CC BY
7
УДК 351:371.2 (460)
https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.1.14
I. П. ЛОПУШИНСЬКИЙ
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ОЯСГО: 0000-0002-7460-7476 В. Д. Ф1Л1ППОВА
СИСТЕМА ВИЩО1 ОСВ1ТИ 1СПАНН В КОНТЕКСТ1 БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ: ДЕРЖАВНОУПРАВЛ1НСЬКИЙ АСПЕКТ
У сmаmmi закцентовано увагу на тому, що дальшi соцiально-економiчнi й полтичт змти в сусniльствi, змщнення державностi Украти, входження и в цивтзоване свiтове спiвтовариство неможливi без модершзаци системи вищо' освiти, спрямовано' на тдготовку фахiвцiв на рiвнi мiжнародних вимог; доведено, що для Свропи сьогодення потрiбна консолiдацiя зусиль науково' та освiтянсько'i громадськостi й урядiв крат Свропи для iстотного пiдвищення конкурентоспроможностi европейсько' системи науки i вищо' освiти у свiтовому вимiрi, а також для пiдвищення ролi цШ системи в суспшьних перетвореннях; наголошено, що попри досягнення освiти, як забезпечуе нова соцiополiтична система Украти, вона, проте, ще не забезпечуе потрiбноi якостi; звертаеться увага на те, що чимало випускниюв закладiв вищо' освiти нашо' держави ще не досягли належного рiвня конкурентоспроможш на европейському ринку працi, що, своею чергою, зобов 'язуе глибше аналгзувати тенденци в европейськт та свiтовiй освiтi; доведено, що реформування системи освiти Украти, и вдосконалення i пiдвищення рiвня якостi е найважлившою соцiокультурною проблемою, яка значною мiрою зумовлюеться процесами глобалгзацИ та потребами формування позитивних умов для iндивiдуального розвитку людини, и соцiалiзацii та самореалгзацИ в цьому свiтi; показано, що зазначенi процеси диктують насамперед потребу визначення, гармотзацп та затвердження нормативно-правового забезпечення в галут освiти з урахуванням вимог мiжнародноi та европейсько' систем стандартiв та сертифжацп; проаналгзовано особливостi структури вищо'1' освiти 1спанп, висвiтлено загальну систему вищо' освiти цШ европейсько' держави та и сучасний стан; зважаючи на те, що Укра'на знаходиться на шляху до европейських стандартiв в освiтi, нагальною потребою постае вивчення перспективного освiтнього досвiду европейських кра'н, апробаци та впровадження iнновацiйних педагогiчних систем. Саме тому вивчення та анализ системи вищо' освiти 1спанИ, та зокрема вищо' професшно' освiти, можуть надати значний приклад оргатзацп, удосконалення та полiпшення системи освiти в УкраШ.
Ключовi слова: Болонський процес, на^ональна система освiти в Укра'т, освiта в 1спани, вища профестна освiта; структура вищо' освiти; освiтнiй досвiд; унiверситетська освiта.
В статье акцентировано внимание на том, что дальнейшие социально-экономические и политические изменения в обществе, укрепление государственности Украины, вхождение ее в цивилизованное мировое сообщество невозможны без модернизации системы высшего образования, направленной на подготовку специалистов на уровне международных требований; доказано, что для Европы необходима консолидация усилий научной и образовательной общественности и правительств стран Европы для существенного повышения конкурентоспособности европейской системы науки и высшего образования в мировом измерении, а также для повышения роли этой системы в
И. П. ЛОПУШИНСКИИ
Херсонский национальный технический университет
ОЯСГО: 0000-0002-7460-7476 В. Д. ФИЛИППОВА
СИСТЕМА ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ИСПАНИИ В КОНТЕКСТЕ БОЛОНСКОГО ПРОЦЕССА: ГОСУДАРСТВОУПРАВЛЕНЧЕСКИЙ АСПЕКТ
общественных преобразованиях; отмечено, что, несмотря на достижения образования, которые обеспечивает новая социополитическая система Украины, она, однако, еще не обеспечивает нужного качества; обращается внимание на то, что многие выпускники заведений высшего образования нашего государства еще не достигли должного уровня конкурентоспособны на европейском рынке труда, что, в свою очередь, обязывает глубже анализировать тенденции в европейском и мировом образовании; доказано, что реформирование системы образования Украины, ее совершенствование и повышение уровня качества является важнейшей социокультурной проблемой, в значительной степени обусловленной процессами глобализации и потребностями формирования положительных условий для индивидуального развития человека, его социализации и самореализации в этом мире; показано, что указанные процессы диктуют прежде потребность определения, гармонизации и утверждения нормативно-правового обеспечения в области образования с учетом требований международной и европейской систем стандартов и сертификации; проанализированы особенности структуры высшего образования Испании, освещена общая система высшего образования этого европейского государства и его современное состояние; ввиду того, что Украина находится на пути к европейским стандартам в образовании, неотложной потребностью является изучение перспективного образовательного опыта европейских стран, апробации и внедрение инновационных педагогических систем. Именно поэтому изучение и анализ системы высшего образования Испании и, в частности, высшего профессионального образования, могут дать значительный пример организации, усовершенствования и улучшения системы образования в Украине.
