CC BY
11УДК 336.71
Землячов C.B.,
к.е.н., дoцент, КЕ1 ДВНЗ «КНЕУ iм. В.Гетьмана»
УПPАBЛIHHЯ БАHKIBCЬKИМИ РИЗИКАМИ ПРИ ФОPМУBАHHI БАНКАМИ PECyPCIB
Стаття onHcye теopетичнi acпекти opгaнiзaцiï yпpaвлiння бaнкiвcькими pизикaми пpи фopмyвaннi банками pеcypciв. З вpaxyвaнням icнyючoгo зaкoнoдaвcтвa та ocoбливocтей пpaктичнoï дiяльнocтi кpимcькиx банюв, poзглянyте yпpaвлiн-ня найбшьш cyттeвими видами pизикiв: вiдcoткoвим, лiквiднocтi, валютним. Зaпpoпoнoвaнi ocнoвнi нaпpями вдocкoнa-лення yпpaвлiння банив^кими pизикaми пpи фopмyвaннi бaнкiвcькиx pеcypciв.
Клюноеi слова: банк, бaнкiвcькi pеcypcи, pизик, yпpaвлiння, валютний pизик, вiдcoткoвий pизик, pизик лiквiднocтi.
BCТУП
В еюэшмщ Укpaïни ocoбливy poль вщ1рають бaнкiвcькi ycтaнoви, вoни e багатофункцюналь-ними opгaнiзaцiями, якi дiють y piзниx cегментax фiнaнcoвoгo pинкy. Банки акумулюють кoшти фiзичниx та юpидичниx ocí6 i надають cвoïм ктентам pяд фiнaнcoвиx пocлyг, тaкиx як po3paxy^ кoвo-кacoве oбcлyгoвyвaння, кpедитyвaння, ^ивдм депoзитiв, кyпiвля-пpoдaж та збеpеження цiнниx пaпеpiв та iншi види rorayr.
Але бaнкiвcькi пocлyги мають властивють зpocтaючoï вapтocтi. Депoзити, oтpимaнi вщ вклад-никiв, не e безшштовними, тoмy ïx викopиcтaння cпpямoвyeтьcя не лише на те, щoб пoвеpнyти ïx влacникaм, але й на oтpимaння пpибyткy, який би дoзвoлив cплaтити вiдcoтки вкладникам, шм-пенcyвaти yci витpaти i oтpимaти xoчa б мiнiмaльний пpибyтoк для бангав^ш! ycтaнoви. Зaгaлoм, ocнoвний пpинцип po6oto бaнкiвcькoï ycтaнoви — oтpимaння якoмoгa бiльшoгo пpибyткy. Але oбcяги мoжливoгo пpибyткy пpямo пpoпopцiйнi pизикaм, яю виникають.
Aктyaльнicть теми дocлiдження oбyмoвленa неoбxiднicтю cтвopення ефективнoï cиcтеми p^ зик-менеджменту бaнкy, щo нaбyвae ocoбливo вaжливoгo xapaктеpy y пocткpизoвий пеpioд. Якю-не yпpaвлiння бaнкiвcькими pизикaми на pядi з дoбpе cтpyктypoвaнoю cиcтемoю pизик-менедж-менту дoзвoлить банкам ефективвд фyнкцioнyвaти та oтpимyвaти макетмальш oбcяги пpибyткy за мiнiмaльниx витpaт y xoдi cвoeï пoвcякденнoï дiяльнocтi. Зaлyчення тaкoï cиcтеми в npo^ci зaлyчення бaнкiвcькиx pеcypciв дoзвoляe зpoбити ïï бiльш ефективнoю та фiнaнcoвo cтaлoю.
Таким чинoм, виxoдячи з пoтpеб пpaктики, xapaктеpиcтикa пpoцеcy yпpaвлiння pизикaми пpи фopмyвaннi банками pеcypciв, пpедcтaвляeтьcя вкpaй aктyaльним.
