CC BY
73
1Л1Ш )Г/А Я1РШШИШ
УДК: 379.85
ТУРИЗМ В УКРА1Н1: ЗАНЕПАД ЧИ НИЗЬКИЙ СТАРТ?
Доброскок 1.1.
Карпович М.Г.
Предметом роботи виступае туристична галузь Укра'ни ''' проблеми, причини, ознаки занепаду, а також визначення основних показникв та модель подальшого розвитку туризму в УкраУн'!.
Мета написання статт'1. Теоретично обфунтувати значення туризму для Укра'ни, з'ясувати основн! причини занепаду, та визначити перспективи розвитку туристично'' сфери Укра'ни.
Завдання досл'1дження. Досл'дити проблеми, причини та ознаки занепаду туристично'' сфери Укра'ни, а також визначити основн показники та модель подальшого розвитку туризму в УкраУн'!.
Методолог'мною основою статт'1 стали загальнонауков/ методи пiзнання, а такожрезультати досл'дження сучасних поглядiв втчизняних вчених галуз/ туристично'' д'яльност'!.
Результат роботи. Досл'джено проблеми, причини та ознаки занепаду туристично'' сфери Укра'ни, визначено основн показники та модель розвитку туризму в УкраУн/ в найближчш перспектив!'.
Висновки. Зробивши аналiз сучасного стану туристично'' сфери Укра'ни, звертаючись за деякими аспектами до iсторичного розвитку, ми спробували визначити основы причини, як стримують розвиток туризму. Також ми намагались в'дшукати шляхи виходу з кризового становища туристично'' галуз'! Укра'ни. Звичайно, дана робота е далеко не всеосяжною / не повнстю вичерпуе всю проблематику досл/'джуваного питання. Але, незалежно вд рiвня осв 'ченост'! за даною проблемою, на сучасному етап е клька речей, явних, кожному перес'чному громадянинов/ Укра'ни. Найважлившим з усього ми визначили - для того, щоб досягти успху i реального розвитку сл'д докласти максимум загальних зусиль до розв'язання туристично'' проблеми. Туристична галузь Укра'ни, хоч / дуже повльно починае розвиватися, але головним е те, що не можна зупинятися на досягнутому. Саме в'д того, яким напрямком пде сучасний розвиток галуз'1, залежить ''' майбутне зокрема майбутне укра'нсько'' економки, а, отже, / життя Укра'ни в цлому.
Ключов'1 слова: занепад туристично''сфери, значення туризму, модель розвитку, ознаки занепаду, перспективи розвитку, причини занепаду укра'нського туризму, туризм, туристична галузь.
ТУРИЗМ В УКРАИНЕ: УПАДОК ИЛИ НИЗКИЙ СТАРТ?
Доброскок И.И.
Карпович М.Г.
Предметом работы выступает туристическая отрасль Украины ее проблемы, причины, признаки упадка, а также определения основных показателей и модель дальнейшего развития туризма в Украине.
Цель написания статьи. Теоретически обосновать значение туризма для Украины, выяснить основные причины упадка, и определить перспективы развития туристической сферы Украины.
Задачи исследования. Исследовать проблемы, причины и признаки упадка туристической сферы Украины, а также определить основные показатели и модель дальнейшего развития туризма в Украине.
Методологической основой статьи послужили общенаучные методы познания, а также результаты исследования современных взглядов отечественных ученых области туристической деятельности.
72
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 33/1
© Доброскок 1.1., Карпович М.Г., 2017
Результат работы. Исследованы проблемы, причины и признаки упадка туристической сферы Украины, определены основные показатели и модель развития туризма в Украине в ближайшей перспективе.
Выводы. Сделав анализ современного состояния туристической сферы Украины, обращаясь за некоторыми аспектами исторического развития, мы попытались определить основные причины, которые сдерживают развитие туризма. Также мы пытались отыскать пути выхода из кризисного состояния туристической отрасли Украины. Конечно, данная работа является далеко не всеобъемлющей и не полностью исчерпывает всю проблематику изучаемого вопроса. Но, независимо от уровня образованности по данной проблеме, на современном этапе есть несколько вещей, явных, каждому рядовому гражданину Украины. Важнейшим из всего мы определили - для того, чтобы достичь успеха и реального развития следует приложить максимум общих усилий для решения туристической проблемы. Туристическая отрасль Украины, хоть и очень медленно начинает развиваться, но главным является то, что нельзя останавливаться на достигнутом. Именно от того, каким направлением пойдет современное развитие отрасли, зависит ее будущее, в частности будущее украинской экономики, а, следовательно, и жизни Украины в целом.
Ключевые слова: упадок туристической сферы, значение туризма, модель развития, признаки упадка, перспективы развития, причины упадка украинского туризма, туризм, туристическая отрасль.
TOURISM IN UKRAINE: DECLINE OR A SLOW START?
Dobroskok I.I.
Karpovych M.G.
The object of study is tourism industry of Ukraine, its problems, causes, signs of decline, as well as definitions of key indicators and model further development of tourism in Ukraine.
The purpose of this writing. To substantiate theoretically the importance of tourism for Ukraine, find out the main causes of decline and to determine the prospects of development of tourism sphere of Ukraine.
Objectives of the study. To explore the problems, causes and signs of decline of the tourist sphere of Ukraine, as well as identify key indicators and model further development of tourism in Ukraine.
The methodological basis of the article is based on General scientific methods of cognition, as well as the results of the study of modern views of domestic scientists the field of tourism.
The result of the work. The problems, causes and signs of decline of the tourist sphere of Ukraine, identifies key indicators and model of tourism development in Ukraine in the nearest future.
