1. Бузько И.Р. Стратегический потенциал: формирувание приоритетов и развитие предприятия : монография / И.Р. Бузько, И.С. Дмитренко, Е.А. Сущенко и др. - Алчевск : Прима, 2002. - 216 с.
2. Краснокутська Н.С. Потенщал тдприемства: формування та ощнка : навч. поабник / Н.С. Краснокутська. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2005. - 352 с.
3. Лашн С.В. Економiчний потенцiал пiдприeмства промисловосп: формування, оцiнка, управлiння : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук. - Харюв : НТУ "Хар-ювський полiтехнiчний iн-тм, 2006. - 37 с.
4. Федонш О.С. Потенщал тдприемства: формування та ощнка : навч. поабник / О С. Федонш, 1.М. Ретна., О.1. Олексюк та ш. - К. : КНЕУ, 2003. - 316 с.
5. Шелегеда Б.Г. Стратегiчне управлiння потенщалом пiдприемства : монографiя / Б.Г. Шелегеда. - Донецьк : ДонУЕП. - 2006. - 219 с.
6. Шевченко А.А. Формування та ефективне використання економiчного потенщалу пщприемств харчово'1 промисловостi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - Тернопшь : Тернопшьська академiя народного господарства, 2007. - 26 с.
УДК 336.76 Здобувач 1.М. Бриндзя; здобувач Ю.А. Семеряк;
здобувач Г. €. Шпаргало - Львiвська КА
НОРМА РЕЗЕРВНИХ ВИМОГ В 1НСТРУМЕНТАР11 ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Розкрито дш грошового мультиплшатора з урахуванням рiзних складниюв грошово! маси та мехашзм впливу норми резервних вимог. Визначено як позитиви та стабшзацшш функцп, так i слабини застосування норми резервування у грошово-кредитному регулюваннi розвинених краш.
Competitor I.M. Brynzya; competitor Yu.A. Semeryak; competitor G. Ye. Shpargalo - L 'viv commercial academy
Legal reserve ratio as an instrument of monetary regulation
Mechanism of legal reserve ratio functioning on the basis of monetary multiplier with respect that there are different components of money aggregates is covered. Strengths and stabilization functions as well as weaknesses of using legal reserve ratio in monetary regulation in developed countries are considered.
Вступ. Усшшна монетарна пол^ика передбачае використання широкого кола як прямих, так i опосередкованих важелiв регулювання. При цьому саме грошово-кредитне регулювання може бути спрямоване на досягнення короткострокових цшей, що вимагае врахування поточно! ситуацп на грошовому ринку, або довгострокових цшей, що тдпорядковане досягненню три-вало! рiвноваги на грошовому ринку. Грошово-кредитне регулювання за до-помогою встановлення резервних вимог до комерцшних банюв вважають непрямим методом впливу на пропорци грошового ринку i мае особливо ю-тотне значення для досягнення довгострокових цшей, так i вагомi впливи на лжвщшсть банюв в короткостроковому перюдь Значення цього шструменту особливо зросло iз змiною процесiв регулювання в кредитнш сферi розвинених краш. Цей шструмент, як й iншi методи грошово-кредитного регулювання, розглянуто в працях украшських економю^в, зокрема I. Алексеева, Б. 1ва-сiва, I. Лютого, П. Матвiенка, А. Мороза, М. Пуховюно!, М. Савлука [1-5].
Проте анашз норми резервування переважно подають дещо спрощено, i в су-часних умовах фшансово! кризи вiн мае бути ютотно розширеним як з ураху-ванням високо! частки го^вки у вiтчизнянiй економiцi, так i з огляду на зна-чення обов'язкових резервiв для стабшзаци банювсько! системи в умовах кризових явищ.
Постановка завдання. З огляду на сказане вище, метою статтi е пог-либлене розкриття механiзму впливу норми обов'язкових резервiв на функщ-онування кредитно! системи i пропорцй грошового ринку та визначення устш-ност й результатов його застосування у свiтовiй практицi. При цьому необхщ-но врахувати механiзм мультиплжаци грошей банювською системою, що нап-ряму пов'язаний з нормою резервування. Крiм цього, ставиться завдання роз-крити роль обов'язкових банкiвських резервiв як iнструменту стабшзаци банювсько! системи в умовах циклiчних фшансових криз планетарного масштабу.
