CC BY
37
экономика и управление предприятием
вщомого бренду виступае важливим фактором в роз-витку його дiяльностi та прибутковост! Бренди вггчиз-няних туристичних тдприемств потребують належно! оцiнки !х вартосп, але нажаль не всi методики дають об'ективнi результати оцiнки. Також слвд зазначити, що майже не звертаеться увага щодо оцiнки вартост брендiв пiдприемств туристично! сфери, що дае мож-ливостi до подальшого та бiльш глибокого !х вивчення. Визначення ринково! вартостi бренду туристичного тд-приемства сприятиме не тшьки успiшним та довготри-валим взаемоввдносинам iз партнерами, але i призведе до розширення цiльово'i аудиторы.
Литература
1. Aaker, D. Strategic market management [Text] / David Aaker. — Ed. 7. — John Wiley&Sons, Inc., 2005. — 256 p.
2. Ambler, T. The trouble with brand valuation [Text] / T. Ambler, P. Barwise // Journal of Brand Management. — 1998. — Vol. 5, № 5. — P. 367-377. doi:10.1057/bm.1998.25
3. Бонтур, А. Омолодження Бренду [Текст]: пер. з франц. / А. Бонтур, Жан-Жак Лейю. — К.: Companion group, 2008. —320 c.
4. Middleton, S. Build a brand in 30 days [Text] / Simon Middle-ton. — Capstone publishing Ltd., 2010. — 336 p.
5. Clifton, R. Brand and branding [Text]: The economist book / R. Clifton, J. Simmons. — Bloomberg press, 2004. — 256 p.
6. Randall, G. Branding [Text] / Geoffrey Randall. — Kogan page Ltd, 2003. — 212 p.
7. Ward, R. Brand valuation: The times are a changing [Text] / R. Ward, R. Perrier // Journal of Brand Management. — 1998. — Vol. 5, № 4. — P. 283-289. doi:10.1057/bm.1998.15
8. Мальська, М. П. М1жнародний туризм i сфера послуг [Текст] / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Гашч. — К.: Знання, 2008. — 661 с.
ISSN 222Б-37В0
9. Рейтинг туристичних шдприемств Украши [Електронний ресурс] // Журнал Кореспондент. — Режим доступу: \www/ URL: http://korrespondent.net/business/companies/1266803-rejting-turoperatorov-ukrainy-kto-est-kto. — 29.09.2011.
10. Современная практика определения стоимости бренда [Текст] // Бренд-менеджмент. — 2012. — № 06(31). — С. 346.
ОСОБЕННОСТИ ОЦЕНКИ СТОИМОСТИ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БРЕНДОВ ТУРИСТИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Исследованы особенности использования брендов туроператоров в деятельности турагентов из семи регионов Украины, что свидетельствует о том, что самым дорогим брендом является Tez Tour. Определено, что наличие бренда предоставляет предприятиям туристической сферы многочисленные преимущества. Исследовано, что для турагентов необходимым остается формирование индивидуального имиджа в конкурентной среде туристических агентств.
Ключевые слова: бренд, брендинг, стоимость бренда, туристическое предприятие, туроператор, турагент, туристический продукт.
Авдан Оксана Григорiвна, астрант, викладач, кафедра го-тельно-ресторанного та тyристичного бiзнесy, Ктвський нащональний торговельно-економiчний yнiверситет, Украта, e-mail: [email protected].
Авдан Оксана Григорьевна, аспирант, преподаватель, кафедра гостинично-ресторанного и туристического бизнеса, Киевский национальный торгово-экономический университет, Украина.
Avdan Oksana, Kyiv National University of Trade and Economics, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК 330.341.1 001: 10.15587/2312-8372.2015.37866
лук'яненко о. д. СИСТЕМНА 1ДЕНТНФ1КАЩЯ
ШНОВАЩй У СУЧАСН0МУ ФОРМАТ IX КЛАСИФШАЦП
Дослгджуються актуальнг проблемы класифтацп тновацш. Розглянуто еволюцт сучасних теорш гнновацш в контекстг тенденцш постглобалгзацгг, визначено ознаки гхньог класифтацп з видгленням ступеню захисту прав гнтелектуальног власностг та конкретизацгею видгв за тра-дицгйними ознаками. Удосконалено позицюнування тновацш за джерелами гхньог появи, способом виникнення, сферами дгг, ефективнгстю. Особлива увага придглена економгчним, управлгнським, органгзацшним тновацгям.
