CC BY
24
УДК 001.51:330.46:65.012.8
О.В. Россошанська
П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТНО-ОР1СНТОВАНИХ п1дприемств
Представлено модель системи економiчноí безпеки iнновацiйного проектно-орieнтованого пщприемства (1ПОП), в основу якоí покладено удосконалену модель економiчноí системноí тетради. Доведено доц^ы-лсть виконання функцп оцЫювання рiвня економiчноí безпеки пiдприeмства окремою службою оцiнювання. Встановлено 11' мюце в системi економiчноí безпеки пщприемства. Виявлен новi об'екти оцiнювання для 1ПОП. Сформульованi вимоги до компонентв компетентнiсного свiтогляду управлiнцiв службами 1ПОП. Рис. 9, табл. 5, дж. 65.
Ключовi слова: служба оцЫювання, компоненти дiяльностi, свiтогляднi метрики, компетентнюний пiдхiд
^ и28, С81, Р04
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими та практичними завданнями. Св1това криза останн1х десятир1чь, глобал1зац1я ус1х процес1в життед1яльност1 в умовах постшного зб1льшення турбулентност1 та нестабтьносп, поява революц1йних 1нновац1й, жорстка ринкова конкуренц1я породили появу велико! кшькосп глобальних та рег1ональних загроз I ризиш для економ1чно1 безпеки як особистостей, пщприемств, так I регюшв, краш I ц1лих континент1в. Сьогодш сучасну економ1ку характеризують р1зноман1тними шдикативними терм1нами як глобальну, в1дкриту, атьову, креативну, 1нновац1йну, 1нформац1йну, проектну, економку знань, а сусп1льство - як сусптьство ризику, сусп1льство без гарантш, в якому захищен1сть знижуеться по м1р1 пост1йного зростання небезпеки [1, с.165]. В таких умовах р1зко зростае роль процес1в оцшювання економ1чно1 безпеки п1дприемств як джерела шформацп для прийняття адекватних управлшських р1шень, як стратег1чного, так и тактичного напрямку в ситуац1ях недовизначеност та конфл1ктного розвитку [2, 3, 4]. Але пщприемства з1штовхуються з1 складн1стю визначення р1вня економ1чно1 безпеки з причин вщсутносп над1йного та адекватного ситуаци, що склалася, шструментарш оц1нювання, який дае повне, системне уявлення про неТ [5]. В першу чергу, це пов'язано з юнуючими розб1жностями м1ж визначенням категори «економ1чна безпека». Особливо гостро це вщчувають п1дприемства, як1 мають найбтьшу перспективу усп1шного функц1онування та розвитку в нових умовах економки знань - шновацшш проектно ор1ентован1 (1ПОП) [6].
Такий стан, в першу чергу, пов'язаний з проблемами в методологи оцшювання економiчноТ безпеки як феномену, яка, на думку переважноУ ктькосп вчених-безпекознавц1в, перебувае на початковш стадiТ розроблення i потребуе системного виршення у взаемозв'язку з виршенням iнших проблем економiчноТ науки, як викликанi кризовим станом, що склався в св^овш економiцi [7, 8].
Аналiз останнiх дослiджень, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, i видiлення невирiшених ранiше частин. На сьогодш в економiчнiй безпецi суб'ек^в господарювання як економiчнiй науцi накопичено достатньо багато наукових факлв. Вони отримаш в рамках напрямкiв та теоретичних концепцш, якi базуються на рiзних методологiчних передумовах. Вони стосуються феномену безпеки [9] та економiчноТ безпеки пiдприемств [10],
124 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
формування систем економiчноТ' безпеки [11] та систем забезпечення економiчноТ' безпеки пщприемств [12], и складових [13], особливостей впливу загроз та шляхiв Тх уникнення [14], дiагностування та оцшювання економiчноТ' безпеки [15] та шш. Превалююча бiльшiсть цих фактiв отримана на моделях пщприемств, ям використовувались у межах неокласичноТ' економiчноТ теори або новоТ шституцшноТ' економiчноТ теори фiрми [16]. Але такi моделi виявили неадекватнiсть опису дiяльностi сучасних пщприемств [17]. I як наслщок, наявн знання щодо оцiнювання економiчноТ безпеки пiдприемств не представляють службам безпеки надшноТ' основи для результативних дш щодо забезпечення безпеки 1ПОП [18]. Це вимагае, спираючись на iснуючi науковi факти, положення загальнонауковоТ теорiТ оцiнювання та новi системы моделi пiдприемства, продовжити розв'язання методолопчних та теоретичних проблем наукового напрямку оцшювання економiчноТ безпеки, якi з'явилися з причини змши зовнiшнiх умов дiяльностi 1ПОП в економiцi знань.
^м того залишаеться неоднозначною вщповщь на запитання вiдносно того, а хто повинен займатися органiзацiею та проведенням оцшювання економiчноТ безпеки пщприемства як цiлiсного утворення. Аналiз квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв сфери захисту господарськоТ дiяльностi пiдприемств, установ та оргашзацш [19] довiв наступне (табл. 1). Тiльки у восьми з вiсiмнадцяти посад у завданнях та обов'язках присутш термiни з коренем «оцш».
Таблиця 1
Перелiк посад сфери захисту, у квалiфiкацiйних характеристиках яких використовуються термiни з коренем «оцiн»
№ | Посада | Завдання та обов'язки | Повинен знати
Керiвники (чотири посади)
1 пщроздту (служби, управл1ння, департаменту) з безпеки (фшансово-економ1чноТ та ЫформацшноТ') Порядок оргаызацп, проведення оцiнки р1вня ф1нансово-економ1чноТ та ЫформацмноТ безпеки
2 п1дрозд1лу з охорони та безпеки (ф1зичноТ та майновоТ) Керуе роботою з профес1йноТ п1дготовки й оцшювання д1яльност1 п1длеглих
Прос эесюнали (Ым посад)
1 з ф1нансово- економ1чноТ безпеки Сприяе зд1йсненню шформац1йно-анал1тичного забезпечення щодо оцiнки р1вня загроз з фЫансово-економ1чноТ безпеки пщприемства Порядок орган1зац1Т, проведення оцшки р1вня ф1нансово-економ1чноТ безпеки
2 з ЫтелектуальноТ власност1 Виконуе функци, пов'язан1 з процесом оцшювання науково-досл1дних та дослщницьких розробок щодо Тх реального внеску у в1дпов1дн1 розробки. Здмснюе оцiночну процедуру та складае зв1т про оцiнку щодо визначення вартост1 прав 1нтелектуальноТ власност1
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 125
Продовження табл. 1
3 1з орган1зац1Т 1нформац1йноТ безпеки Оцiнюe загрози 1нформац1йн1й безпец1 об'екта захисту. Методику оцiнювання ризиюв та складов! системного п1дходу... Методи та засоби побудови експертних систем оцшювання р1вня шформацшноТ безпеки
4 з охоронноТ д1яльност1 та безпеки Зд1йснюе роботу з оцшювання д1яльност1 п1длеглих прац1вник1в
5 Анал1тик з питань фшансово-економ1чноТ безпеки Оцшюе стан 1 р1вень фшансово-економ1чноТ безпеки свого п1дприемства, партнер1в 1 конкурент1в. Орган1зуе проведення оцiнювання стану безпеки, над1йност1 та р1вня: економ1чного стану п1дприемства, потенц1йних партнер1в, стратеги д1яльност1 конкурент1в, максимально повного Ыформацмного забезпечення функц1онування системи економ1чноТ безпеки пщприемства з метою м1н1м1заци внутр1шн1х та зовн1шн1х загроз. Розробляе анал1тичн1 документи, за якими зд1йснюеться оцшка стану та над1йност1 пропозиц1й щодо д1яльност1 п1дприемства. Бере участь в проведены експертноТ оцiнки отриманоТ Ыформаци Технологи, форми та методи оцшки небезпек, загроз 1 ризигав, та критермв оцшювання р1вня та стану економ1чноТ безпеки п1дприемства. Порядок орган1зац1Т, проведення оцшки р1вня ф1нансово-економ1чноТ безпеки.
