CC BY
6БАНКИ
УДК 336.748:339.74(477)
Версаль Н.1.,
к.е.н., доцент, КНУ 1меш Тараса Шевченка Самсонова М.Д.,
мапстр, КНУ 1меш Тараса Шевченка
ВПЛИВ ЗМ1Н ВАЛЮТНОГО КУРСУ НА ЗАЛУЧЕННЯ ТА РОЗМ1ЩЕННЯ БАНКАМИ КОШТ1В В 1НОЗЕМНИХ ВАЛЮТАХ
У статп дослщжено вплив змш валютного курсу на обсяг валютних депозипв банюв. Визначено основш проблеми залучення банками депозипв в шоземнш валют. Проанал1зовано основш тенденцп обсяпв кре-дипв 1 депозипв в шоземних валютах у докризовий, кризовий та шслякризовий перюди.
Ключовi слова: банк, депозитш ресурси банюв, валютний курс, валютний ризик, доларизащя депозипв, процентш ставки.
ВСТУП
Залучення депозитних ресуршв в шоземнш валют е складним 1 ризикованим видом банювсько! д1яль-носп. З одного боку, депозитш ресурси, номшоваш в шоземнш валют, е дешевшими, шж у нащональнш, а отже, банк може розраховувати на додатковий прибуток. З шшого боку, залучення банками ресуршв в шоземнш валют безпосередньо пов'язане з валютним ризиком, зокрема у випадку, якщо банк мае вщкриту валютну позищю. З поширенням економ1чних штеграцшних процешв 1 з огляду на негативний вплив свгго-во! фшансово! кризи роль формування депозитних ресурив банку шд впливом змш валютних куршв вщчут-но зростае.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Р1зномаштш проблеми валютно! полпики та курсоутворення роз-глядаються у працях С. Науменково!, В. Мщенка, яю зазначають, що в Укра!ш система курсоутворення прой-шла юлька стадш розвитку: вщ плаваючого курсу до фжсованого з подальшим переходом до регульованого плаваючого курсу. Результатом такого тдходу, вважають учеш, стала хрошчна нер1вновага на валютному ринку, доларизащя грошового об1гу та нестабшьнють економ1ки [7, с. 22]. Питання щодо д1яльносл банков на валютному ринку дослщжувалося З. Васильченко, В. Делас. На !х думку, позитивш економ1чш тенденцп, яю спостершались у впчизнянш економщ до початку економ1чно! кризи, зумовили поступове зниження частки валютних зобов'язань, що св1дчило про зростання дов1ри до нацюнально! валюти та стабшзащю економ1ки Укра!ни в цшому. Проте негативш тенденцп, що розпочалися з друго! половини 2008 р., практично миттево позначилися на структур! депозитного портфеля банюв [2, с. 96-97]. К. Паливода наголошуе на тому, що слаб-ка ресурсна база впчизняно! банювсько! системи скорочуе можливосп кредитування реального сектору, а безгрош1в'я знижуе споживчий попит 1 не стимулюе б1знес брати кредити депозитних корпорацш. Водночас населения 1 б1знес не виявляють потреби у кредитах незалежно вщ браку чи наявносп ресурсно! бази в депозитних корпоращях. Поряд з тим збер1гаеться значна заборгованють громадян за валютними кредитами, свого часу спровокованими очкуваннями щодо подальшого укршлення гривш, разом 1з легал1защею валютного кредитування. Валютш кредити почали масово надаватися тсля необгрунтованого укршлення обмшного курсу гривш в 2005 р. [9, с. 46]. Таким чином, актуальнють проблематики, дослщжувано! в стат, е беззапереч-ною, особливо з огляду на важливють питання дов1ри до нацюнально! грошово! одинищ.
Метою дослщження е з'ясування особливостей впливу змш валютних курив на залучення та розмщен-ня впчизняними банками кошпв в шоземних валютах.
Методолопя дослщження. Насамперед, доцшьно зупинитися на змют1 найбшьш важливих у контексп дослщження категор1ях та поняттях. Зпдно з визначенням Нащонального банку Укра!ни (дал1 — НБУ), банк — це депозитна корпоращя, основним видом д1яльносп яко! е фшансове посередництво 1 яка емпуе боргов1 зобов'язання. Основними функщями банюв е посередництво в кредита, акумулювання вшьних кошпв 1 перетворення !х у каштал, посередництво в платежах, створення кредитних засоб1в обпу [8].
