CC BY
121УДК 336.717.32
Коршенко О.В.,
к.е.н., доцент, Класичний приватний ушверситет
ДЕПОЗИТНИЙ РИЗИК ТА ШЛЯХИ ЙОГО МШШВАЦП
У статп проанал1зовано ставки на депозитш ресурси банюв Укра1ни та выявлено основш тенденций встановлено фактори, що впливають на виникнення депозитного ризику; запропоновано шляхи ]шш]шзаци ризиюв вкладниюв.
Ключов1 слова: ресурсна база, депозитш ресурси, лшвщшсть, депозитний ризик, шдекс FUDI, страхування вклад1в.
ВСТУП
Сучасний стан банювського сектору економши не можна ощнювати як стабшьний. Сьогодш вщбуваються значш зм1ни в структур1 власниюв фшансово-кредитного ринку. При чому дедал бшьше укра!нсью банки поглинаються захщними та росшськими компашями. Останш протягом 2009-2012 роюв здшснювали значну експансда на вггчизняному ринку банювських послуг. Ще одшею тенден-щею, яку не можна залишити без уваги е зростання ставок за депозитами наприкшщ 2012 року. При цьому особливого пожвавлення кредитно! д1яльносп не вщбуваеться. Тому виникае питання для чого банки нарощують депозиты ресурси, в умовах коли попиту на споживче кредитування майже немае? У зв'язку з цим, вважаемо за доцшьне провести анатз ставок на депозиты ресурси банюв Укра!ни, виявити основш тенденци та визначити, на яю ризики наражаються вкладники сьогодш, та яким чином банки м1н1м1зують щ ризики. До проблеми дослщження депозипв та ризиюв вклад-ниюв звертались таю науковщ, як Т. Болгар, О. Васюренко, С. Волосович, М. Волошин, В. Герасименко, О. Дм1тр1ева, Н. Лунякова, А. Мороз, О. Ттевська, В. Хохлов та шшг Незважаючи на чис-ленш дослщження з ще! проблематики на сьогодш немае едино! вщповщ, яю чинники впливають на виникнення депозитного ризику та яким чином можна його знизити. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е анал1з ставок на депозиты ресурси банюв Укра!ни, виявлення фактор1в, що впливають на виникнення депозитного ризику та визначення шлях1в його мшм!заци. Для досяг-нення ще! мети було поставлено наступи завдання:
• проанал1зувати ставки на депозити банюв Укра!ни та виявити основш тенденци;
• встановити фактори, що впливають на виникнення депозитного ризику;
• запропонувати шляхи м1н1м1зацй' ризиюв вкладниюв.
РЕЗУЛЬТАТИ
Депозити банюв е основною ресурсною базою для здшснення швестицшно-кредитних операцш. Достатшсть депозипв забезпечуе ткидшсть банювсько! д1яльност1. Отже, за обсягом та характером депозитних ресуршв можна визначити р1вень лшшдносп банюв. Також вс1м вщомо, що коли банки потребують збшьшення ресурсно! бази для шдтримання норматив1в лшвщносп на належно-му р1вн1, то вони вдаються до встановлення ставок, вищих за середньоринковь За цим критер1ем, як правило, i визначаеться стушнь ризиковосп вкладення кошт1в в ту чи шшу установу.
Проанал1зуемо ставки за депозитами протягом 2007-2012 роюв (табл. 1). Для аналiзу спещаль-но обрано перюд до кризи, кризовий та посткризовий, щоб виявити основш тенденци та спрогно-зувати подальшi змiни депозитних ставок.
З табл. 1 можна зробити наступний висновок. Найвищi ставки за перюд, що аналiзуеться, були у 2009 та 2012 роках. При цьому у 2009 рощ зростання ставок депозипв було обгрунтованим, бо банкам дшсно не вистачало ресуршв для шдтримання лшвщносп. У 2012 рощ шяких кризових явищ не спостерiгалось, але у цей перюд вщбулось зростання кредитно! активност позичаль-никiв, що стало причиною зниження лшвщносп деяких банкiв. За умов, коли не можна ефектив-но розмiстити залучеш ресурси, сенс у !х збшьшенш втрачаеться. З початку сiчня 2013 року спо-стерiгаеться зниження ставок за депозитами. Це е свщченням надлишку вшьних коштiв на ринку банювського капiталу, що може стати причиною збитковосп банкiвсько!' дiяльностi.
