CC BY
39
Россошанська Ольга Валентинiвна кандидат економiчних наук за спещальшстю 08.06.01 - Економша, органiзацiя i управлiння пiдприeмствами. Доцент за кафедрою менеджменту. Перший проректор Лугансько! державно! академм культури i мистецтв (м. Ки!в)
УДК 001.51:330.46:65.012.8
О.В. Россошанська
СИСТЕМН1 МОДЕЛ1 ПРЕДСТАВЛЕННЯ ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ П1ДПРИСМСТВ ЯК ФЕНОМЕНУ
Розглянуто сутнють феномену оцЫювання в аспектi економiчноí безпеки пщприемства. Формалiзовано систему дефiнiцiй оцiнноí дiяльностi. Запропонована графiчна модель вiдображення вщмЫних ознак пiзнавальноí та оцiнноí дiяльностi, модель представлення цiнностi як властивост самого обекту оцiнювання. Розробленi системолопчнл принципи економiчноí безпеки пiдприeмства та уточнен аксiоми системи оцiнювання економiчноí безпеки з позицií дiяльнiсного пщходу. Побудовано модель взаемозв'язку принципiв порiвняльностi, якi розкривають методологiчнi основи оцЫювання економiчноí безпеки. Доведено доцiльнiсть вид^ення оцiнноí дiяльностi в окрему дисциплЫу в рамках теорп економiчноí безпеки. Рис. 5, табл. 4, дж. 45.
Ключовi слова: суб'екти, об'екти оцiнювання, суб'ектно-об'ектнi вiдносини, оволодiння об'екта суб'ектом
^ ^8, С81, Р04
Постановка проблеми у загальному виглядi та 1! зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. Перех1д цив1л1зацИ до ново!' фази свого розвитку - епохи знань суттево збтьшив потребу в оцшюванш. Практично неможливо вид1лити таку сферу життед1яльност1 особистост1, або 1ншого соц1ально-економ1чного утворення, яка не потребувала би проведення оцшювання. Особливо актуально оцшювання в пер1оди впровадження 1нновац1й та реал1заци трансформац1йних процес1в тому, що вони супроводжуються переоц1нкою ран1ше юнуючих стан1в. Так1 процеси пов'язан1 з високою небезпекою, яка зумовлена самою природою будь-яких шновацшних змш. В першу чергу, ця небезпека проявляеться у зм1н1 р1вня економ1чноУ безпеки пщприемств, як1 вт1люють 1нновацИ. Але, не зважаючи на таку потребу, сьогодш вщсутш теоретично обфунтоваш ефективн 1нструменти оц1нювання економ1чноУ безпеки пщприемств.
Аналiз останнiх дослiджень, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, i видiлення невирiшених ранiше частин. Визнання оцшювання [1, 2
158 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
та ш.] та безпеки [3, 4, та iн.] як феноменiв (явище, яке подано в чуттевому спогляданш) частково пояснюе вiдсутнiсть вiдповiдного шструментарш оцiнювання. При цьому оцiнювання та безпека визнан як мiждисциппiнарнi феномени. А це ще бтьше ускладнюе Тх доспiдження. 1снують загапьнi рекомендацп щодо вивчення феноменiв. В найбтьш загапьному вигпядi вони зводяться до необхщносп просторово-часових порiвнянь для можливост верифкаци концептiв i гiпотез, що виникають в процесi узагапьнення попереднього досвщу доспiджень, застосування якiсних методiв i проведення крос-секцiйних доспiджень [5]. А кожний феномен потребуе свого пщходу до його дослщження. В дослщжеш оцiнювання економiчноТ безпеки практично вщсутш роботи, в яких до оцшювання пiдходипи б як до феномену. В невеликш кiпькостi роб^, якi присвяченi оцiнюванню, акцентуеться увага на безпец як феноменi. «Але вимiряти таке явище, такий феномен, як економiчна безпека суб'екта господарювання, майже неможпиво. Тому найчастiше для оцшювання економiчноТ безпеки суб'екта господарювання використовують показники фшансовоТ дiяльностi суб'екта господарювання» [6]. «У дослщженнях безпеки в рiзних вимiрах мають бути ч^ко визначенi виклики та загрози. Ттьки такий пiдхiд може призвести до об'ективноТ оцiнки феномена безпеки» [7].
Часпше оцiнювання i феномен безпеки розглядаються як змiстовно не пов'язан мiж собою сутностi [8]. А взагал^ при розглядi оцшювання рiвня економiчноТ безпеки, недолiкiв оцшювання ан економiчна безпека, анi ТТ оцiнювання не розглядаються як феномени [9, 10].
Ц та iншi питання в сукупностi складають актуальну наукову проблему вщсутносп теоретико-методологiчних та верифкованих знань щодо оцiнювання економiчноТ безпеки пiдприемств як сукупностi феномешв.
Мета статтi. Видiленi проблеми визначили мету даного дослщження, яка полягае в пошуку методолопчного пiдходу до вивчення оцшювання як феномену оцшки економiчноТ безпеки також як феномену.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Виходячи з рекомендацш щодо необхiдностi просторово-часових порiвнянь явиш, якi вiдносяться до феномешв, доцтьно використати системний пщхщ. Це дасть змогу не ттьки розглянути оцiнювання як явище, а i частково розкрити його сутнють завдяки одночасному розгляду оцiнювання як системи (сутнють), та як елемента бтьшоТ системи (явище). Крiм того, представлення бтьшоТ системи (системи економiчноТ безпеки) як елементу ще бтьшоТ' системи (пщприемства) дозволить розглядати й економiчну безпеку як феномен. Для передачi знань про цi феномени застосуемо шструментарш графiчного моделювання та опису побудованих моделей. В якост графiчного шаблона використаемо чотирьох-компонентну модель представлення системи [11]. Переваги застосування такоТ моделi були доведет ТТ усшшним використанням при виршенш багатьох наукових проблем (наприклад [12, 13] та ш.). Крiм того, в лiтературi зустрiчаеться багато моделей, ям побудованi на чотирьох-компонентнiй основу але усiченого вигляду, без деяких компонент (цiлi, результату, зворотного зв'язку та ш.) (наприклад, [14]). Враховуючи, що модель - це цтьове, спрощене вщображення дiйсностi (матерiальноТ та не матерiальноТ) для розкриття сутност феномену потрiбно використовувати одночасно дектька метрик його бачення. Тобто, необхщно побудувати декiлька моделей для рiзних цiлей, кожна з яких буде вщповщати тiй чи iншiй метрицк
В якостi першоТ метрики потрiбно вибрати гносеологiчну метрику, яка дозволить розкрити сутнють оцшювання. Для цього розглянемо феномен
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 159
оцшювання з позици' со^ально1' фiлософiï, до якоТ звертаються завжди, коли необхщно знайти вихщ з кризових ситуацш [15]. А сьогоднi стан у питаны оцшювання економiчноï безпеки можна визначити умовно кризовим. Склалася ситуа^я наявност значного когнiтивного дисбалансу, завдяки юнуванню протилежних, рiзноманiтних пiдходiв до оцшноТ' дiяльностi в системi економiчноï безпеки пiдприeмств. Крiм того, багато дослщниш (не тiльки в галузi економiчноï безпеки, а й шших галузях) не розрiзняють процес оцшки (оцшювання), здшснення оцiнки (оцiнна дiяльнiсть) i результат оцiнки (оцiнка як така), або ототожнюють оцiнну дiяльнiсть, оцiнювання й оцiнку [16].
