CC BY
562
1лш m уыртжш
УДК 338.487:659.1
Бурдонос Л.1.,
кандидат eK0H0MÍ4HMX наук, старший викладач кафедри фiнансiв, грошового o6iry та кредиту
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ÍMeHÍ Григорiя Сковороди»
ОСОБЛИВОСТ1 МАРКЕТИНГУ ТУРИСТИЧНИХ ПЩПРИСМСТВ В УКРА1Н1
Розглянуто особливост1 маркетинговоï д1яльност1 в туристичн1й ¡ндустрн та концептуальн1 nidxodu мар-кетингових технологiй у галузi туризму. Поглиблено розумiння призначення маркетингу туристичноï дiяльностi.
Ключовi слова: туризм, туристична iндустрiя, маркетинг туристичноï дiяльностi, маркетинговi технологи, туристичнi пiдприeмства.
Рассмотрены особенности маркетинговой деятельности в туристической индустрии и концептуальные подходы маркетинговых технологий в сфере туризма. Углубленно понимание назначения маркетинга туристической деятельности.
Ключевые слова: туризм, туристическая индустрия, маркетинг туристической деятельности, маркетинговые технологии, туристические предприятия.
The features of marketing activities in the tourism industry and conceptual approaches marketing technologies in the field of tourism. Profound understanding of destination marketing tourism.
Key words: tourism, tourism industry, tourism marketing, marketing technology, travel companies.
Актуальнють. У свт надзвичайно високими темпами розвиваеться туризм, який пос1в нин1 пров1дн1 позици у св1товш систем! господарства. На нього припадае близько 10% виробленого валового продукту та майже 30% св1-товоУ торпвл1 послугами. Одн1ею з основних причин стр1мкого розвитку ц1еУ сфери людськоУ д1яльност1 е ор1ентац1я економ1ки значноУ частини краУн св1ту на шдустрю туризму, що пояснюеться його важливою роллю в економ1чно-му зростанн1 держав.
УкраУна поступово входить до висококонкурентного глобального середовища. Прискорити i полегшити цей процес може адекватний розвиток туризму, темпи зростання якого в УкраУн1 недостать. Одн1ею з найголовн1ших причин цього, поряд 1з недосконалим правовим полем, вщсутнютю протекц1он1зму з боку держави, а також недо-статньою розбудовою необхщноУ 1нфраструктури, е низький р1вень застосування маркетингу пщприемствами туристично!' галуз1. П1дприемства р1дко звертаються до засоб1в маркетингу з метою зниження р1вня ризику; практично не реал1зують так1 необх1дн1 для усп1ху функцп маркетингу, як мон1торинг фактор1в зовн1шнього середовища, у тому числ1 вивчення потреб споживач1в, досл1дження кон'юнктури ринку, тенденц1й його розвитку тощо. Таким чином, проблема впровадження маркетингових п1дход1в у д1яльн1сть пщприемств туристично!' галуз1 УкраУни з метою пщвищення ефективност1 Ух функцюнування е надзвичайно актуальною.
Постановка проблеми. В процес розвитку ринкових вщносин в економ1ц1 УкраУни туризм став одн1ею 1з сфер б1з-несу, що викликае значну зац1кавленють украУнських п1дприемц1в. Це пояснюеться тими специф1чними рисами та особ-ливими можливостями, як1 властив1 ц1й галузк По-перше, туристична д1яльн1сть за своею сутн1стю е посередницькою
48
Економiчний вiсник yнiверситетy | Випуск № 20/1
© Бурдонос Л.1., 2013
дiяльнiстю i не потребуе значних iнвестицiй для початку 6i3Hecy. По-друге, на туристичному ринку можл^ вдалi взае-мовiдносини мiж великими, середнiми та малими туристичними пiдприемствами. По-трете, туризм е перспективною галуззю, оскiльки задовольняе постiйно зростаючий попит населення УкраТни на якюний вiдпочинок у провiдних турис-тично-рекреацмних комплексах свiту i мае тенденци до подальшого зростання. Враховуючи iсторичне, географiчне, релiгiйне минуле та майбутне, УкраТна може посiсти гiдне мюце на ринку туристичних послуг.