У вересш 2012 року «Укра!нським кредитно-рейтинговим агентством» (UCRA) та порталом www.finance.ua було реалiзовано iнтернет-проект «Перший Укра!нський Депозитний 1ндекс» (FUDI — First Ukrainian Deposit Index). Мета цього проекту прошформувати вкладниюв щодо сшввщно-шення надiйнiсть/дохiднiсть при обраннi пе! чи iншо! банкiвсько! установи, в якш буде розмiще-
107
Науковий вкник: Ф1мамси, банки, швестицп - 2013 - №1
Таблиця 1. Динамша змши процентных ставок за депозитами ф1зичних ос1б в розр1з1 валют та строюв за 2007-2012 рр. *
за строками
Перiод до 1 року бтьше 1 року
или ШБ Бия яив или ШБ Бия яив или ШБ Бия яив
2007 2,9 1,5 1,2 0,1 12,6 8,2 6,9 5,5 14,1 9,3 8,2 8,6
2008 3,5 2,3 2,0 0,2 16,0 9,9 8,9 5,7 15,5 10,3 9,5 8,2
2009 5,5 5,1 3,7 1,3 20,2 11,6 10,6 9,9 20,4 12,3 11,5 11,8
2010 6,4 5,8 4,2 0,7 16,8 9,2 8,3 6,8 18,8 10,3 9,1 10,3
2011 5,4 3,7 2,4 1,0 13,7 6,6 5,3 5,2 15,8 8,2 6,8 6,4
2012 8,3 3,8 2,6 1,1 22,0 8,1 7,0 6,9 20,2 8,5 7,1 8,2
* [9]
но кошти. Надшнють визначасться лгтерним позначенням вщ А (найбшьш надшний) до Б (най-менш надшний). Дохщшсть встановлюсться за допомогою цифр вщ 1 до 6, при цьому найбшьш дохщний банк мае значення 1 [3].
1ндекс носить лише рекомендацшний характер, але його значимють для вкладниюв е великою. На сайп створеному для РиБ1 представлено матрицю дохщшсть/надшшсть, до яко! ввшшли далеко не вс банки, а лише т1, що мають кредитний рейтинг ИСЯЛ. Розглянемо та проанал1зуемо даш ще! матриц (табл. 2).
Таблиця 2. Матриця дохижсть/надштсть за депозитним ¡ндексом БУР! на кчнець 2012 року *
^\,доходн 1 сть 1 2 3 4 5 6
надшшсть^\
л «Укрекамбанк» «Ощадбанк»
в «Шреус Банк МКБ» «Укрсиббанк» «Райффайзен Банк Аваль» «Укрсоц-банк»
С «Платинум Банк» «1дея банк» «Укргазпром-банк» «Актив-Банк» «Перший швестицш-ний банк» «Банк Богу-слав» «Крещатик» «Банк швес-тицш та за-ощаджень» «ПриватБанк» «Кредобанк» «БТА Банк» «Дельта Банк» «Банк Кредит Дншро» «Центр»
Б «Терра Банк» «Банк Золой Ворота» «С1ТУ-СОММБЯСБ-ВЛКК» «Аркада» «Кредит-промбанк» «Банк Ки'1'в-ська Русь» «Банк Контракт» «Агроком-банк» «Актабанк» «Д1амантбанк» «Раджал Банк»
Б
Г
* [3]
Отже, за даними, що було складено на шдстав1 1ндексу РиБ1, найбшьш надшними, але у той же час найменш дохвдними е два державш банки — «Укрекс1мбанк» та «Ощадбанк». Наймеш надшни-ми, але найбшьш прибутковими е «Терра Банк», «Банк Золот Ворота», «СГТУСОММЕЯСЕБЛКК» та Аркада. Ц банки мають незначш за обсягом активи та власний каттал, невелику фшальну мережу, не дуже вщом1, чим { можна пояснити !х низьку надшнють. При цьому !м досить важко нарощу-вати депозитш ресурси не встановлюючи ставки вищ1, шж середш по банювському сектору.