Пpoблемaм cyraocri та пpoцеcy yпpaвлiння pизикaми банку пpидiляeтьcя yвaгa y пpaцяx бага-тьox yкpaïнcькиx i зapyбiжниx науш-вщв та пpaктикiв. Cеpед ниx: А.Г. Зaгopoднiй, T.G. Aндpeeвa, Л.О. Пpимocткa, А.О. Gпiфaнoв, Т.В. Bacильeвa, А.Л. Мшш, Ф. Найт, 1.А. Бланк, Т. Петpoвcькa, П. Copoкa, C.B. Мoчеpний та iн. Але це пpoблемa пoтpебye пoдaльшиx дocлiджень в cy^aœm yмoвax зpocтaння pизикoвocтi бангав^ш! дiяльнocтi.
ПОCТАHОBKА ЗАBДАHHЯ
Метoю стагп e poзгляд cиcтеми yпpaвлiння банюв^кими pизикaми пpи фopмyвaннi банками pеcypciв та oбrpyнтyвaння шляxiв yдocкoнaлення етстеми pизик-менеджментy банку.
PEЗУЛЬТАТИ
Зaгaлoм prom poзyмiють як мoжливicть нacтaння пев^! неcпpиятливoï пoдiï, кoтpa пpизвo-дить дo piзнoгo виду втpaт (на^иклад, oдеpжaння дoxoдiв нижче oчiкyвaнoгo piвня, втpaтa майна, oдеpжaння фiзичнoï тpaвми та iн.).
Сам pизик гов'язаний з тим, щo немoжливo аботлютш тoчнo cпpoгнoзyвaти cитyaцiï y майбут-ньoмy. Звiдcи й видiляють гoлoвнy влacтивicть pизикy: pизик пoвинен вiднocитиcя лише дo май-бyтньoгo, адже вiн неpoзpивнo пoв'язaний iз пpoгнoзyвaнням i плануванням, а oтже i з ^ийнят-тям piшень.
Ризик-менеджмент — це етстема yпpaвлiння pизикaми, яка включae в cебе тактику i стратепю yпpaвлiння та cпpямoвaнa на дocягнення ocнoвниx бiзнеc-цiлей банку [3]. У бшьш шиpoкoмy poзyмiннi pизик-менеджмент виcтyпae як певна cyкyпнicть cтpyктypниx пiдpoздiлiв, на якi гокла-денi фyнкцiï iдентифiкaцiï, oцiнки, кoнтpoлю та yпpaвлiння pизикaми [6]. Bpaxoвyючи, щo вщго-вiдaльнicть за cпpaвнy poбoтy cиcтеми, pеaкцiя на змiнy cитyaцiï з pизикaми, а ташж пpийняття piшень — це говвдваження менеджменту, мoжнa гoвopити, щo pизик-менеджмент виcтyпae як чacтинa фiнaнcoвoгo менеджменту, а значить i зaгaльнoгo yпpaвлiння банку.
77
Найбшьш важливими видами ризиюв, яю виникають у процес формування банювських pecypciB, е вiдcотковий ризик, ризик лшвщносп та валютний ризик.
У загальному випадку вщсотковим ризиком вважають ризик зниження вартост власного каш-талу банку, спричинений змiною ринкових ставок. 1снують наcтyпнi прояви цього ризику:
а) зниження чисто! вщсотково! маpжi yнаcлiдок бiльш швидкого зростання вщсоткових витрат поpiвняно з вiдcотковими доходами;
б) зниження ринково! ваpтоcтi активiв банку при зpоcтаннi ринково! ставки.
Якщо перший прояв ризику впливае на каттал через зниження прибутку, то другий — через безпосередне зниження ринково! вартосп капiталy банку.
В управлшш вiдcотковим ризиком найчастше застосовуються двi методики його ощнки: GAP аналiз та аналiз Duration. Перший надае можливють оцiнити ймовipнi змiни вiдcотково!' маpжi, а другий надае можливють ощнити сумарну схильнють до вiдcоткового ризику, а також дозволяе поpiвнювати вiдcотковий ризик окремих проектов, особливо iнвecтицiйних. GAP-аналiз зазвичай використовують для оцiнки ризику на найближчу перспективу — до 2-5 роюв. Вiн також е бшьш простим у pозyмiннi та peалiзацi!, нiж аналiз Duration. Тому в тепершнш час при оцiнцi вщсотко-вого ризику банками Укра!ни GAP аналiз е бiльш доцiльним. Проте, при необхщносп вибору з декшькох окремих пpоeктiв Duration просто незамшний.
