CC BY
30
УДК 336.[665+722.142]:061.23
ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СП1ЛОК
НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 РЕФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВОГО СЕКТОРУ УКРАШИ
Р.Р. Коцовська1
Проан^зовано найболючiшi проблеми та сучасний фшансовий стан вiтчизняних кредитних сшлок. Кредитш спiлки за спецiальним законодавством працюють на коопе-ративних засадах, однак не визнаються на державному ршш неприбутковими оргашза-цiями. Звернено увагу на неправомiрне запровадження у 1хню дiяльнiсть реестраторш розрахункових операций, що призведе до збiльшення !хшх витрат i поступового зни-щення вггчизняно! системи кредитно! кооперацп. Рекомендовано першочерговi шляхи, що допоможуть закршитися кредитним спiлкам на финансовому ринку Украши.
Ключовi слова: неприбутковiсть кредитних сшлок, кооператив, фiнансовий сектор, реформування, резервний капiтал, резерв на покриття неповернених кредитiв, реестратор розрахункових операцш.
Постановка проблеми. В умовах сьогодшшньо1 полiтичноí, eKOHOMi4-но1 та фшансово1 криз в УкраМ одним i3 головних завдань е перегляд системи оргашзацп дiяльностi всiх учасникiв фшансового ринку. Банкiвська система держави - це ключовий фiнансовий посередник, тому ц pеоpганiзацií придшя-ють найбiльшу увагу. Не можна, однак, забувати про шдтримку небанювських фiнансових посереднитв, особливо установ кредитно1 коопеpацií - кредитних сшлок, що володдать внутртшми iнвестицiйними ресурсами, якi поIpiбно збе-регти i використовувати для розвитку економши.
Деpжавнi органи упродовж останшх десятилiть дiяльнiсть кредитних спiлок ставили майже на один ршень iз ломбардними установами, не брали до уваги, що кредитш сшлки - це кооперативш установи, не розглядали тi зако-нопроекти, що пропонували кpедитнi спiлки для покращення 1хньо1 дiяльностi та законодавчо!' стабiльностi. Питання дiяльностi та pолi кредитних сшлок на вичизняному фiнансовому ринку дослщжено у працях таких науковцiв: О.Г. Волкова, В В. Гончаренко, О.П, брмак, В.П. Левченко, О.О. Луцишин, А.Я. Хомутенко, ОМ. Юркевич та ш
Метою роботи е дослiдження дiяльностi кредитних спiлок у пеpiод реформування фшансового сектору Украши, шдсилення аргументов щодо збере-ження за ними статусу неприбутковосп та установ, що надають фiнансовi пос-луги на договipнiй основi.
Результати дослвдження. Складна полiтично-економiчна ситуацiя в Ук-pаíнi за останнi два роки не могла не позначитися на ринку фшансових послуг. Розроблення та поступова pеалiзацiя Комплексно!' програми розвитку фшансового сектору Украши до 2020 р., безперечно, у подальшому сприятиме його фь нансовiй стабшьност!
Головною метою Комплексно! програми е створення фiнансовоí системи, що здатна забезпечувати сталий економiчний розвиток завдяки ефективно-му пеpеpозподiлу фшансових ресурсов в економiцi на основi розбудови повно-
1 доц. Р.Р. Коцовська, канд. екон. наук - Львгвський шститут ДВНЗ "Унгверситет банкгвсько! справи"
цiнного конкурентного середовища згiдно iз стандартами бвропейського Союзу. Реформи проводять в уах сегментах фiнансового сектору - у банювському сектор^ секторi небанкшських фiнансових установ, на фондовому та шших ринках. Ефективнiсть реформ буде досягнута шляхом проведения комплексних змш у регуляторах фiнансового сектору та шляхом очищення вiд "баластiв" серед його учаснитв, вiдновления та посилення довiри до гравцiв ринку, забезпе-чення рiвноправностi всiх учаснитв фiнансового сектору [4].
