CC BY
32
the real economic processes. A kategoriyniy vehicle and methods is developed designs of price space, which change implementation of economic research cardinally, - from traditional high-quality research in which basic accents do on determination of progress trends, to pass to research of the real economic phenomena._
УДК339:061.5+316 Проф. А.1. Хоронжий, д-р екон. наук;
магктрант У.1. Проць - Львiвська КА
соц1ально-економ1чна ефектившсть д1яльност1 торговельного шдприемства, резерви i шляхи ii
п1двищення
Розглянуто ефектившсть, що е складною економiчною категорieю i перебувае тд впливом як внутршшх, так i зовшшшх чинниюв: економiчних, правових, соць альних. Обгрунтовано практичне використання системи показниюв економiчноi ефективностi, визначено резерви i шляхи пiдвищення ефективностi дiяльностi торго-вельного пiдприемства. Встановлено, що торпвля - це соцiально-економiчна система, яка мютить впорядкованi елементи, мiж якими iснуе зв'язок або взаемодiя, що за-кономiрно утворюе цiлiснiсть, спрямовану на забезпечення товарно-грошового обмь ну та отримання прибутку. Сфера торгiвлi повинна бути спрямована на постшне якь сне оновлення структурних елементiв активiзацii оргашзацшно'1 дiяльностi та спрямована на диверсифшащю.
Термш "торпвля" складний та багатогранний. Враховуючи це, пропо-нуемо розглядати торпвлю як процес товарно-грошового обмшу, що вщобра-жае сукупшсть економ1чних вщносин, пов'язаних з обмшом продуктами правд з метою задоволення потреб споживач1в у матер1альних благах у такому вигляд^ в такий час та в такому мющ, що вщповщае iх запитам. Торпвля е складною сощально-економ1чною системою [5, с. 33].
У контекст! поглиблення трансформацшних процешв в економщ Ук-раiни, ii адаптацii до глобальних структурних зрушень зростае увага до ефек-тивност дiяльностi пiдприемства, що можливе лише за умови використання узагальнено1' системи оцшювання ефективностi сощально1" дiяльностi.
Аналiз лiтературних джерел св^ить про те, що здiйсненi досль дження дуже рiзнобiчнi. В. Берега визначив теоретико-методолопчш аспекти соцiально-адекватного менеджменту, тодi як М. Туленков вивчав мехашзм оцiнювання соцiальноi ефективностi. В. Мокш у свош роботi розглянув пла-нування соцiального розвитку торговельних колективiв. А. Мазаракi, Л. Л^о-ненко, Н. Ушакова та В. 1ваницький дослiдили й детально описали процеду-ри та методи планування окремих показниюв ефективностi господарсько!" дь яльностi торговельного пiдприемства [1, с. 39].
Метою ще*1 роботи е дослщження напрямкiв пiдвищення ефективнос-т дiяльностi торговельного пiдприемства, що дадуть бажаний результат для самого шдприемства i споживачiв його продукцii, визначеш резерви i шляхи пiдвищення ефективност дiяльностi торговельного пiдприемства.
Ефективний, тобто дiевий, - це той, що дае потрiбнi та найкращi до-сягнутi результати в рiзних формах вияву (матерiальнiй, грошовiй, соцiальнiй та ш.). Ефективнiсть - досить багатогранне поняття, до визначення якого тд-ходять не лише з економiчних, а й з фiлософських позицш [1, с. 39].
Ефективнiсть дiяльностi торговельного шдприемства значною мiрою залежить вiд обсягу реалiзованих товарiв. В умовах перехщно1" економiки шдприемства нарощують товарообiг, однак зберегти позитивну тенденщю протягом тривалого перiоду досить складно. Обсяг реалiзацiï формуеться пiд впливом рiзних чинникiв зовнiшнього та внутршнього середовища [6, с. 126]. Але юнують такi чинники, якi впливають на неефективнiсть оргашзаци торговельного шдприемства (неефективне використання торговельноï та складсько1' площ; низький рiвень культури обслуговування; низький рiвень автоматизацiï; недоглянутi примщення; у бiльшостi випадкiв використання застарших методiв управлiння персоналом; неефективнiсть заходiв щодо контролю витрат) [2, с. 96].