Слщ зазначити, що шдекс РиБ1 мае сво! вади. Так, на сайп проекту не зазначено, як показни-ки входять до розрахунку р1вня надшносп банку. Також охоплено досить незначну кшькють банюв (табл. 2), хоча в Укра!ш на 01.01.2013 року лщензда Нацюнального банку Укра!ни на здшснення банювсько! д1яльносп мали 176 установ. Якщо б шформащя про розрахунок показниюв, за яки-ми визначаеться надшнють, була оприлюднена, то вкладники (хоча б економ1чно об1знаш) могли б самостшно визначити надшнють фшансово-кредитно! установи.
108
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2013 - №1
На нашу думку, для бшьш точного визначення надшносп банку треба використовувати таю показники, як достатнють кашталу, рентабельнють активiв, поточна лiквiднiсть, якiсть кредитного портфеля. Надзвичайно важливим показником е зв'язок мiж обсягом депозитного та кредитного портфеля. Проаналiзуемо банки, яю мають у матрицi дохщнють/надшнють значення А та В за основними показниками дiяльностi (табл. 3).
Таблиця 3. Порiвняльнi данi за основними показниками дiяльностi банкiв за станом на 01.10.2012 р. *_
Назва банку «Укрекшм-банк» «Ощад-банк» «Шреус Банк МКБ» «Укрсиб-банк» «Райффайзен Банк Аваль» «Укрсоц-банк»
Назва
показника
Власний кат-
тал, тис. грн 17 745 990 17 873 824 563 922 2 620 667 6 329 654 6501 865
Депозити фiз.
осiб, тис. грн 15 164 379 29 126 943 824 995 10 833 964 15 229 317 11 030 081
Депозити юр. о^б, тис. грн 18 904 907 8016 517 177 799 7 950 903 12 394 489 6 188 648
Кредитний портфель, тис. грн 40 493 118 50 396 768 1 748 154 15 734 040 26 701 406 27 840 515
Чистий при-
буток, тис. грн 71 527 411 023 10 199 59 636 68 567 6 199
Рентабель-
нють власного
кашталу, % 0,4 2,3 1,8 2,3 1,1 0,1
Рентабельнють
депозипв, % 0,2 1,1 1,0 0,3 0,2 0,04
Ствввдношен-
ня кредипв до депозипв, % 118,9 135,7 174,3 83,8 96,7 161,7
* Складено i розраховано на шдстав! [5]
За розрахованими у табл. 3 показниками можна зробити наступи висновки. З проаналiзованих банюв важко видшити один найбшьш надiйний, бо кожен з них мае проблеми з лшвщнютю та сшввщношенням власного капiталу до депозита. «Райффайзен Банк Аваль» можна умовно на-звати надiйнiшим з-помiж шших тому, що його спiввiдношення кредита до депозита дорiвнюе 96,7%. Це означае, що залучених коштiв достатньо для здшснення кредитно! дiяльностi, але рентабельнють кашталу та депозита е низькою, що можна оцшювати з двох позицш. З одше! точки зору, низька рентабельнiсть може вказувати на те, що залучеш кошти розмщено неефективно. З шшого боку, низька рентабельнiсть може вказувати на виваженють кредитно! полiтики, коли для зниження ризиюв банк вдаеться до надання невисокодохiдних, але менш ризикованих позик. Для «Укрсоцбанку» та «Иреус Банк МКБ» проблеми з лшвщнютю е очевидними. Кредитний портфель перевищуе !хнi депозити у бшьш, шж 1,5 рази. За таких умов банки, як правило, заради прибутку намагаються покрити нестачу залучених кошта за рахунок кошта шших банюв, яю е короткостроковими i дорогими.
Проведений нами аналiз вказуе на те, що даш щодо надiйностi банкiв за шдексом FUDI не е достовiрними i потребують ретельно! перевiрки.