Виклад основного матерiалу. Вплив на пропорци грошового ринку передбачае використання мехашзму формування пропозицй грошей. При цьому регулювання грошового обiгу з боку монетарно! влади базуеться на можливостi банювсько! системи щодо прискореного збiльшення грошово! маси порiвняно з грошовою базою. Грошова маса (Mj) мае два грошовi ком-поненти: готiвку в об^у (M0) i депозити до запитання (D). Отже, Mj = M0 + D. Пщ грошовою базою при цьому розумдать об'еднувальний показник ре-зервiв комерцiйних банюв, якi перебувають пiд прямим контролем центрального банку. Досить часто грошову базу називають "грошима шдвищено! ефективносл", або "сильними грiшми" (Mh - hignpowered money). За внут-рiшнiм складом, грошова база - неоднорщна. Вона складаеться з обсяпв го-тiвки, яка циркулюе в об^у (M0); готiвки, що збер^аеться в комерцiйних банках; а також резервiв комерцiйних банкiв, яю вони тримають на спецiальних рахунках у центральному банку. Загалом до банювських резервiв (R) входить загальна сума готiвки, що знаходиться в касах комерцшних банкiв, та !х ре-сурси на рахунках в центральному банку. Отже, Mh = M0+R.
Банкiвськi резерви (R) характеризуються тим, що вони не входять ш до складу го^вки (M0), нi до складу "вузьких" грошей, тобто агрегата грошово! маси М1. Водночас саме банкiвськi резерви здатнi потужно впливати на розмiри грошово! маси та И структуру, адже готiвковi грошi можуть набувати форми безго^вкових, чим нарощуватимуть суму резервiв комерцiйних бан-кiв. Також можливий i зворотний процес - перетворення депозитних грошей у го^вку, але при цьому особливiстю е те, що обсяги грошово! маси не змь нюватимуться. Вщзначена взаемозалежшсть е основою для монетарного регулювання шляхом впливу центральних банюв на розмiри резервiв комерцшних банкiв.
Щiльний зв'язок мiж банювськими резервами та сумою депозитiв на банювських рахунках вiдомий як ефект грошового мультиплшатора. Сила цього ефекту в тш чи iншiй економщ та в рiзний час неоднакова, але зрос-тання грошово! маси тд впливом змiн у резервах комерцшних банюв широко використовують економюти як для пояснення складних процеЫв, що розгор-таються на грошовому ринку, так i в практищ грошово-кредитного регулю-
вання. Осюльки цей ефект - двобiчний, то його обов'язково слiд враховувати шд час здiйснення як полiтики грошово-кредитно! експанси, так i обмежу-вально! (рестрикцiйноï) грошово-кредитно! полiтики. Можливiсть посилюва-но! змiни безготiвковоï грошово! маси в межах банювсько! системи загалом порiвняно 3i змiною будь-яких нових банювських резервiв зараховують до базових властивостей кредитно-грошово! системи, зважаючи, що рiзнi джере-ла виникнення нових депозит1в неоднаково впливають на саму банювську систему i можливостi створення додаткових грошей в економщг
Сила мультиплжацшного ефекту на грошовому ринку визначаеться низкою чинникiв. Першим чинником, який ютотно впливае на розмiри грошово! мультиплiкацiï, е норма обов'язкових банювських резервiв. Функщону-ючи як комерцiйнi установи, банки защкавлеш надавати якомога бiльше кре-дш!в iншим ланкам економiки, оскiльки рiзниця у вiдсоткових ставках за на-даними банками позиками та за зобов'язаннями комерцшних банюв перед центральним банком i вкладниками дае !м змогу "утримуватись на плаву", тобто покривати сво! витрати та забезпечувати самофшансування, необхiдне для розширення i вдосконалення !х дiяльностi. Однак необмежене кредиту-вання може створювати серйозш проблеми. Насамперед можливий дисбаланс мiж отриманими банком вкладами та вимогами кшенлв щодо вилучення сво-!х коштiв. Особливо небезпечними е перюди економiчноï нестабiльностi, а-дже в умовах очжування економiчноï кризи можливе обвальне збiльшення кiлькостi вимог вкладниюв про повернення грошей.