Ключевые слова: Болонский процесс, национальная система образования в Украине, высшее образование в Испании, высшее профессиональное образование; структура высшего образования; образовательный опыт; университетское образование.
I. LOPUSHYNSKYI
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-7460-7476 V. FILIPPOVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-8476-3341 O. KOVNIR
Kherson Nautical College of the Fishing Industry
ORCID: 0000-0003-0574-2903
SPAIN'S HIGHER EDUCATION SYSTEM IN THE CONTEXT OF THE BOLOGNA PROCESS: PUBLIC ADMINISTRATIVE ASPECT
The article emphasizes that further socio-economic and political changes in society, strengthening the statehood of Ukraine, its entry into the civilized world community are impossible without modernizing the higher education system aimed at training specialists at the level of international requirements; Proves that today's Europe needs to consolidate the efforts of the scientific and educational community and European governments to significantly increase the competitiveness of the European science and higher education system in the global dimension and to increase its role in social change; it is emphasized that despite the achievements of education provided by the new socio-political system of Ukraine, it, however, still does not provide the required quality; draws attention to the fact that many graduates of higher education institutions in our country have not yet reached the appropriate level of competitiveness in the European labor market, which, in turn, requires a deeper analysis of trends in European and world education; it is proved that reforming the education system of Ukraine, its improvement and improving the quality is the most important socio-cultural problem, which is largely due to globalization and the need to create positive conditions for individual development, socialization and self-realization in this world; it is shown that these processes dictate first of all the need to define, harmonize and approve regulatory and legal support in the field of education, taking into account the requirements of international and European systems of standards and certification; the peculiarities of the structure of higher education in Spain are analyzed, the general system of higher education of this European state and its current state are highlighted; Given that Ukraine is on the way to European standards in education, there is an urgent need to study the promising educational experience of European countries, testing and implementation of innovative pedagogical systems. That is why the study and analysis of the Spanish higher education system, and in particular higher professional education, can provide a significant example of the organization, improvement and improvement of the education system in Ukraine.
Key words: Bologna process, national education system in Ukraine, higher education in Spain, higher professional education; structure of higher education; educational experience; university education.
Постановка проблеми
«£вропа знань» е на сьогодш широко визнаним незамiнним чинником соцiального i людського розвитку, а також невiд'емною складовою змiцнення та iнтелектуального збагачення европейських громадян, оск1льки саме така £вропа спроможна надати !м необхiднi знання для протистояння викликам нового тисячолитя разом iз усвiдомленням спiльних цшностей та належностi до едино! сощально! i культурно! сфери [12].
Проведения структурно! реформи нацюнально! системи освгга Укра!ни зумовлено сощально -економiчними та полггачними змiнами в укра!нському суспшьсга, потребою входження до единого европейського та свггового освiтнього й наукового простору зпдно з основними щеями Болонсько! декларацi! [12], пiдписано!' Укра!ною 19 травня 2005 року. З самого початку Болонський процес був покликаний збiльшити конкурентоспроможнiсть i привабливють европейсько! вищо! освiти, сприяти мобшьносп студентiв, полегшити працевлаштування за рахунок введення системи, що дозволяе легко визначити рiвень пiдготовки та стутнь випускник1в. Ще однiею важливою метою, яку було поставлено з самого початку, е забезпечення високо! якосп навчального процесу. Головне завдання реформування освiтнiх iнституцiй - iстотно полшшити як1сть освiти на всiх рiвнях i максимально наблизитися до европейських стандарпв. У зв'язку з цим виникае потреба звернутися до досвщу захiдноевропейських кра!н. Гiдним для наслщування прикладом для цього може послужити система вищо! освiти 1спанп.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй Останшм часом до висвiтлення проблем освгга в Iспанi! зверталися I. Кобилянська (описуе оргашзащю системи освiти в 1спани) [3], А. Леснянська-Дощак (показуе мiжкультурнi пiдходи до освiти европейських кра!н: Швейцарiя, Францiя, Iспанiя) [4], О. Медведева (дослщжуе особливостi оргашзаци структури освiти в 1спанп) [5], В. Пашков (аналiзуе полiтику у сферi вищо! освiти Iспанi!' за чаав диктатури Ф. Франко) [6], Н. Постригач (розкривае iсторичнi передумови децентралiзацi!' освiти Королiвства Iспанiя) [7], О. Сапицька, С. Золотар (висвплюють стан освгга в Iспанi! за чаав диктатури Ф. Франко) [11] та ш. Водночас у цих та шших публжащях, зважаючи на те, що одш розкривають юторичш аспекти реформування системи освiти в 1спани [6; 11], а iншi написано вiдносно давно [4; 5; 7], по суп не розкрито змш у системi вищо! освгга Iспанi!, що вiдбулися впродовж останшх десяти рок1в, пiсля приеднання (2012) ще! европейсько! держави до Болонського процесу.
