CC BY
35
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 336.24:1.56 Проф. С.В. Васильчак1, д-р екон. наук;
доц. О.Р. ЖидяК2, канд. екон. наук; магистрант 1.Д. Стасюк2
БЕЗПЕКА Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНКУ З ФОРМУВАННЯ ДЕПОЗИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ОбГрунтовано теоретико-методолопчш основи формування депозитного портфеля банку в контекст безпеки його фшансовсй дiяльностi, а також розглянуто та вирiшено основнi завдання для якiсного управлiння депозитними ресурсами i меха-нiзму здiйснення депозитних операцiй банку.
Ключовг слова: безпека, банки, депозитний портфель, загрози, витрати, депозиты ресурси.
Вступ. Устшний розвиток в1тчизняно1 економжи як на макро-, так i на мжрор1внях залежить вщ прогресу в банювськш систем^ передушм вщ ïï здатност генерувати необхщш обсяги кредитних ресурив. З шшого боку, в умовах економ1чного зростання посилюеться ощадна активнють населення i банки отримують змогу залучити частину заощаджень, що збер^аються поза банками. Чим стабiльнiша економжа в краïнi i послiдовнiша фшансова поль тика державних органiв та фшансових установ, тим бiльша довiра осiб, якi володiють тимчасово вшьними коштами, частiше вони звертаються до бан-кiвських установ для укладання депозитних договорiв та розмiщення своïх капiталiв.
Один iз найголовнiших складових елементiв дiяльностi банку е формування його ресурсноï бази. Збшьшення ресурсноï бази банку сприяе його доходность Комплекс заходiв, спрямованих на збшьшення обсяпв вкладiв населення та юридичних осiб, мае передбачати посилення контролю та ефек-тивностi нагляду за банками, особливо за тими, фшансове становище яких нестiйке.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Дослщження проблеми безпеки дiяльностi банкiв, а саме щодо формування депозитного портфеля здшснювали такi видатнi вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi, як: С.1. Адаменко, Д.А. Артеменко, О.1. Барановський, I.A. Бланк, Т.М. Болгар, О.Д. Василик, С.В. Васильчак, П.А. Герасимов, К.С. Горячева, А.О. Етфанов, М.М. Срмо-шенко, M.I. Зубок, С.М. 1лляшенко, Т.Т. Ковальчук, О.А. Кириченко, C.I. Мельник, С.В. Новосядло, Б.А. Райзберг, Л.М. Стрельбицька, М.П. Стрель-бицький, О.О. Терещенко, С.Я. Салига, 1.В. Сало, Е.А. Уткiн, О.Й. Шевцова, С.М. Яременко та багато шших.
Високо оцшюючи ïх внесок у виршення проблем безпеки дiяльностi банюв на рiзних рiвнях i в рiзних сферах економiки, зазначимо, що питання
1 Льв1вський ДУВС;
2 Льв1вський шститут економжи i туризму;
безпеки дiяльностi банюв, а саме щодо формування депозитного портфеля все ще залишаеться недостатньо вивченим.
Метою досл1дження е обгрунтування теоретико-методологiчних основ формування депозитного портфеля банку в контексп економiчноl безпеки його дiяльностi та вирiшення основних завдань для яюсного управлiння депозитними ресурсами.
Виклад основного матер1алу. Депозитний портфель е важливою складовою ресурсно1 бази банювсько1 установи. Шд депозитним портфелем потрiбно розумiти сукупшсть коштiв на депозитних рахунках ктенпв ^зич-них та юридичних оиб), залучених банком на договiрнiй основ^
Формування депозитного портфеля потрiбно розглядати як безперер-вний циклiчний процес, що складаеться з основних етатв:
• анатз (дослвдження "поведшки" грошових котив на рахунках ктентш);
• планування (ор1ентащя на залучення певних груп ктентш, [ види депозитш);
• робота з залучення ктентш (впровадження нових продуктш, гнучка тарифна полгтика та шдивщуальна робота з ктентами);
• контроль.