Панiка загрожуе банкрутством не лише конкретним банкам, а й ство-рюе умови для дестабшзаци банкiвськоï системи загалом. Вщомим прикладом тако! ситуаци е масовi банкрутства банкiв у часи велико!' депреси початку 30-х роюв ХХ ст. 1стотш фiнансовi труднощi спiткали банкiвську систему США та шших розвинених кра!н i в 70-80-тi роки ХХ ст. На початку XXI ст. ситуащя ускладнюеться посиленням впливу на нащональш банкiвськi системи цикшчност розвитку мiжнародних фiнансових ринкiв. Вщповщний меха-нiзм стримування криз на рiвнi свiтовоï системи фактично поки що вщсутнш. Вiд фiнансових криз передуЫм потерпають банкiвськi системи тих кра!н, якi перебувають на околищ мiжнародноï фiнансовоï системи, адже у високороз-винених кра!нах, що функщонують у центрi цiеï системи, тд впливом перi-одичних криз на грошових ринках поступово розвинулась досить складна та ефективна система кредитно-грошового регулювання. Хоча жодна кра!на не мае досконало! системи, але значною мiрою стабiлiзувати нацiональнi бан-ювсью системи в кра!нах розвиненого капiталiзму вдаеться, тому повний роз-вал цим системам не загрожуе.
Гарантом стшкост банкiвських систем тривалий час були обов'язковi резерви, що забезпечували необхiдний ступiнь лiквiдностi. З поширенням дисконтних операцш i взаеморозрахункiв мiж банками обов'язковi резерви i грошово! маси в об^у. У бшьшосп кра!н необхiднiсть тримати частину залу-чених банками вкладiв у виглядi резервiв передбачена законом. Зобов'язання банюв щодо обов'язкових резервiв визначаеться нормою резервування, що встановлюеться як вщсоток до депозштв. Чим бiльша нестабшьшсть загро-
жуе банювсьюй систем1 краши, а вщповщно { грошовому ринку загалом, тим бшьшу увагу, зазвичай, придшяють цьому важелю регулювання. Тримаючи частину грошей у вигляд1 резерву, банки зазнають певних втрат, оскшьки го-т1вка, що знаходиться в сейфах банку як резерв, не дае вщсотюв. Тобто банк втрачае прибутки, яю б мш отримати вщ активних операцш з цими коштами. Переважно не нараховуються вщсотки { на т кошти, яю збершаються комер-цшними банками як резерви на рахунку в центральному банку.
У центральному банку комерцшш банки тримають сво! кошти не лише через необхщшсть виконувати законодавч1 вимоги для забезпечення депозита. Вони також прагнуть розширити сво! можливост здшснення активних операцш з розмщення ресурЫв { таким чином отримання додаткових до-ход1в, а вщповщно { прибутюв. Тому поряд з обов'язковими резервами ланки кредитно! системи можуть створювати надлишков1 резерви (вшьну лжвщ-шсть). Ц кошти здебшьшого визначають здатшсть кредитно! системи розши-рювати обсяги кредит1в, створювати грошову масу { впливають на р1вень вщ-сотково! ставки на грошовому ринку.
Процес взаемоди попиту та пропозицп банювських резерв1в { норму-вання р1вня вщсотково! ставки можна проанал1зувати за допомогою модел1 ринку резерв1в, яку наводить В. Болдаков [6, с. 52-53]. У свпш ще! модел1 су-купний попит на резерви кредитних установ можна представити як суму не-обхщних обов'язкових резерв1в (ЯЯ) та бажаних обсяпв вшьно! лшвщносп (ЕЯ), тобто ТК =ЯЯ+ЕЯ. М1ж р1внем ринково! вщсотково! ставки та попитом на резерви з боку банювсько! системи юнуе обернена залежшсть. Це пояс-нюеться тим, що шдвищення вщсоткових ставок спричинюе перемщення кошт1в вкладниюв з трансакцшних рахунюв у нерезервоваш активи, тому кредитним установам потр1бно мати менше обов'язкових резерв1в. Кр1м цього, оскшьки утримання надлишкових резерв1в не дае вщсотка, то з шдви-щенням ринкових ставок плани щодо обсягу цих резерв1в зменшуються. Прикладом такого зв'язку може слугувати поступове зниження частки над-лишкових резерв1в у загальних резервах депозитних шститулв США з 1965 по 1977 р. включно з 2,7 до 0,7 % [7, с. 198]. Це стало наслщком збшь-шення вщсоткових ставок, що ютотно шдвищило альтернативш витрати утримання кошт1в як надлишкових резерв1в.