Conclusions. Making an analysis of the current state of the tourist sphere of Ukraine, addressing some aspects of historical development, we tried to determine the main factors hindering the development of tourism. We also tried to find ways out of the crisis state of the tourism industry of Ukraine. Of course, this work is not comprehensive and does not fully exhaust all the problems of the issue being studied. Nevertheless, regardless of level of education on this issue, at the present stage there are several things obvious to every ordinary citizen of Ukraine. The most important of all, we identified - in order to achieve success and real development should make maximum common efforts to solve the tourism problem. The tourism industry of Ukraine, though very slowly beginning to develop, but the main thing is that we cannot be complacent. From which direction will go the development of modern industry depends for its future, particularly the future of the Ukrainian economy and, consequently, and life of Ukraine in General.
Key words: the decline of tourism, importance of tourism, development model, the signs of decline, prospects for development, the reasons for the decline of the Ukrainian tourism, tourism, tourism industry.
Актуальшсть. Поглиблення штеграцшних процеав на европейському континенту розширення географи туристичних цен^в i маршру^в у глобалiзованому соцiально-економiчному простору зростання привабливост УкраТни для шоземних туриспв роблять актуальним завдання подальшого розвитку в^чизняноТ' галузi туристичних послуг. Усшх реалiзацiТ цього завдання значною мiрою визначаеться якютю дослщження проблем, причин та ознак занепаду туристичноТ галузу а також визначення шляжв подальшого бурхливого розвитку на благо держави i громадян УкраТни. Тому дана тема е актуальною на сучасному етап розвитку туристичноТ справи.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Вагомий внесок у дослщження проблеми розвитку та перспектив функцюнування туристичноТ сфери здшснили таю в^чизняш вен як: Ю.М. Бажал, О.О. Лапко, Л.С. Гришв, О.О. Гранберга, А.П. Дурович, В.С. Крав^в, В.1. Карсекш, Л.Г.Агафонов та шшк Значний вклад в розвиток дослщження туристичноТ галузi внесли таю шоземш науковцк А.Ю. Олександрова, Д.В. Миколаенко, А.В. Даринський, Ю.Д. Дмитрiвський, Н.С. Мироненко, А.М. Сазикша, А.А. Романова, 1.В. Зорша, Т.А. 1рюова та шшк Важливють i актуальнють проблеми, ТТ недостатня теоретична та практична розробленють, а також со^альна значущють зумовила вибiр теми для детального дослщження.
Метою статт. Теоретично обфунтувати значення туризму для УкраТни, з'ясувати основы причини занепаду, та визначити перспективи розвитку туристичноТ сфери УкраТни.
Виклад основного матерiалу дослщження. Здобуття УкраТною незалежност вщкрило бар'ери на шляху розвитку тих галузей, яким не придтялася достатня увага через надуману непродуктивнють. lсторiя економки СРСР переконливо свщчить про прюритетнють розвитку важкоТ металурги, добувноТ
промисловостi та машинобудування як максимально прибуткових. Про потреби простих людей намагалися не згадувати. Змши не спостер^алися, а сусптьство все далi котилося вниз, вгрузаючи в болото власно''' нерозвиненостi. 1зольованють вiд навколишнього свiту та глибока технолопчна вiдсталiсть - невже це найбтьше досягнення? Треба було робити рiшучий крок, вiдчайдушний, але мужнш, i цим кроком стало проголошення УкраТною незалежностi. [1]
Змiни не примусили довго чекати на себе, вибраний шлях ринкового розвитку с^мко почав даватися в ознаки, приносячи першi омрiянi плоди: лiбералiзацiя та обмеження монополи, розвиток приватно''' власностi та пiдприeмництва, об'eктивнi економiчнi закони [6], становлення мехашзму ефективного державного регулювання та форсування курсу на максимальне задоволення потреб простого населення.
Простим громадянам стала придтятися бтьша увага, як шдивщуальностям. Яскравим свщченням цього став стрiмкий розвиток сфери невиробничих послуг, орieнтованих саме на задоволення наших особистих потреб. Банювсью та комерцшну дiловi та наукову готельнi та розважальнi, медичнi й культуры, туристичн й транспортнi пщприемства - без яких вже не можливо уявити сучасне повноцiнне життя i якi, безумовно, е нашим величезним надбанням.
Якими ж реальними ресурсами УкраТ'на володiе на сьогодш? Центральне положення на европейському континенту м'який ^мат, вихiд до Св^ового океану, родючi фунти, унiкальнi поклади природних ресурав, два гiрських хребти, що не поступаються один одному за мальовничютю та природною довершенютю, вдалий iсторичний транзитний коридор, прив^не населення, самобутнi традици регiонiв тощо. Розумне поеднання та рацюнальне використання всього цього багатства може стати найсильшшим козирем в наших руках. Якщо, звюно, буде вжите за призначенням.
Ми обрали для дослщження таку галузь, яка дос практично не отримала достатнього права на «самовизначення» i ттьки починае розвиватися. Найприбутковш та найзанедбанiша, найатрактивнiша, але практично забута, така, що створюе беззаперечний iмiдж, але фактично витюнена за межi державно' уваги: туризм. Вш створюе надприбутки, поступаючись хiба що видобутку нафти, але е фактично повнютю позбавленим будь-якоТ' уваги з боку сучасно'Т украТнськоТ економки.
