CC BY
40
леонтолопя i стратиграфiя" / Ю.В. Алексеева; Одес. регюн. iH-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президеш^ Укра1ни. - Одеса, 2005. - 20 с.
7. Державне управлшня розвитком туристично-рекреацшно! галузi на регюнальному рiвнi (на прикладi 1вано-Франювсько1 обласп) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01 - "Теорiя та гсторю державного управлшня" / О.Б. Васшив; Львiв. регюн. ш-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президенте® Украши. - Львiв, 2008. - 19 с.
8. Кудла Н.С. Менеджмент туристичного тдприемства / Назар Свгенович Кудла. - К. : Вид-во "Знання", 2012. - 343 с.
Васылыха Н.В. Особенности государственного регулирования развития рынка туристических услуг
Отражены основные аспекты государственного регулирования развития рынка туристических услуг, в частности рычаги государственного регулирования. Опираясь на анализ научной литературы автором, сделаны обоснованные предложения относительно государственного влияния на развитие рынка туристических услуг. Предложен механизм государственного регулирования развития рынка туристических услуг.
Ключевые слова: туристическая отрасль, рынок туристических услуг, государственная регуляция, туристическая политика государства.
Vasylycha N.V. Characteristics of state regulation of market of tourist services
The basic aspects of state regulation of market of tourist services. In particular, highlighted the levers of government regulation, based on the analysis of scientific literature author made reasoned proposals for state influence on the development oftourist services market. Proposed the mechanism of regulation of tourist services market.
Keywords: tourism industry, market of tourist services, government regulation, tourism state policy.
УДК 334.732.2:339.747 Доц. Н.Р. Галайко, канд. екон. наук -
Львiвський тститут банкгвськог справи Утверситету банмвськог справи Нацюнального банку Украти
КРЕДИТН1 СП1ЛКИ В КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ Ф1НАНСОВОГО РИНКУ УКРАШИ
Висв^лено сучасний стан та проблеми розвитку кредитних сшлок в Укра1ш. Проаналiзовано основш вщмшност кредитних сшлок вщ шших фшансових установ. Проаналiзовано основш показники дiяльностi кредитних сшлок Украши. Для комплексного виршення питань, що постали перед кредитними сшлками, необидно: впровадити на державному та регюнальному рiвнях системи стабтзацп та фшансо-вого оздоровлення кредитних сшлок; створити систему страхування вкладiв; запро-вадити рейтингову оцшку основних показнигав дiяльностi кредитних сшлок через дотримання кооперативних принцишв дiяльностi
Ключовг слова: кредитна стлка, фшансовий ринок.
Вступ. Сучасш реалп св1дчать про те, що економ1чна ситуащя в Укра-1Ш та свт продовжуе залишитися складною. Одшею з проблем функцюну-вання економжи Укра1ни е нерозвинешсть фшансово1 шфраструктури, що обмежуе процес трансформацп заощаджень в швестицп та гальмуе економ1ч-не зростання держави.
Розвинена ринкова економжа передбачае функцюнування багатьох ринюв, одним з яких е ринок фшансових послуг, де головними учасниками е кредитш стлки. До початку св1тово1 фшансово1 кризи небанювський фшан-
совий сектор Укра1ни розвивався досить динамiчно: впевнено зростали кшь-кiсть небанкiвських фшансових установ, вартiсть активiв, попит на послуги з боку споживачiв. Сьогодш розвиток нацiональних кредитних спiлок вщбу-ваеться в умовах фшансово1 нестабшьносп, недосконалостi законодавства, зниження платоспроможностi та довiри населення до фiнансово-кредитних установ, що потребуе iстотного вдосконалення 1хнього функцiонування на фiнансовому ринку. Особливу увагу варто придiлити аналiзу дiяльностi кредитних спiлок як фшансових установ, головною метою яких е фшансовий та сощальний захист сво1х членiв шляхом залучення 1х особистих заощаджень для взаемного кредитування. Наявшсть розвинено1 та повнофункцюнально1 фшансово-кредитно1 системи е запорукою економiчного зростання кра1ни.