Мета статп - розглянути концептуальнi пщходи до застосування маркетингових технологiй у галузi туризму; охарактеризувати етапи розвитку маркетингу в туризм^ системи забезпечення маркетинговой' дiяльностi пщприем-ства; особливост маркетинговой' дiяльностi в туризмi.
Стушнь дослiдження проблеми. Зарубiжнi та вп"чизняы вченi звернули увагу на сферу послуг у 50-60 роках минулого сторiччя. Дослщження в галузi маркетингу послуг з'явилися на початку 70-х рр. ХХ ст. Маркетинг послуг у своТх працях розглядали вп"чизняы та зарубiжнi науковц та практики: Котлер Ф., Келлер К.Л., Примак Т.О., Кос-тюченко А.М., Новаторов Е.В. та ш. У здшснених ними дослiдженнях проведений глибокий аналiз сутностi та проблем маркетингу туристичних послуг, але lснуючi науковi напрацювання розглядають в основному маркетинг окремих видiв туризму i не дозволяють системно оцiнити i визначити шляхи реалiзацil' потенцiалу ринку туристичних послуг територи.
Виклад основного MaTepiany. На вiдмiну вiд промислового маркетингу, маркетинг сфери послуг, у тому чи^ туризму, розвивався iз суттевим запiзненням. Причинами цього затзнення стала вiдсутнiсть економiчних передумов для використання принцитв маркетингу в туризмк В першiй половинi XX ст. туризм був одыею iз форм вщпочинку для представникiв заможних со^альних верств, тому було неможливе широке використання маркетингових досл^ джень. Пюля ДругоТ св^овоТ вiйни попит на туристичн послуги почав зростати, але збут туристичних послуг не вима-гав маркетингових зусиль. Пiдприемцiв почала притягувати сприятлива ситуацiя на туристичному ринку, тому виник-ла серйозна конкурен^я, що змусила туристичнi пщприемства шукати новi пiдходи до оргаызаци бiзнесу. Так напри-кiнцi 1960-х рр. у туризмi почали використовуватись маркетинговi технологи. Бiльшiсть туристичних пщприемств за-мислилися про якiсть надання туристичних послуг. Туристичн пiдприемства почали розвивати маркетинговi зусилля для того, щоб зацкавити ринок та дати змогу клiентам зробити вибiр серед конкуруючих пiдприемств. За останнi 50 роюв концепцiя маркетингу в туризмi розвинулась вiд простого збуту до сучасного маркетингу [10, с. 89].
Висом темпи його розвитку, велик обсяги валютних надходжень активно впливають на рiзнi сектори економн ки, що сприяе формуванню туристичноТ шдустрп. На сферу туризму припадае близько 7% свiтових iнвестицiй, ко-жне 16-те робоче мiсце, 11% свп~ових споживацьких витрат тощо. Масштаб i стабiльнiсть темпiв зростання перет-ворюють туризм на одну з прюритетних сфер дiяльностi. Такi краТни, як Египет, Грецiя, Турцiя, - яскравий приклад того, що саме туристична галузь формуе бтьшу частину нацiонального багатства держави. Постае питання про роль УкраТни на свпювому ринку туристичних послуг, яка мае вс передумови для iнтенсивного розвитку туризму: особливост географiчного положення та рельефу, сприятливий ^мат, багатство природного, юторико-культурного та туристично-рекреацшного потенцiалiв. Незважаючи на це, на сьогодн УкраТна е своерiдним швес-тором зарубiжних краТн, хоча, за розрахунками фахiвцiв, туризм, тiльки у виглядi податкiв, мiг би щороку приноси-ти в державний бюджет до 4 млрд. дол. [1, с.144-145].
Причини такого становища - у складнш соцiально-економiчнiй ситуацп в державу у недостатньому придiленнi уваги мехаызмам стимулювання туристичноТ iндустрiТ, вщсутност ефективноТ стратеги розвитку ц1е!' галузк
Ситуацiя, що склалася в туристичнш сферi, вимагае активного пошуку засобiв подолання кризових явищ та ш-тенсиф^аци виробництва туристичного продукту iз забезпеченням необхiдноí його якостi. Великого значення на-бувае використання Ыструметгв маркетингу туристичних послуг як рiзновиду маркетингу послуг.