Фахiвцi (сiм посад)
1 З ф1нансово- економ1чноТ безпеки Сприяе зд1йсненню 1нформац1йно-анал1тичного забезпечення щодо оцшки р1вня загроз ф1нансово-економ1чноТ безпеки п1дприемству Порядок оргашзаци та проведення контролю оцшки та стану економ1чноТ безпеки
При цьому ттьки у оджеТ' посади (анал^ика з питань фiнансово-економiчноl безпеки) присутнi завдання з оргажзаци проведення та реалiзацil проведення оцiнювання стану i рiвня фiнансово-економiчноl безпеки та економiчного стану свого пщприемства як цiлiсного утворення. I тiльки до чотирьох посад висуваються вимоги «повинен знати» щодо порядку оргашзаци, проведення оцшки рiвня фiнансово-економiчноl та шформацшноТ' безпеки (одного керiвника (пiдроздiлу з безпеки), двох професiоналiв (з фiнансово-економiчноl безпеки та анал^ика з питань фiнансово-економiчноl безпеки) та одного фажвця (з фiнансово-економiчноl безпеки)).
На практицi ситуацiя ще бтьш гiрша. Аналiз бiльш жж п'ятнадцяти проектiв положень про служби безпеки та економiчноТ безпеки [20, 21, 22, 23 та ш.] та посадових шструкцш начальника служби безпеки [24, 25, 26, та ш.] довiв, що в них вщсутж завдання та функцГТ (посадовi обов'язки), якi пов'язанi з оцшюванням економiчноl безпеки пiдприемства та оцшюванням взагалi (крiм поодиноких випадкiв оцшювання лояльностi та дiяльностi пiдлеглих). 126 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Ц та ^i питання в сукупност складають актуальну наукову проблему вщсутносп теоретичних та верифiкованих знань щодо методологи' оцшювання економiчноï безпеки 1ПОП.
Формулювання мети CTaTTi. Це i зумовило вибiр мети даного дослщження, яка полягае у розкриттi мiждисциплiнарного, цiлiсного розумiння таких категорiй, як «формування», «система», «оцшювання», та, на цш основi, з'ясувати мiсце та зв'язки системи оцшювання в системно представленш моделi економiчноï безпеки 1ПОП.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Аналiз паспорту спецiальностi 21.04.02.«Економiчна безпека суб'ек^в господарчоТ дiяльностi» та графiчних моделей його представлення, ям дають цшюне уявлення про сутнiсть спецiальностi як сфери економiчноï науки через розумшня взаемозалежностi категорiй, якi використовуються в паспорт [27], доводить, що категорiя «формування» в нiй не використовуеться до жодного об'екту дослщження. Незважаючи на це, сьогодш все часлше вона з'являеться як в назвах наукових публкацш (наприклад, [11,12, 28]), так i в назвах дисертацшних дослщжень (наприклад, [29, 30, 31]). Але дефшщи' ^еТ категорiï з позици' змiсту дослiдження не наводяться.
Складнiсть виопрацювання дефiнiцiй для категорiй робить доцтьним зробити це через перерахування бтьш змiстовно визначених слiв-синонiмiв та слiв-антонiмiв до категорiï «формування». Найбiльш часто до першоТ групи вiдносять: вибудовування, генерування, комплектування, налагодження, створювання, утворювання, породження, розгортання, народження, збивання, з'еднання, створення, складання, будiвництво, влаштування, формування, а до другоТ - роз'еднання, розформування, знищення.
Входячи з завдання дослщження, наведемо дефшщш словосполучення «формування системи». Це потребуе розумшня того, як коректно застосовувати термш «система». У другш половит XVII стол^тя абатом Де Кондтьяком була написана перша фундаментальна праця про системи - «Трактат про системи». Тодi термш «система» школи не застосовували до речей або об'ек^в. Вш вживався виключно по вщношенню до знань [32, с. 231]. Базуючись на цьому, визначимо «формування системи» як д'яльн'ють з трансферу знань особистостi (-ей) у 'деал'зований об'ект (системну модель), представлений у знаковш форм!' (текст, схема, графiк, ïx поеднання та iнш.), який можна вибудовувати у виглядi штучного функцонуючого об'екту реального св!ту, використання якого принесе ц!ннсть особам, для яких в!н створюеться.
Це визначення повнютю вщповщае розумшню того, що термш система треба застосовувати для знань, тобто вщповщае первинному розумшню використання термшу «система».
Як бачимо, з наведеного визначення первинним результатом формування е створення системно!' моделi у знаковш формк Суть системного пщходу полягае у тому, що одночасно розглядаються три системи: система, яка побудована для пошуку шляхiв та заходiв, спрямованих на виршення складно!' проблемно! ситуаци'; система в якш виникла ця ситуа^я та яка споживае продукт першоТ системи (надсистема); а також системи, ям розкривають сутнють компонент першоТ системи (пщсистеми) [33, с.20]. В нашому випадку надсистемою виступае середовище дiяльностi пщприемства. Саме там виникають для пщприемства як цтюного утворення причини активiзацiï його дiяльностi. Саме там споживаеться продук^я пщприемства як результат активiзацiï дiяльностi. Тодi системою повинно виступати пщприемство, а пщсистемами - системи, ям розкривають сутнють компонент моделi пщприемства.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 127
В якост графiчного шаблону iдеалiзованого об'екту будемо використовувати чотирьох-елементну модель системи, яка усшшно використовуеться вже бтьше 15-ти рош в системний практик не тiльки автора, но i науковоТ школи, до якоТ себе вщносить автор ^еТ' статтi [34]. На рис. 1 ця модель «вмонтована» у надсистему. Пщкреслимо, що в моделi системи iснуе зворотнш зв'язок, який е суттевою ознакою будь-якоТ моделi, яка побудована в рамках системного пщходу.
Рис. 1 Шаблон iдеалiзованого об'екту для системного трансферу знань.
Трансфер знань передбачае, в першу чергу, визначення сутносп компоненпв системи, мети ТТ дiяльностi та продукту дiяльностi. На сьогодш, незалежно вiд специфiки дiяльностi пщприемства (мети та продукцп), найбiльш доцтьно для визначення базових компонентiв моделi використати системно-iнтеграцiйну теорiю пiдприемства [35], яка розроблена в межах новоТ теори економiчних систем та базуеться на системнш парадигмi, запропонованiй наприкшц ХХ ст. Я. Корнаi [36]. В рамках ^еТ' теори розглядаеться модель функцюнування пiдприемства у виглядi економiчноl тетради «об'ект-процес-проект-середовище», взаемодiя мiж пiдсистемами (компонентами) якоТ, в першу чергу, пов'язана iз забезпеченням балансу просторово-часового та енергетичного ресурав. З позици особливостей |ПОП в робо^ [37] ця модель була розвинута шляхом додавання додаткових зв'язкiв мiж пiдсистемами «об'ект-процес» та «проект-середовище», якi характеризують вiдповiдно дiяльнiсть пщприемства iз зростання та розвитку (рис. 2). Саме при реалiзацil цих видiв дiяльностi виникають основнi питання вщносно економiчноl безпеки 1ПОП [38].
128 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Рис. 2. Економ1чна системна тетрада з додатковими зв'язками [37]
«Вмонтуемо» модель на рис. 2 у шаблон на рис. 1, в якому зворотшй зв'язок юнуе м1ж вхщним (цтьовим) потоком та вих1дним (продуктовим). Призначення цього зв'язку - оцЫювання показник1в (1ндикатор1в) вих1дного потоку д1яльност1 за критер1ями та показниками, як1 м1стять вх1дний пот1к. Тобто, процеси оцшювання економ1чно1 безпеки п1дприемств як джерела ¡нформацп для прийняття адекватних управл1нських р1шень в1дносно д1яльност1 пщприемства повинн1 реал1зовуватись саме на цьому зв'язку. А з урахуванням того, що «зворотшй зв'язок визначаеться як системний процес, який реал1зуе пор1вняння критерпв та виход1в» [39], його також треба представити у вигляд1 системно1 модел1 (рис. 3).
Рис. 3. Системна модель оцЫювання економ1чно1 безпеки 1ПОП "Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
129
Подальше розкриття сутносп компоненлв системи оцшювання eKOHOMi4HOi безпеки неможливо без розумшня того, хто повинен займатися ^ею дiяльнiстю i чому. Для цього потрiбно визначитись з поняттям системи економiчноТ безпеки, виходячи з наведених вище системних моделей.
Сьогодш юнуе дуже багато дефшщш цього термшу. В даному дослiдженi пiд системною економiчноТ безпеки пiдприемства розглядаеться цтьова iдеалiзована модель побудована суб'ектом, поява та прояв якоТ обумовленi наявнютю зовнiшнiх та внутрiшнiх загроз, ям пов'язанi з дiяльнiстю з виробництва зовш необхiдного продукту/послуги (який споживаеться надсистемою). Така модель використовуеться для пошуку iнструментарiю забезпечення безперервноТ дiяльностi з функцiонування, зростання та розвитку пщприемства, безперервноТ реалiзацiТ процесiв виробництва, розподту, обмiну та споживання. Мета такоТ системи - не допустити розриву дiяльностi.