Анатзуючи дiяльнiсть на сучасному етапi учаснитв небанкiвського сектору, а саме кредитних спiлок (КС), цшком погоджуемось, що е потреба звшь-нитися ввд тих установ, якi працюють непрозоро та не за кооперативними принципами, дiйсно тiльки зменшують довiру населення до дiяльностi вое!' втиз-няно!' системи кредитно!' кооперацп.
Однак знову треба наголошувати на тому, що до дiяльностi цих фшансо-вих установ потрiбно всш державним та фiскальним органам i регуляторам фь нансового ринку ставитися зовсш з iншоí позицií, ашж до основних установ фь нансового сектору - бантв. Надання фшансових послуг кредитними спiлками тiльки сво'м членам не можна приршнювати до фшансових послуг бантв, якi е шдприемницькими структурами i метою дiяльностi яких е отримання прибутку.
Кредитш спiлки, маючи свош завданням фшансову взаемодопомогу сво-!'х членiв - фiзичних осiб, дiють на кооперативних засадах i не мають на меп отримання прибутку. У тепершш кризовi часи кредитнi спiлки - це чи не едиш фiнансовi установи, яш задовольняють потреби украшщв у дрiбному кредитi та кредитують малих i середнiх сiльгоспвиробникiв. За рахунок цих кредипв, хоча б частково, виртують державнi соцiальнi проблеми (житлове будавництво, ремонт, енергозбереження), бiльш-менш розвиваеться мале пiдприемництво та сшьгоспвиробництво. На дiяльнiсть вiтчизияних кредитних стлок упродовж трьох останнiх роюв здiйснюе тиск надзвичайно складна полиична, економжо-фiнансова, соцiальна ситуацiя у кра'ш. У цих умовах ус фiнансовi показники кредитних сшлок, безперечно, спадають (табл. 1).
Даш табл. 1, яю порiвнюемо за три квартали 2015 р. з аналопчним перь одом минулих рокiв, шдтверджують зазначену вище тезу. Хоча у складному 2014 р. помине зростання кашталу на 8,8 % порiвняно з попереднiм роком, уже у 2015 р. каштал кредитних стлок зменшився на 20,6 %. Загальний капiтал кредитних спiлок формуеться в основному за рахунок пайових внесюв членiв кредитних сшлок (51 % - пайовий каштал), в^ахувань до резервного капiталу (45 %) i тшьки 4 % становить додатковий каштал.
Вихщ члешв iз кредитних спiлок, що спостеркалось за останнi два роки, безперечно, зменшуе пайовий капiтал. Щодо резервного кашталу, то проблема полягае в тому, що його заповнення кредитш сшлки здшснюють за рахунок не-розподаленого доходу, однак, вiдзначаемо, що упродовж 2015 р. кредитш сшлки отримали збитки [5]. Депозитна база кредитних сшлок зменшилася досить ктотно, майже на 18 % за 9 мкящв 2015 р., поршняно iз таким же перюдом по-переднього року. Цю сигуацда можна пояснити тим, що значно зменшилась кiлькiсть члешв, що вдаривають депозитнi рахунки через побоювання втратити сво!' кошти, а також через оподаткування доходов за цими рахунками (стя-гуеться 20 % ПДФО i 1,5 % вiйськового збору).