Актуальн1сть теми. Кредитнi спiлки, як форма самооргашзацп населення, виникли як реакцiя на потреби у наданш швидких, недорогих i, водно-час, конкурентоспроможних фiнансових послуг. Забезпечення конкурентнос-тi фiнансових послуг, що пропонуються кредитними спiлками, можливе за одша обставини - надiйностi та стшкосп фiнансового посередника. Вщсут-нють глибинного розумiння як серед широких верств населення, так i серед законодавщв та урядовцiв, правильного сприйняття само1 кооперативно1 ще1, як ефективного шструменту самооргашзацп та самодопомоги населення, до-тепер е найбiльшою проблемою на шляху розвитку кредитно1 кооперацп. Проте в сучасних умовах саме кооперативш форми об'еднання людей, кооператив^ форми господарювання здатнi ютотно вплинути як на економiку дер-жави, так i значною мiрою гарантувати соцiальний захист населення Укра1ни.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Вивченню особливостей дiяльностi кредитних спшок придiляли увагу сучаснi вченi-економiсти: С. Андрiенко, З.Г. Ватаманюк, В.В. Гончаренко, Б.С. 1вашв, П.М. Козинець, О. Луцишин, М.Р. Лучко, О. С. Мазур, М.1. Манилич, С.Б. Нiколаев, Г. О. Пар-тин, М.1. Савлук, О.В. Сергшко, О.В. Фарат та ш.
Метою роботи е дослiдження сучасного стану кредитних спшок в Ук-ра!ш та надання рекомендацiй щодо шляхiв вирiшення проблем 1х функщ-онування
Виклад основного матер1алу досл1дження. По всьому свiту нарахо-вуеться бшьше нiж 51 тисяча кредитних спшок. Кредитш спiлки е найбiльш поширеного формою небанкiвських кредитно-фiнансових установ, як станом на 31 грудня 2012 року, за даними Всесвггньо! ради кредитних спшок об'еднують понад 196 мшьйошв членiв у 100 кра1нах свiту, активи кредитних спiлок нараховують бiльше нiж 1,5 трильйона дол. США [1].
Кредитна спшка - це неприбуткова громадська органiзацiя, що дiе на кооперативних засадах з метою сощального захисту сво1х члешв шляхом здiйснення взаемокредитування за рахунок 1х акумульованих заощаджень [2]. Кредитш спшки в бiльшостi кра1н свиу мають статус фiнансового кооперативу. А кооператив - це оргашзащя, що мае, ^м економiчноl, ще й громадську природу. Кредитний кооператив для сво1х членiв е одночасно фшансовою ус-тановою та громадською органiзацiею, яка намагаеться надавати послуг за собiвартiстю (без закладання прибутку у цiну послуг). Один з перших теоре-
тигав кооперативного руху У. Кiнг вважав, що кооператив, подiбно до всiх шших товариств, мае за мету дати людям можливють уникати деяких iз тих незручностей, якi в них виникли, коли б вони дiяли поодинцi, i досягти вигiд, яких вони не мали: в основу визначення кооперативу вченим було покладено як критерш спiльну працю людей.
На погляд М. Туган-Барановського, кооперативнi тдприемства - це, по сутi, едина форма господарсько! оргашзацп, що виникла внаслiдок свiдомих зу-силь широких суспшьних груп з метою перетворити капiталiстичну систему господарства. М. Туган-Барановський зазначав, що кооперативи звертаються не до суспшьних, релтйних чи моральних уявлень людини, а насамперед до того ж мотиву, до якого звертаеться каштатзм - до особистого его!зму, госпо-дарського iнтересу людини. У цьому велика сила кооперацп, оскiльки внутрш-ня економiчна 1! природа мае багато спшьного з капiталiстичним тд-приемством. Капiталiстичне пiдприемство, стверджував учений, - не добро-чинна застава, не суспшьна пропаганда, не полггична оргашзащя i не робiтнича спшка. Воно е господарською органiзацiею в штересах певно! групи осiб [3].
А. Анциферов вбачае у кредитному кооперативi вшьне об'еднання осiб з нефжсованою кiлькiстю членiв для досягнення спшьних господарських цiлей, яке Грунтуеться на принципах повно! рiвноправностi учаснигав i само-управлiннi, в якому кожен iз членiв бере безпосередню особисту участь i несе матерiальну вiдповiдальнiсть, а отриманий внаслiдок фшансово! дiяльностi чистий прибуток не розподшяеться залежно вiд частки вкладених кошпв, а йде як винагорода за !х використання. Його мiркування подшяе В. Пекарсь-кий, який зазначае, що кооператив - це ствтовариство, яке мае за мету взаемодопомогу; засноване на принциш добровiльностi, рiвностi й вiльнiй участi у його функцюнуванш; розподiл чистого прибутку вщбуваеться про-порцiйно помiж членами залежно вщ частки користування кредитами [4].