Пiдтвердимо все вищезазначене конкретними статистичними фактами. Наприклад, за даними Всесв^ньо'Т туристичноТ оргашзацп, на туризм припадае близько 10 % виробленого у свт валового продукту, це одна з ключових галузей, яка приносить дохщ державк I фактично, кожне15-те робоче мюце е робочим мюцем у галузi туризму. У бтьш як 40 кра'нах свiту туризм е головним джерелом надходжень до державного бюджету. Що ж мае Укра'ша? Укра'ша мае величезний потен^ал, але не мае достатнього, належного, достойного регулювання, причому на рiзних рiвнях.[2]
Задаймо знову питанням, так що ж мае Укра'ша? Коли чесно, - то глибоку кризу та занепад! Незважаючи на широку «географш» туриспв, як при'жджають до нашо' кра'ши, 'х переважну частину (78%) складають туристи з колишнього СРСР, i в першу чергу - з Роси, БiлорусiТ' та Молдови. Щодо iнших кра'ш, то найбтьше Украшу вщвщують туристи з Угорщини, Словаччини та Польщк При цьому частина шоземних туриспв, ям подорожували в туристичних групах, е досить незначною - лише 1,2%. Бтьшють громадян, яку за юнуючою класифка^ею, розглядаються як iноземнi туристи, фактично такими не е, а вщвщують Украшу зi службовими або приватними цтями. Це водночас е яскравим свщченням недостатносл розвитку в УкраМ оргашзованого туризму. Найбiльшим попитом користуеться м. Ки'в, далi - Карпатський регюн (вiд 20 до 50 тис. вщвщувань) i решта кражи, на яку в середньому припадае близько 3-5 тис. вщвщувань щороку. Так, наведет цифри аж шяк не вражають. Ми стикнулися з реальною проблемою, яка не може тершти затягувань та ^норувань. Туризм в УкраУш мае бути, бо на це е грандюзний потен^ал, що може приносити 4 млрд. доларiв щороку до Державного бюджету [3].
Як проблеми гальмують бурхливий розвиток? Фактори, що спричиняють розвиток туризму, не адекватний природо-ресурсному, юторико-аржтектурному та рекреацшному потенцiаловi Укра'ни, знаходяться як у суто внутршнш, галузевiй, так i в зовшшнш (переважно загальноекономiчнiй) площинах.
Основними причинами занепаду укра'нського туризму, на наш погляд, е такими:
- вщсутнють належних умов для розвитку прюритетних для держави в'''зного i внутршнього туризму, податкового i фiнансового стимулювання державою експорту туристичних послуг та вп"чизняних туроператорiв, якi займаються цим видом дiяльностi;
- вiдсутнiсть скоординовано' висококвалiфiкованоl та грамотно'' системи дш з проведення туристичного продукту Укра'ни на свiтовий ринок, яка б давала вщчутш результати. Проблеми виникають насамперед з рекламою в^чизняних курор^в. Спрямування переважно'' частини коштiв на рекламу Укра'ни по всьому св^у та и широкi туристичнi можливосту на нашу, думку, буде правильним ршенням;
- найдорожчi авiаперельоти в бвропк Вартiсть перельоту з Лондона до Братислави чи Прагу обшдеться британському туристовi в 40-50 $, в Ки'в же буде коштувати прилети 600-700 $;
- Недостатнш рiвень розвинутостi безпосередньо мережi та об'ек^в туристично' iнфраструктури, 'х невщповщнють свiтовим стандартам. Слiд пам'ятати, що виробнича база галузi формувалася, в основному, за радянських чаав з орiентацiею переважно на невибагливого туриста, тому серед об'ек^в iнфраструктури переважають велим (порiвняно з аналогiчними закордонними) комплекси, iз значною концентрацiею мюць та низьким рiвнем комфортностi;
- неефективнють дiяльностi центральних органiв виконавчо'' влади у сферi туризму;
- незадовiльна робота з формування та змщнення туристичного iмiджу УкраТни, розробки та просування нацюнального туристичного турпродукту на мiжнародному та внутрiшньому ринках;
- нехтування мiжнародним досвiдом розвитку туризму;
- Низький рiвень обслуговування, зумовлений загальною квалiфiкацieю працiвникiв галузi. На сьогодн в УкраТн практично вiдсутнi вщповщна система в галузi туризму для подготовки i перепiдготовки кадрiв, а також 4i™ та адекватнi свтовим стандартам квалiфiкацiйнi вимоги;
- Стан украТнських шляхiв. Одним iз дшових засобiв прискорення розвитку туризму в УкраТн е розвиток туристичноТ шфраструктури у мережi мiжнародних транспортних коридорiв (МТК). За оцiнками експертiв, вона мае найвищий в бврош коефiцiент транзитностi (з 13 тис. км автомобтьних шляхiв державного значення понад 9 тис. км е мапстралями, зв'язаними з МТК);
- Технолопчна вщсталють галузi. В УкраТнi практично не застосовуються туристичнi технологи, як в розвинутих краТнах набули ознак повсякденноТ ужитковостi: електроннi iнформацiйнi довщники щодо готелiв, транспортних маршрутiв i туристичних фiрм з перелiком i вартiстю послуг, якi ними надаються; у свiтi практично всi довщники з туризму випускаються в електронному , а бтьшють - у Internet-форматах, що дае Тх користувачам можливють бронювати мiсця в готелях i на транспортнi у режимi реального часу - «on-line». Останшм часом в галузi iнформацiйних технологш УкраТни спостерiгаеться значне пожвавлення. Тому слщ також активно використовувати цю можливiсть для наближення до виходу на свтовий рiвень обслуговування кшетчв[ 3]..
