CC BY
39УДК 336.1
Фiтaс Н.Ю., acпipaнт, УжНУ
СИСTEМA СTPAХУBAННЯ ДЕПОЗИТ1В В yKPAÏHI: Cy4ACHI PEAЛIÏ TA ПЕРСПЕКТОВИ
В cтaттi pозглянyто cвiтовий та вггчизняний доcвiд фyнкцiонyвaння докpизовоï cиcтeми зaxиcтy вклaдiв. Пpоaнaлiзовaно внeceнi змши y дiяльнicть дiючоï cиcтeми зaxиcтy вклaдiв Укpaïни в пepiод фiнaнcовоï кpизи. Зaпpопоновaно шляxи покpaщeння оpгaнiзaцiï cиcтeми зaxиcтy вклaдiв в У^аш.
Ключовi слова: бaнкiвcькa пaнiкa, дeпозит, cиcтeмa зaxиcтy дeпозитiв.
BСTУП
Отабшьна бaнкiвcькa cиcтeмa cпpияe eкономiчномy зpоcтaнню бyдь-якоï кpaïни чepeз здiйcнeння поcepeд-ницькиx функцш. Тому зpоcтaння pecypcroro потeнцiaлy бaнкiв знaxодитьcя в ^ямш зaлeжноcтi вщ piвня довipи cycпiльcтвa до циx ycтaнов. Для У^аши цe питання в yмовax cвiтовоï фiнaнcовоï кpизи поcтae нaйбiльш гост^о, оcкiльки cпоcтepiгaлиcя peкоpдно низький ^^ют вклaдiв в бaнкax та матовий вщлк кошпв !з pa-xyнкiв. Одним з iнcтpyмeнтiв та мeтодiв aнтикpизового впливу e cиcтeмa cтpaxyвaння дeпозитiв (дaлi CCД) в бaнкiвcькиx ycтaновax.
До вiдомиx aвтоpiв, як! займалтея доcлiджeнням питання cвiтового доcвiдy cтpaxyвaння вклaдiв, можна вiднecти Огемпень К. [1], Маккоуф П. [11], Мшкш Ф. [3], Meльников А.Г. [4] тощо. Вичизняш нayковцi (Пан-чишин C., Caвлyк М. [5]; Набок Р. [6]; Бeзвyx C.B. [1] та шш!) тeж чимало уваги пpидiлили вивчeнню iнозeмниx тpaдицiй фyнкцiонyвaння cиcтeм cтpaxyвaння вклaдiв та пpоaнaлiзyвaли cтвоpeння подiбноï cиcтeми в У^аш. Однак cлiд зазначити, що на cьогоднi зaлишaeтьcя мaлодоcлiджeними eфeктивнicть здiйcнeння фондом rapa^ тування вклaдiв, поклaдeниx на нього функцш, та його пepcпeктиви.
ПОСTAНОBKA ЗABДAННЯ
Meтa cтaттi полягае в доcлiджeннi оcновниx тeоpeтичниx xapaктepиcтик cиcтeм зaxиcтy дeпозитiв, aнaлiзi зapyбiжного доcвiдy ïxнього функщонування i визнaчeннi можливиx нaпpямкiв yдоcконaлeння yкpaïнcькоï ст-cтeми гapaнтyвaння вклaдiв.
PEЗУЛЬTATИ
Пpоблeмa cтiйкоcтi бaнкiв i ïx здатност! повepтaти вклади виникла на paннix eтaпax pозвиткy бангав^кого бiзнecy. Пepшi cпpоби cтвоpити фоpмaльнi cиcтeми cтpaxyвaння за yчacтю дepжaви були здiйcнeнi в CШA на piвнi окpeмиx штaтiв 1829 pокy. До 1911 pокy тaкi eкcпepимeнти було пpовeдeно в 14 штaтax. Однак з piзниx пpичин щ cпpоби були мapнi. Haпpикiнцi Х1Х ст. коопepaтивнi банки Hiмeччини cтвоpили пepшy нeдepжaвнy cиcтeмy взаемного гapaнтyвaння вклaдiв, яка ycпiшно pозвивaлacь i стала оcновою cиcтeми, що дie в Hiмeччинi доci. Bиpiшaльним для cтaновлeння i pозвиткy мexaнiзмy зaxиcтy вклaдiв було cтвоpeння фeдepaльноï cиcтeми cтpaxyвaння дeпозитiв в CШA 1934 pокy [S, c. 325].
