CC BY
119
УДК 368.8
Волосович С.В.,
к.е.н., доцент кафедри фЫанав КиТвського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету (м. КиТв)
ЕВОЛЮЦ1Я СИСТЕМ СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТ1В
Запропоновано етапи розвитку систем страхування deno3umie. Проаналiзовано класифiкаuJю систем страхування депозитiв. Виявлено особливой розвитку вiтчизняноl системи страхування депозитiв.
Ключовi слова: система страхування депозитiв, виплатна каса, виплатна каса з розширеними повноваженнями, фонд мiнiмiзаuil ризишв.
Предложены этапы развития систем страхования депозитов. Осуществлен анализ классификации систем страхования депозитов. Выявлены особенности развития отечественной системы страхования депозитов.
Ключевые слова: система страхования депозитов, выплатная касса, выплатная касса с расширенными полномочиями, фонд минимизации рисков.
The stages of development of deposit insurance systems are proposed. The classification of deposit insurance systems is analyzed. The features of the national deposit insurance system are revealed.
Keywords: system of deposit insurance, Pay box, Pay box with enhanced powers, the fund to minimize the risks.
Постановка проблеми. Hapa3i системи страхування депози^в стали одним i3 головних елемен^в Тх захисту. Пщ впливом глобалiзацiйних процеав, розвитку нацюнальних економк та банювських систем спостер^аеться трансформа^я й систем страхування депози^в. Розширюються об'екти та суб'екти страхування, компетенцп страховиюв. У цих умовах особливоТ актуальност набувае виявлення особливостей окремих етатв Тх розвитку, з'ясування необхщност й причин виникнення певних видiв страхування депози^в та змЫ параметрiв систем страхування депози^в.
Аналiз останшх дослщжень та публшацш. Окремим питанням розвитку систем страхування депозитiв присвячено прац В.Д. Базилевича, К.С. Базилевич, Н.Н. Свстра^енко, Н.Н. Мельникова, 1.В. Серветник, Ю.Б. Рубiна, В.1. Солдатюна, Г.Е. Ходанчик та iнших вчених. Проте вщсуты дослiдження етапiв розвитку систем страхування депози^в та аналiзу окремих Тх видiв, якi трансформувалися пщ впливом свiтовоТ фiнансовоТ кризи.
Постановка завдання. Метою статт е дослщження розвитку систем страхування депози^в у свiтi та в УкраТы.
Виклад основного матерiалу. У своему розвитку системи страхування депози^в пройшли декiлька етапiв.
Перший етап (зародження) охоплюе 1829-1934 рр. Вперше страхування депози^в виникло у США в Нью-Йорку у 1829 р. у виглядi державного страхування, що здмснювалося у межах штату. До 1917 р. експерименти щодо створення державноТ системи страхування здмснили 14 шта^в, але з рiзних причин устху вони не мали. I лише 16.03.1933 р. було пщписано Банювський Акт про нацiональну систему страхування депози^в Президентом Франклiном Д. Рузвельтом. Згщно iз законом Гласа-Стiгала функ^я страхування депозитiв у комерцiйних банках була закртлена за Федеральною корпора^ею зi страхування депозитiв (ФКСД), а страхуванням рахунюв в ощадбанках — Федеральною корпора^ею зi страхування рахунюв позиково-ощадних асоцiацiй.
Другий етап (розповсюдження) тривав з 1935 р. до юнця 70-х рр. 20 стол^тя. У Бельгп система захисту вкладiв розпочала функцiонування у 1935 р., в 50-60-х рр. минулого стол^тя - в 1ндп, ФттпЫах, Аргентинi, lндiT та Норвегп, у кiнцi 70-х рр. ХХ стол^тя - у Нiмеччинi та в 1спанп.
Третiй етап (масове запровадження) розпочався у 80-т рр. 20 стол^тя внаслiдок частих системних банювських криз i тривав до тривав до 2008 р., При цьому системи страхування депози^в виникають не лише в Америцi i Сврот, але i в краТнах АзiT та Африки. У Францп страхування банкiвських вкладiв виникло у 1980 р., у Люксембурзi - у 1981 р., у Великобританп - у 1982 р., в 1талп - в 1987 р. У 90-х роках минулого стол^тя системи страхування депози^в почали активно формуватися у колишых со^алютичних краТнах. До 1999 р. система гарантування внесюв була прийнята у бтьш нiж 70 краТнах - членах МВФ. Наразi системи страхування депози^в створено у 103 краТнах св^у [1, с. 11].