Головними зовнiшнiми факторами, як стримують розвиток туризму в УкраТж, е викликана млявiстю та несподiванiстю економiчних реформ несприятливiсть iснуючих умов для пщприемництва взагалi та туристичного зокрема, недосконалють i навiть певна агресивнють нормативно-правового поля (i в тому чи^ - правил i умов перетинання кордонiв iноземцями) i, як наслiдок, вiдсутнiсть необхiдних швестицш для розвитку туризму - як внутршшх (через тривалу економiчну кризу), так i iноземних (через несприятливий швестицшний клiмат). Несприятливiсть бiзнесового ^мату спричинила той факт, що з майже 3000 украТнських туристичних пщприемств, як мають дiйснi лщензп на надання туристичних послуг, фактично на ринку працюють лише близько третини. А якщо додати до цього ще й не пщйомний тягар податкв i вщсутнють будь-яких преференцш з боку держави, то виходить взагалi повний пакет перешкод для розвитку туристичного бiзнесу.
Зараз ми визначимо ознаки та наслщки занепаду:
- скорочення практично удвiчi туристичних потомв в УкраТну iноземних туриспв,
- деградацiя ринку внутрiшнього туризму,
- значне скорочення питомоТ ваги туризму у ВВП краТни та в регюнальному валовому продуктi, в тому чи^ доходiв вiд туристичних послуг та послуг готелiв, туристичного збору, валютних надходжень вiд експорту туристичних та готельних послуг, швестицш в туристичну шфраструктуру, робочих мюць.
За пщрахунками експертiв, держава щорiчно недоотримуе тiльки вiд експорту туристичних послуг до 1 млрд. валютних надходжень. Як вже зазначалося, саме ц зовшшш та внутршш фактори можуть бути базою, на основi якоТ розроблятимуться пропозицiТ щодо виходу галузi з кризового становища та слугувати вказiвниками подальших напрямкiв ТТ розвитку [4].
I цими проблемами не можна нехтувати, адже УкраТна, з ТТ унiкальним iсторичним минулим, з ТТ неповторним мальовничим ландшафтом та гостинними людьми, е щеальним простором для розвитку туризму. Карпати дивовижн в ус пори року. Взимку сюди приТздять тисячi любителiв гiрськолижного спорту, влiтку - любителi активного вiдпочинку - гiрського та велотуризму, альшшзму. А сiльський зелений туризм -кращий та найдоступшший вид вщпочинку в Карпатах. Неповторна краса прський хребтiв, гiрськi рiчки, дивовижна аура смерекових лiсiв захоплюють тишею, спокоем, здоровим хвойним ароматом.
I Карпати - це далеко не весь туристичний потен^ал, який мае в активах наша держава. Так, вагомою його складовою е юторико-культурш пам'ятки. Найбтьше туриспв приваблюють розкопки античних мют ^вшчного Причорномор'я (Пра, Ольвiя, Херсонес, Пантiкапей); пам'ятки КиТвськоТ Русi IX-XII ст. у Киев^ Чернiговi, Каневi, Овручi, Володимир^Волинському; пам'ятки оборонноТ архiтектури (фортецi в Луцьку, Меджибож^ Кам'янцi-Подiльському, Хотинi, БтгороднДнютровському, Ужгородi); палацевi комплекси на Львiвщинi та Чернiгiвщинi; пам'ятки культовоТ арх^ектури в Киевi, Львовi, на 1вано-Франквщиш, у Почаевi i Чернiвцях, а також дерев'яноТ культовоТ та цивтьно'Т архiтектури в Карпатах.
Природний потен^ал УкраТни складають узбережжя Чорного та Азовського морiв, рельеф, воднi (понад 70 тис. рiчок, бiльше 3 тис. природних озер i 22 тис. штучних водоймищ), лiсовi, рослины та твариннi ресурси. На Тх основi створено 5 нацiональних природних парш, 15 державних заповiдникiв, заказники, дендропарки, пам'ятки садово-паркового мистецтва, яю належать до природоохоронних територш. Родовища лкувальних грязей, а також мшеральних i радонових вод входять до рекреацшного потенцiалу нашоТ краТни, який мае не ттьки внутрiшне, а й мiжнародне значення. Крiм того, УкраТна розташована на перехрестi шля^в мiж бвропою i Азiею: важливi залiзничнi та автомобiльнi магiстралi, порти Чорного i Азовського морiв, а також Дунаю, авiа мережа здаты забезпечити ТТ iнтенсивнi багатостороннi зв'язки з багатьма краТнами[ 3]..
I не забуваймо про «зелений туризм», ва передумови до розвитку якого в нашш державi iснують. Адже саме УкраТна з давшх чаав славилася красою та мальовничiстю своТх пейзажiв. Бiльш того, саме стьський туризм дае можливiсть подивитись на стьськогосподарське виробництво; на майстернiсть
ремюниюв та на дивовижн принади нацюнально! KyxHi i традицш. Розвиток сiльського туризму Mir би стати не менш як вiзитiвкою Укражи, поширеним видом вщпочинку внутрiшнiх i мiжнародних туристiв, пщфунтям сталого та безмежно стрiмкого економiчного зростання. Але це поки що не виходить за межi якихось вщдалених мрiй та прийдешнiх сподiвань.