В со^альнш фiлософiï за останне десятирiччя активiзувалися дослiдження, якi присвяченi проблемам феномену оцшки. Серед них можна видтити найбтьш системно проведет. Це дослщження В.В. Сутужко, ям на певному етап (2013 рiк) були представлен у докторськiй дисертаци' [16] i продовжен в бiльш шзшх публiкацiях [2, 17]. Фундаментальнiсть цих дослщжень та отриманих результатiв дае пщставу використати ïх як науковий базис для подальшого розгляду феномену оцшювання з урахуванням феномену економiчноï безпеки. Зробимо спробу розкрити сутнють оцшювання економiчноï безпеки на цш основк Для цього скористаемося моделлю системи економiчноï безпеки суб'екту господарювання, яка була розроблена нами рашше [18]. Абстрагуемося вщ сутностi елеменлв системи, а зосередимося на зворотному зв'язку, який в моделi був позначений як «Система мошторингу». За своею сутнютю монiторинг як комплексна система спостереження, оцшки та прогнозування змши стану системи, базуеться на оцшюванш. Тому без порушення лопчно'|' цiлiсностi моделi цей зв'язок можна позначити як «Систему оцшювання економiчноï безпеки» ( рис. 1).
Рис. 1. Системна модель для розкриття сутност феномену «Оцшювання»
160 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
В со^альнш фшософп викоpистовyють два типи фiлософствyвання: цiннiсне та pефлексивне [15]. В запpопонованiй моделi вiдносно елементy «Система оцiнювання економiчноï безпеки» вони pозкpивають змiстовнy сyтнiсть зав'язкiв вxодy та виxодy з цим елементом.
Зв'язок зi вxодом пов'язаний з метою дiяльностi системи (в нашомy випадкy системи економiчноï безпеки). Мета, свщомо або нi, завжди фоpмyлюеться з позицiï цiнностей особи, яка це pобить. Для пiдпpиемства такими виступають коpпоpативнi цiнностi (pис. 1). Пpи цьому, «сутнють цiнностей полягае в Ïx значимостi , а не y фактичности i з дшснютю вони пов'язанi y двоx сенсаx. По-пеpше, цiннiсть може приеднуватись (видiлено нами) до об'ектy, вiд чого останнiй стае благом, а по-дpyге, цiннiсть завжди пов'язана з сyб'ектом, його актом, вiд чого останнш стае оцшкою» [16]. На цш основi цей зв'язок на pис. 1 позначено як цшнюнш. Саме цiнностi вистyпають для сyб'екта оцiнювання основами по6удови ноpм, ям вiн викоpистовyе пpи оцiнюваннi. Саме вони ствоpюють у суб'екта специфiчний свiтогляд. «Цшносп не дiйснi. Але вони вище дшсносп, тому що дшсшсть, яка затвеpджyеться в нашиx оцiнкаx (сyдженняx), яка pеалiзyеться у вчинкаx (волевиявленняx), яка ствоpюеться в мистецтв^ всецiло пiдпорядкована цiнностям та залежна вщ ниx» [16]. Тому в соцюлоги та фiлософiï вживаеться такий теpмiн як «оцшно-цшнюна» (теоpiя, методологiя, стpyктypа, та iн.).
Зв'язок з виxодом мае iншy сутнють i базуеться на pефлексiï над дiяльнiстю системи економiчноï безпеки. А система економiчноï безпеки з позици' власниx цiлей та завдань pефлексyе над дiяльнiстю, яка вiдбyваеться на пiдпpиемствi, як системою, пpодyктами феТ дiяльностi та pезyльтатами ïx споживання. Тому такий зв'язок в моделi позначений як <фефлексивний» (pис. 1). Одне з основниx завдань такого pодy pефлексiï - вiдшyкyвання та/чи виpоблення й експлiцитне обфунтування кpитеpiïв оцiнювання, визначениx ноpмами, якi вiдобpажають коpпоpативнi цiнностi.
Це не сyпеpечить нашому pозyмiнню безпеки, яке базуеться на дiяльнiсномy пiдxодi. Безпека pозглядаеться як оцiнка стану системи з позици цтюного аpxетипy небезпека/невпевненiсть/безпека, як осмислене суб'ективне спpийняття недостатностi/невпевненостi у достатносп/недостатносп/достатносп методiв та засобiв власноУ безперервно! дiяльностi в yнiвеpсyмi (штyчниx та пpиpоднix об'ектiв як цтого) [19]. Таке визначення добpе ^елюеться з узагальненим визначенням безпеки як <фозумно'|' та об'ективноï впевненостi власниш компанiï у тому, що з ïx бiзнесом нiчого стpашного (незвоpотного) або суттево поганого не вщбудеться» [20]. Розглядаючи бiзнес як дiяльнiсть, можна ствеpджyвати, що об'ектом оцшювання виступае дiяльнiсть з позицiï достатност методiв та засобiв для того, щоб дiяльнiсть не пеpеpвалася i була безпеpеpвною. А з економiчного pозyмiння пiдпpиемства дiяльнiсть складаеться з чотиpьоx пpоцесiв: виpобництва, pозподiлy, обмшу та споживання.
Звеpнемося до визначення теpмiнy <«фяльнють». З позицiï загально!' системноï xаpактеpистики людськоï активностi <«фяльнють означае piзнобiчний пpоцес ствоpення суб'ектом умов для свого i фомадського юнування i pозвиткy, пpоцес пеpетвоpення соцiальноï pеальностi вiдповiдно до особистиx i гpомадськиx потpеб, цiлей i завдань» [21]. Поpiвняння наведениx визначень (табл. 1) доводить, що вони змютовно ^елюють мiж собою.
"Упpавлiння пpоектами та pозвиток виpобництва", 2015, № 3(55) 161
Порiвняння окремих змютовних ознак визначень «Небезпека//невпевненють//безпека» та <«^яльнють»
№ Небезпека/невпевненють/ безпека Дiяльнiсть
1 методiв та засобiв власно! процес створення суб'ектом умов для свого
2 в yHiBepcyMi со^ально'|' реальностi
Це дае пiдстави стверджувати, що оцшювання eKOHOMi4HOï безпеки пiдприeмства е со^альним процесом, пов'язаним з оцiнкою активност особистостей та результатiв тако1 активностк Пiдтвердженням цьому е i визначення дiяльностi, яке отримано на основi категорiйного аналiзу. «Дiяльнiсть - це перетворююча властивiсть свiдомостi i споаб iснування людини та розвитку сусптьства, що сприяе i ïx перетворенню, рух матерiï в його со^альнш формi» [21]. I в основi цього соцiального процесу лежить змютовне поеднання корпоративних цiнностей та результалв рефлексiï над дiяльнiстю з виробництва, розподту, обмiну та споживання.
Використання в означены небезпеки архетипу
небезпека/невпевненють/безпека передбачае наявнють вiдповiдниx шкал, ям повиннi використовуватись при визначенi вщповщносп показникiв дiяльностi цiннiсним нормам, ям вiдображають розумiння небезпеки. А побудова шкал (шкалювання) сьогоднi розглядаеться як окремий науковий напрям в теоретичнш квалiметрiï [22]. З позицiï економiчноï безпеки шкалювання - це процес побудови шкал, ям складаються з множини мiр, множини вiдображень та множини значень вщображень рiвня економiчноï безпеки.
Розглянемо основнi термiни, ям використовуються в системi оцiнювання (табл. 2). Дефшщи' сформованi на основi змiстовниx ознак, якi зазначенi в [16].
Як бачимо, предметом оцшноТ' дiяльностi (оцiнноï працi) е шформа^я (визначення 1), яка проходить ланцюжок перетворень в системi оцiнювання (визначення 11). Цей ланцюжок е оцшюванням (визначення 2, 3, 4), яке реалiзуе суб'ект оцшювання (визначення 6) по вщношенню до об'екту оцшювання (визначення 7) iз застосуванням критерив оцшювання (визначення 8). Ланцюжок мае характер оцшювання (визначення 9), який вщобразиться на оцшц (визначення 5). А вся оцшна дiяльнiсть повинна будуватись на вщповщнш концепци', змют якоï розкрито у визначенi 10. Наведена лопка взаемозв'язку термiнiв дае пщставу стверджувати, що вони складають ядро категоршного апарату будь-якоï оцшноТ' дiяльностi.