Формулювання мети дослiдження Саме тому метою нашого дослiдження й стало висвилення змiн у полггащ Iспанi! щодо вищо! освiти останнього десятилитя. Цьому слугувало й перебування одного iз авторiв у цш кра!нi в сiчнi 2022 року, у ходi якого, зокрема, й вивчалося означене питання.
Викладення основного матерiалу Система освiти - ушкальне явище, яке набагато складнiше, тж iншi системи (безпеки, транспорту, зв'язку), осшльки тiсно пов'язане з духовними i матерiальними аспектами минулого i сучасного. У кожнiй кра!ш освгга та !! органiзацiя мають сво! особливостi. Наймогутнiшими iнiцiаторами змiн у системi освiти постають не !! власнi проблеми чи негаразди, а п, що перебувають поза нею, передуам прiоритети й вимоги до навчання i виховання, спричиненi включенням цiе! кра!ни до спiльного руху свггово! спiльноти в майбутне, змшами у виробництвi, культурi та поведшщ. Таким чином, пiд час реформування вищо! освгга, з одного боку, ураховуються прiоритети збереження культурно! рiзноманiтностi нацiональних систем освiти, а з шшого - завдання полiпшения мiжиародно! спiвпрацi, мобiльностi, працевлаштування студентiв у европейському чи мiжнародному ареал1, мiжнародно! конкурентоспроможиостi закладiв вищо! освiти [2].
Упродовж останнiх рок1в Укра!на наполегливо наближаеться до европейських стандарпв. 1з метою реалiзацi! стратегiчного курсу нашо! держави на евроiнтеграцiю, забезпечення всебiчного входження в европейське полiтичне, економiчне та правове середовище, набуття членства в Свропейському Союзi розроблено основш напрямки реформування культурно-освиянсько!', науково-техшчно! та iнших сфер життя держави.
Ниш процес об'еднання Свропи також супроводжуеться формуванням спiльного освiтнього та наукового простору, «Зони Свропейсько! вищо! освгга» в масштабах усього континенту, розробленням единих критерi!в i стандарпв вiдповiдно до Болонсько! декларацi! - угоди про стандартизацш пiдходiв до оргашзаци навчального процесу й функцюнування вищо! школи в Свропейському Союзг
Участь системи вищо! освiти Укра!ни в Болонських перетвореннях мае бути спрямованою не лише на !! розвиток i набуття нових яшсних ознак, а й на збереження кращих традицш, нацiональних стандартiв !! якостi. Орiентацiя на Болонський процес не повинна призводити до надшрно! перебудови вiтчизняно! системи освiти. Навпаки, !! стан потрiбно глибоко осмислити, порiвнявши з европейськими критерiями i стандартами, та визначити можливостi !! вдосконалення на новому етапi.
За визначенням авторiв Енциклопедi!' освiти, система освгга в Укра!нi - це «державний iнструмент реалiзацi! конституцiйного права громадян Укра!ни на освiту, а саме - доступносп i безоплатносп дошк1льно!, повно! загально! середньо!, професшно-техшчно!', вищо! освiти в державних i комунальних закладах освiти; розвитку дошшльно!, повно! загально! середньо!, позашк1льно!,
професшно-техшчно1, вищо1 i тслядипломно1 освiти; рiзних форм навчання; надання державних стипендiй та пшьг учням i студентам (стаття 53 Конституцiï Украши)» [1, с. 818].
Вщповщно до Закону Украши «Про освиу» [10] «система освгга - сукупнiсть складников освiти, рГвшв i ступенiв освiти, квалiфiкацiй, освишх програм, стандартiв освiти, лiцензiйних умов, заклада освiти та iнших суб'екпв освiтньоï дiяльностi, учасник1в освiтнього процесу, органiв управлiння у сферi освгга, а також нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини мiж ними» [10].
Зпдно 3i статтею 11 Закону Украши «Про вищу освиу» [8] систему вищоï освiти становлять: 1) заклади вищоï освiти всiх форм власностц 2) рiвнi та ступеш (квалiфiкацiï) вищоï освiти; 3) галузi знань i спецiальностi; 4) освиш та науковi програми; 5) лщензшш умови провадження освiтньоï дiяльностi та лщензшш умови провадження вищо1' освгга; 6) органи, що здiйснюють управлшня у сферi вищо1' освiти; 7) учасники освггаього процесу» [8].
Зважаючи на те, що Украïна конституцшно задекларувала свш eвроiнтеграцiйний шлях (частина перша статп 85 Основного закону) [9], шдписала Болонську декларацiю (2005 рш) [12], далi на приклащ Iспанiï розглянемо, як система нацюнально1' вищо1' освгга узгоджуеться з ïï европейськими принципами.