Модель GAP зосереджуе увагу на управлшш чистим вщсотковим доходом у короткостроковш пepcпeктивi та спрямована на те, щоб cтабiлiзyвати або полшшити його.
Тepмiн GAP визначаеться як piзниця мiж активами (RSA) та пасивами (RSL), чуттевими до змши вiдcоткових ставок. GAP розраховуеться на окремих часових пpомiжках. Кpiм цього, розра-ховуеться також кумулятивний GAP — сума GAP тдсумком, що накопичуеться, вiд пepiодy до перюду [7].
У пpоцeci peалiзацi! модeлi GAP нeобхiднe дотримання наступних етатв:
1 етап — подiл балансу на дохщну та нeдохiднy частини. У першу частину потрапляють вс активи, по яких нараховуються (i отримуються) вiдcотки, та вci пасиви, по яких нараховуються (i сплачуються) вiдcотки. У модeлi використовуеться тшьки вiдcоткова частина балансу.
2 етап — рознесення вiдcоткових активiв та паcивiв за тepмiнами пepeоцiнки або погашення та !х групування по визначених часових пepiодах. Доцiльнe видшення наступних пepiодiв: до 15 дшв; 15-30 днiв; 1-2 мicяця; 2-3 мюяця; 3-6 мicяцiв; 6 мюящв — 1 piк; понад 1 року.
3 етап — обчислення GAP на piзних пpомiжках часу; обчислення коефщенпв GAP (RSA/ RSL); GAP / Вiдcотковi активи.
За результатами розрахунку готуеться звiт про чутливють банку до змiн вщсоткових ставок.
1снують двi оcновнi стратеги управлшня вщсотковим ризиком:
1. Спекулятивна — коли свщомо пiдтpимyетьcя ненульова величина GAP у нади отримати додатковий прибуток за рахунок прогнозовано! змiни вiдcоткових ставок.
2. Стратепя мiнiмiзацi! GAP, при якiй GAP свщомо зводиться до нуля з метою не ризикувати в умовах змши ставок.
Щд Duration розумдать середньозважений по cyмi тepмiн погашення дисконтованих потокiв активiв та (або) паcивiв. Цей метод дозволяе коректно замшити cyкyпнicть потокiв вiд piзних активiв з piзними тepмiнами платeжiв, одним eквiвалeнтним активом з вщомою сумою та вiдо-мим термшом погашення.
Формула розрахунку Duration (D): A Pt х t
D = ^ , (D
^(1 + i)' ^ ^
де t — номер пepiодy (року), змшюеться вiд 1 до k;
i — ставка дисконтування;
Pt — сума потоку з номером t.
Вважаеться, що банк не схильний до ризику вщсотково! ставки, якщо Duration за активами (Da) та Duration за пасивами (D^ помножений на каттальний коефщент, piвнi мiж собою:
Da = фп х Yci зобов'язання / Yci активи) (2)
Piзниця право! та лiво! частин piвняння вважаеться дисбалансом Duration.
78
У випадку, якщо лiва частина piвняння стае бшьшою за праву (дисбаланс позитивний), банк несе збитки при зростанш ставок, оскшьки ринкова ваpтicть активiв буде знижуватися швидше, нiж ринкова вартють паcивiв, i отже, ринкова вартють капiталy банку буде зменшуватися. При позитивному диcбаланci, навпаки, ринкова вартють катталу банку в умовах зростання ставок буде збшьшуватися. Знаючи величину дисбалансу, можна розрахувати змши вартосп капiталy банку (DКапiталy) при змш ставок на величину ДСтавок.
AКапiталy = Дисбаланс х ДСтавок / (1 + ^их)' (3)
Для розрахунку Duration необхщно по кожному рахунку (договору) знати: вщсоткову ставку; пepiодичнicть погашення (виплати) вщсотюв; пepiодичнicть та суми погашення основного боргу; дату остаточного погашення основного боргу [9].
Необхщно вщзначити, що для доcтовipного аналiзy yci вищевказаш показники повиннi враховува-ти: можливе дострокове погашення або вилучення коштiв; можливi прострочення в платежах i т.д.