Змiстовно наведене визначення пщходить для 1ПОП, але з певними уточненнями. Зовнi необхiдний продукт у таких пщприемствах е шновацшним. Тому система повинна мати елемент, який вщповщае за iнновацiйний розвиток. Зростання та розвиток е результатом упровадження шновацш в умовах зовшшшх та внутршшх загроз. А головним джерелом загроз, згщно з наведеним у [6] визначенням економiчноТ безпеки 1ПОП, виступають працiвники, до яких треба вщнести не тiльки працiвникiв-новаторiв як центральних суб'ектiв дiяльностi таких пщприемств, але й усiх шших працiвникiв. Такий пiдхiд щодо джерела загроз повнютю корелюеться зi статистичними даними щодо безпеки пщприемств. Так, за даними роботи [40, с.8] «81,7% загроз здшснюеться або самими ствроб^никами оргашзацш, або при Тх прямiй та опосередкованiй участi (внутршт загрози); 17,3% загроз - зовшшш загрози або карнi дм; 1,0% загроз -загрози з боку випадкових оаб».
Згщно з даними порталу шформацшно'Т безпеки Content Security [41], внутршш i зовнГшнГ загрози розподтились так:
- розголошування (зайва балакучють спГвро6ГтникГв) - 32%;
- несанкцюнований доступ шляхом пГдкупу i спiвпрацi з конкурентами або злочинними угрупуваннями - 24%;
- вщсутнють на п^риемс^ належного контролю i жорстоких умов забезпечення iнформацiйноТ безпеки - 14%;
- традицшний обмш виробничим досвГдом - 12%;
- безконтрольне використання шформацшних систем - 10%;
- наявнють передумов виникнення серед ствроб^ниш конФлГктних ситуацiй, пов'язаних з вщсутнютю високоТ трудовоТ дисциплши, психологГчною несумiснiстю, випадковим пГд6ором ^дрГв, слабкою роботою кадрiв по об'еднанню колективу - 8%.
Вражаючою е шформа^я вГдносно з6иткГв у банмвськш сферi США, в якГй 95% збитш утворюеться при безпосереднiй участ персоналу банкiв, i тГльки 5% за рахунок дш клiентiв та шших оаб [42].
Як бачимо, найбтьш актуальними i значимими виявляються загрози, джерелом яких виступають ствроб^гники компанш.
Враховуючи, що в 1ПОП працiвники-новатори працюють на будь-якому робочому мющ треба перейти до шшоТ' класифкаци працiвникiв, а саме до класифкаци за принципом приналежностi до виконання конкретного загальноекономТчного процесу для отримання загальних результат дГяльностГ (функцюнування, зростання, розвитку). З цiеТ точки зору, вах працiвникiв можна розглядати як тих, хто реалiзуе функцюнування та забезпечуе безперервнють зростання та розвитку, мшТмТзуючи часовi та шшГ ресурснi витрати. Частина з них виконуе управлшсью ФункцГТ.
130 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Виходячи з цих мiркувань та використовуючи чотирьох-елементну модель представлення системи, пропонуеться модель системи економiчноT безпеки для 1ПОП у наступному виглядi (рис. 4). Проаналiзуемо цю модель разом з моделлю функцiонування пiдприемства у виглядi економiчноT тетради (рис. 2).
Рис. 4. Концептуальна модель системи економiчноT безпеки 1ПОП
Аналiз показуе, що однозначно юнуе явний змютовний зв'язок мiж елементами моделей: об'ектом та службою управлшня, процесом та виробничою службою, а також мiж проектом та службою розвитку. Тодi залишаеться тiльки два елементи (середовище та служба безпеки), зв'язок мiж якими попередньо сприймаеться не таким однозначним та явним. Але якщо порiвняти мету дiяльностi служби безпеки - забезпечення безперервност функцiонування зростання та розвитку пщприемства (на вщмшу, наприклад, вiд широко розповсюдженоТ «забезпечення захисту економiчних штереав» [43]), з особливостями середовища, то такий зв'язок стае явним. Зпдно з моделлю [44], середовище вщповщае за реалiзацiю процесу споживання продук^в дiяльностi пщприемства.
З позици системностi це та функ^я, яка визначае необхiднiсть юнування того чи iншого пiдприемства. Якщо його продущя не потрiбна ззовш, то не потрiбне й пщприемство.
Середовище не визначене в час та просторi. Саме це дае можливють не тiльки задовольняти сьогодшшш потреби споживачiв, а й знаходити нових та виявляти новi потреби, ям постiйно з'являються у споживачiв. Тобто середовище дае можливiсть (а не забезпечуе) зростати та розвиватися.
Властивост середовища там, що воно намагаеться збтьшувати однорщнють i часу, i простору. А однорiднiсть - це така щеальна ситуацiя, коли немае джерел появи загроз економiчнiй безпецк Таких ситуацiй практично не бувае. Але важливим е вектор руху в цьому напрямку. Саме завдяки цим властивостям середовище намагаеться гомогешзувати час у елемент «об'ект» та проспр у елементi «процес». Виходячи з наведених суджень, можна
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 131
стверджувати, що юнуе змютовний зв'язок мiж елементами середовища та службою безпеки.
Розглянемо середовище з шшоТ, не економiчноТ метрики, як комунiкацiйний проспр. З цих позицiй кожний сшвроб^ник не мае анi часових, аш просторових перешкод для спiлкування з будь якою особою. Саме це стало причиною того, що для сучасних компанш у шформацшну епоху рiзко зростае роль кiбербезпеки, в якш спiвробiтники стають головним джерел атаки. За даними щорiчних дослщжень компани Эрнст энд Янг в галузi iнформацiйноТ безпеки, 56% респондент вiдмiчають, що джерелами атак, в першу чергу, е сшвроб^ники [45]. Виходячи з цього, можна стверджувати, що основним об'ектом дiяльностi служб безпеки пщприемств е зовшшне та внутршне середовище життедiяльностi спiвробiтникiв пщприемства.
З наведених вище суджень не можна отримати вщпов^д на рашше поставленi запитання вiдносно оцiнювання економiчноТ безпеки пiдприемства в цiлому. Традицшне бачення того, що цим повинна займатися служба безпеки не вщповщае змюту моделi (рис. 4) та висновку вщносно середовища життедiяльностi сшвроб^нимв. Некоректнiсть покладання функцiТ цiлiсного оцшювання на службу безпеки також пщтверджуеться змiстом структури будь-якоТ конкретно!' дiяльностi, яка мiстить предметно-практичнi (матерiальнi) та пiзнавальнi дм, акти цтепокладання, комушкаци та оцiнки [46, с.13, 25]. Системно Тх можна представити у виглядi моделi (рис. 5).
Зворотшй зв'язок
Рис. 5. Системна модель дiяльностi як сукупностi дш
При такiй позицiТ оцiночнi дм будуть виконувати кожна з перерахованих в моделi (рис. 4) служб, включаючи i службу безпеки. Але, вони будуть торкатися ^еТ дiяльностi, яка пов'язана зi змiстом компонент системноТ економiчноТ тетради. Тому доцтьно бiльш детально розглянути особливостi дiяльностi служби безпеки 1ПОП з метою розумшня того, що саме вона повинна оцшювати. По-перше, служба повинна виконувати традицшш функци, як i для будь-якого суб'екта господарювання. При цьому пра^вники служби виконують оцшювання як компонент будь-якоТ дiяльностi при реалiзацiТ забезпечення оперативноТ економiчноТ безпеки. ^м того, вона повинна також виконувати i специфiчнi функци, ям враховують особливостi 1ПОП. Для бтьш чiткого розумiння появи нових додаткових функцш оцiнювання розглянемо безпеку 1ПОП у рiзних часових метриках оцшювання (рис. 6).
