CC BY
36
Л1тература
1. Наказ ДПА "Про затвердження Стратепчного плану розвитку державно'1 податково!' служби Украши на перiод до 2013 р." (Ï3 змiнами, внесеними згщно з Наказом Державно'1 податково'1 адмшютрацп № 420 вiд 29.09.2005).
2. Азаров М.Я. Податкова пол^ика в Украïнi : принципи та реалп // Вiсник податково'1 служби Украши. - 2000. - № 10.
3. Крисоватий А. Далектика трансформацп податково!' полiтики Украши в контекст европейсько'1 штеграцп / А. Крисоватий, Т. Кощук // Журнал европейсько'1 економiки. - 2007. - Т. 3, № 1. - С. 185.
Новосельская Л.И., Козанкевич В.А. Пути совершенствования налоговой службы Украины
Раскрыта суть работы государственной налоговой службы на данном этапе развития нашей страны. Рассмотрены основные направления модернизации налоговой системы, внедрение которых возможно через изменение подхода к общению с налогоплательщиками. Приведены возможные пути совершенствования работы налоговых органов методом реформирования налоговой службы.
Ключевые слова: налоговая служба, администрирование налогов, налоговое бремя, стратегический план развития.
Novoselska L.I., Kozankevych V.A. Ways of improvement tax service of Ukraine
Highlights the essence of the state tax at this stage of our country. The basic directions of modernization of the tax system, whose implementation is possible by changing the approach to communication with taxpayers. There are ways of improving tax administration by reforming the tax service.
Keywords: tax service, tax administration, tax burden, strategic plan development.
УДК 334.732.2 Доц. Г. О. Партин, канд. екон. наук;
магктрант 1.М. Заяць - НУ "Львiвська полтехшка"
ПРОБЛЕМИ Д1ЯЛЬНОСТ1 КРЕДИТНИХ СП1ЛОК В УМОВАХ ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ В УКРА1Н1
Розглянуто актуальш питання та проблеми дiяльностi кредитних спшок в умо-вах економiчноi кризи. Обгрунтовано шляхи виходу з кризового стану i тдвищення довiри населення до дiяльностi кредитних спшок в Укра'ш.
Ключов1 слова: кредитна спшка, рефшансування кредитних спшок, фонд га-рантування вкладiв, кредитна дiяльнiсть, депозитна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Незважаючи на вщносно молодий вж кредит-но-кооперативного руху в Укра'ш, д1яльшсть кредитних спшок з кожним роком привертае дедаш бшьше уваги як з боку науковщв, так \ з боку населення. Особливо актуальною стала проблема розвитку цього руху в перюд еко-ном1чно'' кризи, адже за останш чотири роки д1яльшсть кредитних спшок пережила низку трансформацш економ1чного \ законодавчого характеру. Сьогодш розвиток нащональних кредитних спшок вщбуваеться в умовах фь нансово'' нестабшьност1, недосконалост законодавства, зниження платоспро-можност та дов1ри населення до фшансово-кредитних установ, що потребуе ютотного вдосконалення 'хнього функщонування на фшансовому ринку.
Аналiз останнiх публiкацiй i дослiджень. Вггчизняш дослщники кредитно'' кооперацп, зокрема А. Оленчик, А. Гончарук, П. Маковський,
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.8
Л. Дацюк, Н. Славова, А. Пожар, основну увагу придшяли висвггленню пи-тань, пов'язаних iз функцiонуванням споживчо1 та сшьськогосподарсько1 ко-операци i розвитку и законодавчо1 бази. Фiнансово-економiчна криза зумови-ла виникнення низки негативних тенденцш у дiяльностi вiтчизняних кредит-них спiлок, що потребуе щентифжацп i вирiшення наявних проблем задля виходу нащонально1 кредитно! коопераци з кризового стану [1].
Метою статт е дослщження сучасних органiзацiйно-економiчних та законодавчих проблем функщонування кредитних стлок в Укра1т та обгрунтування рекомендацт щодо шляхiв !хнього вирiшення.