З огляду на вказаш оcобливоcтi, основним нeдолiком методу Duration е складнють його розрахунку та вимогливють до вipогiдноcтi даних. Найчаcтiшe цей метод застосовуеться при аналiзi на бiльш тривалих вiдpiзках часу, нiж тi, що охоплюються моделлю GAP.
Ризик лшвщносп — це небезпека виникнення проблеми недостатност власних, залучених та позичених кош^в для забезпечення виконання власних зобов'язань. Визначаеться величиною недоотриманих доходiв при вимушеному продажу активiв за поточною вартютю для покриття розриву лшвщносп, або величиною надлишкових витрат, понесених у peзyльтатi вимушеного залучення паcивiв для виpiшeння проблем, пов'язаних з нестачею лшвщних коштiв.
Управлшня лшвщшстю може здiйcнюватиcя трьома способами: шляхом управлшня активами, шляхом управлшня лшвщними позиковими коштами, шляхом збалансованого управлшня активами i пасивами.
У банювськш практищ використовуеться декшька мeтодiв оцiнки потреб банку в лшвщних коштах:
1. Метод фондового пулу (метод визначення величини розриву лшвщносп). Вiн е основним у банювськш пpактицi i полягае у визначенш величини розриву лiквiдноcтi протягом певного пер> оду, що доpiвнюе piзницi мiж очiкyваними припливами та потенцшними вiдтоками коштiв, надае можливicть побудувати наочну модель руху майбyтнiх активiв та паcивiв банку.
Оцiнка динамши майбyтнiх вкладiв та позичок зводиться до прогнозування зростання депо-зипв та кpeдитiв за трьома основними компонентами:
а) трендовий компонент, який визначаеться за допомогою побудови тренду, що характеризуе закономipнy тенденщю або довгостроковий середнш темп зростання;
б) сезонний компонент, який характеризуе змши в сташ вкладiв та кредитов протягом певного перюду поpiвняно з !х piвнeм за станом на кшець попереднього року, що викликаш сезонними чинниками;
в) циклiчний компонент, який виражае позитивне або негативне вщхилення вiд сукупного piвня очiкyваних вкладiв та кpeдитiв, обчислюеться як сума трендового та сезонного компонент, i залежить вiд стану eкономiки цього року.
Peалiзацiя описаного пiдходy припускае застосування в розрахунках мeтодiв статистичного аналiзy динамiки показникiв, прогнозування тенденцш, використання стандартних пакeтiв прог-рам обробки статистично! iнфоpмацi! [5].
Piзниця пiдcyмкiв очiкyваних потокiв надходжень кош^в та обcягiв pecypciв для кредитуван-ня складае плановий дисбаланс, який дозволяе бшьш точно спрогнозувати pозмip шдсумкового розриву лiквiдноcтi. Коли джерела лшвщних коштiв перевищують використання лшвщних коштiв, банк мае позитивний розрив лшвщносп. Цей надлишок лiквiдних кош^в повинен бути швидко iнвecтований в активи, що приносять дохiд, до виникнення необхщносп покриття потреби в кош-тах. Коли обсяг використання лшвщних коштiв перевищуе величину !х джерел, банк мае дeфiцит лшвщних коштiв, або негативний розрив лшвщносп. I тодi вiн повинен отримати кошти з найде-шевших та доступних за часом джерел.
Метод фондового пулу дозволяе менеджменту банку, з одного боку, здшснити прогнозування стану лшвщносп банку (фши) вщповщно до запланованих та ймовipних опepацiй, а з шшого боку — виявити вiдхилeння та пpоаналiзyвати !х причини.
2. Коефщентний метод.
Здатнicть банку залучати кошти пiд ноpмальнi вщсотки тicно пов'язана зi сприйняттям ринком якосп його активiв. Банки з високоякюними активами та доcтатнiм кашталом мають можливicть
79
залучати ресурси за найнижчими ставками у пор1внянш з шшими банками — в силу дов1ри шве-стор1в до надшносп такого банку. Банк з1 стабшьною базою основних депозипв може мати не-значш непередбачеш вщтоки депозит1в. Банки, що сильно залежать вщ придбаних зобов'язань, повинш сплачувати вищ1 ставки { часто зустр1чаються з вщтоками таких кошт1в у пошуках бшьшо! прибутковость Тому важливе значення мае обчислення обов'язкових норматив1в, встановлених НБУ, та додаткових коефщеипв, яю вщображають стан банювсько! лшвщносп. Найважливш1 з них представлеш у табл. 1.
