CC BY
11
economic development of the region divides its members in half, that does not lead to stability the formation of intercultural communication and everyday cultural level of society.
This is clearly seen today in the Ukrainian Azov. Creates modern "survival model" of
society.
In the eternal mixing ethnonationalistic created a hybrid culture, or in other words -"surgicaly" level of culture, which does not give full satisfaction to the representatives of different ethnonationalistic, and this leads to the eternal problem of the relationship between "us" and "them", and it does not bring people together.
Key words: intercultural communication, the third culture, consumer culture, "their", "alien", the model of survival.
УДК 364 О.А. Ташкчнова
ЕФЕКТИВШСТЬ НАДАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ ПОСЛУГ З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ : СОЦЮЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛ1ЗУ
Стаття присвячена розгляду проблеми ефектжност1 надання сощальних послуг сощально уразливим групам населення в сучаснт Украш1. Розглянут1 основт теоретико-методолог1чн1 тдходи до визначення сутностг сощальног ефективност1 надання послуг у сфер1 працевлаштування.
Клю^о^^ слова: сощальш послуги, сощально уразлив1 групи, працевлаштування, социальна ефективнгсть.
У науковш лiтературi довгий час не зверталося уваги на ефектившсть сфери послуг. Це пов'язано з пашвними в радянський перюд уявленнями, що праця у сферi послуг не е продуктивною i не створюе варпсть (на вщмшу вщ матерiального виробництва). У 20-Ti рр. ХХ ст. у науковш лiтературi були зроблеш першi спроби ощнки ефективносп сфери послуг (ощнка ефективносп витрат на народну осв^у). Починаючи з 70-80-х роюв ХХ ст. поступово почало змшюватися ставлення до сфери послуг, але ршучих кроюв у цьому напрямку не було зроблено, як i рашше робився акцент на сферi матерiального виробництва. У даний час усе бшьшо'1 актуальност набувае вивчення проблем пiдвищення ефективносп та якостi соцiальних послуг з працевлаштування, пов'язаних з покращенням сощального становища людей, а особливо сощально вразливих груп населення на ринку пращ.
У сучаснш науковiй лiтературi представленi окремi аспекти аналiзу ефективносп надання сощальних послуг з працевлаштування. Досшдженням питань ефективносп сощально'1 пол^ики, сощальноi роботи та надання сощальних послуг в умовах ринкових перетворень займаються А. Андрющенко, О. Безпалько, Б. Боденко, С. Вешкурцева, Л. Гончарук, I. Зверева, I. 1ванова, Н.Кабаченко, Г. Коваль, В. Колков, К. Мщенко,
B. Полуйко, О. Романюк та ш. Розгляду проблем тдвищення ефективностi та якостi надання сощальних послуг окремим сощально вразливим групам населення прид^еться увага в роботах таких украшських та росшських сощолопв та економiстiв, як Л. Биковська, М. Галкш, I. Давидова, В. Дмитрiев-Заруденко, В. Жураковська, С. 1нюжинова, Л. Кухтiнова,
C. Максимова, О. Плахова, В. Потапенко, П. Романов, С. Усманова, Н. Цибульовська, К. Шишка, О. Щедрина та ш.
Мета щет статт - сощолопчний аналiз ефективностi надання сощальних послуг з
працевлаштування.
Значення термiна «ефектившсть» (вiд лат. effectus - виконання, дiя, ефект) - здатшсть приводити до потрiбних результат; дieвiсть, результативнiсть [1]. У фшософському аспектi ефективнiсть розглядаеться в контекст проблеми eдностi теорп i практики: у цьому випадку вона е показником втшення щех в життя, пов'язуе мету i результат дiяльностi, що робить можливим аналiз досягнутого в процес дiяльностi i пщведення пiдсумкiв. Чим ближчим е досягнутий результат дiяльностi до поставленох мети, тим вища п ефективнiсть [2].
