CC BY
20
ного податку, держава гармошзуе власнi iнтереси з штересами суб'еклв малого тдприемництва.
Розвиток малого пiдприeмництва е необхвдним для розвитку економь ки краши, вш забезпечить зменшення безробггтя, а тодi пiдняття середнього рiвня доходiв населення.
Л1тература
1. Податковий кодекс Украши вщ 02.12.2010 р., № 2755-VI, п. 154.6 ст. 154.
2. М1ночкша О. Економ1чне обгрунтування ставок единого податку для суб'ектгв тд-приемницько! д1яльност1 - ф1зичних оаб.
3. Лист ДПС № 167 вщ 11 квггня 2011 р. Депутатський запит Святослава Олшника.
4. Журнал "б1знес пропозищя" - податковий кодекс продовжуе руйнувати малий б1знес. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.biznes-pro.ua/index.php? page=9&id=1199.
5. Нащональна програма сприяння розвитку малих пiдприемств в Украiнi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
6. Постанова КМУ: Про затвердження Порядку використання у 2010 рощ кош™, перед-бачених у державному бюджет для мiкрокредитyвання сyб'ектiв малогощприемництва вiд 12.10.10 р., № 923 № 195.- 2010 - // Урядовий кур'ер.
7. Тетяна Павлюк для порталу "Економiчна правда"- "Навщо малому бiзнесy спрощене оподаткування" 15.03.11.
8. Анашз свiтового досвiдy фшансування малого бiзнесy. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kraspubl.ru/content/view/136/56/1/1/.
9. Кужель О. Малий бiзнес не наповнить бюджет. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.chp.com.ua/all-news/item/15172-ediniy-podatok-i-tinizatsiya-ekonomiki-nikudi-ne-znik-li? tmpl=component&print=1.
Червинская О.С., Пиксайкин Н.Ю. Эффективность функционирования малого предпринимательства в Украине
Отражены недостатки налогообложения малого бизнеса, осуществлен анализ развития малого предпринимательства, проведено сравнение с другими странами и приведено влияние на деятельность предприятий малого бизнеса изменения Налогового кодекса Украины в 2011 году.
Ключевые слова: Налоговый кодекс Украины, малый бизнес, единый налог, социальный взнос, налоговая нагрузка, кредитование, налоговые каникулы, НДС.
Chervinska O.S., Piksaykin N.Yu. Efficiency of functioning of small enterprise in Ukraine
The lacks of taxation of small business are reflected, the analysis of development of small enterprise is carried out, comparing is conducted to other countries and influence on activity of enterprises of small business of change of the Internal Revenue Code of Ukraine is resulted in 2011 year.
Keywords: Internal Revenue Code of Ukraine, small business, united tax, social payment, tax loading, crediting, tax vacations, VATS.
УДК368.914+657.412.7 Астр. Г.Т. Шелестак -
Ужгородський нацюнальний унтерситет
СУТН1СТЬ I ЗНАЧЕНИЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 НЕБАНК1ВСЬКИХ Ф1НАНСОВИХ 1НСТИТУТ1В У РОЗВИТКУ Ф1НАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА
Розглянуто основш шдходи щодо трактування поняття небанювсьга фiнансовi ш-ститути та проаналiзовано ix мюце та значення у розвитку фшансового посередництва
Ключовг слова: небангавсьга фiнансовi установи, конкурентоспроможшсть, ри-нок фшансових послуг
Постановка проблем. Упродовж останшх роюв на ринках фшансо-вих послуг розвинених кра1н важливу роль стали виконувати спещ^зоваш небанкiвськi фiнансовi установи, якi посщають важливе мiсце в нагрома-дженш i мобшзацп грошового капiталу i наданнi фiнансових послуг юридич-ним i фiзичним особам. Вiдтак ютотно зростае значення небанкiвських фь нансових шститупв на ринку фiнансових послуг, яю здатнi вiдiгравати важливу роль у соцiально-економiчному розвитку Укра1ни, оскiльки вони мо-жуть запропонувати бiльш широкий спектр спецiалiзованих фшансових послуг, нiж банки. На сьогодш цi установи мають значний потенщал для досяг-нення конкурентоспроможносп на ринку фiнансових послуг, проте не вико-ристовують його повною мiрою.