Четвертий етап (реформування) розпочався у 2008 р., коли для протидп свтовм фЫансовм кризi розпочалося реформування дiючих систем страхування депози^в як урядами окремих держав, так i свiтовим ствтовариством у цiлому.
У результатi проходження цих етапiв розвитку системи страхування депози^в змiнювалися й модернiзувалися. При цьому важливе значення для функцюнування ефективноТ системи страхування депозитiв набувае класифiкацiя цього виду страхування, представлена у табл.1.
Таблиця 1.
Класиф^ащя систем страхування депозилв_
Ознака класифiкацiT Вид СДС Характеристика СДС
1.За формою учас^ Обов'язкова Вс банки (iншi кредиты установи, що залучають депозити) е ТТ участниками
Добровтьна Банки (iншi кредиты установи, що залучають депозити) стають ТТ участниками за власним бажанням
Змшана Визначаеться коло обов'язкових i добровтьних участниюв
2. Залежно вщ форм власностi Державна Засновниками е органи державного управлЫня i регулювання
Приватна Засновниками е приваты структури;
Змшана Засновниками е держава i приваты структури.
3. За об'ектами захисту Система, що здмснюе страхування банкiвських депозитiв
Система, що здмснюе страхування депозитiв, залучених небанювськими установами
Сдина система, що здмснюе страхування депозитiв, залучених як банками, так i небанкiвськими фЫансовими установами
4. Залежно вщ характеру правового регулювання 1мперативна Правила та процедуру створення визначае спе^альний нормативно-правовий акт
Диспозитивна Порядок страхування базуеться у кожному випадку на договiрних засадах
5. За принципом визначення ставки страхового платежу Фiксована При фксованому принцип визначення платежiв банки здiйснюють платежi за шкалою, прив'язаною, як правило, до
застрахованоТ бази.
Диференцiйована Ставки платежiв змiнюються залежно вiд поточноТ достатност фонду, або встановлюеться шкала платежiв, величина яких визначаеться для кожного банку iндивiдуально залежно вщ ризиковостi Тх дiяльностi
6. За ступенем державноТ участ у фЫансовому забезпеченнi страхових виплат 1з створенням додаткових державних гаранта Центральний банк вщкривае на користь системи страхування вкладiв кредитну лiнiю, якою вона може скористатися при недостатност поточних коштiв фонду для здмснення основноТ дiяльностi
Без створення додаткових державних гаранта Фiнансовi ресурси фонду страхування депози^в обмеженi надходженнями вщ власноТ дiяльностi
7. За широтою охоплення об'екту захисту Повна Здiйснюе страховий захист вах депозитiв банку
Обмежена Здiйснюе страховий захист депози^в дрiбних вкладникiв (населення)
Дискрецiйна У звичайн перiоди дiе як обмежена, в перюд кризи банювськоТ системи об'ект страхування розширюеться
8. За способом визначення розмiру страхового вщшкодування Встановлюеться максимальна сума депозиту, що пщлягае вiдшкодуванню Визначаеться у фксованм сумi
Встановлюеться у процентному вщношены до суми депозиту
до власного капралу
9. Залежно вщ компетенцм страховика Виплатна каса (PAY BOX) Функцп страховика: вiдшкодування депозитiв, отримання зборiв та iнформацiT з учасникiв
Виплатна каса з розширеними повноваженнями Функцп страховика включають функцп виплатноТ каси + управлЫня проблемними банками/виведення з ринку; оцЫка ризикiв
Фонд мiнiмiзацN ризиюв ФункцiT страховика включають функцп виплатноТ каси з розширеними повноваженнями + нагляд та регулювання дiяльностi учасниюв
Бтьшють авторiв за формою участi у страхуванн депозитiв видiляють обов'язковi та добровтьы системи. Серед бiльшостi краТн страхування депозитiв е обов'язковою нормою. Обов'язкова система на юнець 20 стол^тя покривала близько 25% вах депозитiв у комерцiйних банках. 1з 72 краТн, що мали системи страхування депози^в, 58 використовували принцип обов'язковостк Повнота охоплення забезпечуе рiвнi гарантiТ клiентам всiх банкiв, що створюе однаковi стартовi можливостi у мiжбанкiвськiй конкуренцiТ. Недолiком обов'язковоТ системи страхування депози^в е послаблення мотивацп клiентiв у виборi надiйних банюв, збiльшення витрат банкiв, зростання цЫи Тх послуг. Як правило, страхування банювських вкладiв здiйснюеться некомерцiйними страховими компаыями або органiзацiями, спецiально створеними для цього. Це можуть бути професмы об'еднання банкiв, органiзацiТ, створеними державними органами або державы страховi оргаызацп [2, c. 294].