Головним завданням CCQ, е зaбeзпeчeння зaxиcтy вклaдникiв i фiнaнcовa cтaбiлiзaцiя. цього, дiяльнicть CCД обyмовлюeтьcя потpeбою в обмeжeннi cиcтeмного pизикy, який можe виникнути внacлiдок пaнiки i матового вилyчeння вклaдiв, а також потpeбою y змiцнeннi довipи cycпiльcтвa до бaнкiвcькоï cиcтeми [6, c. 133].
Aнaлiзyючи нaцiонaльнi cиcтeми надання зaxиcтy влacникaм дeпозитiв, можна видшити шicть можливиx вapiaнтiв функщонування подiбноï cиcтeми: 1) дepжaвa можe ч!тко зaдeклapyвaти вiдcyтнicть будь-якого зaxи-cтy вклaдiв y комepцiйниx бaнкax y випадку ïx нeплaтоcпpоможноcтi. Пpотe такий вapiaнт тpaпляeтьcя вкpaй p^m, оcкiльки вш cyпepeчить головним щлям бaнкiвcького peгyлювaння щодо зaбeзпeчeння стабшьност! бан-кiвcькоï cиcтeми; 2) дepжaвa можe нe зaпpовaджyвaти cпeцiaльноï cиcтeми зaxиcтy вклaдникiв, а y законодавчо вcтaновлeномy поpядкy надати вкладникам пepшочepговe пpaво задовольняти cвоï вимоги до банку, якщо його лжвщують. М!ж тим, y мiжнapоднiй пpaктицi вш мaйжe нe тpaпляeтьcя чepeз cвою нeдоcтaтню eфeктивнicть та вiдcyтнicть виpaжeниx гapaнтiй вкладникам; 3) дepжaвa можe збepiгaти двознaчнicть щодо гapaнтiй вщшкоду-вання вклaдiв, що фактично означае ^авову нeвизнaчeнicть питань щодо надання дepжaвного зaxиcтy irne peciв вкладниюв; 4) дepжaвa можe надавати гapaнтiï вiдшкодyвaння вклaдiв y випадку нeплaтоcпpоможноcтi банку y нeявномy виглядь Його cy^ полягае в тому, що дepжaвa надае вкладникам та, можливо, шшим кpeди-тоpaм банку нeфоpмaлiзовaнi, тобто чгтко нe визнaчeнi законодавством, гapaнтiï повepнeння ïxнix вклaдiв y випадку бан^утства банку. Biдшкодyвaння зaбоpговaноcтi банку за вкладами повнicтю зaлeжить вщ добpоï вол! дepжaви та ïï фiнaнcовиx можливоcтeй; S) дepжaвa можe надавати y явному вигляд! обмeжeнi гapaнтiï вкладникам банюв, як! стали нeплaтоcпpоможними; 6) дepжaвa можe надати y явному вигляд! нeобмeжeнi (повш) гapaнтiï вкладникам банюв, як! стали нeплaтоcпpоможними. Цeй вapiaнт заи^овую^ y кpaïнax, як! зазнали глибокоï cиcтeмноï кpизи [S, c. 284-28S].