Ефектившсть - це ощнювання вже кiнцевих результатiв. Майже то-тожним поняттям до ефективност е поняття продуктивностi, але продуктив-нiсть мае характер переважно матерiальний, ресурсний, а ефективнiсть - еко-номiчний. Щодо такого термiна як "ефект", то воно мае результативний характер, на вiдмiну вщ ефективностi, що спiввiдноситься поняттями: "ефект" i "витрати", що його викликали.
Поняття "ефект" мае рiзнi форми вияву, як матерiальну, так i сощаль-ну. 1снуе багато пiдходiв для оцiнки ефективностi дiяльностi торгового шдприемства, i звично, що думки з багатьох питань не сходяться, але визначити все ж таки можна таю показники ефективностг шдекс вщдачц щодо менеджменту, то це коефщент економiчностi апарату, коефщент керованостi, рiвень органiзацiï управлшня виробництвом i iн. Можна застосовувати показники використання окремих видiв ресуршв, а можна аналiзувати ефектившсть в розрiзi окремих напрямiв дiяльностi [3, с. 188].
Основним принципом формування системи показниюв ефективност й вираження ïï сутi на вЫх рiвнях управлiння економiкою (держава, галузь, су-б'ект господарювання) е сшввщношення кiнцевого результату (у виглядi на-цiонального доходу, валового внутршнього продукту, обсягу випуску чи ре-алiзацiï продукцiï) й ефекту (прибутку) зi застосовуваними i спожитими ресурсами. Сшввщношення показникiв можна вираховувати рiзними способами. Так, тд час визначення показника ефективностi як вщношення результату у виглядi обсягу випуску (реалiзацiï) продукцiï чи ефекту (прибутку) до ресуршв чи затрат до обсягу випуску (реалiзацiï) продукци чи ефекту (прибутку) важливо досягти мiнiмiзацiï.
Практичне використання системи показниюв економiчноï ефективнос-т в галузях i суб'ектах господарювання передбачае:
1. Орiентацiю пiдприемства чи галузi на iнтенсивний шлях розвитку i до-сягнення вищого рiвня ефективностi в динамiцi.
2. Вивчення резервiв подальшого вдосконалення господарськоï дiяльностi пiдприемства на основi впровадження досягнень науково-техтчного прогресу, вдосконалення технологiï та покращення органiзацiï виробниц-тва [4, с. 370].
3. Створення дiевого механiзму пiдвищення ефективностi господарювання. Як узагальнений показник ефективностi господарськоï дiяльностi тд-приемства потрiбно використовувати вщношення обсягу реалiзованоï
продукцiï чи ефекту у Bm^Ai прибутку до сукупно1 величини ресурив, враховуючи середню вартють основних та обiгових 3aco6iB, чи до загаль-hoï суми витрат виробництва чи обiгy.
Розрахунки цих показниюв здшснюють за такою схемою:
1. Визначають ефектившсть господарськоï дiяльностi, тобто використаних ресyрсiв, шляхом дшення реалiзованоï продyкцiï на сукупну величину ресyрсiв або вiдношення прибутку до сукупно1' величини ресyрсiв.
2. Визначають ефектившсть затрат (спожитих ресурив). Це вiдношення ре-алiзованоï продукци до витрат виробництва або вщношення прибутку до витрат виробництва.
3. Показник ефективност використання катталу. Це вщношення реалiзова-но1' продyкцiï до сукупно1' величини ресyрсiв. Третей показник повторюе перший, оскшьки ресурси ототожнюються з капiталом, але тут розраху-нок здiйснюeться на 1 грн капiталy. Цей показник ще можна визначити шляхом дшення суми прибутку на каттал (сукупну величину ресурив), отримуемо прибуток з 1 грн катталу, або, як це ще називають, коефь щент рентабельностi катталу. Якщо його помножити на 100, тодi отри-мують рентабельнiсть катталу.