Зрозумiло, приватний капiтал ще не вбачае значних перспектив у подiбнiй дiяльностi, а тому вона й тягне свое юнування доволi мляво. Але тут е й прорахунок неурядових оргаызацш, якi бiльшою мiрою байдикують, хоча реально могли б здшснювати неабиякий вплив на розвиток цього сектора. Використання маркетингових стратегш, керування, лщерство, пряма пiдтримка - все це стало б вагомим внеском у становлення УкраТни як потужноТ туристичноТ краТни. Це досягалося б шляхом використання таких пiдходiв як треншги та послуги для приватного сектора, пщтримка шформацшноТ продукцп та дистрибуцiя, презентацiя виставок i шоу, оргаыза^я семiнарiв для певноТ частини iндустрiï, розвиток та менеджмент системи резервування мюць, надання гранив, кредитiв або iнших фiнансових стимулiв для розвитку галузi тощо.
Певний прорив у розвитку туристичноТ' галузi зробив Славутич. Упродовж останнiх чотирьох роюв це мiсто стало вщомо поза межами Укражи сво'ми екстремальними туристичними маршрутами до ЧАЕС. Таю тури влаштовуються на шдивщуальж замовлення i можуть включати в себе як вщвщання саркофагу, так i нацюнальш вечорницi.
Сумська область мае непоган туристичнi можливостi, однак вони використан лише на третину. Туриспв можуть зацiкавити iсторично-культурнi пам'ятки, таю як давньоруське мюто Путивль, колишня гетьманська столиця Глухiв, родове село останнього кошового Запорiзькоï Сiчi Петра Калнишевського. Недаремно згаданi мiста, а також Лебедин i Ромни входять до системи туристично-екскурсшних маршрулв «Намисто Славутича». Лiси, що займають велику частину пiвночi областi та Михайлiвська цiлина з ïï прадавнiми ландшафтами общяють непоганi рекреацiйнi можливостi. Але перетворити можливост в прибуткову галузь не так-то легко. Основними проблемами е: практично повна вщсутнють жфраструктури (кемшнги, готелi), iнформацiйного забезпечення (фтьми, буклети) i навiть сувенiрноï продукций
Заповiдник «Козацькi могили» поблизу Берестечка та знамений Шацькi озера з волинською перлиною «Свiтязь» упродовж останнього десятил^тя е справжнiми туристичними «мекками» Волинського регiону. Але якщо масовi паломництва до мiсця козацько'' битви з польським вшськом вiдбуваються етзодично (традицiйне свято пiд Берестечком вщбуваеться щороку наприкiнцi червня за участю тисяч туристiв iз рiзних регюшв УкраТни), то узбережжя Свiтязя й навколишшх озер привертае увагу туриспв, починаючи з кiнця травня й аж до останшх теплих дшв осенi[ 3]..
Далеко за межами УкраТни вiдомi iсторичнi та культуры памятки Черкащини, як викликають зацкавленють в усьому свiтi. Це Кашв з музеем-заповiдником Тараса Шевченка, Умань зi славетним Софiïвським парком та святинею брацлавських хасидiв - могилою цадика Нахмана, села Шевченкове та Моринц на Звенигородщинi, де народився i вирю Тарас Шевченко, Корсунь-Шевченювський, де в 1943 роцi палала одна з найзапеклших битв В^чизняноТ' вiйни.
Але багатоаспектнi проблеми, наче палки в колесах, не дають розвернутися нав^ь маючи таю скарби. Це, перш за все, щорiчна бща з паломництвом брацлавських хасидiв. Вони раз на рк, у другш або третiй декадi вересня масово приТ'здять до Уманi, аби за запов^ом Нахмана вiдсвяткувати свш Новий рiк (Рош-Гашан) бтя його поховання. До сьогоднi на державному рiвнi не вирiшено проблему розташування тисяч вiруючих. Сотнi тисяч доларiв, якi могли б поповнити бюджет обласп, осiдають у кишенях комерцшних фiрм або приватних оаб. На цьому фонi единим ос^вцем благополуччя виглядае дендропарк «Софiïвка» -державний заповедник, на утримання якого централiзовано видiляються кошти з держбюджету.
1демо далi, на захiд. Черывецька область лише починае розвивати свм туристичний потенцiал. А вiн е досить значним: це передпр'я та низькопр'я Карпат, гiрськi села зi своГми автентичними принадами, тисячолiтня Хотинська фортеця, комплекс печер на кордон з Молдовою, включно зi 100-юлометровою печерою «Попелюшка», яка е третьою за розмiром у свiтi ппсовою печерою. Серед науковцiв побутуе ппотеза й про те, що е доступы печери, яю проходять пщ рiчкою Днiстер. Однак коштiв на детальш дослiдження немае.
Чернiвецька влада може зв^увати лише про початок налагодження зеленого туризму та спроби налагодження бiзнес-туризму (побудовано юлька невеличких готелiв на 40-50 мiсць, придатних як для ^мато-ф^о-грязетерапп, так i для проведення рiзних зустрiчей та семiнарiв).
Пiвнiч Украïни - Чершпв. Його називають мiнi-Киевом за юльюстю iсторичних та культових пам'яток, однак туристичний належний сервю у цьому мюл вiдсутнiй. Досi не налагоджено мюця зупинки та вiдпочинку нав^ь для тих туристiв, якi приздять на вихiднi днi подивитися церкви та юторичну частину мiста. Готелi Чернiгова класифiкують не вище як двозiрковi.
Поки що нiчого суттевого не зроблено для вщновлення туристичних по1здок до унiкального заповiдника Аскашя-Нова на Херсонщинi, хоча заповiдник функцюнуе, i на його територiï розташовано науково-дослщний iнститут тваринництва степових райошв. Нагадаемо, що Асканiя-Нова - единий в бврот куточок степу iз унiкальною рослиннiстю, яку нiколи не розорювали. Тут створено зоопарк, де зiбрано тварин та птахiв майже з усього св^у. Велику частину займае парк, у якому вщтворено рiзнi клiматичнi зони землi. lсторiя парку починаеться з 1874 року.