Оcтaннi дeкiлькa дecятиpiч y cвiтi нaйпошиpeнiшою е фоpмaлiзовaнa CCД банюв, яка rpyнтyeтьcя на тому, що дepжaвa надае обмeжeнi гapaнтiï за вкладами y paзi нeплaтоcпpоможноcтi банку, що зyмовлeно двома чин-никами. По-пepшe, под!бна cиcтeмa оcновaнa на rop!ax закону, що yнeможливлюe двозначно тлумачити га-paнтiйнi зобов'язання дepжaви y paзi нeплaтоcпpоможноcтi банку, як да вiдбyвaeтьcя y зacтоcyвaннi пepшиx чотиpьоx з нaвeдeниx вищe вapiaнтiв. По-дpyгe, така cиcтeмa бшьш пepeдбaчyвaнa й eфeктивнa y pозв'язyвaннi кpизовиx пpоблeм y бaнкiвcькомy ceктоpi erom!!™.
SS
Науковий bícmmk: Ф1мамси, банки, швестицп - 2G11 - №4
За даними М1жнародно' асощацп депозитного страхування станом на 31.01.2010р. ССД дшли в 104 крашах, ще 19 держав планували або серйозно вивчали можливють ii впровадження. Заслуговуе на увагу i той факт, що у свт iснyють кра'ни з бiльш шж однieю ССД — Австрiя (5), Канада (12), Шмеччина (8), 1спашя (3), Iталiя (3), Колyмбiя (2), Портyгалiя (2), Мексика (2), Кшр (2) i, навпаки, одна ССД може покривати кшька кра'н (наприк-лад, Маршалловi Острови, Мiкронезiя i Пуерто Рiко страхуе Федеральна Депозитна корпоращя США. Такi кра'ни як Камерун, Центральна Африканська Республжа, Чад, Конго, Екваторiальна Гвiнея та Габон планують теж захищатися однieю СДС) [8].
Варто розрiзняти два рiзновиди ССД: pay-box або risk-minimized [9, с. 8]. Перший стосуеться в принцип виключно виплати вкладникам гарантованих кошпв (ця фyнкцiя передбачае акумулящю страховиком депо-зитiв страхових премш, що пiдлягають сплатi банками, та виплату страхового вщшкодування в межах встанов-лених лiмiтiв вкладникам за вкладами, яю стали недоступними. Вона суто операцшна i сама собою не передбачае контрольних, наглядових, регулятивних, аналiтичних та iнших повноважень страховика депозипв у взаемо-вщносинах з банками). Другий включае також альтернативш заходи, що полягають, наприклад, у роботi з «по-ганими» банками та запобiганнi 'х банкрутству.
Для кожно' ССД в процеш ii фyнкцiонyвання е важливими та основоположними наступш ознаки: розмiр га-рантовано' суми вiдшкодyвання, джерела наповнення фонду, кошти якого будуть використовуватись для захисту вкладiв, види вкладiв, що пiдпадають пiд вiдшкодyвання, строк проведення виплат гарантованих вкладiв [7, с. 9].
Розмiр гарантiйного вщшкодування повинен варiювати в межах 1-2% ВВП на душу населення, кшьюсть вкладниюв, що пiдлягають вiдшкодyванню в повному розмiрi, повинна бути близько 80-90%, а загальна сума, що шдлягае вщшкодуванню системою гарантування депозипв, повинна становити близько 40-60% вщ yсiх депозитiв [4, с. 24; 9, с. 10].
Лiмiт страхового покриття може бути: на один депозит чи на одного вкладника. Встановлення лiмiтy на один депозит не можна вважати таким, що вповш вщповщае принциповi обмеженого покриття, оскшьки його досить легко обминути вiдкривши декiлька рахyнкiв у рiзних банках. Тому встановлення лiмiтy страхового покриття на одного вкладника за його вшма банювськими рахунками — найпоширешший i найоптимальнiший пiдхiд. Хоча подiбний спосiб вимагае чiткоi системи мошторингу з боку страховика депозипв за всiма рахунка-ми конкретного вкладника [5, с. 293].