З теорп статистики вщомо, що при дослщженш впливу статистичних показниюв важливим е встанов-лення взаемозв'язюв м1ж ними. Для визначення взаемозв'язку юльюсних характеристик ефективним е ви-користання коефщента кореляцп Шрсона р , який характеризуе щшьшсть лшшного статистичного взаемозв'язку м1ж показниками, при цьому максимальне значення показника +1 вщображае наявнють прямо! функцюнально! залежносп: 0<р<0,3 — лшшний статистичний зв'язок вважаеться вщсутшм; 0,3 <р< 0,7 — зв'язок несуттевий (слабкий); 0,7 < р < 1 — юнуе прямий лшшний статистичний зв'язок м1ж характеристиками. Якщо коефщента кореляцп Шрсона набувае вщ'емних значень, то кажуть про вщповщний зво-ротнш зв'язок м1ж характеристиками.
83
Науковий вкник: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2013 - №3
Коефщент кореляцп м1ж валютним курсом та обсягом валютних депозипв визначаеться за формулою:
р 2 (X - X)(Y - Y)
Pxy = . -2 -2 , (1)
VI (X - X)22 (Y - Y)2
де Х — валютний курс; Y — обсяг валютних депозипв; X — середнш валютний курс за перюд; Y — середнш обсяг валютних депозипв за перюд.
Важливими характеристиками дтяльносп та фшансово! стшкосп банюв е геп та валютна позищя. Методика геп-анал1зу передбачае можливють з'ясування впливу валютного курсу на активи та пасиви банку за окремими перюдами (упродовж тижня, мюяця, року), водночас методика визначення валютно! позицп фор-муе уявлення про р1зницю м1ж обсягом розмщення та залучення кошпв за кожною валютою окремо. Як геп, так i валютна позищя можуть бути розраховаш в абсолютному та у вщносному вираженш. Так, величина GAP обчислюеться як:
GAP = FEAi - FELi, (2)
де FEAi (Foreign Exchange Assets) — активи в шоземнш валют, номiнованi в гривнi на кшець i-го перюду; FELi (Foreign Exchange Liabilities) — пасиви в шоземнш валют, номшоваш в гривш на кiнець i-го перiоду.
У рамках геп-аналiзу можна розрахувати коефщент гепу (kGAP) як вiдношення абсолютного значення гепу на кiнець i-го перюду до загальних активiв на кшець того самого перюду:
I GAP I
kGAPi = J-4, (3)
i FEAi
де kGAP. — коефщенту гепу за i-й перiод.
У загальному випадку чим бiльшим е як геп, так i валютна позищя, тим бшьшою мiрою банк схильний до ризику втрат вщ здiйснення валютних операцiй.
NII = (II - IE) х 100% , (4)
де NII (Net Interest Income) — процентна маржа; II (Interest Income) — процентш доходи; IE (Interest Expenses) — процентш витрати.
NII
NIM =-х 100% (5)
А ' v у
average
де NIM (Net Interest Margin) — чиста процентна маржа; А — середньорiчний обсяг активiв.
Дослщження впливу змш валютного курсу на формування депозитних ресуршв банюв здшснювалося з використанням даних офщшних джерел, зокрема «Бюлетня Нащонального банку Укра!ни», офщшного сайту Нащонального банку Украши.
РЕЗУЛЬТАТИ
У дослщженш значна увага придiлялася встановленню взаемозв'язку мiж обсягом депозитiв у рiзних валютах, залучених банками, та валютними курсами. Змша середньомiсячних офщшних куршв гривнi до iноземних валют, встановлених Нащональним банком Укра!ни, та офщшного курсу долара США до евро Свропейського центрального банку (далi — €ЦБ), а також крос-курсу гривнi до долара США на основi офiцiйних даних, середнiх за перюд з 01.01.2007 - 01.03.2013 рр., представлена на рис. 1. Наведеш даш свiдчать, що курс долара США у зазначеному перiодi залишався стабiльним (за винятком стрибка восени 2008 р.), а курс евро демонстрував бшьш серйозш змши. Це пояснюеться тим, що НБУ постшно здiйснюе валютнi iнтервенцii з метою шдтримання стабiльностi нацiональноi валюти щодо долара США, оскiльки саме вш е основною валютою в розрахунках укра!нських пiдприемств з зарубiжними контрагентами. Також було розраховано крос-курс гривнi до долара США, базуючись на офщшному курсi гривнi до евро, що встановлюеться НБУ, та офщшному кури €ЦБ долара США до евро. Очевидно, що розбiжнiсть мiж офiцiй-ним курсом НБУ гривш до долара США та крос-курсом гривш до долара США е незначною. Таким чином, можемо в подальшому дослщженш щлком виправдано використовувати офщшний курс НБУ для перера-хунку депозитiв i кредипв, номiнованих в iноземних валютах.