4. Окремо видшяють ефективнiсть затрат як вщношення реалiзованоï продукци до витрат виробництва. Це характеризуе розмiр реалiзованоï про-дyкцiï на 1 грн затрат. Також визначають шляхом вщношення прибутку до витрат виробництва. Це дае величину прибутку з 1 грн затрат або ко-ефщент рентабельности затрат.
У наведених показниках ефективносп вщображаеться р1вень використання окремих вид1в ресурЫв.
1. Показники ефективносп використання робочо1' сили (трудових ресурЫв). ïх визначають як вщношення обсягу реал1зовано1" продукци чи това-рообшу чи ефекту у вигляд1 прибутку до середньосписково1' чисельносп пра-щвниюв чи суми затрат на оплату пращ вЫх пращвниюв. Для глибшого вив-чення тенденцш змши цього показника в динамщ потр1бно проанал1зувати частку розход1в на заробггну плату в сукупних витратах, частку приросту обсягу реал1зовано1" продукци за рахунок шдвищення продуктивност пращ, змши чисельносп пращвниюв, сшввщношення темшв зростання продуктивносп пращ й середньо1' заробггно1" плати. Пщ час вивчення вЫх цих показниюв потр1бно виявити причину ix змши i дати конкретш розрахунки впливу на ефектившсть змш кожного з вивчених показниюв.
2. Показники ефективносп використання обшових засобiв визначають шляхом розрахунку обсягу реалiзацiï продукци на 1 грн обшових засобiв i обiговостi обшових засобiв у днях, яка визначаеться як вщношення середньо-рiчноï вартосл обiговиx засобiв до одноденно1' реалiзацiï продукци.
3. Показники ефективностi використання основних фондiв включають:
• фондоввддачу у вигляд1 об'ему реалiзованоï продукци на 1 грн. середньор1ч-но1 вартост1 основних фонд1в;
• фондоозброетсть як вщношення середньоï величини основних фонд1в у розрахунку на одного середньоспискового пращвника. При вивчент показнишв ще1 групи потр1бно враховувати забезпечетсть населения торговою площею в метрах квадратних на 1000 мешканщв.
4. Показники ефективност використання поточних затрат. Сюди вщ-носять, насамперед, ефектившсть виробничих (торговельних) затрат на здш-снення господарсько" дiяльностi: це виробнича i повна собiвартiсть, "х частка в щш продукцii, обсяг реалiзованоi продукцп на 1 грн. затрат.
Велике значення мають i показники ефективност використання ре-сурсiв, якi визначеш на основi прибуткiв. Тут йдеться про показники рентабельности яю визначають шляхом дiлення прибутку на окремi види ресурсiв або дшенням прибутку на всi затрати.
В економiчнiй лiтературi широко використовують поняття зворотних показниюв. Це, по сут^ показники рентабельности трудо-, фондо-, енерго-, матерiаломiсткостi. Так, з першо" групи показниюв ефективност використання робочо" сили (трудових ресурсiв) зворотним показником е трудомютюсть виробництва. З друго" групи - матерiаломiсткiсть, з третьо" - фондомiсткiсть i з четверто" - величина затрат на 1 грн обсягу реатзовано" продукцii.
Ус вказанi групи факторних показникiв характеризують переважно економiчну ефективнiсть використання ресурЫв i затрат. Водночас потрiбно передбачити посилення орiентацii пiдприемств на виршення соцiальних пи-тань i питань забезпечення надежного рiвня життя людей [4, с. 372].
Поряд з економiчною складовою ефективностi важливе значення мае сощальна складова ефективностi, що характеризуе стушнь використання тд-приемством потенцшних можливостей трудового колективу й кожного пра-цiвника, його творчих здiбностей, успiшнiсть вирiшення соцiадьних завдань, полшшення умов працi та побуту. Сощальна ефектившсть економiчних пе-ретворень вимiрюеться не лише матерiадьними витратами суспiльства, а й змiстом i характером динамiки потреб, iнтересiв i цiннiсних орiентирiв рiзних соцiадьних груп i прошаркiв.
