CC BY
23
УДК 378: 339.92 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-2(64)-169-182
В. П. Антонюк,
доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0003-2100-7343, e-mail: antonukvp@gmail.com, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ВИЩА ОСВ1ТА УКРА1НИ НА ШЛЯХУ 1НТЕГРАЩ1 В еВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВ1ТН1Й ПРОСТ1Р: ДОСЯГНЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ1
Менеджмент персоналу
Постановка i актуальнiсть проблеми. Новий етап технологiчного розвитку суспiльства, перехвд до iндустрii 4.0, поширення цифрових технологiй вимагае людського капiталу з високим ргвнем знань i компетенцш кpеативнiстю та здатнiстю до гннова-цiйноi дiяльностi. Його формування переважно здш-снюеться в системi вищоi освiти (СВО). Вища освiта Украши мае низку проблем, як1 не забезпечують ви-сокоi конкуpентоспpоможностi навчальних закладiв на ринку освiтнiх послуг, що пов'язано з незадовшь-ним станом фiнансового i матеpiального забезпе-чення вищих навчальних закладiв (ВНЗ), застарь лими методами i технолопями навчання, слабкими процесами модеpнiзацii оргашзацшно-управлшсь-ких систем вузiв. Це обумовило вiдставання СВО Укpаiни вiд сучасних потреб економiки i сустль-ства та досягнень iнших кра'н. Низький piвень заро-бiтноi плати викладачiв пpизвiв до вiдпливу най-бшьш квалiфiкованих кадpiв у iншi сфери дiяльностi та до зниження якосто навчання. Слабкий зв'язок ВНЗ з бiзнесом обумовлюе значну невiдповiднiсть професшно' тдготовки сучасним потребам ринку пращ. Ц процеси призводять до втрати конкуренто-спроможносто закладiв вищо' освгти Украши на ринку освiтнiх послуг, знижують зацiкавленiсть мо-лодi у здобутто освiти у вiтчизняних ВНЗ i, разом iз демогpафiчною кризою, призводить до суттевого скорочення обсяпв тдготовки висококвалгфшова-них фахiвцiв. Сьогодн назpiла гостра необхiднiсть модершзаци СВО i приведення ii у ввдповвднють до европейських i свiтових стандартов, чому сприяе ш-тегpацiя закладiв вищо' освiти у в европейський освiтнiй пpостip.
Аналiз публiкацiй за проблемою. Чимало вгт-чизняних представнишв вищо' школи i науковщв в останн два десятилiття активно аналiзують еврош-тегpацiйнi процеси в освгтньо-науковш сфеpi, дина-мiку розвитку piзноманiтних форм спiвpобiтництва у рамках европейського простору вищо' освiти. До-^дження можливостей евpоiнтегpацii СВО Украши розпочалося ще до тдписання Угоди про Асощ-ацiю Украши з СС, про що свiдчить статп С. Пш-
чука, Ю. Таран [1; 2]. Значний внесок у розумшня необхiдностi, проблем i перспектив евpоiнтегpацii у сфеpi освiти зроблено науковцями Закарпатського державного унiвеpситету у партнерсти з колегами iнших ВНЗ Украши та сусвдшх краш-члешв Свро-союзу в колективнiй монографп, де розглядаються пpавовi засади i досввд евpоiнтегpацiйних пpоцесiв та впровадження европейських стандартов i принци-пiв болонського процесу [3]. Бiльш активне до-слiдження проблем iнтегpацiя Укра'ни у европейський простор вищо' освгти (СПВО) та можливосто модеpнiзацii вгтчизняно' системи вищо' освгти ввд-булося тсля пiдписання Угоди з СС. Серед низки публшащй слад ввдзначити статто С. Хан, О. Турути та О. Жидково' [4; 5; 6], в яких евpоiнтегpацiйнi процеси пов'язаш з можливостями модершзаци вищо' освгти Украши. Системний аналiз еволюцп процесу европейсько' iнтегpацii у сфеpi освгти було представлено в Нацюнальнш доповвд про стан i пер-спективи розвитку освгти в Укра'ш, де перший роз-дш присвячено державнш освгтнш полгтищ в умо-вах глобалiзацii та евроштеграцл, а перспективи розвитку СВО Украши розглядаються через призму активного включення в европейський простор вищо' освгти [7]. В монографп А. Сбруево' та I. Сременко аналiзуються проблеми забезпечення якосто вищо' освгти в контексто iнтеpнацiоналiзацii освгтньо-го простору та формування европейського вишру якосто [8].
Фахiвцi 1нституту економiки промисловосто НАН Украши, в тому числ1 й авторка, також дослвд-жують проблеми i перспективи розвитку вищо' школи та науки в контексто евpоiнтегpацiйних про-цесiв [9; 10; 11], ця стаття е продовженням актуального напрямку до^дження пpоцесiв евpоiнтегpацii.
Метою даноТ статп е аналiз стану i досягнень iнтегpацii Украши в европейський освгтнш простер, участь в освгтшх програмах СС, виявлення обме-жень мiжнаpодного спiвpобiтництва та визначення вектоpiв його розвитку. В якосто шформацшно' бази використано нормативн документи у сфеpi евро-пейсько' iнтегpацii та освгти, матеpiали дГяльносто
1 Пщготовлено у рамках науково-дослщного проекту «Стратепчш напрями штеграци Украши до науково-освгтнього та шновацшного просторгв СС: науково-шституцшний супровгд» (№ держреестрацп 0120U100988).
Мшютерства освiти i науки Украши, iнформацiйнi ресурси Державно! служби статистики, Свростату та 1нтернет-ресурси. В ходi дослiдження застосо-вано науковi методи аналiзу, теоретичного узагаль-нення, систематизации
Виклад основного матерiалу.
1. Проблеми вищоТ освiти в УкраТш. Система вищо! освiти в Укра!ни на сучасному етапi мае низку проблем, ям негативно позначаються на формуваннi
Таке скорочення обумовлено низкою причин: втратою частки вузiв i студентiв унаслiдок анексп й окупацп АР Крим i частини Донбасу; погiршенням демографГчно! ситуацл i зменшенням населения; ви!здом значно! частки молодi на навчання за кордон; зниженням цiииостi вищо! освгти для населенна внаслiдок труднощiв працевлаштування за спецiальнiстю пiсля зашнчення вузу. Загрозою для вiдтворения людського капiталу Укра1ни е те, що зменшилася кiлькiсть студентов у розрахунку на 10 тис. населення: у 2014 р. цей показник за всГма закладами вищо! освiти складав 393 особи, у 2019 -343. Втрата контингенту студентов для ЗВО означае згорнення !х дiяльностi, скорочення фiнансувания, зменшення чисельностi викладацького складу та за-непад матерГально-техшчно! бази. Частково цю проблему виршують iноземнi студенти, однак !х кшьюсть зростае дуже повшьно, у 2019 р. !х було менше 60 тис., що складае менше 5% усiх студеитiв. Отже, iноземиi студенти не компенсують ввдтоку вгтчизня-них здобувачiв вищо! освгти за кордон, який стано-вить близько 70-80 тис. оаб.
Мають мюце проблеми 1з зайнятютю у сферг вищог освгти та з кадровым забезпеченням вищог
людського капггалу краши. В останне десятилгття мае мюце тенденция до згорнення СВО, що проявля-еться у зменшенш чисельност ВНЗ Г студентов (табл. 1). За останн 6 роив кшькють студентов ко-леджГв, техшкушв, училищ скоротилась на 31%, а ушверситет1в, академш, шститупв - на 8%. У ЗВО Укра!ни ниш навчаеться близько 1450 тис. студентов, однак у 2010 р. !х було 2491 тис., отже зменши-лося бшьш шж на 1 млн оаб.
Таблиця 1
школи. Система вищо! освгти е сферою зайнятосп, де сконцентроваш висококвал1фшоваш кадри, як призваш забезпечувати навчальний процес на висо-кому яшсному рГвнГ Внаслвдок зменшення обсяпв тдготовки ринок пращ викладачГв ЗВО звужуеться: на початок 2010/11 н.р. тут було зайнято бшьше 200,8 тис. педагопчних та науково-педагопчних пращвнишв, у 2019/20 н.р. - 156,9 тис. АналГз дина-мши викладацького складу показуе, що тут ввдбува-ються суперечливГ процеси (табл. 2). При зменшенш кшькосп студентов, чисельшсть викладачГв ЗВО дещо зросла, в основному за рахунок ушверситетГв (на 3,2%), однак при цьому значно зросла частка ви-кладачГв, як працюють не на повну ставку: в ко-леджах Г техшкумах таких було 22%, в ушверсите-тах - майже 30%. Ц дат вказують на двГ тенденцИ: ВНЗ намагаються зберегти свш кадровий потенщал; в умовах дефщиту робочих мюць та обмежених можливостей працевлаштування за фахом, значна кшьюсть викладачГв ВНЗ змушена погоджуватися на неповну зайнятють Г заробгтну плату, яка сввд-чить про неефективне використання кадрГв вищо! школи. Однак, як правило, на там умови зайнятосп
' погоджуються менш креативш, мобшьн та квалГфь
Динамжа чисельност ЗВО i студентiв Украши за 2014-2020 рр.*
| 2014/15 | 2015/16 | 2016/17 | 2017/18 | 2018/19 2019/20 У % до 2014/15
КоледжГ, техшкуми, училища
Кшьюсть закладГв -усього, од. 387 371 370 372 370 338 87,3
Кшьюсть студенлв -усього, омб 251 271 230 110 217 322 208 601 199 926 173 585 69,1
Кшьюсть студенлв на 10 тис. населення 58 53 51 49 47 41 70,1
Кшьюсть студенлв шоземщв, ошб 122 121 128 155 174 177 145,1
у % до загально! кшькосл студенлв 0,0 0,05 0,06 0,07 0,09 1,0 Х
Ушверситети, академп, шститути
Кшьюсть закладГв -усього, од. 277 288 287 289 282 281 101,4
Кшьюсть студенлв -усього, омб 1437955 1375160 1369432 1329964 1322324 1266121 88,1
Кшьюсть студенлв на 10 тис. населення 335 322 322 314 314 302 90,1
Кшьюсть студенлв шоземщв, ошб 56811 53372 52019 48836 54382 59829 105,3
у % до загально! кшькосп студенлв 3,95 3,88 3,8 3,67 4,11 4,75 Х
* Розраховано Г складено автором за джерелом [12].