Як правило, банки сплачують страховиковi премii щорiчно авансовим платежем (ex-ante). У деяких крашах (Австрii, Францii, Iталii, Люксембургу, Нщерландах, Швейцарii та Великобританii) нацюнальш системи страхування депозитiв вимагають сплачувати страховi премii за фактом виникнення страхового випадку — банк-рутства банку (ex-post). Тобто банки у зазначених крашах сплачують страховi премп у розмiрi, потрiбномy для сплати страхового вщшкодування вкладникам збанкрутшого банку [6, с. 37].
В свт не юнуе едностi в тому, яю саме види депозипв в банку пiдлягають страховому покриттю. Наприклад, в докризовий перюд Кешя, Пiвденна Корея, Фiлiппiни, Маршаловi острови, Кувейт страхували всi види депозилв. У США страхували вс внyтрiшнi депозити. У бiльшостi кра'н не пiдлягали страхуванню мiжбанкiвськi депозити. Деяю держави вилучили iз сфери страхування депозити в шоземнш валют (бiльшiсть краiн Африки та Азп, Чеська Респyблiка, Швейцарiя, Лiван, Канада, Колyмбiя, Венесуела). Страхування лише вкладiв населення здiйснювали у Бангладеш, Бельгп, Болгарii, Хорватii, Латвii, Литв^ Македонii, Нiдерландах, Рyмyнii, Словаччинi, Швейцарп, Тyреччинi, Чилi, Домiнiканськiй Респyблiцi та Перу [5, с. 292].
Незважаючи на вс позитивш риси системи страхування вкладiв, доцiльнiсть ii впровадження була i зали-шаеться в площиш суперечок економiстiв. Мiждержавнi дослщження банкiвських криз довели iснyвання за-лежностi мiж появою ССД i зростанням ймовiрностi банкiвського колапсу. У крашах з явним страхуванням частка банювських криз зростае з ростом частки гаранта на ВВП на душу населення: держави, де це вщношен-ня сягае позначки бшьше 4 раз, в 5 разiв частше страждають вiд банкiвських криз, шж краiни з величиною покриття на рiвнi 1 розмiр ВВП на душу населення. Дослiдження також показали, що недостатньо науково обгрунтована, слабка ССД в нерозвинутому шституцшному середовищi тiльки посилюе вiрогiднiсть система-тичних проблем у банкiвськомy секторi [2].
Велика увага звертаеться на те, що страхування депозипв сприяе короткостроковш банкiвськiй стабiльностi (зменшення «набтв» на банки пiд час кризи), але шдикуе довгострокову нестабiльнiсть, що пов'язано з пли-ном часу (короткострокова стабшьнють в кiнцевомy тдсумку зникае, загострюючи проблему «морального ри-зику») [10].
Суть проблеми «морального ризику» полягае у тому, що при наявносп страхового покриття: а) населення, позбавлене стимулу стежити за фшансовим станом банку, розмiщyе сво' заощадження у високоризикових фiнан-сових установах, що пропонують високi процентш ставки, в основi яких — участь у спекулятивних операцiях; б) для банюв це стимул для прийняття невиважених управлшських рiшень щодо учасп в ризикованих опера-щях без загрози втратити капiтал. 1ншими словами, депозитне страхування е своерщним субсидуванням високоризикових банкiв [11]; в) високоризиковаш операцii приваблюють у банювську сферу шахраiв з метою наживи; г) сформований у сyспiльствi стереотип про неможливють ф^нтово' неспроможностi великоi установи («занадто великий, щоб лопнути»). Складаеться ситyацiя, за яко' великi банки проводять бшьш ризикованi опе-рацii, тим самим тдвищуючи ймовiрнiсть банкрутства. Меншi банки е в невипдному положеннi в конкурентнш боротьбi, оскiльки регyлюючi органи не перешкоджають 'х банкрутству i втратi грошей 'х вкладникiв, в той час як вкладники великих банюв мають свого роду iмyнiтет вщ таких втрат [3, с. 317].