Як вщомо, Болонська конвенщя (або Болонська декларацiя) закршила 6 основних принцишв навчального процесу:
1. Запровадження двоциклового навчання: додипломного та тслядипломного. Додипломний цикл передбачае отримання першого академiчного ступеня (бакалавр). При цьому тривалГсть навчання на додипломному цикт мае бути не менше трьох i не бшьше чотирьох рок1в. Успiшне завершення першого циклу вщкривае доступ до другого - тслядипломного. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня мапстра (через 1-2 роки навчання тсля отримання першого ступеня) i/або докторського ступеня (за умови загально1' тривалостi навчання 7-8 рок1в).
2. Запровадження системи кредипв на основГ £вропейсько1' системи трансферу оцшок (ECTS). ECTS зумовлюе кредитно-модульну органiзацiю навчального процесу, що базуеться на поеднанш модульних технологiй навчання та залжових освгтшх одиниць (кредитiв). Зменшуе навантаження на студентiв, оск1льки за умов ïï впровадження вщсутш сесiï. Система не передбачае обов'язкового семестрового Гспиту для вах студентiв. Упродовж навчального семестру студенти складають два модульш контролГ тд час тижшв, вшьних вГд аудиторних занять, а & знання ощнюються за 100-бальною шкалою. Студенти, як1 за результатами модульних контролГв набрали з конкретних навчальних дисциплш не менше вщ встановлено].' мiнiмальноï' кшькосп балГв, атестуються з цих дисциплш Гз виставленням ш державноï' семестровоï' оцшки («вщмшно», «добре», «задовшьно», «незадовшьно») вщповщно до шкали переведення. Студенти, атестоваш з оцшкою «незадовшьно», зобов'язаш складати семестровГ Гспити. СеместровГ Гспити можуть також складати студенти, яш бажають полшшити оцшку, отриману за результатами модульних контролГв. Ощнювання знань на Гспитах здшснюеться у 100-бальнш шкал з наступним переведенням у державну оцшку.
3. Контроль якосп освгга передбачаеться здшснювати акредитацшними агентствами, незалежними вщ нащональних урядГв i мГжнародних оргашзацш. Оцшка буде грунтуватися не на тривалосп або змГсп навчання, а на тих знаннях, умшнях i навичках, що ï\ отримали випускники. Одночасно будуть встановлеш стандарти транснацiональноï освгга.
4. Розширення мобшьносп студенпв, викладацького складу та шшого персоналу для взаемного збагачення европейським досвщом. Передбачаеться змша нащональних законодавчих акпв у сферГ працевлаштування шоземщв.
5. Забезпечення працевлаштування випускник1в. Ус академГчш ступеш й шшГ квалiфiкацiï' повинш мати попит на европейському ринку пращ, а професшне визнання квалГфжацш мае бути спрощене. Для забезпечення визнання квалГфжацш плануеться повсюдне використання Додатка до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО.
6. Забезпечення привабливосп европейськоï' системи освгга. Одним Гз головних завдань, що мае бути виршене в межах Болонського процесу, е залучення до Свропи бшьшо1-' шлькосп студенпв з шших репошв свиу. Уважаеться, що запровадження загальноевропейсько!,' системи гаранта якосп освгга, кредитноï системи нагромадження, легко доступних квалГфжацш тощо сприятиме тдвищенню штересу европейських та шших громадян до вищоï' освгга [12].
Як уже зазначалося, Украша виршила приеднатися до Болонського процесу 2005 року, прагнучи осучаснити застарш освпш стандарти. Чи не найскладтшим було докоршно змшити радянську систему освгга на нову. РГзниця полягала в спрямованосп навчання: радянська система була негнучкою i плановою, передбачала конкретш спецiалiзацiï з единим науковим ступенем тд назвою «вища освпа». Свропейська освпа бшьш гнучка, лГберальна та орГентована на потреби ринку пращ. Саме тому студенти самостшно обирають ri квалiфiкацiï' i навички, яш здаються 1'м корисними, звГсно, не забуваючи про обов'язковГ для вивчення дисциплши. Цей процес став болГсним для Украïни, тому в результат почасти маемо болонську систему украшського «зразка»:
1. Низька o6Í3HaHÍCTb студенпв у кредитнш системГ через практичну вiдсутнiсть автономп !х перемiщення. У европейських вишах кредити - загальноприйнята норма академГчно! усшшносп, а в Укра!ш - формальшсть у звiтаx.
2. Вибiр дисциплш - чи не найбiльша рГзниця мiж документацiею та реалiзацiею. За болонською системою ти маеш отримати 240 кредитiв: частину з них диктуе ушверситет, а решту студент обирае самостiйно. В Укра!ш вибiрковi дисциплiни начебто е, але, по-перше, ix перелiк часто обмежений шлькома схожими напрямками вiд кафедри. В шших випадках дисциплiни е в добiркаx, водночас вiдсутнi самi викладачi чи методичнi розробки для !х викладання. Часто студентiв просять обрати дисциплiну на всю групу: банально не вистачае примщень для стшькох окремих курсiв.