Дослщження ефективностi рiзних операцiй, процеав е предметом спецiального наукового напряму — теорп ефективностi. Ця теорiя мае добре розвинений понятiйний апарат, що усшшно використовуеться в рiзних галузях практично'1' дiяльностi. У теори i методологи ефективностi (розглядаеться зазвичай ефектившсть ново!' технiки, науково-техшчного процесу тощо) вона характеризуеться як штегральна сума рiзних ефекпв. При цьому ефект позначае результат конкретно'1 дiяльностi, заходу або процесу, наслщок дп тих або шших чинникiв [3].
Економiчна ефективнiсть характеризуеться такими властивостями, як продуктившсть, економiчнiсть, результативнiсть, рацiональне використання ресурсiв. У сучаснш науковiй лiтературi запропонованi вщповщш критерп 1'х оцiнки. При цьому визначення критерпв економiчноi ефективностi орiентоване на отримання максимального результату при мЫмальних витратах, вiдповiднiсть стандартам, що мають чiткi кiлькiснi показники [4].
У той же час шдвищення економiчноi ефективностi будь-яко'1 дiяльностi в сощальнш сферi зрештою мае бути тдпорядковане метi соцiального розвитку конкретно'1 людини та суспiльства в щлому. Соцiологiчний аналiз ефективностi програм, проекпв, рiзних видiв дiяльностi, соцiальних оргашзацш передбачае не комерцiйну оцiнку (з погляду економiчностi використання обмежених ресурав для задоволення наявних потреб), а 1х соцiальну необхiднiсть (внесок у виршення соцiально значущо! проблеми), сощальну кориснiсть (задоволення потреб клiента), сощальну привабливють (бажання користуватися цими результатами), сощальну вщповщальшсть (внесок у розвиток суспшьства, клiентiв, спiвробiтникiв) [5].
Шд соцiальним ефектом розумiеться результативнiсть сощальних дiй, зв'язкiв i вiдносин, сощальних процеав, соцiальноi системи, досягнення яко! в сукупнiй оцiнцi рiзних аспекпв дослiджуваного явища приводить до прогресивних змiн у рiзних сферах суспшьного життя. Соцiальний ефект характеризуеться рiвнем життя, ступенем життезабезпечення людини, задоволенням й соцiальних потреб, реалiзацii штереав, життевих планiв i цiннiсних орiентацiй [5].
Основоположними в галузi сощолопчно!' оцiнки ефективностi е роботи шмецького соцiолога М. Вебера (кiнець XIX - початок XX ст.), пов'язаш з дослщженням принципiв побудови соцiальноi органiзацii, i американського соцiолога Т. Парсонса (XX ст.), який заклав основи сучасних уявлень про мотиви економiчноi дiяльностi. На думку Т. Парсонса, ефектившсть соцiальноi системи залежить вщ п адаптивностi до постiйно змiнних умов зовнiшнього середовища; вщ цiлеспрямованостi членiв органiзацii; вiд штеграцп i синергii пiдроздiлiв (пiдроздiли оргашзацп та И члени мають вщчувати загальну мету органiзацii i випдшсть ефективнох роботи в нiй); вщ легiтимностi (визнання людьми цiнностей оргашзацп) [6].
До наукових роб^, присвячених вивченню ролi людського чинника в пщвищенш результативностi органiзацii, можна вщнести роботи представникiв iндустрiальноi соцiологii (Ф. Тейлора, Р. Емерсона, А. Файоля, А. Маслоу, М. Фолетта та ш.). В iндустрiальнiй соцiологii ефектившсть розглядаеться з позицш продуктивностi, а основним резервом п пiдвищення вважаеться збiльшення продуктивностi працi [7].
Слщ зазначити, що в 50-т1 рр. XX ст. ефектившсть визначалася як стушнь досягнення
органiзацiею своа мети. У 60-т рр. - на поч. 70-х рр. XX ст. з'явилося багато рiзних пiдходiв до визначення ефективностi дiяльностi. Дж. Кемпбел, проаналiзувавши цi пiдходи, прийшов до висновку, що поняття «оргашзацшна ефектившсть» не мае единого визначення [8].