Вiд ефективносп управлiння депозитним портфелем залежать найваж-ливiшi показники дiяльностi банювсько1 установи - рентабельнють та лжвщ-нють. Безпосереднiй вплив на рентабельнiсть комерцшного банку здiйснюе рiвень процентно1 марж1 Процентна маржа - рiзниця мiж процентним доходом i витратами комерцшного банку, мiж вiдсотками отриманими i сплачени-ми. Вона е основним джерелом прибутку банку i покликана покривати подат-ки, збитки вщ спекулятивних операцiй i так званий "тягар" - перевищення безвщсоткового доходу над безвiдсотковими витратами, а також негативш результати, як наслщки банкiвських ризиюв [4]. Верхня межа коридору про-центно1 маржi залежить вiд прибутковостi активних операцiй, яка останшм часом стiйко знижуеться тд впливом багатьох чинникiв, зокрема грошово-кредитно1 полiтики, що проводиться укра1нськими банками. Водночас, структура депозитного портфеля, з одного боку, впливае на нижню межу процен-тно1 маржi за рахунок рiзноl вартостi окремих видiв депозитних ресурсiв, що залучаються банком. З iншого боку, стабшьшсть депозитно1 бази впливае на верхню межу процентно1 маржi за рахунок впливу на обсяг i прибутковють активних операцiй.
Значна частка депозипв до запитання, перевага короткотермiнових де-позипв над довготермiновими негативно впливають на стiйкiсть ресурсно1 бази. Перевагу короткотермшових вкладiв у загальнш сукупностi депозитних вкладень можна охарактеризувати як негативний факт, оскшьки перевага короткотермшових ресуршв не дае змоги банку в повному обсязi використовува-ти залученi грошовi кошти, збшьшуе ризик втрати лiквiдностi та не дае змоги здшснювати довготермiновi вкладення, що, водночас, негативно позначаеться як на ефективностi дiяльностi комерцшного банку, так i на перспективах роз-витку економiки кра1ни. З шшого боку, короткотермiновi ресурси дешевш^ що позитивно позначаеться на нижнш межi процентно1 маржi. Отже, завдання формування депозитного портфеля багато в чому суперечливе - необхщно за-безпечити переважання стабiльних, але одночасно недорогих ресуршв.
Важливим аспектом тд час виршення завдання формування депозитного портфеля е планування роботи з залучення депозитних ресуршв. Для за-безпечення планування i управлiння роботою з залучення кшенлв банку не-обхiдно оцiнити можливу величину залишку грошових коштiв, яку можуть забезпечити потенцiйнi та наявш клiенти.
Отже, для якiсного управлшня депозитними ресурсами банку необхщ-но виршити такi основнi завдання:
• визначити найбшьш випдних ктенпв з погляду можливосл ефектившшого використання 1х ресурс1в, тобто таких, як забезпечують бшьшу стабшьшсть депозитно! бази та значний залишок на своему рахунку;
• планувати роботу з залучення ктентш, тобто знати, скшьки ктентш необхщ-но мати або залучити для тдтримання заданого обсягу депозитно! бази та 11 складових;
• забезпечити ефектившсть кожно1 операци, пов'язано! з обслуговуванням ктента, тобто потр1бно розраховувати соб1варт1сть послуг, що надаються, [ визначати 1х рентабельшсть в розр1з1 кожного ктента, що дасть змогу прове-дення гнучко! шдив1дуально! цшово! полгтики;
• розробити шформацшно-аналгтичну систему тдтримки ухвалення ршень тд час формування депозитного портфеля. Це ключовий чинник, що впливае на можливють своечасного отримання необхщно! шформацп з метою оперативного [ адекватного реагування на змши, що вщбуваються.
З метою оптимiзацil депозитного портфеля та для забезпечення бшь-шого надходження кошпв на термiновi та ощадш депозити, можна рекомен-дувати спрощення режиму функцiонування вiдповiдних рахунюв, тобто порядку зарахування кошпв на вклади, видачi готiвки та перерахування з депозитних рахунюв [2]. Потрiбно бiльш широко застосовувати термiновi вклади з додатковими внесками, також скоротити обмеження на здшснення розра-хункiв iз використанням кошпв, що мiстяться на ощадних та термшових депозитах. У перспективi чiтке розмежування рiзних видiв депозипв - до запи-тання, термшових, ощадних - буде поступово зникати, що тдтверджуеться досвщом банкiв розвинених кра1н, де все бiльше розширюеться сфера засто-сування змiшаних титв рахунюв [3].