Клпчов1 слова: класифгкацгя тновацш, економгчнг тновацгг, управлгнськг тновацгг, органгзацшш тновацгг, ефективнгсть тновацш.
1. Вступ
У процес еволюцн теорп шновацш, що в щлому вщображала напрями наyково-технологiчного прогреcy i масштаби ïx практичного впровадження, новi умови i фактори економiчного розвитку i конкурентоспро-можносп, постшно змшювався i удосконалювався методолопчний формат ïx дослвдження. Одночасно
оновлювалась класифжащя шновацш, ввдображаючи новi прояви науково-технолопчного процесу та змь ни у cтрyктyрi шновацшних процеив на мжро- та макрорiвняx.
В умовах глобальноï шформатизацн, iнтелектyалiза-цн та iндивiдyалiзацiï актyалiзyeтьcя проблема cиcтемноï вдентифжацп шновацш, яка б адекватно вщображала щ об'ективш тенденцн.
I 60
технологический аудит и резервы производства — № 1/5(21), 2015, © Лук'яненко О. Д.
ISSN 222Б-3780
экономика и управление предприятием
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
У загальнонауковому i фундаментальному плаш про-блемi визначення економiчноi природи та ролi шновацш у економiчному розвитку значну увагу придшили за-рубiжнi та вичизняш вченi: Л. Антонюк, А. Анчишкш, Дж. Бернал, Н. Кондрат'ев, С. Кузнец, Д. Лук'янен-ко, А. Мазараю, Г. Менш, I. Павленко, 6. Панченко, А. Поручник, Е. Тофлер, К. Фрiмен, I. Шумпетер, Ю. Яковець.
Окремi прикладнi аспекти дослвдження iнновацiй у контекстi становлення економжи знань та ii креативного сектора дослщжено переважно зарубiжними вченими [1-3], якi мають достатнш емпiричний мате-рiал для комплексного аналiзу реального iнновацiйного прогресу. Росшсью вченi акцентують увагу, насамперед, на необхщносп оцiнки людського капiталу та шнова-цiйного потенцiалу своei кра'ни [3, 4].
Разом iз тим, проблематика науковоi iдентифiкацii та класифжацп iнвестицiй залишаеться актуальною у за-рубiжнiй i, особливо, вiтчизнянiй економiчнiй науцi. З одного боку, як шякий iнший об'ект класифiкацii, шновацп за своею природою е динамiчними i практично невичерпними. З шшого боку, науково обгрунтована 'х класифжащя за очевидними на сьогоднi та актуальними у осяжнш перспективi ознаками i вiдповiдними ним видами дае можливкть: по-перше, представити шновацп як систему з точки зору шновацшного тдприем-ництва [5, 6]; по-друге, уточнити понятшний апарат при поглибленому дослщженш генезису iнновацiй у контек-стi 'х розробки та комерцiалiзацii [7]; по-трете, посилити наукову обгрунтовашсть комплексного та селективного застосування технологш та iнструментiв iнновацiйного менеджменту.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ектом до^дження е процеси диверсифжацп ш-новацiйноi дiяльностi у глобальному середовищь
Метою статтi е визначення i обгрунтування сучас-них ознак класифжацп iнновацiй, з акцентацiею уваги на поглибленому дослвдженш природи та системнш iдентифiкацii економiчних iнновацiй.
Основт завдання дослгдження орiентовано на уза-гальнення та системну iдентифiкацiю класифжацшних ознак, вiдповiдну структуризацiю iнновацiй, пошук но-вiтнiх класифiкацiйних нiш.
4. Матер1али та методи дослщження
Враховуючи, насамперед, академiчну спрямованiсть дослiдження, використано монографiчнi працi про-вiдних зарубiжних та вiтчизняних вчених, матерiали мiжнародних органiзацiй (ЮНКТАД та ВО1В), попе-реднi результати дослiджень кафедри мiжнародного менеджменту ДВНЗ «Ки'вський нацiональний еконо-мiчний унiверситет iменi Вадима Гетьмана», 1нтернет-ресурси.