Таблиця 1. Загальш показники ризику лшвщносп *
Назва показника та його позначення
Короткий змют показника
Нормативне чи орieнтовне значення
Норматив миттево! лiквiдностi (Н4)
Ввдношення обсягу високолiквiдних активiв (каса, корраху-нки) до суми зобов'язань за поточними рахунками
не менше 20%
Норматив поточно! лшидносп (Н5)
Спiввiдношення вимог та зобов'язань з кшцевими строками погашения 30 дшв
не менше 40%
Норматив короткостро-ково! лшшдносп (Н6)
Спiввiдношения лiквiдних активiв та короткострокових зобов'язань з початковим строком погашення до одного року
не менше 20%
Сшввщношення акщ-онерного капiталу i чистих активiв (без фiлiйних)
Банк iз бiльш високим значенням коефiцiеиту може витримати бiльшу кшьюсть невиконаних зобов'язань по кредитах до того, як стане неплатоспроможним ^ таким чином, е менш ризико-ваним. Тому високе значення коефщенту асоцюеться з бшь-шою здатнiстю залучення кошпв тд нижчi ввдсотки
>8%
Сшввщношення ризи-кових активiв та вах активiв
Ризикованi активи мiстять у собi кредитнi вкладення та при-рiвнянi до них активи (векселi i т.п.). 1х питома вага в зага-льнiй масi активiв повинна бути оптимальною з погляду ви-правдання ризику
65%
Спiввiдиошення непро-дуктивних кредипв та загально! суми кредипв
Непродуктивними е кредити, по яких прострочена основна та вщсоткова заборгованiсть. Чим бiльше значення коефщенту, тим прша яшсть активiв та вищий ризик Мкидносп
<1,07%
Спiввiдношення клю-чових депозипв та загально! суми активiв
Ключовими депозитами е та частина депозитних рахуншв клiентiв i банков зi стабiльними залишками, що не е чутли-вою до змши вiдсоткових ставок. Ретельне видiлення клю-чових депозитiв iз загально! маси рахуншв особливо важливе значення набувае в перюди зростання вщсоткових ставок, коли пiдвищуеться ймовiрнiсть перетжання чутливих депо-зитiв в бшьш дорогi для банку рахунки
73%
Сшввщношення поку-пних пасивiв та загально! суми активiв
Покупними пасивами для сучасних баншв е неключовi де-позити, депозитнi сертифiкати, мiжбанкiвськi позички. Чим бiльше банк покладаеться на так1 придбанi кошти, тим мен-ше його здатнiсть займати додатковi кошти в такий споаб для покращення свое! лiквiдностi
7-17%
* Складено автором
Даний метод дозволяе виявити загальш тенденци змши стану лшвщносп банку { можливють появи проблемних ситуацш, своечасно реагувати на попршення стану лшвщносп у процес оперативного управлшня банком.
3. Метод структури кошт1в
Ощнка потреб банку в лшвщних коштах за методом структури кошт1в деякою м1рою може бути вщнесена до прийом1в прогнозування обсягу кошт1в на кореспондентському рахунку, необ-хщного з погляду виконання зобов'язань перед ктентами щодо повернення депозитних кошт1в та майбутньо! видач1 кредипв. Даний метод може бути використаний в оперативному плануванш поточно! лшвщносп в режим1 «сьогодш на завтра».
80
При цьому банк (фшя) визначаеться на запланований день з обсягами:
а) зобов'язань по «гарячих коштах» — кошт1в, яю точно повинш вилучатися з банку;
б) зобов'язань по «ненадшних коштах» — кошт1в, значна частина яких може бути вилучена протягом дня; особливу увагу необхщно придшяти великим вкладам (у т.ч. i великим залишкам на поточних рахунках);
в) зобов'язань по «стабiльних коштах» — кош^в, ймовiрнiсть вилучення яких найменша (клю-човi депозити).
