CC BY
15
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 02
УДК 336.732:711.3
Михальчишина Л.Г., ст.викладач ©, Бралатан В.П., викладач Вшницький державный аграрный ушверситет, м. Втниця, Украта
РОЗВИТОК СИСТЕМИ КРЕДИТНИХ СП1ЛОК У С1ЛЬСЬК1Й М1СЦЕВОСТ1 В1ННИЦЬКО1 ОБЛАСТ1
Остантми роками в Украгт активно обговорюються перспективы та формы подальшого розвитку кредитних стлок у нашт крагщ ят все быьше набувають системного характеру. Зокрема у Втницьшй област1 вони охоплюють всю сыьську територт i мають патронатне шефство мкцевих рад над и створенням i дiяльнiстю.
Ключовi слова: кредиты стлки, банки, тфраструктура, фiнансовi установи.
Постановка проблеми. Серед головних причин занепаду сощально! сфери села е економiчна криза 90-х роюв, зокрема, спад виробництва i зниження доходiв суб'екпв господарювання в сiльському господарствi та вщсутшсть на сьогоднi в Укрш'ш довершених i законодавчо-захищених механiзмiв отримання населенням дешевих кредитiв у комерцшних банках. Кредитнi ставки е завеликими для селян, а банкам невигщно займатися середньо- i довгостроковим кредитуванням невелики (до 1 -2 тисяч гривень) сум.
Щоб припинити подальший розвиток негативных процесiв у сощальнш сферi села та досягнути позитивних зрушень у забезпеченнi життедiяльностi сшьського населення, якi стануть основою полшшення демографiчноl ситуаци i розвитку трудового потенщалу, насамперед, потрiбно наситити село легкодоступними для селян кредитними коштами. Як свiдчить свiтова практика, найшвидше цього можна досягти через створення в сiльськiй мiсцевостi системи кредитних спшок.
Анал1з останн1х досл1джень. Вивченню проблеми розвитку та функцiонування кредитних спшок в Укрш'ш присвятили сво! працi таю вiтчизнянi вченi, як Дем'яненко М.Я.. Жук В.М., Бура Л.В., Дяченко Л.О., Борщ А.Г., Алексшчук В.М. та шш1 Науковщ розглядають концептуальнi моделi розвитку системи кредитно! коопераци в краш. Вони пропонують будувати трирiвневу систему кредитно! коопераци европейського зразка.
Перший рiвень цiе! системи складають кредитнi спшки. Об'еднуючись у регiональнi асощаци, кредитш спiлки в межах областi створюють так званi "об'днаш кредитнi стлки" (ОКС), яю е другим рiвнем системи. Вони по сутi е особливим рiзновидом тих самих кредитних спшок, членами яких, своею чергою, е кредитнi спiлки. На сьогодш в Украш створено загалом ам ОКС,
©
Михальчишина Л.Г., Бралатан В.П., 2008
ЛНУВМБТшеш С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 03
причому деякД з них працюють на регюнальному рДвнД, а деякД - на базi нацiональних асоцiацiй кредитних спiлок.
Мета статт1 дослiдити проблеми та перспективи розвитку кредитних спшок в сiльськiй мiсцевостi та тдходи до створення ефективно! моделi системи кредитних спшок, а також визначити найгострДшД проблеми дiяльностi кредитно! коопераци та можливi шляхи !х вирДшення.
Виклад основного матер1алу. За нашими дослщженнями кредитний рух зародився в НДмеччиш, де в 1866 рощ була опублДкована праця "ПозичковД каси -допомога в бщД селянам, а також ремДсникам та робДтникам", в якш вперше були застосоваш принципи кредитно! коопераци, що стали основою розвитку свДтового кредитного руху. В 1869 рощ було створене перше ощадно-позичкове товариство в Укра!ш - в мДстД Гадячi на Полтавщиш. До 1914 року в Укра!ш функщонувало вже понад 3400 позичкових кас. Сьогодш кредитнi стлки поширенi в Канадi, США, НДмеччит, 1рланди та багатьох Днших кранах. Для прикладу можна сказати, що кожний третiй мешканець Канади е членом кредитно! спшки, багато з яких мають активи понад три мшьярди доларiв.