Й. Хейзенфельд вщзначае, що труднощi оцiнки ефективностi рiзних органiзацiй виникають унаслiдок таких чинникiв: «1) кожна оргашзащя мае власну концепцiю ефективносп, яка змiнюеться з часом; 2) навт якщо концепцп ефективностi декшькох органiзацiй збiгаються, цi оргашзацп, як правило, по^зному 1х вимiрюють; 3) оргашзацп використовують рiзнi iндикатори ефективносп i надають 1м рiзне значення; 4) одиницею аналiзу в одному випадку може бути окремий пщроздш, а в iншому - вся оргашзащя» [9, р. 205].
Беручи до уваги те, що в сучаснш науковш лiтературi з визначення ефективносп за сферою застосування розрiзняють загальну, локальну та часткову ефектившсть [10], сшд також визначати загальну ефектившсть - ефектившсть системи сощальних послуг, локальну ефектившсть - ефектившсть функщонування певнох соцiальноi оргашзацп, в межах яко'1 надаються соцiальнi послуги, а також на макрорiвнi - ефектившсть надання конкретноi соцiальноi послуги споживачевь
Ураховуючи те, що предметом даного дослщження е ефективнiсть надання сощальних послуг з працевлаштування як специфiчного виду соцiальноi взаемодп, а також те, що характерною ознакою сощальних послуг е 1'х надання в межах певних сощальних оргашзацш, установ, служб тощо, далi ми будемо розглядати ефектившсть надання сощальних послуг з працевлаштування споживачам ствроб^никами сощальних установ як узагальнений, штегральний показник, який визначаеться як внутршшми властивостями соцiальноi установи (значеннями рiзних показниюв, що характеризують матерiально-техшчну базу, ресурси тощо), так i зовнiшнiми умовами, в яких вона функщонуе.
Так, у сучаснiй науковш лiтературi видiляють два найбiльш вщомих теоретичних пiдходи до оцiнки ефективносп оргашзацп: цiльовий i системно-ресурсний [11]. Згщно з цiльовим пiдходом до визначення ефективносп оргашзащя юнуе для досягнення товно!' мети (Л. Роббшс, П. Нубер, Ч. Перроу, Т. Берне). Даний пщхщ вiдображае щлеспрямовашсть, рацiональнiсть i стараннiсть - фундаментальш принципи iснування сучасних захiдних суспшьств. Дослiдники, якi застосовували цiльовий тдхщ, визначали об'ективш показники, що вщповщали цiлям оргашзацп, а потiм використовували щ показники як iндикатори оргашзащйно'! ефективностi. Залежно вiд ступеня досягнення поставлено!' мети видшяють повну i часткову ефективнiсть. Оцiнка при такому пiдходi даеться на основi зютавлення передбачуваного i фактичного результату. Це розумшня ефективностi не вимагае зютавлення результатiв дiяльностi з витратами (техшчна ефективнiсть).
Цiльовий пiдхiд можна застосувати в тому випадку, «якщо продукт дiяльностi оргашзацп е матерiальним, а мета оргашзацп е зрозумшою i чiтко визначеною» [9, р. 206]. Проте оргашзацп, в рамках яких надаються сощальш послуги, часто мають суперечливi й розмип цiлi. Р. Холл вщзначае, що оргашзацшш цш повиннi включати i неформальнi аспекти органiзацiйноi дiяльностi. У зв'язку з цим, мета вбудована в систему щлей, яю спiвробiтник або група сшвроб^ниюв цiеi органiзацii намагаються реалiзувати. Клiенти також можуть мати свою власну думку про мету оргашзацп, в рамках яко'1 здшснюеться надання сощальних послуг, i про свою задоволенють вiд П роботи [12].