Центр кражи: природы, юторичш, етнографiчнi та iншi ресурси Полтави, Кременчука, Миргорода, Диканьки, Сорочин^в чи Ошшного ще чекають сво!х поцiновувачiв. I мюцева влада мае зрозумiти, що
розвивати Полтавщину можна, не лише добуваючи газ та нафту, але й дбаючи про природу та юторш, приваблюючи туриспв, як це робиться в усьому свт.
Отже, пiдсумовуючи все вищенаведене, приходимо до досить простого, але водночас виршального висновку. Так, можна з впевненютю стверджувати, що в галузi туризму проблемним сьогоднi е неефективне та нерацiональне використання вщповщних ресурсiв, i, бiльш того, - сьогодшшнш рiвень розвитку туристичноТ шдустрп не вiдповiдае наявному потенцiалу.
Якщо розглядати альтернативи, що iснують сьогодн перед украТнським туризмом, то е лише два шляхи, тобто два сценарп подальшого перебiгу подiй. Саме зараз вщбуваеться той вирiшальний момент, вщ якого залежить майбутне, коли з'ясовуеться, чи стане туризм одшею з головних статей доходу у бюджету як це вщбуваеться у бтьшосп цив^зованих краТн свiту, чи залишиться на тому ж рiвнi, на якому вiн iснував до сьогоднк Все це визначаеться тими орiентирами, що будуть закладенi в пол^ику розвитку туризму, тобто, якщо говорити доступнее, тим, на кого буде спрямований наш ринок туристичних послуг. Таким чином, стоТть альтернатива: чи робити акцент на шоземного споживача, чи реанiмувати внутрiшнiй туристичний процес [3].
Зрозумто, що палк суперечки, якi ведуться з цього приводу, базуються на перевагах та недолках як першого, так i другого шляху розвитку. Якщо орiентуватися насамперед на iноземного споживача, то це потребуватиме серйозного перегляду ваеТ суп самого поняття туристичноТ послуги як такоТ. Не треба втшати себе iлюзiями, що при наявносп сучасного рiвня комфорту на ктькох туристичних об'ектах в цiлiй державi можна iстотно змiнити ситуацiю. Адже iноземний турист Тде в Украшу насамперед за враженнями, i готовий платити за них у державу, а не в iзольований вщ неТ туристичний об'ект. За оцшками фахiвцiв, за останнi 4 роки нашi можливостi по прийому шоземних туристiв використанi на 10 %, вiд чого ми втратили 80 % валютних надходжень. Отже, будьмо реалютами - «буму» iноземних туриспв в найближчi роки очiкувати не варто.
Саме тому, слщ обрати, чи форсованими темпами довести рiвень туристичного комфорту до мiжнародних стандарт, чи поступово налагоджувати сервiс та реашмувати внутрiшнiй туристичний процес. Зрозумто, що така постановка питання е досить умовною, але на рiвнi концептуального обфунтування програм на найближчу перспективу, перевагу слщ вщдати другому варiанту. Звичайно, це не значить, що при цьому треба ^норувати вигоди вщ мiжнародного туризму. Йдеться, насамперед про те, щоб пщнятися на ноги за рахунок власних споживачiв, i тодi вже, маючи вiдповiдну базу, прагнути максимiзувати своТ досягнення на свiтовому рiвнi.
Не менш важливим е питання розвитку «нетрадицшного» туризму, бо розмiр стьського, мисливського та iнших спецiалiзованих видiв становлять лише 9%. Важливо зазначити ще й наступне: при впровадженн Закону «Про туризм» [6] його метою визначалося створення правовоТ бази для становлення туризму як високорентабельноТ галузi економки та важливого засобу культурного розвитку громадян, забезпечення зайнятосп населення, збтьшення валютних надходжень, захист законних прав та штереав туриспв i суб'ектiв туристичноТ дiяльностi, визначення Тх обов'язкiв i вiдповiдальностi. Як бачимо, пройшло вже понад 14 рош, а ситуа^я в туристичнш галузi реально не змiнилася.
Тому можна дшти до цiлком лопчного висновку, що вся створена система оргашв, видана кiлькiсть законiв, розпоряджень, указiв е черговою жертвою бюрократизму в нашш державi. I саме це е головною проблемою сьогодення у сусптьствк Не можна вважати, що, видавши пару закошв, ситуацш можна змшити на краще. Доки не прийде усвщомлення у потребi туризму як провщноТ' галузi економки, нiяких змiн на краще не вщбуватиметься.
Зараз iснуе стратегiя сталого розвитку «УкраТна - 2020» схваленоТ Указом Президента УкраТни № 5/2015, а також iз виконання Плану заходiв з iмплементацiТ Угоди про асо^ацш мiж УкраТною та бвропейським Союзом в галузi туризму. Зокрема, не налагоджено системну роботу iз залучення науков^в, туристичних фахiвцiв для розробки проекту Стратеги розвитку туризму та курор^в до 2025 року та проек^в державних цтьових програм для реалiзацiТ даноТ СтратегiТ, а також нацюнальних стандартiв туристичних послуг, з урахуванням чинних мiжнародних та европейських стандарт у сферi туризму [5].
Бездiяльнiсть КоординацiйноТ Ради, незабезпечення нею координаци органiв виконавчоТ влади щодо формування i реалiзацiТ державноТ полiтики не тiльки гальмуе розвиток конкурентоспроможноТ туристичноТ галузi як генератора економiчного зростання та стимулювання економки, зайнятостi та валютних надходжень, але й не сприяе виконанню Плану заходiв з iмплементацiТ Угоди про асо^ацш мiж УкраТною та бвропейським Союзом в галузi туризму.