Отже, з1 зростанням ринкових вщсоткових ставок скорочуеться попит як на обов'язков1, так { на надлишков1 резерви (рис.). Лш1я попиту на резерви Б е спадною (нахилена вправо - вниз). Пропозищя резерв1в, своею чергою, мае таю складники: насамперед позичков1 резерви (ВЯ), яю комерцшш кре-дитш установи можуть отримати в центральному банку. Необхщшсть запози-чення цих кошт1в може бути спричинено тим, що комерцшш банки не мають достатньо ресурЫв для створення обов'язкових резерв1в.
1ншою причиною утворення позичкових резерв1в може бути нам1р отримати прибуток, вкладаючи позичеш в центральному банку кошти в цшш папери. Це випдно тод1, коли дохщшсть державних обл1гацш буде вища, шж ставка рефшансування, яка визначае вартють позичкових резерв1в для комер-цшних банюв. Загалом зв'язок пропозицп позичкових резерв1в з ринковою вщсотковою ставкою може бути виражений таким чином:
BR = BR(r - rr) + EC, (1)
s
&
в
к
H г, О 1 I
'о ее о И N О О
.3 'и
В ЕС О
в rr
TR0 TR, Рис. Ринокpe3epeie: попит, пропозиця, рiвновага
де: BR - n03mK0Bi резерви, r - ринкова вщсоткова ставка, rr - ставка рефь нансування, EC - пролонговаш кредити.
Другим складником пропозицп резервiв е непозичковi резерви (NBR), як створюють сaмi кредитнi установи внаслщок здiйснення активних опера-цiй. Насамперед на обсяг цих резервiв впливае пол^ика центрального банку щодо збшьшення чи зменшення оперaцiй з цшними паперами. Це призводить до розширення або звуження пропозицп резервiв. Наприклад, якщо централь-ний банк тд час оперaцiй на вiдкритому ринку скуповуе державт обл^ацп, то непозичковi резерви комерцiйних бaнкiв зростають. Вщповщно пряма пропозицп резервiв, що е також сумою позичкових i непозичкових резервiв (BR+NBR), змiститься вправо до положення S2 (рис.). Вiдповiдно до змщення прямо! пропозицп резервiв вщсоткова ставка матиме тенденцiю до зниження.
Цша кредитних ресурсiв е важливим компонентом формування вщсот-ково! ставки загалом, адже ринки короткострокових i довгострокових креди-тiв щiльно взаемоддать з фондовими ринками та ринками реального кашталу. Внaслiдок цього в тривалому перiодi ставки вiдсоткa на грошовому ринку за-лежатимуть не тшьки вiд конкретно! монетарно! пол^ики, а й вiд загального стану економжи, темпiв розвитку виробництва, динамки цiн, спiввiдношення мiж доходами та видатками уряду, валютного курсу тощо. К^м цього, через досить високий стутнь вiдкритостi економiки, спiввiдношення в рiвнях вщ-соткових ставок у рiзних кра!нах здатне помiтно впливати на пропозицш гро-шових ресурЫв на нaцiонaльному ринку, а також значною мiрою компенсува-ти скорочення попиту на кредитш ресурси з боку нацюнальних виробникiв.
У короткостроковому перiодi вплив центрального банку на щну грошей залежить вщ ефективностi дiяльностi кредитних iнститутiв i, зокрема, вiд !х резервного забезпечення. Вплив бaнкiвських резервiв на створення грошей багатоступеневий i мае кшька кaнaлiв. Кредитна дiяльнiсть дае змогу комер-цiйним банкам перетворювати нагромаджеш пасиви в aктивнi грошi. Через банювсью операцп, як вiдомо, здшснюеться основна маса взaеморозрaхункiв
м1ж суб'ектами господарювання. Насамперед, створення грошей вщбуваеться завдяки об1гу чеюв, в ход1 якого розгортаеться ланцюгова реакщя прискорено-го зростання грошово! маси (у вигляд1 чеюв). Сила ц1е! реакци визначаеться передуем нормою обов'язкового резервування. Чим нижча ця норма, тим бшь-ш1 можливост мають комерцшш банки для надання наднормативних резерв1в у кредит { тим, вщповщно, бшьшим буде ефект грошово! мультиплжаци.