Це ядро доцiльно розширити дефiнiцiями зi сфери управлiння ризиками, ям потрiбно скоригувати вiдповiдно до предметно!' сфери дослщження, тобто безпеки. На сьогодн сфера управлiння ризиками бтьш стандартизована, а термiни «безпека» та «ризики» дуже часто застосовуються разом для опису нестандартних ситуацш [23]. За основу вiзьмемо стандарт «ISO 31000:2009 Risk management - Principles and Guidelines» [24]. Пропонуються наступнi дефiнiцiï.
Атестацiя небезпеки - це ствставлення аналiзу небезпеки у виглядi рiвнiв небезпеки з критерiями небезпеки з метою з'ясування мiри прийнятностi даного рiвня небезпеки та/або визначення прийнятного дiапазону вiдxилення його величини.
162 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Система дефшщш оцшноТ дiяльностi
№ Терм1н Деф1н1ц1я
1 Оц1нна д1яльнють дiï суб'екта оцшки з прийому, переробки, засвоення i передач! iнформацiï про об'ект оц1нки
2 ОцЫювання (методолог1чний р1вень) специф1чний, особливий вид людськоï д1яльност1, що виражае деякий зр1з духовного освоення д1йсност1 через сприйняття речей i явищ св1ту з позици тих або шших ц1нностей, i е суб'ективною формою в1дображення об'ективно' реальност1 як одного 1з способ|в актуалiзацiï ц1нност1
3 Оц1нювання (методо визначальний р1вень) 1нтелектуальна здатн1сть i псих1чна активн1сть суб'екту, в результат! яко' встановлюеться ставлення суб'екта до об'екту оц1нювання з метою визначення значення оцшюваного об'екту для суб'екта оцЫювання шляхом пор1вняння суб'ективних погляд1в суб'екту i уявлень, як1 виконують в процес1 оц1нювання функц1ю критерю, м1рила, норми i, тим самим, дозволяють д1йти до певно' думки (судженню)
4 Оц1нювання (методичний р1вень) е моделлю системи оцшок, яка включае суб'ект оц1нки, об'ект оц1нки, основу i лог1ку оцшки
5 Оцшка суб'ективне вираження значущост1 предмет1в i явищ св1ту, що оточуе нас, для нашого життя i д1яльност1, як1 (вираження) об'ективн1 за змютом, та суб'ективн1 за формою
6 Суб'ект оц1нювання це особа (цтюна сутн1сть), яка спираеться на ц1нност1, що склалися в сусп1льств1, груп1 та 1ндив1дах
7 Об'ект оц1нювання цшнюна предметн1сть таких елемент1в сусп1льного буття, як1 служать предметом незадоволених повною м1рою актуальних потреб суб'екта, або таких елемент1в, як1 пов'язан1 1з задоволенням цих потреб
8 Основа (критерш) оц1нювання, оц1нн1й критер1й ц1нн1сна ознака (мотивац1я, м1рило, норма), яка формуе суб'ективн погляди та уявлення стосовно об'екту оцшювання у видозмЫеному вигляд1, в1дпов1дно до ознаки, те, з точки зору чого робиться оцЫювання, i тим самим, дозволяе дшти до певно' думки (судження)
9 Характер оцшювання процесуально-динам1чн1 показники ставлення суб'екта до об'екту оцЫювання, як1 дозволяють визначити суб'екту ц1нност1 оц1нюваного об'екту. Складаеться з акту пор1вняння (власне оц1нювання) i рекомендацм до в1дбору (вибору) того, що визнаеться ц1ннютю. Визначаеться специфкою взаемоди р1зних (суб'ективних i об'ективних, рац1ональних i емоц1йних) чинник1в оцшювання
10 Концепц1я оц1нювання аксюми оц1нювання, законом1рност1, принципи (до яких обов'язково входять принципи пор1вняння i вщношення), лог1ка i алгоритми оцЫювання об'ект1в i процес1в, виб1р основи
11 Система оцшки модель, яка дозволяе вщслщкувати ланцюжок перетворень, який характеризуе рух оцЫювання в1д зовншньо''' фксаци об'екту до розкриття його структурност1, а дал1 до системи взаемозв'язаних показнигав, до визначення 'х значень i вщ них до оц1нок-результат1в
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 163
Критерш небезпеки - набiр еталошв, порiвняння з якими дае можливiсть здшснити атестацiю небезпеки.
Оцiнка небезпеки - комплексний, всеохоплюючий, цтюний процес, який включае в себе щентифшацш, аналiз та атестацiю небезпеки.
Iдентифiкацiя - процес виявлення, розшзнавання та опису небезпеки.
Аналiз - процес, який направлений на виявлення природи небезпеки та визначення рiвня небезпеки.
До ядра категоршного апарату включено визначення «оцшювання» на трьох рiвнях. Таке представлення необхщно, щоб наблизитись до розкриття сутност оцiнювання як феномену. Для цього звернемося до монографи' М.С. Кагана, одше' з фундаментальних роб^ в дiяльнiсному пiдходi [25]. Вона була написана в середин друго' половини ХХ столiття, коли проблема дiяльностi була однiею з центральних проблем фшософп, i в якш системний пiдхiд розглядався як основа в дослщжеш людсько' дiяльностi [26]. В цiй монографи в якост основно' функцiï дiяльностi розглядаеться забезпечення збереження та безперервного розвитку людсько' сшльноти [25, с.48]. При цьому стверджуеться пр вщсутнють ч^ких критерiïв видiлення видiв дiяльностi.
Для Тх подiлу запропоновано використовувати сферу суб'ектно-об'ектних вщношень з наступним змютом вживання цих категорш [25, с. 51]:
а) «суб'ект» та «об'ект» - це опозицшно-сшввщносш (на мовi оригшалу «опозиционно-соотносительные») категорiï, якi позначають два полюси цшюноТ системи зв'язмв людини зi свiтом, яка лише в абстракци' може розтинятися. Не юнуе суб'екта без об'екта, та об'екта без суб'екта; отже, називаючи одне з цих понять, ми припускаемо його сшввщнесення з шшим;
б) категорiальне розрiзнення «суб'екта» та «об'екта» вщбивае усвiдомлення людиною свое' вщмшносп вiд зовнiшнього свiту, яка i робить можливою його свщому i цiлеспрямовану дiяльнiсть...»;
в) категорiальна опозицiя «суб'ект-об'ект» не мае фасовано' прикрiпленостi до певних предметiв, так, щоб можна було сказати: «це завжди суб'ект», а «це завжди об'ект». Один i той самий предмет може бути i суб'ектом, i об'ектом. ...».
Розглядаючи можливi ситуаци' в системi суб'ектно-об'ектних вщношень було видтено чотири види дiяльностi: перетворюючу, пiзнавальну, цшнюно-орiентовану i комушкативну (спiлкування) [25, с. 53]. Цiннiсно-орiентована дiяльнiсть змiстовно називаеться оцшюючою дiяльнiстю, а и своерiднiсть «полягае в тому, що вона встановлюе вщношення не мiж об'ектами, а мiж об'ектом i суб'ектом, тобто дае не чисто об'ективну, а об'ективно-суб'ективну шформацш, шформацш про цшносл, а не про cyTHOCTi» [25, с. 63]. Саме тому оцшна дiяльнiсть людсько' свiдомостi розглядаеться як самостшна дiяльнiсть [25, с. 66].
Для бтьш детального розкриття фе' особливостi оцiнноï дiяльностi розглянемо и у порiвняннi з пiзнавальною дiяльнiстю. Для цього скористаемося моделлю (рис. 2), яка побудована на основi суджень та висновмв, якi наведет в [25, с. 65-74].
^знавальна дiяльнiсть (гносеологiчний феномен) займаеться встановленням значення одного об'екту для другого об'екту. Визначення подiбних значень е проблемою шзнання, i вони вимiрюються категорiею корисност'1. В цiй ситуаци' усвщомлення значень е пiзнавальною дiяльнiстю, в якiй суб'ективний момент виключаеться.