Таблиця 2
Bиклaдaцький cклaд зaклaдiв вищоТ оcвiти у 2017/1S тa 2019/20 нaвчaльниx ppKax, нa почaток н. р.*
Кшьюеть нayково-педaгогiчних i педaгогiчних пpaцiвникiв, оciб З них чacткa, що пpaцювaлa не m повну cтaвкy, %
2017/18 2019/20 Дитм^, % 2017/18 2019/20 +, -
Коледжi, технiкyми, yчилищa 26954 23450 87,3 14,9 22,3 +7,4
Унiвеpcитети, aкaдемiï, iнcтитyти 129383 133459 103,2 19,2 29,7 +10,5
Веього у ЗВО 156337 156909 100,4 18,5 27,1 +8,6
Вuкладачi ЗВО, яп мали вчену ступть, звання У % до вСх вuкладачiв
доктоpa фшоеофп (кaндидaти нayк) 63671 63096 99,1 40,7 40,2 -0,5
доктоpa нayк 14071 15548 110,5 9,0 9,9 +0,9
* Розpaховaно i cклaдено aвтоpом зa джеpелaми [12; 13].
ковaнi гадои, бiльш конкypентоcпpоможнi iдyть в iншi cфеpи економiчноï дiяльноcтi, aбо виïжджaють здiйcнювaти виклaдaцькy дiяльнicть зa коpдон.
Половинa з виклaдaцького cклaдy вищих нaвчa-льних зaклaдiв (в оотовному yнiвеpcитетiв, aкaдемiй тa iнcтитyтiв) мaють нayковi cтyпенi, однaк i тут пpоявляютьcя cyпеpечливi пpоцеcи. 3a 2017-2019 pp. cy^r^ зpоcлa кiлькicть виклaдaчiв зi cтyпенем доктоpa нayк (m 10,5%), одтак 1'х чacткa в зaгaль-ному виклaдaцькомy cклaдi не пеpевищилa 10%. Чи-cельнicть i чacткa доктоpiв фiлоcофiï зменшилacя, що може в пеpcпективi познaчитиcя i m зaбезпече-ност! ЗВО доктоpaми нayк. У цiломy ж чacткa викта-дaцького cклaдy з тауковими cтyпеиями зpоcлa не cyттeво - та 0,4 в. п.
Пpоблемa згоpнення cиcтеми вищо1' оcвiти m cyчacномy етaпi обyмовленa низкою ^инин:
по-перше, невипpaвдaним pозшиpенням обcя-пв тдготовки фaхiвцiв з бaзовою тa повною вищою оcвiтою y дpyгiй половинi 90-х pокiв ХХ столгття, яке не було обумовлене потpебaми pинкy пpaцi (чи-cельнicть студентов yнiвеpcитетiв, aкaдемiй, шсти-тyтiв зpоcлa з 922,8 тиc. оciб y 1995/96 н. p. до 2372,5 toc. оаб y 2007/08 н. p., тобто мaйже y 2,6 paea) [14];
по-друге, низькими обcягaми фiнaнcyвaния ви-що1' оcвiти, ям не зaбезпечyють можливосп пеpмa-нентно1' модеpнiзaцiï нaвчaльноï бaзи, техиологiй нaвчaння, мотивaцiï пpофеcоpcько-виклaдaцького cклaдy до нaдaння якicних оcвiтнiх поcлyг тa тауко-во1' дiяльностi. Hезвaжaючи нa те, що чaсткa видaт-шв та оcвiтy y ВВП e не меншою, як y pозвинених кpaïнaх, мaлий обcяг ВВП Укpaïни обyмовлюe зтач-но меншi обcяги pеaльного фiнaнcyвaння вищо1' школи. Як вiдзнaчaeтьcя в пiдготовленiй МОН Cтpa-тегп pозвиткy вищо1' оcвiти в Укpaïнi нa 20212031 pоки, поpiвняно з iншими кpaïнaми cвiтy ви-дaтки нa одного стyдентa в Укpaïнi нaйнижчi, y 2016 p. вони cклaли 0,86 тиc. дол. CШA, y Великiй Бpитaнiï - 16,9, y Шмеччиш - 14,25, y Польщi -3,1 toc. дол. [15, c. 17];
по-трете, ^шовими явищaми в економiцi, зa-непaдом пpомиcлового виpобництвa, стaгнaцieю iнновaцiйноï дiяльноcтi, що знижyвaло попит та фa-хiвцiв з вyзiвcькими дипломaми тa обyмовлювaло
тpyднощi пpaцевлaштyвaния випycкникiв ЗВО. 3a пеpiод з 2012 по 2019 p. зaйнятiсть y пpомиcловостi cкоpотилacя нa 24% (з 3236,7 до 2461,5 toc. оаб); вота знaчно зменшилacя в у«х iнших cфеpaх еконо-мiчноï дiяльноcтi, як нaйбiльше потpебyють вдоо-коквaлiфiковaних фaхiвцiв: y пpофеciйнiй, нayковiй тa технiчнiй дiяльноcтi - нa 16,4%, в оcвiтi - нa 15, в охоpонi здоpов'я - та 17,5, y ф^нтовт дiяльностi -та 33% [16];
по-четверте, неввдповвдшстю стpyктypи i якост^ вyзiвcькоï тдготовки потpебaм pеaльноï еко-номiки, що e та^адком cлaбкоï cпiвпpaцi мiж CВO тa бiзнеcом. Знaчнa чaсткa нacеления i pоботодaвцiв незaдоволенi якютю вищо1' оcвiти, пpо що вкaзyють вибipковi опитyвaння. Це обумовлено як зaстapiлою нaвчaльною бaзою i методикою виклaдaння, тaк i вiдcyтнiстю y ЗВО ввдповвдних cистем ошнки якост! нaвчaння. Т. Фiнiков, пpезидент Мiжнapод-ного фонду доcлiджень оcвiтньоï пол^ики, таво-дить pезyльтaти доcлiджения впpовaдження cистем якосп в yкpaïнcьких вишaх: було пpоaнaлiзовaно aнкети 124 ЗВО (44,3% ввд зaгaльноï кiлькоcтi тав-чaльних зaклaдiв). Виявлено лише в 47% ввд yciх опитaних ВНЗ нaявнiсть окpемо ствоpеноï dpy^ тури з фyнкцieю yпpaвлiния якютю. Бшьшють уш-веpcитетiв (78%) не довели cеpтифiкaцiï cвоïх cra-тем yпpaвлiння якютю нa вiдповiднiсть вимогaм мiжнapодного стaндapтy ISO 9001:2008 [17].
Доведений вище aнaлiз cвiдчить, що в ot^^í вищо1' оcвiти Укpaïни мaють мicце cyттeвi ^о-блеми. Для 1'х виpiшення i зaбезпечения подaльшого pозвиткy вищоï школи вaжливим e iнтегpaцiя вгт-чизняноï CВO в eвpопейcький оcвiтнiй пpоcтip. Цей вею^ зaбезпечye 3aкон Укpaïни «^о вищу оcвiтy» (2014 p.), який cпpямовaний нa якicнy пiдготовкy конкypентоcпpоможного людского кaпiтaлy для виcокотехнологiчного тa iнновaцiйного pозвиткy кpaïни [18], a тaкож Угодa пpо Acоцiaцiю мiж Укpa-"ною тa CC, де в ст. 431 Глaви 23 визтачено кypc нa aктивiзaцiю cпiвпpaцi в гaлyзi вищоï оcвiти, cпpямо-вaноï нa pефоpмyвaния тa модеpнiзaцiю отстем ви-щоï оcвiти, пiдвищення ïï якосп тa вaжливостi, збли-ження cистем вищоï оcвiти в paмкaх Болонcького пpоцеcy [19].
2. Розвиток евроштеграцшних npo^cÏB в освггнш сфер1
Формування европейського простору вищо! освiти розпочалося на перших етапах об'еднання ев-ропейських краш у спiвтовариство. Свропейська культурна конвенщя Ради Свропи (1954 р.) започат-кувала масштабнi трансформацп в культурнш сферi (включаючи освГту), спрямованi на реалiзацiю iдей спшьно1 европейсько! iдентичностi на засадах культурного ствробггницгва. Посилення спiвпрацi в рГз-них сферах економiчноï дiяльностi ставило завдання забезпечення професiйноï тдготовки кадрiв. Для його реалiзацiï Резолющею Ради GC вiд 10 лютого 1975 р. .№337/75 було створено Свропейський центр розвитку професiйноï подготовки (Cedefop (Centre Européen pour le Développement de la Formation Professionnelle). У 1980 р. на виконання Резолюцл Ради та мшстрГв освгти ввд 9 лютого 1976 р. розпо-чинае роботу Свропейська освтня тформацшна мережа (Eurydice (European Education Information Network)), яка з часом стала не лише установою для збору i порГвняння статистичних даних та устшних практик краïн, але й невiд'емним компонентом роз-роблення полгтки у галузi освгт та професiйноï тдготовки в европейському спiвтовариствi [7, с. 166]. У 80-90-т роки ХХ столптя формуеться низка мережевих структур: ENIRDEM - Свропейська мережа для покращення дослГджень та розвитку в управлiннi освгшю; IEA - Мiжнародна асо-цiацiя з оцiнювання досягнень в освт; IBE - МГж-народне бюро з освгти; INISTE - Мiжнародна мережа з науково-освггаьо1' шформацн; EUDISED (Св-ропейськi документацшш та iнформацiйнi системи для освгт); CEDEFOP (Свропейський центр з розвитку профеийнох' тдготовки), ENIC Network (Свропейська мережа нацюнальних шформащйних центрiв) та ГншГ аналогiчнi структури [20].
Науково-технологiчний розвиток та перехвд до економiки знань актуалiзували потребу в посилент спiвпрацi в сферi розвитку освгт i професiйноï тдготовки. Тому з 1985 р. стартуе епоха рiзноманiтних програм: EUROTECNET (1985 р.), COMETT (1986 р.), ERASMUS (1987 р.), PETRA (1987 р.), Youth For Europe (1988 р.), LINGUA (1989 р.), FORCE (1990 р.), TEMPUS (1990 р.), SOCRATES (1994 р.) тощо [7].
Свроiнгеграцiя у сферi освгт i науки вийшла но новий рiвень розвитку з пiдписанням у 1992 р. Маастрихтськог угоди (Договору про СС), зпдно з якою в перелiку спшьних полгтк краш, що приед-налися до договору, законодавчо закроено поль тику сприяння якост освгт, професшного навчання i розвитку культур держав-члетв (ст. 149-150) та сприяння дослГдженням i техтчному розвитковГ (ст. 163-173) [21]. Лiсабонська угода 1999року з внесения змш в Угоду про Свропейський Союз сприяла змщненню СС та тдвищенню ефективност ств-пращ в рГзних сферах. Вона надала юридичноï сили Хартп Свропейського Союзу з прав людини, в якш закрГплюються головн полгтачт, сотальш та еко-
ном!чт права громадян СС, у тому числ! право на освггу, свободу професшно! та пiдприeмницькоi дь яльностi.