3. Навчальнi плани. Укра!нсьш студенти далi вивчають часом досить дивакувап предмети, що не вщповщають вимогам ринку.
4. Конфузи в розумшш вiдмiнностей мiж дипломами бакалаврiв i магiстрiв. Квалiфiкацiйна рГзниця дипломiв залишаеться незрозумiлою для багатьох студенпв. Водночас е й ii, хто вважае бакалаврат неповною вищою освiтою, що е помилкою: бакалаврат, на ввдшну вiд магiстратури, не дае поглиблених вузькоспецiалiзованиx знань для конкретно! квалiфiкацii. Основне завдання - розвинути системне мислення i дати необхвдт мiнiмальнi знання для майбутньо! роботи за спецiальнiстю. Магiстратура ж дозволяе вивчити власну спецiалiзацiю детальшше. Укра!нський бакалаврат - мiкс загальних i профiльниx дисциплiн без вибору предмепв для квалГфГкаци. Магiстратура е продовженням цих же загальних предмепв укупi з непотрiбними бонусами «для загального розвитку».
У цьому зв'язку й постае потреба вивчення перспективного европейського досвщу запровадження принцишв Болонсько! декларацп в освiтнiй процес закладiв вищо! освiти. Наразi розглянемо його на прикладi тако! европейсько! держави, як 1спанГя.
У цiлому систему освгга Iспанi! розподiлено на шють рiвнiв: ясла, дошк1льний рiвень, початкова школа, обов'язкова середня освiта, повна загальна середня та вища освгта, яка може включати в себе професшну освГту або вищу освГту.
Iспанiя е однiею Гз найпопуляршших европейських кра!н серед iноземниx студенпв. Безлiч юнак1в i дГвчат вщправляються сюди за як1сною професшною тдготовкою та дипломом, що буде котируватися в усьому свт. Навчання в 1спанп вважаеться досить престижним ще й тому, що ця европейська кра!на входить до топ-50 кра!н з найкращою системою вищо! освгга в свт.
1сторГя вищо! освгга в 1спанп бере свш початок з моменту заснування 1218 року ушверситету в Саламанщ, що став четвертим за часом заснування ушверситетом £вропи.
1спанськ1 ушверситети - серед найкращих ушверситепв свГту за яшстю викладання. Упродовж останшх рок1в три з них увшшли у топ-200 ЗВО свГту зпдно з м1жнародним рейтингом QS World University Rankings. Вщповщно до цього рейтингу, до п'япрку найкращих ушверситепв 1спанп входять два ушверситети Барселони — Universidad de Barcelona, Universität Autónoma de Barcelona, два ушверситети Мадрида - Universidad Autónoma de Madrid, Universidad Complutense de Madrid та ушверситет в мГст Памплона - Universidad de Navarra. Традицшно популярними серед Гспанських та шоземних абгтурГенпв упродовж багатьох рошв залишаються найстаршГ ушверситети 1спанп -Universidad de Salamancа та Universidad de Sevilla.
Починаючи з 2012 року, 1спанГя адаптувала систему навчання у вишах до Болонських стандарпв.
Вища освгта в 1спани (Educacion superios) здшснюеться 76 ушверситетами кра!ни. Здобути вищу освГту в 1спанп можна як в державному, так i в приватному закладГ вищо! освГти. Переважна бшъштсть ЗВО в 1спанп е державними, вони користуються значними автономними правами самоврядних шституцш. Двадцять чотири з цих ушверситепв е приватними, ам з яких пов'язаш з католицькою церквою.
У межах ушверситетсько! системи можна отримати диплом, що шдтверджуе наявшсть вищо! освГти. Вища освгта складаеться з трьох частин: бакалаврату (grado), мапстратури (magistratura) та докторантури (doctorado).
• Градо (grado). Це стушнь бакалавра. Навчання тут займае вщ трьох до чотирьох рошв, залежно вщ обрано! спещальносп i дае право на його продовження за обраною спещальшстю;
• Мапстратура (magistratura). Продовження навчання шсля отримання ступеня градо займае вщ одного до двох рошв i сввдчить про готовшсть до науково-дослщно! роботи;
• Докторадо (doctorado). £ аналогом асшрантури в Украш, тривалГсть навчання займае вГд трьох до шести рошв. Пройти цей курс можна шсля мапстратури, а в окремих випадках - вщразу шсля бакалаврату. За докторадо слгдуе наступний захист результапв дослщжень.
Шслядипломна освгта (educación de posgrado).
Вища освгта в 1спанп здшснюеться на платнш основг Сума оплати варшеться в межах вщ 2500 до 5000 евро (в державних установах), а в приватних щни значно вище - вщ 3000 до 20 000 евро на рж. В 1спанп Гснуе гнучка система стипендш, обмшу та гранив, що дозволяе студентам повшстю оплатити навчання або вщправитися за програмою обмГну до шоземного ЗВО.