До небанкiвських фiнансових шститупв, згiдно зi Законом Укра1ни "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг", належать кредитш спiлки, ломбарди, лiзинговi компанп, довiрчi товариства, страховi компанп, установи накопичувального пенсiйного забезпечення, ш-вестицiйнi фонди i компанп та iншi юридичш особи, виключним видом дь яльност яких е надання фiнансових послуг [5].
Метою роботи е узагальнення та формування методичних основ та характерних особливостей сутносп небанкiвських фшансових шститупв у розвитку фiнансового посередництва.
ОбГрунтування отриманих наукових результат1в В основi дiяль-ностi небанкiвських фшансових установ лежить теорiя фiнансового посередництва, предметом яко1 е функцп, цiлi та механiзми функцiонування фшансових посередниюв. 1сторично iнститути фшансового посередництва виника-ють з моменту подшу працi у сферi обслуговування кругооб^ фiнансових активiв, поступово виокремлюючись у самостiйний вид бiзнесу. Послуги фь нансових посередникiв об'ективно зумовлеш потребами ринку. Без фшансо-вого посередництва можлива загроза операцiйного звуження ринку i бартери-зацп господарського життя, коли мають мюце безпосередш товарообмiни без використання грошей [3].
Спецiалiзованi кредитнi iнститути виникли для того, щоб взяти на себе частину послуг, якi не виконують комерцiйнi банки. Доведено, що бшь-шiсть випадкiв найефективнiшого перемщення фiнансових ресурсiв вiд 1х власниюв до позичальниюв забезпечуються фiнансовими посередниками.
Фшансове посередництво як окремий специфiчний вид економiчноl дiяльностi видiляеться вшма сучасними економiстами. За визначенням вщо-мого американського економiста Ф. Мишкша, фiнансове посередництво - це процес непрямого швестування, за якого фiнансовi посередники купують кошти в тих, хто 1х заощадили, i своею чергою, надають позики iншим [8, с. 654]. Таке визначення не е цшковито повним, оскшьки фiнансовi посередники надають не лише позики (позики надають, зазвичай, лише банювсью установи), а й вкладають кошти в корпоративш права та iншi цiннi папери. 1стот-ним у цьому визначеннi е те, що фшансове посередництво варто розумии як дiяльнiсть, що сприяе трансформацп заощаджень в швестицп. Тож фшансове посередництво - це система опосередкованого фшансування, яка полягае в залученш фшансових ресурив з метою 1х подальшого розмiщення у фшансо-
вi активи. А коли залучеш ресурси вкладаються в нефiнансовi активи, то не йдеться про фшансове посередництво.
На основi дослщжень Роберта В. Колба, Ржкардо ДЖ. Родригеса Грун-туеться i визначення у словнику "Ринок фiнансових послуг" А. Загороднього, Г. Вознюка [4, с. 414] термша фiнансовi посередники, що представляють собою фiнансовi iнститути, якi акумулюють фонди вiд одше! групи iнвесторiв i роблять 1х доступними для шших економiчних одиниць. 1хню думку шдтри-муе i Т. Смовженко, щентифжуючи фiнансових посередникiв як фiнансовi установи, якi акумулюють грошовi кошти населення (а також тимчасово вшь-ш кошти пiдприемств, фiрм, що утворюються в них у процес господарюван-ня) i на комерцшнш основi надають 1х у тимчасове користування фiрмам i населенню.
Зпдно з аналiзом праць С. Маслово!, О. Опалова основна функцiя фь нансових посередникiв - це допомога в передачi коштiв вiд потенцшних за-ощаджень до потенцiйних позичальниюв i навпаки [7].
Смолянська О. у своему навчальному пошбнику "Фiнансовий ринок" зазначае, що фiнансовi посередники - це фiнансовi установи, до яких належать суб'екти банювсько! системи та небанювсько!, фiнансовi та кредитнi ш-ститути, контрактш фiнансовi iнститути.