З погляду сучасного стану й розвитку туристичноТ сфери Тй уже давно стали властивi ознаки диверсифкова-ностi, хоча в наукових розробках ^еТ сфери це поняття в широкому розумiннi практично не використовувалося. Проте об'ективний процес розвитку туризму, а також вивчення наукових дослщжень у сферi туристичноТ дiяльнос-тi дае безлiч прикладiв диверсифiкованостi. Наприклад, збiльшенню потокiв турис^в сприяло створення нових спецiалiзованих транспортних фiрм з Тх обслуговування. Найбтьш важливим i вiдповiдальним етапом у розробц проектiв диверсифiкацiйного розвитку туристичноТ сфери, тобто програм упровадження нових послуг е прогнозу-вання витрат i прибутюв вiд ТхньоТ реалiзацií. Очевидно, що для цього повинн використовуватися сучаснi науковi розробки у сферi маркетингу. При цьому варто зазначити, що вЫ, навiть самi ретельнi прогнози носитимуть iмовi-рнюну характеристику, тобто реалiзацiя кожного проекту мае певний ступшь ризику [3, с.28].
Маркетинг туристичних послуг можна визначити як комплекс заходiв, пов'язаних iз визначенням i розроблення туристичного продукту, а також його просуванням вщповщно до психолопчних та со^альних факторiв, якi необ-хiдно враховувати для задоволення потреб iндивiдуумiв i груп людей у вiдпочинку, розвагах за допомогою надання Тм житла, транспортних засобiв, харчування, оргаызаци дозвiлля тощо. Маркетинг у галузi туризму е системою вивчення туристичного ринку, всебiчного впливу на покупця, його запити з метою надання максимально!' якост туристичному продукту i одержання прибутку туристичною фiрмою [5, с.71].
Сьогоднi стратегiя будь-якоТ туристичноТ компани не може реалiзовуватися у статичнiй системi координат -
вона повинна постшно орieнтуватись на надзвичайну динамiчнiсть ринш i 3MiHHicTb технологiй. Саме стратеги е основою маркетингу туристичних послуг.
Стратепчне планування виникае на основi трьох компонентiв. По-перше, позицiя може базуватися на вироб-ництвi множини туристичних продукпв i послуг. На практик цю позицiю прийнято називати асортиментним пози-цiонуванням (variety-based posi tioning), оскiльки воно базуеться на бтьшш пропозици продуктiв i послуг, а не на певному сегмент ринку. Асортиментне позицюнування е економiчно доцiльним, якщо компанiя в змозi виробляти специфiчнi товари чи послуги, впроваджуючи вiдмiнну вiд конкурентiв комерцшну дiяльнiсть.
Другим можливим фундаментом для стратепчного позицiонування е задоволення вах або майже всiх потреб певного ринкового сегмента. На практик такий пщхщ прийнято називати сегментним позицюнуванням (needs-based posi tioning) [9, с. 58]. Таке позицюнування ставить за мету повнютю завоювати певний сегмент ринку. Воно виникае в умовах, коли е групи споживачiв з рiзними потребами i кожна така група вимагае шшого набору послуг. Деяк групи споживачiв е чутлившими до цiн, нiж ^i , деякi потребують вiдмiнних рис продукци , деякi вiдчувають потребу в детальнiшiй шформаци , сервюнш пiдтримцi , спецiальних послугах тощо.
Тре™ можливим фундаментом для позицюнування е спроба задовольнити потреби ^ент. Хоча потреби цих шет1в схожi , Тх специфiка вимагае здшснення рiзноT дiяльностi . Такий пщхщ прийнято називати позицюну-ванням за принципом доступности (access-based posi tioning). Доступнють може бути наслiдком географiчного роз-ташування клiентiв чи розмiру групи, чи ще будь-чого, що лежить в основi шшоТ дiяльностi, потрiбноT для найефе-ктивнiшого задоволення потреб ^ен^в.