Для розвитку вищо! освгт та професiйноi тд-готовки у 1999 р. було започатковано Болонський процес, метою якого е конвергентя европейських систем вищо! освiти (СВО) та створення европейського простору вищо! освгт. Болонська декларация запроваджувала: введення системи двоетапно! вищо! освгт - р!втв бакалавра i магiстра; введення системи кредитних одиниць; видачу взаемно узгод-жених й утфшованих додаткiв до диплом!в про вищу освпу, зiставних м!ж кра!нами; стимулювання мобшьносп студентов, викладачiв, науковщв, ме-неджерiв освгт в межах Болонського простору; розвиток европейсько! ствпращ у сферi контролю якост вищо! освгт; тдсилення европейського ви-м!ру ВО у сферах наукових дослщжень i розробок [22]. Такi напрями розвитку вищо! освгт сприяли об'еднанню СВО окремих кра!н i формуванню единого простору вищо! освгти i науки, на розвиток якого покладалися велик! надii i завдання. Питання розвитку освгти знаходилися поспйно в пол! зору Свропейсько! комюп. Так, у документ СК «Допо-eidb про конкретно майбутт завдання для освгти та професшног тдготовки у Сврот» (2001 р.) (Report on the concrete future objectives of education and training systems) [23] мютяться пропозицп щодо стльних дш европейських краш-члетв у сферi освгти до 2010 р. Зазначена доповвдь стала першим документом, що запропонувала унiфiковану страте-пю розвитку нацiональних освгттх полгтк у Сврот. Стратегiя включае три кардинальнi цш: 1) тд-вищення якост та ефективност систем освгт та тдготовки в кра!нах СС; 2) спрощення доступу до уах форм освгт протягом життя; 3) посилення ввд-критосп систем освгт та тдготовки усьому свпу.
Визначет цш реал!зовувалися у подальшому розвитку Болонського процесу, який здшснювався шляхом обговорень проблем на низцг Самтгв Mi-тстргв освгти крат-члетв СС та у прийнятих на них Комютке щодо розвитку СПВО: Празький Сами- (18-19 травня 2001 р.), Берлшський (20.09.2003 р.), Бергенський (20.05.2005 р., Лондонський (18 травня 2007 р.), Льовен-ла-Ньовський (Бельпя) (28-29 кытня
2009 р.), Будапештсько-Ввденський (12 березня
2010 р.), Бухарестський (26-27 квгтая 2012 р.), Сре-ванський (14-15 травня 2015 р.), Паризький Сам!т (24-25 травня 2018 р.) [8]. Положення прийнятих Комютке розвивали та збагачували цш i завдання розбудови европейського освгтього простору. Слад виокремити Льовенське Комютке «Болонський процес 2020 - Проспр европейсько! вищо! освгт у новому десятир!ччЬ>, яке тдсумувало ус! попередт напрацювання та визначило завдання на перюд до 2020 р. Болонський процес 2020 акцентуе увагу на: тдвищент якосп вищо! освгт, р!вноправному доступ! до навчання i можливост завершення навчання, безперервному навчант, доступности i якост
працевлаштування для студентов та випускникiв, особистiсно-орieнтованому навчаннi, досл!дженнях та iнновацiях в СВО [25].
Подальше формування i розвиток европей-ського простору вищо! освiти здшснювалося шляхом прийняття численних нормативних актiв, стра-тегiй, програм, меморандумiв та iнших документiв, як! враховували змiни, що вiдбувалися в економщ i сустльств! та забезпечували адаптащю системи за-гально! та вищо! освгти до сучасних вимог i потреб. Слад вiдзначити так! найбшьш важливi вектори роз-витку освгтнього простору GC: використання в систем.i освти цифрових технологий та формування цифрових навичок в учтв та студентiв; формування сучасних компетентностей, вiдповiдних потребам ринку пращ; прюритетнш розвиток STEM-освти для задоволення потреби у фахiвцях для про-мисловостi та тновацшних секторiв економжи.
У 2000 р. Свропейською Радою була прийнята програма «еСвропа - тформацтне сустльство для вах» [26], яка стала частиною Люабонсько! стратеги €С. Серед основних цшей дано! програми були таи: забезпечити входження вах окремих громадян, сь мей, тдприемств, шкш i адмшютративних установ у цифровий вш i надати !м доступ в 1нтернет; ство-рити цифрову культуру, сповнену духом тдприем-ництва та ввдкриту впровадженню нових шформа-тйних технологiй; забезпечити стимулювання сощ-ально! штеграцп засобами iнформацiйного суспшь-ства.
У 2002 та 2009 рр. Свропейським парламентом було прийнято низку Директив щодо розвитку елект-ронних комунiкацiйних мереж. А в прийнятш у 2010 р. стратеги «Europe2020» було ухвалено одну з !! семи флагманських iнiцiатив - «Цифровий порядок денний для Свропи» (Digital agenda for Europe), яка передбачала такий важливий напрям д1яльностг як подальше поширення цифрово! грамотности i навичок роботи з 1Т серед громадян GC. У 2015 р. Св-ропейська Комю1я оприлюднила комплексний про-грамний документ «Сдиний цифровий ринок для Свропи» [27]. У ньому розглядаеться порядок денний для вжиття заходiв за трьома основними напря-мами: а) кращий доступ до 1нтернету для спожива-ч!в та тдприемств, б) створення належних умов для регулювання передових цифрових мереж, в) розбу-дова цифрово! економiки через iнвестицi!, опера-тивну сумютсть та стандартизатю.
Цифровiзацiя ус!х сфер життя обумовило потребу формування цифрових навичок серед широких верств населения. Тому у 2013 р. було опублшо-вано Свропейську рамку цифрово! компетентност! для громадян (DigComp). У 2016-2017 рр. ввдбулося концептуальне оновлення рамки цифрово! компе-тентностi громадян DigComp: опублшовано два до-кументи DigComp 2.0 та DigComp 2.1, як! мютять опис п'яти вим!р!в цифрово! компетентност!, онов-лену термшолопю, концептуальну модель та наведен! приклади !! впровадження на европейському,
нацюнальному та регюнальному р!внях [28]. Вищ! навчальш заклади СС стали платформою для активного впровадження i використання цифрових техно-логш та розвитку цифрових навичок.
На початку ХХ1 столгття важливим завданням розбудови европейського освгтнього простору стало формування необхiдних для ринку пращ компетентностей та перехiд до системи навчання упродовж життя для тдтримки !х в актуальному стат. Тому на зааданш Свропейсько! ради в Стокгольм! робо-чою групою експертгв було запропоновано перелш основних галузей ключових компетентностей. Св-ропейська доввдкова система ключових компетентностей для навчання впродовж життя охоплюе так! компетентности сп!лкування р!дною мовою, спшку-вання !ноземною мовою, математична компетент-н!сть та базов! компетентност! у галуз! науки та тех-шки, цифрова компетентн!сть, вм!ння вчитись, м!жособистюна, м!жкультурна, соц!альна i грома-дянська компетентност!, тдприемливють та куль-турне самовираження [6, с. 115]. Ввдзначено, що особливо! ваги набувають шоземт мови та шфор-мац!йно-комп'ютерн! технолог!!. Правов! засади да-ного напрямку розвитку осв!тнього простору СС ви-значено такими документами як: «Меморандум без-перервно! осв!ти Свропейського Союзу» (2000 р.); ршення Празького самгту м!н!стр!в осв!ти i науки европейських кра!н (2001 р.) щодо доповнення Бо-лонсько! декларац!! 1999 р. концепщею навчання впродовж життя; «Свропейська дов!дкова система ключових компетентностей для навчання протягом життя» (2006 р.); «Свропейська рамка квал!фшацш для навчання протягом життя» (2008 р.).
Розвиток европейсько! системи освгти здшсню-вався тд впливом трансформац!йних процес!в в економщ. Поява нових знань, розвиток шновацш, розвиток !ндустр!! 4.0, поширення цифрових техно-лог!й в перше десятилгття ХХ1 стол!ття спонукали Свропейську ком!с!ю до розробки ново! Люабонсько! стратег!! розвитку СС - Стратеги «Свропа 2020. Стратегiя розумного, стшкого i всеосяжного росту» (Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth) [29], яка була схвалена у 2010 р. главами держав i уряд!в 27 кра!н Свросоюзу. Вона визначила основн! рушшт сили економ!чного зрос-тання: сприяння розвитку знань, шновацш, освгти i цифрового сусп!льства; ефективне використання ресурс!в i тдвищення конкурентоспроможност!; п!двищення р!вня зайнятост! громадян i боротьба з б!дн!стю. Стратег!чним вектором евро!нтеграцп у ХХ1 стол!тт! було визначено формування в Сврот бтьш динамiчноi знаннeво-орieнтованоí економжи. До 2020 р. передбачалося досягнення державами-членами СС чотирьох ключових цшей:
- перетворити навчання протягом життя та мо-бшьнють на реальтсть;
- тдвищити як!сть i результативн!сть осв!ти та професшно! тдготовки;
- утвердити pÎBHÎCTb, сотальну злагоду та ак-тивне громадянство;
- сприяти розвитку креативности, включно з пiдприeмливiстю, на вах рiвнях освiти.
Було визначено низку iндикаторiв досягнення запланованого результату, в тому числГ стосовно вищо! освгти та навчання протягом життя такi:
- не менше 40% 30-34-рГчних громадян повинт отримати вищу освГту рГзного рГвня;
- не менше 15% дорослого населення повинт брати участь у рГзних формах навчання у системi освгти дорослих.
Потреба Свропейського Союзу у вiдродженнi промисловост та новш iндустрiалiзацiï поставила завдання кадрового забезпечення iндустрiального розвитку. Тому в 2012 р., в умовах загострення еко-номiчноï конкуренцп та потреби ринюв працi у ви-сококвалiфiкованих пратвниках, СС модертзував стратегiчнi орГентири розвитку освгти та професш-ноï тдготовки у документ! «Переосмислення освь ти: iнвестицiï у професшт навички задля кращих сотально-економГчних результатов». На порядку денному стало завдання розбудови навичок для ХХ1 столГття: здатност вчитися, критично мислити, математичних, природничих компетентностей, тд-приемливосп, 1КТ-компетентносп, спшкування су-часними шоземними мовами, профеайних навичок [7, с. 170]. Все бшьш актуальним стае розвиток STEM-освГти, яка охоплюе природничГ науки (Science), технологiï (Technology), техтчну твор-чють (Engineering) та математику (Mathematics), при цьому в навчальних програмах посилюеться при-родничо-науковий компонент + Гнновацшт технологи.
Процеси неошдустрГалГзацп в GC призводять до того, що мае мюце дефщит кадрГв техтчного профшю. Прикладт дослщження показують, що у Великобритани необхвдно випустити понад 100 000 студенпв за STEM-спетальностями до 2020 р. для задоволення попиту на ринку пращ; в Шмеччит не вистачае 210 000 пращвнишв у галузГ математики, шформатики, природничих та техтчних дисциплш [41]. Тому у бшьш тж 10 крашах Свропи розроблет нацюнальт стратеги та шщГативи у сферГ розвитку i поширення STEM-освгти (НГмеччина, Франтя, 1та-лГя, Нщерланди, Норвепя, Великобритатя, 1рлан-дГя, 1спатя та шшГ).