Зазвичай волатильшсть валютних курсiв е незначною, оскшьки держави зацiкавленi у стабшьносп на-цiональних валют, а також цьому сприяе дгяльнють Мiжнародного Валютного Фонду. Однак в умовах кризи волатильшсть валютних куршв суттево шдвищуеться (табл. 1). Наслщком цього може бути девальващя або ревальвацiя валют на мiжнародних ринках, що, у свою чергу, може зумовити нестабшьнють при формуваннi банками ресурсiв у евро та доларах США [13]. Порiвняння волатильносп курсiв валют здшснюеться за значенням коефiцiента варiацii, який е вщносною характеристикою варiацii значення ознак i розраховуеться як вщношення середньоквадратичного вщхилення курсiв валют за перюд до середнього значення курсу (у вщсотках).
Як свщчать результати розрахунюв, за перiод з 01.01.2007 р. до 01.09.2008 р. волатильшсть курсу гривш до долара США була незначною, лише на рiвнi 1,45%, в той час як курсу гривш до евро — 5,79%, тобто у 4 рази вище. Як було зазначено вище, курс гривш до долара США традицшно шдтримувався валютними штервенщями НБУ Ситуащя докоршно змшюеться у перюд 01.09.2008 — 01.01.2009 рр., коли волатильшсть
84
-Крос-курс USD/UAH (шва Bicb) -Офщшний курс НБУ EUR/UAH (лзва в1сь)
Ж Офщшний курс £ЦБ EUR/USD (права вюь) О Офщшний курс НБУ USD/UAH (права вюь)
Рис. 1. Динамжа куршв валют за офщшними даними НБУ, СЦБ та авторськими розрахунками, середшх за перюд 01.01.2007 - 01.03.2013 рр. (Розраховано та побудовано на осжда даних [8])
Таблиця 1. Волатильшсть курсу гривш до долара США та евро за перюдами, % *
Показник 01.01.2007 -01.09.2008 рр. 01.09.2008 -01.01.2009 рр. 01.01.2009 -01.01.2013 рр.
Волатильшсть курсу гривт до долара США 1,45 18,40 1,38
Волатильшсть курсу гривт до евро 5,79 17,54 5,35
* Розраховано на основ1 даних [8]
курсу гривш до долара США сягнула 18,40% i перевищила волатильшсть курсу гривш до евро у 1,1 раза (майже на 0,9 п.п.). Це можна пояснити тим, що внаслщок глобальноï кризи у мiжнароднiй торгiвлi почали вщбуватися суттевi зрушення, якi в кiнцевому пiдсумку призвели до скорочення ïï обсягiв у 2009 р. на 25%. Звичайно, це позначилося на обсягах валютноï виручки експортерiв, яка переважно була номшована, ще раз пiдкреслимо, у доларах США. Як наслщок, надходження валюти до краши суттево обмежилося, i це обме-ження посилювалося через постшну трансформацiю фiнансовоï кризи, яка почала набувати ознак кризи лжвщностт У наступних перюдах ситуащя стабiлiзувалась i фактично повернулася до докризового рiвня, коли традицiйно волатильшсть курсу гривш до евро перевищила волатильшсть курсу гривш до долара США у 3,9 раза. Зазначимо, що таке повернення швидше можна пояснити значними проблемами в крашах Свропейського Союзу, зумовленими накопиченням проблемноï заборгованост на рiвнi держави [10].