Домiнуючу позицiю в маркетингу послуг поадае необхiднiсть урахування со^альних чинникiв, що створюються Тх-нiми виробниками. Маркетинг послуг може розглядатися i як особливий вид дiяльностi, який формуе соцiальне середо-вище й умови життедiяльностi сусптьства. На ринку послуг бiльшою мiрою посилюеться дiя принципу адекватностi мЫливого попиту зi способами виробництва та реалiзацil' продукту [6, с. 67]. Це зумовлено як динамiчнiстю попиту на послуги, так i вагомютю показникiв його задоволення. Одним з основних об'екпв дослiдження маркетингу послуг е ре-зультати облiку зовншых ефектiв. Часто в соцiальному середовищi споживач послуг вiдчувае на собi позитивний чи негативний вплив оаб, якi не беруть безпосередньоТ учасл в наданнi цих послуг, але е членами со^уму. Тому зовнш нiй ефект може не лише ютотно змiнити сформованi соцiальнi умови, а й певним чином вплинути на хщ соцiальних, економiчних, еколопчних складових життедiяльностi людини. Тут особливо важливою е небезпека виникнення негативного зовншнього ефекту: наприклад, невщповщнють якостi туристичних послуг ТхньоТ вартосл.
Особливостi ринку послуг також значно впливають на шструментарш просування i органiзацiю маркетинговой' комункацшноТ полiтики. Засоби маркетингу просування на ринку послуг майже т сам^ що й на товарному ринку: реклама, персональний продаж, прямий маркетинг, зв'язки з громадськютю, але специфка послуг зумовлюе знач-ну складнють поiнформування про них i демонстрування потенцiйним споживачам [8, с. 78].
Мшливють - важлива вiдмiнна риса туристичних послуг. Якють послуги залежить вiд того, хто, коли i де и на-дае. В одному готелi сервiс органiзований по вищому розряду, в шшм, розташованiй поряд, обслуговування поставлено прше. Усерединi готелю один пра^вник привiтний i старанний, тодi як iнший грубий. Навпъ один i той же службовець протягом дня надае послуги по^зному. Непостшнють якостi туристичних послуг обумовлена багать-ма обставинами. Частiше за все причина криеться в самому пра^внику, його низькоТ квалiфiкацil', слабкосп пщго-товки i навчання, нешформованють, вiдсутностi регулярно!' пiдтримки з боку менеджерiв. lнодi мiнливiсть якостi обслуговування пов'язана з професшною непридатнiстю пра^вника.
Свою нестабiльнiсть обслуговування вносить споживач. Уыкальнють кожного покупця пояснюе високий ступiнь н дивiдуалiзацil' послуги вщповщно до запитiв клiента. Ця уыкальнють робить неможливим масове виробництво для ба-гатьох послуг. Одночасно вона породжуе проблему управлiння поведiнкою споживачiв. Оцiнюючи якiсть обслуговування, споживач порiвнюе своТ очiкування з одержаною послугою. Обслуговування може перевершити вс очiкування. Якщо очiкування i реальнiсть спiвпадають, клiент залишаеться задоволеним i дае позитивну оцiнку якосл послуги. Якщо обслуговування не вщповщае представленням клiента, послуга для нього мае негативну якють.
Нездатнють до збер^ання - наступна вiдмiнна риса туристичних послуг. 1х не можна провести про запас або складати. Транспорты пасажирсью перевезення, ночiвлi в засобах розмЦення не можуть бути накопичен для подальшого продажу подiбно продукци промисловостi. Не використанi номери в готелi або посадочнi мюця в лп"а-ку обернуться непоправними втратами для Тх власникiв, в цьому значены туристичний продукт схильний до псу-вання. Нездатнiсть послуг до збертання не е складною проблемою в умовах постшного попиту. Проте попит на бтьшють видiв послуг, у тому числi туристичних, коливаеться. Його величина мшяеться залежно вщ пори року i дыв тижня. Якщо попит перевищуе пропозицю ситуацiю не можна виправити, узявши, як в промисловостi, товар з складу. Аналопчно, пiд час низького попиту неможливо створити запаси послуг для !'х використовування в тко-вий перюд. Якщо iснуе надмiрна пропозицiя, виробничi потужностi простоюють i фiрма зазнае збитки.
Тому послуга вимагае розробки стратеги, що забезпечуе вирiвнювання попиту i пропозици на ринку послуг. 1с-нують рiзнi шляхи досягнення ринковоТ рiвноваги. Наприклад, встановлення диференцшованих цiн, знижок, використовування шших стимулiв дозволяють рiвномiрно розподiлити попит в часi. 1нший поширений спосiб управлш-
ня попитом - введення системи попередых замовлень на послуги. В перюд niKy попиту пiдприeмства збiльшують швидкiсть обслуговування, пропонують додатковi послуги, щоб полегшити Рентам очiкyвання основноУ послуги. Вони навчають персонал поеднанню професiй, наймають тимчасових пра^вниюв.