Альтернативою обов'язковм системi страхування депозитiв е добровтьна система, що мае договiрний характер. Це дае можливiсть уникнення суперечок мiж кредитними установами та державою. ^м того, кредитнi установи контролюють дiяльнiсть один одного, виключаючи iз системи ненадiйнi установи. Проте добровтьна система страхування депози^в позбавляе частину вкладниюв можливостi отримання страхового захисту своТх депозитiв. На початок 1999 р. 14 практикували добровтьы схеми. До них входили европейськ (Швейцарiя i Македонiя), американська (ДомУканська Республiка) африканськi (Камерун, Чад, Конго, Габон i iн.), та азiйськi краТни (lндонезiя, Шрi-Ланка, Маршальськi острови). Яскравим прикладом ТТ виникнення та функцюнування е Нiмеччина, де добровтьна система досягла найбтьшого розвитку. У Ымеччиы внаслiдок високоТ концентрацiТ банювсько'Т дiяльностi система страхування депозитiв мае клубний характер, де достатньо надмы банки можуть здмснювати монiторинг за дiяльнiстю один одного [3, с. 64]. Пюля затвердження Радою Свропи 30 травня 1994 р. обов'язковост участi в системах страхування депози^в Нiмеччина разом iз Францiею та lталiею ввели обов'язкову систему страхування. Проте приватна система продовжуе свое юнування. У зв'язку з цим, цтком слушно В. Д. Базилевич та К. С. Базилевич видтяють крiм обов'язковоТ та добровтьноТ систем ще змшану систему страхування депозитiв [4, а 194], яка поеднуе ознаки двох попередых. 1снуе думка, що необхщно вiдходити вiд автоматичного включення вах кредитних установ до обов'язковоТ системи страхування депози^в, встановлюючи правила допуску до неТ на основi виконання установами встановлених критерпв членства [5, а 48].
Системи депозитного страхування можуть функцюнувати на базi державноТ, приватноТ та змiшаноТ форм власност [6, c. 241]. У свтовм практицi склалося шiсть основних варiантiв участi держави у системi страхування депози^в [3, c. 62]:
- вщмова держави вiд страхування та захисту депози^в;
- законодавча участь держави, що передбачае переваги вкладниюв перед Ышими вимогами при лквщацп банку;
- неяснiсть та невизначенють держави щодо покриття вимог вкладниюв;
- неявна гарантiя держави, що передбачае вщсутнють спецiальних законiв чи фондiв, проте е попереднiй позитивний досвщ або заяви вiдповiдальних оаб щодо можливих компенсацiй. При цьому розмiр вiдшкодувань встановлюеться на розсуд компетентних оргаыв влади;
- обмежен гарантiТ держави, що розповсюджуються на окремi вклади, на частину вкладу. При цьому юнуе державний, приватний або змшаний фонд страхування депози^в;
- повнi гарантiТ держави, що застосовуються в умовах кредитноТ кризи. Цю систему пюля нормалiзацiТ економiчноТ ситуацiТ може бути замiно системою з обмеженими гаран^ями.
KpiM того, держава може брати участь у формуванн у створены стаб^зацмного фонду кредитних спток. Так було, наприклад, в Угорщинк Хоча, у Ымеччин в 30-х рр. минулого стол^тя стабiлiзацiйний фонд кооперативних банюв виник добровiльно без участi держави.