На сучасному етат европейський проспр вищо!' освгти активно розвиваеться шляхом реалгзацп мгжнародних програм ствробтництва Tempus i Еразмус, до яких залучаються все бшьше партнерГв з краш, що не е членами СС. Трансевропейська про-грама пересувань для утверситетських занять Tempus була схвалена СС 7 травня 1990 р. i стосува-лась спочатку тшьки сфери освгти мгж СС та Поль-щею i Угорщиною, а попм була поширена на ва держави Схщно1' Свропи. Програма Темпус, яка спрямована на модертзацто системи вищо1' освгти та розвиток ствпращ мГж утверситетами, була най-
бшьш тривалою, що охоплювала чотири етапи: Tempus I - 1990-1994, Tempus II - 1994-1998, Tempus II ibis - 1998-2000, Tempus III - 2000-2006, Tempus IV (2007-2013). Програма була спрямована на розвиток ствробгтництва вищих навчальних за-кладГв Свропейського Союзу Гз сусщтми регюнами, краши яких не е членами СС. Програма тдтриму-вала модертзацто i реформування вищо1' освгти у Схщнш Сврот й Росн, Центральтй Ази, на Захщ-них Балканах, у Швтчнш Африт та на Близькому СходГ [30].
Програма «Erasmus Mundus», що затверджена ршенням 87/327/ СЕС вГд 15 червня 1987 р., була спрямована на розширення зв'языв мГж вищими навчальними закладами. Проект передбачав заходи, як б заохочували укладення угод мГж утверсите-тами держав-члетв СС, що стало б основою для об-мГну студентами i викладачами, проведення спшь-них проекпв у сферГ освгти та дослщжень, а також створення для цих цшей спетально1' Свропейсько1' мГжвузГвсько1' мережГ З 1987 р. в програмГ взяли участь понад 4000 утверситепв Гз 33 краш свГту. Понад 2,2 млн студентов взяли участь у рГзних програмах европейських утверситепв, отримавши ць кавий досвщ навчання в крашах СС. КрГм того, програма Erasmus Mundus пропонуе багато стипендш для студенпв з краш, що розвиваються [31].
У 2014-2020 рр. реалГзовувалася нова освтня програма СС Еразмус+, яка включила напрям наро-щування потеншалу у вищш освт - Capacity Building in Higher Education (ex-Tempus). «Ераз-мус+» охоплюе сфери освгти, молодГ та спорту. Вона певною мГрою включае вже юнуючГ програми Свропейського Союзу щодо навчання упродовж життя, молодГ i спорту, а також европейськ програми ств-прац у сферГ вищо1' освгти. Програма СС «Ераз-мус+» розрахована на перюд Гз 2014 по 2020 р. i мала бюджет у суш 14,8 млрд евро. У березш 2021 р. вгд-крилися новГ конкурси Програми СС Еразмус+ 2021-2027 рр. [32]. З бюджетом понад 26 мшьярдГв евро, нова Програма мае бути бшьш Гнклюзивною, цифровою та еколопчною.
Здшснений аналГз евроГнтегратйних процесГв у сферГ освгти свГдчить, що европейський простер вищо1' освгти динамГчно розвиваеться, залучаючи усе бшьше краш-партнерГв. На сучасному етат най-бшьш вагомими завданнями СПВО е забезпечення широкого доступу населення до вищо1' освГти, тд-вищення якостГ освГти, формування необх1дних для ринку працГ компетентностей, розвиток STEM-освГти та перехГд до системи навчання упродовж життя, що сприятиме тдвищенню рГвня i якосп зайнятосп.
3. Правов1 засади iнтеграцГi УкраУни в европейський прослр вищоТ освiти
З початку здобуття незалежностГ Укра1'на праг-нула активно включитися в систему европейсько1' економГчно!', науково-техн1чно1' i освГтньо-культур-
но! сшвпращ. Ор!ентащя на ствпрацю з СС була ви-значена двостороншми зусиллями. Свропейський Союз у 1990 р. започаткував програму техн!чно! до-помоги з економ!чних реформ для СРСР (в подаль-шому для нових незалежних держав - колишшх республ!к СРСР) - ТАС1Б (Technical Assistance for the Commonwealth of Independent States/ Було тд-
Серед наведеного перел!ку документов найбшьш важливою е Угода про асощацт мiж Украi-ною, з одтei сторони, та Свропейським Союзом з iншоiсторони, яка остаточно закршила евроштегра-щйний напрямок розвитку Укра!ни та визначила засади взаемовщносин в ус!х сферах д!яльносп. В ст. 431 Глави 23 визначено курс на актив!защю ствпращ в галуз! вищо! освгти, спрямовано! на рефор-мування та модерн!зац!! систем вищо! освгти, тдвищення !! якост! та важливостг, зближення систем вищо! освгти в рамках Болонського процесу. З тдпи-санням Угоди вщбуваеться поступова модерн!зац1я укра!нського законодавства у сфер! освгти, науково! i науково-техтчно! д!яльност! з наближення його до засад, що регулють цю сферу у державах-членах Св-ропейського Союзу. У науково-до^днш сферi
писано низку меморандум!в про фшансування програм техшчно! допомоги СРСР, а пот!м Укра!ни, з боку СС [33]. З боку Укра!ни поступово форму-еться законодавство, спрямоване на евро!нтеграц!ю. Найбшьш важлив! нормативн! акти, як! стосуються ствпрат в осв!тньо-науков!й сфер!, наведено в табл. 3.
було: прийнято Закон Укра!ни «Про наукову i науково -техшчну д!яльн!сть», який набув чинност у с!чн! 2016 р.; створено Нащональну раду з питань розвитку науки та технологш Укра!ни з метою коор-динац!! спшьних зусиль науковц1в та влади у фор-муванн! державно! пол!тики у сфер! науки та стратеги !! розвитку; створено Нацюнальний фонд до-сл!джень Укра!ни, основне завдання якого е забез-печення конкурсного фшансування наукових до-сл!джень на основ! прозоро! та як!сно! експертизи, в тому числ! !з залученням закордонних фах!вц!в; прийнята у 2019 р. Стратепя розвитку сфери !ннова-щйно! д!яльност! на пер!од до 2030 року та низка ш-ших нормативних положень, як створюють сприят-лив! умови для розвитку вгтчизняно! науково-тех-шчно! та !нновац!йно! сфери i сприяють широкий
Таблиця 3
Основш нормативно-npaBOBi акти, що забезпечують eвроiнтеграцiю УкраТни _в освггнм i науково-дослщнм сферах_
Назва нормативного акту Иого значення для розвитку сшвробгтництва в сферi освiти i науки
Угода про партнерство та сшвробггництво м!ж Укра!ною та Свропейським Союзом 1994 року [34] Чiтко визначено основш напрями, сфери i форми сшвпращ. В статтях 58-59 визначено мету, основш засади i форми сшвробггництва в га-лузi науки i технiки, та освiтi i професiйнiй пiдготовцi
Рамкова угода м!ж Урядом Укра!ни i Ком!с!ею Свропейських Сп!втовариств 2008 року [ 35] Визначаються загальнi правила надання допомоги, яка може бути шдставою для укладання угод про фшансування, що будуть пiдпису-ватись Урядом, Ком^ею та в деяких випадках кра!ною-членом СС для реалiзацil запланованих заходiв
Закон Укра!ни «Про засади внутршньо! i зов-шшньо! пол!тики» 2010 року [36] Iнтеграцiю до СС було визначено як стратепчну мету Укра1ни з перспективою набуття членства в Свропейському Союзi. В ньому став-ляться завдання: шдтримка розвитку торговельно-економiчного, на-уково-технiчного та швестицшного спiвробiтництва на засадах вза-емно1 вигоди
Угода м!ж Укра!ною та Свропейським Сшвтова-риством про наукове i технолог!чне сшвроб!т-ництво 2002 року [37] Визначено принципи, напрями та форми сшвробгтництва, координа-щю та сприяння спiльнiй дiяльностi. Угода перюдично вiдновлюеться i подовжуеться на наступш 5 рокiв
Угода про асощащю м!ж Укра!ною, з одше! сторони, та Свропейським Союзом з шшо! сторони [19] 2015 року, яка вступила в дгю 1 вересня 2017 р. Роздiл V присвячено економiчному та галузевому ствробгтництву: Глава 9 «Спiвробiтництво у сферi науки та технологiй» мiстить засади i напрями спiвпрацi для досягнення прогресу в набуттi наукових та технолопчних знань, важливих для сталого економiчного розвитку, шляхом розвитку дослщних потужностей та людського по-тенцiалу; Глава 23 « Освгта, навчання та молодь» метить зобов'я-зання сторiн щодо розвитку сшвпращ в галузi вищо1, професшно-технiчноl i середньо1 освiти та молодiжноl полiтики
Угода м!ж Укра!ною i Свропейським Союзом про участь Укра!ни у програм! СС Горизонт 2020 - Рамкова програма з дослвджень та шновацш (2014-2020) [38], 2015 р. Укра1на бере участь у Програмi в якостi асоцшовано! кра1ни. Юриди-чнi особи Укра1ни беруть участь у дiяльностi освгтшх та iнновацiй-них товариств, Об'еднаного дослщницького центру, у формальних структурах, створених у рамках положень Програми. Для участi у Програмi Укра1на сплачуе свiй фiнансовий внесок до загального бюджету Свропейського Союзу. Для координацп участа у Програмi створюеться Комiтет Укра1на-СС з дослвджень та iнновацiй
Низка протокол!в, двостороншх угод, договор!в, меморандум!в i програм в сфер! освгти i науки У рамках двосторонньо! спiвпрацi Укра1на мае 7 протоколiв, 6 дого-ворiв i програм, 42 угоди та 15 меморандушв i декларацiй про спiв-працю у сферi освiти i науки [39]
учасп вГтчизняних науковщв в европейських про-грамах ствробгтництва [40].
В освгтнш сферГ важливим е Закон Украши «Про вищу освГту» (2014 р.), який спрямований на якюну тдготовку конкурентоспроможного людського капгталу для високо-технолопчного та шно-вацшного розвитку краши [18]. Прийнят у 2020 р. змши до цього закону спрямоваш на тдвищення якосп освгти у ввдповвдносп до европейсько1' практики, оскшьки запроваджують обов'язкову акреди-тацто навчальних програм, зменшують лщензу-вання освгтньо1' дГяльност у СВО, посилюють ввдпо-вщальшсть за недотримання академГчно1' доброчес-ност та передбачають застосування технологш ЗНО для вимГрювання результатов навчання, здобутих на бакалаврському рГвш, сприяють впровадженню дуально1' освгти. Зпдно з законом створено Нацю-нальне агентство Гз забезпечення якосп вищо1' освгти за моделлю европейських незалежних аген-цш забезпечення якосп.