Одночасно з навчанням в ушверситеп 1спанп студенти можуть пройти тдготовку за програмою МВА (Master of Business Administration). Це мшнародна бiзнес-школа, що дае знання в галузi управлiння персоналом, ведения бiзнесу, ухвалення управлiнських ршень та iнших сферах. Навчання тут займае два роки.
Для всiх Гспанських ЗВО передбачено певну автономiю, що дозволяе 1м змiнювати навчальний план i програму освiти. Саме адшшстращя унiверситетiв розраховуе вартiсть навчання для кожного факультету.
Основною мовою навчання е Гспанська, для студенпв-шоземщв передбачено мовш курси, причому ухил в навчанш зроблено з урахуванням обрано! спещальносп (юриспруденцiя, економiка, медицина тощо). 1спанськ1 унiверситети пропонують безлiч програм, що викладаються англiйською мовою.
Вступити до Гспанського ЗВО може абiтурiент, який досяг вгамнадцяти рок1в. Один рiк навчання дорiвнюе двом семестрам, перший семестр тривае з вересня до грудня, а другий - вiд ачня до березня. В основi лежить кредитно-модельна система.
Для вступу на бакалаврську програму юпанського закладу вищо! освпи (унiверситету) потрiбно скласти Гспит - Selectividad (селективiдад) та надати документ з оцiнками про отриману середню освiту.
Selectividad (селективiдад) - це комплексний Гспит, що мГстить обов'язкову та додаткову (необов'язкову) частину. Обов'язкова частина комплексного iспиту включае в себе питання з чотирьох предметiв: 1) iспанська мова, 2) шоземна мова, 3) iсторiя 1спанп або фiлософiя, 4) гуманiтарна або природнича наука на вибiр. Вибiр гуманпарно! або природничо! науки залежить вiд вибору дальшо! вищо! освгга в 1спанп. Для успiшного складання селективiдаду абiтурiентовi надаеться можливiсть пройти спещальну тдготовку, що тривае до восьми мюящв. 1спит складають у червш або у вереснi у великих Гспанських мiстах. За обов'язкову частину Гспиту максимально можна набрати 10 бал1в. Додаткова частина, яка не е обов'язковою та складаеться за бажанням, мГстить два предмети на вибГр. Додаткова частина Гспиту дозволяе полшшити оцшку. За кожен додатковий предмет можна набрати по два бали. Мшмальний шльшсть бал1в за основну частину мае бути не менше 4. Для вступу на престижн факультети (медичний, Гнженерний) потрГбно набирати найвищi бали; для вступу на бшьшгсть гуманiтарних факультепв достатнiм бувае 5-6 бал1в за обов'язкову частину.
1ноземцю потрГбно при встут на бакалаврську програму подати сертифжат про володшня iспанською мовою (на англомовш програми - сертифжат про володшня англiйською мовою). Знання Гспанськох/англшсько! мови мае бути на рГвш A2-B1.
За статистикою можна виокремити низку найпопуляршших спецiальностей. Серед них: охорона здоров'я, комп'ютерш та шформацшш технологи, фiнансова сфера та бГзнес -менеджмент.
Абiтурiентовi Гз пострадянських кра!н для вступу на бакалаврську програму не е достатшм наявшсть документа про середню освиу, крГм нього, слад мати довщку про завершення 1-2 курсу у закладГ вищо! освпи (ушверситеп) на батьшвщиш. Це пов'язано з можливою невщповщшстю атестапв про середню освиу. Вступити абиурГентовГ з пострадянських кра!н до Гспанського ушверситету вщразу тсля завершення школи бшьш важче, шж тсля одного-двох рошв навчання у вичизняному ушверситеп.
Для вступу на мапстерську програму потрГбно мати диплом бакалаврського рГвня та сертифжат про володшня Гспанською або англшською мовою на вщповщному рГвнг 1нодГ ушверситети можуть вимагати рекомендацп або досвщ роботи.
На найвищому рГвш в ЗВО 1спанп викладаються й гуманпарш дисциплши. 1деться про так1 предмети, як мистецтвознавство, фшософГя, лшгвГстика, свпова лиература, ГсторГя, географГя та ш. У разГ бажання отримати вищу освиу за спещальностями, що мають прикладний характер, слад звернути увагу на програми дизайну, комп'ютерно! графГки, туризму. Конкурентоздатну освиу за спещальностями архпектура i будГвництво студенти отримують у вищих школах Гз техшчним ухилом. Останшм часом стрГмко зростае защкавлення абиурГенпв вищими школами бГзнесу. Студенти мають можливГсть отримати спещальшсть у сферГ менеджменту, маркетингу, управлшня персоналом i фшанав.