На мiжбанкiвському валютному ринку Украши курс купiвлi долара США за перюд з 01.2007 р. до 02.2013 р. мав мшмальне значення 4,47, максимальне — 9,55. Курс евро, вщповщно, — 6,48 i 14,14. Якщо взяти перюд шсля кризи (з 01.01.2009 р. до 01.03.2013 р.), то мшмальне i максимальне значення курсу гривш до долара США становило 7,00 та 9,18, а до евро — вщповщно, 9,42 i 12,84. Отже, як офщшний курс гривш до шоземних валют, так i мiжбанкiвський показують, що волатильшсть курсу гривш до евро е вищою. По-рiвняння за курсом продажу цих двох валют дае такий самий результат. Це пов'язано з тим, що курси купiвлi та продажу на украшському мiжбанкiвському ринку змшюються подiбним чином. Корелящя мiж курсами купiвлi та продажу долара США за перюд з 01.2007 р. до 02.2013 р. дорiвнювала 0,9999, евро — 0,9998.
Одними з основних та найпоширешших валютних операцш банюв, що функщонують в Украш, е залучення та розмщення кошпв у шоземнш валют (табл. 2). Депозити, залучеш банками в шоземнш валют, на юнець лютого 2013 року становили 253,5 млрд. грн., темп ïх приросту — 17,5% у рiчному обчисленнт Темпи приросту депозипв в шоземнш валют зi строками погашення: на вимогу, до 1 року, вщ 1 до 2 роюв та бшьше 2 роюв становили, вщповщно: 15,4%, -4,5%, 57,2% i -44,0% у рiчному обчисленнт Депозити,
85
Таблиця 2. Динамжа та вартють залучення [ розмщення валютних кошпв банювськими установами Укра!ни у 2007-2012 рр. *
Роки Депозити Кредити одр, млрд. грн. кОДр, % N11, млрд. грн. ММ, %
Обсяг залучення валютних кошгш, млрд. грн. Середньозва-жена вщсот-кова ставка у р1чному обчисленш, % Обсяг роз-мщення валютних кошпв, млрд. грн. Середньозва-жгна вщсот-кова ставка у р1чному обчисленш, %
2007 91,576 6,57 213,07 10,54 121,49 57,02 16,43 7,71
2008 157,905 9,74 433,80 10,63 275,90 63,60 30,76 7,09
2009 161,861 8,11 367,77 9,70 205,91 55,99 22,56 6,13
2010 177,348 5,11 337,32 10,49 159,97 47,42 26,32 7,80
2011 211,316 4,28 323,21 9,15 111,90 34,62 20,54 6,35
2012 252,073 3,45 299,56 8,43 47,49 15,85 16,54 5,52
* Складено та розраховано на основ! даних [8]
залучеш банками у нацюнальнш валют, на кшець лютого 2013 року становили 335,2 млрд. грн., темп !х приросту — 20,0% у р1чному обчисленш Темпи приросту депозипв у нацюнальнш валют з1 строками погашення: на вимогу, до 1 року, вщ 1 до 2 роюв та бшьше 2 роюв становили, вщповщно: 12,3%, 36,0%, 20,6% 1 -16,5% у р1чному обчисленш Банки залучають бшьше депозипв у нацюнальнш, шж в шоземнш валют, але у 2011-2012 роках темпи приросту депозипв у шоземнш валют були бшьшими, шж у нацюнальнш: вщповщно 19,2% до 17,2% у 2011 рощ, 19,3% до 14,2% у 2012 рощ. Кредити, розмщеш банками у валют, на юнець лютого 2013 року становили 299,7 млрд. грн., темп !х приросту дор1внював -7,3% у р1чно-му обчисленш [8].
Банки е активними учасниками валютного ринку, 1 передушм це зумовлено тим, що вони обслуговують зовшшньоторговельш розрахунки, а також надають кредити експортерам та 1мпортерам, а вщтак мають можливють залучати вщ них депозити в шоземних валютах. Це е традицшною 1 цшком зрозумшою д1яль-нютю банюв в будь-яюй кра!ш свиу.
Однак в Укра!ш, зважаючи на достатньо високий р1вень доларизацп економжи, банки змушеш як нада-вати кредити в шоземнш валют, так 1 приймати депозити в шоземнш валют вщ домогосподарств, яю не мають, як правило, офщшних валютних надходжень. Тривалий час така ситуащя пояснювалася недостатшм р1внем дов1ри до нацюнально! валюти 1 бажанням домогосподарств заощаджувати кошти в шоземнш валют, переважно в доларах США. Своею чергою, банки, розпочавши масове кредитування населення, 1 на-самперед, довгострокове кредитування, выдавали перевагу наданню кредипв у вшьно конвертованих валютах. Як наслщок, до 80% житлових шотечних кредипв були надаш у двох анал1зованих вшьно конвертованих валютах. Розглянемо ситуащю з кредитами та депозитами в шоземних валютах, наданими домашшм господарствам. Змша обсяпв депозипв та кредипв банюв домашшм господарствам в шоземнш валют за перюд 01.01.2007-01.03.2013 рр. наведена на рис. 2, рис. 3.