132 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
№ Часова метрика безпеки Метрика результату дтльносп Споаб оцшювання
Традицшного суб'екта господарювання 1нновацшного проектно-оркнтованого гпдприемства
1 Оперативна економнна безпека (сьогодм1 на сьогоды) Фунцюнування Традицшно 1 побудована служба / безпеки, ¡снуюч1 / методи та ¡нструменти / оцшювання /
2 Тактична економтна безпека (сьогоды на завтра) Зростання
^¡д / Додатков1 функци о га / оцшювання у га / з використанням ^ § / нових метод!в та * I 1 ¡нструменлв 1
3 Стратегнна економнчна безпека (сьогодш для майбутнього) Розвиток
Рис. 6. Метрики дiяльностi служби безпеки
Як бачимо, для 1ПОП новi методи та iнструменти оцiнювання, у першу чергу, необхщш для забезпечення стратепчноТ економiчноТ безпеки, яка визначае результати його розвитку. Це пов'язано з тим, що впровадження шновацш шляхом реалiзацiТ проектiв дае результат ттьки через деякий перiод часу. Цей перюд значно бiльший, порiвняно, наприклад, з перiодом вiд упровадження нового обладнання. Таку ситуацш можна вщнести до зростання. Саме цим можна пояснити значно бiльшу долю фшансування, яка витрачаеться для придбання машин, обладнання та програмного забезпечення (62,3%) шновацшно-активними пщприемствами, порiвняно з аналопчними витратами на придбання внутршшх та зовнiшнiх НДР (19,8%); зовшшшх знань (4,9%); навчання та подготовку персоналу (18,3%); ринковi запровадження шновацш (5,8%) пщприемств [47 с. 104]. Таку дiяльнiсть з позицiТ економiчноТ безпеки згiдно з квалiфiкацiйними характеристиками повинн виконувати професiонал з штелектуальноТ власностi та аналiтик з питань фiнансово-економiчноТ безпеки (див. табл. 1). А на оцшку безпеки процеав розвитку зусилля служби безпеки функцюнально не спрямованi. Тому цiлiсну оцшку економiчноТ безпеки пiдприемства, i в першу чергу, стратепчноТ, треба розглядати як окрему функцш оцшювання.
В деяких структурах служби безпеки юнуе окрема служба аналiзу [48,49]. Основы функци ^еТ служби полягають в наступному:
- аналiз шформаци, що надходить, про ус дiТ, здатн дестабiлiзувати роботу пiдприемства та розробка рекомендацш керiвниковi служби безпеки i директоровi пiдприемства про можливi дм для локалiзацiТ наслiдкiв i мiнiмiзацiТ втрат;
- аналiз iнформацiТ, що надходить, про методи роботи служб безпеки пщприемств i про новi розробки у сферi безпеки, розвщки й охорони, розробка рекомендацiй про шляхи розвитку безпеки власного пщприемства та прогнозування тенденцш у сферi економiчного шпигунства;
- спiльно з керiвниками iнших служб проведення розробок спе^альних операцiй та аналiз Тх результатiв i впливу на стабтьнють пiдприемства.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 133
Як бачимо, ця служба обслуговуе дiяльнiсть iз забезпечення оперативно! безпеки.
Для виявлення того, для яких аспекпв i компонентiв дiяльностi служби пщприемства, яка буде займатися оцiнкою процеав розвитку, потрiбно розробляти новi методи та шструменти, представимо 1ПОП у виглядi матричноТ моделi (рис. 7).
Типи Д1Й Об'екти, ям шдлягають оцшюванню
Матер1альш | Нематер ¡альш
Речов! Енергетичш 1нформащя Сшврогнтники
8 Г -\ 1 1 1 - с л Додатксш об'екти оцшювання V -
Еп 1радиц1йн1 оЬ'екти oцiнювaння 1 1 1 1
I V / 1 1 1 II
Рис. 7. Матрична модель 1ПОП з позици метрики оцiнювання
У першому стовпчику позначено основнi компоненти, ям використовуються в будь-якому процес перетворення. Це матерiальнi 5, енергетичш Еп та iнформацiйнi типи цтеспрямованоТ дм I на людей, техшчш системи та оточення [50, с.33]. У рядку - тi об'екти, якi пiдлягають оцiнюванню: матерiальнi, енергетичш, шформа^я та спiвробiтники. Причому ствробггнимв слiд розглядати у двох аспектах одночасно: як матерiальнi живi об'екти, ям традицiйно захищають спiвробiтники вщд^в охорони служби безпеки, так i як нематерiальнi об'екти, якi мають вiдповiднi знання. Знання як те, що неможливо формалiзувати i перевести в ранг матерiальних носiТв шформаци.
Як бачимо, у моделi видтена нова зона дiяльностi 1ПОП, яка стае додатковими об'ектами для оцшювання. I для 1ПОП таке оцшювання стае головним прiоритетом. Незважаючи на наявнють дисертацiйних дослiджень, в яких розглядалися питання оцшки стратегiчноТ економiчноТ безпеки [15] та питання економiчноl безпеки iнновацiйно-активних пiдприемств [51], сутнють видiлених додаткових функцiй та елемен^в оцiнювання принципово вiдрiзняються вiд розглянутих в зазначених роботах. Автоматично ц об'екти стають додатковими i для служби безпеки. А дiяльнiсть з цими об'ектами служба безпеки реалiзуе, виходячи зi своТх функцiональних обов'язмв.
Сформулюемо основнi особливостi дiяльностi додаткових об'еклв. Зведемо Тх у таблицю разом з параметрами для традицшних об'ектiв оцiнювання (табл. 2).
Ц особливостi дiяльностi з новими для служби безпеки об'ектами повнютю корелюють з поняттям сукупного вiртуального економiчного процесу (У-процес), в якому реалiзуеться одна з головних властивостей - властивють конгламеративностi поглинання одного економiчного процесу iншим [52, роздiл 1.2]. У термшах нашо! роботи це вщповщае принципу цiлiсностi.
Для переходу вщ теоретичного опису особливостей роботи служби безпеки до практичних процедур скористаемося класифка^ею процеав для економiчного ^-процесу. Для цього кожному процесу класифкаци поставимо у вiдповiднiсть елемент моделi (рис. 4), який повинен займатися цим процесом:
1) основы процеси, ям складають ядро ^-процесу (виробнича служба);
2)допомiжнi процеси, ям своТм функцiонуванням пiдтримують основний процес (служба розвитку);
134 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
3) процеси, ям виконують функцп життезабезпечення i непрямо пов'язанi з V-процесом (служба управлiння);
4) процеси, ям перешкоджають реалiзацiТ V-процесу (служба безпеки).
Таблиця 2
Порiвняльний аналiз значень параметрiв традицiйних i нових об'ек^в оцiнювання
№ Параметр Традиц1йн1 об'екти Нов1 об'екти
1 Головний принцип д1яльност1 Закритють Вщкритють
2 Пщходи до д1яльност1 Реактивн1 та проактивн1 1нтерактивн1
3 Втрати В1дновлювальн1 Нев1дновлювальн1
4 Критери оцшки Ч1тко детерм1нован1 Неч1тк1, динам1чн1
5 Прийняття ршень Рац1ональн1 на короткому вщр1зку часу Рац1ональн1 з позицИ стратеги розвитку
6 Мислення Конвергентне, яке сходиться Дивергентне, яке розходиться
7 Порушення встановлених правил Виключення Норма
8 Антагоызм з ключовими споживачами Виключення Норма
9 Швидк1сть змш Темпи зм1н корелюються з ринковими темпами Темпи зм1н перевищують ринков1 темпи
10 Часов1 ресурси Визначаються необхщнютю виконання припис1в для того, щоб отримати швидку в1дпов1дь Додатково додаеться для обм1рковування, щоб задати правильне запитання
11 Контролюеться Д1Т персоналу Мотивац1я персоналу, у першу чергу, пщ час вщбору
12 Ф1лософ1я оргашзацшноТ культури Формулювання ч1тких правил Творче руйнування
13 Персонал Однор1дний Неоднор1дний
Як бачимо, кожний iз цих процесiв реалiзуеться вщповщними службами, якi зазначенi в дужках i е елементами запропонованоТ моделi системи економiчноТ безпеки 1ПОП. Це е одним iз пiдтверджень того, що запропонована модель не мае протирiччя з вщомими представленими в наукових працях шшими сучасними моделями, зокрема, моделями вiртуального економiчного процесу. Але, запропонована нами модель мае суттеву вщмшну ознаку. В нш видiлено окремо компонент, який повинен займатися цтюним оцiнюванням економiчноТ безпеки пщприемства.
Зазначенi умови дiяльностi потребують виявлення вiдмiнних ознак елементiв дiяльностi. Саме вони будуть визначати сутнють нових методiв та iнструментiв. У табл. 3 наведено порiвняння основних елеменпв дiяльностi [53]. 1Т' застосування дае можливють на методологiчному рiвнi достатньо повно представити картину вщмшностей, якi потрiбно враховувати при оцшюванш економiчноТ безпеки традицiйних та нових об'еклв.