У рамках системно-ресурсного пщходу (Е. Яхтман, С. Ошор) ефективнiсть оргашзацп розумiеться як життездатнiсть, яка полягае в здатност органiзацii пiдтримувати свое функщонування, адаптуватися до потреб оточення (освоювати ресурси, пщтримувати себе як сощальний органiзм, взаемодiяти з навколишшм середовищем). Отже, увага придiляеться не стшьки кiнцевим результатам, скiльки засобам досягнення результатв. Таке визначення ефективносп дозволяе говорити про довгостроковий процес реалiзацii функцш
певно! оргашзацп, в рамках яко! надаються соцiальнi послуги. Основний критерiй -здатнiсть оргашзацп досягти певного результату шляхом оптимального використання ресурав [11].
У контекст теорп систем органiзацiя - це сукупшсть рiзних елементiв, якi залежать один вщ одного та взаемод^ть мiж собою. У спрощеному виглядi органiзацiя отримуе ресурси (вхiд) з велико! системи (зовшшнього середовища), здшснюе обробку цих ресурсiв (процес) i повертае !х у зовнiшне середовище в змiненiй формi, у виглядi товарiв i послуг (вихiд) [11]. Застосування концепцп теорп систем до розгляду оргашзацшно! ефективносп враховуе наявшсть досягнення балансу мiж рiзними елементами системи, в яку входить оргашзащя.
Проте дуже велика увага до процесу може призвести до недоощнки отриманих результапв. У зв'язку з цим у науковш лiтературi виднеться iнтеграцiйний пiдхiд до оцiнки ефективносп (Р. Стiрз). Цей пiдхiд об'еднуе переваги теори ефективностi як досягнення щлей i системно-ресурсного пiдходу. Вш спрямований на визначення головних впливових сил оточення: ефективною е та система, яка задовольняе потреби значущих для не! сил, що знаходяться в !! оточеннi [13].
Д. Фобс пропонуе новий тдхщ до ощнки ефективностi оргашзацп - пщхщ з перспективи соцiального конструктивiзму. Цей тдхщ передбачае «досягнення консенсусу мiж уама групами зацiкавлених осiб вщносно того, що вважати ефективнiстю i якими критерiями слiд керуватися при визначенш оргашзацшно! ефективносп» [14, р. 186].
За наявносп теоретико-методолопчного обгрунтування економiчноi ефективностi дiяльностi з надання послуг (щльовий, системно-ресурсний, iнтеграцiйний пщходи та iн.), у реальнiй практищ недостатньо представлена !! соцiологiчна штерпретащя. Так, соцiологiчнi дослiдження ефективностi оргашзацш у вiтчизнянiй науцi пов'язанi з роботами таких учених, як
Н. В^ке, А. Гастева, Г. Осипова, А. Зворикша, В. Емельянова, В. Пуляева та шших представниюв теорп науково! оргашзацп пращ. Ключовими поняттями в !х роботах е продуктивнiсть працi як основна складова ефективносп та активiзацiя людського чинника через виховання як зааб пiдвищення ефективностi [7]. Слщ зазначити, що оцiнка ефективностi сощальних послуг з працевлаштування мае свою специфшу, яка пов'язана з !хшм посередницьким характером. Соцiальнi органiзацii з працевлаштування не створюють робочi мюця, а лише надають можливiсть отримати наявш робочi мiсця на ринку пращ. Ця особливiсть ускладнюе процес ощнки кшцевого результату - якосп отриманого робочого мiсця для ^ента, якостi отримано! робочо! сили для роботодавця та виршення соцiально значущо! проблеми окремого безробiтного або якосп надано! соцiальноi послуги для виконавця послуги. Вiдсутнiсть методики оцiнки сощально! ефективностi посередницько! дiяльностi центрiв зайнятосп, а саме ефективностi соцiальноi взаемодп «виконавець-споживач» послуги, негативно впливае на забезпечення контролю за яюстю обслуговування при наданш сощальних послуг з працевлаштування.
У той же час, як вщзначае С. Сухов, ефектившсть може бути визначена тшьки вщносно яко!сь конкретно! мети (не юнуе абстрактно! «ефективностi системи», мае мюце виключно ефективнiсть щледосягання) [15]. Оцiнювати ефективнiсть функцiонування оргашзацп можна в двох взаемозв'язаних контекстах: ефектившсть оргашзацп як мехашзму перетворення ресурсiв (критерii ефективностi - рентабельшсть, продуктивнiсть, трудомiсткiсть тощо); ефективнiсть оргашзацп як мехашзму реалiзацii цiлей шдиввдв i груп (критерii ефективностi - рiвень мотивацii, рiвень самореалiзацГ!, задоволешсть тощо).