Активна кредитна д1яльшсть комерцшних банюв ютотно впливае на монетизащю боргових зобов'язань суб'екта господарювання - боргов1 зо-бов'язання перетворюються в ефективш плат1жш засоби у вигляд1 депозита. Це вщбуваеться, наприклад, шляхом дисконтування вексел1в, коли вони ску-повуються у приватних ф1рм за заниженими цшами. Погашення боргових зобов'язань приватним сектором вщбуваеться з розривом у час 1, як показують спостереження, дещо повшьшшими темпами, шж випуск плат1жних засоб1в. Це створюе розрив м1ж сумами депозитних грошей, створених банками, { ти-ми, що повертаються в банювську систему. Внаслщок цього грошова маса в господарському об1гу мае тенденцш до зростання.
Ще одним важливим чинником, який визначае процес грошово! муль-типлжаци, е частка готаки в грошовому об1гу. Практика свщчить, що ек-спанЫя банювських кредита { депозитних вклад1в, як правило, супроводжу-еться певним нарощуванням обсяпв готаки в позабанювському об1гу. Розпо-дш грошово! маси на готаку та депозитш вклади визначаеться нам1рами на-селення. Обсяг кушвл1 товар1в { послуг у роздр1бнш торговельнш мереж1 ю-тотно збшьшуеться перед святами, в перюд л1тшх вщпусток тощо. Внаслщок цього зростае частка готаки в позабанювському об1гу за рахунок скорочення депозитних вклад1в. Необхщшсть забезпечити зростання вимог у готащ спо-нукае комерцшш банки скорочувати сво! резерви як за рахунок готаки, що знаходиться в самих банках, так { замовляючи цю готаку в центральному банку.
Своею чергою, скорочення резерв1в обмежуе можливост банювсько! системи щодо нарощування грошово! маси. Окр1м цього, розширення чекових розрахунюв спонукае банки до збшьшення нових резерв1в з метою шдтриман-ня на певному р1вш сшввщношення м1ж обсягами резерв1в { чекових депозита. Така тенденщя теж призводить до певних обмежень у нарощуванш кредитних ресурс1в банюв 1, вщповщно, до уповшьнення зростання маси безготакових грошей. Зростання безготакового обслуговування дшових операцш спричинюе також перемщення частини грошових ресурс1в економ1чних суб'екпв з тран-сакцшних рахунюв на рахунки, що дають вщсотки. Осюльки термшов1, ощад-т, валютш рахунки вимагають вищого резервування, то це уповшьнюе зростання грошово! маси. Чим бшьша частка готаки, тим слабшим буде ефект мультиплжаци, { навпаки. 1ншим чинником, який визначае стутнь розширення грошово! маси, е норма ефективного резервування. З урахуванням обох чинни-юв грошовий мультиплшатор (Кт) показуе сшввщношення грошово! маси (Му) та грошово! бази (Мн) ^ може бути визначений таким чином:
1 + М0/Б
(2)
де: Кт - грошовий мультиплжатор, М0 - го^вка, В - депозити, Я - банювсью резерви.
Розглянемо, як впливае частка готiвки та норми резервування на роз-мiри грошового мультиплжатора Кт (табл.) [8, с. 283].
Табл. Теоретичш значення грошового мультиплшатора
Частка гот1вки, % Норма резервування
5 % 10 % 20 %
0 20,0 10,0 5,0
5 10,3 6,9 4,0
10 6,9 5,3 3,6
20 4,2 3,6 2,8
30 3,0 2,7 2,3
Найбшьшого досв^ застосування обов'язкового резервування набула банкiвська система США. В американськш економiцi його активно використо-вувала Федеральна резервна система з метою регулювання розмiрiв банювсь-кого кредитування залежно вiд фази дшового циклу. Зокрема, в 70-80-х роках ХХ ст. за допомогою шдвищення норм резервування вiдбувалася жорстка мо-нетарна полiтика для запобпання посиленню шфляци. У 90-х роках ХХ ст. зниження норми обов'язкового резервування сприяло пожвавленню дшово! ак-тивностi внаслiдок розширення можливостей банювського кредитування.