Результата розрахунку коефщента кореляцп Шрсона м1ж курсами вщповщних валют та обсягами депозипв домашшх господарств у валютах, свщчать про наявшсть статистичного взаемозв'язку у перюд 01.01.2007-01.03.2013 рр. Так, для долара США коефщент Шрсона становить близько 0,78, а для евро вш сягае 0,91, що свщчить про наявшсть сильного прямого зв'язку.
Якщо розрахувати коефщент кореляцп м1ж змшами куршв вщповщних валют та змшами обсяпв депозипв у валютах, то вш склав 0,524 для долара США та 0,766 для евро у перюд 01.2007-12.2012 рр.
Важливим напрямом дослщження було визначення взаемозв'язку даних за р1зних значень часового лагу. Результати проведених обчислень демонструють практичну вщсутшсть взаемозв'язку даних з часовим лагом м1ж обсягами депозипв домогосподарств та змшами валютних куршв. Отже, домогосподарства практично одразу реагують на зм1ну валютного курсу.
Отже, в анал1зованому перюд1 доларов1 та евродепозити зростали, причому обсяг депозипв у доларах США перевищував вщповщний показник у евро 1 зростав бшьш значними темпами. Зовим шш1 тенденцп спостершаемо у сфер1 кредитування ф1зичних ошб в шоземних валютах, де мае мюце р1зке зниження показ-ниюв кредитування в доларах США та евро (рис. 3). Це пояснюеться як впливом глобально! фшансово! кризи, так 1 заходами, здшсненими Нащональним банком Укра!ни. У жовтш 2008 р. НБУ прийняв постанову №319, яка дозволила банкам видавати кредити у валют тшьки резидентам, що мають валютну виручку. А вже у грудш НБУ вв1в у дж> нов1 норми резервування, що зробили невипдним кредитування населення у валют: ставка резервування при видач1 кредиту склала 50% його суми, а при простроченш на один день — 100%. Остаточний мораторш на валютне кредитування був введений з 24 листопада 2009 р. з набранням чинност Закону Укра!ни «Про внесення змш до деяких закошв Укра!ни з метою подолання негативних наслщюв фшансово! кризи». Сдиний виняток — це можливють отримання ф1зичними особами кредипв в
86
Обсяг депозитв, млн. грн.
200000 175000 150000 125000 100000 75000 50000
^ххххххх
25000
■XXX-
-----
г^ г^ ^ ^
.0 .0 .0 .0 0.
я & 5 Н Й
5 I ° §
и
0.
£
о
о @
Доларов1 депозити, номшоваш в гривш Гривнев1 депозити
.0 0.
.р л В 2
и
0. .т
и
о
р па
рп а
2 2
1 1 1
.л 2 и £ о .вн я
— — евродепозита, номшоваш в гривш —X — Доларов1 та евродепозита, ном1новаш в гривш
Рис. 2. Динамжа депозипв домашшх господарств у розр1з1 валют, залишки кошпв на кшець перюду з 01.01.2007-01.03.2013 рр. (Розраховано та побудовано на основ1 даних [8])
Обсяг доларових депозитш / кредипв, млн. грн.
216000
Обсяг евродепозит / кредипв, млн. грн.
40000
3 & §
« « к
й 3 & 2
о § 5 2
СЛ СЛ СЛ 0 0 0 0 1 1 1 1 2 2 2 2 т
0. 0. 0. 1. 1 1. 1. 1 1 1. 1. 1 1. 1. 1
р. п а .л 2 и .т к о .в н я р. п а § и .т к о .в н я р. п а § и тк о .в н я 1.рп а .л 2 и тк о .в н я
-Ж' — Доларов1 депозити, номшоваш в гривш (шва вюь) ■ - _ евродепозита, номшоваш в гривш (права вюь)
—•■
■ Доларов1 кредити, номшоваш в гривш (ива вюь) еврокредита, ном шоваш в гривш (права вюь)
Рис. 3. Динамжа депозипв та кредипв домашшх господарств в банках в шоземних валютах за перюд 01.01.2007-01.03.2013 рр. (залишки кошпв на кшець перюду) (Розраховано на основ1 даних [8])
87
0
шоземнш валют для оплати л^вання та навчання за кордоном. 8 липня 2011 р. Верховна Рада Украши прийняла Закон «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо врегулювання правових вщносин мiж кредиторами та споживачами фшансових послуг», яким заборонено надання (отримання) спо-живчих кредитiв в шоземнш валют на територiï Украши. На думку мiжнародного рейтингового агентства Standard&Poor's, введення НБУ обмежень на кредитування в шоземнш валют позитивно вплинуло на яюсть активiв украшських банкiв.
