CC BY
21
1.В. Димеденко, к.е.н., доц.
СИСТЕМНИЙ АНАЛ1З ПРОЦЕС1В ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ ТУРИЗМОМ
Проанал1зовано основт положення системного nidxody, як Heo6xidHO враховувати при дослiдженнi туризму; розглянуто склад, змкт, взаемодт елементiв поняттного апарату й особливостi його використання. Визначено роль туризму як системи, що може вплинути на соцiально-економiчний розвиток краши в цшому i ii регютв, сприяти новому iмiджу Украши на свiтовому ринку послуг.
Проанализированы основные положения системного подхода, которые необходимо учитывать при исследовании туризма; рассмотрены состав, содержание, взаимодействие элементов понятийного аппарата и особенности его использования. Определена роль туризма как системы, которая может повлиять на социально-экономическое развитие страны в целом и её регионов, способствовать новому имиджу Украины на мировом рынке услуг.
Analyzes the main provisions of a systematic approach that should be considered in the study of tourism; it is considered a part of the content, the interaction of elements of the conceptual apparatus, and particularly its use. It is defined the role of tourism as a system that could affect the socioeconomic development of the country as generally and its regions, to promote a new image of Ukraine in the global services market.
© 1.В. Димеденко, 2010
Важливою умовою функщонування економжи Украши на сучасному етат е перехщ до економiчних методiв управлшня, широко! демократизаци прийняття управлшських ршень, активiзацп ycix факторiв виробництва шляхом впливу ринкових важелiв. У контекст цього доцшьно застосовувати системний пщхщ, який використовуе найбшьш ефективш мехашзми у процес прийняття управлшських ршень. Системний пщхщ не тшьки вщповщае вимогам теори i практики управлшня, але й служить методолопею оцшки теоретичного та практичного потенщалу нових пiдходiв до управлшня.
Ан^з наукових праць свщчить про те, що питания системно! методологи все частше стають предметом сучасних наукових дослщжень, особливють якого полягае в тому, що вона вимагае створення едино! концептуально! моделi дослщжуваного об'екта.
Розробки фундаментальних системних дослщжень соцiально-економiчних процесiв висвiтленi у роботах В. Берталанф^ Р. Акофа, Р. Джонсона, Ф. Каста, Д. Розенцвейга, В.Г. Афанасьева, В.М. Садовського, I. Хорвата, В.М. Спщнаделя, £.П. Голубкова, М.Г. Чумаченка, P.I. Заботiно!, Ю.Г. Лисенка, В.Л. Петренко, А.В. Сидорово!, М.В. Рум'янцева, П.В. Егорова та шших [1-17]. Висновки робiт стали базою для розробки напрямiв реалiзацi! системного пiдходу в економiцi, у тому чи^ i для системних дослщжень у туризма
Туристична дiяльнiсть являе собою специфiчний вид пщприемництва, що належить до соцiально! сфери, формуе попит та споживання на туристичш послуги. Туристична дiяльнiсть мае сво! економiчнi особливостi: власну облшову полiтику, предмет реалiзацi! (туристичний продукт), посилеш вимоги до безпеки i здоров'я споживачiв, способи виробництва та реалiзацi! основних i додаткових послуг (товарiв), особливостi оподаткування i лщензування дiяльностi, взаемодi! з зовнiшнiм середовищем.
Найважливiшою проблемою формування ринку туристичних послуг в Укра!ш е створення ефективно! системи туризму, цiлiсно! правово! та органiзацiйно! iнфраструктури, що забезпечуе !! розвиток.
Дослiджения стану ринку туристичних послуг показуе широкий спектр проблем, що виникають на рiвнi туристично! фiрми i !! оточення. Аналiз лiтератури [1-12] дозволяе сформулювати визначенi основнi положення системного пщходу, якi можуть бути використаш у системному дослiдженнi туризму.
Метою роботи е дослщження процесiв функщонування туризму з позицш системного пщходу.