Методологiчною основою дослiдження е кторико-логiчний метод, що ввдображае еволюцiю iнновацiй, системно-структурний аналiз кнуючих 'х класифiкацiй, методи якiсних порiвнянь ознак та рiзновидiв iнновацiй i прогностичних оцiнок 'х розвитку.
5. Результати дослщжень проблеми сучасно! щентифшаци шновацш
Маючи тисячолiтню iсторiю, iнновацii як практично та соцiально значимий феномен i предмет спецiальних наукових дослщжень стали у ХХ ст., що, на погляд автора даноi роботи, зумовлено не пльки яюсними науково-технологiчними змiнами, але й масштабними процесами 'х економiзацii та iнтернацiоналiзацii.
Характеризуючи теорп iнновацiй як «дитя минулого столггтя», Ю. Яковець у сучаснш iсторичнiй ретроспек-тивi видшяе так i три знаковi етапи: 1910-1930 р.р. — формування фундаментальних основ теорп, що вщо-бражала перюд базових iнновацiй;1940-1960 р.р. — розвиток i реалiзацii базових iнновацiйних iдей попе-реднього перiоду; з середини 1970-х р.р. — осмислення нових технолопчних проривiв п'ятого технолопчного укладу з хвилями базових та епохальних шновацш [8].
Разом iз тим, важко погодитись iз твердженням, що цей (третiй) перiод охватить i першi десятилiття XXI ст., оскшьки домiнуюча постiндустрiальна парадигма розвитку, що лежить в його основу вже на початку нового столитя значно еволюцюшзувала. Насамперед, мова йде про реальне становлення глобально' економжи та дина-мiчний розвиток в '' структурi прогресуючих сегменпв, з одного боку, iнформацiйноi, «ново'» та вiртуальноi, а з другого — шновацшно', знаннево', iнтелектуальноi, креативно' економж [9]. 1ншими словами глобалiзацiя у всiх 11 позитивах i негативах, зумовлюе початок четвертого етапу розвитку теорп шновацш, коли дослщницький штерес фокусуеться на новишх тенденцiях вже по-сутi постглобалiзацii — перехвд вiд глобальних ресурсiв до глобальних технологш, ввд глобального тдприемництва до глобально' iнновацiйностi, вiд глобально'' економiза-цп до глобально' iнтелектуалiзацi', вiд глобально' ш-форматизацп до глобально' креатизацп, вiд глобально' конкуренцп до глобального лiдерства.
Зародження уах новiтнiх тенденцiй i процесiв зу-мовлюють переосмислення багатьох базових категорш i понять, сформованих у межах традицшно' iнноватики, оновлення методологи та шструментарт класифжа-ци iнновацiй. Узагальнення та щльове селектування вiдповiдних наукових пiдходiв i методичних прийомiв дозволяе достатньо чико визначити наступнi ознаки класифжацп iнновацiй (рис. 1).
Рис. 1. Ключсш ознаки систематизаци шновацш
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/5(21], 2015
Традицшно, видiляючи за ознакою «джерело появи» iнвестицii в результатi науково-технолопчного прогресу та внаслiдок нових потреб, а за ознакою «споаб ви-никнення» — вiдкриття, винаходи, рацiоналiзаторськi пропозицii [7], слiд, на погляд автора, акцентувати увагу на шщаторах шновацш, якими за думкою Ю. Яков-ця [8] виступають вчеш, винахiдники, люди творчих професiй, полиичш i державнi дiячi та военачальники. З одного боку, це ввдповвдае новггнш тенденцii глобаль-ноi iндивiдуалiзацii, а з другого — э вагомим аргументом стосовно видшення новоi ознаки класифiкацii шнова-цiй, а саме — «стутнь захисту прав iнтелектуальноi власносп».
Слiд пiдкреслити, що в сучаснiй економiцi штелек-туальна власшсть використовуеться практично у вах видах дiяльностi суб'ектiв бiзнесу i являе собою по-сутi невичерпний ресурс розвитку на вщмшу вiд природних та матерiальних ресурсiв.
Вiдображаючи еволющю, з одного боку, оргашзацш-них форм науково-технолопчного прогресу, а з другого — безпосередньо ввдносин власносп, 1нститут штелекту-альноi власностi у його сучасному розумшш охоплюе об'екти, джерела, процеси та результати науковоi та iнновацiйноi дiяльностi i е не просто невщ'емними, а фундаментально прюритетними у нацiональних, репо-нальних та глобальнш iнновацiйних системах [10, 11].