До особливостей страхування депози^в страховими компаыями в УкраТн належать:
- страхуванню пiдлягають як вже розмщен депозити, так i нововiдкритi депозити;
- перелк страхових ризикiв визначаеться договором страхування;
- можливiсть встановлення страховиками перелку банкiв, депозити яких приймаються на страхування;
- виплат пiдлягае лише сума депозиту, а не вщсотки за ним;
- обмеження страхово'1' суми страховиком. Франшиза, як правило, не встановлюеться;
- можливють застосувати право регресу до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб (ФГВФО) [7, с. 54];
- вщносно короткий термЫ вiдшкодування. Протягом двох тижыв пiсля подання всiх необхщних документiв клiентом страховик ухвалюе ршення та протягом двох тижнiв здмснюе вiдшкодування;
- можливiсть прийняття на страхування депозитних ризиюв страховиком, афтьованим з банком. Як результат цього, при банкрутствi банку страхова компаыя також буде мати також фiнансовi проблеми.
До факторiв, що впливають на розмiр страхового тарифу, належать надмнють банку; строк розмiщення депозиту; розмiр депозиту.
Фiнансовi можливостi страхових компанм в УкраТн щодо страхування депози^в е обмеженими. З одного боку, це обумовлено недостатнiм рiвнем розвитку нацiонального страхового ринка, а з Ышого - негативним впливом на фЫансовий ринок Укра'|'ни свтово'|' економiчноï кризи. Наслiдком цих процеав е недостатнiсть коштiв у страховиюв на здiйснення страхових виплат. Отже, при банкрутствi банкiв, що залучили значн обсяги депозитiв, страховики будуть не в змозi виконати сво'|' зобов'язання перед страхувальниками. Це може обумовити попршення стану страхового ринка Укра'1'ни [8].
Об'ектами захисту систем страхування депози^в можуть виступати як банювськ депозити, так i депозити небанювських установ. Проте можуть юнувати единi системи страхування депозитiв, що мають окремi пiдроздiли, якi забезпечують страхування депозитiв рiзних фiнансових установ. ^м того, функцiонують страховi фонди, що здмснюють вiдшкодування за вкладами або вкладами та кредитами. Законодавство бтьшосл кра'Н що мають системи страхування депози^в, передбачають страхування лише депози^в (США, Нiмеччина). Прикладом друго'|' моделi страхування може виступити Польща, де здiйснюеться захист як креди^в, так i депозитiв кредитних спток. В УкраТ'ы ФГВФО здiйснюе страховий захист лише банювських депозитiв. Депозити члеыв кредитних спiлок страхуються на добровтьнм основi в рамках «Програми стаб^зацп та гарантування НацюнальноТ' асо^ацп кредитних спiлок Укра'|'ни» та Програми захисту вкладiв, що е добровтьним саморегулiвним об'еднанням кредитних спiлок. Це е виправданим з точки зору рекомендацм мiжнародних фiнансових органiзацiй, що передбачають допуск в обов'язкову систему лише тих установ, щодо яких юнуе ефективний нагляд.
В iмперативнiй системi страхування депози^в всi ïï параметри визначено нормативно-правовим актом, у той час як в диспозитивнм системi вони визначаються у кожному випадку Ыдивщуально та фiксуються у договорi страхування.
На вiдмiну вщ обмеженоï системи страхування вкладiв, що унеможливлюе повне вирiшення проблеми убезпечення депози^в, повна система попереджуе
вилучення вкладiв у великих обсягах, проте може стимулювати зростання ризиковоТ дiяльностi кредитноТ установи [9, с. 268]. Хоча виключення i3 об'eктiв страхування депози^в юридичних осiб не е розповсюдженою у свiтi практикою, проте сприяе тому, що юридичнi особи здмснюють монiторинг фiнансового стану банюв, сприяючи проведенню ними менш ризиковоТ полiтики [5, с.49]. Допомагае розв'язати протирiччя дискрецiйна система, яка гнучко змЫюеться i поеднуе ознаки двох систем у кризовий перюд.