164 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Рис. 2. В^зш ознаки «Об'ект-об'ектного» та «Суб'ект-об'ектного» вiдношень
В оцiннiй дiяльностi навпаки. При ТТ реалiзацN фксуеться вiдношення суб'екта до об'екту, тобто встановлюеться ц'ттсть об'екту для суб'екту. Тому оцiнна дiяльнiсть не е гносеолопчним феноменом.
Наведене означае, що вщображення людською свiдомiстю дiйсностi мае як форму пiзнання (вщображення об'ективноТ реальносл незалежно вiд потреб, штереав, цiлей, iдеалiв, та iн. суб'екта), так i форму оцшювання (реального зв'язку з потребами, штересами, цтями, iдеалами та iн. суб'екта). Перша форма вщображення пов'язана, в першу чергу, з абстрактно-лопчним мисленням, а друга - з емоцшно-вольовими мехашзмами людськоТ психiки. Тому в сферi цшнюноТ' свiдомостi людина мае справу з таким вщношенням суб'екта до об'екту, яке не випрацьовуеться у процес i на основi тзнання, тому що в цiй ситуаци об'ект спiввiдноситься з потребами суб'екта, а не об'екта. А це потребуе вже шшого способу сприйняття, збереження, усвщомлення, осмислення, закрiплення i передачi шформаци про цiннiсть.
Цiннiсть об'екту, на вiдмiну вiд його об'ективного значення, яке визначаеться в акт шзнання, встановлюеться безпосередньою реак^ею суб'екта (iндивiдуального або колективного), у вщповщносл з тим, яке вщношення до себе вiн викликае. Якщо буття об'екту пiзнаеться людиною як ютина, то його цiннiсть переживаеться та усвщомлюеться як благо (або негаразди), як добро (або зло). Враховуючи, що цшнють встановлюеться в процеа оцшювання, то останне е психiчним актом, в результатi якого встановлюеться вщношення суб'екта до об'екту, що оцшюеться, з метою визначення його значення для життя та дiяльностi суб'екта. А результатом оцшювання е загальна оцшка [2].
Виходячи з наведеного, можна стверджувати, що одна з особливостей феномену оцшно'Т дiяльностi полягае в ТТ мел - встановленн вщносин не мiж об'ектами, а мiж суб'ектом та об'ектом. При цьому вона (оцшна дiяльнiсть) дае не
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 165
чисто об'ективну шформацш, а об'ективно-суб'ективну о цшностях, а не о сутностях. [17].
Представлена в табл. 2 деф^^я термшу «Оцiнювання (методичний рiвень)» дае змогу визначити компоненти системи оцшювання економiчноï безпеки та побудувати системну модель оцшювання (рис. 3). В цш моделi компонент «Лопка оцiнки» замшено бтьш загальним «Аспекти оцiнювання», до якого «Лопка оцшювання» входить як окремий елемент (ЛА).
Для вщображення вщмшних ознак оцшювально' дiяльностi вщ пiзнавальноï (тобто оцiнювання як не гносеолопчного феномену) представимо пiдприемство як перетин двох просторiв - простору властивостей дiяльностi та простору показниш дiяльностi. При цьому iнформацiя суб'екту про простори та шдприемство повинна виразитись у HadaHHi об'екту цшносп (у термшах [25, с.53]), тобто повернутися у виглядi iнформацiï про в'дношення суб'екта до об'екту, давати шформацш про цшносп, а не про сутносп об'екту. А надання вщбуваеться завдяки активностi суб'екта. ДефУ^я термiну «активнiсть» базуеться на змютовно уточненому перекладi з нiмецькоï термшу «aneignug», який з'являеться при розглядi суб'ект-об'ектних вiдношень ще у К. Маркса [25, с.120]. В робот [26] вiн перекладаеться як «оволод'тня». Тодi три основних елемента дiяльностi трактуються так. Суб'ект, який мае активнють, направляе ïï на об'ект. Об'ект - це те, на що направлена активнють суб'екта. А активнють е споаб оволод'шня об'екта суб'ектом. Тобто, в оцшюванш як специфiчному видi дiяльностi суб'ект спочатку оволодiвае об'ектом з метою надання йому цшносп, а наприкiнцi передае оцшш судження. Тiльки суб'ект може придати цшнють об'екту.
Рис. 3. Системна модель оцшювання
166 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Розгляд суб'ектно-об'ектних вщносин неможливий без розгляду такоТ категори, як «цiннiсть» [27]. Ця категорiя найбiльш детально вивчаеться та розкриваеться в науц про цшносп - аксiологiТ [28]. Головним для розумшня цiеТ науки е твердження, що «цшнють - властивють самих речей, якi вiдповiдають певним цтям, планам, намiрам, та ш. А цiнностi, як i ютина, е не властивiстю, а вщношенням мiж думкою та дiйснiстю» [28, с. 67] (рис. 4). ^м того важливим е той факт, що вирази оцшного характеру можуть при зовнiй схожостi виражати або ютиннюне вiдношення, яке зумовлено властивютю мислення правильно вiдображати об'екти реального св^у (гносеологiчний феномен), або цшнюне вiдношення, яке е результатом суб'ектно-об'ектного вщношення - оцiнкою.
В цьому контекст безпека набувае форму цшносп, яка реалiзуе себе в шдивщуальнш та суспiльнiй свiдомостi [29].
Для задачу яка поставлена у даному дослщженш, доцiльним е звернення до категори «економiчна цiннiсть» тому, що економiчна безпека прямо пов'язана з економiчною цiннiстю. Найбiльш поширеною дефЫ^ею е наступна: «Економiчна цiннiсть - це характеристика об'екту, що означае його певну значущють в системi економiчних стосункiв» [30]. У розвиненш економiцi порiвняннiсть окремих об'ектiв досягаеться шляхом привласнення економiчноТ цiнностi грошовоТ оцiнки, яка дорiвнюе вартостi об'екту.
Рис. 4. Модель представлення цшносп як властивостей самих об'еклв
Тому грошова оцiнка вiдображае лише потенцшну цiннiсть, а фактичну економiчну цшнють визначае цша на ринку, яка завжди е договiрною мiж власником та покупцем. Останню визначають як фундаментальну обмшну економiчну цiннiсть [31]. ^м цiеТ цiнностi iснують й шшк наприклад, обмiнна
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 167
майнова цшнють, обмшна соцiально-економiчна цiннiсть та ш. [32]. Слiд вiдзначити, що ц цiнностi використовуються оцiнщиками для встановлення цши для мiнових операцш. Безперечно, 'х потрiбно враховувати при оцшц економiчноï безпеки пiдприемства. Але крiм цього потрiбно знаходити показники, ям вiдповiдають певнiй значущостi в системi економiчних стосункiв певного класу пщприемств та враховують особливостi 'х дiяльностi. Так для iнновацiйних проектно-орiентованих пiдприемств можна видiлити три групи таких показнимв, виходячи з трьох метрик аналiзу економiчноï безпеки -зовшшньо', внутрiшньоï та компетентнiстноï метрик [33].
Розумшня критерiю як мiрила, яке виражае суб'ективш погляди вiдносно того, яким повинен бути об'ект, дозволяе дшти до певних суджень вщносно цшносп об'екту для суб'екту з позици його основи. Основа розглядаеться як точка зору, з яко' вщбуваеться оцшювання, i в межах бачення яко' об'ект проявляе свою цшнють, а не суб'ект вщшуковуе потрiбнi йому властивосп. Остання операщя притаманна пошуку iстини при реалiзацiï яко' проявляються властивостi мислення правильно вщображати об'ект.