Видiляють три групи критерив ефективностi соцiадьного управлiння:
• таш, що вщображають суспшьну користь, отриману внаслщок функцюнуван-ня вщповщних систем управлшня;
• таш, що розкривають суттсть оргатзування та функцюнування власне ке-р1вних систем;
• критери конкретно"" сощально! ефективност кожно"" оргатзащйно! структу-ри управлшня, кожного учасника управлшня, кожного одиничного управ-лшського ршення, дш та вщносин.
Пiд соцiадьною ефективнiстю розумiють вщповщшсть результатiв го-сподарсько" дiяльностi основним сощальним потребам i цiлям сусшльства [1, с. 41]. Соцiадьнi показники мають вагомий вплив на результат дiяльностi тд-приемства, i якщо б вони були частиною системи показниюв дiяльностi тд-приемства, це б свщчило тiльки про дшсно розумний пiдхiд до визначення i розрахунку впливу окремих чинникiв, на разi соцiального, на дiяльнiсть торговельного чи будь-якого шшого шдприемства, тобто зваженi усi чинники, що мають прямий чи опосередкований вплив на дiяльнiсть шдприемства.
Резервами i шляхами шдвищення ефективностi дiяльностi торговельного шдприемства можуть i повинш стати залучення iноземних моделей ве-дення бiзнесу у цiй галуз^ поглиблення використання менеджменту, марке-тинговi дослiдження, вивчення попиту населення через рiзноманiтнi експери-
менти з диференщаци продукци, цiкавi пiдxоди в рекламному аспект^ дис-трибyцiя, ще один надзвичайно невщ'емний елемент сучасного торговельного шдприемства - лопстика [3, с. 487].
Здшснення тих самих акцш для покyпцiв чи постшних клiентiв, по-шук дешевших джерел сировини чи продукци, оптимiзацiя використання ро-бочого часу, стимулювання пращвниюв через ефектившсть роботи, спряму-вання вшьних коштiв на оптимiзацiю транспортування продукци, розташу-вання таких шдприемств мае бути таким, щоб це було близько вщ домiвки, щоб це був великий супермаркет, з вщповщним асортиментом продукци, де можна купити майже все, що потрiбно на даний момент, це також мае бути зручний час роботи, подовжений чи круглодобовий. Тобто конкретний шдхщ до смаюв, можливостей, бажань кожного покупця, який за поняттями ринку завжди правий, це власне i е тим, на сьогодш необхщним, вщображенням со-щально1" дiяльностi сучасного торгового шдприемства.
Визначення мети, стратеги дiяльностi шдприемств торгiвлi неабияк вплине на концентращю зусиль у шдвищенш як соцiальноï ефективносп, так i економiчноï. У шдсумку економiчний ефект однаково мае сощальний змiст для обох сторiн, бо кошти обертаються для того, щоб принести задоволення покупцю, щоб вш знову купив товар чи послугу у даному торговельному шдприемств^ мимохщь створюючи замкнуте коло, i так само тому, хто продае товар, бо витрачае кошти на себе, як частину сощуму, йдучи цим самим в ш-ший магазин, щоб задовольнити вже свою, специфiчнy сощальну потребу.
Таким чином, торпвля - це соцiально-економiчна система, яка мютить впорядковаш елементи, мiж якими iснyе зв'язок або взаемодiя, що закономiр-но утворюе цшстсть, спрямовану на забезпечення товарно-грошового обмь ну та отримання прибутку. Сфера торгiвлi повинна бути спрямована на пос-тiйне якiсне оновлення структурних елеменпв активiзацiï органiзацiйноï дь яльносп та спрямована на диверсифiкацiю.
Лггература
1. Ылявський В. Оц1нювання ефективносп сощально'1 д1яльност1 торговельних шдпри-емств // Вюник КНЕУ. - 2006. - № 3. - С. 39-46.
2. Височин 1.В. Сучасш проблеми розвитку торпвл1 в Укрш'ш // Формування ринкових в1дносин в Укршш. - 2005. - № 10. - С. 92-96.
3. Економжа пщприемства. : шдручник / за заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, : перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. - 528 с.
4. Марцин В.С. Економша торпвл1 : пщручник. - К. : Вид-во "Знания", 2006. - 402 с.