Виклад основного матерiалу. Вiтчизняна система кредитних стлок тепер переживае наслiдки фшансово! кризи 2008-2009 рр. Власне криза ви-явила на укратському ринку кредитних стлок певт проблеми, з якими нит намагаються розiбратися як на найвищому державному рiвнi, так i безпосе-редньо керiвники стлок.
Про стан кредитних стлок у перюд кризи можна судити за офщтною статистикою. Сьогоднi в Укра!т зареестровано 755 кредитних спiлок, тодi як у 2008 р. !хня кiлькiсть становила 829. Протягом минулого року юльюсть цих фiнансових установ зменшилась на 89 одиниць, а поповнилась лише на 15 одиниць. Однак, рiч не тшьки у юлькост кредитних спiлок, але й у внут-рiшнiй структурi ринку. Вщомо, що стрiмке зростання чисельност членiв спiлок не зумовило такого ж зростання вщкритих у них депозитних рахунюв. Тодi коли кшьюсть члетв спiлок зростала, кiлькiсть вкладниюв невпинно знижувалась внаслiдок кризи, що призвело до значного зниження кредитних портфелiв цих фшансових установ, адже саме залучет кредитними спiлками тд час депозитних операцiй кошти е основним джерелом формування ресур-шв для здiйснення 1хньо1 кредитно! дiяльностi. За перiод 2007-2009 рр. число вкладниюв на депозитт рахунки кредитних стлок зменшилось з 245 тис. оЫб до 117 тис. оЫб. Це свiдчить про певну недовiру в суспiльствi до таких фтансових органiзацiй.
Фiнансовий стан кредитних стлок за час кризи значно попршився. У тк кризи внески на депозитт рахунки зменшилися на 23 %, а надат креди-ти - на 27 %. Значно посилилась проблема з протермтованими кредитами, яю наприкiнцi минулого року сягнули рекордно високого значення - 30 %.
Попереднього року середньозважена ставка за депозитами кредитних стлок становила 25 %, за кредитами - 44 %, тодi як у банювсьюй системi вщповщно 12,8 та 17,8 %. Однак, на вщмту вщ банюв, кредитнi спiлки практично не припиняли видачi кредитiв, незважаючи на важю умови свое! дiяль-ност^ i неодноразово ставали "рятувальним колом" для населення. Результата дiяльностi кредитних стлок у минулому рощ засвщчують уповшьнення рiвня дшово1 активност та значне зниження темпiв приросту показниюв 1хньо! дiяльностi (див. табл.).
К^м фiнансово-економiчноl кризи, негативний вплив на дiяльнiсть кредитних спiлок мають прогалини в украшському законодавстi. Так, зпдно зi Законом Украти "Про кредитт стлки", стати членом стлки можуть гро-мадяни Украти, тоземщ та особи без громадянства, яю проживають на те-
ритори Укра1ни. Ця норма закону потребуе перегляду, оскшьки майже всi кредитнi спшки пiд час оформлення кредиту ^ вiдповiдно, зарахування нових
членiв спшки, вимагають прописки на територп Украши.