Курс на евроштегращю тдтверджуеться i в проект Стратеги розвитку вищо1' освгти на 20212031 роки, розроблено1' фахГвцями МОН Гз залучен-ням представнишв оргашв виконавчо1' влади, екс-пертного ствтовариства, освГтян i науковтв [42]. В ньому дано визначення вГзп, мюп, стратепчних й операцшних цшей та завдань розвитку СВО Украши, ям спрямованн на виршення юнуючих проблем у вищш школг Так, стратепчна цшь 7 - 1н-тегратя у европейський i свГтовий освгтнш простер з урахуванням нацюнальних штереив передбачае: оргашзащйне забезпечення умов Гнтеграцл у европейський та свГтовий науково-освгтнш проспр; ш-тернацюналГзатю науково-освГтнього процесу; ак-тивне залучення шоземних студенпв до навчання в Украш.
Процесом Гнтеграцл в Свропейський простер вищо1' освгти та в Свропейський дослвдницький простер в Украш откуеться Мшстерство освгти i науки (МОН). СвроГнтегратйна дГяльшсть мшютер-ства спрямована на Гмплементатю европейських шнностей та тдходГв на практиц через реформи вищо!' освгти та науки Украши i забезпечення на цш основГ яшсною освГтою кожного громадянина про-тягом усього життя. Для забезпечення учасп в мГж-народних програмах в Украш створено Нацюналь-ний ЕРАЗМУС+ офю в Украш (НЕО в Украш), який у тюнш ствпраш з Представництвом СС в Ук-раш1 забезпечуе допомогу та тдтримку Виконав-чому агентству з питань освгти, аудювГзуальних за-собГв i культури (ЕАСЕА) щодо запровадження в Украш Програм ТЕМПУС, ЕРАЗМУС+ у сферГ ви-щоï освгти. НЕО дослщжуе розвиток вищоï освгти в Украш та шших сфер освгти у разГ потреби.
4. Участь Украши в европейських ocbïthïx програмах
В останш десятилГття зростае актившсть укра-"нських закладГв у розвитку мГжнародного ствро-
бГтництва та 1х участь в европейських освгтшх програмах для вищих навчальних закладГв. У ПрограмГ СС Темпус за 1993-2013 рр. прийняли участь близько 140 ЗВО у 338 проектах, профшансованих СС [30]. Ниш ушверситети Украши е активними учас-никами Програми Свропейського Союзу Еразмус+ у сферГ вищоï освгти з мiжнародноï академiчноï мо-бшьносп, ствпраш мГж ушверситетами i Свропей-ських студш та шших напрямГв i сфер освiтньоï дГя-льносп. Даш, викладен на сайт Нацюнального офюу Еразмус+ [32] сввдчать, що за 2014-2020 рр. украшсьш вузи, студенти i викладачГ, а також дер-жавш i громадськ оргашзацп, причетн до освгти, були активними учасниками Програми Свропей-ського Союзу Еразмус+ у сферГ вищоï освгти з мГж-народноï академiчноï мобшьносп, ствпраш мГж ушверситетами i Свропейських студш та шших на-прямГв i сфер освiтньоï дГяльносп. Значна кшьюсть учасникГв з Украши намагалася приймати участь у мГжнародних проектах та рГзномаштних формах ствпращ, яка здшснюеться на багатьма напрямами: академiчноï мобшьносп, мобшьносп для молодГ, розвитку потенцГалу вищоï освГти, проекта сп1в-працГ задля розвитку шновацш та обмГну успГшними практиками, розвитку потенщалу молодГ, стратегГч-ного партнерства, проектов пГдтримки реформ, кон-курав Жана Моне та Гнших. Даш, викладеш на сайтГ НацГонального офюу Еразмус+, дають змогу проана-лГзувати рГзновекторну палГтру сп1впрацГ, виокре-мити основш напрямки i здобутки, а також виявити наявнГ проблеми i обмеження, якГ необхГдно подо-лати для бшьш активного включення в европейський освгтнш простер. Результати ствпраш за 2014-2020 рр. систематизовано в табл. 4.
ДанГ табл. 4 свГдчать, що укра1нськГ суб'екти освГтнього процесу беруть участь в реалГзацп рГзних проектГв мiжнародноï ствпраш, 1х чисельнГсть по-ступово зростае, однак 1х частка в загальнш кГль-костГ суб'ектГв освiтньоï д1яльносп залишаеться поки що дуже невеликою. При цьому не всГ ушверситети Украши приймали участь у ПрограмГ СС Еразмус+.
У рамках даноï Програми реалГзуються також проекти стратегГчного партнерства. За 2014-2020 рр. було реалГзовано: 42 стратегГчних партнерства у сферГ ГнновацГйних проект1в, в яких приймали участь 36 украшських оргашзацш, з них 14 утверситепв; 6 стратепчних партнерств у сферГ вищоï освГти з бюджетом 1015,6 тис. евро; 20 стратепчних партнерств у сферГ освгти доросли; 19 проекпв зГ стратепчного партнерства молодГ та Гн. РеалГзу-ються також проекти напряму Жана Моне. Пере-можцями в семи конкурсах Жана Моне з 2014 по 2020 р. були 121 проект (з 1069 поданих). З Украши в них було 57 оргашзацш-виконавшв, у тому числГ 45 закладГв вищоï освГти, 2 дослГдницьких шсти-тути, 10 громадських орган1зацГй. У рамках конкурсу реал1зоваш там типи проектгв: 82 модулГ, 12 кафедр, 4 центри досконалостГ, 10 проекпв, 5 ме-
Таблиця 4
Участь Украши в nporpaMi €С Еразмус+ (2014-2020 рр.) за окремими напрямами*_
Напрями учасл у Програмi СС Ераз-мус+ (2014-2020 рр.) Кшьюсть реалiзова-них проектiв Обсяг грантов СС, тис. евро Участь оргашзацш i ВНЗ Украши Кшьюсть учасниюв з Украши
КА 1. Академ1чна мобшьшсть. Мйжнародна (кредитна) мобшьшсть 1 889 54 327 202 ВНЗ у парт-нерствi з СС 11 532 пращвниюв, студенпв i асшран-тiв
КА 1. Академ1чна мобшьшсть. Мйжнародш спiльнi освiтнi Програми Еразмус Мундус - стипендiï для нав-чання/ викладання на магiстер. i PhD програмах 23 украшсью шституцп, з них 12 ВНЗ 281, з них: мапстри - 267; PhD студенти - 14
KA 1. Мобшьшсть для Молод1 153 волонтерських проекти (КА125) з 28 крашами, та 3 346 проектов мобiльностi молодi (КА105) з 31 крашою Волонтерсью i громадсью оргаш-зацiï та 14 украш-ських ВНЗ 17 293 представни-юв молодi та моло-дiжних працiвникiв отримали фшансу-вання для обмшу досвiдом
КА 2. Проекти спшпращ задля розвитку 1нновац1й та обмшу усшш-ними практиками Розвиток потенщалу вищо1 освiти (КА211). 48 проектiв мiжна-родно1 спiвпрацi за участю Украши, з них: 39 спшьних i 9 структурних; 19 нацiональних; 29 багатонащональних Загальний бюджет грантiв СС для 48 про-ектiв - близько 43 млн евро. + 2 млн евро на 2019-2020 рр. Вказано партнерiв з Украши 271 раз, з них 100 ВНЗ
Розвиток потенщалу Молод1 (КА214) - вдарите з 2017 до 2019 р. За результатами 3 конкуршв реалiзу-еться 59 проектiв Загальна сума фшансування гранлв 6149,9 тис. евро. Участь 46 оргашзацш, з них 22 ко-ординатори проек-тш i 3 ВНЗ
* Складено автором за джерелом [32].
реж i 8 асощацш Жана Моне. Бюджет фшансування з СС проектов напряму Жан Моне для Украши скла-дав понад 3,9 млн евро плюс 1,3 млн евро на тд-тримку багатонацюнальних консорцiумiв мереж [32].
Наведет дат свщчать про те, що система ви-що1 освгти Украши в останнi десятилiття штегру-еться в европейський освiтнiй простор, при цьому за-лучетсть до цього процесу зростае. Iнформацiя На-цiонального офiсу Еразмус+ свiдчить, що в проектах мiжнародноï (кредитно1) мобшьностг у 2015 р. прий-мали участь 103 унiверситети, в 2020 р. майже вдвiчi бiльше - 190. Збшьшуеться кiлькiсть партнерських взаемовщносин мiж вузами з рiзних краш, розши-рюеться географiя спiвробiтництва.
Доцшьно звернути увагу на активну участь на-уковоï й освiтянськоï громадськосп в дослiдженнi й розвитку процеив iнтеграцiï вiтчизняноï системи освiти в СОП. У 2015 р. створено Украгнсъку Асоц1-ацт викладачгв i досл1дник1в европейсъкоХ ттегра-цИ' (APREI), яка проводить регулярш заходи з поши-рення об'ективно1' та фахово1' iнформацiï про еврош-теграцiйнi процеси, сприяе налагодженню плiдного партнерства з оргатзатями з европейських студш, е майданчиком для розбудови i налагодження ств-працi мiж викладачами та шститутями в рамках Програми iмеm Жана Моне в Украïнi та партнерами краш СС, обговорення рiзноманiтних проблем та проведення конференцiй i форумiв. Так, Асоцiацiею було проведено так Мiжнароднi науково-практичш
конференцiï: «Сотально-економ1чш вимiри евро-iнтеграцiйних процесiв: тенденцп, виклики, пер-спективи» (жовтень 2020 р.), Мiжнародна науково-практична конференция «Украша - Свропейський Союз: вщ партнерства до асощацп» (березень 2019 р.), «Свропейськ iнтеграцiйнi процеси у ХХ1 столiттi: ключовi тенденцiï, основн виклики та новi можли-восп» (березень 2019 р.), Мiжнародний Форум «Роздуми про майбутне вiдносин СС - Схвдне Партнерство: голос молодих науковцiв» (червень 2019 р.), низку семiнарiв та iнших заходiв [43].
В Украш е iншi громадськ органiзацiï, якi сприяють европейськiй штеграцп у сферi вищо1' освiти. Серед них - Громадянсъка оргатзащя «Св-ропейсъка освта i наука в Украт», яка ствпрацюе з «Свропейською асощатею викладачiв» (Association Européenne des Enseignants - зареестроване то-вариство). Серед завдань - розвиток европейсько1' освiти, науки та культури, просвiтницька дiяльнiсть як серед молод^ так i старшого поколiння, вико-нання програм, пов'язаних з розвитком европей-ськост освiти та спрямованих на розвиток демократичного громадянського суспiльства в Украïнi, а та-кож на формування в украшщв усвiдомлення, що вони е водночас громадянами Украши та громадя-нами об'еднано1' Свропи [24]. Всеукратсъка громад-съка оргатзащя «Укратсъка асощащя фaхiвцiв т-формацшних технологш» бере безпосередню участь у реалiзацiï проектов Програми СС ЕРАЗМУС+.
Таи громадськ оргашзацп як «Об 'еднання «Агенщя розвитку освтнъог полтики», ГО «Освта ХХ1 столття» своею дГяльнютю забезпечують популяризацию та впровадження принцитв европейськоï освгти.