Для подальшого аналiзу шформаци, яка наведена в таблицi, розглянемо базовi категорiТ, якi використовуються для класифкаци та оцiнки дiяльностi особи. Це категори «квалiфiкацiя», «компетен^я», «компетентнють». Вони
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 135
сьогодш знаходять дуже широке застосування в pi3HMx сферах життeдiяльностi, починаючи з освгги й закiнчуючи державною службою.
Таблиця 3
Порiвняльний аналiз елеменпв дiяльностi системи економiчноT безпеки пщ час роботи з традицiйними та новими об'ектами
№ Елементи д1яльност1 Пщ час роботи з традицмними об'ектами П1д час роботи з новими об'ектами
1 2 3 4
1 Точнють моделей д1яльност1 висока низька з причин неможпивосп однозначного проведення декомпозици роб1т; зайвоТ щеал1заци складноТ д1яльност1; неявного врахування 1снуючих зв'язк1в; ¡стотноТ нел1н1йност1; складност формал1заци; наявност1 суб'ективних критерив
2 Модел1 д1яльност1 детерм1нова -н1 1мов1рн1сн1 ситуац1йн1 в умовах невизначеност1
3 Метод отримання пряме статистич уявлення та побажання
значно; частини вихщноТ шформаци вим1рюванн я н1 дан1 експерт1в (неч1ткють уявлення експерт1в)
4 Параметри д1яльност1 ч1тко випадков1 невизначен1 (хоча можуть бути
й ситуаци, в яких поставлен1 величини й невипадковими), 1 сильно
реал1зуеться (в1дом1 й з впливають на результат
д|яльнють ф1ксован1) вщомими законами розпод1лу д|яльност1; неч1тко поставлен1
5 Елементи мислення числа, об'ект (ч1тке неч1тка множина, клас об'екпв
фах1вця мислення) (неч1тке мислення)
6 Прийняття р1шень про одиничний акт на початку безперервний акт протягом
д|яльнють дтльност! на основ1 ус^ д1яльност1 на основ1
певних вщомостей у адаптивного й рекурентного
вигляд| програми на весь оц1нювання для усунення
перюд д1яльност1 апрюрноТ параметричноТ
невизначеност! з
використанням принцип1в
управл1ння з1 зворотним
зв'язком
7 Ступ1нь точност1 закладений моделлю узгоджуеться з вимогами
р|шення завдання й точн1стю наявних даних
8 Ч1тк1сть у процес1 прийняття р1шення висока низька з причин: -багаторiвневоl 1ерархи з наявн1стю ч1тких (точних) цтей 1 координуючих р1шень на кожному р1вн1; -тривалого 1нтерактивного характеру узгодження ршень
9 Необх1дн1сть отримання ч1ткого оптимального р1шення в будь-який момент часу передбачае не передбачае
136 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Продовження табл. 3
10 Точнють оперативноТ 1нформац1Т висока низька з причин: -великоТ похибки вим1ру (датчики, експерти); невисокоТ надшност1; в1дмови комун1кац1йних канал1в; зап1знення пщ час передач! за р1внями управлшня; неточност1 початкових 1 граничних умов.
11 Застосування понять «точн1сть» 1 «практичний сенс» можливють дати ч1тк1, 1 в той же час що мають практичне значення, судження про д1яльнють взаемовиключы поняття
12 Перех1д в1д «приналежност1 ...» до «неналежност1 ...» стрибкопод1бний (так, н1) нестрибкопод1бний, безперервний
13 Наявнють моделей д1яльност1 кер1вника проекту й команди ч1тк1, безконтекстн алгоритми д1яльност1 координац1я на природному досв1д1 призводить до складнощ1в подання знань команди у вигляд1 алгоритм1в
14 Поведшка команди, яка стикаеться з невизначен1стю 1гноруе св1домо чи несвщомо 1снування невизначеност1, може обирати одну, на ТТ думку, найбтьш ютотну невизначен1сть 1 знаходить для неТ найкраще р1шення, може провести додатковий мошторинг визнае ненад1йн1сть вихщноТ 1нформац1Т в1д команди, невизначен1сть понять, невпевненють команд у своТх ршеннях, неч1тк1сть (неоднозначн1сть) природноТ мови (лшгвютична невизначен1сть), неч1тк1сть посилок п1д час прийняття ршення, невизначен1сть як результат агрегацп правил 1 моделей вщ р1зних джерел знань 1 р1вн1в управл1ння
Як було показано в робот [54], сьогодн не юнуе узгодженого визначення цих категорш. Найбтьш вдалi, на нашу думку, визначення цих категорш наведено у вказанш роботi. На пiдставi аналiзу розробленоТ графiчноТ моделi взаемозв'язку понять на полi дiяльностi, автори запропонували з використанням методу системних трiад дефшщш наступнi визначення, якi будемо використовувати в подальшому:
квалiфiкацiя - рiвень пiдготовленостi iндивiда до наперед заданоТ формально описаноТ професшноТ областi дiяльностi;
компетенцiя - задана область (поле) дiяльностi, у межах якоТ шдивщ повинен проявити здатнiсть ефективно (усшшно, рацiонально) цiлеспрямовано дiяти в ситуа^ях, якi виникають;
компетентнiсть - проявлена дiяльнiсть iндивiда у межах компетенци, у тому числi в ситуа^ях, якi ранiше не зустрiчалися (нестандарты ситуаци);
проявлена дiяльнiсть - виконання дш, яке розкривае узагальненi вмшня iндивiда у сполученнi з предметними умшнями та знаннями, якi включають процедури вибору (прийняття ршень), виходячи з адекватно!' самооцшки iндивiда в конкретнш ситуацiТ;
умiння - це узагальнен способи, якi дозволяють виконувати дм за визначеними правилами iз заданим результатом у широкому спекщ
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 137
рiзноманiтних умов, ям змiнюються, при цьому дiя не досягла рiвня автоматичносп виконання як за наявностi навичок.
Як бачимо, наведет визначення дають ч^ке уявлення про сферу Тх застосування. При цьому вони е вiдносними. Тх застосування в практичнш площинi залежить вiд великоТ кшькосп факторiв, якi описують ту чи шшу ситуацiю дi!. Тому виникае проблема оцшки наявностi у шдивщуума квалiфiкацiТ, компетентностi, умiння. Це е пщставою застосувати для цього замють термiну «оцшка» термiн «щентифка^я», який передбачае встановлення тотожносп об'ектiв на основi збiгу Тх ознак. Використовуючи процедуру щентифкацп для порiвняння наведених визначень та шформаци, яку мютить табл. 3 можна стверджувати наступне.
Ознаки елеменпв дiяльностi пiд час роботи з традицшними об'ектами зб^аються зi змiстом визначення «квалiфiкацiя». А ознаки пщ час роботи з новими об'ектами - зi змютом визначення «компетентнють». Тому пiдхiд, у межах якого елементи дiяльностi мають ознаки колонки 4 табл. 3, будемо називати компетентнюним пщходом до економiчноl безпеки 1ПОП, на вщмшу вiд квалiфiкацiйного пiдходу пiд час роботи з традицшними об'ектами. Визначальним фактом, який пщтверджуе правомiрнiсть застосування такого термшу, е порiвняння змюту термiнiв «проявлена дiяльнiсть» та «компетентнють» з метриками ознак та реалiзацiТ дiяльностi визначення термiну «економiчна безпека 1ПОП» [6]. У табл. 4 наведет змютовно адекватнi словосполучення цих термов.
Таблиця 4
Порiвняння змiстовно адекватних словосполучень з визначень термов «проявлена дiяльнiсть», «компетентнiсть», «економiчна безпека 1ПОП»
№ Терм1ни
Компетентнють, проявлена д1яльнють Економ1чна безпека 1ПОП
1 Нестандарты ситуацп Нестаб1льне, жорстко конкурентне динам1чне середовище
2 Узагальнен1 вм1ння 1ндив1да в сполученш з предметними вм1ннями та знаннями Достатн1сть у прац1вника знань, принцитв (закон1в), метод1в, засоб1в (компетентност1)
3 Адекватна самооцшка 1ндив1дуума в конкретно ситуацИ Усвщомлена суб'ективна оц1нка (характеристика......) д1яльност1
Сшльний аналiз наведеноТ в табл. 1, 2, 3 шформаци дае пщстави висунути вимоги, у першу чергу, до компетентнюного свiтогляду управлiнцiв 1ПОП. Тх можна подати у виглядi чотирьох-елементноТ системноТ моделi (рис. 8). Як бачимо, для успшноТ дiяльностi в конкретнiй службi бажано мати превалюючим один з компоненпв св^огляду (мислення). При цьому усi iншi компоненти також обов'язково потрiбно мати, але з меншим ступенем розвинення. На вщмшу вщ вимог до служб компоненпв системи, до пра^вниш та управлiнцiв служби оцiнювання висуваються вимоги рiвнозначноl важпивостi усiх чотирьох компоненпв свiтогляду. Ця вимога повнютю спiвпадае з вимогами принципу комплексносп системного пiдходу, який вимагае в управлшт наявностi дженералiста, який не повинен мати превалюючi важелi вщносно одного з будь-яких компоненпв системи [33, с.18], i, в першу чергу, важелi мислення.