Одним з ключових понять сучасно! теорi! управлiния е система. Однак при всш важливостi цього поняття не шнуе единого загальноприйнятого визначення системи. Перше наукове визначення системи належить Л. фон Берталанф^ який розумiе пiд системою комплекс взаемодшчих елементiв або сукупнiсть елементiв, що знаходяться у визначених
вщносинах один з одним i середовищем [1, 2]. Р. Акоф вважае, що реальний об'ект розглядаеться як система, якщо результатом дiяльностi визначаеться продукт взаемодп його частин [1]. Р. Джонсон, Ф. Каст, Д. Розенцвейг пропонують визначати систему як безлiч елеменпв, створених для досягнення визначено! задано! мети [3]. В.Г. Афанасьев визначае систему як сукупшсть частин або компоненив, пов'язаних мiж собою органiзацiею [5]. За визначенням В.М. Садовського, система - «безлiч функцiональних елементiв i вiдносин мiж ними, видiлених iз середовища вщповщно до визначено! мети у рамках визначеного тимчасового штервалу» [1]. I. Хорват вщзначае, що система - це узагальнення частин, що виражае закономiрнiсть !хнього функцiонування i розвитку [7]. Фшософський енциклопедичний словник пояснюе систему як «сукупнiсть елементiв, що знаходяться у вщносинах i зв'язках один з шшим, що створюють визначену цiлiснiсть та еднiсть» [8]. В.Н. Спщнадель видiляе чотири особливост системи: наявнiсть безлiчi елементiв; зв'язюв мiж ними; наявнiсть органiзацi!' та штегративних властивостей [9]. А.В. Крушевський [6] наводить загальну методологiю та переваги системного аналiзу в дослщженш економiчних систем, розкривае основнi поняття системного тдходу та методи дослщження. С.Л. Оптнер [12] визначае основш поняття при застосуваннi системного тдходу у процес дослiдження систем загального виду.
Узагальнення розглянутих визначень системи дае академж М.Г. Чумаченко та P.I. Заботша. Автори вказують, що визначення системи здшснюеться на принципах, згiдно з якими система: мае загальну мету; складаеться з взаемозалежних елементiв, що утворюють !! внутрiшню структуру; шнуе в оточеннi та через це разом iз внутрiшнiми елементами мае зовшшне оточення, що утворюе обмеження системи; мае визначеш ресурси, що забезпечують !! функцiонування; очолюеться управляючим центром, що забезпечуе !! рух до означено! мети [10]. Отже, сукупшсть елеменив, вщповщних зазначеним принципам, як характеризують дослiджуваний об'ект, може вважатиметься системою.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що система - це сукупшсть взаемопов'язаних мiж собою елеменив, спрямованих на одержання корисного результату. У конкретнш системi зв'язки мiж !! елементами здiйснюються за допомогою обмiну iнформацiею, внаслiдок чого мiж ними виникають вхiднi та вихщш потоки. Безлiч вiдносин i зв'язкiв мiж елементами мають вид сукупност двох типiв: вiдносини i зв'язки елементiв у системi; вщносини i зв'язки управлiння системою.
Принципи системного аналiзу мають унiверсальне значення, вони застосоваш до методiв збору шформаци i створення управлiнських ршень у будь-якiй системi. Використання основних принцишв системного аналiзу, якими е виявлення i формування кiнцево! мети; цшюшсть проблеми; визначення й аналiз альтернатив щодо досягнення мети; узгоджешсть цiлей окремих пiдсистем з метою вае! системи дозволяють представити i дослiджувати туризм у виглядi системи.
Система туризму являе собою сукупшсть об'екив та учасниюв туризму, що знаходяться в економiчних вiдносинах i зв'язках мiж собою. Вона будуеться на визначених принципах, мае цшьову функцiю та визначенi засоби. Однак пщходи до розумiння характеру визначень у соцiально-економiчних системах вимагають уточнення i доповнення з урахуванням особливостей туризму в умовах трансформаци св^ового господарства.
Дослiдження туризму варто проводити в рамках соцiально-економiчно! системи, оскшьки туризм е частиною господарського комплексу i з його допомогою можна забезпечити зростання економiки кра!ни в цшому. Туризм е активною галуззю соцiально! сфери, тому що сприяе вирiшенню завдань формування попиту i споживання туристичних послуг.