56
Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2011 - №4
З метою запоб1гання вище визначеним проблемам кра'ни вдаються до наступних шструменпв:
а) встановлення л1м1ту страхового покриття, якого гарантуе держава у певному процентному стввщно-шенш. Це дае змогу стимулювати вкладниюв i банки придшяти бшьше уваги мошторингов1 ризиюв стосовно сум вклад!в, яю не гарантуе страховик депозитiв у межах суми страхового покриття. Проте необхщно врахувати й недолiк схеми — не завжди виправдана щодо власниюв невеликих вклад!в, адже вони не мають можливостi проводити мониторинг через обмеженi фiнансовi можливостi. Для того, аби послабити негативний ефект цього методу, можна порекомендувати застосовувати ii не для всiх вкладiв, а починати з певно' суми для максимального захисту невеликих вкладниюв, а також для стимулювання великих вкладниюв не перекладати ризики на банк i самостiйно стежити за фшансовим станом банку.
Корисним може бути досвщ Росii, де стовщсоткова компенсацiя стосуеться вкладiв, яю не перевищують 200 тис. руб., а бiльшi суми вiдшкодовyються в розмiрi 90% вiд суми депозиту, але не бшьше лiмiтy вщшкодування — 700 тис. руб. Для Украши при максимальному розмiрi вщшкодування в 150 тис. грн. з урахуванням того, що 90% ушх вкладiв населення не перевищують 100 тис. грн., доцшьно ввести прогресивну шкалу компенсацiй. Наприклад, вклад на суму до 100 тис. грн. компенсуеться на 100%, вклади вщповщно до 125 тис. грн. — на 90%, вщ 125 до 150 тис. грн. — в розмiрi 75% вщ суми депозиту [12].
б) вилучення певних категорш депозитiв з перелiкy тих, що пщлягають страхуванню. Наприклад, в Украш не вiдшкодовyються вклади, що розмщет членами наглядово' ради, ради директорiв i ревiзiйноi комiсii банку, аудиторами, яю здiйснювали аyдиторськi перевiрки банку протягом останнiх трьох роюв, акцiонерами, частка яких перевищуе 10% статутного катталу банку, вкладниками, яю на iндивiдyальнiй основi отримують вщ банку пiльговi вiдсотки та мають фiнансовi привiлеi, що призвели до попршення фiнансового стану банку [13]; в) використання окремих форм спшьного страхування; г) диференцiйованi внески для банюв-учасниюв залежно вiд ступеня ризи-ку д!яльносп банку. Однак в даному випадку деяю економiсти вказують, що це не завжди вирiшyе проблеми, оскльки банки можуть сплачувати велик! за розмiром внески доки вони е платоспроможними, сама лише рiзниця страхових тарифiв не е стимулом, достаттм для вщмови вщ спекyлятивноi д!яльносл [11]; г) превентивне закриття проблемних банков; д) притягнення керiвникiв банку до вiдповiдальностi за порушення встановлених вимог [5, с. 294].
На сьогодшшнш день в Украш функцюнуе найпростiша з юнуючих у свгтовш практицi модель страхування депозипв — гарантування вкладiв населення (коли страхуванню пiдлягають ус! без винятку банкiвськi депози-ти ф!зичних ошб за стандартною ставкою, а сума вщшкодування обмежуеться), що була створена згщно з Указом Президента Украши «Про заходи щодо захисту прав ф!зичних оиб — вкладниюв комерцшних банюв Украши» вщ 10 вересня 1998 р. № 996/98. Шзшше прийнято Закон Украши «Про Фонд гарантування вклад!в ф!зичних оиб» вщ 20.09.2001 р. № 2740-Ш.
В закон! встановлено порядок вщшкодування та перелж суб'еклв, як! мають право на вщшкодування, а також тих, як! такого права не мають. Також встановлено перелж джерел фшансування Фонду гарантування вклад!в ф!зичних оиб (дал! Фонду). В загальному, основне джерело фшансування — це початков! i регулярш збори з банюв (ex-ante). З огляду на обсяг повноважень, як! може здшснювати yкраiнський гарантшний фонд, його можна назвати установою типу pay-box [1].