Перед страховиком депози^в стоТть вибiр - застосовувати однакову ставку страхових внесюв для вах учасниюв чи диференцмоваы внески, якi враховують рiвень ризиковосл дiяльностi кожного банку, що визначаеться при моыторингу фiнансового стану банку. Вперше систему диференцiйованих страхових внесюв було запроваджено Федеральною корпорацiею страхування депози^в (FDIC) в 1993 р. Основоположн принципи для ефективних систем страхування депози^в рекомендують застосовувати диференцмоваы внески [10]. Наразi у свт Тх використовуе бiля 30 краТн [11], серед яких США, Канада, Франтя, lталiя, Португалiя, Норвегiя, Фiнляндiя, Угорщина, Румунiя, Туреччина, Аргентина, Перу, Сальвадор, ФттпЫи, Казахстан. У 2012 р. УкраТна також на законодавчому рiвнi прийняла рiшення про застосування диференцмованих страхових внескiв.
Бiльшiсть краТн встановлюють максимальний розмiр депозиту, що пщлягае вiдшкодуванню, у грошовому розмiрi. У вiдповiдь на кризу 2007-2009 рр. системи страхування депози^в багатьох краТн посилили захист вкладникiв шляхом збтьшення суми покриття або скасування франшизи. Так, 19 краТн ввели 100% гарант^ вкладiв на перюд кризи; 22 краТни збiльшили суму покриття вкладiв;7 краТн ввели тимчасовi заходи по збiльшенню суми покриття [12]. Свропейське спiвтовариство збiльшило суму покриття з 20000 до 50000 EUR на початку кризи, а вщповщно до Директиви GC 2009/14/EC цей показник вирю до 100000 EUR. Це, можливо, засвщчуе неадекватнють попереднiх розмiрiв лiмiтiв з точки зору Тх достатност для пщтримання фiнансовоï стабiльностi.
За компетенцiями Фонду видтяють три модели де кожна наступна виконуе функцп, що е додатковими до функцм попередньоТ модель Виплатна каса мае наступнi повноваження: вщшкодування коштiв застрахованим вкладникам; розрахунок i збiр платежiв та Ыших засобiв фiнансування; встановлення фiксованих ставок платежiв; встановлення диференцiйованих (скоригованих на ризик) платежiв; отримання iнформацiï вщ банкiв. Додатково до вказаних повноважень виплатна каса з розширеними повноваженнями мае ще таю повноваження: оцЫка ризиюв у банкiвськiй системi та ССД; оцЫка та управлiння ризиком фЫансовоТ спроможностi ССД; монiторинг ризику окремих установ; участь у процедурi банкрутства/лквщацп; повноваження здiйснювати лiквiдацiю, тимчасове адмЫютрування, виводити з ринку неплатоспроможн банки через механiзм придбання та прийняття або ^i форми виршення проблем неплатоспроможностi. Представниками цiеï моделi е Болгарiя, Хорватiя, Cербiя, Роая, Туреччина, Португалiя, Мексика, Ямайка.
Фонд мiнiмiзацiï ризикiв е наступною формою розвитку системи страхування депози^в за виплатною касою з розширеними повноваженнями та мае таю додатковi повноваження: ршення щодо механiзмiв пiдтримки: пщтримка лiквiдностi (iнтервенцiï)/рекапiталiзацiя банкiв; надання i позбавлення банювських лiцензiй; здiйснення контролю за лщензуванням; повноваження здiйснювати повноцЫну виТзну перевiрку та надавати фЫансову допомогу, у тому числi вщкриту допомогу банку; повноваження вживати заходiв впливу щодо учасникiв. До краТн, що мають страховi фонди, як виконують функцiï мiнiмiзатора ризикiв, належать США, Канада, Япоыя, Корея, Тайвань, ФттпЫи.
Як бачимо, Фонд поеднуе в собi функцп вщшкодування вкладiв та попередження проблем шляхом здмснення аналiзу та аудиту. Це дозволяе виявити проблеми на раных етапах та попередити кризовий стан.