Навчання в 1спанп для шоземщв, як уже згадувалося, бувае безкоштовним за рщшсним винятком. Оплачуеться воно до початку семестру. АкадемГчний рж починаеться у вересш. Програми ушверситепв, як i контроль усшшносп, вщрГзняються i визначаються внутршшм статутом. Найпоширешшими е два варГанти оцшки усшшносп студенпв:
Градащя оцшок в Гспанських ЗВО застосовуеться вщ 1 до 10. Якщо студент отримуе з того чи шшого предмета оцшку нижче 4.9, уважаеться, що вш не встигае з ще! дисциплши. Ощнюються знання за шкалою вщ 1 до 5, де 1 - це «не склав», а 5 - це «склав на ввдмшно».
При нарахуванш загального балу за семестр ураховуються вадвадувашсть, актившсть у житп курсу, участь у позакласних проектах. КрГм того, е промГжш письмовГ Гспити, курсовГ роботи та фшальний дипломний проект. У цшому, система вищо! освпи 1спанп досить сильно схожа на украшську модель. Вщмшносп ж незначш i несуттевГ.
Основними перевагами навчання в Гспанських ушверситетах е таш: висош як1сть освiти та професiоналiзм викладачiв; належна матерiальна база ушверситепв; отримання диплома европейського зразка, що визнаеться вама кра!нами £вропейського Союзу та багатьма кранами свиу; порiвняно невисока вартiсть навчання; можливГсть добре вивчити одну з найпоширешших, найпопулярнiших i наймелодiйнiших мов свиу (iспанську); можливiсть подорожувати кра!нами £вропи впродовж перiоду навчання; можливiсть для шоземних студентiв працювати пiд час навчання (не бшьше 20 годин на тиждень); висок1 шанси вщнайти хорошу роботу в однiй з юпанських чи европейських компанiй шсля отримання освгга.
Уряд Iспанiï защкавлений у залученнi iноземних, у тому числГ укра!нських, студентiв для навчання в ушверситетах свое! кра!ни. Про це його представники неодноразово заявляли на мГжнародних освпшх конференцiях, у тому числГ ICEF.
Висновки
Створення Европейського простору вищо! освгга саме по собГ не означае досягнення вах цiлей Болонського процесу. Таким чином, ми можемо тепер сказати, що Болонський процес i европейський проспр вищо! освгга вступили в нову фазу, а саме консолщацй' та вдосконалення, особливо у свита дуже рГзною реакцiï на реалГзащю Болонського процесу. Саме тому одшею Гз передумов входження Укра!ни до единого европейського та свпового освггаього простору е впровадження в систему вищо!' освгга Укра!ни основних щей сформульованих Болонською декларащею 1999 року. Еволющю системи освгга не слад вщокремлювати вщ шших сфер суспшьства, - вона мае розвиватись у гармоншному взаемозв'язку з економГчною, сощальною, культурною, полггачною та шшими сферами. Можливосп професшного ринку £вропи загалом й 1спанп зокрема актуалГзують штерес студентсько! молодГ i викладачГв до системи европейсько! освгга. Нам вдалося вивчити зсередини систему освгга 1спанп i наразГ маемо можливГсть презентувати результати цього дослщження. 1спанськ1 ВНЗ визнаш одними з найкращих вищих навчальних закладГв в свт. Про це говорить мГжнародний рейтинг QS World University Rankings. У списку цього авторитетного видання таш вищГ школи в 1спанп, як державш ушверситети Барселони, Мадрида, Памплона, Саламанки i Севшь!. Серед престижних ЗВО ще! кра!ни також калька приватних шк1л бГзнесу. Те, що вищГ школи 1спанп потрапили в свгговий ТОП, це не останньою чергою заслуга уряду, що визначае стандарта освГти i дозволяе ушверситетам лише незначно !х коригувати. Защкавлешсть держави в розвитку системи вищо! освгга проявляеться, зокрема, i в тому, що шоземних студенпв залюбки приймають на навчання в ушверситетах. ВищГ чини Мшстерства освгга 1спанп неодноразово заявляли на м1жнародних конференцГях (ICEF) про те, що шоземщв, у тому числГ украшщв будуть радГ бачити в числГ студенпв.
Список використано!' лiтератури
1. ЕнциклопедГя освгга / Акад. пед. наук Укра!ни ; головний ред. В. Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.
2. Европейський проспр вищо! освгга та Болонський процес: Навчально-методичний поабник / Т. М. Димань, О. А. Боньковський, А. Г. Вовкогон. - БНАУ, 2017. - Одеса.: НУ «ОМА», 2017. - 106 с.
3. Кобилянська I. В. Оргашзащя системи освгга в 1спани. URL: http://www.uk.x-pdf.ru/5ekonomika/2377274-1-udk-37014460-organizaciya-sistemi-osviti-ispanii-kobilyanska-provedennya-strukturnoi-reformi-nacionalnoi-siste.php
4. Леснянська-Дощак А. С. МГжкультурш шдходи до освгга европейських кра!н: ШвейцарГя, ФранцГя, 1спашя [Електронний ресурс] / А. С. Леснянська-Дощак // ЗбГрник наукових праць [Херсонського державного ушверситету]. Педагопчш науки. - 2017. - Вип. 79 (3). - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn 2017 79(3) 6
5. Медведева О. Д. Особливосп оргашзаци структури освгга в 1спанп // НауковГ записки Бердянського державного педагопчного ушверситету. СерГя: Педагопчш науки. - Вип. 3. - Бердянськ, БДПУ, 2016. - С. 127-132.