Буднiк М. зазначае, що на фшансовому ринку здшснюе свою дiяль-нiсть велика юльюсть посередникiв, якi за визначену плату надають рiзнi ви-ди фшансових послуг. Ц послуги пов'язанi з емiсiею i обiгом на вторинному ринку фiнансових активiв. На первинному ринку посередники сприяють ш-вестуванню кошпв у рiзнi галузi економжи та залученню коштiв для забезпе-чення потреб державного бюджету. На вторинному ринку фiнансовi посередники забезпечують стабiльне функцiонування ринку, а також задовольняють iнтереси юридичних та фiзичних осiб щодо iнвестування кошпв у фiнансовi активи та вилучення !х з процесу iнвестування. При цьому посередники надають шформацшш, консультацiйнi, управлiнськi послуги [1, с. 31].
Таким чином, можна зробити висновок, що фiнансовi посередники -це фiнансовi шститути, якi акумулюють вшьш грошовi кошти економiчних суб'екпв, розмiщують !х на ринки позичкових капiталiв у формi кредитiв i вкладень у рiзноманiтнi цiннi папери. У процеш свое! дiяльностi вони ство-рюють новi вимоги i зобов'язання, якi стають товаром на фшансовому ринку.
У сучаснш економщ iснують рiзнi види фiнансових посередниюв. Наприклад, вiдповiдно до класифжацп у США видшяють три групи: депозит -нi шститути; договiрнi ощаднi шститути; швестицшш посередники. 1нститу-ти, яю вiдносять до розряду банкiвських, формують першу групу. Друга i третя групи, а також кредитш спшки е елементами парабанювсько! системи.
У мiжнароднiй практицi серед фiнансових посередниюв виокремлю-ють: депозитнi, контрактно-ощаднi та швестицшш установи.
Вичизняна економiчна лггература класифiкуе фiнансових посередни-кiв за !х участю у формуваннi пропозицп грошей: 1) банки, якi через грошо-вий мультиплiкатор здатнi впливати на пропозищю грошей; 2) небанювсью фiнансовi iнститути, якi не можуть впливати на пропозицiю грошей. Тому
сyб'eкти дpyгоï групи e чистими посеpедникaми, оскшьки вони не можуть pозмiстити бшьше кошпв, нiж сaмi aкyмyлювaли.
Необxiдно зaзнaчити, що в економiчнiй лiтеpaтypi поняття "фiнaнсовi посеpедники", "фiнaнсовi шститути" i "фiнaнсовi yстaнови" чaсто ототожню-ються aбо ïм дaються подiбнi xapaктеpистики. Спpобy дaти ïм pi3^ xapaкте-pистикy зpоблено y дослiдженняx О. Доpош, I. Кapaкyлевоï [3, б]. О^м того, С. Maсловa, О. Опaлов y пpaцi "Ф^нтовий pинок" xapaктеpизyють ф^нто-вi шститути - як посеpедники, якi зaбезпечyють зyстpiч iнвестоpa i позичaль-нига [7, с. 15]. А в npa^ "Ринок фiнaнсовиx послуг" щ ж aвтоpи щентиф^-ють ф^нсову yстaновy як юpидичнy особу яга згiдно i3 зaконодaвством пев-roï кpaïни нaдae одну aбо кшьга фiнaнсовиx послу.
У своïx дослiдженняx ми пiдтpимyeмо думку, що фiнaнсовi шститу-ти - юpидичнi особи, яю згiдно з лiцензiями i вщповщними дозволaми деp-жaви здшснюють фiнaнсовi послуги, a фiнaнсовa yстaновa - юpидичнa особa, якa зпдно 3i зaконом нaдae одну чи декшьга фiнaнсовиx послуг тa яга внесе-нa до вiдповiдного pеeстpy y поpядкy, встaновленомy зaконом. До ф^нто-виx yстaнов нaлежaть бaнки, кpедитнi спiлки, ломбapди, лiзинговi комтнп, довipчi товapиствa, yстaнови нaгpомaджyвaльного пенсшного зaбезпечення, стpaxовi компaнiï, iнвестицiйнi фонди i комтнп тa iншi кфидичш особи, виключним видом дiяльностi якиx e нaдaння фiнaнсовиx послуг.