Отже, основними ознаками кредитного кооперативу, яга виокремлю-ють дослщники, е добровшьшсть членства, вiдкритiсть кооперативних орга-нiзацiй, демократичнiсть управлiння та вщзначають особливiсть розподiлу результатiв фшансово-кредитно! дiяльностi. Варто зазначити, що розумiння неприбутково! кооперативно! природи кредитних спiлок е надзвичайно важ-ливим i актуальним для усвiдомлення !х значення в економщ Укра!ни, ус-пiшного розвитку i недопущення виникнення псевдоспiлок, яга можуть дис-кредитувати кооперативну щею фiнансовоl самодопомоги населення, яка, майже тсля сiмдесяти рокiв забуття, почала вщроджуватись в Украlнi.
Неприбутковiсть кредитно! спшки полягае в тому, що вся !! дiяльнiсть спрямована не на отримання прибутку, а на надання кредитних та ощадних послуг сво!м членам. Кредитна спiлка - це форма самооргашзацп людей, як1, об'еднавшись власними силами, створюють для самих себе можливють задо-волення сво!х потреб у фiнансовiй сферi. Кредитна спшка - це самоврядна демократична оргашзащя, в ягай члени i лише члени визначають види послуг, яга нею надаються, та встановлюють умови !х надання. Як свщчить мiжнарод-на практика та власна iсторiя Укра!ни, кредитнi спшки завжди виникали там i тод^ коли людям були необхiднi певш фiнансовi послуги, але або !х не нада-
вала жодна фшансова iнституцiя через непривабливiсть певного сектору фь нансового ринку з погляду можливостi отримання прибутку (комерцшш банки в Украш сьогодш), або ж такi послуги пропонувалися на невипдних, часто грабiжницьких умовах, користуючись монополieю та неможливiстю шшим чином задовольнити сво1 потреби в дрiбному кредитуваннi широким верствам населення (ломбарди в Украш сьогоднi). 1ншими словами, кредитнi спiлки -це фшансовий мехашзм, завдяки якому люди шляхом кооперування сво1х зу-силь, щей та кошпв можуть отримати необхщш послуги значно дешевше, шж в тому випадку, коли кожний з них намагався би дiяти самостшно.
Розглянемо головнi вiдмiнностi кредитних сшлок вiд iнших фшансо-вих установ, яю подано у таблищ.
Табл. Головт в 'гдм 'шносии кредитних спЛок eid тших финансовых установ [1]
Ознака Кредитна спшка 1нш1 фшансов1 установи
Сощальш цiлi Фшансова взаемодопомога, економiчний самозахист на ринку фшансових послуг Немае
Економiчнi цiлi Скорочення витрат членiв на отримання фшансових послуг, створення умов членам для накопичення заощаджень та збереження 1х вiд iнфляцiï Отримання прибутку власниками ввд надання фшансових послуг кл1ентам
Статус Неприбуткова органiзацiя Шдприемницька оргашзац1я
Оргашза-цiйна форма Кооператив Господарське товариство (публ1чне акцюнерне товариство тощо), приватна ф1рма
Управлшня Демократичне. Кожен член мае право одного голосу, незалежно вiд суми його вкладу Управлшня (кшьюсть голоив) пропорцшна частщ в статутному каштал1
Доходи Нерозподiлений прибуток використо-вуеться для здешевлення кредитних ресурив чи збшьшення виплат за внесками або на певнi соцiальнi цЫ. Акцюнери отримують пропорцшну свою частку прибутку
Власники Всi члени, незалежно вiд часу вступу. Кшьюсть власникiв не е фжсованою чи обмеженою. Засновники та акцюнери. Кшьюсть фжсуеться у момент заснування та обмежуеться певною величиною. 1снуе тен-денщя до скорочення
Клiенти Виключно члени-власники кредитного кооперативу Переважно особи, що не е власниками фшансово! установи
Державний нагляд Окремим органом державнл влади Центральним банком або окремим органом державно! влади
Проаналiзуeмо основш тенденцп розвитку ринку кредитних сшлок за останш роки. За основу вiзьмемо iнформацiю, яку надае нацiональна комiсiя з регулювання ринкiв фiнансових послуг Украïни на своему офщшному сайтi. Загалом система кредитних сшлок Украши протягом 2011 р. де-монструвала поступове зменшення основних показниюв дiяльностi, хоча до юнця 2011 р. темпи спаду дещо стабiлiзувалися i протягом 2012 р. спостерь гаеться зростання основних показниюв дiяльностi (рис. 1).