Безпека банку - це стан стшко1 життедiяльностi, за яко1 забезпе-чуеться реалiзацiя основних штереив i прiоритетних цiлей банку, захист вщ зовнiшнiх i внутршшх дестабiлiзацiйних факторiв. Банки, як i iншi суб'екти господарсько1 дiяльностi, змушеш органiзовувати свою дiяльнiсть в умовах невизначеносп, непередбачуваностi, загроз i небезпек, породжених умовами перехщно1 ринково1 економжи. Окрiм цього, на розвиток банювсько1 дiяль-ностi впливають i таю чинники, як нестабшьнють полггично1 i сощально-еко-номiчноl ситуацп в кра1ш, недосконалiсть банкiвського законодавства, кримь налiзацiя суспiльства, шахрайство, корупцiя та ш.
Усе це посилюе проблему забезпечення економiчноl безпеки банкiв. Для комерцшних банкiв особливо значущими е таю умови ефективно1 та без-печно1 дiяльностi, як забезпечення зворотностi кредипв, пiдвищення прибут-ковостi, пiдтримання лжвщносп, зниження банкiвських ризикiв, гарантуван-ня депозипв. Також таке забезпечення мае базуватись на певних заходах за-
хисту банювсь^ дiяльностi, протидiï загрозам. Понад це, небезпечшсть та рiзнобiчний характер цих загроз потребують системного та наукового шдхо-ду до вирiшення питань безпеки дiяльностi банкiв. Незважаючи на значну увагу, придiлену цьому питанню, банкiвська безпека залишаеться не до юнця розглянутою теоретично i не завжди ефективною на практищ, а тому потре-буе подальшого вивчення та дослщження. На сьогоднi у науковш лiтературi визначення сутностi економiчноï безпеки банку як основи його загальноï безпеки даеться вкрай рщко, а в наявних визначеннях поняття розкриваються не завжди конкретно, а школи неповно.
Поняття загрози тут розумiеться як потенцiйно можливi або реальнi дiï зловмисникiв чи конкуренпв, здатнi заподiяти банку матерiальноï або мо-ральноï шкоди. Загрози безпещ банкiв за походженням подшяються на внут-рiшнi та зовшшш. Водночас, як першi, так i друп за спрямованiстю i характером впливу на банки можуть бути економiчними, фiзичними та штелектуаль-ними. Економiчнi загрози можуть реалiзовуватись у формi корупцiï, шахрай-ства, недобросовiсноï конкуренцiï, використання банками неефективних тех-нологiй банкiвського бiзнесу. Реалiзацiя таких загроз завдае збитюв банювсь-ким установам.
Фiзичнi загрози реалiзуються у формi крадiжок, пограбувань майна та кошпв банкiв, поломок, виведення з ладу обладнання банюв, неефективноï його експлуатацп. Внаслiдок реалiзацiï таких загроз завдаються прямi збитки банкам, пов'язанi з втратою своеï власностi та необхвдшстю зазнавати додат-кових витрат на вщновлення засобiв виробництва та шших матерiальних за-собiв. Iнтелектуальнi загрози проявляються як розголошення або неправомiр-не використання банкiвськоï iнформацiï, дискредитащя банку на ринку бан-ювських послуг, а також можуть бути реалiзованими у формi рiзного роду сощальних конфлiктiв навколо банкiвських установ або в них самих. Результатом реалiзацiï таких загроз можуть бути збитки банюв, попршення ïх iмi-джу, соцiальна чи психолопчна напруженiсть навколо установ банкiв або в ïх колективах.