Сaвлyк М., pозглядaючи фiнaнсовиx посеpедникiв, зaзнaчae, що не-бaнкiвськi фiнaнсовi yстaнови пеpевaжно фyнкцiонyють поpiвняно y вyзькиx сектоpax pинкy, де вимaгaються особливi знaння, спецiaльнi теxнiчнi зaсоби, ^ийоми [2, с. 459]. Знaчно бшьше ïx виникло тaм, де yтвоpились "нiшi" y 3a-доволеннi попиту нa окpемi види фiнaнсовиx послуг. Особливого пошиpення цi iнститyти табули в тaкиx сфеpax:
• зaлyчення дpiбниx зaощaджень домогосподapств;
• фiнaнсyвaння iнновaцiйноï дiяльностi;
• стpaxyвaння;
• мiкpокpедитyвaння;
• зaбезпечення соцiaльниx rapaKon;
• довгостpоковi iнвестyвaння кaпiтaлy;
• pозмiщення цiнниx пaпеpiв пpомисловиx пiдпpиeмств.
У своïй дiяльностi небaнкiвськi фiнaнсовi yстaнови мaють бaгaто спiльного з бaнкaми, a сaме:
• функцюнують y тому сaмомy сектоpi pHmy, що й бaнки, - y re^ropi опосе-pедковaного фiнaнсyвaння;
• фоpмyють своï pесypси, випyскaючи тздбно до бaнкiв боpговi зобов'язaння, яю менш лшшдт, нiж зобов'язaння бaнкiв, пpоте теж можуть pеaлiзовyвaти-ся na pHmy як додaтковий ф^нтовий iнстpyмент;
• pозмiщyють своï pесypси в доxiднi aктиви, купуючи боpговi зобов'язaння, ствоpюючи влaснi вимоги до шшж економiчниx сyб'eктiв, xоч щ вимоги менш лiквiднi i бшьш pизиковaнi, нiж aктиви бaнкiв;
• дають щодо ствоpення зобов'язaнь i вимог m тиx сaмиx зaсaдax, що й бaнки: ïx зобов'язaння меншi 3a pозмipaми, бiльш лшшдт i коpотшi 3a теpмiнaми, шж влaснi вимоги, внaслiдок чого ïx плaтежi 3a зобов'язaннями меншi, шж нaдxодження 3a вимогaми, що ствоpюe бaзy для пpибyтковоï дiяльностi.
Разом з тим посередницька дiяльнiсть небанкiвських фшансових уста-нов мае низку особливостей, що ютотно вiдрiзняють ïï вщ банювськоь По-перше, вона не пов'язана з тими операщями, що визнаш як базовi банкiвськi. По-друге, вона не зачшае процесу створення депозипв i не впливае на дина-мiку пропозицiï грошей, а отже, немае потреби контролювати ïx дiяльнiсть так само ретельно, як банювську, насамперед поширюючи на них вимоги обов'язкового резервування. По-трете, вона е вузько спецiалiзованою i здшснюеться за двома критерiями: за характером залучення вiльниx грошо-вих кошпв кредиторiв i за тими додатковими послугами, якi надають фшан-совi посередники своïм кредиторам.
Низку методолопчних проблем у xарактеристицi понять "небанювськ фiнансовi iнститути", "небанювськ фiнансовi установи", "небанювсью фь нансовi посередники" та "парабанки" зумовлюе вiдсутнiсть в економiчнiй термiнологiï та юриспруденцiя вичерпного ïx визначення та тлумачення.
У словнику банювських термiнiв та фiнансовому словнику А. Заго-роднього, Г. Вознюка, Т. Смовженко наголошено лише на основнш вщмш-ностi мiж банками та парабанками: "... небанювсью фiнансовi установи вщ-рiзняються вщ банкiв тим, що дiють на фшансовому ринку, не емпуючи власних боргових зобов'язань, а лише власш акцп. Усi ризики, пов'язанi зi змiною вартостi активiв i пасивiв, розподiляються при цьому лише серед ак-цiонерiв" [4, с. 256].
Науковий аналiз лiтературниx джерел дае тдстави стверджувати, що тiльки в уже згаданому фiнансовому словнику та словнику банювських тер-мiнiв, у монографп А. Пересади "Управлiння швестицшним процесом" фь нансово-кредитну систему подшяють на банкiвську та парабанкiвську. У складi парабанкiвськоï системи видiляють спецiалiзованi фiнансово-кредитнi iнститути та поштово-ощаднi системи. Цiеï думки дотримуеться i М. Савлук [2, с. 462]. Вважаемо, що поштово-ощадш установи доцiльнiше було б роз-глядати як вид спецiалiзованиx банкiв, а брокерськi та дилерсью фiрми - як елементи шфраструктури прямого фiнансування.