На погляд автора, доцшьно видшити наступнi ви-ди шновацш: не захищеш, нацiонально захищенi, мiж-народно захищенi в межах репональних (бвропа, СНД) патентних систем, глобально захищеш в межах перю-дичного (США, Япошя, 6С) патентування.
Зрозумшо, що така iдентифiкацiя iнновацiй апрiорi передбачае врахування рiвня '¿х новизни — епохальш, базиснi, полiпшуючi, мжрошновацп; вiдкриваючi, замь щуючи, ретроiнновацii; псевдо- та антшнновацп.
На сьогоднi ТНК-патентотримачi базуються пере-важно у найбшьших розвинутих економiках свiту, що забезпечуе збереження науково-технолопчного лщерства останнiх у найбшьш перспективних високоприбуткових сегментах глобального ринку. Саме щ краiни шщшють i лобiюють впровадження бiльш жорстких «правил гри» на глобальному ринку прав на об'екти iнтелектуальноi власносп, а проблеми охорони iнтелектуальноi власносп в них прирiвнюються до стратепчних проблем розвитку та нацiональноi безпеки [12].
У глобально регулятивному контекст слвд погоди-тись з вичизняними та зарубiжними дослiдниками про необхщшсть не стiльки жорсткого, скiльки ефективно-го та надiйного режиму охорони прав iнтелектуальноi власностi, здатного забезпечити баланс штереав рiзних краiн, гармошзащю нацiональних законодавств i про-дуктивне мiжнародне спiвробiтництво у цiй сферь При цьому необхiдно, на погляд автора, враховувати, з одного боку, iмперативи i особливостi формування глобального ринку прав на об'екти iнтелектуальноi власносп, а з другого — тенденщю до змiни акценпв iз переваж-но захисту iнтелектуальноi власностi на забезпечення умов для ефективного шновацшного пiдприемства iз захистом швестицш у створення та реалiзацiю об'ектiв iнтелектуальноi власностi.
Класифiкуючи шновацп за ознакою «сфера дп», доцшьно, на погляд автора, виокремити: науков^ ш-формацiйнi та системнi шновацп, а також технолопчш та економiчнi iнновацii (рис. 2).
Сфера до ¡кновщи*!
HayKoai 1нформац1йн1
TexHonoriHHi
1 1
Продукти Процеси
1 1
Система
EKOHOMiqHi
Пгаптичш Сощальн1 Еколопчн1
I
1нтегративн1
Рис. 2. Класифiкацiя iнновацiй за сферою ди
У вiдтворювальному iнновацiйному процеа саме еко-номiчний фактор мае виршальне значення. Ще Й. Шум-петер пiдкреслював ключову роль тдприемщв, функцГ' яких полягають у яюсному реформуваннi виробництва за рахунок винаходiв або нових технологiчних рiшень для випуску нових товарiв, вiдкриття нових джерел сировини, матерiалiв та ринюв, реорганiзацii галузей тощо [13]. В умовах яюсного змiщення акцентiв з проблем власне генерування шновацш до проблем '¿х швестування i ко-мерцiалiзацii та ускладнення ринкiв, економiчнi iнновацii постiйно актуалiзуються, набуваючи нових мотивацш, рис, форм прояву та технологш реалiзацii.
Даючи оцiнку економiчних iнновацiй у контекстi полiтичноi, сощально i екологiчноi iнтегративноi взае-модп, зазначимо, що такий пiдхiд знаходиться в ру^ концепцii сталого розвитку.
У класифжацп безпосередньо «економiчних шновацш» важлива лопка вiдтворювального процесу, тому нами пропонуеться: по-перше, виокремлення швести-цiйних, виробничих, торговельних та забезпечуючи '¿х фiнансових iнновацiй; по-друге, безпосередньо управ-лiнських (продуктових, процесних, трудових) та орга-нiзацiйних шновацш — науково-методичних, консал-тингових, в тому чи^ у аудиторськiй та юридичнш дiяльностi (рис. 3).