Перераховат особливостi визначають сутнiсть компетентнiсного пщходу. Тх можна розглядати як якюну основу кiлькiсного аспекту економiчноТ безпеки 1ПОП. Без кiлькiсного аспекту сьогодт не може iснувати жодна наука. Це пщтверджують i вiдомi висловлювання I. Канта та Леонардо да Винчи «в кожнш
138 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
природничш науц мiститься стiльки iстини, сктьки в нiй е математики» [55]; «шякоТ достовiрностi немае в науках там, де неможливо прикласти ш одшеТ з математичних наук, i в тому, що немае зв'язку з математикою» [56].
Рис. 8 Системна модель компонент компетентнюного св^огляду управлiнцiв
1ПОП
Виявлена сукупнiсть особливостей компетентнюного пщходу до економiчноТ безпеки 1ПОП доводить, що в якост специфiчного математичного пiдходу до формального апарату його реалiзацN, i, в першу чергу, реалiзацil функци оцшювання, доцiльно обрати апарат теори неч^ких множин. Сьогоднi основнi положення такого пщходу з устхом застосовуються в таких галузях, як штучний штелект, лiнгвiстика, пошук шформаци, процеси прийняття ршень, психологiя, право, економiка [57, с. 19-20]. Наведений перелк галузей сильно корелюеться з тими галузями знань, ям визначають компетентнiсть сучасного фахiвця з економiчноl безпеки. Це пщвищуе вiрогiднiсть того, що можна буде на единш математичнiй основi описати коло явищ та процеав, якi пов'язанi iз забезпеченням економiчноl безпеки 1ПОП.
Порiвняльний аналiз елементв математичних апаратiв, якi, на нашу думку, найбтьш пiдходять до описаних вище якюних особливостей компетентнiсного та квалiфiкацiйного пiдходiв, дозволяе пiдтвердити обфунтованють вибору теори нечiтких множин у якост единого специфiчного математичного пщходу компетентнюноТ методологи оцiнювання економiчноТ безпеки 1ПОП (табл. 5). Теорiя неч^ких множин сьогоднi вже почала застосовуватися для розгляду економiчноТ безпеки суб'ектв господарювання [58 ]. Але це ттьки першi кроки в цьому напрямку.
З наведеноТ вище шформаци можна зробити наступний висновок. Систему оцшювання доцтьно представити як шструментарш, який буде реалiзовуватись службою оцшювання. Бажано, щоб ТТ спiвробiтники володти Н1КС-мисленням. За
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 139
основу шструментарш потрiбно взяти положення теори оцiнювання, згiдно з якими оцшку треба розглядати як чотирьох-компонентну модель
= (£, ОЬ, В, Д) з наступними компонентами: £ - суб'ект оцшки, ОЬ - об'ект
оцшки, В - база оцшки, Ь - лопка оцшки [59]. Ця модель в графiчному виглядi наведена на рис. 9.
Таблиця 5
Порiвняльний аналiз елеменпв математичного апарату квалiфiкацiйного та
компетентнюного пiдходiв
№ Елементи математичного апарату Квал1ф1кац1йний п1дх1д Компетентнюний п1дх1д
1 Базовий математичний апарат апарат теорИ ймов1рност1 апарат теорИ неч1тких множин
2 Базов1 поняття 1мов1рнють (1мов1рн1сна м1ра) функц1я приналежност1
3 Вихщы дан1 випадков1, неч1тко вщом1 величини невизначен1, неч1тко задан!
4 Зм1нн1 числов1 неч1тк1 величини й л1нгв1стичн1 зм1нн1
5 Вщносини м1ж зм1нними описуються функц1ональними або регресмними залежностями описуються неч1ткими висловлюваннями
6 Складн1 в1дносини ч1тк1 алгоритми неч1тк1 алгоритми
Рис. 9. Системна модель оцшки економiчноl безпеки
140 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Як бачимо, оцшювання - це процес вимiру, який полягае у переводi показнимв простору властивостей дiяльностi в проспр показникiв безпеки завдяки реалiзацiТ в просторi мiр принципiв порiвняння та вiдношення. Таке визначення повнютю корелюеться з концепцiею оцiнювання як теоретичного ядра та методологи наукових дисциплш, ям вивчають закономiрностi, принципи, лопку й алгоритми оцiнювання об'еклв та процесiв [60]. Тому в якосп бази для розробки методолопчноТ основи оцiнювання економiчноТ безпеки пщприемств доцiльно використати аксiоми та принципи теори оцiнювання. Традицiйно теорiя оцшювання розглядаеться як складова загальноТ квалiметрiТ, яка вивчае та реалiзуе методи мльмсноТ оцiнки якостi [61]. Але згщно з моделлю [62], ямсть та безпека - це пов'язан категорiТ цiлiсного розгляду життедiяльностi будь-якого об'екту. Мiж цими категорiями юнуе межа суб'ективного переходу вiд комфортного стану (оцшюеться показниками якостi) до некомфортного стану (оцшюеться показниками безпеки). При цьому в будь-якому стаж, в будь-ямй сферi вiдбуваеться оцшювальна дiяльнiсть, яка базуеться на категори «оцiнка», яка е «фiлософською категорiею, що означае аксiологiчне вiдношення людини до усього нормативно представленого рiзноманiття предметних вттень людськоТ життедiяльностi i можливостей Тх пiзнавального i практичного освоення» [63].
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку. В якостi епiграфа до даноТ статi можна було б взяти ви^в О.М. Ляшенко, який вже був використаний в одному з розд^в монографи [64]: «Якщо «бути у безпецЬ означае «володiти ситуа^ею», то «володiти ситуацiею», перш за все, означае вм^и ситуацiю оцшювати». Оцiнка (оцiнювання) економiчноТ безпеки пщприемств на сьогодш залишаеться однiею з найменш теоретично та методолопчно розроблених питань в наущ яку позначають по^зному: сек'юретологiя, екосесент, екосестейт та шш. При цьому практично жодна з робгг в цiй науц не виконуеться без проведення оцшювання економiчноТ безпеки. Тому на сьогодш накопичено велику мльмсть експериментальних даних, ям неможливо порiвнювати мiж собою, робити Тх сшльну обробку, ^ як наслiдок, розширювати Тх застосовання в практичнш дiяльностi. Поява вщносно нового типу пiдприемств - шновацшних проектно орiентованих- загострила проблему вщсутносл методик та методiв оцiнки стану економiчноТ безпеки, якi б були розроблен на методологiчних та теоретичних положеннях економiчноl науки, адекватних сучасному стану св^овоТ економiки, в першу чергу, як економки знань, проектноТ економiки, яка функцiонуе в суспшьсга ризику. В таких умовах оцшювання повинно стати самостшною функцiею i структурою, вiдокремленою вiд iнших структур пщприемств, у тому чи^ й вщ служби безпеки. Тобто вона повинна на пщприемс^ стати аналогом служби статистики в державу головним завданням якоТ е збiр, обробка, аналiз та надання для використання статистичноТ iнформацiТ про явища та процеси, ям вiдбуваються в державу для подальшого прийняття управлiнських р^ень вiдповiдними органами. Статистика дае сигнали про небезпеку в окремих частинах мехашзму управлшня. Вiдокремленiсть статистики вщ процесу прийняття рiшень забезпечуе суттеве пiдвищення достовiрностi тiеТ iнформацiТ, яка передаеться органам, що приймають р^ення. ^ органи завжди мають власну зацкавленють у значеннях тих показнимв та iндикаторiв, якi Тм потрiбнi для прийняття рiшень, тому завжди намагаються Тх викривити. Це пов'язано з тим, що оцшювання е суб'ективною формою вщображення об'ективноТ реальносп [65]. Представлеш результати дослiдження пщтверджують доцiльнiсть такого пiдходу для формування системи оцшювання як незалежного компонента системи економiчнот безпеки шновацшних проектно орiентованих пщприемств. В подальшому потрiбно забезпечити систему оцiнювання вiдповiдними методолопчними положеннями, методами та
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 141
шструментами реалiзацп IT основноТ функци - збору, обробки, аналiзу та надання для використання шформаци про рiвень безпеки/небезпеки пщприемства, для подальшого прийняття управлшських рiшень вiдповiдними компонентами системи економiчноl безпеки пiдприeмства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бек, У. От индустриального общества к обществу риска [Текст]/ Ульрих Бек. THESIS, 1994, вып. 5. - С. 161-168.