У використанш цих характеристик парабанкiв опускаеться ïx родова сутнiсть i функцiональна взаемозалежнють. Спробу систематизувати i дати трактування небанкiвським фiнансовим установам висвiтлено у робот I. Ка-ракулова [6]. Проте у ïï дослщженнях небанювсью фiнансовi установи оха-рактеризованi дещо вузько та ïx фiнансовi послуги обмежуються лише такими, що вщмшш вiд банкiвськиx.
Рисiн В. у свош монографiï "Залучення заощаджень населення фшан-совими посередниками" визначае небанювсью фiнансовi установи як установи кредитноï системи, що акумулюють грошовi доходи, капiтал та заоща-дження населення, пiдприемств, держави, спецiалiзуючись на виконаннi юль-кох операцш (часто кредитування тих сфер, яю е ризикованими для приват -них банюв, наприклад сiльське господарство, мале пiдприемництво) або об-слуговування обмеженого кола кшентури (нерiдко на пшьгових умовах). Автор наголошуе на тому, що формування грошових ресуршв небанкiвськиx фь нансових установ мае ту особливють, що воно не е депозитним, тобто переда-
ними ïм коштaми влaсники не можуть тaк вiльно скоpистaтися, як бянювсь-кими чековими вклaдaми.
Bиxодячи 3 подшу сyб'eктiв фiнaнсового pинкy y дослiдженняx B. Смaгiнa нa емiтентiв, iнвестоpiв, пpофесiйниx yчaсникiв, pегyлятоpiв, вщ-несемо небaнкiвськi фiнaнсовi yстaнови до тpетix, оскiльки вони нaсaмпеpед e оpгaнiзaцiями, якi зaбезпечyють фyнкцiонyвaння iнфpaстpyктypи фантового pинкy. Iснye понaд Bö ноpмaтивниx докyментiв, y якиx згaдyeться понят -тя "небaнкiвськa фiнaнсовa yстaновa", пpоте в жодному 3 ниx не подaeться чiтке визнaчення цього поняття, окpiм того iснyють 3нячш сyпеpечностi що-до його тpaктyвaння. Це пiдтвеpджye i пpоведений aнaлiз вiдповiдниx ноpмa-тивниx докyментiв вичюняного зaконодaвствa.
У 3в'я3ку i3 3мшями, якi внесенi до ноpмaтивниx докуменпв y 2öö9 p., y щ визнaчення необxiдно внести доповнення. Haпpиклaд, y pa3i пpийняття зaконопpоектy "^о внесення змiн до деякиx зaконодaвчиx aктiв Укpaïни 3 питaнь дiяльностi системи кpедитноï коопеpaцiï". Цей ^оект зpiвняe ^едит-нi спiлки y пpaвax 3 бaнкaми. Змiни до Зaконy "Пpо бaнки i бaнкiвськy дiяль-нiсть" до3волили кpедитним спшкям ствоpювaти коопеpaтивнi бaнки.
Висновки. Беpyчи до yвaги викладене вище, та нaшy думку, доцiльно зaпpопонyвaти вгонячення "небaнкiвськиx фiнaнсовиx iнститyтiв" - як фшян-совиx посеpедникiв, якi aкyмyлюють тимчaсово вiльнi гpошовi кошти суб^кив господapювaння тa фiзичниx осiб 3 метою нaдaння фiнaнсовиx послуг.
Це вгонячення шиpше xapaктеpизye сфеpy дiяльностi небaнкiвськиx фiнaнсовиx iнститyтiв i спектp фiнaнсовиx послуг, як вони нaдaють. Це в по-дaльшиx дослiдженняx дaсть 3могу здiйснити aнaлiз ïx дiяльностi тa оцiнити ïx piвень конкypентоспpоможностi.