Туризм е специфiчною сферою, оскiльки iснуе тод^ коли е споживач туристичних послуг, а останнш iснуе, коли в суспiльствi створенi умови всебiчного i прогресивного розвитку кожно! особистостi. Специфша туризму обумовлена комплексним характером утворення туристично! дiяльностi i забезпечуе мультиплжативний ефект, що дозволяе визначити зв'язки i ступiнь iнтегрованостi туризму в нацюнальну i свiтову господарську систему.
Переносячи закони ринку на систему туризму, слщ зазначити, що ринок туристичних послуг - це тдсистема загально! системи ринку зi сво!ми сегментами, особливостями i управлiнням. Пiд ринком туристичних послуг розумiеться сукупнiсть конкретних економiчних вiдносин, що вiдображають сшввщношення попиту та пропозицi! у процес
кутвл>продажу туристичного продукту. Подана модель дае можливостi для прогнозування кiлькiсних показниюв, а також дозволяе виконати серйозш прогнози якiсного характеру.
Економiчна система туризму мае власну структуру i вид. Обгрунтовуючи систему, необхiдно виходити з основного методологiчного положення: головним об'ектом системи - ïï структуроутворюючими одиницями - е споживач та виробник туристичноï послуги. Рiзнi взаемозв'язки i вщносини мiж ними формують ринковi структури попиту та пропозици, у результатi взаемодiï яких створюеться ринок продавцiв та покупцiв. Двигуном ринку е конкуренщя, що i веде до регулювання попиту та пропозици.
Основними елементами розглянутоï системи е: туристи (вiдвiдувачi), виробники, ресурси i держава. Вiдвiдувачi стають у ролi покупцiв туристичних послуг i товарiв, оплата за якi заснована на туристичному попитi. Витрачаючи кошти, вiдвiдувач сплачуе подальший розвиток галуз1 Виробники, що виступають у ролi продавцiв, формують туристичну пропозицiю. Вони придбають ресурси (робочу силу, землю, каттал, iнформацiю), поеднують ïx у процес виробництва туристичних продуктiв, реалiзують створенi блага й одержують дохщ. Спожитi послуги та товари заюнчують свiй кругообiг, за яким пще новий, як результат повторного використання наявних виробничих факторiв. Отже, туризм можна розглядати як ци^чну модель з безперервним чергуванням процесiв: виробництва туристичноï послуги, формування, реалiзацiï та споживання туристичного продукту. На взаемодп мiж учасниками ринку туризму можуть впливати зовнiшнi фактори, що повною мiрою визначають ступiнь розвитку туризму: нормативно-правова база, нацiональна стратегiя, стан св^ового ринку, ступiнь iнтегрованостi у св^овий туристичний ринок i т.д.
Розширення туристично1' дiяльностi, будiвництво туристичних комплекав, облаштованiсть нових територiй вимагають великих каттальних вкладень. Фiнансування проекив можливе за рахунок коштiв бюджету, приватними органiзацiями, мiжнародними фiрмами. Зростання каттальних вкладень в шфраструктуру туризму i збшьшення реального обсягу виробництва послуг, викликаш пiдвищенням туристичного попиту, е ознаками активiзацiï економiчноï дiяльностi. 1мпульс зростання, що зародився у сферi туризму, торкаеться iншиx галузей економiки, де також починаються процеси швестицшно!' дiяльностi, створюються новi робочi мiсця, розширюеться товарообiг, збiльшуються доходи у виглядi заробiтноï плати, прибутку, ренти. Частина отриманих доxодiв, що мають тенденщю зростання, надходить державi у виглядi податкiв. Зiбранi кошти можуть бути знову спрямоваш на фшансування нових проектiв, надання матерiальноï допомоги в органiзацiï вiдпочинку рiзниx груп населення, на розвиток професшнох' пiдготовки кадрiв i т.д. Усе це дае пщставу розглядати туризм як ринкову систему.