На наступному етат варто визначити, у якому розмiрi по кожному з зазначених видiв зобов'язань необхщно мати лiквiднi кошти для ïx виконання. Наприклад, практика кримських банюв свiдчить, що по виду а) слщ мати 95% лiквiдних кош^в, по виду б) — 25-30%, по виду в) — 1115%. Тодi загальний резерв лшвщних коштiв може бути визначений у такий спошб:
Резерв лiквiдних кош^в = 0,95 х зобов'язання по «гарячих коштах» + 0,30 х х зобов'язання по «ненадшних коштах» + 0,15 х зобов'язання по «стабшьних коштах». (4) Пропорци подшу маси зобов'язань на даш види i ступiнь необхiдного резервування лшвщних коштiв по кожному з них повинш визначатися банком з врахуванням накопиченого досвiду спо-стереження за цими показниками протягом тривалого перюду.
Крiм того, при наявностi запланованих видач кредитiв i при вщомому на даний момент обсязi погашення кредипв, банк повинен передбачити запас лшвщних коштiв i для цього.
Тдо сукупнi потреби банку в лшвщних коштах на запланований термш будуть визначатися за такою формулою:
Резерв лшвщних коштiв = 0,95 х зобов'язання по «гарячих коштах» + 0,30 х х зобов'язання по «ненадшних коштах» + 0,15 х зобов'язання по «стабшьних коштах» + суми запланованих видач кредипв - суми запланованих погашень кредитов. (5)
Застосування даного методу дозволяе максимально знизити ризик лшвщносто, обмежуючи в той же час можливосп одержання найбшьшого прибутку, оскшьки розраховаш обсяги резервiв можуть не знадобитися, а витрати на ix пiдтримку будуть зробленi. Мiнiмiзацiя цих витрат у такш ситуаци може бути забезпечена шляхом швидко! реалiзацiï надлишкових резервiв.
Имовiрнiсть того, що змiна курсiв валют призведе до появи в банку збитюв унаслiдок змiни ринково! вартост активiв та пасивiв, називаеться валютним ризиком. Головним чинником, який впливае на розмiр валютного ризику, е стан валютно! позицiï банку. Помилки в визначенш валютного ризику можуть викликати значне зниження ефективносп роботи банку.
Це може призвести у кращому випадку до зниження його рентабельности а в пршому — до неплатоспроможностi. Сутнiсть негативних проявiв валютно! невiдповiдностi полягае в т1м, що для виконання сво!х зобов'язань у валютi банк змушений в умовах вщсутност валюти здшснюва-ти залучення ресурсiв у гривш. У випадку вiдсутностi необxiдноï пропозици банк стае неплато-спроможним. При постшнш же невiдповiдностi «по термшах», пiдсумкова рентабельнiсть банку значно знижуеться. Тут можливо говорити про зв'язок валютного ризику з ризиком лшвщносп та вщсотковим ризиком.
Найбшьш дiевим методом управлiння валютною позицiею в умовах нестшкосп грошового ринку е встановлення НБУ лiмiтiв ризику валютноï позицiï i встановлення внутрiшнix лiмiтiв самими банками. Лiмiти обмежують обсяг ризику, пов'язаного зi змiною куршв валют, який банк готовий утримувати. Вони визначаються для кожно1' валюти окремо, бшьш того, дозволяють уп-равляти сукупною позищею для вшх видiв валют. В основу методики розрахунку лiмiтiв покладе-ний принцип, за яким можливi ризики по операцп повиннi бути покритi мобшьними власними коштами, тобто власними коштами, яю у випадку виникнення втрат можуть фактично бути спря-моваш на ix погашення без збитку для шших операцiй банку [8].
Управлшня валютним ризиком при щоденному активному проведенш валютних операцш зво-диться до застосування двох рiзновидiв лiмiтiв:
• денний лiмiт — гранично припустима величина вщкршо' позиц^ для дилера (управлiння, банку) протягом робочого часу. Лiмiт встановлюеться таким чином, щоб дилер м^ спокiйно довести розмiр позици до рiвня нiчного лiмiту.
• шчний лiмiт — гранична межа, яка визначае припустимий розмiр вщкршта позиц^ для нiчниx годин, вихщних, а також iншиx перiодiв, коли дилери не працюють.