Кiлькiсно виразити суб'ективш погляди вщносно того, яким повинен бути об'ект, в чггмй постанову практично неможливо. Тому сьогоднi при оцшц економiчноï безпеки все часпше починае застосовуватись теорiя нечiтких множин [34, 35]. Але ïï застосування стикаеться з проблемами побудови терм-множин та 'х функцiй приналежносп, якi були б адекватнi основу а остання в достатньо повнш мiрi вiдображала би корпоративнi цшносп. Один з можливих шляхiв виршення ^е'' проблеми для iнновацiйних проектно-орiентованих пiдприемств запропоновано в [36]. Виходячи зi змiсту наведеного визначення критерш, в цих роботах запропоновано метод побудови багатокритерiальних неч^ких шкал. По суп, кожний елемент терм-множини тако' шкали повинен давати уявлення про стан об'екту, який вщповщае описово-оцшним цшнюним уявленням суб'екта, наприклад, таким як «дуже добре», «добре», «байдуже» та iн. (фiгури, якi позначен цифрами на рис. 4). Для шкал, наведених у зазначених роботах, це така терм-множина: «зона безпечно' дiяльностi», «зона появи загроз дiяльностi», «зона прояву загроз дiяльностi», «зона дуже небезпечно' (гранично небезпечно'О дiяльностi» та «зона руйнування дiяльностi».
З запропоновано' системно' моделi (рис. 1) видно, що система оцшювання економiчноï безпеки як зворотнш зв'язок системи економiчноï безпеки повинна пiдпорядковуватись принципам, за якими функцюнуе остання. Тому потрiбно спочатку визначити цi принципи, а по™ використати 'х для формування аксюм та принципiв оцшювання економiчноï безпеки. Для цього скористаемося принципами системолопчно' концепцiï [37], ям переформулюемо для системи економiчноï безпеки (табл. 3).
Цей вибiр зумовлений наступним. Трансформаций якi пов'язанi з науково-технiчним розвитком, сприяли виникненню нового феномену конвергенци науки, технологш та соцiуму [38]. Сьогоднi цей феномен, в першу чергу, пов'язують з ИБЮв-конверген^ею ^ждисцтлшарнютю звязкiв нано-, бiо-, iнфо- технологiй з когштивними та соцiогуманiтарними технологiями) [39]. «В таких умовах основним параметром уах процеав i усiх нововведень буде БЕЗПЕКА у самому широкому розумшш цiеï категорiï» [40]. Пiдхiд до вивчення такого феномену потребуе ново' системно' методологи. Така методолопя викладена в досить новш нау^ - системологи'. Ця наука вивчае процеси i принципи розвитку складних слабко структурованих об'ектв довтьно'' природи з урахуванням системного впливу бю-, соцю-, техно-, антроло-, iнформацiо- i культуро-факторiв [37, с. 6].
У запропонованих визначеннях видтимо тi змiстовнi ознаки, ям було додано з урахуванням особливостей оцшювання економiчноï безпеки.
168 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Таблиця 3
Принципи системного пщходу для системи економiчноТ безпеки, яка базуеться на розумшш безпеки як безперервност дiяльностi
№ з/п Принципи, ям базуються на системолопчнш концепцiТ [37] Системологiчнi принципи для системи економiчноТ безпеки пiдприемства
Принцип системносп
Поняття системи однозначне (максимально абстрактне). Введено поняття мiри або ступеня системност для розгляду будь-якого об'екта як системи, що мае певну мiру.
Поняття «система економiчноТ безпеки» (СЕБ) е максимально абстрактним i неоднозначно визначеним компонентом особислсних i/або органiзацiйних знань про безпеку пщприемства.
Принцип цiлiсностi та багатоаспектност
Враховуеться комплексний характер цiлiсностi системи, що забезпечуе взаемоузгодження структури й субстанци системи
пщ час ТТ взаемоди з середовищем. Основний аспект цшюносл - функцiональний.
СЕБ е цтюним утворенням, яке поводиться як явище пiд час взаемоди iз зовнiшнiм середовищем. Сутнiсть багатоаспектностi цшюного утворення виявляеться пiд час реалiзацiТ дiяльностi як реакцiя на можливють розриву (порушення безперервностi) реалiзацiТ ^еТ дiяльностi._
Принцип iерархiчностi
Враховуеться, у тому числк iерархiчнiсть структури зовшшнього для системи середовища, що забезпечуе дослщження об'ектiв методом «усе бтьш i бiльш свiтлого ящика»._
СЕБ розглядаеться як система з властивостями локально! ieрархN елементiв, що проявляеться як реакцiя на конкретну ситуацш з елементами НЕ-факторiв, що виникае у внутршньому i/або зовнiшньому середовищi у процес дiяльностi пiдприемства_
Принцип розвитку
Розглядаються, зокрема, динамiчнi характеристики системи, що забезпечуе розумшня причин ТТ виникнення та еташв становлення. Введено поняття адаптаци системи._
Розглядаються темперальш порядки
СЕБ, що дозволяе зрозумiти причини ТТ неефективноТ i нерезультативноТ дiяльностi, порiвняно з розвитком iнших систем у конкретний перюд часу.
2
3
4
В якост аксiом доцiльно використати аксюми теори оцiнювання [41], якi також скоригуемо з позици оцiнювання економiчноТ безпеки (табл.4).
Такий вибiр пов'язаний з тим, що категори «якють» та «безпека» застосовуються одночасно при системно цшюному розглядi та опису будь-яких об'еклв, процесiв, дiяльностi та ш. [42].
В основi будь-якого оцшювання лежать принципи порiвняння [22]. Вони е достатньо загальними, тому не потребують уточнень. Найбтьш вдало таю принципи викладено в [43], яке стало класичним виданням з квалiметрiТ та витримало п'ять стереотипних видань. Враховуючи змютовну взаемопов'язанють цих принцишв, представимо Тх у виглядi структурноТ моделi (рис. 5). В назвi принципiв залишили термiн «оцшка», який еквiвалентний термiну «оцiнювання» в цш статтi.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 169
Таблиця 4
Аксюми, ям визначають структуру та функцюнування системи оцiнювання економiчноï безпеки (ЕБ)
№ з/п Назва аксюми 3MÎCT аксiоми
1 Аксюма пщпорядкованосп системних порiвнянь система порiвняння при оцiнцi ЕБ визначена суб'ект - об'ектними вiдносинами
2 Аксюма здшснення порiвняння оцiнювана ЕБ завжди вщбуваеться в певних межах порiвняння, ям характеризують pi3Hi piBHi небезпечно'|/безпечно1 дiяльностi
3 Аксюма юнування пiдстави порiвняння будь-яка операцiя порiвняння виконуеться при наявностi певно'1 основи (пщфунтя) порiвняння
4 Аксiома абсолютно' порiвнянностi порiвняннiсть ЕБ як порушення 6e3nepepBHOCTi дiяльностi абсолютна, а ïx непорiвняннiсть критерпв та показниюв вiдносна
5 Аксiома повноти вiдносини порiвнянностi вiдношення порiвнянностi обов'язково включае вiдносини тотожностi або/та вiдмiнностi одночасно
6 Аксiома залежностi результату вiд властивостей об'екта оцшки, ям враховуються при оцшюванш результат оцшки залежить вщ цш^ного бачення перелiку оцiнниx властивостей i структури вщносин мiж ними одночасно
ПРИНЦИПИ П0Р1ВНЯЛЬН0СТ1
г А- Принцип
пор1вняльноУ ломки оцшювання
А1- Груповий принцип вщносносп оцжок
All-Принцип вщносносп бази оцшок
А12-Принцип тимчасовоТ ВЩНОСНОСП оцшок
А13 - Принцип переводу показникш безпеки в тимчасов1 показники д1яльносп
А2 - Груповий принцип суб'ект-об'ектно! едносп
А21-Принцип визначення суб'екту оцшки
А22-Принцип розгляду ч об'екту оцшки >
В - Груповий
принцип системносп
В1- Принцип багатор1вневост1 системи оцшок
В2 - Принцип «спуску» обмежень
ВЗ - Принцип передач! вимогдо бази оцшок
В4- Принцип врахування вагомосп в модел1 оцшки
В5- Принцип
ВЩПОВЩНОСП
системносп оцшки та об'екту оцшки
С - Груповий
принцип керованосп
С 1 - Принцип адаптивносп системи
ОЦШКИ
С 2 - Принцип вибору оцшочних показниюв
D- Принцип
В|ДПОВ|ДНОСТ1 piBHiß
форма л ¡за цм
D1 - Принцип розумного поеднання шкал
Рис. 5. Модель взаемозв'язку принцишв порiвняльностi
170 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Звернемо увагу на змют деяких принцишв. Так, згщно з принципом А13, показники безпеки, ям визначенi в певний момент часу, потребують визначення розташування фактичних показниш дiяльностi в термшах випередження або вiдставання по вщношенню до прийнятоТ бази оцшювання. Такий пiдхiд успiшно застосовуеться для визначення ризимв при монiторингу виконання проеклв i реалiзуеться за допомогою методу засвоеного обсягу [44]. Принцип А22 передбачае юнування двох клаав оцшок: системно-зовнiшнiх та системно-внутршшх. При цьому, згiдно принципу А21, ц оцiнки в залежност вiд суб'екту оцiнки можуть бути аксюлопчно-зовшшшми, або аксiологiчно-внутрiшнiми. На сьогодш цi принципи методологiчно практично не реалiзованi.