2. Дорошко, М.В. Пересечение понятий «экономическая безопасность» и «информированность ЛПР» [Электронный ресурс] / М.В. Дорошко. - Режим доступа : http://dspace.nbuv.qov.ua/bitstream/handle/123456789/24537/36-Doroshko.pdf?sequence=1.
3. Поплавська, Ж.В. Безпека як стратепчний вимлр [Текст] / Ж.В. Поплавська, А.М. Л1манський // Вюник економки транспорту i промисловост1, 2012. - № 38, С. 115-118.
4. Ковтун, Т.В. Сутнють економ1чноТ безпеки пщприемства в умовах нестабтьност економ1чного середовища [Текст] / Т.В. Ковтун // Вюник економки транспорту i промисловост1, 2012. - № 40. - С.165-168.
5. Симонов, С.Г. Оценка экономической безопасности предпринимательских структур: теоретико-методический аспект [Электронный ресурс] / С.Г. Симонов, Н.К. Карашаш // Вестник Омского университета. Серия «Экономика», 2011. - № 1. - С. 177-182. - Режим доступа: http://cvberleninka.ru/article/n/otsenka-ekonomicheskov-bezopasnosti-predprinimatelskih-struktur-teoretiko-metodicheskiy-aspekt.
6. Россошанська, О.В. 1нновац1йна активнють прац1вник1в як фактору економ1чноТ безпеки шновацмних проектно-ор1ентованих пщприемств [Текст] / О.В. Россошанська // Економка. Менеджмент. Пщприемництво. Зб. наук. праць. - Луганськ: Схщноукр. нац. ун-т 1м. В.Даля, 2013. - № 25 (I). - С. 169-178.
7. Козаченко, Г. В. Екосесент: змют, предмет i структура [Електронний ресурс] / Г.В. Козаченко, Л.е. Шульженко // Б1знес 1нформ, 2014. - № 2. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.qov.ua/UJRN/binf 2014 2 2.
8. Чубукова, О.Ю. Система економ1чноТ безпеки (екосестейт): сутнють, структура [Електронний ресурс] / О.Ю. Чубукова, Т.е. Воронкова // Ефективна економка, 2014. -№2. - Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3169.
9. Котлярова, В.В. Феномен безопасности как объект аксиологической рефлексии [Электронный ресурс] / В.В. Котлярова // APRIORI. Серия: Гуманитарные науки, 2015. -. №4. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/fenomen-bezopasnosti-kak-obekt-aksioloqicheskov-refleksii.
10. Гоголева, Е.Н. Экономическая безопасность как социальный феномен: состояние и проблемы обеспечения в России [Электронный ресурс] / Е.Н. Гоголева // Известия ТулГУ. Гуманитарные науки, 2014. - №3. - Режим доступа : http://cvberleninka.ru/article/n/ekonomicheskava-bezopasnost-kak-sotsialnvv-fenomen-sostoyanie-i-problemy-obespecheniya-v-rossii.
11. Шелудченко, Ж.Н. Основные элементы формирования системы экономической безопасности промышленного предприятия [Электронный ресурс] / Ж.Н. Шелудченко // Управление экономическими системами: Электронный научный журнал, 2011. - № 1(25). - № гос. Рег. Статьи 0421100034. - Режим доступа: http://uecs.mcnip.ru.
12. Орган1зац1я системи формування мехашзму шновацмного забезпечення економ1чноТ безпеки конкурентоздатного пщприемства: монограф1я [Текст] / В.М. Гончаров, Д.В. Молоха, В.Ю. Припотень, Я.В. Васьковська. - Донецьк: СПД Купр1янов В.С., 2010. - 416 с.
13. Мехеда, Н.Г. Складов! економ1чноТ безпеки [Електронний ресурс] / Н.Г. Мехеда, М. Горбань. - Режим доступу:
http://www.rusnauka.com/10 DN 2012/Economics/10 107308.doc.htm.
14. Лотарев, А.Г. Внутршш загрози системи економ1чноТ безпеки суб'екпв господарювання [Текст] / А.Г. Лотарев // Зовншня торпвля. Економ1чна безпека: Зб. наук. праць. - К.: Ун-т економки та права «КРОК», 2012. - №8. - С.82-86.
15. Пчова, Н.Ю. Д1агностика та пщвищення економ1чноТ безпеки пщприемства [Текст]: автореф. дис... канд. екон. наук. : 08.00.04 / Натал1я Юривна Пчова; Нацюнальний прничий уыверситет. - Днтропетровськ, 2010. - 23 с.
142 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
16. Бухвалов, А.В. Эволюция теории фирмы и ее значение для исследований менеджмента [Текст] / А.В. Бухвалов, В.С. Катькало // Российский журнал менеджмента Том 3.- № 1, 2005. - С. 75-84.
17. Клейнер, Г.Б. К вопросу о концепции и определении понятия предприятие [Электронный ресурс] / Г.Б. Клейнер, Н.Б. Нагрудная // Материалы Пятнадцатого Всероссийского симпозиума "Стратегическое планирование и развитие предприятий". Под ред. чл.-корр. РАН Г.Б. Клейнера. - Т. 1. Секция 1 "Теоретические проблемы стратегического планирования на микроэкономическом уровне". - М.: ЦЭМИ РАН Москва, 2014. — С. 101-105. - Режим доступа: http://www.cemi.rssi.ru/publication/sborniki/svmpozium/15%20Svmp/section1.pdf.
18. Россошанская, О.В Сутнють економiчноï безпеки шновацмних проектно-орieнтованих пщприемств з позицп рiзних зацкавлених сторш в контекст вартюного пщходу до управлЫня [Текст] / О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля, 2012. - № 2 (42). - С. 136-144.
19. Довщник квалiфiкацiйних характеристик професш пра^вниюв «Безпека господарсько1 дiяльностi пщприемства, установи, оргаызацп» [Текст] / Л.В. Гнилицька, О.1. Дiчек, О.1. Захаров та н - К.: Дорадо-Друк, 2011. - 57 с.
20. Положение «О службе безопасности» [Электронный ресурс] / Режим доступа : http://d-instrukciva.ru/polozheniva-ob-otdelach/polozhenie-o-sluzhbe-bezopasnosti.
21. Положение о службе безопасности предприятия [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://hr-portal.ru/doki/polozhenie-o-sluzhbe-bezopasnosti-predprivativa.
22. Положение о службе экономической безопасности (на примере финансовой компании) [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.s-director.ru/docs/view/18.html.
23. Типовое Положение «О службе безопасности предприятия» [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://gabsek.ru/ru/mg-doc/tipovve-dokumentv-i-blanki/proektv/134-variant-tekhnicheskogo-zadaniva.
24. Типовой образец должностной инструкции начальника службы безопасности [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.aup.ru/docs/di/935.htm.
25. Должностная инструкция Начальника службы безопасности [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://d-instrukciva.ru/rukovoditeli-direktora/dolzhnostnava-instruktsiva-nachalnika-sluzhbi-bezopasnosti.
26. Должностная инструкция начальника службы безопасности ОАО "Компания" [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.oformitelv.ru/doljnostnava instrukciva nachalvnika slujbv bezopasnosti.html.
27. Россошанська, О.В. Сутнють економiчноï безпеки суб'екпв господарювання як сфери економiчноï науки [Текст] / О.В. Россошанська // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2011. - №2(38). - С.161-166.
28. Живко, З.Б. Теоретические основы формирования системы экономической безопасности предприятия [Текст] / З.Б. Живко // Научный диалог, 2013. - № 7(19): Экономика. Право. Политология. - С. 26-40.
29. Шкарлет, С.М. Формування економiчноï безпеки пщприемств засобами активiзацiï |'х Ыновацмного розвитку [Текст]: автореф. дис. ... д-ра. екон. наук: 08.00.04 / С.М. Шкарлет; ДВНЗ «Кив. нац. економiчн. ун-т iменi Вадима Гетьмана. - К., 2008. - 33 с.
30. Зачосова, Н.В. Формування комплексно! системи економiчноï безпеки компашй з управлЫня активами Ыститупв сптьного Ывестування [Текст]: автореферат дис. канд. економ. наук: 21.04.02/ Н.В. Зачосова / Ушверситет економки та права «КРОК». - К., 2011.