Оскiльки тyристичнi послуги мають специфiчнi ознаки, якi iстотно в^зняють ïx вiд iнших послуг, це, вщповщ-но, обумовлюе специфiкy маркетингу в сферi туризму. Фаxiвцi вже досить давно пропонують враховувати особли-вост кожноУ галyзi як виробничоУ, так i невиробничоУ сфери при розробц комплексу маркетингу пiдприемства.
Так, в комплекс маркетингу пiдприемств туристичного бiзнесy доцiльно врахувати такi складовк
- programming - програмування;
- packing - комплектування;
- partnership - партнерство [2, с. 83 ] .
Програмування - це рiзновиднiсть проектноУ дiяльностi щодо створення турпродукта, яка здiйснюеться в декн лька етапiв, починаючи вiд розробки загальноУ концепцп тyрiв i закшчуеться "зборкою" послуг i товарiв у едину оболонку - "тур".
Комплектування - заключний роздiл проектування, в процес якого комплексний характер турпродукту за ра-хунок спiввiдношення вЫх необxiдниx його елементiв, здатних задовольнити рекреацшы, пiзнавальнi, оздоровчi та ^i потреби мандрiвника.
Партнерство - результат роботи по розробц турпродукту е продуктом зусиль пщприемств, кожне з яких мае своУ принципи роботи, специфiчнi потреби та рiзнi комерцшы цiлi.
Аналiзyючи процес ведення туристичного бiзнесy, слiд пiдкреслити важливiсть усього ланцюга: реклама i про-сування продукту, пошук i пiдбiр послуги, бронювання, продаж, оформлення документ, гаранти, оплата, остаточ-нi взаеморозрахунки. В захщних компанiяx iснyе чiткий термш «виграти клiента». Це означае надати йому вщповн днi умови не ттьки для вiдпочинкy, а й реалiзацiï всix етапiв вiд пошуку до оплати i обслуговування.
Осктьки маркетинг включае таку необxiднy складову, як реклама, а точнiше - шформування потенцiйниx за-мовникiв, необхщно виокремити такий елемент аналiзy систем, як методика шформування, що е невщ'емною час-тиною загальноУ методики ведення туристичного бiзнесy [4, с. 34] .
Створення нового iмiджy украУнського турпродукту, конкурентоспроможного в нашш державi та за кордоном, комплексний пщхщ до розвитку туризму та курор^в на регiональномy рiвнi, пщтримка розвитку малого та серед-нього бiзнесy у тyристичнiй сферi, зумовили неухильне зростання ктькосл тyристiв та обсяпв наданих Ум послуг.
Внаслщок поступального розвитку мiжнародного спiвробiтництва в сферi туризму, кiлькiсть в'Узних (шоземних) тyристiв, якi вiдвiдyють УкраУну, щороку зростае. У 2010 р. Ух ктькють становила 10,5 млн. оаб, прирют склав 14,6 %. Впродовж 2011 р. УкраУну вщвщали 12,5 млн. в'Узних (шоземних) тyристiв, що на 19,0 % бтьше, ыж у поперед-ньому роцi (табл. 1).
Обсяги внутршнього туризму зростали впродовж минулих роюв помiрними темпами: у 2010 р. та 2011 роц УкраУною подорожували, вiдповiдно, 7,2 млн. та 7,6 млн. внутршых турис^в; прирiст становив 4,1 % та 5,3 %. У 2011 р. збтьшилось, також, число екскурсатгв та вiдвiдyвачiв музеУв до 20,3 млн. оаб; що у порiвняннi з 2010 р. (19,5 млн. оаб) збiльшився до 3,9 %.
Зростання туристичних потокiв зумовлюе збтьшення попиту та обсягiв споживання туристами товарiв та послуг рiзниx галузей нацiональноУ економiки, стимулюючи Ух розвиток та прирют виробництва.
Обсяг туристичного споживання у 2011 р. становив 32,2 млрд. грн., рiчний прирют дорiвнюе 13,1%. Збтьшення обсяпв в'Узного та внутршнього туризму позитивно впливае на ефективнють господарськоУ дiяльностi туропе-раторiв та тураген^в, об'ектiв туристичноУ iнфрастрyктyри та пщприемств, що виробляють та надають супутн то-вари та послуги.