Крiм того, можна розглядати ощнку ефективностi органiзацii як з позицп само! органiзацii, так i з позицii iндивiда. У першому випадку спiвробiтник соцiальноi органiзацii виступае як «центр розробки, виробництва i постачання послуг» або «центр формування
послуг». У такш штерпретацп органiзацiя перетворюеться на багаторiвневу сервiсну систему, учасники яко! встановлюють один з одним добровшьш (договiрнi) вiдносини з вироблення послуг. Вщповщно виникають: показники, що дозволяють ощнити якiсть послуги; показники якостi процесу виробництва послуги. У другому випадку ощнюеться здатнють оргашзацп задовольнити цш й запити !! спiвробiтникiв. Ми можемо видшити ще один тдхщ - ефективнiсть оргашзацп та !! складових (структура, управлiння, спiвробiтники, процес надання послуги) з позицп споживачiв послуг.
Отже, обгрунтовуючи наш тдхщ до визначення поняття «ефективнiсть», ми беремо до уваги, що в науковш лiтературi поняття «ефективнiсть» розглядаеться в економiчному та соцiологiчному розумшш.
В економiчному розумiннi «ефективнiсть» означае досягнення найбшьшо! вiдповiдностi мети й отриманих результапв при найменших видатках. Це перш за все результатившсть, економiчнiсть та продуктивнiсть дiяльностi, тобто економiчна ефективнiсть.
У соцiологiчному розумшш «ефектившсть» включае характеристику якiсного стану дiяльностi соцiального працiвника, !! щнносп та необхiдностi для соцiуму ^зь призму потреб i iнтересiв споживачiв та користувачiв соцiальних послуг, що пов'язано з проблемою пщвищення рiвня та якостi життя, задоволення сощальних потреб та iнтересiв рiзних верств населення.
Сощальна ефективнiсть мае розглядатися як дiевiсть надання соцiальних послуг з працевлаштування, що характеризуеться здатнiстю приводити до необхщного ефекту (пошук прийнятного робочого мюця, пiдвищення рiвня конкурентоспроможност особистостi), соцiальною значущiстю ще! дiяльностi з урахуванням потреб та штереав виконавцiв та споживачiв послуг. Таким чином, у визначенш цього поняття домшуючою, змiстотвiрною компонентою виступае категорiя «соцiальне», змiст яко!, по-перше, вщбивае взаемозв'язок соцiального суб'екта, iндивiда з сощальним цiлим, суспiльством, по-друге, акцентуе увагу на якюних характеристиках сощальних послуг, яю надаються тим, хто !х потребуе, з метою пщвищення рiвня та якостi життя останшх.
Оскiльки специфiчною особливiстю сощально! послуги е те, що !! якiсть може змiнюватись у процес надання пiд впливом рiзних факторiв, оцiнка сощально! ефективностi надання сощальних послуг припускае вивчення таких питань, як кшькюна та якiсна характеристика етатв надання соцiальних послуг (забезпечення й оптимальне використання ресурсiв; технолопчний процес виконання; контроль; процес обслуговування та його спрямовашсть на профшактику, компенсацiю та активiзацiю дiяльностi як виробниюв, так i споживачiв послуги; отриманий результат); рiвня задоволення потреб i очiкувань усiх суб'ектiв сощально! взаемодп в процесi надання сощальних послуг; виршення соцiальних проблем. Крiм того, не можна оцiнювати ефектившсть надання сощально! послуги не враховуючи мету !! надання та кшцеву задоволешсть споживачiв !! якiстю, тому сощальна ефектившсть надання сощальних послуг повинна визначатися з позици виконавщв та споживачiв послуг, а також експерпв у галузi соцiальноi пол^ики та соцiального захисту населення, а також з урахуванням об'ективно! шформацп (звiтнiсть, розрахунок бюджетно! та економiчноi ефективностi, статистичнi данi тощо).