- 21 с.
31. Овчаренко, G.I. Методолопя формування та узгодження цтей у системi економiчноï безпеки пщприемства [Текст]: автореферат дис. док. економ. наук: 08.00.04 та 21.04.02/ G.I. Овчаренко / СНУ iм. В. Даля. - Северодонецьк., 2015. - 40 с.
32. Щедровицкий, Г.П. Оргуправленческое мышление: идеология, методология, технология. Курс лекций [Текст] / Из архива Г. П. Щедровицкого. - Т.4. - М. : Путь, 2000.
- 384 с.
33. Рач, В.А. Методолопя системного пщходу та наукових дослщжень: Навчальний поабник [Текст] / В.А. Рач, О.В. 1гнатова, А.Ю. Борзенко^рошыченко. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля, 2013. - 252 с.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 143
34. Россошанская, О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели [Текст] / О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: : вид-во СНУ iM. В. Даля, 2000. - №1(1). - С.57-62.
35. Клейнер, Г.Б. Системно-интеграционная теория предприятия и эволюционный подход [Электронный ресурс] / Г.Б. Клейнер // доклад на VI Международном Симпозиуме по эволюционной экономике Пущино, Россия, 23-24 сентября 2005. - Режим доступа: nashaucheba.ru/v54014/?cc=1&v.
36. Корнаи, Я. Системная парадигма [Электронный ресурс] / Я. Корнаи // Вопросы экономики, 2002. - №4. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.vopreco.ru-rus-archive.files/n4 2002.html.
37. Rossoshanska, O. System-integration model of enterprise activity as a research object of the enterprise economic security [Text] / O. Rossoshanska // Actual problems of modern economy development: Collection of scientific articles. -Thorpe-Bowker®, Melbourne, Australia, 2015.- Р. 275-280.
38. Рач, В.А. Экономическая безопасность и пространство проекта организации в аспекте целостной системности [Текст] / В.А. Рач, О.В. Россошанская, Е.М. Медведева // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: Схщноукрашський нацюнальний ушверситет iм. В.Даля, 2010. - № 4 (36). - С.62-74.
39. Оптнер, С. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем [Электронный ресурс] / С. Оптнер . -Режим доступа: http://www.ckp.ru/biblio/o/optner/index sys.htm
40. Ярочкин, В.И. Основы безопасности бизнеса и предпринимательства. [Электронный ресурс] / В.И. Ярочкин, Я.В. Бузанова. - М.: Академический Проект: Фонд «Мир»,2005. -208 с. - («Технологии безопасности») Режим доступа: http://bwbooks.net/books/economic/yarochkin-vi/2005/files/osnovibezopasnosti2005.pdf.
41. Идов, Р. Утечки информации: экономические эффекты [Электронный ресурс] / Р. Идов. - Режим доступа: http://www.cfin.ru/appraisal/info leakage.shtml.
42. Цёхла, С.Ю. Программа создания службы экономической безопасности на предприятии [Текст] / С.Ю. Цёхла // Экономика Крыма, 2013. - №1(42). - С.195-199.
43. Пригунов, П.Я. Дiяльнiсть фахiвцiв з економiчноí безпеки як об'ект наукових дослщжень [Електронний ресурс] / П.Я. Пригунов // Науковий вюник Мiжнародного гумаштарного ушверситету. Сер. : Економка i менеджмент, 2013. - Вип. 6. - С. 128-136. -Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu eim 2013 6 24.
44. Рач, В.А. Инновационное развитие: модель тройной спирали в контексте системноцелостного видения [Текст] / В.А. Рач, Е.М. Медведева, О.В. Россошанская, А.В. Евдокимова // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: материалы XVI межд. науч.-практ. конф., Алушта, 12-16 сентября 2011 г. - Симферополь: ИТ АРИАЛ, 2011. - С.157-163.
45. Creating trust in the digital world. Global Information Security Survey 2015 [Electronical resource]. Available at: http://www.ey.com/GL/en/Services/Advisory/ey-global-information-security-survey-2015.
46. Лукашевич, В.К. Модели и метод моделирования в человеческой деятельности [Текст] / В.К. Лукашевич / Науч. ред. Л.В. Уваров. - Мн.: Наука и техника, 1983. - 120 с.
47. Стан розвитку науки i техшки, результати науково', науково-техшчно''', шновацшно''' дiяльностi, трансферу технолопй за 2012 рк . Аналп"ична довщка [Текст] / Державне агенство з питань науки, шновацш та шформатизацп Укра'ни. - К.: 2013. - 217 с.
48. Артемьев, В. Экономическая безопасность предприятия [Электронный ресурс] / В. Артемьев. - Режим доступа: http://hrliga.com/index.php?module=profession&op=view&id=718.
49. Ващенко, Н.В. Структура и функции экономической безопасности предприятия [Электронный ресурс] / Н.В. Ващенко, А.А. Яцук // Режим доступа: http://www.rusnauka.com/20 PRNiT 2007/Economics/23807.doc.htm
50. Хубка, В. Теория технических систем. Пер. с нем. [Текст] / В. Хубка. - М.: Мир, 1987. -208 с.
51. Кириченко, О.С. Управлшня системою економiчноí безпеки шновацшно-активних пщприемства [Текст] : автореф. дис... канд. екон. наук. : 21.04.02 / О.С. Кириченко; Ушверситет економки та права «КРОК». - К., 2013. - 25 с.
144 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
52. Бияков, О.А. Теория экономического пространства: методологический и региональный аспект [Электронный ресурс] / О.А. Бияков // Издательство Томского университета . -2004. - Режим доступа: www.vtit.kuzstu.ru/books/shelf/book7/doc/second.html.
53. Россошанская, О.В. Качественная основа количественного аспекта компетентностной методологи в управлении проектами [Текст] / О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2009. - № 1 (29). - С.75-81.
54. Рач В.А. Идентификация компетентности в сфере управления проектами / В.А. Рач, О.В. Бирюков // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2007. - № 1 (21). - С. 143-159.
55. Кант, И. Цитаты о науке [Электронный ресурс] / Иммануил Кант. Режим доступа: http://www.mircitaty.com/kant.html.
56. Афоризмы и цитаты о науке [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.detskiysad.ru/aforizm/citaty o nauke.html.
57. Алтунин, А.Е. Модели и алгоритмы принятия решений в нечетких условиях: монография [Текст] / А.Е. Алтунин, М.В. Семухин. - Тюмень: Изд-во Тюменского государственного университета, 2000. - 352 с.
58. Марущак, С.М. Методика оцЫки рiвня еконоiчноí безпеки пщприемства на основi теори неч^ких множин [Текст] / С.М. Марущак // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету, 2011. - № 5. - Т. 1.- С. 16-21.
59. Теория оценивания [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.finwords.ru/wfirs-906-3.html.
60. Сутужко, В.В. Проблема оценки в философии и науке XX века [Электронный ресурс] / В.В. Сутужко // Известия Саратовского университета. Новая серия. Сер.: Философия. Психология. Педагогика, 2010. - Вып. 4. - С. 47-53. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/obschenauchnye-aspekty-teorii-otsenki.
61. Оценка качества. Структура квалитологии [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.klubok.net/article244.html.
62. Россошанська, О.В. Безпека та безпечнють як характеристики комфортного стану цтого [Текст] / О.В. Россошанська // Вюник Схщноукра'шського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля, 2011. - Вип. 3 (157). - Ч. 2. - С.62-66.
63. Плотников, В.И. Оценка [Электронный ресурс] // Общие проблемы философии науки: Словарь для аспирантов и соискателей / сост.и общ. ред. Н.В. Бряник ; отв. ред. О.Н. Дьячкова. - Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2007. - 318 с.- Режим доступа: http://sci.house/filosofiya-nauki/otsenka-65884.html.
64. Ризики, безпека, кризи i сталий розвиток в економщг методологи, модели методи та прийняття ршень. Монографiя [Текст] / Пщ заг. ред. С.К. Рамазанова. - Луганськ: вид-во «Ноулщж», 2012. - 948 с.
65. Сутужко, В.В. Феномен оценки в социальном бытии и позании [Текст]: автореф. дис. ... д-ра. философ. наук: 09.00.11 / В.В. Сутужко; Саратовский государственный университет им. Н.Г. Чернышевского. - Саратов, 2013. - 36 с.
Рецензент статт
д.е.н., проф. Козаченко Г.В.
Стаття рекмоендована до публкацп 31.10.2015 р.
Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
145