Останне питання, на якому потрiбно зупинитися в рамках даного дослщження, це змiст компоненту «Аспекти оцiнювання» (рис. 3). Традицiйно до нього вщносять дiяльнiсний (ДА), алгоритмiчний (АА) та логiчний (ЛА) аспекти [43]. Але для цтюносл представлення аспектiв оцiнювання не вистачае четвертого аспекту - цшнюного (ЦА). Його необхщнють логiчно зумовлена змiстом сутност феномену «Оцiнювання», який розкрито в моделi (рис. 1). Дiяльнiсний аспект повинен розкривати особливост органiзацiТ оцшювання з урахуванням особливостей об'екту оцшювання. Алгоритмiчний аспект шляхом визначення операцш вимiру та оцiнювання економiчноТ безпеки повинен вщображати Тх в алгоритмах оцшювання. Лопчний аспект призначений для розкриття сутност аксiом та принцишв оцшювання i на Тх основi побудовi логiки оцiнювання. Цiннiснiй аспект повинен мютити iнструментарiй, який дозволяе перевести корпоративну культуру (як неявш знання), в основу оцшювання (явш знання), а на цш основi формалiзувати критери оцiнювання. На сьогодш це найменш розроблене i найбтьш складне питання в системi аспеклв оцiнювання.
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку. Проведений пошук методологiчного пiдходу вивчення оцшювання як феномену оцшки такого феномену, як економiчна безпека показав, що оцшювання доцтьно розглядати як окремий вид дiяльностi. Пiдтвердженням цьому е наявнють усiх ознак, якi необхщш для ТТ реалiзацiТ: специфiчного предмету оцшювання (фяльносл з позицiТ ТТ безперервносл), об'екту оцiнювання (осiб, ям володiють методами оволодiння об'ектами оцшювання з позици Тх цiнностей ям вiдповiдають корпоративним цiнностям), предмету прац (оцiнки у виглядi шформаци про рiвень безпеки/небезпеки припинення дiяльностi) та ш. Така дiяльнiсть повинна базуватись на вщповщнш науковiй базi, до якоТ належать системологiчнi принципи для системи економiчноТ безпеки пiдприемства, аксюми оцiнювання, принципи оцiнювання, аспекти оцшювання та ш. На сьогоднi вщсутш чiткi критерГТ щодо визначення обласп пiзнання та Т'Т наповнення, достатньоТ для того, щоб таку область необхщно i доцiльно було розглядати як окрему наукову дисциплшу. В робол [45, с.39-42] для вщпов^ф на запитання «а е квалiметрiя самостiйною науковою дисциплiною?» були застосоваш такi умови наявностi: самостiйного об'екту дослщження, емшрично'Т (донауковоТ) передiсторiТ, теоретичноТ бази, специфiчноТ проблематики, спецiфiчного понятшного апарату, можливостi верiфiкувати отриманi науковi результати. Експрес порiвняльний аналiз методолопчних основ аксiологГТ, квалiметрiТ та шших ...метрiй свiдчить про можливiсть ставити на розгляд питання про доцтьнють видтення на межi теорiТ економiчноТ безпеки суб'ектiв господарювання, аксiологiТ та теори оцiнювання окремоТ науковоТ дисциплши з умовною назвою «безпекометрiя» (або «секюрометрiя»). Така дисциплiна, за аналопею, яка наведена в [45, с.49], може
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 171
вщносится до теори eKOHOMi4HOi безпеки так, як вщноситься квалiметрiя до аксюлоги, економетрика до економiки, бiометрiя до бюлогп, соцiометрiя до соцюлоги и т.п. Для остаточного отримання вщповд на це запитання потрiбно провести додатковi цiлеспрямованi дослiдження оцiнювання економiчноT безпеки для рiзних типiв шдприемств як цiлiсних утворень. Крiм того, потрiбно розробити новий практичний шструментарш оцiнювання, який би використовувався оцшщиками економiчноl безпеки (за аналогieю з оцшщиками бiзнесу, нерухомостi).
Л1ТЕРАТУРА
1. Глазова, В. Оценка как научный феномен [Электронный ресурс] / В. Глазова. - Режим доступа : http://www.info-librarv.com.ua/libs/stattva/1531-otsinka-jak-naukovij-fenomen.html.
2. Сутужко, В.В. Феномен оценки в социальных системах [Текст] / В.В. Сутужко // Европейский журнал социальных наук. - 2014. - №6(45). - С. 44-55.
3. Атаманов, Г.А. О необходимости новых подходов к исследованию феномена экономической безопасности [Текст] / Г.А. Атаманов, А.Ф. Рогачев // Научно-технические ведомости СПбГПУ. Экономические науки. - 2009. - № 1 (71). - С. 320-325.
4. Дудко В.М. Информационная безопасность как системный феномен / В.М. Дудко / Вестник академии военных наук. - №3. - 2007. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.naukaxxi.ru/materials/47/.
5. Головаха, Е.И. Сравнительные социологические исследования в познании современных социальных феноменов [Текст] / Е.И. Головаха // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету 1мен1 Тараса Шевченка: Соцюлопя. - 2010. - № 1-2. - С. 26-30.
6. Адаменко, Т.М. Оцшювання в проблематиц економiчноí безпеки суб'екта господарювання [Електронний ресурс] / Т.М. Адаменко. - Режим доступу: http://thesis.at.ua/publ/15 11 15 12 2013 r menedzhment rozvitok teorija ta praktika/adam enko t m ocinjuvannja v problematici ekonomichnoji bezpeki sub ekta gospodarjuvannja/9 -1-0-242
7. Рекун, I.I. Економiчна безпека як об'ективне явище ринково! економки: [препринт] [Електронний ресурс] / I.I. Рекун // Збiрник наукових праць Нацюнального ушверситету державно! податково! служби Укра'ши: електронне наукове видання. - 1рпшь, 2015. - № 2. - Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/Znpnudps/index.html.
8. Чубукова, О.Ю. Система економiчноí безпеки (екосестейт): сутнють, структура [Електронний ресурс] / О.Ю. Чубукова, Т.е. Воронкова // Ефективна економка. - 2014. -№2. - Режим доступу: http://www.economv.navka.com.ua/?op=1&z=3169
9. Якубович, З.В. Недолги методик оцшювання рiвня економiчноí безпеки пщприемства та шляхи 'х усунення [Текст] / З.В. Якубович // Вюник нацюнального ушверситету "Львiвська пол^ехшка" . Менеджмент та пщприемництво в Украшг етапи становлення i проблеми розвитку (спе^альний випуск 1нституту пщприемництва та перспективних технолопй). - 2011. - № 704. - С. 71-76.