Як зазначае К. Шишка, ефектившсть надання сощальних послуг для суспшьства полягае в пщвищенш рiвня i якосп життя населення кра!ни. Для виконавщв сощальних послуг сощальна ефектившсть полягае в досягненш мети i завдань, поставлених перед ними оргашзащею, в якш вони працюють, тобто у виконанш службових обов'язкiв. Для експертив у галузi соцiального обслуговування - в досягненш мети i завдань, поставлених перед кожною установою сощального обслуговування в регюш, а також у виконанш управлшських (адмiнiстративних) функцш на кожному конкретному рiвнi керiвництва системою
соцiального захисту [16].
Специфша надання соцiальних послуг з працевлаштування полягае в тому, що метою ща дiяльностi е отримання Тентом прийнятного робочого мiсця за умови задоволеносп всiх учасникiв цiеi взаемодп, тобто роботодавця, безробiтного i працiвникiв служби зайнятостi. Отже результатом дiяльностi з надання соцiальних послуг з працевлаштування повинно стати передуам отримання Тентом прийнятного робочого мюця та пiдвищення рiвня його конкурентоспроможносп на ринку працi. За умови неможливосп оцiнити якiсть отриманого робочого мюця та простежити рiвень задоволеносп отриманим результатом, оцiнка ефективностi може включати тшьки оцiнку самоi дiяльностi з надання соцiальних послуг з працевлаштування.
Оцiнка соцiальноi ефективностi надання соцiальних послуг з працевлаштування повинна носити комплексний характер i включати не тшьки економiчнi, але й сощальш компоненти, тобто враховувати стввщношення показникiв дiяльностi оргашзацп i рiвня задоволеностi всiх учасниюв соцiальноi взаемоди рiзними аспектами цiеi дiяльностi, а також мiстити експертний аналiз соцiальноi та особиста! значущосп ща дiяльностi за умови ращональних витрат наявних обмежених ресурсiв.
Специфша соцiальних послуг з працевлаштування, 1х багатоаспектнiсть, передбачае необхiднiсть розробки комплексного критер^ оцiнки 1х соцiальноi ефективносп з урахуванням об'ективних та суб'ективних детермiнант останньо:1, що на операщональному рiвнi включае урахування:: 1) обсягу послуг, яю надаються центрами зайнятосп, а також форм, методiв 1'х надання фахiвцями соцiальних служб; 2) стану та дiяльностi установ, оргашзацш, соцiальних служб, у рамках яких надаються соцiальнi послуги; 3) процесу надання сощальних послуг (соцiальноi взаемоди мiж споживачем i виконавцем сощальних послуг); 4) компетентностi та квалiфiкацiйного рiвня виконавцiв соцiальних послуг; 5) спрямованосп дiяльностi на досягнення необхщного кiнцевого результату (отримання прийнятно'1 роботи та пщвищення конкурентоспроможностi особистостi за умови задоволення потреб усiх учасниюв соцiальноi взаемодii).
Таким чином, у даний час не юнуе единого пщходу до визначення ефективностi соцiальноi дiяльностi, програми, органiзацii, соцiальноi системи в цшому. Аналiз рiзних теоретико-методолопчних пiдходiв до визначення поняття та сутносп ефективностi виявив вiдсутнiсть единого тдгрунтя iнтерпретацii ефективностi надання сощальних послуг з працевлаштування. За наявносп теоретико-методолопчного обгрунтування економiчноi ефективностi дiяльностi з надання послуг (цiльовий, системно-ресурсний, штеграцшний пiдходи та iн.), у реальнш практицi недостатньо представлена п соцiологiчна iнтерпретацiя.