Табл. 1. Динамта основних показниюв дiяльностi кредитних стлок станом _за 2013-2015 рр._
№ з/п Показник Станом на Темп приросту, %
30.09.2013 р. 30.09.2014 р. 30.09.2015 р. 2014 /2013 2015 /2014
1 Кшьюстъ зареестрованих КС 628 589 589 -6,2 0
2 Кщьюсть члешв КС (тис. оиб), з них 978,7 910,6 751,7 -7,0 -17,5
3 Кщьюсть члешв КС, як! мають внески на депозитних рахунках (тис. оиб) 45,5 35,8 26,8 -21,3 -25,1
4 Кщьюсть члешв КС, як! мають ддач! кредитш договори (тис. оаб) 232,5 214,5 169,9 -7,7 -20,8
5 Загальш активи (млн грн) 2 807,2 2 598,8 2 193,0 -7,4 -15,6
6 Каптал (млн грн) 1169,2 1271,5 1009,7 +8,8 -20,6
7 Кредити, надаш членам КС (залишок на кшець перюду) (млн грн) 2 621,7 2 321,7 1924,9 -11,4 -17,1
8 Депозити членш КС (залишок на юнец. перюду (млн грн) 1 363,3 1 102,6 905,5 -19,1 -17,9
9 Сума кредиту на одного позичальника (тис. грн) 11,3 10,8 11,3 -4,4 +4,6
10 Сума депозиту на одного вкладника (тис. грн) 30,0 30,8 33,8 +2,7 +9,7
11 Частка члешв КС, що мають кредити, ввд загально! к-т члешв (%) 23,8 23,6 22,6 -0,8 -4,2
12 Частка члешв КС, що мають депозити, вщ загально! к-т член!в (%) 4,6 3,9 3,6 -15,2 -7,7
13 Заборгован!сть за простроченими, неповерненими кредитами (млн грн) - 455,8 489,1 - +7,3
14 Питома вага прострочених кредилв у кредитному портфел! % - 19,6 25,4 - +29,6
Джерело: складено за даними [5].
Розглядаючи загальш активи кредитних спiлок Украши, зауважуемо, що спадання майже аналогiчне: мiнус 15,6 % за три квартали 2015 р., поршняно з вiдповiдним перюдом 2014 р. I хоча кредитш операцií у загальнiй сумi активов становлять 87,8 %, тiльки близько чверп члешв кредитних спiлок отримали кредити, причому середнiй розмiр кредиту на одного члена становить незначну суму - 11,3 тис. грн. Найчастше члени кредитних спiлок отримують споживчi кредити (88,3 %), частка комерщйних кредитiв становить тiльки 11,7 % ввд за-гального кредитного портфеля. При цьому найбшьшу частку у структурi кредитного портфеля сшлок становлять кредити, наданi на 12 мкящв (52,3 %), але, що позитивно, у структурi депозитного портфеля також найбшьша частка (61,1 %) припадае на довгостроковi депозити. I все ж кредитш сшлки не уникли значно! кредитно! заборгованост! Заборгованiсть за простроченими та неповер-
неними кредитами станом на 30.09.2015 р. становить 25,4 % вщ загально! суми кредитного портфеля (рис. 1).
Показник Станом на
30.09.2014 р. 30.09.2015 р.
сума (млн грн) питома вага % сума (млн грн) питома вага %
1-й рiвень прострочення (30-90 дшв) 85,4 18,7 54,4 11.1
2-й рiвень прострочення (91-180 дшв) 52,5 11,5 41,2 8.4
3-й рiвень прострочення (181-365 дшв) 52,8 11,6 70,9 14.5
Бшьше 12 мюящв 265,1 58,2 322,6 66,0
Усього 455,8 100,0 489,1 100.0
спглок [5]
1ути кредитним спiлкам т кредити, якi прос-троченi понад 12 мюящв, частка !х значна - 66 % (табл. 2). У цьому рал резер-ви, сформоваш для забезпечення покриття неповернених кредитiв, негативно вплинули на фшансовий результат кредитних спiлок, збитки за 9 мюящв 2015 р. становлять 2,1 млн грн [5].
Табл. 2. КласифЫащя заборгованост1 кредитних спглок заргвнями прострочення
за 9 м1сяц1в 2014-2015рр.
Показник
Станом на
30.09.2014 р.
сума (млн грн)
питома вага %
¡0.09.2015 р.
сума (млн грн)
питома вага %
1-й рiвень прострочення (30-90 дшв)
85,4
18,7
54,4
11.1
2-й рiвень прострочення (91-180 дшв)
52,5
11,5
41,2
8.4
3-й рiвень прострочення (181-365 дшв)
52,8
11,6
70,9
14.5
Бшьше 12 мюящв
265,1
58,2
322,6
66,0
Усього
455,8
100,0
,1
100.0
Джерело: складено за даними [5].