Кредитнi спшки в Укра!ш почали набувати поширення тсля здобуття нею незалежностi. В даний час !х дДяльшсть регулюеться Законом Укра!ни "Про кредитнi спшки", № 2908-Ш вщ 20 грудня 2001 року. Цей закон, на противагу рашше дДючому тимчасовому положенню про кредитш спшки, значно розширив можливостД ще! неприбутково! органiзацi! в обслуговуванш сво!х учасникДв та наблизив !! права до банкДвських органiзацiй.
Кредитш стлки виникають Д виникатимуть там, як показуе свДтова практика, де небагап люди потребують фшансових послуг на умовах, яких !м не можуть надати банювсью установи. Це змушуе, зокрема, одноосДбних сшьгоспвиробниюв об'еднуватися Д спшьними зусиллями створювати для себе таю фшансово-кредитш умови, якД е зручшшими Д дешевшими.
Кредитна стлка - це одна з форм об'еднання учасникДв економДчних вДдносин в фшансовш сферД, заснованш на кооперативних засадах, з метою використання тимчасово вДльних коштДв для надання взаемно! фшансово! допомоги. Тобто, з одного боку - це громадська оргашзащя, яка дДе на безприбутковш основД Д обслуговуе тДльки сво!х членДв, з Дншого - це фшансова оргашзащя, яка дДе на засадах комерцшного розрахунку. Оргашзащйною формою !! дДяльносп е кооператив [1, с.125].
Тобто, кредитна спДлка, як фшансова установа, е громадською оргашзащею, яка надае фшансовД послуги, передбачеш !! статутом, та захищае сво!х членДв шляхом залучення !х особистих коштДв для взаемного кредитування та надання позичок по низьких процентних ставках для покращення свого сощального та економДчного стану Д засновуеться на принципах демократичносп та неприбутковосп. Члени кредитно! стлки мають внести невелику суму, яка називаеться паем Д отримують по нш вщповщш проценти. Для збшьшення обДгових коштДв кредитна спшка мае право залучати на договДрних умовах вклади сво!х членДв на депозитш рахунки як у готДвковш, так Д в безготДвковш формД, розмДщувати вшьш кошти на депозитних рахунках банкДв та залучати на
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 04
договДрних умовах кредити банюв, об'еднано! кредитно! стлки, Днших установ та оргашзацш виключно для надання кредитДв сво!м членам.
Засновниками кредитних спшок в сшьсьюй мДсцевостД е фДзичнД особи -власники особистих пщсобних, фермерських, Днших приватних господарств та сшьгосппщприемств, яю, як правило, е засновниками Д обслуговуючих сшьськогосподарських кооперативДв.
В останш роки розвиток кредитних спшок все бшьше набувае системного характеру. Зокрема у Вшницьюй областД вДн охоплюе всю сшьську територДю Д мае патронатне шефство мДсцевих рад над !х створенням Д дДяльшстю.
Системний пщхщ до створення одночасно на всш сшьсьюй територи областД кредитних спшок мае таю переваги:
- дозволяе в найкоротшД строки тдготовити на короткотермшових курсах менеджерДв та бухгалтерДв кредитних спшок Д, таким чином, мЫмДзувати в масштабах областД кошти, витрачеш на оргашзацш навчання, що позитивно впливае на початкову дДяльшсть новостворених фшансових установ;
- дае можлиысть якнайшвидше задДяти мЫмальш стартовД каттали окремих кредитних спшок в найбшьш привабливих швестицшних проектах на теренах всДе! областД через об'еднану кредитну спшку, щопризведе до можливостД отримання членами кредитних спшок значних дивщендДв на заощаджеш ними власнД кошти в кредитних спшках та росту довДри до кредитного руху в сшьського населення областД.
ДовДра населення до дДяльност новостворених спшок мае стати головним чинником !х устшно! дДяльностД, вона забезпечить вступ нових членДв до кредитних спшок Д, що е головним, переконае членДв кредитних спшок робити вклади на депозитш рахунки як в готДвковш, так Д в безготДвковш формах у власнш кредитнш стлщ. Тобто, система кредитних спшок в коротю термДни може стати в сшьсьюй мкцевосп конкурентом комерщйним банкам, що змусить останшх впроваджувати бшьш лояльну до населення систему кредитування.