Кожний дилер повинен мати власш лiмiти, встановлеш в межах загальних лiмiтiв. Додатково можуть лiмiтуватися як окремi види операцш, так i розмiр позици по конкретнш парi валют.
81
Як способи захисту вщ можливих втрат валюти в результата ii знецшення в Укра!ш можуть використовуватися строков1 контракты: форвардш, ф'ючерсш угоди, опцюни та ш.
Таким чином, будь-яке управлшське ршення в банювськш д1яльност1 е ризикованим та важко передбачуваним, тому що фшансова сфера дуже чутлива до р1зних внутршшх та зовшшшх чин-ниюв впливу. Головне завдання управлшня банювськими ризиками при формуванш ресуршв банюв полягае в там, щоб правильно оцшювати р1вень ризику при проведенш тае! чи тае! операци та зводити його до мшмального р1вня.
ВИСНОВКИ
Таким чином, сутшсть ризиюв, що впливають на формування банювських ресуршв, полягае у змшах вартоста актив1в та зобов'язань банюв шд впливом р1зноман1тних чинниюв.
Ризик-менеджмент — це система управлшня ризиками, яка включае в себе тактику i стратепю управлшня та спрямована на досягнення основних бiзнес-цiлей банку
Ключове мiсце в ^CT^i цих ризикiв займають фiнансовi ризики (лшвщноста, вiдсотковий, валютний).
В управлшш вiдсотковим ризиком найчастiше застосовуються двi методики його оцiнки: GAP аналiз та аналiз Duration. Основним недолгом методу Duration е складнiсть його розрахунку та вимогливiсть до вiрогiдностi даних. Найчастiше цей метод застосовуеться при аналiзi на бiльш тривалих вiдрiзках часу, нiж тi, що охоплюються моделлю GAP.
Управлiння лшвщшстю може здiйснюватися трьома способами: шляхом управлшня активами, шляхом управлшня лшвщними позиковими коштами, шляхом збалансованого управлшня активами i пасивами.
Найбшьш дiевим методом управлiння валютною позищею в умовах нестiйкостi грошового ринку е встановлення НБУ лiмiтiв ризику валютно! позицii i встановлення внутршшх лiмiтiв самими банками.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Банювсью операцii: Пiдручник / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.
2. Бизнес-планирование в коммерческом банке / Н.Н. Куницына, Л.И. Ушвицкий, А.В. Малеева. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 304 с.
3. Васюренко О.В. Банювсью операци: Навчальний поабник / О.В. Васюренко. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. — 243 с.
4. Васюренко О.В. Банювський менеджмент: Пошбник / О.В. Васюренко. — К.: Видавничий центр «Академiя», 2001. — 320 с.
5. Васюренко О. Управлшня лшвщшстю банку з погляду змши швидкоста його фшансових потоюв / О. Васюренко, Г. Лазаренкова // Банювська справа. — 2003. — №1. — С. 60-63.
6. Вожжов А.П. Формування ресуршв комерцшних банюв / А.П. Вожжов // Фшанси Укра!ни. — 2003. — №1. — С. 116-129.
7. Дзюблюк О.В. Ошишзащя управлшня активами i пасивами комерцшного банку / О.В. Дзюб-люк // Фiнанси Укра!ни. — 2002. — №5. — С. 129-137.
8. Коваль С.Л. Формування фшансових ресуршв комерцшних банюв / С.Л. Коваль // Фшанси Укра!ни. — 2004. — №7. — С. 110-115.
9. Купчинский В.А. Система управления ресурсами банка / В.А. Купчинский, А.С. Улинич. — М.: «Экзамен», 2000. — 224 с.
10. Никитина Т.В. Банковский менеджмент / Т.В. Никитина. — СПб.: Питер, 2002. — 160 с.
11. Коцовська Р. Операцп комерцшних банюв: Навчальний пошбник / Р. Коцовська. — К.: Алерта; Львiв: ЛБУ НБУ. — 2003. — 500 с.
12. Парасш-Вергуненко 1.М. Аналiз банювсько! дiяльностi: Навч.-метод. пошбник для самост. вивч. диск / 1.М. Парасш-Вергуненко. — К.: КНЕУ, 2003. — 347 с.
Стаття надшшла до редакци 14 травня 2014 року
82