Рис. 1 Динамша основних показнитв дiяльностi кредитних сплок за 2009-2012 рр. [5]
Загальний обсяг активiв кредитних сшлок станом на 30.09.2012 р. ста-новив 2 730,2 млн грн ^ порiвняно з аналопчним перюдом 2011 р., збшьшив-ся на 12,2 % (станом на 30.09.2011 становив 2 432,8 млн грн). Розмiр активiв кредитних сшлок на кшець 30.09.2012 р. становить 65 % рiвня 2009 р., 80 % рiвня 2010 р. Це пояснюеться насамперед тим, що саме кредитш спшки, по-рiвняно з шшими небанкiвськими фiнансовими установами, виявилися найбшьш вразливими до проявiв фшансово!' кризи та найменш спроможними щодо И якнайшвидшого подолання.
Загальний обсяг катталу кредитних спiлок станом на 30.09.2012 становив 1 171,6 млн грн та порiвняно з аналопчною датою 2011 р. - 958,8 млн грн ютотно зрю - на 22,2 %. Найбшьшу питому вагу в його структурi становив пайовий каттал 57,8 % (676,9 млн грн). За умови обмежених можливос-тей кредитних сшлок до залучення депозитних внесюв з метою збшьшення обсяпв кредитування члени КС формують пайовий каттал. Станом на 30.09.2012 р. порiвняно з аналопчною датою 2011 р., внески (вклади) члешв кредитних сшлок на депозитш рахунки збшьшилися на 6,8 % (до 1 285,6 млн грн); кредити, надаш членам кредитних сшлок, збшьшилися на 13,1 % (до 2 581,9 млн грн) (рис. 2).
Рис. 2. Динамта кредитування та залучення внесшв члетв кредитних спток за 2009-2012 рр. [5]
У структурi депозитного портфеля КС найбшьшу частку мають внески строком понад 12 мюящв, яю становлять 35,6 % та внески строком вщ 3 до 12 мюящв, що становлять 34,2 % вщ загального портфеля. 1стотну частку в 25,0 % становлять внески строком понад 12 мюящв з погашенням у поточному рощ. Внески до запитання та внески строком до 3 мюящв становлять по 2,6 % вщповщно.
В умовах незначного збшьшення обсяпв кредитування кредитними спшками, як i в попередш роки, найбшьший попит мають споживчi кредити, частка яких становить 63,3 %. У складi споживчих кредш!в, кредити на
придбання автотранспорту становлять 3,5 %, придбання аудютехшки, вщео-та побутово! технiки - 5,0 %, iншi потреби - 91,6 %. Друге мiсце посщають кредити, виданi на придбання, будiвництво та ремонт житла - 23,1 %. Значну частку мають комерцшш кредити. Кредитування ведення селянських та фер-мерських господарств, як i в попереднi перiоди, мае незначну частку в загаль-ному обсязi виданих кредитiв.
Позитивну динамiку протягом останшх 4-5 кварталiв мае показник частки прострочено! заборгованост у кредитному портфелi кредитних ст-лок. Цей показник за 2011 р. - 9 мкящв 2012 р. ктотно скоротився (з 40,5 % до 15,4 %), що свщчить про ефектившсть проведення кредитними спiлками заходiв щодо пiдвищення якостi кредитного портфеля та запровадження жорсткого кредитного мошторингу i конструктивно! роботи з боржниками кредитних спiлок (рис. 3).
Рис. 3. Питома вага прострочених кредит1в у кредитному портф^ кредитних спток [5]
Варто зазначити, що у кризовий перюд i посткризовий пеюд КС про-довжують i надалi працювати в тому сегментi ринку, з якого банки намага-ються сьогоднi вiдiйти. Кредитнi спшки i сьогоднi надають споживчi кредити, мшрокредити для представникiв малого бiзнесу. Середня сума надання кош^в позичальникам становить 8 тис. грн, а кредитний коридор - вщ 500 грн до 100 тис. грн [6].