Зазначаеться, що оцiнка соцiальноi ефективностi соцiальних послуг з працевлаштування мае свою специфшу, що пов'язано з 1'хшм посередницьким характером. Вщсутшсть методики оцiнки соцiальноi ефективносп посередницькоi дiяльностi центрiв зайнятостi, а саме ефективносп соцiальноi взаемодй «виконавець-споживач» послуги, негативно впливае на забезпечення контролю за якiстю обслуговування при наданш соцiальних послуг з працевлаштування. Це, у свою чергу, впливае на яюсть кшцевого результату - отримання прийнятного робочого мюця безроб^ним та якiсноi ро6очо'1 сили роботодавцем.
Тому сощальну ефективнiсть слiд розглядати як дiевiсть надання соцiальних послуг з працевлаштування, що характеризуеться здатшстю приводити до необхщного ефекту, соцiальною значущютю цiеi дiяльностi з урахуванням потреб та штереав усiх учасникiв соцiальноi взаемодii при наданнi послуг. Специфша соцiальних послуг з працевлаштування передбачае необхщнють розробки комплексного критерiю ощнки 1х соцiальноi ефективностi з урахуванням об'ективних та суб'ективних детермшант останньоi.
Список використано1 лггератури
1. Фасмер М. Этимологический словарь русского язика : в 4 т. / М. Фасмер. - М. : Прогресс, 1986. - 576 с.
2. Философский энциклопедический словарь/ [ред. Л.Ф. Ильичева, П.Н. Федосеева и др.]. - М. : Советская энциклопедия, 1983. - 836 с.
3. Социологический энциклопедический словарь. На русском, английском, немецком, французском и чешском языках / [ред. Г.В. Осипов].- М. : ИНФРА-М-НОРМА, 1998.- 448 с.
4. Эффективность по В. Парето [Электронный ресурс]/ Эффективность по В. Парето. - Википедия. Свободная энциклопедия. - Режим доступа: http://m.wikipedia.org/wiki/Эффективность_по_Парето
5. Соцюлопя : словник термов i понять / [С. А. Бшенький,
B. М. Дебой, М. А. Козловець та ш.]. - К. : Кондор, 2006. - 372 с.
6. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс ; [пер. с англ. М.С. Ковалева, Л.А. Седова].- М. : Аспект Пресс, 1997. - 270 с.
7. Вешкурцева С. А. Комплексная модель эффективности коммерческих организаций / С. А. Вешкурцева // Антикризисное управление. - 2003. - № 5-6. -
C. 28-30.
8. Campbell John P. On the nature of organizational Effectiveness in P.S. Goodman, J.M. Pennings and Associates eds, New Perspectives on Organizational Effectiveness. - San Francisco : Jossey-Bass, 1977
9. Hasenfeld Y. Human service organizations. - NJ : Prentice-Hall, 1983. - 276 p.
10. Осовська Г. В. Основи менеджменту / Г. В.Осовська, О. А. Осовський. - К. : Кондор, 2006. - 664 c.
11. Плета О. П. Ефектившсть некомерцшних оргашзацш: теоретичш тдходи / О.П. Плета // Вюник Харювського нацюнального ушверситету iменi В.Н. Каразша. Соцюлопчш дослщження сучасного суспшьства: методолопя, теорiя, методи. -2008. - № 795. - С.72-77
12. Холл Р. Х. Организации : структуры, процессы, результаты / Р. Х. Холл. - СПб. : Питер, 2001.
13. По^бна В. Л. Соцюлопя професюнашзму : монографiя /
B. Л. Погрбна. - К. : Алерта: КНТ: ЦУЛ, 2008. - 336 с.
14. Forbes D.P. Measuring the immeasurable: Empirical studies of nonprofit organization effectiveness from 1977 to 1997// Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly. - 1998. -№ 27. - Р. 183 - 202.
15. Сухов С. В. Развитие организации: цели и эффективность. [Электронный ресурс] /
C. В. Сухов. - Корпоративный менеджмент. - Режим доступа: http://www.cfin.ru/management/strategy/change/targets_n_effect.shtml
16. Шишка К. П. Социально-экономическая эффективность деятельности учреждений социального обслуживания : дис. ...канд. экономич. наук : 08.00.05 / К. П. Шишка. - М. : РГБ, 2003. - 227 с.