Збтьшення обсяпв в'Узного та внутршнього туризму позитивно впливае на ефективнють господарськоУ дiяль-ност тyроператорiв та турагетгв, об'ектiв туристичноУ iнфрастрyктyри та пщприемств, що виробляють та надають супутн товари та послуги.
УкраУна для формування ринку туристичноУ дiяльностi мае вс об'ективнi передумови: особливостi географiч-ного положення та рельефу, сприятливий ^мат, багатство природного, iсторико-кyльтyрного та туристично-рекреацшного потенцiалiв. Загальна площа придатних для туризму i вщпочинку природних ландшаф^в становить 9,4 млн. га. На територп нашоУ держави налiчyеться понад 125 тис. пам'яток археологи, арх^ектури, мютобуду-вання, працюють соты музеУв. Крiм того, УкраУна розташована на переxрестi шляxiв мiж Европою та Азiею: важ-ливi залiзничнi та автомобiльнi магiстралi, порти Чорного та Азовського морiв, багатосторонн зв'язки з багатьма краУнами тощо [7, с. 125].
З метою перетворення УкраУни в туристичну державу св^ового рiвня необxiдно забезпечити ч^ку органiзацiю самого туризму, створити i змщнити матерiально-теxнiчнy базу, залучити до неУ досвiдченi та квалiфiкованi кадри. Держава мае сприяти розвитку туризму, рацюнальному використанню та збереженню туристичних ресурав. Про ефективнють заxодiв державного стимулювання туризму свщчить той факт, що в останн чотири роки збтьшува-лась кiлькiсть наших стввп"чизниюв, якi вiдпочивали i оздоровлювались за туристичними пyтiвками.
Таблиця 1. Показники розвитку туристично! та курортно! галузей в Украíнi
Назва показника Одиниця вимiру 2010 2011 2011/2010
Ктькють в'Тзних (шоземних) туристiв, ям вiдвiдали Укратну млн. оЫб 10,5 12,5 119,0%
Кiлькiсть внутрiшнiх туриспв млн. осiб 7,2 7,6 105,3%
Кiлькiсть екскурсантiв млн. оЫб 19,5 20,3 103,9%
Обсяг туристського споживання (розраховано за Методикою) млрд. грн. 24,1 28,5 118,1%
Ктькють пщприемств туристичнот та курортнот галузей, що працювали одиниць 6 962 7 681 110,3%
Сукупний обсяг послуг, наданих пщприемствами туристичнот та курортнот галузей млн. грн. 3068,8 4124,2 134,4%
Середньорiчна завантаженiсть туристичнот iнфраструктури: - готелiв та аналогiчних закладiв % 26 30 115,4 %
- санаторно-курортних закладiв % 38 42 110,8 %
Нинi рекреацiйно-готель реалiзуe свот можливостi на третину. Це зумовлено рядом причин, серед яких: неви-ршенють питань з приватизацп землi та захисту приватного катталу; недостатня державна пiдтримка суб'eктiв державного пщприемництва; вiдсутнiсть системи регулювання зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi у сферi послуг; недостатне кадрове забезпечення сфери туризму тощо. Одна з вагомих причин - недостатнш рiвень розвитку i недосконалють туристичнот iнфраструктури. За даними 2011 р. з 1254 готельних комплешв в УкраТн тiльки не-значна частина вщповщае сучасним нормам, 80 % готельних пщприемств потребують ремонту, номери - реконс-трукцп та переоснащення, технолопя обслуговування - автоматизацп та комп'ютеризацп. Назрiла необхiднiсть розвивати мережу комфортабельних готелiв i кемпшпв, насамперед уздовж мiжнародних транспортних коридорiв, що проходять через територiю УкраТни [11, с. 45].
Настала черга створити мережу готелiв i туристичних баз цiльового призначення. Насамперед, до них можна вщнести готелi для шдивщуальних туристiв i мисливськi та риболовн бази, лiтнi й зимовi спортивнi бази, готелi для турис^в, що притздять з метою л^вання, курортнi готелi, ферми для любителiв стьськогосподарськот працi, транзитнi мотелi, дорожн ресторани тощо. Це може значно полтшити компонентно-пропорцiйне спiввiдношення на ринку туристичних послуг в УкраТы.