Висновки. Пiдсумовуючи сказане, варто зазначити, що в умовах посткризового стану кредитш спшки можуть виступити тим каталiзатором розвитку малого бiзнесу, що дасть змогу швидкими темпами подолати нега-тивнi наслщки кризи. Потрiбно розумiти унiкальнiсть положення кредитних спшок на ринку фшансових послуг. Тобто КС дае змогу задовольнити потреби населення i малого бiзнесу в кредитних ресурсах, що своею чергою позитивно вплине на створення платоспроможного попиту в системi нащонально! ринково! економжи. Саме тому держава зобов'язана допомогти системi кредитних спiлок подолати тимчасовi фiнансовi негаразди, спричиненi загаль-ною фiнансовою кризою. Зокрема, для комплексного виршення питань, що гостро постали перед кредитними спiлками, необхщно: впровадити на державному та регюнальному рiвнях системи стабiлiзацi!' та фшансового оздо-ровлення кредитних спшок; створити систему страхування вкладiв; запрова-
дити рейтингову оцшку основних показниюв дiяльностi кредитних спiлок через дотримання кооперативних принцитв дiяльностi.
Л1тература
1. Офщшний сайт World Council of Credit Unions. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.woccu.org/about/intlcusystem
2. Оленчик А.Я. Система кредитних стлок Укра!ни: сучасний стан та можливi виклики / А.Я. Оленчик // Вюник кредитно! кооперацii : зб. наук. праць. - 2007. - № 10. - С. 26-33.
3. Ушкаренко Ю.В. Кооператив як найвища оргашзацшна форма кооперацii / Ю.В. Уш-каренко, В.1. Грек // Науковi працi Нацiонального ушверситету харчових технологiй. - 2011. -№ 39. - С. 106-110/.
4. Прудшков А.О. Кредитш стлки та !х роль у сустльстш / А.О. Пруднiков, Л. А. Пруд-нiкова // Економiчний вiсник Нацюнального технiчного унiверситету Укра!ни "Кшвський по-лiтехнiчний iн-т" : зб. наук. праць. - 2009 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://nbuv.gov.ua/.
5. Пщсумки дiяльностi кредитних стлок, шших кредитних установ та юридичних оаб публiчного права за 9 мюящв 2012 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/dpn/ks_3_kv_2012.pdf
6. Дубровик Р. Кредитш стлки - на межi "сущиду" / Р. Дубровик. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://news.finance.ua/ua/~/2/20/all/2009/07/16/165933
Галайко Н.Р. Кредитные союзы в контексте развития финансового рынка Украины
Отражены современное состояние и проблемы развития кредитных союзов в Украине. Проанализированы основные отличия кредитных союзов от других финансовых учреждений. Проанализированы основные показатели деятельности кредитных союзов Украины. Для комплексного решения вопросов, которые появились перед кредитными союзами, необходимо внедрить на государственном и региональном уровнях системы стабилизации и финансового оздоровления кредитных союзов; создать систему страхования вкладов; ввести рейтинговую оценку основных показателей деятельности кредитных союзов через соблюдение кооперативных принципов деятельности
Ключевые слова: кредитный союз, финансовый рынок.
Halayko N.R. Credit unions in context the development of financial market in Ukraine
Current problems of development of credit unions in Ukraine are reflected. The basic differences of credit unions from other financial institutions are analysed. The main indicators of credit unions in Ukraine are determined. Stabilizing systems and financial improvement of credit unions need to inculcate on state and regional levels for complex decision some questions of credit unions. The system needs to inculcate for insurance of deposits. Rating estimation of basic indicators of credit unions needs to inculcate before of observance of cooperative principles of activity.
Keywords: credit union, financial market.
УДК 330.131.7:658.589 Доц. Л.Й. Гнилянська, канд. екон. наук;
доц. В.Ю. Харчук, канд. екон. наук - НУ "Львгвська полтехшка "
МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТ1 ШНОВАЦШНО1 ПРОГРАМИ
ОбГрунтовано доцшьшсть визначення результативносп шновацшно! програми з метою прийняття рацюнального управлшського ршення. Запропоновано методо-лопчний шдхщ до оцшювання результативной шновацшно! програми, який Грун-