Залученють системи вищоï освгти Украши в СПВО сприяе поступовш ïï модернiзацiï та тдви-щенню якосп освпнього процесу. Про це свГдчить зростання позицш Украши в рейтингу кращих утверситепв свГту, до якого у 2021 р. увшшли 1452 за-клади вищоï освгти свГту, в тому числГ чотири вишГ з Укра1ни. Кшькють украшських ВНЗ в рейтингах за спещальностями 2021 року порГвняно з попередшм роком зросла з 2 до 4. До них увшшли: Кшвський нацюнальний ушверситет Гмеш Т. Шевченка, Хар-кГвський нацюнальний ушверситет Гмеш В. Н. Кара-зша, Нацюнальний ушверситет «ЛьвГвська полГтех-шка», Нацюнальний техшчний ушверситет «Кшв-ський полпехшчний шститут Гмеш I. Сшорського». Цього року украшсьш вишГ отримали 12 позицш в одному галузевому рейтингу i в семи рейтингах за спешальностями, минулого року вони отримали ам позицш в одному галузевому рейтингу i шести рейтингах за спещальностями [44]. В Укра1ш за допо-могою учасп у европейських освгтшх програмах вщбуваеться поступова модершзашя системи вищоï освгти, наближення ïï оргашзацшних i змютовних параметрГв до моделГ европейськоï вищоï освгти.
Висновки. Проведене дослщження свГдчить, що на сучасному етат в СС активно розвиваеться Свропейський проспр вищоï освгти, до якого залу-чаються краïни-партнери, в тому числГ й Украïна. Розвиток СПВО здшснюеться у вадповадносп до потреб розвитку знанневоï економши та шформацш-ного суспшьства. На сучасному етат найбшьш ва-гомими завданнями СПВО е: забезпечення широкого доступу уах верств населення до вищоï освгти; суттеве тдвищення якосп освгти; формування необ-хГдних для ринку праш компетентностей; розвиток STEM-освГти для полГпшення кадрового забезпечення сучасноï iндустрiï та Гнновашйних сфер дГяль-ностц забезпечення переходу до системи навчання упродовж життя, що сприятиме тдвищенню рГвня i якосп зайнятосп населення.
Украша мае потужну систему закладГв вищоï освгти, яка нараховуе 338 коледжГв, техшкушв, училищ та 281 утверситепв, шститупв, академш, що готують фахГвшв для Украши та Гнших краïн. Однак наявнють численних проблем в СВО не забезпечуе високоï якосп освгти та вщповщносп структури професiйноï тдготовки потребам економши. Це обумовлюе низьку конкурентоспроможнють вГтчиз-няних закладГв вищоï освгти та неухильне згорнення СВО, що негативно позначаеться на обсягах тдготовки фахГвшв для вiтчизняноï економГки, особливо за STEM-спешальностями, а також на обсягах зайнятосп в освгтнш сферг Така ситуашя призводить до втрати людського капталу Украïни внаслщок вщпливу за кордон молодГ на навчання та вшзду на
роботу викладач!в. Впчизняна система вищо! освпи потребуе суттево! модершзацп у вадповадностО до сучасних свпових досягнень вищо! школи, потреб суспшьства i економши, чому сприятиме ствробп-ництво з европейськими кра!нами у сфер! освпи.
В Укра!т в останш десятилптя створено пра-вов! засади для штеграцп системи вищо! освпи й науки у спшьний европейський дослщницький i освгтнш проспр. На сучасному етат Укра!на мае потен-тал та устремл!ння для м!жнародно! ствпраш в освптай i науковш сфер!. В цьому зацшавлена держава, вищ! навчальш заклади та громадськ оргашзацп. Участь суб'екпв Украши у м!жнародних освь тшх проектах поступово зростае.
У той же час слщ вщзначити слабк мюця евро-штеграцшних процеав:
до м!жнародно! ствпраш залучають не вс заклади вищо! освпи Украши. Так, в реал!зацп проектов мобшьносп не приймали участь близько 80 уш-версипв, в реал!зацл проекпв з розвитку потенцгалу вищо! освпи - бшьше 100 ЗВО [32]. При цьому найбшьш активну участь у р!зноманпних формах ствпраш беруть участь одн й ri ж ушверситети, серед них найчаспше вузи Киева, Харкова, Львова. Най-часпше так! як: Нацюнальний ушверситет «Киево-Могилянська академ!я», Кшвський нацюнальний ушверситет !м. Т. Шевченка, Льв!вський нацюналь-ний ун!верситет !м. I. Франка, Нацюнальний ушверситет «Льв!вська полпехшка», Харшвський нацю-нальний ушверситет !м. В. Н. Караз!на, Нацюнальний техшчний ун!верситет Украши «Кшвський по-л!техн!чний !нститут !мен! 1горя С!корського» та де-як1 !нш! вищ! навчальн! заклади;
незначна частка поданих проектних заявок в!д украшських ЗВО здобувае перемогу на конкурсах. Так, до конкурс!в з розвитку потеншалу вищо! осв!ти у 2016 р. було подано 130 заявок, а виграно 6 проекпв, у 2018 р. подано 109, виграно - 8 кон-курав [32]. При цьому дуже малш кшькосп ун!вер-ситет!в удаеться стати координаторами проекпв;
поки що незначна кшькють украшських вче-них, студент!в i викладач!в отримують гранти на навчання i стажування в наукових установах та уш-верситетах Свропи, тому здобутий ними досвщ на-уково! i осв!тньо! д!яльност! не може суттево впли-нути на розвиток науково-дослщно! сфери та мо-дершзацто осв!тнього процесу в Укра!н!.
Це св!дчить про недостатню активн!сть, напо-леглив!сть та орган!зацгйну спроможн!сть украшських утверситепв у залученш до процеав !нтегра-ц!! в Свропейський проспр вищо! освпи. Цей склад-ний процес потребуе активного налагодження кана-л!в сп!впрацг з европейськими партнерами, умшня формувати проектн! заявки, гарт знання !ноземних мов, передуем англ!йсько!, ф!нансово! п!дтримки участ! впчизняних ЗВО у м!жнародних осв!тн!х проектах.
Для забезпечення бшьш активних евро!нтегра-шйних процес!в в Укра!н! у сфер! вищо! освпи не-
обхщна бшьш активна роль держави у створенм оп-тимальних умов i стимулiв мiжнародноï спiвпрацi ЗВО. Важливо:
продовжити удосконалювати законодавчу i нор-мативно-правову базу дiяльностi сфери вищо1' освiти Укра1'ни у вiдповiдностi до европейських принципiв i норм, нормативн засади мiжнародного спiвробiтництва ЗВО;
модершзувати мехашзм фiнансового забезпе-чення вищих навчальних закладiв, суттево тдви-щити рiвень 1'х фiнансування, посилити 1'х фiнансову й адмiнiстративну автономiю в цшому та у сферi ор-ганiзацiï й участ в рiзних формах мiжнародноï ств-працi;
модершзувати структуру i матерiально-тех-шчну базу навчального i науково-дослiдного про-цесу ЗВО, активно впроваджувати новiтнi технологи навчання i дослiдження в СВО, ям широко вико-ристовуються в освiтнiй практицi европейських уш-верситетiв;
актуалiзувати перелiк спецiальностей та змют вищо1' освiти у вщповщност до сучасних потреб як вгтчизняного, так i мiжнародного ринку пращ та перспективных напрямшв розвитку економiки i сус-пiльства;
забезпечити повну iнформатизацiю та цифровь зацiю навчального процесу в ЗВО Украши, широкий
Л1тература
1. Шнчук С. А. Модершзацш вищоï школи Украши в умовах штеграцп в европейський освгтнш простiр. Teopin i практика управлтня сощалъними системами. 2009. № 2. С. 112-120.
2. Таран Ю. Болонський процес: проблеми штеграцп украшсьюп освiти до европейського освгтнього простору. Освта. 03.04.2007. URL: http://osvita.ua/vnz/high_school/5118/.
3. 1нтеграцш в европейський освгтнш простiр: здобутки, проблеми, перспективи: монографiя / за заг. ред. Ф.Г. Ващука. Ужгород: ЗакДУ, 2011. 560 с.
4. Хан С. 1нтегращя Украши у европейський проспр вищл освiти як складова цивiлiзацiйного вибору. ЫсникКшв. нац. ун-ту iм. Тараса Шевченка. Icmopiя. 2015. № 3 (126). С. 54-57.
5. Турута О. В., Жидкова О. О. Модершзацш системи вищл освгти як необхщна складова частина штеграцп Украши в европейський освгтнш проспр. Ыновацшна педагогика. 2019. Вип. 10. Т. 2. С. 181-183.
6. НатрошвЫ Г. Р. Проблеми та перспективи розвитку системи вищп освгти в крашах СС. Modern Science - Moderni vêda. 2020. № 3. С. 113-118.
7. Нацюнальна доповТдь про стан i перспективи розвитку освпп в Украш / Нац. акад. пед. наук Украши ; за заг. ред. В. Г. Кременя. Кигв : Педагопчна думка, 2016. 448 с.
8. Сбруева А. А., Сременко I. В. Формування европейського вимТру забезпечення якост вищоï освпп в контекст! штер-нацiоналiзацiï освинього простору: монографш / за заг. ред. А. А. Сбруевог Суми: Вид-во СумДПУ iменi А. С. Макаренка. 2019. 254 с.
9. Антонюк В. П. Вища освиа Украши на шляху модершзаци. Бiзнec 1нформ. 2019. № 4. C. 198-204. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-198-204.
10. 1ванов С. В., Антонюк В. П. Свропейський дослТдницький простр та Украша: проблеми i перспективи штеграцп. Екoнoмiчний в^ник Донбасу. 2020. № 3(61). С. 166-176. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-3(61)-166-176.
11. 1ванов С. В., Антонюк В. П., Ляшенко В. I. Участь Украши в европейських програмах науково-техшчного спТвро6Т-тництва: стан i проблеми. Проблеми економжи та менеджменту: ощнка та перспективи виpiшeння:: матерiали мiжнародноï науково-практичноï конференци (ЛьвГв, 20 червня 2020 року) / ГО «^втьсь^ економiчна фундащя». ЛьвГв: ЛЕФ, 2020. С. 5-12.
12. Вища освгта в Украш у 2019 рощ. Статистична шформащя. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
13. Вища освгта в Украш у 2017 рощ. Статистичний з6Трник. Державна служба статистики. Кшв, 2018. 298 с.
14. Заклади вищоï освТти. Статистична шформащя. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
15. Страте^ розвитку вищоï освТти в Украïнi на 2021-2031 / Мшстерство освТти i науки Украши. Кшв, 2021. 71 с.
16. Зайняте населення за видами економiчноï дтяльностТ у 2012-2019 роках (КВЕД-2010). Статистична шформащя. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
17. Фшков Т. В. Яюсть вищоï освТти: сучасне розумТння та украшський контекст. URL: https://ihed.org.ua > uploads > 2019/03 > yakist_v...