Тшно пов'язаною з економiчною класифiкацiею ш-вестицiй е '¿х iдентифiкацiя за джерелами фшансування, яка в сучасних умовах е досить складною. Пропонуеться видiляти iнновацii: особисл, пiдприемницькi, корпора-тивнi; власнi, кредитш, венчурнi;приватнi, державнi, змiшанi; внутрiшнi, зовшшш, спiльнi.
Ефективнiсть iнновацiй пропонуеться оцшювати, з одного боку, за ступенем '¿х реалiзацii (цiлком та частково впроваджеш), а з другого — за рiвнем про-дуктивностi (високий, середнш, низький).
Суттево' корекцГ', на погляд автора, потребуе i кла-сифiкацiя iнновацiй за ознакою масштабу '¿х розповсю-дження. Тут перегляд не тдлягае видiленню точкових, локальних, фiрмових i корпоративних iнновацiй. Одно-часно поряд з галузевими слщ виокремити мiжгалузе-вi iнновацii, поряд з репональними — мiжрегiональнi, а також кластерш та мережевi шновацп, що вщповвдае сучасним пiдходам в оргашзацп глобального iнновацiйно-го бiзнесу. Крiм того, сповна очевидним е щентифжащя
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 1/5(21], 2015
ISSN 222Б-3780
экономика и управление предприятием
J
не т1льки транснацюнальних, але и трансконтиненталь-них, виокремлення в окрему групу мегарегюнальних, а також цивШзацшних та глобальних шновацш.
Рис. 3. Класифшацш дкономчних шновацш
6. Обговорення результат1в системно*! щентифшаци шновацш
Дослщження вщображае, з одного боку, динамiчнi змiни у глобальному шновацшному середовищi, а з другого — яюсного оновлення методологiï та шструмента-рiю наукового аналiзу багатофункщональних та рiзно-рiвневих iнновацiйних процеав. Це робить проблему адекватно' класифжацп iнновацiй не тiльки актуальною, але й критично значимою як для сучасно' теорп, так i практики шновацшного розвитку Оскшьки iнститут штелектуально' власностi е базовим сучасних шнова-цiйних системах, увагу акцентовано на виокремлен-нi вiдповiдноï класифiкацiйноï ознаки з подальшою структурною iдентифiкацiею шновацш в залежност вiд ступеня захищеност прав iнтелектуальноï власностi. Важливою е також здшснена в дослiдженнi корекщя традицiйних класифiкацiйних ознак, насамперед, еко-номiчна з акцентом на системне впорядкування управ-лiнських iнновацiй.
7. Висновки
1. В умовах техно-, шформ- та економiчного гло-балiзму iнновацiï стають основним джерелом конку-рентоспроможного розвитку i водночас предметом по-глиблених наукових дослщжень. Удосконалення ïхньоï класифжацп суттево розвивае сучасний категорiальний апарат, сприяючи зростанню обrрунтованостi практичних ршень в iнновацiйному пiдприемництвi та менеджмента. Ця проблематика знаходиться у ру^ поетапноï еволюцп теорп швестицш та практики '¿х генерацп, комерцiалiзацiï i впровадження у всiх сферах економiчноï дiяльностi для забезпечення суспшьного прогресу.
2. 1нновацп доцiльно класифжувати за ознаками: джерел появи, способу виникнення, суб'екпв шщшван-ня, рiвня новизни та ступеню захисту прав штелектуаль-ноï власностi; сферою дп, масштабом розповсюдження,
джерелами фiнансування та ефектившстю. ¡нтегратив-ний пiдхiд до щентифжацп економiчних, соцiальних та еколопчних iнновацiй формуе теоретичне пiдrрунтя для реалiзацii моделей сталого розвитку краш i регю-тв свiтy При цьому продуктов^ процеснi i трудовi економiчнi iнновацii в сучасних умовах потребують науково-методичноi та консалтинговоi пщтримки.
3. Представлена у статтi оновлена за окремими ознаками нова класифжацшна палира iнновацiй апрiорi не може бути закшченою. У прогностичному плаш сут-тeвi модифiкацii видiв iнновацiй очiкуються у процесi поглиблених оцшок науково-технологiчного прогресу на мiждисциплiнарнiй основi, виявлення нових проявiв iхньоi iнтегративностi як у продукуваннi, так i комерща-лiзацii та ефективносп впливу на глобальний розвиток.