Зростання туристичних потомв зумовлюе збiльшення попиту й обсягiв споживання туристами товарiв та послуг рiзних галузей нацюнальнот економiки, стимулюючи тх розвиток i прирiст виробництва.
За рекомендацшними даними Всесв^ньоТ туристичнот оргаызацп для збалансованого туристичного ринку ти-пова наступна пропорцiя: один в'тзний турист на одного витзного i на чотири внутршых туристiв. На мiжнародному ринку кратнами активного туризму прийнято вважати таю, де ктькють шоземних туристiв перевищуе кiлькiсть вит-здiв власних громадян за кордон. Перевищення доходiв вiд iноземних туристiв над видатками власних громадян за кордоном визначаеться як активний пла™ний баланс з позитивним сальдо. Отже, очевидно, що розвиток укра-тнського туризму мае передбачати доступнють туристських послуг широким верствам населення, а також захист нацюнальних штереав Укратни.
Причина несприятливот ситуацп на сьогоднiшньому внутршньому ринку туристичних послуг в УкраТн зумов-лена тх дефiцитом i низькою якiстю. В умовах сьогодення не бтьше 8% працюючого населення можуть претенду-вати на послуги високот якостi, в тому чи^ i в туризмi.
Нинi мають мiсце ознаки пожвавлення формування внутршнього туристичного ринку та розвитку туристичнот дiяльностi в УкраТн [4, с. 24].
Однак, сучасний туристичний ринок потребуе нового пщходу до оргаызацп будь-якого виду туристичнот дiяль-ност^ в тому числi екскурсiйноТ. Укратнському туристичному ринку характерне уповiльнення темтв розвитку екс-курсшнот дiяльностi, у той час як попит на екскурсшы послуги, що забезпечують високу якiсть обслуговування, екологiчнiсть екскурсiй i вiдповiдну Тм якiсть туристично-екскурсiйного продукту зростае. 1нтерес до престижних туристичних маршрутов змiнюеться iнтересом до тзнання, що забезпечуе розвиток новот екскурсшнот тематики, збiльшуе число iндивiдуальних, замовних в'Тзних турiв до УкраТни.
Сфера туризму на вщмЫу вiд шших галузей економiки дае можливiсть реалiзувати концепцiю саморозвитку, самоуправлiння та самофшансування за рахунок свотх власних ресурЫв, власних фiнансових джерел. Таким дже-релом служить туристична рента як диферен^а^я цiнностi туристичних ресурсiв за ступенем Тх привабливостi для туриспв. При виважених законодавчих основах i сприятливiй соцiально-економiчнiй полiтицi держави туристична рента може створити вс необхщы умови для самофiнансування, саморозвитку та самоуправлшня туристи-чною дiяльнiстю в будь-якому регiонi Укратни. I навпаки, вщмова вiд туристичнот ренти може спрямувати розвиток туризму в УкраТн по двох однаково згубних напрямках: за рахунок державного бюджету або ж за рахунок невтри-мнот комерцiалiзацiт'. 1ншими словами, питання про туристичну ренту рiвною мiрою економiчне, полiтичне i со^а-льне. Важливим аспектом е розгляд питання про форми туристичнот ренти. Поки що запропоновано три Тх рiзно-видностк монопольну, диференцшовану та абсолютну.
Отже, маркетинг забезпечуе не тiльки ефективне задоволення потреб ринку, але i ycnix пщприемства в конкурент-нiй боротьбi. Зародившись у виробничм сферi, маркетинг достатньо тривалий час не знаходив вщповщне вживання у сферi туризму. Проте зростання конкуренци, комерцiалiзацi!' туристсько!' дiяльностi привели до необхiдностi найшвид-шого впровадження основних елементiв маркетингу в практику роботи туристського пiдприeмства.
Разом з тим туризм мае певн особливост^ пов'язанi з характером послуг, що надаються, формами продажiв i так далк Для того, щоб реально використовувати маркетинг як надшний шструмент досягнення успiху на ринку, фахiвцям туристичних пiдприемств необхiдно оволодiти його методологiею i умiнням застосовувати його залежно вщ конкретно!' ситуацп.