Досвiд pозвинениx кpaïн свщчить, що 3a ефективного фyнкцiонyвaння небaнкiвськиx фiнaнсовиx iнститyтiв досягaeться знaчний економiчний ефект. Це пpоявляeться y спpоможностi ефективно впливaти нa зpостaння об-сягiв iнвестицiйниx pесypсiв в економщ кpaïни, зaдовольняючи потpеби еко-номiчниx сyб'eктiв y необxiдномy кaпiтaлi. Цей ня^ямок e особливо a^yarn-ним для Укpaïни в сyчaсниx yмовax побудови iнвестицiйно-iнновaцiйноï мо-делi pозвиткy нaцiонaльноï економiки тa ïï фiнaнсовоï системи.
Лiтеpатуpа
1. Будшк M.M. Фшяпсовий pипок : пявч. поабн. / M.M. Будшк, Л.С. Mapтюшевa, H.B. Сaблiпa. - К. : Bto-во "Цептp пявч. лiт-pи", 2öö9. - 334 с.
2. Сявлук M.I. Гpошi тя кpедит / M.I. Сявлук, A.M. Mоpоз, M^. Пyxовкiпa тя ш. / 3a 3ar. pед. M.I. Сявлукя. - К. : Bид-во КЖУ, 2öö2. - 59B с.
3. Доpош О.Л. Hебaпкiвськi фшяпсов1 ш-ти в екопом1чшй систем1 Укpaïпи : дис. кяпд. екоп. тук: спец. öB.ö1.ö1 - екопомiчпa теоpiя / О.Л. Доpош. - Льв1в, 2öö3. - 224 с.
4. Зarоpодпiй А.Г. Рипок фiпaпсовиx послуг : теpмiнолог. словник / А.Г. Зarоpодпiй, Г.Л. Bознюк. - Льв1в : Bид-во "Бескщ Бгт", 2ööB. - 544 с.
5. Зякоп Укpaïпи "^о фшяпсов1 послуги тя деpжaвпе pегyлювaння pипкiв фiпaпсовиx послуг" / I3 3мшями, впесепими 3пдпо i3 Зякопями вщ ö6.ö2.2öö3 p., № 485-IV (BBP, 2öö3. -№ 14, ст. 1ö4); вщ 15.12.2öö5 p., № 32ö1-IV (BBP, 2öö6. - № 13, ст. 11ö) // Biдомостi Bеpxов-по1 Ряди (BBP). - 2öö2. - № 1. [Електpоппий pесypс]. - Доступпий 3 http://www.rada/gow/ua.
6. Kapaкyловa I.С. Hебaнкiвськi фшяпсов1 устяпови пя pипкy фiпaпсовиx послуг У^я-ши : дис. кяпд. екоп. пяук: спец. öB.öö.öB - rpошi, фшяпси i ^едит / I.С. Kapaкyловa. - К., 2ööB. - 234 с.
7. Маслова С.О. Ринок фшансових послуг : навч. noci6H. / С.О. Маслова, О.А. Опалов. -К. : Вид-во "Кондор". - 2006. - 192 с.
8. Мишкш С.Ф. Економжа грошей, бангавсько! справи i фiнансових ринкiв : пер. с англ. / С. Ф. Мишкш. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 963 с.
9. Ринок фшансових послуг. Програма дистанц : навч. поабн. / за заг. ред. Т.С. Смов-женко. - К. : Вид-во НБУ. - 1998. - С. 256-258.
10. Школьник 1.О. Стратепя розвитку фшансового ринку Украши : дис. ... д-ра екон. наук: спец. 08.00.08 - грош^ фшанси i кредит / 1.О. Школьник. - Суми, 2008. - 440 с.
Шелестак А.Т. Сущность и значение деятельности небанковских финансовых институтов в развитии финансового посредничества
Рассмотрены основные подходы к трактовке понятия небанковские финансовые институты и проанализировано их место и значение в развитии финансового посредничества
Ключевые слова: небанковские финансовые учреждения, конкурентоспособность, рынок финансовых услуг
ShelestakA.T. Essence and meaning of non-bank financial institutions in development of financial intermediation
In the article basic approaches are considered in relation to interpretation of concept nonbank financial institutes and their place and value are analysed in development of financial mediation
Keywords: nonbank financial institutions, competitiveness, market of financial services.