Зовнiшнi загрози для безпеки банюв, як свщчить практика, можуть ут-ворюватись: спецслужбами шоземних держав, пов'язаними з ними особами та оргашзащями, метою дiяльностi яких е добування економiчноï шформацп; вггчизняними й iноземними кримiнальними елементами i структурами; конкурентами; засобами масовоï шформацп; окремими представниками держав-них установ; приватними детективними фiрмами; колишшми працiвниками банкiв; консультантами та радниками, яю не е працiвниками банювських установ; клiентами та партнерами; контролюючими органами та аудиторськи-ми оргашзащями; стихшними лихами.
Водночас, внутршш загрози здебiльшого утворюються: працiвниками банюв; недосконалими технологiями банкiвського бiзнесу та неповним його врегулюванням нормативними актами банюв; через недосконалу систему безпеки банюв та захисту ïх шформацп. Внутршш загрози безпеки е пос-тiйними i не залежать вщ ролi, мiсця, значення банку або наявносп зовнiшнiх
загроз. Варто зазначити, що загрози фiнансовим ресурсам банку можуть ре-алiзовуватись через крадiжки грошей в банку, шахрайство з коштами банку, фальсифiкацiю фшансових документiв та пiдроблення банкнот, недосконат технологи банкiвського виробництва.
Висновки. Отже, депозити е важливим джерелом ресуршв комер-цiйних банкiв. Депозитнi рахунки можуть бути найрiзноманiтнiшими i пере-важно 1х класифжацп можуть бути покладеш такi критерп, як джерела внес-кiв, 1х цiльове призначення, стутнь прибутковостi i т.iн.
Структура 1х у банку рухлива i залежить вiд кон'юнктури грошового ринку. О^м цього, мобiлiзацiя коштiв у вклади, залежить значною мiрою вщ клiентiв, а не вiд самого банку. I, все ж, конкурентна боротьба мiж банками на ринку кредитних ресуршв змушуе 1х вживати заходiв щодо розвитку послуг, що сприяють залученню депозитiв. Для цих цшей комерцiйним банкам важливо розробити стратепю депозитно1 полггики, виходячи з цiлей i завдань комерцшного банку в контекстi 1х економiчноl безпеки та необхщ-носп збереження банювсько! лiквiдностi.
Для сталого розвитку банювсько! системи необхiдно захистити банки вщ ризику дотермiнового вилучення вкладiв i створити ефективну систему гарантування вкладiв в контекстi 1х економiчноl безпеки.
Л1тература
1. Кириленко В. Анашз депозитно! бази банку // Банювська справа : наук.-практ. журнал. - 2007. - № 5. - С. 31-38.
2. Коваль С.Л. Формування фшансових ресурав комерцшних бангав // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2004. - № 7. - С. 110-115.
3. Лобанова А. Л. Ресурсна полггака комерцшних бангав Укра!ни // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2005. - № 1. - С. 88-95.
4. Гузов К.О. Депозитный портфель банка: совершенствование методов формирования / К.О. Гузов // Банковское дело : науч.-практ. журнал. - 2006. - № 2.
5. Кириленко В.М. Анатз депозитно! бази банку / В.М. Кириленко // Банювська справа : наук.-практ. журнал. - 2007. - № 5. - С. 31-38.
Васильчак С.В., Жидяк О.Р., Стасюк И.Д. Безопасность деятельности банка по формированию депозитного портфеля
Обоснованы теоретико-методологические основы формирования депозитного портфеля банка в контексте безопасности его финансовой деятельности, а также рассмотрены и решены основные задачи качественного управления депозитными ресурсами и механизма осуществления депозитных операций банка.
Ключевые слова: безопасность, банки, депозитный портфель, угрозы, издержки, депозитные ресурсы.
Vasilchak S.V., Zhidyak O.R., Stasyuk I.D. Safety of bank activity is on deposit portfolio construction
In this scientific article grounded theoretical - methodological bases of deposit portfolio of bank construction in the context of safety of him financial activity. And also basic tasks are considered and decided for the high-quality management of bank deposit resources. and mechanism of deposit transactions.
Keywords: safety, jars, deposit brief-case, threats, charges, deposit resources.