Лггература
1. Chapain, C. Creative clusters and innovation: Putting creativity on the map [Text] / C. Chapain, P. Cooke, L. De Propris, S. MacNeill, J. Mateos-Garcia. — NESTA, November 2010. — 56 p.
2. Lousier, D. Sustainable economy v. knowledge-based economy: an answer? [Electronic resource] / D. Lousier. — Institute of Social Ecology, May 22, 2010. — Available at: \www/URL: http://www.bcise.com/Papers/Sustainable_economy_V-2.pdf. — 20.12.2014.
3. Seki, I. The Importance of ICT for the Knowledge Economy: A Total Factor Productivity Analysis for Selected OECD Countries [Electronic resource] / Ismail Seki // International Conference on Emerging Economic Issues in a Globalizing World. — Izmir, 2008. — P. 72-90. — Available at: \www/URL: http:// eco.ieu.edu.tr/wp-content/proceedings/2008/0804.pdf
4. Вереникин, А. О. Механизм капитализации человеческих активов компании [Текст] / А. О. Вереникин, Г. В. Качалов // Вестник Московского университета. Серия 6. Экономика. — 2014. — № 4. — С. 82-104.
5. Цапенко, И. П. Человеческие ресурсы в сфере науки и технологий: состояние и эффективность использования [Текст] / И. П. Цапенко // Мировая экономика и международные отношения. — 2014. — № 5. — С. 3-15.
6. Павленко, I. А. ¡нновацшне шдприемництво у трансформацией економщ Украши [Текст]: монограф1я / I. А. Павленко. — К.: КНЕУ, 2007. — 248 с.
7. Антонюк, Л. Л. 1нновацп: теор1я, мехашзм розробки та ко-мерщал1заци [Текст]: монограф1я / Л. Л. Антонюк, А. М. По-ручник, В. С. Савчук. — К.: КНЕУ, 2003. — 394 с.
8. Яковец, Ю. В. Эпохальные инновации XXI века [Текст] / Ю. В. Яковец; Международный институт П. Сорокина — Н. Кондратьева. — М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. — 444 с.
9. Лук'яненко, Д. Г. 1мплементащя парадигми економжи знань у стратеги нацюнального економ1чного розвитку [Текст] / Д. Г. Лук'яненко, О. Д. Лук'яненко, О. С. Дорошенко // М1жнародна економ1чна пол1тика. — 2013. — № 19. — С. 5-26.
10. Мазараю, А. А. 1нновацшний потенщал Украши [Текст]: монограф1я / А. А. Мазараю, Т. М. Мельник, В. В. Юхи-менко, В. М. Костюченко, Л. П. Кудирко та ш.; за заг. ред.
A. А. Мазараю. — К.: НТЕУ, 2012. — 592 с.
11. Ходагавський, 6. I. 1нтелектуальна власшсть: економжо-право-в1 аспекти [Текст]: навч. поаб / 6. I. Ходагавський, В. П. Якоб-чук, I. Л. Литвинчук. — К.: «Центр учбово'1 лгтератури», 2014. — 276 с.
12. Базилевич, В. Д. !нтелектуальна власшсть: креатини мета-ф1зичного пошуку [Текст]: монограф1я / В. Д. Базилевич,
B. В. !лын. — К.: Знання, 2008. — 687 с.
13. Шумпетер, Й. Капитализм, Социализм и Демократия [Текст]: пер. с англ. / Й. Шумпетер; под общ. ред. В. С. Автоно-мова. — М.: Экономика, 1995. — 540 с.
СИСТЕМНАЯ ИДЕНТИФИКАЦИЯ ИННОВАЦИЙ В СОВРЕМЕННОМ ФОРМАТЕ ИХ КЛАССИФИКАЦИИ
Исследуются актуальные проблемы классификации инноваций. Рассмотрена эволюция современных теорий инноваций
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/5(21], 2015
63-J
в контексте тенденций постглобализации, определены признаки их классификации с выделением степени защиты прав интеллектуальной собственности и конкретизацией видов по традиционным признакам. Усовершенствовано позиционирование инноваций по источникам их появления, способу возникновения, сферам действия, эффективности. Особенное внимание уделено экономическим, управленческим, организационным инновациям.
Ключевые слова: классификация инноваций, экономические инновации, управленческие инновации, организационные инновации, эффективность инноваций.