Патронатне шефство мДсцевих рад над створенням кредитних спшок мае наступш переваги:
- авторитет мДсцево! влади працюе на вияв довДри мДсцевого населення до кредитних спшок: виконавчД органи Д депутати мДсцевих рад роз'ясненнями та власним вступом до кредитних спшок зумДють умовити селян вступати та заощаджувати в них власнД кошти;
- в початковий перюд дДяльност кредитних спшок саме мДсцевД ради в змозД надати !м офкш примщення для дДяльностД, при цьому, виконавчий апарат мДсцевих рад та депутатський корпус можуть стати головними кандидатами на отримання виборних посад в новостворюваних кредитних спшках.
Таким чином, мДсцевД органи влади та органи мДсцевого самоврядування через систему кредитних спшок в кожному селД, в кожному районД областД зможуть задДяти до обДгових фшансових операцш чималД суми
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 05
заощаджених коштсв виробниюв сшьськогосподарсько! продукци, не залучаючи для цього дорогi банювсью кредити, що дозволить наситити грошовий ринок в сiльськiй мiсцевостi Вшницько! областi дешевими кредитними ресурсами.
В Вшницькш областi передбачено два шляхи створення та становлення кредитних спшок в сiльськiй мiсцевостi: одноступеневий та двоступеневий [2].
Одноступенева методика створення системи кредитних стлок
За одноступеневою методикою в сшьськш мiсцевостi Вшницько! област намiчено створити у вах 27-ми сiльських районах розгалужену систему кредитних стлок, створення яких вiзьмуть пiд свiй патронат сiльськi, селищт та мiськi районного значення ради.
У цьому випадку за короткий термш при всiх мiсцевих радах будуть утворенi власнi кредитнi стлки, що дозволить створити найбшьш сприятливi умови для обслуговування !х члешв. Однак е i недолiки ще! системи, а саме, нерацiональне використання коштiв кредитних спiлок в початковий перюд !х дiяльностi - оплата пращ голiв правлiння i бухгалтерiв створених кредитних спiлок поглине вс доходи вiд фiнансово! дiяльностi малопотужних, щойно створених установ, що позбавить можливосп для подальшого !х розвитку i зменшить довiру до кредитних стлок з боку населення.
Таким чином., одноступенева методика створення системи кредитних стлок в початковий перюд дiяльностi е занадто роздрiбленою та неефективною. В майбутньому, коли кредитний рух стане могуттм, таке роздрiблення буде економiчно виправданим i вмотивованим, однак в перiод створення i становлення кредитних спiлок е передчасним та може зашкодити кредитному руху в цшому.
Двоступенева методика створення системи кредитних стлок
За двоступеневою методикою створення системи кредитних стлок в сшьськш мюцевосп Вiнницькоl обласп намiчено створити у всiх 27-ми сшьських районах по однiй районнш кредитнiй спiлцi пiд патронатом районно! ради за активно! участi сшьських, селищних та мiських районного значення рад (перша ступшь). Кожна районна кредитна спiлка в своему складi матиме фiлi!, кожна з яких буде створена при сшьськш, селищнш або мюькш радах даного району. Завданням кожно! з фiлiй буде аптащя серед населення за вступ до кредитно! спiлки, прийом вступних, пайових i членських внесюв та заяв на отримання кредиту вщ членiв кредитно! спiлки, яким важко добиратись в райцентр, та надання клопотань до правлiння кредитно! спшки для видачi кредиту членам кредитно! спшки, яю проживають на територи дано! мiсцево! ради. Посадовi особи фши виконуватимуть сво! обов'язки на безоплатнш основi. В кожнiй районнш кредитнш спiлцi за плату будуть працювати лише кiлька працiвникiв, у тому чи^ голова правлiння, головний бухгалтер, касир, шофер. Така система оргашзаци роботи в районнiй кредитнш спшщ в початковий перiод !! дiяльностi дозволить до мiнiмуму звести витрати на оплату пращ посадових оаб i працiвникiв та пщняти ефективнiсть дiяльностi фiнансово! установи.