Станом на 01.01.2011р. учасниками Фонду були 170 банюв, з яких 5 — тимчасов! учасники. Вщсоток покриття юлькосп вклад!в на анал!зовану дату сягнув позначки 99,3%, при цьому середнш розм!р вкладу — 7802 грн., а загальна юльюсть вкладниюв — 32,6 млн. оиб. Фшансов! ресурси Фонду на 01.01.2011р. становили 3390,3 млн. грн., що на 912,4 млн. грн. менше шж станом на 01.01.2010 р. [14]. За весь час юнування Фонд виплатив близько 3,8 млрд. грн. Основш виплати були зроблеш у перюд кризи — майже 3,5 мшьярда, в тому числ! за 2010 рж — майже 2,3 мшьярда. Ще мае сплатити 141 мшьйон гривень банкам, як! перебувають у стан! лжвщацп [15].
До основних недолЫв Фонду можна вщнести:
1. Поширення дп системи гарантування вклад!в лише на захист штереив ф!зичних ошб, не враховуючи штереси ф!зичних ошб суб'екпв пiдприемницькоi д!яльност та юридичних оиб.
2. Недостатшсть джерел формування ресуршв Фонду. Фактично Фонд розрахований на гарантування вклад!в у «мирний» час, та ще й з ухилом на неплатоспроможнють невеликих банюв.
3. Обмежеш контрольш функцп Фонду. Фонд не контролюе процес виплати банками-агентами компенсацш вкладникам, а також не здшснюе нагляд за санащею, лжвщащею банюв. А це не вщповщае свгтовш практищ, де вщповщш структури повнютю контролюють процес вщ отримання внесюв до видач! компенсацш вкладникам.
4. Виконання основних повноважень Фонду здшснюеться через р!зш структури. Так, через НБУ Фонд здшснюе швестування ресуршв у державш цшш папери, через банки-агенти — виплачуе компенсацшш платеж!. Зараз компенсацп вкладникам виплачуються через п'ять банюв та приблизно 200 вщдшень. Партнерами Фонду е так! банки, як «Правекс-банк», «Приватбанк», «Промшвестбанк», «Свед-банк» та «Укрпромбанк». Зважа-ючи на кризову ситуащю НБУ розробив нову схему виплат компенсацш: Фонд приеднуеться до НСМЕП, завдя-ки чому вкладники матимуть можливють отримати кошти через 41 банк та 4000 вщдшень, а сам Фонд зможе переводити кошти до банку-агента лише на вимогу вкладника, тобто Фонд матиме можливють розпоряджатися цими коштами до дня 'х отримання вкладником.
5. Недосконала структура актив!в Фонду. Досить щкав! дан! про структури актив!в американськоi Федерально' корпорацii з! страхування депозипв (ФКСД) та актив!в Фонду. В американсьюй корпорацii 10% актив!в спрямовуеться на корпоративш загальш та адмшютративш витрати, 16% — на страхов! програми, 50% — на
57
Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, швестицп - 2011 - №4
программ нагляду та захисту споживач1в, 24% — на управлшня доходами. В Украш: 5,5% — на утримання, 14,2% — на гарантшш виплати, 80,3% — на швестицп в ОВДП. Усе це свщчить, що в Украш бракуе програми захисту кшенпв банюв, яка б базувалася на здшсненш Фондом мониторингу за учасниками фонду, санацп про-блемних банюв, що говорить про необхщшсть розширення функцш та повноважень Фонду [12].
Пщ впливом фшансово1 кризи на законодавчому р1вн1 були прийняп наступш змши: розм1р вщшкодування з 50 тис. грн. збшьшено до 150 тис. грн., розширено перелж джерел формування коштав Фонду (кредити НБУ, 25% вщ перевищення кошторисних доход1в НБУ вщ кошторисних витрат, але не менше 1 млрд. грн.) [16, с. 152].