Отже, сьогодш кредитш спшки Украши постали перед надзвичайно великою проблемою: двi третини члешв не здшснюють жодних операщй, однак й тi операцп, що проводяться, не приносять доходу. Нав^ь на початках свое! дь яльност цi фiнансовi установи користувалися значно вищою довiрою, бажан-ням члешв допомагати собi та сво!м спшчанам. С кiлька причин, чому у сучас-них умовах кредитнi спшки рiзко втрачають фiнансову стабiльнiсть, довiру чизняних громадян до них.
Перша, мабуть найголовшша, полягае в тому, що державш та фюкальш органи не п1дтримують розвиток цих фiнансових установ, а, навпаки, здаеться, бажають наповнити державний бюджет, визнавши кредитш сшлки прибуткови-ми установами та приеднавши !х до установ, що надають послуги покупцям, щоб запровадити реестратори розрахункових операщй (РРО), заперечуючи цим самим уЫ законодавчi та нормативнi акти, за якими д1ють кредитнi спiлки (табл. 3).
Проте у Податковому кодека Украши (2015 р.) у ст. 133 п. 133.4.6. кре-дитна спшка не числиться неприбутковою оргашзащею, причому сшьськогос-
подарськi обслуговуючi кооперативи, кооперативнi об'еднання сшьськогоспо-дарських обслуговуючих кооперативiв мають статус неприбуткових [6].
Закон Укра!ни Стаття закону Змкт статей закошв
ЗУ "Про фшансов! послуги та державне регулювання ринюв ф!нансових послуг" (2001 р. з! змшами) 1.1, 1.2 Кредитна стлка - ф!нансова установа, яка надае одну чи кщька ф!нансових послуг I мае право за рахунок залучених коштав надавати фшансов! кредити на власний ризик
ЗУ "Про кредитш сшлки" (2001 р. з! змшами) 1 КС - неприбуткова оргашзацм, заснована ф!зичними особами, професшними сшлками та !х об'еднаннями, на коопе-ративних засадах з метою задоволення потреб и члешв у взаемному кредитуванн! та наданш фiнансових послуг за рахунок об'еднаних грошових внесюв членiв КС
11 Члени кредитних сшлок мають право отримувати дохщ на свш пайовий внесок
21.3 Нерозпод1лений дохщ за результатами фшансового року, що залишаеться в розпорядженн! кредитно! сшлки, розподщяеться за ршенням Загальних збор1в м!ж членами КС, пропорц!йно розм!ру !х пайових внесюв у вигля-д! вщсотюв. При цьому, передусiм, вщбуваеться необ-хщне наповнення капталу та резерв!в.
Примiтка: склав автор на шдсташ [2, 3].
У Закош Украши "Про кооперацда" визначено, що " кооператив - це юридична особа, утворена фiзичними особами та/або юридичними особами, якi добровшьно об'едналися на основi членства для ведения сшльно! господарсько! та шшо! дiяльностi з метою задоволення сво!х економiчних, соцiальних та ш-ших потреб на засадах самоврядування" [1]. Чим же вiдрiзияеться кредитна сшлка, що дае за кооперативними принципами, створена фiзичними особами з метою задоволення потреб й члешв у взаемному кредитуванш за рахунок об'еднаних грошових внескш, вiд обслуговуючого сшьськогосподарського кооперативу? Напевно тим, що впродовж 12 рокiв 11 не визнано Законом Украши "Про кооперацда" (2003 р.) кооперативною установою.