I ще одне принципове питання. Ва плани, програми та проекти щодо розвитку туристичноТ шдустрп повины бути максимально зорiентованi не тiльки на створення належних умов для туриспв, а й на забезпечення високого комфорту проживання коршних жителiв регюну. 1ншими словами, розвиток туристичноТ галузi треба розглядати як фактор стаб^заци мiсцевих ринкiв працi та розширення зайнятосл населення.
Висновки. Зробивши аналiз сучасного стану туристичноТ сфери УкраТни, звертаючись за деякими аспектами до юторичного розвитку, ми спробували визначити основы причини, ям стримують розвиток туризму. Також ми намагались вщшукати шляхи виходу з кризового становища туристичноТ галузi УкраТни. Звичайно, дана робота е далеко не всеосяжною i не повнютю вичерпуе всю проблематику дослщжуваного питання. Але, незалежно вщ рiвня освiченостi за даною проблемою, на сучасному еташ е ктька речей, явних, кожному переачному громадяниновi УкраТни. Найважливiшим з усього ми визначили - для того, щоб досягти устху i реального розвитку слщ докласти максимум загальних зусиль до розв'язання туристичноТ
проблеми. Це мають бути не лише викладенi на nanepi думки законодавцiв з приводу того, якою б вони хотти бачити галузь туризму у майбутньому, а конкретн вчинки з ïx боку. I починати слiд не ттьки з eкономiчниx та законодавчих нюанав. Так, на сьогоднi можна говорити про деяке покращення загальноТ' ситуацп. Так, спостepiгaeться певна зацкавленють iнозeмниx iнвeстоpiв. Розпочато peконстpукцiю ряду киТ'вських готeлiв; в Карпатському регюш почала свою дiяльнiсть з розвитку туристичноТ гaлузi мiжнapоднa оpгaнiзaцiя TACIS; британський фонд «Ноу-хау» взяв на себе витрати на вщновлення туристичних об'еклв Львова. Туристична галузь УкраТни, хоч i дуже повтьно починае розвиватися, але головним е те, що не можна зупинятися на досягнутому. Саме вщ того, яким напрямком пще сучасний розвиток галузу залежить ïï майбутне зокрема майбутне укpaïнськоï eкономiки, а, отже, i життя УкраТни в цтому.
Таким чином, ршення проблем пов'язаних з туризмом дозволить повноцшно виконувати eкономiчнi, соцiaльнi, гумaнiтapнi функцiï держави - пщвищення якостi життя населення, збереження навколишнього середовища УкраТни та культурно-юторичноТ' спадщини, наповнення бюджeтiв усix piвнiв, створення нових робочих мiсць, розвиток регюшв, збiльшeння частки сфери послуг у ВВП УкраТни, бвропейського та свтового визнання.
Список використаних джерел
1. ПОСТАНОВА ВЕРХОВНО)' РАДИ УКРА1НСЬКО'1 РСР «Про проголошення незалежноcmi УкраУни» (В'1домост'1 Верховно)' Ради Украни (ВВР), 1991, N 38, ст.502 [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украни офцйний веб-портал: - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1427-12. - Дата звернення: 19.03.17. - Назва з екрану.
2. Парламентськ слухання [Електронний ресурс] / СироУд О.1. / Розвиток туристичноТ iндустрiï як iнструмент економ'чного розвитку та iнвестицшноУ привабливостi УкраУни се^йний зал верховноï ради УкраУни 6 квтня 2016 року, 15 година - Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/sl0604116.htm. - Дата звернення: 20.03.17. - Назва з екрану.
3. Туризм в УкраУн'г. проблеми та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Все о туризме. Туристическая Библиотека - Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/tourism_ukr.htm - Дата звернення: 20.03.17. - Назва з екрану.
4. Всесвтня Туристська Органiзаиiя ЮНВТО [Електронний ресурс] / Спецiалiзована установа ОрганзащУ Об'еднаних Нацй- Режим доступу: http://www2.unwto.org/- Дата звернення: 19.03.17. - Назва з екрану.
5. Про Стратегю сталого розвитку «УкраУна - 2020» Президент УкраУни; Указ, Стратег'я в '1д 12.01.2015 № 5/2015 [Електронний ресурс] / Верховна Рада УкраУни офцйний веб-портал: - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015. - Дата звернення: 19.03.17. - Назва з екрану.
6. Закон УкраУни «Про туризм» № 324/95-ВР в '1д 15.09.1995 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада УкраУни офцйний веб-портал: - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр/page2. -Дата звернення: 19.03.17. - Назва з екрану.
References
1. POSTANOVA VERKHOVNOI RADY UKRAINSKOI RSR «Pro proholoshennia nezalezhnosti Ukrainy» (Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 1991, N 38, st.502 / Verkhovna Rada Ukrainy ofitsiinyi veb-portal : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1427-12.
2. PARLAMENTSKI slukhannia /Syroid O.I. /Rozvytok turystychnoi industrii yak instrument ekonomichnoho rozvytku ta investytsiinoi pryvablyvosti Ukrainy sesiinyi zal verkhovnoi rady Ukrainy 6 kvitnia 2016 roku, 15 hodyna : http://gska2.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/sl0604116.htm.