Однак для досягнення ефективносп системи гарантування в Украш необхщно: а) розширити повноважен-ня Фонду гарантування вклад1в (основною метою юнування системи гарантування вклад1в в Украш мае бути запоб1гання банкрутств. Тому система захисту депозипв повинна поеднувати в соб1 власне мехашзм гарантування вклад1в з ефективним банювським наглядом, прозорою системою звггносп i налагодженою законодав-чою базою. Свггава практика доводить: своечасно розпочата санащя банку з участю катталу фонду може стати дешевшою, шж виплата гарантованих депозитiв у разi банкрутства банку. Так, разом з традицшною виплатою втрачених депозитiв можуть застосовуватися такi методи: передача управлшня активами, пасивами чи пщроз-дшами збанкрутiлого банку iншим банкам; запобiжне втручання у формi кредитiв, гарантш, придбання участi в акцiонерному капiталi за умови значно1 вiрогiдностi фшансового одужання банку; лiквiдацiя неплатоспромож-ного банку i створення «брщж-банку»); б) систему гарантування вкладiв слiд зорiентувати на захист iнтересiв як фiзичних, так i юридичних осiб; в) встановити диференцшований розмiр регулярних внесюв банкiв до фонду залежно вщ ризиковостi 1х дiяльностi; г) встановити плату за користування тимчасово вшьними залишками коштiв фонду на рiвнi плати за використання бюджетних кошпв комерцiйними банками [17, с. 33]; д) надання Фонду дозволу на здшснення вкладень (10-20% вщ активiв Фонду) у корпоративнi цшш папери, що не тiльки дасть змогу збiльшити фiнансовi ресурси самого Фонду, а й сприятиме розвитку впчизняного фондового ринку, а також у шоземш активи з високим рейтингом [12].
ВИСНОВКИ
У свт немае однозначносп щодо доцшьносп запровадження ССД, що пов'язано з ризиками, яю вона несе для економжи. По-перше, будь-яке депозитне страхування е ношем небезпеки з боку морального ризику, особливо у випадку необмеженого захисту По-друге, сшвюнування рiзних рiвнiв захисту може спровокувати появу нечесних конкурентних переваг банювських установ i депозипв у порiвняннi з iншими формами заощаджень (пенсшними рахунками, страховими полiсами тощо) або кредитними установами, яю не страхують свою фшан-сову вiдповiдальнiсть перед вкладниками (взаемними iнвестицiйними фондами, пенсшними фондами та шши-ми). По-трете, для того, щоб гарантiя користувалася довiрою, необхiдно визначити механiзм ïï реалiзацiï, у противному випадку здатшсть виконати гарантiйнi зобов'язання в заявленому обсязi ставиться пiд сумнiв.
Хоча щороку кiлькiсть держав з ССД зростае, не юнуе единого ушфжованого пщходу до побудови нащо-нальноï ССД i ïï взаемодiï з шшими елементами системи забезпечення фiнансовоï стабiльностi у банкiвський сферi. Це зумовлено як iз соцiально-економiчним розвитком краш, особливостями банкiвськоï дiяльностi, пе-редумовами запровадження i стратегiчними цшями дiяльностi ССД, так i полиичними чинниками.
Свiтова фiнансова криза показала, що ССД не може бути статичною. Вона повинна постшно розвиватися, вдосконалюватися i вщповщати на будь-яю виклики, що з'являються у сучасному економiчному просторi. Для пiдвищення ефективносп функцiонування ССД необхiдно, щоб вона була досить прозорою для громадськосп, гарантувала розмiр страхового покриття, швидко й ефективно здiйснювала виплати в разi банкрутства банкiв — учасниюв системи, мала можливостi застосовувати заходи впливу до проблемних банюв з метою недопу-щення ïхнього банкрутства, а також бути фшансово стшкою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОÏ Л1ТЕРАТУРИ
1. Стемпень К. Передумови стабшьноси банювсько'1' системи Укра'1'ни 1нституц1йний анал1з. / К. Стемпень. — Електрон-ний ресурс. — Режим доступу: http://www.univ.rzeszow.pl/nauka/konferencje/rl_most/ukr/12-Stepien_szablon_UKR.pdf.