Отже, кредитш спiлки десятилiттями працюють тд "Дамоклевим мечем" невизнання 1х неприбутковими. Недаремно у вереснi 2015 р. Голова Прав-лiния ЦКС "Ашс1я" у Львовi (КС - одна з найусшшшших у системi кредитно! кооперацií) Володимир Сидоровський подав Петицда "Припинити знищення i забезпечити розвиток кредитних спiлок" до Президента Украши ПО. Порошен-ка [7]. Упродовж другого пiврiччя 2015 р. установи системи укра'нсько!' кредит-но1' кооперацц плiдно працювали над тим, щоб скасувати наведенi вище непра-вомiрнi вимоги. За круглими столами збиралися посадовi особи Всеукра'нських асощацш кредитних спiлок, Нацiонального банку Украши, Державно!' фккаль-но1' служби та Президент Всесвиньо! Ради кредитних стлок Брайан Бренч.
Людмила Кравченко (вще-президент Нашонально! асощацц кредитних спiлок Украши - НАКСУ) пiд час обговорення цих спiрних питань надала прос-ту i зрозумшу вiдповiдь: "члени кредитних стлок не е покупцями, у ходi кре-
дитно-ощадних операцш сшлок не ввдбуваеться перехвд прав власносп, реестращя ус1х фшансових операцш у сшлках здшснюеться за допомогою спе-щальних облжово-рееструючих систем, а наслвдком неможливосп набуття статусу неприбутковосп стане закриття не менше як 100 невеликих кредитних сш-лок, ят працюють, в т.ч., 1 у ввддалених сшьських районах. 1стотне зменшення актив1в великих кредитних сшлок призведе не тшьки до припинення або знач-ного обмеження доступу до фшансових ресурйв мкцевого населення, але й до скорочення робочих мкць 1з в1дпов1дним зменшенням сплати податку на доходи ф1зичних ос1б, единого сощального внеску та вшськового збирання у сумах, як1 ктотно перевищуватимуть можлив1 обсяги податку на прибуток, який м1г би бути сплачений такими кредитними сп1лками" [7].
Пщтверджуючи тезу щодо недоречносп застосування кредитними сшл-ками реестратор1в розрахункових операцш, наголошуемо - фшансов1 послуги кредитних спшок (залучення внесюв (вклад1в) вщ члешв на 1хш депозитш ра-хунки та надання 1м кредипв) надаються на догов1рних умовах, при цьому ви-користовуються загальноирийнял гот1вков1 та безгот1вков1 документи.
Тривала та коштка робота вс1х державних структур та регулятор1в ринку фшансових послуг все-таки завершилась тим, що 13 листопада 2015 р. у Вер-ховнш Рад1 Украши зареестроваш до розгляду законопроекта № 3480 "Про вне-сення зм1ни до ЗУ "Про застосування реестратор1в розрахункових операцш у сфер1 торпвл1, громадського харчування 1 послуг" 1 № 3481 "Про внесения змь ни до статп 133 Податкового кодексу Украши щодо статусу неприбутковосп кредитних сшлок" [8, 9]. 1нша причина, що негативно впливае на стабшьнкть д1яльност1 кредитних сшлок Украши - це надзвичайно довга часова процедура узгодження статей вс1е1 законодавчо! бази щодо д1яльност1 кредитних сшлок (або небажання узгодження) та нишшш поетапш змши, що вносяться у сферу регулювання фшансовим сектором Украши.
У 2016 р. функцп Нащонально!' комки, що здшснюе державне регулювання у сфер1 ринтв фшансових послуг (Нацкомф1нпослуг), будуть передан! Нащональному банку Украши (НБУ) та Нацюнальнш комки з цшних паперш та фондового ринку (НКЦПФР). Роль НБУ, як регулятора системи кредитно! кооперацц, полягатиме в удосконаленш законодавчо! бази та очищенш ринку, НКЦПФР регулюватиме д1яльнкть кредитних сшлок на ринку цшних паперш.
Проте упродовж 2015 р. шформащя щодо замши регулятора, яка не пояс-нюеться ЗМ1 та 1ншими шформативними засобами, негативно, з острахом сприймаеться членами кредитних спшок, зменшення !х кшькосп зростае, що призводить до попршення вс1х показнитв фшансово! даяльносп кредитних сшлок, втрати !х 1м1джу як стабшьних фшансових установ серед громадян Украши.