10. Максак, Ю.О. Дискусшш аспекти оцшки економiчноí безпеки пщприемств [Текст] / Ю.О. Максак // Вюник Криворiзького техшчного ушверситету: Економiчнi науки. - 2009. -вип. 24. - С. 169-173.
11. Россошанская, О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели [Текст]/ О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: Схщноукра'шський нацюнальний ушверситет iм. В.Даля. - 2000. -№1(1). - С.57-62.
12. Рач В.А. Инновационное развитие: модель тройной спирали в контексте системноцелостного видения / В.А. Рач, Е.М. Медведева, О.В. Россошанская, А.В. Евдокимова // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: материалы XVI межд. науч.-практ. конф., Алушта, 12-16 сентября 2011 г. - Симферополь: ИТ АРИАЛ, 2011. - С.157-163.
13. Шаров О.1. Проектний погляд на процеси iмплементацií нового закону Укра'ни «Про вищу осв^у»/ О.1. Шаров // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля. - 2015. - №2(54). - С. 125-130.
172 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
14. Иванюта Т.Н. Основные подходы к формированию системы экономической безопасности на предприятиях [Текст] / Т.Н. Иванюта // Молодой ученый. - 2013. - №4. - С. 215-223.
15. Социальная философия [Электронный ресурс] / Режим доступа : http://samopoznanie.ru/schools/socialnaya filosofiya/.
16. Сутужко, В. В. Феномен оценки в социальном бытии и познании [Текст] : автореф. дис... док. философ. наук. : 09.00.11 / Валерий Валериевич Сутужко; Саратовский государственный университет имени Н.Г. Чернышевского. - Саратов, 2013. - 36 с.
17. Сутужко, В.В. Оценочные суждения в науке и необходимость «ценностной нейтральности» в социальном исследовании [Электронный ресурс] / В.В. Сутужко. -Режим доступа : http://e.200-bal.ru/filosofiya/2832/index.html?page=14.
18. Россошанская О.В. Проектно-компетентностный подход к экономической опасности [Текст] / О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля. - 2011. - № 1 (37). - С. 123-136.
19. Россошанская О.В. Непрерывность деятельности как основной критерий оценки экономической безопасности [Текст] / О.В. Россошанская // Економiчна безпека держави i науково-технолопчы аспекти íí забезпечення: Прац IV мiжнародного науково-практичного семшару, 23-26 жовтня 2012р. / вщповщ. ред. G.M. Письменний, В.М. Шаповал. - Д.: Нацюнальний прничий уыверситет. - 2012, - С.141 -143.
20. Федулов, М. Концепция безопасности бизнеса: правильная постановка вопросов[Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.psj.ru/saver people/detail.php?ID=70394.
21. Деятельность как философская категория [Электронный ресурс] - Режим доступа: www.greatphilosophy.ru/philg-353.html.
22. Сутужко, В.В. Общенаучные аспекты теории оценки [Электронный ресурс] / В. В. Сутужко // Вестник ВолГУ. Серия 7: Философия. Социология и социальные технологии . 2009. №1 . - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/obschenauchnye-aspekty-teorii-otsenki.
23. Ризики, безпека, кризи i сталий розвиток в економщк методологи, модели методи та прийняття ршень. Mонографiя [Текст] / Пщ заг. ред. С.К. Рамазанова. - Луганськ: Ви-во «Ноулщж», - 2012. - 948 с.
24. Мохор, В.В. Изложение стандарта "ISO 31000:2009 Risk management - Principles and Guidelines" на русском языке (Введ. 2009-11-13) [Текст] / В.В. Мохор, А.М. Богданов // Das Management. - 2011. - Выпуск № 3. - с. 5-18.
25. Каган, М.С. Человеческая деятельность. (Опыт системного анализа) [Текст] / М.С. Каган. - М.: Политиздат, 1974, - 328 с.
26. Наумова, Т. В. М. С. Каган: системный подход как основа в исследовании человеческой деятельности [Электронный ресурс] / Т.В. Наумова // Вестник ЧелГУ. -2008. - № 32. - с. 118-126. - Режим доступа : http://cyberleninka.ru/article/n/m-s-kagan-sistemnyy-podhod-kak-osnova-v-issledovanii-chelovecheskoy-deyatelnosti.
27. Кушнаренко, Я. В. Ценности и субъект-объектная дихотомия [Электронный ресурс] / Я. В. Кушнаренко // Вестн. Том. гос. ун-та . - 2010. - № 341. - с. 43-47. - Режим доступа : http://cyberleninka.ru/article/n/tsennosti-i-subekt-obektnaya-dihotomiya.
28. Ивин, А.А. Современная аксиология: некоторые актуальные проблемы [Электронный ресурс] / А.А. Ивин // Философский журнал . - 2010. - № 1 (4). - с. 6б-78. - Режим доступа : http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/pj/pj 4/6.pdf.
29. Родачин, В.М, Безопасность как социальное явление [Электронный ресурс] / В.М. Родачин // Право и безопасность. - 2004. - № 4(13). -Режим доступа: http://dpr.ru/pravo/pravo 10 5.htm.
30. Экономическая ценность [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://1fin.ru/?id=281&t=218.
31. Ревуцкий, Л. Фундаментальная ценность, фундаментальная стоимость и справедливая стоимость предприятия: понятия, показатели, методики их расчета [Электронный ресурс] / Л. Ревуцкий // Антикризисное и внешнее управление . - 2013. - № 1. - Режим доступа: http://1fin.ru/?id=691&ht=2651&w=%DD%EA%EE%ED%EE%EC%E8%F7%E5%F1%EA%7C % F6%E5%ED%ED%EE%F1 % F2%FC.
32. Виды экономической ценности предприятий: показатели и методы их определения [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.kpilib.ru/article.php?page=884.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 173
33. Россошанська О.В. Система оцшювання стану внутршнього середовища як фактору стратепчно''' економiчноï безпеки iнновацiйних проектно-орieнтованих пщприемств / О.В. Россошанська // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля. - 2014 - №1(49). - С. 143-157.
34. Марущак, С. М. Методика оцшки рiвня еконоiчноï безпеки пщприемства на основi теори неч^ких множин [Текст] / С. М. Марущак // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. - 2011. - № 5. - Т. 1. - С. 16-21.
35. Копитко, М. I. Економiчна безпека пщприемств з виробництва транспортних засобiв [Текст]: монография / М. I. Копитко. - К.: Л^а-Прес, 2015. - 556 с.
36. Россошанская, О.В. Моделирование экономической безопасности инновационных проектно-ориентированных предприятий [Текст] / О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля. -2012. - № 4 (44). - С.14-27.
37. Бондаренко М.Ф. Основы системологии [Текст] / М. Ф.Бондаренко, Е. А. Соловьева, С. И. Моторин : учеб. пособ. - Харьков : ХТУРЭ, 1998. - 118 с.
38. Прокофьева, Г.С. Конвергентная междисциплинарная связь нанотехнологии с био-, инфо - и когнитивными технологиями [Электронный ресурс] / Г.С. Прокофьева, Н.З. Алиева, Ю.С. Шевченко. - Режим доступа: http://www.science-education.ru/105-7266.
39. Лукьянец В. С. Мегатренд «converging technologies» и его влияние на многовековой процесс преображення человека / В.С. Лукьянец // SciTecLibrary.ru. - 2013. - С. 1-15. http://www.sciteclibrary.ru/rus/cataloq/paqes/13007.html.
40. Рач В.А. Интуитивное и научное в управлении проектами / В.А. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля. - 2015. - №2(54). - С. 33-46.
41. Теория оценивания [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://www.finwords.ru/wfirs-906-3.html.
42. Россошанська О.В. Безпека та безпечнють як характеристики комфортного стану цшого [Текст] / О.В. Россошанська // Вюник Схщноукра'Шського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля. - 2011. - Вип. 3 (157). Ч 2. - С.62-66.