Значення норми резервних вимог особливо зросло з посиленням про-цеЫв дерегулювання в кредитнiй сферi розвинених кра!н. Наприклад, у США оновлення грошово-кредитно! полiтики супроводжувалося поширенням обов'язкового резервування навiть на т кредитнi установи, якi не входили до складу Федерально! резервно! системи. Цей важшь почав активно використо-вуватися для змщнення позицiй американських кредитних шститу^в у мiж-народнш конкуренцi! в банкiвськiй сферi. З щею метою половина всiх депо-зитiв американських банкiв була звшьнена вiд необхiдностi обов'язкового резервування. Зокрема, було скасовано обов'язковi резерви щодо особистих вкладiв. За задумом авторiв реформи, це мало сприяти залученню додаткових вкладiв вiд населення, оскшьки звiльненi вiд обтяжливих неприбуткових ре-зервiв банки могли шдвишувати винагороду за цими вкладами [7, с. 228].
З точки зору ефективност впливу на грошовий общ особливого значення набувае гнучюсть встановлення ставок обов'язкового резервування залежно вщ виду активiв i пасивiв, !х строюв i розмiрiв. Зпдно з французьким методом (що на сьогодш не поширений), обов'язковi резерви мають встановлюватись у вiдсотках стосовно активiв - кредитiв, що надае банк. Проте найбшьш пошире-на практика визначення рiвнiв мiнiмальних резервних вимог щодо обсяпв па-сивiв. Цi рiвнi залежать вiд терммв кредитування та !х розмiрiв. Чим бiльшi термiни, на якi залучеш ресурси, тим менша небезпека !х вилучення. Вщповщ-но, резервнi вимоги можуть встановлюватись на нижчому рiвнi i навпаки. Так, у США резервш вимоги щодо термiнових вкладiв скасовано 1980 р.
Значною мiрою рiвень резервних вимог визначаеться нащональними особливостями економiки кра!н, стану грошового обпу, рiвня iнфляцi! та
ринково! ставки вщсотка. Найвищi норми резервування характеры для Ггали, 1спани, Австри, де вони становлять 25 %. Водночас у Швейцари, Бельгп, Hi-дерландах, Люксембурзi вони зовсiм не застосовуються. При цьому вкладен-ня кошта у банки саме цих краш багатьма вважаеться найбiльш привабли-вим. Банки тих краш, де обов'язкове резервування не застосовуеться або ставки його вщносно нижч^ мають конкурентну перевагу на свгговому ринку. К^м того, диференцiацiя резервних вимог - важливий чинник шдтримки конкурентного середовища в межах нацiональних економж. Iнтеграцiйнi про-цеси в Сврош та створення валютного союзу европейських держав з переходом до використання единоï европейсь^' валюти актуалiзували проблему гармонiзацiï норм резервування в рiзних кра'нах.
Рiвень обов'язкових резервiв в останне десятилiття мае тенденцш до зниження внаслщок стабiлiзацiï та вдосконалення нацiональних банкiвських систем, i свiдчить про поступове зменшення ролi обов'язкового резервування як iнструменту грошово-кредитного регулювання на користь iнших важелiв монетарноï полiтики. Пояснення цьому слщ шукати в особливостях впливу цього шструменту, адже через можливiсть швидких i потужних змiн у грошо-вiй масi внаслiдок змiни в нормах резервування, виникае загроза непрогнозо-ваних ситуацш на грошовому ринку в короткостроковому перiодi. Цей ва-жiль неефективний, коли необхiдно зробити невелику корекщю грошовоï маси. Крiм цього, якщо змiни в нормах резервування вщбуваються за рiзними видами депозитiв у неоднаковому напрям^ це дезорiентуе та дестабiлiзуе роботу комерцшних банюв.
Висновки. Аналiз ди грошового мультиплiкатора допомагае глибше зрозумiти механiзм впливу ставок обов'язкового резервування. Шдвищення норми резервування призводить до швидкого затухання процесу грошовоï мультиплiкацiï, внаслiдок чого зростання пропозици грошей уповiльнюеться, що стримуе шдвищення рiвня цiн в економiцi. Вщповщно, зниження норми обов'язкових резервiв спричинюе зворотну реакцiю грошового ринку та реаль-ноï економiки. Оскiльки обсяг вшьних кредитних банювських ресурсiв зрос-тае, то можливостi створення додатковоï кредитноï грошовоï маси можуть миттево розширюватись. Конкретна практика використання резервування ду-же рiзноманiтна i здебшьшого визначаеться ступенем розвитку нацiональноï грошово-кредитноï системи, специфiкою соцiально-економiчних завдань, що стоять перед економжою загалом i перед кредитною системою зокрема.