Табл. Показники дiяльностi кредитних спток в УкраШ за 2007-2009 рр. [2]
Кредитт спiлки Станом на 31.12.07 Станом на 31.12.08 Станом на 31.12.09 Темпи приросту, %
станом на 31.12.08/ станом на 31.12.07 станом на 31.12.09/ станом на 31.12.09
Кiлькiсть зареестрованих спшок 800 829 755 3,6 -8,9
Кшьшсть членiв кредитних спiлок, тис. oci6 2391,6 2669,4 2190,3 11,6 -17,9
Кiлькiсть членiв кредитних спшок, яю мають внески на депозитних рахунках на кь нець перюду, тис. осi6 245,3 164,0 117,0 -33,1 -28,7
Кiлькiсть членiв кредитних спшок, як мають заборго-ватсть за кредитами, тис. осi6 561,5 578,1 423,6 3,0 -26,7
Загальт активи кредитних спiлок, млн грн 5261,0 6064,9 4218,0 15,3 -30,5
Кредити, наданi членам кредитних спшок, млн грн 4512,3 5572,8 3909,1 23,5 -29,9
Внески члетв кредитних спшок на депозитт рахун-ки, млн грн 3451,3 3951,1 2959,3 14,5 -25,1
Капiтал кредитних спшок, млн грн 1552 1714 765,8 10,4 -55,3
Вщтак шоземщ та особи без громадянства отримати такого кредиту та стати членом кредитно! спшки не можуть. Через прогалини в законодавствi виникае можливють порушення принцишв коопераци. Це призвело до того, що в окремих спiлках, як налiчують сотнi тисяч членiв, практично неможли-во провести загальнi збори, обрати голову правлшня, контролюючi органи чи спостережну раду. Це стало причиною зловживань керiвних оргашв спшок, а Держфiнпослуг, який е головним регулятором дiяльностi кредитних спiлок, не мае належно! системи нагляду через недостатшсть повноважень. Регулятор може впливати лише в разi виявлення факту порушення законодавства, однак не мае змоги здшснювати попереджувальний нагляд. Бшьшють кредитних спiлок в Укра1ш пiд час надання кредиту та прийняття в члени спшки, зазвичай, змушують позичальникiв передавати право голосу на загальних зборах 11 членiв безпосередньо працiвникам спшки, зокрема кредитному ш-спекторовi. Таким чином, порушуеться ще одна норма закону, визначена Законом Укра1ни "Про кредитш спiлки", згiдно з якою член кредитно! спiлки мае право брати безпосередню участь в управлшш справами кредитно! спш-ки, обирати та бути обраним до 11 оргашв управлшня [3]. Внаслщок цього,
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8
уся влада з управлшня д1яльшстю кредитно'' спшки з року в рж переходить до одних { тих же оЫб, здебшьшого засновниюв спшки.
Найважлив1шою проблемою в1тчизняно'' кредитно'' кооперацп е пе-решкоди з поверненням депозит1в. На початку кризового перюду багато вкладниюв з1ткнулась з проблемою повернення сво'х вклад1в. Сдиним способом повернути вклади було звернення до суду. Однак, часто навггь ршення суду не виконували, а 'хне винесення тривало декшька м1сящв. Це зруйнува-ло дов1ру населення до заощаджень через фшансово-кредитш установи. Не-гативним також залишаеться той факт, що шд час оформлення кредиту в кре-дитнш спшщ, и член не отримуе на руки бажано'' суми, оскшьки для укладен-ня договору потр1бен авансовий плат1ж у межах вщ 10 % до 40 % суми кредиту. Таким чином, кредитна спшка перестраховуе себе вщ ризику нес-воечасного повернення членами спшки позичених кошт1в, а сам позичальник не отримуе бажано'' суми. Окр1м цього, ус кредитш спшки стягують вщ 2 до 5 % вщ суми кредиту в резервний фонд. Тому, кр1м основно'' суми та вщсот-юв за кредит, позичальник мусить сплатити внесок до резервного фонду. Внаслщок цього, кредит у кредитнш спшщ стае досить дорогим.
Проблему неповернення вклад1в { забезпечення платоспроможност та лжвщносл кредитних спшок можна вир1шити, створивши спещальний фонд гарантування вклад1в. Наповнити фонд гарантування вклад1в кредитних ст-лок можна завдяки участ в ньому держави, яка для формування цього фонду може надати кошти, отримаш вщ емюи обл1гацш внутршньо'' державно'' по-зики. 1ншу частину кошт1в для формування фонду можна залучити як довго-термшовий кредит вщ Нащонального банку Украши. Користуватись кошта-ми цього фонду зможуть спшки, як входять до Нащонально'' асощаци кредитних спшок Украши. Система рефшансування спшок може грунтуватись на положенш Закону Украши "Про Нащональний банк Украши", згщно з яким до кредитора останньо'' шстанцп, Нащонального банку Украши, може звернутись банк або шша кредитна установа й отримати рефшансування в раз1 вичерпання шших можливостей [4]. Схема виглядатиме так: Нащональний банк Украши рефшансуватиме уповноважений банк, яким може бути Ощадбанк або шший державний банк, а той уже надаватиме кошти спшкам.