6.Пашков В. О. Полггака у сферГ вищо! освгга 1спанп за чаав диктатури Ф. Франко // Актуальш проблеми полггаки. 2020. Вип. 66. - С. 82-88.
7. Постригач Н. 1сторичш передумови децентралГзаци освгга КоролГвства 1спанГя [Електронний ресурс] / Н. Постригач // ПорГвняльно-педагопчш студи. - 2012. - № 4. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppstud 2012 4 10
8. Про вищу освиу: Закон Укра!ни вгд 01 липня 2014 року № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text
9. Про внесення змш до Конституци Укра!ни (щодо стратепчного курсу держави на набуття повноправного членства Укра!ни в Европейському СоюзГ та в Оргашзаци ПГвшчноатлантичного договору): Закон Укра!ни вгд 7 лютого 2019 року № 2680-VIII. URL : https://ips.Hgazakon.net/document/view/Ü92680?an=8&ed=2019 02 07.
10. Про освиу: Закон Украши вщ 05 вересня 2017 року № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
11. Сапицька О. М. Освгга в IcnaHiï за чаав диктатури Франциско Франко [Електронний ресурс] / О. М. Сапицька, С. А. Золотар // Вюник Схщноукрашського нацiонального унiверситету iменi Володимира Даля. - 2017. - № 1. - С. 93-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSUNU 2017 1 16
12. Стльна декларащя мшс^в освгга £вропи «Свропейський простiр у сферi вищоï освгга», Болонья, 19 червня 1999 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_525#Text
References
1. Entsyklopediia osvity / Akad. ped. nauk Ukrainy ; holovnyi red. V. H. Kremen. - K.: Yurinkom Inter, 2008. - 1040 s.
2. Yevropeiskyi prostir vyshchoi osvity ta Bolonskyi protses: Navchalno-metodychnyi posibnyk / T. M. Dyman, O. A. Bonkovskyi, A. H. Vovkohon. - BNAU, 2017. - Odesa.: NU «OMA», 2017. - 106 s.
3. Kobylianska I. V. Orhanizatsiia systemy osvity v Ispanii. URL: http://www.uk.x-pdf.ru/5ekonomika/2377274-1-udk-37014460-organizaciya-sistemi-osviti-ispanii-kobilyanska-provedennya-strukturnoi-reformi-nacionalnoi-siste.php
4. Lesnianska-Doshchak A. S. Mizhkulturni pidkhody do osvity yevropeiskykh krain: Shveitsariia, Frantsiia, Ispaniia [Elektronnyi resurs] / A. S. Lesnianska-Doshchak // Zbirnyk naukovykh prats [Khersonskoho derzhavnoho universytetu]. Pedahohichni nauky. - 2017. - Vyp. 79 (3). - S. 24-28. - Rezhym dostupu: http : //nbuv .gov. ua/UJRN/znppn_2017_79(3)_6
5. Medvedieva O. D. Osoblyvosti orhanizatsii struktury osvity v Ispanii // Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky. - Vyp. 3. - Berdiansk, BDPU, 2016. -S. 127-132.
6.Pashkov V. O. Polityka u sferi vyshchoi osvity Ispanii za chasiv dyktatury F. Franko // Aktualni problemy polityky. 2020. Vyp. 66. - S. 82-88.
7. Postryhach N. Istorychni peredumovy detsentralizatsii osvity Korolivstva Ispaniia [Elektronnyi resurs] / N. Postryhach // Porivnialno-pedahohichni studii. - 2012. - № 4. - S. 49-53. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppstud_2012_4_10
8. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 01 lypnia 2014 roku № 1556-VII. URL: https ://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1556-18#Text
9. Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy (shchodo stratehichnoho kursu derzhavy na nabuttia povnopravnoho chlenstva Ukrainy v Yevropeiskomu Soiuzi ta v Orhanizatsii Pivnichnoatlantychnoho dohovoru): Zakon Ukrainy vid 7 liutoho 2019 roku № 2680-VIII. URL : https://ips.ligazakon.net/document/view/t192680?an=8&ed=2019_02_07.
10. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05 veresnia 2017 roku № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
11. Sapytska O. M. Osvita v Ispanii za chasiv dyktatury Frantsysko Franko [Elektronnyi resurs] / O. M. Sapytska, S. A. Zolotar // Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia. -2017. - № 1. - S. 93-99. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSUNU_2017_1_16
12. Spilna deklaratsiia ministriv osvity Yevropy «Yevropeiskyi prostir u sferi vyshchoi osvity», Bolonia, 19 chervnia 1999 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_525#Text