3. Turyzm v Ukraini: problemy ta perspektyvy rozvytku / Vse o turyzme. Turystycheskaia Byblyoteka : http://tourlib.net/statti_ukr/tourism_ukr.htm
4. Vsesvitnia Turystska Orhanizatsiia YuNVTO / Spetsializovana ustanova Orhanizatsii Obiednanykh Natsii : http://www2.unwto.org/
5. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina - 2020» Prezydent Ukrainy; Ukaz, Stratehiia vid 12.01.2015 № 5/2015 / Verkhovna Rada Ukrainy ofitsiinyi veb-portal : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
6. Zakon Ukrainy «Pro turyzm» № 324/95-VR vid 15.09.1995 r. / Verkhovna Rada Ukrainy ofitsiinyi veb-portal : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/324/95-vr/page2.
В1ДОМОСТ1 ПРО АВТОР1В
Доброскок 1рина 1вашвна - д.пед.н., професор, завщувач кафедри професшноТ' осв^и, Карпович Марина Григорiвна - викладач кафедри професшноТ' осв^и, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iмeнi Гpигоpiя Сковороди», вул. Сухомлинського 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Укра'ша
СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРАХ
Доброскок Ирина Ивановна - д.пед.н., профессор, заведующая кафедрой профессионального образования, Карпович Марина Григорьевна - преподаватель кафедры профессионального образования, ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды», ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
INFORMATION ABOUT THE AUTHORS
Dobroskok Irina Ivanovna - doctor of pedagogical Sciences, Professor, head of the Department of vocational education
Karpovych Maryna Grygorivna - lecturer of the Department of professional education SHEI «Pereyaslav-Khmelnitsky State pedagogical University named after Hryhoriy Skovoroda» Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine
УДК 658.1
ОСОБЛИВОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ ГОСПОДАРСЬКИМИ РИЗИКАМИ ОРГАН1ЗАЦ1Й ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ
1змайлович С.В.
У статт/ подано класифкацю економ'чних ризикв (ризик-факторiв) орган'зацш промислового сектора економки, яка заснована на видах / типах ризикв; проанал'зовано методику оцнки р'тня економ'чних ризикв; методику кльксно'' оцнки насл'дюв впливу економ'чних ризикв на ф/'нансово-економiчнi результати дiяльност/ органзацй промислового сектора економки; сформовано рекомендацп з стратегчного управл'1ння ризиками для орган'зацш промислового сектора економки, в тому числ'1 для систем управлння економiчними ризиками; сформовано практичнi пропозиц' управлнням ризик-ситуацями в органзацях промислового сектору економки.
Результати досл'дження схвален, розглянутi / рекомендован для використання в економ'чнш i адмМстративно-управл'тськш д 'яльност'! органзацй промислового сектора економки й у п'дв 'домчих 'м органзацях при оцнц ризикв, зокрема для використання в ситуацях економ'чного середовища i формування економ'чних ризикiв системи управлння / стратегн, координац' / регулювання д 'яльност'! орган зац й промислового сектора економ ки, розробки б знес-план в; використання в навчальних процесах ВНЗ та '¡нститут'т перепдготовки кадр'т й пдвищення квал'фкацп кер'тниюв i фах1вц1в в галузях економки i управлння.
Результати статт/ можуть бути використанi в практичнiй д'яльност'! експерт'т i кер'вникв орган зац й промислового сектора економ ки 'х п дв домчих орган зац й, розробц б знес-план в, в навчальному проце& вищих навчальних заклад 'т.
Метою досл'дження е розробка теоретичних, методичних / практичних основ управлння економiчними ризиками орган'зацш промислового сектора економки Республки Бiлорусь.
Методи дошдження е загальнонауковi методи, таю як аналiз, синтез, спостереження, порвняння, висновки за аналогею, системний пдхд, а також спецальн методи / прийоми фiнансово-економiчного аналiзу.
Ключов'1 слова: ризик, невизначенсть, фактори ризику, виробнич/', фiнансовi, комерцiйнi ризики, методи оцнки та система управлння ризиками, д 'агностика.
ОСОБЕННОСТИ УПРАВЛЕНИЯ ХОЗЯЙСТВЕННЫМИ РИСКАМИ ОРГАНИЗАЦИЙ ПРОМЫШЛЕННОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ
Измайлович С.В.
Условия хозяйственной деятельности предприятий и организаций подвержены изменениям, как в результате закономерных экономических процессов, так и случайных событий. Важной особенностью деятельности организаций является возможность управления рисками внутренней среды, т.е. хозяйственными, поскольку, управляя ими, организации получают возможность успешно действовать в условиях постоянных изменений внешней среды. Однако, несоответствие сложившейся системы производства, снабжения, сбыта и в целом управления организациями современному уровню социально-экономических потребностей, а также неразвитость, фрагментарность или отсутствие подходов к управлению рисками не позволяют им своевременно реагировать на динамику риск-факторов хозяйственной деятельности.
Поэтому актуальность и важность управления хозяйственными рисками, в том числе разработка методического аппарата их оценки, обусловлены решающим теоретико-методологическим и практическим значением для успешного развития организаций в условиях нестабильности среды хозяйственной деятельности.
Предмет исследования - управление хозяйственными рисками промышленных предприятий.
Цель исследования: разработка теоретико-методических и практических основ управления хозяйственными рисками организаций.
Методы исследования: анализ, синтез, наблюдение, сравнение, умозаключе-ние по аналогии, системный подход, а также специальные методы и приемы финан-сово-экономического анализа.
Область применения: результаты исследования могут быть использованы в практической деятельности специалистами и руководителями промышленных предприятий и организаций для стратегического управления, при разработке бизнес-планов, в учебном процессе вузов.
© 1змайлович С.В., 2017
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 33/1
79