2. The Moral Hazard Implications of Deposit Insurance: Theory and Evidence. / P.A. McCoyf. — Electronic resource. — Mode of access: http://www.imf.org/external/np/seminars/eng/2006/mfl/pam.pdf.
3. Мишкин Ф. Экономическая теория денег, банковского дела и финансовых рынков: Учебное пособие для вузов / Ф. Мишкин / пер. с англ. Д.В. Виноградова, под ред. М.Е. Доровденко. — М: Аспект Пресс, 1999. — 820 с.
4. Мельников А.Г. Влияние системы страхования вкладов на рынок депозитов и поведение населения / А.Г. Мельников, А.А. Венедиктов. // Деньги и кредит. — 2008. — №2. — С. 24-31.
5. Доходи i заощадження в перехщнш економщ1 Украши / за ред. С. Панчишина та М. Савлука. — Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. — 406 с.
6. Набок Р. Обгрунтування тдход1в до функщонування системи страхування депозиив та ïï вплив на банювський сектор Украши / Р. Набок, К. Черкащина // Вюник НБУ — 2010. — №7. — С. 36-39.
7. Безвух С.В. Швидюсть вщшкодування вкладу як основоположний елемент системи захисту вклад1в у банювських установах / С.В. Безвух // Вюник Хмельницького нащонального ушверситету. — 2009. — №2. — T.1. — С. 9-12.
8. Даш сайту International Association of Deposit Insurers. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.iadi.org.
9. Романчукевич В.В. Банювський гарантшний фонд Казахстану — шститущя гарантування депозиив / В.В. Роман-чукевич // Вюник Ушверситету банювсько! справи Нащонального банку Украши. — 2008. — №3. — С. 7-12.
10. Kam Hon Chu. Deposit insurance and banking crises in the short and long run / Kam Hon Chu. — Electronic resource. — Mode of access: http://www.cato.org/pubs/journal/cj23n2/cj23n2-8.pdf.
58
Науковий iticiiiik: Фшанси, банки, швестицп - 2011 - №4
11. Корольова Н.В. Мехашзми захисту банювських депозитiв / Н.В. Корольова. — Електронний ресурс — Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdnuet/econ/2010_3/Korolova.pdf.
12. Глущенко В.В. Система страхування банювських вкладiв в Укра'ш — виклики сьогодення / В.В. Глущенко, 1.В. Штемпель. — Електронний ресурс. — Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Fkd/2009_1/R1/01.pdf.
13. Про Фонд гарантування вкладiв фiзичних оаб: Закон Укра'ни вiд 20 вересня 2001 року № 2740-Ш. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://zakon.rada.govua/cgi-bin/laws/mainxgi?nreg=2740-14.
14. Даш сайту Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.fg.org.ua.
15. Ломець С. Голова Фонду гарантування вкладiв Василь Паачник: «У суспiльствi домшуе культ боржника» / С. Ло-мець. — Електронний ресурс — Режим доступу: http://ukrrudprom.com/digest/Golova_Fondu_garantuvannya_vkladv _Vasil_Paschnik_U_susplstv_domnu_kult_borgnika.html.
16. Безвух С.В. Полтка захисту вкладiв в кранах Свросоюзу та Укра'ш в перiод фшансово'' кризи / С.В. Безвух // Вюник Хмельницького нацiонального унiверситету — 2010. — №1. — Т.1. — С. 151-153.
17. Волосович С. Особливост i тенденцп розвитку нащонально'' системи страхування банкiвських вкладiв в умовах евро штеграцп / С. Волосович, В. Тринчук // Вюник НБУ — 2007. — №8. — С. 28-34.
Стаття надшшла до редакцп 5 травня
59
Науковий вкник: Ф1мамси, банки, швестицп - 2011 - №4