Пюля прийняття Закону «Про систему гарантування вкладiв фiзичних оаб» 23.02.2012 р. вiтчизняна система страхування депози^в здiйснила перехiд вщ виплатноï каси до виплатноï каси з розширеними повноваженнями. В системi страхування депозитiв Украïни спостерiгаються серйозн змiни, що е однiею iз умов надання Свiтовим банком УкраТ'ы другого траншу (на 350 млн. доларiв США) в межах програми реаб^тацп фiнансового сектора. Однiею iз ключових новацiй е передача вщ НБУ Фонду права вводити тимчасову адмЫютра^ю та виводити з ринка неплатоспроможних банюв. Це дозволить НБУ сконцентрувати сво1 зусилля на пщтримц стабiльностi нацiональноï валюти, що е його основною функ^ею. Проте взаемодiя мiж НБУ та Фондом буде пщтримуватися шляхом делегування НБУ сво1х представникiв в адмiнiстративну раду ФГВФО.
Надання Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб додаткових функцiй мае на мет удосконалення процесу роботи з проблемними банками в УкраТы шляхом пщвищення операцiйноï та економiчноï ефективност такоï роботи; прискорення процесу прийняття ршень про виведення з ринку банюв, що, як наслiдок, сприятиме пщвищенню загального рiвня довiри населення до банювсько! системи Украïни; оптимiзацiю витрат Фонду, пов'язаних iз виплатами вкладникам - фiзичним особам; пщвищення захисту прав Ыших кредиторiв банюв [13, с. 230-231].
Передбачаеться, що розширення повноважень мае сприяти зменшенню витрат на виведення банку з ринку, збитюв Фонду, якi виникають пщ час виконання функцiï виплати вкладiв, та подоланню наслiдкiв фЫансово! кризи, змiцненню безпеки фiнансового сектору держави.
Висновки. Таким чином, види страхування депозитв пщ час проходження видтених етапiв розвитку трансформуються вщповщно до потреб суспiльства. З одного боку, з'являються новi моделi страхування, з Ышого - вдосконалюються юнуючк Еволюцiя системи страхування депозитiв в Укра1ы характеризуеться виникненням добровiльного страхування депозитв кредитних спiлок та розширенням повноважень Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб.
Лiтература
1. Кротов Н. И. История создания российской системы страхования банковских вкладов. - М.: АНО «Экономическая летопись», 2009. - 568 с.
2. Сахирова Н. П. Страхование: учеб. пособие. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. - 744 с.
3. Ходанчик Г.Э. Страхование депозитов: зарубежный опыт и возможности его применения в России//Финансы. - 2001. - №11. - 62-65 с.
4. Базилевич В.Д. Страхова справа. - 5-те вид., стер./В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич/.- К.: Знання, 2006. - 351 с.
5. Евстратиенко Н.Н. Российская система страхования вкладов в контексте мирового опыта//Деньги и кредит. - 2007. - №3. - 48-53 с.
6. Вовчак О.Д. Страхування: Навч. посiб.-Львiв:Новий Св^-2000, 2006. - 480 с.
7. Мельниченко А. О. Страхування депозитв як антикризовий метод банювсько1 системи// 1нвестицп: практика та досвщ. - 2010. - №18. - 53-55 с.
8. Дополнительная защита депозитов будет способствовать формированию долгосрочного финансового ресурса.-[Электронный ресурс].-Режим доступа: http://www.rbc.ua/rus/finance/show/dopolnitelnaya-zashchita-depozitov-budet-sposobstvovat-07042011145300
9. Страховой портфель (Книга предпринимателя. Книга страховщика. Книга страхового менеджера.) /отв. Ред. Рубин Ю.Б., Солдаткин В. И. - М.: «СОМИНТЭК», 1994. - 640 с.
10. Основополагающие принципы для эффективных систем страхования депозитов.-[Электронный ресурс].-Режим доступа:
http://www.iadi.org/docs/Russian_IADI_BCBS_Core_Principles.pdf
11. Мельников А. Г. Дифференцированные взносы в фонд страхования вкладов: мировой опыт и возможности его применения в России.-[Электронный ресурс].-Режим доступа http://www.asv.org.ru/agency/sovet/meetings/
12. Пригожина А. Трансформа^я систем гарантування вкладiв до та пюля свтовоТ фЫансовоТ кризи.-[Електронний ресурс].-Режим доступа: http://www.fg.org.ua/ua/prezentacii.htm I
13. Серветник I. В. Аспекти розвитку системи гарантування вкладiв в УкраТы// Вюник Уыверситету банкiвськоТ справи Нацiонального банку УкраТни.- 2011.- № 2 (11).- 228-231 с.