43. Калейчик, М. М. Квалиметрия [Текст] Учебное пособие. - 5-е изд., стереотип. - М.: МГИУ, 2007. - 200 с.
44. Рач Д.В. Метод освоенного объема в задачах управления рисками в проектах/ Д.В. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: СНУ iм. В. Даля. - 2011. - №4(40). - С.124-134.
45. Азгальдов, Г. Г. Квалиметрия : первоначальные сведения [Текст] Справочное пособие с примером для АНО «Агенство стратегических инициатив по продвижению новых проектов». - М.: Высш. шк., 2010. - 143 с.
174 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
ДО УВАГИ АВТОР1В!
1. Загальш eidoMocmi про зб/'рник
36ipHMK наукових праць "Управлшня проектами та розвиток виробництва" (Project Management and development of production) заснований у 2000 роцк Засновниками збiрника е Схiдноукраíнський нацюнальний унiверситет iменi Володимира Даля, Украшська асоцiацiя управлiння проектами та Ушверситет економiки та права "КРОК".
Збiрник включено у перелiк фахових видань з техшчних (Постанова Президií ВАК Украши №1-05/5 вiд 01.07.2010 року) та економiчних наук (Постанова Президп ВАК Украши №1-05/5 вiд 01.07.2010 року); зареестровано у Мiнiстерствi Юстицп Украши (свiдоцтво про державну реестрацю засобу масово' iнформацií Кв №15582-4054-Р вiд 05.06.2009р.).
ISSN 2222-8810.
У збiрнику без подiлу на рубрики друкуються статтi, якi вiдповiдають науковш спецiальностi «Управлшня проектами та програмами», а також спецiальностям економiчного напрямку, пов'язаних з управлшням розвитком та економiчною безпекою соцiально-економiчних систем.
2. Вимоги до матерiалiв, якi надсилаються до редакци
Редага^я приймае до друку оригшальш статп, яга не друкувалися ранше i вщповщають тематицi збiрника.
Документальну основу друку науково' статтi складають матерiали, надан до редакцií за електронною адресою [email protected] в електронному варiантi в окремих файлах. Матерiали файлiв мають бути оформленi вiдповiдно до шаблоыв, приведених на сайтi збiрника www.pmdp.org.ua в розд^ «Авторам»-«Вимоги до статей», i включати наступне:
• текст статп украшською, росiйською або анггмйською мовами;
• вiдомостi про статтю украшською, росiйською та англiйською мовами;
• вщомост про автора (чв) украшською, росiйською та англiйською мовами;
• скан-копiю згоди на публкацю;
• скан-копiю рецензií доктора наук.
Статп рецензуються членами редакцiйноí колеги на предмет вiдповiдностi тематицi збiрника, повноти, новизни, достовiрностi та об^рунтованост викладеного матерiалу, практичноí та науково1' його значущостi, дотримання авторських прав. За результатами рецензування визначаеться можливють опублкування статтi повнютю без змш, незначними правками або пюля суттевоí переробки.
Редакцiя залишае за собою право уточнення назви статп, íí скорочення та внесення невеликих змш. Вщповщальнють за змют статп, а також порушення авторських прав несуть автори. Листування з авторами редак^я не веде.
Прюритетнють приведено! у статтях науковоí iнформацií визначаеться датою |'х надходження до редакци.
Гонорари авторам не сплачуються. Збфник знаходиться на самоокупносД за рахунок коштю авторiв.
Текст статтi мае бути граматично вщредагований автором, структурований згщно з вимогами Постанови Президп ВАК Украши вщ 15.01.2003р. № 7-05/1 "Про пщвищення вимог до фахових видань, внесених до перелив ВАК Украши". Завершуеться текст статп пристатейним списком лтератури мовою оригшалу та англiйською мовою.
3. Вимоги до оформлення тексту статтi
При викладен матерiалу статтi використовуеться безособова форма дiеслова за виключенням звернення до попередшх роб^.
Ф!зичш величини подаються у системi С1.
Нестандарты скорочення повинн бути наведенi у дужках пюля першого наведення повнютю сполучення, що надалi буде скорочуватися.
Статтю необхщно набирати на комп'ютерi в текстовому редакторi Word, встановити тага параметри сторшки:
розм!р аркуша: А4, тобто ширина - 21,0 см, висота - 29,7 см;
орiентацiя аркуша: книжна;
поля: верхне - 2,0 см, нижне - 6,5 см, внутршне - 2,0 см, зовншне - 5,5 см, пал^урка - 0 см, вщ краю до верхнього колонтитула - 0 см, нижнього - 5,7 см, дзеркальн поля. Тага розм^и застосувати до всього документа;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №3(55) 175
ммжрядковий штервал: одинарний;
шрифт: Arial Cyr №10;
вирiвнювання: по ширинi;
вщступ на абзац: 0,75 см (не користуватися кнопкою табуляци);
Якщо стаття мiстить таблицi та рисунки, то вони повинн мати назви та бути пронумеровав для конкретного посилання на них. Ширина таблиць та рисунгав: не повинна перевищувати 13,5 см.
На таблицю вказуе слово «таблиця з номером», яке розмщуеться праворуч. У наступному рядку наводиться назва таблицк Наступний рядок залишаеться пустим. Далi наводиться безпосередньо таблиця. Подальший виклад текстового матерiалу продовжуеться через рядок пюля таблицi.
Рисунки надаються у чорно-бiлому форматi (створен в редакторах Power Point, Paint або Ыших, обов'язково згрупованi), мають бути контрастними, чiткими без розводiв та затемнень. Надпис iз номером та назвою рисунку наводиться через рядок пюля самого графiчного зображення. Подальший виклад текстового матерiалу продовжуеться через рядок пюля наведено''' назви рисунку.
Математичн формули виконуються у редакторi формул Equation, нумеруються у круглих дужках з вирiвнюванням по правому краю межi тексту: 1) розмiр: звичайний - 14 пт; великий шдекс - 11 пт; малий шдекс - 9 пт; великий символ - 18 пт; малий - 14 пт; 2) стиль: текст - Times New Roman; фунга^я - Times New Roman (з нахилом); перемена -Times New Roman ^з нахилом); рядю^ грецьк - Symbol; прописн грецьк - Symbol; символ - Symbol; матриця-вектор - Times New Roman; числа - Times New Roman. Формули розмщуються через Ытервал пюля тексту, текст пюля формули - також через штервал.
4. Пристатейний список лтератури
Мовою ориг/'налу:
З окремого рядка без вщступу вщ тексту статт великими леерами натвжирним написанням наводиться слово «Л1ТЕРАТУРА». Перелк використаних джерел подаеться у порядку згадування по тексту статп мовою орипналу джерел вщповщно до чинних вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (приклади описання джерел www.pmdp.org.ua). В текст статп посилання на джерела даються у квадратних дужках [ ].
В англомовн/'й версИ' списку використаних джерел: з окремого рядка без вщступу великими леерами натвжирним написанням наводиться слово «References». Перелк використаних джерел подаеться англшською мовою вщповщно до чинних вимог APA 6th Edition (приклади описання джерел англшською мовою на www.pmdp.org.ua).
Кшькють лтературних джерел, використаних у статт мае корелюватись з ïï обсягом.
Транслтера^я прiзвищ авт^в виконуеться в залежност вщ мови орипналу джерела згщно з вимогами Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни вщ 27 ачня 2010 р. № 55 "Про впорядкування трансл^ераци укра'нського алфавiту латиницею" (для укра'нсько' мови) (таблиця трансл^ераци наведена на http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-п) або з вимогами системи BGN/HCGN (для росмсько''' мови) (онлайн-сервiс на www.translit.kh.ua).
Статт збiрника розмiщенi на порталi в шформацшному ресурсi «Наукова перiодика Укра'Ши» Нацюнально' бiблiотеки Укра'ни iменi В.1. Вернадського (http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis nbuv/cgiirbis 64.exe).
176 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №3(55)