5. Юр'ева П.Б. Формування торпвл1 як складова сощально-економ1чно'1 системи: тео-ретичш аспекти // Економша та держава. - 2008. - № 12. - С. 33 -36.
6. Юсипович О.1. Особливост динамши товарооб1гу торговельного шдприемства у пе-рехщшй економщ // Торпвля, комерщя, пiдприемиицтво : зб. наук. праць. - Льв1в, 2005. -Вип. 7. - С. 126-130.
Хоронжий А.И., Проць У.И. Социально-экономическая эффективность деятельности торгового предприятия, резервы и пути ее повышения
Рассмотрена эффективность, которая является сложной экономической категорией и находится под воздействием как внутренних, так и внешних факторов: экономических, правовых, социальных. Обоснованно практическое использование системы показателей экономической эффективности, определено резервы и пути повышения эффективности деятельности торгового предприятия. Установлено, что торговля
- это социально-экономическая система, которая содержит упорядоченные элементы, между которыми существует связь или взаимодействие, которое закономерно образует целостность, направленную на обеспечение товарно-денежного обмена и получение прибыли. Сфера торговли должна быть направленная на постоянное качественное обновление структурных элементов активизации организационной деятельности и направленная на диверсификацию.
Khoronzhiy А.1., Prots' U.I. Socio-economic efficiency of activity of auction enterprise, backlogs and ways of its increase
Efficiency which is a difficult economic category and is under act of both internal and external factors is considered in this article: economic, legal, social. The practical use of the system of indexes of economic efficiency is considered, backlogs and ways of increase of efficiency of activity of auction enterprise are certain. It is set that trade is the socioeconomic system, which contains well-organized elements, which connection or cooperation, which forms integrity, directed on providing of commodity-money exchange and receipt of income appropriately, is between. A trade sphere must be directed on the permanent high-quality update of structural elements of activation of organizational activity and directed on diversification._
УДК 658.5:33+061.5 Доц. I.A. Маринич, канд. екон. наук;
магктрант В.О. Мартиник -Львiвська КА
розроблення конкурентно! стратеги торговельного п1дприсмства
Здшснено дослщження потреби застосування у господарськш дiяльностi конкурентно! стратеги. Розкрито сутшсть основних конкурентних стратегш та головних етатв ix розроблення, основних ix альтернатив. Запропоновано узагальнеш види стратепчних альтернатив для суб'екпв господарювання.
Ключов1 слова: стратепя, конкурентна стратегия, конкурентоспроможшсть, стратепчна конкурентоспроможшсть, конкурентна перевага, конкуренты сили, влас-ш кошти.
Актуальшсть проблеми. Конкурентоспроможшсть як головний еле-мент мехашзму господарювання i невщ'емний складник шдприемницького середовища е наразi одшею з найпопуляршших економiчниx категорш. А ме-хашзм формування ефективних пiдxодiв до вибору конкурентних стратегш е найактуальшшим в сучасному економiчному середовишд.
А • • • ^ • • и г-р
Анал13 основних дослвджень i публ1кац1и. Теоретичш i методолопч-ш основи вивчення конкурентних стратегш представлен у працях таких за-хщних вчених як I. Ансофф, М. Портер, А. Томпсон, Д. Ржардо, Ф. Котлер. Серед втизняних науковщв питаннями конкурентоспроможност займались Р. Фатxутдiнов П. Саблук, С. Кваша, В. Геець та шшь 1снуе велика кшьюсть визначень понять конкурентоспроможностi органiзацii. Одне з них дав Р. Фа-тхутдшов, вiн розглядае конкурентоспроможнiсть оргашзацп, як здатнiсть фiрми випускати конкурентоспроможну продукщю, перевага фiрми стосовно шших фiрм цiеi галузi усерединi краши i за ii межами [5].
Конкурентоспроможшсть оргашзацп багато в чому залежить вщ того, наскiльки фiрма може пристосуватися до умов конкуренцп, що змiнюються, на ринку. Так само велику кшьюсть визначень мае термш стратегiя яку мож-на розглядати як: процес постановки цшей та розроблення вщповщних рь