Висновки. Отже, затвердження Верховною Радою Украши поданих на розгляд проекту ЗУ "Про застосування реестратор1в розрахункових операцш у сфер1 торпвл1, громадського харчування 1 послуг" № 3480 1 проекту № 3481 "Про внесення змши до статп 133 Податкового кодексу Украши щодо статусу неприбутковосп кредитних сшлок" № 3481 вщ 13.11.2015 р., внесення змш у Закон Украши "Про кооперацию" щодо визнання кредитних сшлок кооперативами виршить для них найболюч1ш1 питання д1яльност1, закршить !х статус,
вiдродить довiру громадян Украши до iдеí фшансово* взаемодопомоги. На фь нансовому ринку Украши функцiонуватимуть ефективнi установи небантвсь-кого сектору, якi надаватимуть послуги населенню, малому i середньому 6i3^-су, вносячи посильний вклад у розбудову вичизняно! економiки.
Лiтература
1. Закон Украши "Про кооперацию". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.ra-da/gov.ua/go/1087-15.
2. Закон Украши "Про кредитш спшки". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon.rada/gov.ua/go/2908-14.
3. Закон Украши "Про фгнансов1 послуги i державне регулювання ринкв фшансових пос-луг". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada/gov.ua/go/2664-14.
4. Комплексна програма розвитку фiнансового сектору Украши до 2020 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=18563297.
5. Шдсумки дшльносп кредитних установ за 9 шсятв 2015 року. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://nfp.gov.ua/pokaznyki_ks_9mis2015pdf.
6. Податковий кодекс Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.ra-da/gov.ua/go/2755-17.
7. Кравченко Л. Виступи на засщаннях, присвячених вирiшенню питань неприбутковостi кредитних спшок та запровадження РРО (вересень-грудень 2015 року) / Л. Кравченко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.Unascu.org.ua.
8. Проект Закону Украши "Про внесення змши до стати 133 Податкового кодексу Украши щодо статусу неприбутковост кредитних спшок" вщ 13.11.2015 р., № 3481. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://nfp.gov.ua/news/205.html?PrinVersion.
9. Проект Закону Украши "Про застосування реестраторш розрахункових операцш у сферi торгiвлi, громадського харчування i послуг" вiд 13.11.2015 р., № 3480. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://nfp.gov.ua/news/205.html?PrinVersion.
Надшшло до редакцп 05.02.2016 р.
Коцовская Р.Р. Пути обеспечения развития кредитных союзов на современном этапе реформирования финансового сектора Украины
Проанализированы самые злободневные проблемы и современное финансовое состояние отечественных кредитных союзов. Кредитные союзы по специальному законодательству работают на кооперативном основании, но не признаны на государственном уровне неприбыльными организациями. Обращено внимание на неправомерное внедрение в их деятельность регистраторов расчетных операций, что приведет к увеличению их расходов и последовательному уничтожению отечественной системы кредитной кооперации. Рекомендованы первостепенные пути, которые помогут закрепиться кредитным союзам на финансовом рынке Украины.
Ключевые слова: неприбыльность кредитных союзов, кооператив, финансовый сектор, реформирование, резервный капитал, резерв на покрытие невозвращенных кредитов, регистратор расчетных операций.
Kotsovska R.R. The Ways of Providing Credit Unions Development on the Modern Stage of Reformation of Financial Sector of Ukraine
The most urgent problems and modern financial state of credit unions are analysed. Credit unions operate under a special law; their activity is based on cooperative principles, however the state does not recognize them as non-profit institutions. The author focuses on the fact that the implementation of the payment transactions registrar for their activities is wrongful, will increase spending, and the gradual destruction of the national system of credit cooperation will be real. Some priority ways are recommended to help credit unions to gain a foothold in the financial market of Ukraine.
Keywords: non-profit credit unions, cooperatives, financial sector, reform, reserve capital, reserve for compensation of defaulted loans, the registrar of payment transactions.