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 06
В подальшому, при устшнш робот окремих фшй (рДст членДв до 400-500 чоловДк, вклад яких в районнш кредитнш спшщ становитиме не менше 100 тисяч гривень), вони зможуть вДдокремлюватися вДд районних кредитних спшок Д створювати власнД (друга ступшь двоступенево! методики). При цьому, початок переходу в дДяльност кредитних спшок вДд першо! до друго! ступенД залежить лише вДд ефективно! дДяльност кожно! з них Д !! фшй зокрема.
Переваги двоступенево! системи створення кредитних спшок перед одноступеневою очевидш: поступово, в кожному з районДв областД в найкоротшД строки будуть створеш районнД кредитш спшки, яю, в процесД розвитку кредитного руху, будуть вщпочковувати вДд себе кредитш спшки при сшьських, селищних та мДських мДст районного значення радах, а також до мЫмуму зведеш витрати в перюд становлення на утримання службового персоналу та на оснащення кредитних спшок офДсними примщеннями, меблями, оргтехшкою, охоронною сигналДзащею, транспортом, тощо.
З метою координаци свое! дДяльностД, надання взаемодопомоги та захисту спшьних штересДв кредитш спшки мають право на добровшьних засадах створювати асощаци кредитних спшок у рамках одше! адмшютративно-територДально! одиницД, визначено! ст. 133 Конституци Укра!ни, якщо членами такого об'еднання е бшьш як третина кредитних спшок, яю дДють на територи тако! адмЫстративно-територДально! одиницД, але не менше трьох кредитних спшок [3]. На базД членства асощаци кредитних спшок створюеться об'еднана кредитна спшка, мЫмальна юльюсть учасниюв яко! мае бути не менше 10 кредитних спшок. Кредитна спшка може бути учасником лише одше! об'еднано! кредитно! стлки.
Як свДдчить свДтова практика, успДшною дДяльшсть окремо! кредитно! спшки буде лише в тому випадку, коли вона об'еднана з Дншими кредитними спшками в асощащю кредитних спшок та пДдстраховуеться тимчасово вшьними коштами об'еднано! кредитно! спшки, засновано! на кооперативних началах з метою сприяння фшансово! стабшьностД спшок. Асощащю кредитних спшок та об'еднану кредитну спшку створюють представники уже дДючих кредитних спшок на установчш конференций
Принципова схема системи кредитних спшок в сшьсьюй мДсцеве. ВДнницько! областД включае чотири суб'екти, що об'едналися в систему на договДрних умовах (рис): районнД кредитш спшки, створеш по однш в кожному з 27-ми сшьських районДв областД (а в майбутньому Д кредитш спшки при сшьських, селищних та мДських радах); обласнД - асощащю та об'еднану кредитну спшку; уповноважений банк (банки).
Висновок. З урахуванням досвДду Днших областей (Лугансько!, Тернопшьсько! та Днших), де окремД кредитш спшки через два-три роки дДяльносп мають активи понад 5 млн. грн., кожна з новоутворених в сшьсьюй мкцевосп Вшницько! областД районна кредитна спшка через три роки свое! дДяльносп володДтиме активами в сумД бшя 1 млн. грн. В масштабах областД загальний кредитний ресурс становитиме не менше 27 млн. грн., що буде вагомою тдтримкою для селянських господарств.
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького
Том 10№1(36) частина 1,2008 3 07
Рис. Принципова схема кредитних сшлок в сшьськш мюцевость
Л1тература
1. Формування та функщонування ринку агропромислово! продукци (практичний посiбник) / За ред. П.Т. Саблука. - К.: 1АЕ, 2000. - 556 с.
2. Про затвердження програми "Створення системи кредитних спшок в сiльськiй мюцевосп Вiнницько! областi" та !! фшансове забезпечення // Вiнницька обласна рада. - Ршення № 166. - 17 ачня 2003р.
3. Конститущя Укра!ни. - К.: Либiдь, 1996. - 26 с.
Summary Mihalchishina L.G., Bralatan V.P.
Vinnytsa state agrarian university, Vinnytsa, Ukraine DEVELOPMENT OF SYSTEM OF CREDIT UNIONS IN RURAL LOCALITY OF VINNYTSA REGION
The last years in Ukraine actively discuss the prospects and forms of subsequent development of credit unions in our country, which gain more system character. In particular in the Vinnytsa region they engulf all rural territory and have the main patronage of local councils above their creation and activity.
Стаття надтшла до редакцП 01.04.2008