Стаття надшшла до редакцп 23.11.2014
O.A.Tashkinova
THE EFFECTIVENESS OF SOCIAL SERVICES EMPLOYMENT: A SOCIOLOGICAL ASPECT OF THE ANALYSIS
The article considers the problem effektivnoti provision of social services to vulnerable groups of the population in modern Ukraine. Reviewed the main theoretical and methodological
approaches to defining the essence of social effetiknovti of employment services.
Key words: social services, vulnerable groups, employment, social efficiency.
УДК 159.923.2-053.5 В.В. Терпан
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАНЯ ЦШН1СНИХ ОР1еНТАЦ1Й МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В В ПРОЦЕС1 ПЕРВИННО1 СОЦ1АЛ1ЗАЩ1
У cmammi розглядаються oco6nueocmi динамти щншсних opieHma^u в молодшому шкшьному вщ. А також aнaлiзуюmься гендерт вiдмiннoсmi у вибopi щнностей.
Клю^о^^ слова: сoцiaлiзaцiя, цiннoсmi, щнтсш opieнmaцii.
Загальноосв^ня школа, як шститут сощалiзащi, вщтворюе основш 3aKOHOMipHOcri й моделi соцiальних взаемин. 3i вступом дитини до школи вiдбуваeться стандартизащя умов ii життя у виглядi системи вимог i правил, единих для вах учнiв. Перед дитиною виникае завдання «пристосувати» себе й свою поведшку до соцiально-нормативних вимог, що на даному етат розвитку набувае значения соцiально-психолопчно"' адаптаци дитини в цiлому. В сучаснш школi наявнi особливi сощально-психолопчш умови, якi безпосередньо впливають на процес сощалiзащi дитини, учень вступае в нову систему сощальних вщносин з дорослими й однолiтками. Початок шкшьного життя, новий етап розвитку дитини викликае потребу в бшьш глибокому розумшш самого себе, вимагае активних дiй, спрямованих на саморозвиток, що е найважлившою умовою адаптаци до швидко мiнливоi реальностi. Дитиш необхiдно, з метою психiчного i соцiального благополуччя, витратити значнi когштивш, емоцiйнi та вольовi зусилля на переструктурування та систематизацiю власних щнностей та норм поведiнки з метою створення едино!', узгоджено"' з зовшшшми вимогами та впливом, системи щнностей.
Виходячи з актуальности проблеми вивчення цiннiсних орiентацiй, метою даного дослщження став аналiз особливостей формування та розвитку щншсних орiентацiй в молодшому шкшьному вщь Ii досягнення уявляеться можливим шляхом розв'язання низки завдань, з яких найважлившими е наступш:
1) визначити поняття цiннiсних орiентацiй;
2) з'ясувати теоретико-методологiчнi пiдстави сощолопчного аналiзу системи цiнностей та "х розвитку в процесi первинно"' соцiалiзацii;
3) проаналiзувати особливостi розвитку щншсних орiентацiй в молодшому шкiльному вщь
Загалом проблема цiнностей традицiйно вважаеться загальнозначущою для рiзних наук (сощологи, психологи, культурологи, фшософи, полiтики, педагопки та iн.). Наприклад, на думку О. Балаюрево", сучаснi суспiльнi щнносп тiсно пов'язанi з проблемою формування нащонально" ще"', тому система щнностей е важливою як для виховання нових поколшь та розвитку особистосп, так i для напрацювання морально-етичних засад територiальних громад, розвитку демократи та громадянського суспiльства.
В той же час, початок шкшьного життя значно активiзуе та наповнюе новим досвщом процес соцiалiзацii дитини. Вщбуваеться становлення дитини в системi сощальних вщносин як компонента ще" системи, тобто дитина стае частиною сощуму, засвоюючи при цьому елементи культури, сощальш норми та щнносп, правила поведшки. Тож складний та багатогранний процес соцiалiзацii вимагае вирiшення багатьох важливих проблем у процесi навчання й виховання дитини, зокрема, формування адекватних