Висиовок. В умовах фшансово'' кризи та економ1чно'' нестабшьносп в Укра'ш доцшьно розробити стратепчш плани виходу з кризового стану фшансо-во-кредитно'' системи, яка за останнш перюд найбшьше постраждала. Надзви-чайно важливою сьогодш е фшансова шдтримка кредитно'' кооперацп в Укра'ш, яка тшьки розвиваеться. Якщо за час кризи держава рефшансувала вс проблемш банки, то кредитним спшкам не було надано жодно'' допомоги. Держава недо-ощнила потенщалу кредитних спшок, ям навггь тд час кризи, коли банки практично призупинили свою кредитну даяльшсть, продовжували надавати кредита сво'м членам. Реформування законодавства, яке регулюе даяльшсть кредитних спшок в Укрш'ш, дасть змогу не тшьки кшьюсно, але й яюсно змшити 'хню да-яльшсть. Це, своею чергою, сприятиме тдвищенню дов1ри до нащонально'' кре-дитно'' системи та стабшзаци сощально-економ1чно'' ситуаци в кра'ш.
Л1тература
1. Кредиты! спшки в Укрш'ш: основш засади дiяльностi : навч. поабн. / за ред. А.Я. Оленчика. - К. : Вид-во У1РФР, 2005. - 448 с.
2. Пщсумки дiяльностi кредитних спiлок у 2009 рощ. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.dfp.gov.ua.
3. Закон УкраТни "Про кредитш спшки" вщ 20 грудня 2001 р., № 2908 - Ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrcu.kiev.ua
4. Закон УкраТни "Про Нащональний банк Украши" вщ 20 травня 1999 р., № 679 -XIV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
Партын Г. О., Заяц И.М. Проблемы деятельности кредитных союзов в условиях экономического кризиса в Украине
Рассмотрены актуальные вопросы и проблемы деятельности кредитных союзов в условиях экономического кризиса. Обоснованы пути выхода из кризисного состояния и повышения доверия населения к деятельности кредитных союзов в Украине.
Ключевые слова: кредитный союз, рефинансирование кредитных союзов, фонд гарантирования вкладов, кредитная деятельность, депозитная деятельность.
Partyn G.O., ZayatsI.M. Problems of activity of credit unions in the conditions of economic crisis in Ukraine
Pressing questions and problems of activity of credit unions are Considered in the conditions of economic crisis. Grounded ways of exit from the crisis consisting and increase of trust of population to activity of credit unions of Ukraine.
Keywords: credit union, refunding of credit unions, fund of guaranteeing of holdings, credit activity, deposit activity. _
УДК 336.71 Здобувач Ю.Ю. Присяжник - Льв1вський тститут
банк1всько1 справи УБС НБУ
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗЛИТТЯ I ПОГЛИНАНЬ КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНК1В
Проанад1зовано пщходи з ощнювання ефективносп злитпв 1 поглинань комерщйних банков, а також розкрито сутшсть запропонованого методичного пщходу до ощнювання економ1чно'1 ефективносп злиття 1 поглинання комерщйних банюв. Дос-лщжено, що методичш тдходи з ощнювання ефективносп злиття 1 поглинання комерщйних банюв лише фрагментарно вщображають ефектившсть зазначених меха-шзм1в. Запропонований штегращйний пщхщ, який побудований на засадах синтезу-вання юнуючих пщход1в, усувае фрагментаршсть, дае змогу системно дослщити ефектившсть злиття або поглинання комерщйних банюв.
Постановка проблеми. Прийняття i регулювання управлшських ршень щодо злиття i поглинання комерщйних банюв потребують оцiнювання ефективносп реатзаци цих механiзмiв. На сьогодш немае науково-обгрунтованих мето-дичних шдходав до системного оцiнювання ефективностi застосування мехашз-мiв злиття i поглинання комерщйних банюв. Це значною мiрою породжуе суб,ективiзм в обгрунтуваннi вiдповiдних управлiнських рiшень, а також неращ-онадьнiсть вибору способiв досягнення щлей суб,ектiв злиття i поглинання.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. На стади розроблення i ре-^заци управлiнських рiшень щодо злиття або поглинання комерщйних банюв вони потребують ощнювання на предмет дощльносл ре^заци цих про-цесiв, виявлення необхщносл внесення коректив у план злиття або поглинан-