Лук'яненко Ольга Дмитрiвна, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра мшнарод-ного менеджменту, Ктвський нащо-нальний економiчний утверситет ш. Вадима Гетьмана, Украта, e-mail: [email protected].
Лукьяненко Ольга Дмитриевна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра международного менеджмента, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана, Украина.
Lukianenko Olha, Vadym Hetman Kyiv National Economics University, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК [338.432:658]:65.012.8.002.6 DOI: 10.15587/2312-8372.2015.37870
Карпенко о. в. 0РГАН13АЩЙН0-ЕК0Н0М1ЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННН ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ШДПРИЕМНИЦТВА В АГР0ПР0МИСЛ0В0МУ КОМПЛЕКС
В статтi проаналiзовано та визначено головш проблемы органiзацiйно-економiчного за-безпечення економiчноí безпеки тдприемшцтва. Мехатзм забезпечення економiчноí безпеки пропонуеться розглядати як сукуптсть управлтських, економiчных, оргатзацшних, правових, мотивац^них шляхiв гармотзацп ттереав тдприемства з ттересами суб'ектiв зовншнього середовища, за допомогою чого забезпечуеться одержання необх^дного обсягу прибутку для пере-бування в стан економiчноí безпеки.
Клпчов1 слова: економiчна безпека, п^дприемництво, складники економiчноí безпеки, оргатза-цшний мехатзм, конкурентоспроможтсть.
1. Вступ
EKOHOMi4Ha безпека тдприемництва вдаграе визна-чальну роль у змщненш безпеки нащонально! еконо-мжи та е передумовою ü стабшьного розвитку 1снуе взаемозалежшсть мiж розвитком тдприемництва та забезпеченням таких функщональних складниюв безпеки держави, як фшансовий, сощальний, технолопчний, продовольчий, зовнiшньоекономiчний, демографiчний, енергетичний та еколопчний. Усвщомлення мюця еко-номiчноi безпеки тдприемництва у системi безпеки нацюнально! економжи змушуе бшьш Грунтовно пiдiйти до дослщження змiсту цiеi економiчноi категорп.
2. Постановка проблемы
Незважаючи на глибину сучасних економiчних на-працювань щодо теоретичних та методичних положень, досить вразливою е правова база регулювання оргаш-зацiйно-економiчного забезпечення економiчноi безпеки пiдприемництва в АПК. Економiчну безпеку тдприем-ництва в АПК необхщно розглядати як сукупнiсть прин-ципiв, методiв та способiв, за яких забезпечуеться еко-номiчний розвиток, конкурентоспроможтсть i стiйкiсть пiдприемства, захист його ресурав, здатнiсть адекватно i без суттевих втрат реагувати на змши внутрiшнього та зовнiшнього середовища.
3. Анал1з дослщжень I публжацм
Вченi В. Амбросов, Т. Маренiч, М. Хорунжий, О. Гаври-ляк, Н. Левковець, I. Шевченко, К. Рачковски, Ф. Шнайдер, Ш. Ротс розглядають економiчний механiзм в економiчнiй теорп як сукупнiсть методiв, форм, шструменпв, через якi чиниться вплив на виробничу дiяльнiсть господарюючих суб'екпв на основi використання економiчних закошв i категорiй для пщвищення '¿х ефективностi. Щодо сутностi поняття «оргатзацшний механiзм», то його розглядають як систему методiв, способiв, прийомiв формування i регулювання вщносин об'екпв з внутрiшнiм i зовнiшнiм середовищем [1]. Розглянувши наведенi визначення, вва-жаемо, що найбiльш повним е шдхщ колективу авторiв на чолi з Козаченко Г. В., як механiзм забезпечення еко-номiчноi безпеки пропонують розглядати як сукуптсть управлшських, економiчних, органiзацiйних, правових, мотивацiйних шляхiв гармонiзацii iнтересiв пщприемства з штересами суб'ектiв зовнiшнього середовища, за допомогою чого забезпечуеться одержання необхщного обсягу прибутку для перебування в сташ економiчноi безпеки [2].
4. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження: регулювання оргашзацшно-еко-номiчного забезпечення економiчноi безпеки тдприем-ництва в АПК.
I 64
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 1/5(21], 2015, © Карпенко О. В.