Внутршня оргашзащя системи пiдтримуеться динамiчною рiвновагою мiж попитом та пропозицiею, збалансованою структурними параметрами у часi i простора Просторово-часовi структури попиту та пропозици е функцюнальними утвореннями, що характеризуються розташуванням, наявнiстю просторових зв'язкiв, виражених у перемiщеннi туристiв, розвитком, фшсованим динамiкою туристичного процесу. Туристичний процес вiдтворюе взаемодiя споживача i виробника туристичного продукту i просторово-часова вщповщшсть попиту та пропозици в параметрах обсягу i структури споживання.
В економiчнiй лiтературi [1-12] сформульоваш положення системного пщходу, застосовнi у дослщженш туризму. У туризмi системний метод дослщження склався у результатi послiдовноï еволюцiï вiд первiсного домiнування суто економiчного аспекту до визнання рiвноправностi економiчного, екологiчного та суспiльного аспекив системи туризму.
Вивченням туризму займалися багато зарубiжниx дослiдникiв, серед яких можна видшити швейцарського дослiдника К. Каспара i шмецького економiста В. Фрейра [13, 14]. На думку швейцарського дослщника К. Каспара [14], система «туризм» мае двi внутршш субсистеми, елементами якоï е:
суб'ектний фактор (споживач^ посередники); ринковий фактор (ринкова пропозищя, попит, рiвновага); ресурсний фактор (кшматичш, воднi, гiдромiнеральнi, лiсовi, прсью й iн.). Спробу розглянути туризм як систему робили i пострадянсью вчеш. Необxiднiсть застосування принципiв системного аналiзу у дослiдженнi проблем туризму вщзначалася в роботi В.Б. Сапруновоï [15]. Автор вказуе на актуальшсть проблеми в умовах досить великоï
складност обл^ Bcix аспектв i факторiв, що впливають на результати туризму. В.Б. Сапрунова вщзначае, що система «туризм» виникла та icHye у рамках трьох взаемозалежних суперсистем: суспшьство, економiкa та природне середовище.
М.1. Кaбyшкiн подiлив систему туризму на двi субсистеми: суб'ект та об'ект управлшня. Вш вказуе на взаемозв'язок системи туризму iз зовнiшнiм св^ом (економiкою, екологiею, соцiaльним середовищем, пол^икою та технологiею) [16]. Однак у запропонованш М.1. Кaбyшкiним моделi е сво! недолiки, тому що присутш компоненти зовнiшнього оточення обмеженi.
З вищевикладеного можна зробити висновок, що туризм - це сукупшсть i еднiсть вiдносин i явищ, що вщбуваються у системi. Вiдповiдно до визначення у системi туризму можна видшити основнi елементи, компоненти, характеристики i взаемозв'язки (внyтрiшнi вiдносини) та функщональш зв'язки з зовнiшнiм економiчним оточенням. У резyльтaтi взаемоди елементв iз зовнiшнiм середовищем досягаеться бажана мета як результат функщонування, виражена у емерджентност властивостей системи. Дослщження природи i фyнкцiй елементiв системи, взаемозв'язюв мiж ними дозволяе розкрити мехашзм l! фyнкцiонyвaння. У робот А.В. Сидорово! [17] запропоновано модель сфери послуг як економiчноl системи. Н можна адаптувати i стосовно до сфери туризму. Характеристику туризму як економiчноl системи подано у таблищ.