Якщо з метою скорочення грошовоï маси шдвишуються норми резервування, вщбуваеться зниження ступеня лiквiдностi тих банюв, яю не мають iстотних резервiв. Це, своею чергою, зумовлюе зниження прибутковост ïx дь яльностi та зменшення конкурентоспроможность Поряд з цим виникае потреба шдтримки таких банювських установ центральною монетарною владою за рахунок ix рефiнансування та розширення купiвлi цiнниx паперiв. Внаслщок бажаного ефекту вiд пiдвищення норм резервування не буде досягнуто. Не-должи цього важеля монетарноï пол^ики проявляються також у небезпецi необгрунтованоï змiни в структурi банкiвськиx операцш на користь тих, якi мають нижчий рiвень резервування або взагалi не залученi в базу резервуван-
ня. Полем для подальших дослщжень можуть бути особливост застосування норми резервних вимог у банювсьюй системi Укра!ни, зокрема в умовах фь нансово! кризи та загрози стабшьност банкiв.
Лггература
1. Грошi та кредит / IB. Алексеев, М.К. Колiсник, О.Й. Вiвчар, П.Г. 1льчук. - Л^в : НУ мЛьвiвська полiтехнiкам, 2004. - 168 с.
2. 1вас1в Б.С. Грошi та кредит/ 1ваав Богдан Степанович. - Тернопiль : Карт-бланш, 2005. - 528 с.
3. Лютий 1.О. Грошово-кредитна пол^ика в умовах перехщно! економiки : монографiя/ I.O. Лютий. - К. : Апка, 2000. - 240 с.
4. Матвieнко П.В. Розвиток грошово-кредитних вiдносин у трансформацiйнiй економь цi Укра1ни/ П.В. Матвiенко. - К. : Наук. думка, 2004. - 256 с.
5. Грошi та кредит / Савлук М.Г, Мороз А.М., Лазепко I.I., Пуховкша М.Ф., Шамо-ва I B. / за ред. М.Г Савлука. - К. : КНЕУ, 2006. - 744 с.
6. Болдаков В. Обов'язкове резервування як шструмент грошово-кредитно! пол^ики/ В. Болдаков // Вюник НБУ. - 1998. - № 1. - С. 52-53.
7. Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика/ Э.Дж. Долан, К.Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл. - СПб. : Санкт-Петербург оркестр, 1994. - С. 198-228.
8. Бурда М. Макроекономша: Свропейський контекст / М. Бурда, Ч. Виплош. - К. : Ос-нови, 1998. - 283 с.
УДК 336.71(477)+339.727 Acnip. О.Б. Бус - Утверситет банмвськог справи
Нащонального банку Украти, м. Kuïe
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАНВАЦП БАНК1ВСЬКОГО НАГЛЯДУ, КОНТРОЛЮ ТА РЕГУЛЮВАННЯ В ЗАРУБ1ЖНИХ КРА^Х
Розглянуто мiжнародний досвщ становлення банювського нагляду та розробле-но рекомендацп щодо вдосконалення банкiвського нагляду в Укршш.
Post-graduate О.В. Bus - University of banking of the National bank
of Ukraine, Kyiv
Peculiarities of banking supervision, control and regulation
in foreign countries
The article considers the international the experience of bank supervision and the general recommendations for bank supervision improving in Ukraine are worked out
Як засв1дчуе свгговий досвщ, для забезпечення економ1чного розвитку краши, ефективного функцюнування банювсько! системи загалом та д1яль-ност окремих банюв велике значення вщграють спещальш шститути з пи-тань нагляду, контролю та регулювання д1яльност1 банюв. Питання банювсь-кого нагляду та регулювання в крашах з розвинутою економжою значно ак-туал1зувалось впродовж останшх 15-20 роюв [3].
Проблеми оргашзаци банювського нагляду та регулювання дослщжу-вали заруб1жш та вггчизняш вчеш, зокрема: П. Роуз, К. Радхер, Ф. Мишюна, В.В. Масленников, В.П. Поляков, Л.О. Примостка, А.М. Мороз, К.С. Раевсь-кий, Г. О. Кришталь та шш1.
На сьогодш майже кожна з економ1чно розвинутих краш мае свою специфшу оргашзаци та тдпорядкування наглядового органу. Ми виконали