Деякi науковщ, зокрема В. Герасименко, у сво!х працях торкаються проблеми визначення без-ризиково! суми вкладу фiзично! особи в банку [2, с. 11]. У Закош Укра!ни «Про систему гаранту-вання вкладiв фiзичних осiб» вiд 23.02.2012 р. за №4452-VI у статтi 26 визначено: «Сума граничного розмiру вiдшкодування кошта за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адмш-стративна рада Фонду не мае права приймати ршення про зменшення гранично! суми вщшкоду-вання кошта за вкладами» [4]. Тому безризиковою сумою слщ вважати будь-яку суму, яка менша за гарантоваш 200 000 гривень.
109
Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, швестицп - 2013 - №1
Дуже багато праць присвячено визначенню кредитного ризику для банку й значно менше уваги придшяегься визначенню депозитного ризику. За економютом О. Ттевською, «ризик депозитних операцш банюв — це ймов1ршсть неповернення депоненту вс1е! чи частини суми депозитних ре-сурс1в у результат банкрутства банку або переведення ресурс1в кшента до шшого банку чи достро-кового вилучення депозиту внаслщок попршення платоспроможносп банку чи суб'ективних мо-тив1в власника депозиту» [7, с. 141]. Депозитний ризик е загрозою для д1яльносп банку, адже вилучення депозиту призведе до зниження лшшдносп та дов1ри до фшансово-кредитно! установи. Для вкладника настання ризику означае втрату не лише доход1в, але й власних заощаджень.
З огляду на вищезазначене постае необхщшсть у комплексному вивченш депозитних ризиюв та чинниюв, що !х спричиняють. Досить повно фактори, як можуть призвести до виникнення депозитного ризику, представлеш у схем1 розробленш Н. Луняковою (рис. 1).
Як бачимо з рис. 1, вс чинники умовно подшяються на внутршш та зовшшш. До основних зовшшшх фактор1в виникнення депозитного ризику автором не вщнесено належшсть катталу банку шоземним швесторам. Вважаемо, що сьогодш доречно акцентувати увагу вкладниюв на цьому момент^ бо саме вщтш шоземного катталу у 2008 рощ з банювського сектору в Укра!ш й став причиною настання кризи лшвщносп. На сьогодш 30% банювського сектору належить уста-новам з шоземним кашталом { спостер1гаеться тенденщя до зростання цього показника в майбут-ньому. Це е негативним явищем { загрожуе не лише стабшьност банювсько! системи, але й еконо-м1ки в цшому. Так, шоземш швестици важлив1 й !х слщ залучати, але не для проведення спекуля-тивних операцш на ринку банювських послуг.
Для зниження ризиюв вкладниюв при здшсненш депозитних операцш пропонуемо наступне: • удосконалити методику розрахунку 1ндексу РиБ1 та зробити И доступною для загального використання при оцшюванш того чи шшого банку;
Економ1чна 1 пол1тична не-стабшьшсть
Форс-мажор
Неефективна система гаран-тування вклад1в
Законодавч1 змши
Посилення конкуренцп
Змша кон'юнктури ринку
Нестабшьшсть сощальних умов
Зниження дов1ри до банюв
Негативна шформацшна ком-пашя
Операцшно-технолопчш причини
Неквал1фжовашсть, некомпетент-шсть пращвниюв та кер1вник1в
Недостатшсть фшансового шжинь рингу
Зниження якосп обслуговування кл1ент1в
Попршення якост1 та асортименту послуг
Помилка в прийнятт1 р1шень
Вщсутшсть, неточшсть шформацп у банку, асиметричшсть шформацп
Фшансов1 проблеми у банку
Особист1 якост1 пращвника, що пра-цюе з кл1ентом
Рис. 1. Основш фактори, що спричиняють виникнення депозитного ризику [6, с. 88]
110
Науковмй вгснмк: Фшанем, банки, швестмцп - 2013 - №1
• банки, що мають шоземш швестицп повинш бути включеш до перелшу нестабшьних банюв;
• необхщно обмежити входження шоземних гравщв на в1тчизняний ринок банювських послуг з метою стабшзацп економ1чно! ситуацп в Укрш'ш;
• схема надання компенсацп кошт1в з Фонду гарантування вклад1в ф1зичних ос1б (ФГВФО) мае бути прозорою i не викликати жодних сумн1в1в у вкладниюв щодо можливост повернення ix заощаджень у випадку настання несприятливих подш;
• банки мають проводити бшьш ефективну полiтику щодо регулювання лшвщносп, не допус-кати ситуацiй, за яких активи та пасиви незбалансоваш за строками, або проведення активних операцш вимагае залучення дорогих мiжбанкiвських позик;
• зобов'язати iноземнi банки сплачувати бшьший внесок до ФГВФО з метою обмеження ix дiяльностi на ринку банкiвськиx послуг.