Таблиця
Характеристики сфери туризму як економгчног системи
Характеристики системи Змiст
Мета Кiнцевий стан системи, до якого вона прагне. Пщвищення сощально-економiчноl ефективностi. Найбшьш повне задоволення сyспiльних та особистих потреб, щнностей, емоцiй та штереав, шляхом створення конкурентоспроможних послуг
Входи Ресурси сyб'ектiв (мaтерiaльнi, трyдовi, фiнaнсовi, оргaнiзaцiйнi, iнформaцiйнi, техшчш) хронологiчно i просторово визнaченi, що мають конкретнi потреби, iнтереси, мету
Виходи Туристичш послуги (стутнь задоволення потреб, штереЫв)
Обмежyючi фактори Рiвень розвитку продуктивних сил та технологш, розвиток iнфрaстрyктyри, емшсть iнформaцiйного ринку, обмеженiсть доходiв населення, стyпiнь розвитку соцiaльного складу суспшьства
Фактори, що обмежують Полiтикa держави, соцiaльнi та щеолопчш орiентири населення, вплив мiжнaродного оточення, нащональне правове поле, форс-мaжорнi обставини
Зв'язки 1нформацшш потоки про ефективнiсть функщонування системи, для прийняття та координаци управлшських ршень
Висновки. Системне вивчення туризму дозволяе видшити основш групи проблем, що вимагають виршення:
узагальнення та уточнення iнстрyментaрiю системного пщходу;
дослщження впливу зовшшшх та внутршшх дiй на бiзнес-процеси та !х регулювання у досягненнi, прийняття та реaлiзaцiя yпрaвлiнських рiшень;
ощнка сучасного стану та особливостей функщонування туризму;
запровадження принципiв та шструментв системного пiдходy до yпрaвлiння туристичними пiдприемствaми;
удосконалення методiв визначення ролi i значення туризму в економiчномy розвитку регiонy i держави;
використання сучасних комп'ютерних технологiй, статистично! шформацп та економжо-статистичних методiв в управленш розвитком туризму.
Кожна з цих груп проблем становить безлiч питань, яю тieю або шшою мiрою актуалiзувалися в даний час або потребують першочергового виршення у майбутньому. Однак такiй важливш економiчнiй системi, як туризм, мае придшятися не менше уваги, шж розвитку, наприклад, промисловостi, агропромислового комплексу, в створенш соцiально орiентованого суспшьства Украши.
Л1тература
1. Исследования по общей теории систем: сб. переводов / под ред. В.Н. Садовского и Э.Г. Юдина. - М.: Прогресс, 1969. - 520 с.
2. Капустин В.Ф. Общая теория систем: системный анализ. Концепция Берталанфи, системное движение / В.Ф. Капустин // Вестник СПб ун-та. Сер.5. Экономика. - 1994. -Вып.2. - С.83-89.
3. Джонсон Р. Системы и руководство / Р. Джонсон, Ф. Каст, Д. Розенцвейг. - М.: Изд-во «Советское радио», 1971. - 647 с.
4. Афанасьев В.Г. Системность и общество / В.Г. Афанасьев. - М.: Изд-во политической литературы, 1980. - 367 с.
5. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление / В.Г. Афанасьев. -М., 1981.
6. Основы системного подхода и их приложение к разработке территориальных автоматизированных систем управления / под ред. Ф.И. Пересудова. - Томск: Изд-во ТГУ, 1976.-440 с.
7. Хорват И. Теория индустриальных систем / И. Хорват; под ред. В.Г. Афанасьева. -М.: Прогресс, 1976. - 264 с.
8. Философский энциклопедический словарь / С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М.: Сов. энцикл., 1989. - 815 с.
9. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа: учеб. пособие / В.Н.Спицнадель. -СПб.: Бизнес-пресса, 2000. - 326 с.
10. Чумаченко Н.Г. Теория управленческих решений / Н.Г. Чумаченко, Р.И.Заботина. -К.: Вища шк., 1981.-248 с.
11. Лысенко Ю.Г. Концепция логистического управления производственно-экономическими системами / Ю.Г. Лысенко, В.Л. Петренко, Н.В. Румянцев // Финансы, учет, банки: сб. науч. тр. Вып. 4. - Донецк: ДонНУ, 2000. - С. 43-50.
12. Оптнер С.Я. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем / С.Я. Оптнер. - М.: Сов. радио, 1969. - 216 с.
13. Freyer W. Turismus / W. Freyer. - Bern. 1988.
14. Caspar C. Die Turismuslehre in Grundriss / C. Caspar .- Bern, 1991.
15. Сапрунова В.Б. Туризм: эволюция, структура, маркетинг / В.Б. Сапрунова. - М.: «Ось-89», 1997. - 160 с.
16. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: учеб. пособие / Н.И. Кабушкин.- Мн.: БГЭУ, 1999.-644 с.
17. Сидорова А.В. Экономико-статистические методы в управлении сферой услуг: моногр. / А.В. Сидорова. - Донецк: ДонНУ, 2002. - 239 с.
Надшшла до редакцп 07.10.2010р.