Висновки. У статтi пiдтверджено, що маркетинг туристично! дiяльностi, з одного боку, мае властивост маркетингу послуг, з шшого - специфiчнi особливостк значну залежнiсть реалiзацi!' туристичного продукту вiд мiсця та часу одержання; еластичний попит, що залежить вщ полiтичних та соцiальних умов; суб'ективну оцшку якостi послуг. Разом iз головними основу конкурентоспроможност в туризмi складають дрiбнi деталi - вiдмiнностi в обслуговування сезоннiсть, особиста думка споживачiв та ш.
На сьогоднi бiльшiсть вп"чизняних туристичних пiдприемств мае багато проблем, перш за все - проблему ви-живання. Значно менше суб'екпв господарювання пов'язують !Т вирiшення з перспективою власного розвитку за рахунок використання маркетингового шструментар^. Ще менше пщприемств розраховують при цьому лише на власы сили, слушно вважаючи, що державна полiтика вiдносно пщприемств сфери послуг не так швидко стане послiдовною i рацiональною. В цих умовах особливо важливою стае проблема галузево!' специфiки використання маркетингу в туризму стану у ринковому просторi i вироблення на цм основi стратеги розвитку пiдприемств, яка спроможна надати !'м динамiчного спрямування дiяльностi.
Лiтература
1. Ап1лат О. В. Макроеконом1чне середовище формування туристських послуг / О. В. Ап1лат // Науков1 записки Терноп1льського державного педагог'чного ун1верситету. - 2000. - № 6. - С. 83-87.
2. Будя О. П., Вертелева О.В. 1нновац1йн1 напрямки розвитку маркетингу в сферi туризму i гостинност1./ О.П. Будя, О.В. Вертелева //Зовнiшня торгiвля: право та економiка.-№6.-2008.-С. 142-149.
3. Буйленко В.Ф. Туризм: Учебное пособие для вузов. /В.Ф. Буйленко - Ростов н\Д: Феникс, 2008.-233 с.
4. Дурович А.П. Маркетинг туризма /А.П. Дурович. - Минск: Финансы, учет. Аудит, 2010. - 320 с.
5. Правик Ю.М. Маркетинг туризму: пiдручник/Ю.М. Правик. - К.: Знання, 2008. - 303 с.
6. Квартальнов В. А. Теорiя i практика туризму. /В. А. Квартальнов - М.: Фiнанси i статистика, 2006.-672 с.
7. Забалдiна Ю.Б. Типолог'я регiональних ринкв туристичних послуг УкраУни / Ю.Б. Забалдiна // Формування ринкових в'дносин в УкраГн i. - 2005. - № 4 (47). - С. 125-130.
8. Джанджугазова Е.А. Маркетинг в индустрии гостеприимства: учеб. пособие [для студентов вузов, обучающихся по специальности 23.05.00 "соц.-культур. сервис и туризм"] / Е.А. Джанджугазова. - М.: ИЦ "Академия", 2003. - 224 с.
9. Забуранна Л.В., аренко К.В. Особливостi комплексу маркетингу на пiдприемствах сфери туризму. / Л.В. Забуранна, К.В. аренко //.Актуальн проблеми економiки - №10.-2010.- С.58-63.
10. Кудла Н.С. Маркетинг туристичних послуг /Н.С. Кудла. - К.: Знання, 2011. - 351 с.
11. Чудновський А.Д. lнформацiйнi технологи управлiння в турuзмi. / А.Д. Чудновський - М.: КНО-РУС, 2009. - 104 с.
УДК 336.144
Чiмишенко С.М.,
канд. екон. наук, доцент кафедри фЫанав Збройних Сил Вшськового шституту Кшвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка
ПИТАННЯ П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТ1 В1ЙСЬКОВО1 СЛУЖБИ
НА РИНКУ ПРАЦ1 УКРА1НИ
У статт1 досл1джуються кризов1 тенденцИ' системи матер1ального стимулювання службово! д1яльност1 в1йськовослужбовц1в. Особлива увага прид1ляеться зменшенню питомо! ваги основних видв грошового за-безпечення ¡, як насл1док, зниженню 1'х стимулюючо!' рол\ у систем! грошового забезпечення в1йськовослужбовц1в.
Ключовi слова: грошове забезпечення, в1йськовослужбовц1, оклади, в1йськова служба, ринок прац, державна служба, державний бюджет.
© Шмишенко С.М., 2013
Економлчний вюник ун1верситету | Випуск № 20/1 53