Також вкладникам не слщ тримати вс кошти в однiй валютi та в одному банку. Диверсифша-щя заощаджень е одним з найбшьш дiевиx способiв зниження ризикiв. Велию депозити мають пiдлягати страхуванню у страхових компанiяx.
ВИСНОВКИ
Отже, щщб'емо пiдсумок вищесказаному:
1. У статп проаналiзовано ставки за депозитами украшських банкiв i виявлено, що найвищий процент за коштами фiзичниx осiб встановлювався у 2009 та 2012 роках. У 2009 це було пов'яза-но з кризою лшвщносп, а у 2012 — з пожвавленням кредитно].' дiяльностi. Також було визначено найбшьш надшш та дохщш банки за iндексом FUDI. Проведений аналiз основних показникiв дiяльностi цих банкiв дозволив встановити, що методика розрахунку FUDI не е досконалою, адже кредитно-фiнансовi установи, що мають за цим iндексом найвищий рiвень надiйностi, характери-зуються недостатнютю депозитних ресурсiв для здiйснення кредитних операцш.
2. Встановлено фактори, що впливають на виникнення депозитного ризику. Вони подшяються на зовшшш та внутршш. Автор статтi одним з головних факторiв називае входження шоземних банюв на втизняний ринок, що створюе загрозу не лише фшансово-кредитному сектору, але й економщ в цшому.
3. Запропоновано шляхи мiнiмiзацii депозитного ризику, серед яких наступш: удосконалити методику розрахунку iндексу FUDI та зробити ii доступною для загального використання при оцшюванш того чи шшого банку; фшансово-кредитш установи, що мають шоземш швестицп повинш бути включеш до перелшу нестабшьних банюв; необхщно обмежити входження шоземних гравщв на вiтчизняний ринок банювських послуг з метою стабшзацп економiчноi' ситуацп в Украiнi тощо. Це сприятиме тдвищенню довiри вкладниюв до банюв, тдвищенню рiвня лшвщносп та змiцненню надiйностi фiнансово-кредитниx установ, а також стабшзацп банкiв-ського сектору Украши.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Волосович С. Пiдxоди до оцшки системи страхування депозитiв / С. Волосович // Вiсник НБУ. — 2012. — № 8. — С. 19-23.
2. Герасименко В. Ризики вкладниюв банку: ix запобшання та мiнiмiзацiя / В. Герасименко // Вюник НБУ. — 2012. — № 2. — С. 8-14.
3. Депозитний шдекс банюв FUDI. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// fudi.finance.ua/list.
4. Про систему гарантування вкладiв фiзичниx оаб: Закон Украши вщ 23.02.2012 р., №4452-VI. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page.
5. Квартальний огляд НАБУ за III квартал 2012 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nabu.com.ua/ukr/analytics/kvartalnijj-ogljad/44542/.
6. Лунякова Н.А. Сущность, классификация и факторы возникновения депозитных рисков банков / Н.А. Лунякова // Вюник СевНТУ. — Вип. 98. — Серiя: Економша i фшанси: зб. наук. праць. — Севастополь : СевНТУ, 2009. — С. 84-91.
7. Ттевська О.В. Методолопчш шдходи до визначення факторiв депозитних ризиюв банку як об'екта регулювання / О.В. Ттевська // Економiчний проспр. — 2008. — № 13. — С. 140-148.
8. Хохлов В. Факторно-кореляцшний аналiз депозипв домашшх господарств у кризовий пер> од / В. Хохлов // Вюник НБУ. — 2011. — № 7. — С. 33-37.
9. Щомюячний анал^ичний бюлетень НАБУ за шчень 2013 року. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nabu.com.ua/ukr/analytics/shhomisjachnijj -bjuleten/46444/
Стаття надшшла до редакци 31 мчня 2013 року
111
Науковий itici iiik: Фшанси, банки, швестицп - 2013 - №1