18. Про вищу освТту: Закон Украши вТд 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#.
19. Угода про Асощащю мТж Украгною, з однiеï сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським спiвтовариством з атомноï енергiï i ïхнiми державами-членами, з iншоï сторони. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text.
20. Малицька I. Глобальш освТтнТ мережi. URL: https://ru.osvita.ua/school/method/technol/1120/.
доступ до мТжшродиих iнформацiйних освгтшх i до-слТдницьких систем;
сприяти i стимулювати налагодження двосто-роншх i багатостороннiх контактiв мТж украш-ськими та европейськими закладами вищоï освТти для розвитку рiзноманiтних форм ствпращ;
забезпечити органiзацiйну i методичну пТд-тримку вТтчизняних ЗВО при укладанш мiжнарод-них угод, при поданш запит^в на участь в мТжшрод-них освТтнтх проектах;
широко висвгтлювати знанневi та науковi до-сягнення вищих навчальних закладiв Украши для залучення потенцiйних партнерiв i замовнишв по-слуг з шших краïн.
Для розвитку системи вищоï освТти та перетво-рення ïï на важливий чинник суспТльного прогресу в Укра1'ни на сьогоднТ немае шшо1' альтернативи, як розвивати активне ствробгтництво з европейськими кра1'нами у сферi вищо1' освТти i науки, що дозволить тдвищити потенцiал вищо1' школи та ефективнiсть його використання, забезпечить розвиток люд-ського катталу кра1'ни та iнновацiйних процесiв. Це забезпечить бшьш динамiчне економiчне зростання, пiдвищення якостТ життя населення та бшьш активно!' учасп Украши у свгтовому розвитку i виршенш глобальних проблем.
21. Догов!р про заснування Свропейсько! Спшьноти (Догов!р про заснування Свропейського економ!чного сшвтовари-ства). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_017.
22. Спшьна декларацгя мшстргв освгга Свропи (Болонья, 19 червня 1999 р.). IFEPR. URL: http://www.edupolicy.org.ua/_dx/main_ua/high-edu_ua/bologna_ua.html.
23. Report of the Education Council on Concrete future objectives ... URL: http://www.aic.lv > ace_disk > Bologna > contrib.
24. Статут ГО «Свропейська освгга i наука в Украш». URL: https://euedusci.wordpress.com/%D1%81%D1%82%D0% B0%D 1%82%D 1%83%D 1%82/.
25. Болонський процес 2020 - Простр европейсько! вищо! освгга у новому десятир!ччг Комюнгке Конференцп Свро-пейських мшстргв, вадповадальних за вищу освпу Льовен / Лувен-ла-Нев, 28-29 квпня 2009. URL: http://prima.lnu.edu.ua/ Pedagogika/bolon/10.pdf.
26. eEurope - An information society for all // EUROPA. Summaries of EU legislation. URL: http://europa.eu/legislation_ summaries/information_society/strategies/l24221 _en.htm.
27. Сдиний цифровий ринок СС. URL: https://eufordigital.eu/ru/discover-eu/eu-digital-single-market/.
28. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens [Online]. Update Phase 1: the Conceptual Referece Model. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 2017, URL: http://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/ JRC 106281/webdigcomp2.1pdf_(online) .pdf.
29. "Свропа 2020. Стратеггя розумного, стшкого та шклюзивного росту" "Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth". URL: http://ec.europa.eu/archives/growthandjobs_2009/.
30. Програма Темпус - етапи розвитку. Нацюнальний Темпус/Еразмус+ оф!с в Украш. URL: www.tempus.org.ua.
31. Програма ERASMUS MUNDUS. URL: https://intellectguide.com/faq/programma-erasmus-mundus.
32. Украша в Програм! СС Еразмус+ 2014-2020 рр. URL: https://erasmusplus.org.ua/erasmus/novyny-i-baza-proektiv.html.
33. Угоди м!ж Урядом Украши та СС щодо допомоги СС. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Print?lang=uk-UA&id=29838a36-411d-4e4f-a13d-8bb2ef99ed6e.
34. Угода про партнерство i ствробггаицтво м!ж Украшою i Свропейськими Сшвтовариствами та !х державами-членами. Документ 998_012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_012.
35. Рамкова угода м!ж Урядом Украши i Комтаею Свропейських Сшвтовариств: ратифжовано !з заявою Законом в!д 03.09.2008 р. № 360-VI (360-17).URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_763#Text.
36. Про засади внутршньо! i зовшшньо! полижи: Закон Украши № 2411-VI, 1.07.2010. Вгдомостг Верховног Ради Украши. 2010. № 40. Ст. 527.
37. Угоди м!ж Украшою та Свропейським Сшвтовариством про наукове i технолопчне ствробпництво. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_194#Text.
38. Угода м!ж Украшою i Свропейським Союзом про участь Украши у програм! Свропейського Союзу Горизонт 2020 -Рамкова програма з дослщжень та шновацш (2014-2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_018.
39. Двостороння сшвпраця / Мшстерство освгга i науки Украши. URL: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyalnist/ mizhnarodna-dilnist/dvostoronnya-spivpracya.
40. Наукове ствробггаицтво. Урядовий офгс координаци европейсько! та евроатлантично! штеграци. URL: https://eu-ua.org/uryadovyy-ofis-koordynaciyi-yevropeyskoyi-ta-yevroatlantychnoyi-integraciyi.
41. STEAM-освгга - свиовий тренд, що прийшов до Украши. URL: https://liko-school.kiev.ua/zmi-pro-nas/190-steam-osvita-svitovyi-trend-shcho-pryishov-do-ukrainy.
42. Проект Стратеги розвитку вищо! освгга Украши на 2021-2031 роки. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-strategiyi-rozvitku-vishoyi-osviti-ukrayini.
43. Украшська Асощащя Викладачгв i Дослщниюв Свропейсько! 1нтеграцп. URL: https://aprei.com.ua/.
44. Опублжовано рейтинги кращих ушверситет1в св!ту 2021 року за галузями знань. URL: https://mon.gov.ua/ua.
References
1. Pinchuk, Ye. A. (2009). Modernizatsiia vyshchoi shkoly Ukrainy v umovakh intehratsii v yevropeiskyi osvitnii prostir [Modernization of higher education in Ukraine in terms of integration into the European educational space]. Teoriia ipraktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy - Theory and practice of social systems management, 2, рр. 112-120 [in Ukrainian].
2. Taran, Yu. (03.04.2007). Bolonskyi protses: problemy intehratsii ukrainskoi osvity do yevropeiskoho osvitnoho prostoru[Bologna process: problems of integration of Ukrainian education into the European educational space]. osvita.ua. Retrieved from http://osvita.ua/vnz/high_school/5118/ [in Ukrainian].
3. Vashchuk, F. H. (Ed.). (2011). Intehratsiia v yevropeiskyi osvitnii prostir: zdobutky, problemy, perspektyvy [Integration into the European educational space: achievements, problems, prospects]. Uzhhorod, ZakSU [in Ukrainian].
4. Khan, Ye. (2015). Intehratsiia Ukrainy u yevropeiskyi prostir vyshchoi osvity yak skladova tsyvilizatsiinoho vyboru [Integration of Ukraine into the European space of higher education as a component of civilization choice]. VisnykKyiv. nats. un-tu im. Tarasa Shevchenka. Istoriia - Bulletin of Kyiv. nat. un-tu them. Taras Shevchenko. History, 3 (126), рр. 54-57 [in Ukrainian].
5. Turuta, O. V., Zhydkova, O. O. (2019). Modernizatsiia systemy vyshchoi osvity yak neobkhidna skladova chastyna intehratsii Ukrainy v yevropeiskyi osvitnii prostir [Modernization of the higher education system as a necessary component of Ukraine's integration into the European educational space]. Innovatsiinapedahohika - Innovative pedagogy, Issue 10? Vol. 2, рр. 181-183 [in Ukrainian].
6. Natroshvili, H. R. (2020). Problemy ta perspektyvy rozvytku systemy vyshchoi osvity v krainakh YeS [Problems and prospects of development of the higher education system in the EU countries]. Modern Science -Moderni veda, 3, рр. 113-118 [in Ukrainian].
7. Kremen, V. H. (Ed.). (2016). Natsionalna dopovid pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukraini [National report on the state and prospects of education in Ukraine]. Kyiv, Pedahohichna dumka. 448 р. [in Ukrainian].
8. Sbruieva, A. A., Yeremenko, I. V. (2019). Formuvannia yevropeiskoho vymiru zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity v konteksti internatsionalizatsii osvitnoho prostoru [Formation of the European dimension of quality assurance of higher education in the context of internationalization of educational space]. Sumy, Publishing house of Sumy State Pedagogical University named after AS Makarenko. 254 p. [in Ukrainian].
9. Antoniuk, V. P. (2019). Vyshcha osvita Ukrainy na shliakhu modernizatsii [The Higher Education in Ukraine on its Way Towards Modernization]. Biznes Inform - Business Inform, 4, рр. 198-204. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-198-204 [in Ukrainian].
10. Ivanov, S. V., Antoniuk, V. P. (2020). Yevropeiskyi doslidnytskyi prostir ta Ukraina: problemy i perspektyvy intehratsii [European Research Space and Ukraine: Problems and Prospects for Integration]. Ekonomichnyi visnykDonbasu - Economic Herald of the Donbas, 3(61), pp. 166-176. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-3(61)-166-176 [in Ukrainian].
11. Ivanov, S. V., Antoniuk, V. P., Liashenko, V. I. (2020). Uchast Ukrainy v yevropeiskykh prohramakh naukovo-tekhnichnoho spivrobitnytstva: stan i problemy [Participation of Ukraine in European programs of scientific and technical cooperation: state and problems]. Problemy ekonomiky ta menedzhmentu: otsinka ta perspektyvy vyrishennia - Problems of economics and management: evaluation and prospects of solution: Proceedings of the International Scientific-Practical. (pp. 5-12). Lviv, LEF [in Ukrainian].
12. Vyshcha osvita v Ukraini u 2019 rotsi [Higher education in Ukraine in 2019]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
13. Vyshcha osvita v Ukraini u 2017 rotsi [Higher education in Ukraine in 2017]. (2018). Kyiv, State Statistics Service. 298 p. [in Ukrainian].
14. Zaklady vyshchoi osvity [Institutions of higher education]. Statistical information. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
15. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2021-2031 [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2021-2031]. (2021). Kyiv, Ministry of Education and Science of Ukraine. 71 p. [in Ukrainian].
16. Zainiate naselennia za vydamy ekonomichnoi diialnosti u 2012-2019 rokakh (KVED-2010) [Employed population by type of economic activity in 2012-2019 (NACE-2010)]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
17. Finikov. T. V. Yakist vyshchoi osvity: suchasne rozuminnia ta ukrainskyi kontekst [Quality of higher education: modern understanding and Ukrainian context]. Retrieved from https://ihed.org.ua > uploads > 2019/03 > yakist_v... [in Ukrainian].
18. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 r. № 1556-VII [On higher education: Law of Ukraine of 01.07.2014 № 1556-VII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18# [in Ukrainian].
19. Uhoda pro Asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony [Association Agreement between Ukraine, of the one part, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, of the other part]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text [in Ukrainian].
20. Malytska, I. Hlobalni osvitni merezhi [Global educational networks]. Retrieved from_https://ru.osvita.ua/school/method/ technol/1120/ [in Ukrainian].
21. Dohovir pro zasnuvannia Yevropeiskoi Spilnoty (Dohovir pro zasnuvannia Yevropeiskoho ekonomichnoho spivtovarystva) [Treaty establishing the European Community (Treaty establishing the European Economic Community)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_017 [in Ukrainian].
22. Spilna deklaratsiia ministriv osvity Yevropy (Bolonia, 19 chervnia 1999 r.) [Joint Declaration of the Ministers of Education of Europe (Bologna, 19 June 1999)]. IFEPR. Retrieved from http://www.edupolicy.org.ua/_dx/main_ua/high-edu_ua/bologna_ua.html [in Ukrainian].
23. Report of the Education Council on Concrete future objectives ... Retrieved from http://www.aic.lv > ace_disk > Bologna > contrib.
24. Statut HO «Yevropeiska osvita i nauka v Ukraini» [Charter of the NGO "European Education and Science in Ukraine"]. Retrieved from https://euedusci.wordpress.com/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82/ [in Ukrainian].
25. Bolonskyi protses 2020 - Prostir yevropeiskoi vyshchoi osvity u novomu desiatyrichchi. Komiunike Konferentsii Yevropeiskykh ministriv, vidpovidalnykh za vyshchu osvitu Loven [The Bologna Process 2020 - The space of European higher education in the new decade. Communiqué of the Conference of European Ministers responsible for Higher Education Leuven]. (2009). Retrieved from http://prima.lnu.edu.ua/ Pedagogika/bolon/10.pdf [in Ukrainian].
26. eEurope - An information society for all. EUROPA. Summaries of EU legislation. Retrieved from http://europa.eu/legislation_summaries/information_society/strategies/l24221 _en.htm.
27. Yedynyi tsyfrovyi rynok YeS [The EU's digital single market]. Retrieved from https://eufordigital.eu/ru/discover-eu/eu-digital-single-market/ [in Ukrainian].
28. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens [Online]. Update Phase 1: the Conceptual Referece Model. (2017). Luxembourg, Publications Office of the European Union. Retrieved from http://publications.jrc.ec.europa.eu/ repository/bitstream/ JRC106281/webdigcomp2.1pdf_(online).pdf.
29. Yevropa 2020. Stratehiia rozumnoho, stiikoho ta inkliuzyvnoho rostu [Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth]. Retrieved from http://ec.europa.eu/archives/growthandjobs_2009/ [in Ukrainian].
30. Prohrama Tempus -etapy rozvytku [Tempus program - stages of development]. National Tempus /Erasmus + office in Ukraine. Retrieved from www.tempus.org.ua [in Ukrainian].
31. ERASMUS MUNDUS program. Retrieved from https://intellectguide.com/faq/programma-erasmus-mundus.
32. Ukraina v Prohrami YeS Erazmus+ 2014-2020 rr. [Ukraine in the EU Erasmus + Program 2014-2020]. Retrieved from https://erasmusplus.org.ua/erasmus/novyny-i-baza-proektiv.html [in Ukrainian].
33. Uhody mizh Uriadom Ukrainy ta YeS shchodo dopomohy YeS [Agreements between the Government of Ukraine and the EU on EU assistance]. Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/Print?lang=uk-UA&id=29838a36-411d-4e4f-a13d-8bb2ef99ed6e [in Ukrainian].
34. Uhoda pro partnerstvo i spivrobitnytstvo mizh Ukrainoiu i Yevropeiskymy Spivtovarystvamy ta yikh derzhavamy-chlenamy [Partnership and Cooperation Agreement between Ukraine and the European Communities and their Member States]. Document 998 012. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_012 [in Ukrainian].
35. Ramkova uhoda mizh Uriadom Ukrainy i Komisiieiu Yevropeiskykh Spivtovarystv: ratyfikovano iz zaiavoiu Zakonom № 360-VI (360-17) vid 03.09.2008 r. [Framework Agreement between the Government of Ukraine and the Commission of the European Communities: ratified by application Law № 360-VI (360-17) of 03.09.2008]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/994_763#Text [in Ukrainian].
36. Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky: Zakon Ukrainy vid 01.07.2010 r. № 2411-VI [On the principles of domestic and foreign policy: Law of Ukraine № 2411-VI, July 1, 2010]. (2010). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Information of the VerkhovnaRada of Ukraine, 40. Art. 527 [in Ukrainian].
37. Uhody mizh Ukrainoiu ta Yevropeiskym Spivtovarystvom pro naukove i tekhnolohichne spivrobitnytstvo [Agreements between Ukraine and the European Community on scientific and technological cooperation]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_194#Text [in Ukrainian].
38. Uhoda mizh Ukrainoiu i Yevropeiskym Soiuzom pro uchast Ukrainy u prohrami Yevropeiskoho Soiuzu Horyzont 2020 -Ramkova prohrama z doslidzhen ta innovatsii (2014-2020) [Agreement between Ukraine and the European Union on Ukraine's participation in the European Union program Horizon 2020 - Framework Program for Research and Innovation (2014-2020)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_018 [in Ukrainian].
39. Dvostoronnia spivpratsia [Bilateral cooperation]. Ministry of Education and Science of Ukraine. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyalnist/ mizhnarodna-dilnist/dvostoronnya-spivpracya [in Ukrainian].
40. Naukove spivrobitnytstvo [Scientific cooperation]. Government Office for Coordination of European and Euro-Atlantic Integration. Retrieved from https://eu-ua.org/uryadovyy-ofis-koordynaciyi-yevropeyskoyi-ta-yevroatlantychnoyi-integraciyi [in Ukrainian].
41. STEAM-osvita - svitovyi trend, shcho pryishov do Ukrainy [STEAM education is a global trend that has come to Ukraine]. Retrieved from https://liko-school.kiev.ua/zmi-pro-nas/190-steam-osvita-svitovyi-trend-shcho-pryishov-do-ukrainy [in Ukrainian].
42. Proiekt Stratehii rozvytku vyshchoi osvity Ukrainy na 2021-2031 roky [Draft Strategy for the Development of Higher Education of Ukraine for 2021-2031]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-strategiyi-rozvitku-vishoyi-osviti-ukrayini [in Ukrainian].
43. Ukrainska Asotsiatsiia Vykladachiv i Doslidnykiv Yevropeiskoi Intehratsii [Ukrainian Association of Teachers and Researchers of European Integration]. Retrieved from https://aprei.com.ua/ [in Ukrainian].
44. Opublikovano reitynhy krashchykh universytetiv svitu 2021 roku za haluziamy znan [The rankings of the best universities in the world in 2021 by fields of knowledge have been published]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua [in Ukrainian].
Антонюк В. П. Вища освпа Укра'ши на шляху штеграци в европейський освгтнш npocTip: досягнення та завдання подальшого розвитку
Робота присвячена проблем! модершзаци системи вищо! освпи Украши шляхом штеграци вищих навчальних заклад!в до Свропейського простору вищо! освпи (European Higher Education Area). На основ! анатзу статистичних даних зроблено висновок про згорнення системи вищо! освпи Украши внаслщок наявносп низки проблем, що негативно позначаеться на формуванш людського катталу. Обгрунтовано важливють м!жнародного ствробиництва з СС в освпнш сфер! для модершзаци вищо! школи. Дослщжено шституцшш засади формування EHEA, визначено основт прюритети !! розвитку на сучасному етат. Проанатзовано правов! основи евроштеграци вищо! школи Украши. Здгйснено анал!з розвитку м!жнародного ствробпництва вузгв Украши та !х учасп в европейських освишх програмах. Виявлено позитивну тенденщю до зростання активност украшських утверситепв в м!жнародному ствробиницта, що тдвищуе !х позици у м!жнародних рейтингах. Виявлено слабю мгсця штеграцшних процесгв та запропоновано напрями удосконалення державно! полпики тдтримки учасп заклад!в вищо! освпи в EHEA.
Ключовг слова: вища освпа, заклади вищо! освпи, людський каттал, евроштегратя, Свропейський проспр вищо! освпи, европейсью програми, м!жнародне сп!вроб!тництво, програма Еразмус, програма Темпус.
Antoniuk V. Higher Education of Ukraine on the Way of Integration into the European Educational Space: Achievements and Tasks of Further Development
The work is devoted to the problem of modernization of the higher education system of Ukraine through the integration of higher education institutions into the European Higher Education Area. Based on the analysis of statistical data, it is concluded that the higher education system in Ukraine tends to curtail due to the presence of a number of problems, which negatively affects the formation of human capital. The importance of international cooperation with the EU in the educational sphere for the modernization of higher education has been substantiated. The institutional foundations of the formation of EHEA are investigated, the main priorities of its development at the present stage are determined. The legal principles of European integration of higher education in Ukraine are analyzed. The analysis of development of international cooperation between Ukrainian universities and their participation in The European educational programs is carried out. A positive trend towards an increase in the activity of Ukrainian universities in international cooperation has been revealed, which increases their positions in international rankings. The weaknesses of integration processes are identified and ways of improving the state policy to support the participation of universities in the EHEA are proposed.
Keywords: higher education, higher education institutions, human capital, European integration, European higher education space, European programs, international cooperation, Erazmus program, Tempus program.
Антонюк В. П. Высшее образование Украины на пути интеграции в европейское образовательное пространство: достижения и задачи дальнейшего развития
Работа посвящена проблеме модернизации системы высшего образования Украины путем интеграции высших учебных заведений в Европейское пространство высшего образования (European Higher Education Area). На основе анализа статистических данных сделан вывод о том, что система высшего образования в Украине имеет тенденцию к сворачиванию из-за наличия ряда проблем, что негативно сказывается на формировании человеческого капитала. Обоснована важность международного сотрудничества с ЕС в образовательной сфере для модернизации высшей школы. Исследованы институциональные основы формирования EHEA, определены основные приоритеты его развития на современном этапе. Проанализированы правовые принципы европейской интеграции высшей школы Украины. Проведен анализ развития международного сотрудничества между украинскими университетами и их участия в европейских образовательных программах. Выявлена положительная тенденция к росту активности украинских вузов в международном сотрудничестве, что повышает их позиции в международных рейтингах. Определены слабые стороны интеграционных процессов и предложены пути совершенствования государственной политики поддержки участия университетов в EHEA.
Ключевые слова: высшее образование, учреждения высшего образования, людской капитал, европейская интеграция, Европейское пространство высшего образования, европейские программы, международное сотрудничество, программа Erazmus, программа Tempus.
Стаття надшшла до редакци 31.03.2021 Прийнято до друку 15.06.2021