Водночас данi рис. 3 не можна вважати показовими, осюльки не враховано значне шдвищення валютного курсу наприюнщ 2008 р., яке суттево вплинуло на яюсть статистичних даних, адже НБУ надае шформа-щю про депозити та кредити в шоземнш валют у гривневому екываленп за офщшним курсом на дату надання такоï шформацп. Саме тому ми вважаемо за доцшьне перерахунок обсягiв депозитiв та кредипв в iноземнiй валютi за курсом на 01.01.2007 р. (рис. 4).
Обсяг доларо вих депозипв / кредита, млн. грн.
160000
140000
120000
100000
80000
60000
40000
20000
V
х /
X
А
.и-
i---1 -
хх>
XXXV
X
х:
хх
Хххх
X
---1 — i---
Обсяг евродепозита / кредита, млн. грн.
24000
И"
XXv
21000
18000
15000
12000
9000
хх
6000
3000
Г- Г- Оо ОО
0. .0 0. .0 0. 0.
я à ц h m (i
s g g S S g
88 0. 0.
§ Ö a °
0.
.в
9 9 9 0 0 0 0 1 1 1
0. 0. 0. 1. 1 1. 1. 1 1 1.
.р п а .л 2 и тк о вн я .р п а § и тк о вн я рп а .л 2 и
■ Доларов1 депозити, номшоваш в гривш (шва вюь)
■ евродепозита, номшоваш в гривш (права вюь)
<N <N <N (N 1в. .р .л .т
s g g §
. Доларов1 кредити, номшоваш в гривш (шва вюь) Еврокредита, номшоваш в гривш (права вюь)
Рис. 4. Динашка депозипв та кредипв домашшх господарств в банках в шоземних валютах за перюд 01.01.2007-01.03.2013 рр. за курсом на 01.01.2007 р. (залишки кошпв на юнець перюду) (Розраховано на осжга
даних [8])
0
0
Застосування такого шдходу дозволяе зробити таю висновки:
1) бшьш очевидними е коливання залишюв коштiв домогосподарств на депозитних рахунках, зокрема вiдтiк вкладiв у третьому кварталi 2008 р. - 2 кварталi 2009 р.;
2) бшьш очевидним е скорочення кредипв в шоземних валютах, яке вщображае реальну катастрофiчну ситуацiю з кредитування домогосподарств у цшому.
Також останшм часом вiдбувалися дискусп щодо припинення практики залучення депозипв вщ домогосподарств в шоземнш валют. Але наразi це питання залишаеться вiдкритим, оскiльки банки можуть у такому випадку залишитися без заощаджень населення. За оцiнками фахiвцiв, станом на початок 2012 р. у
88
населення перебувало близько 70 млрд. дол. США, що у перерахунку на укра!нську валюту за чинним об-мшним курсом становило близько 560 млрд. грн. При цьому сукупш депозити домашшх господарств у банювськш систем! складали всього 324,7 млрд. грн. [5, с. 66]. Нацюнальний банк Укра!ни проводить дос-татньо жорстку полггаку у сфер1 залучення банками депозипв в шоземних валютах, що проявляеться в шдвищенш вимог до норм резервування кошпв, залучених в шоземнш валют (табл. 3). Так, за гривневими депозитами норма резервування складае 0%, а за депозитами в шоземнш валют залежно в1д строку !х залучення — вщ 3% до 10%, 1 посилення цих вимог вщбулося внаслщок кризових явищ у банювськш систем! й усвщомлення проблеми доларизацн депозипв та кредипв. Останш змши були прийняп 20 червня 2012 р., зпдно з ними встановлено таю норми резервування [8]:
• за короткостроковими коштами та вкладами юридичних 1 ф1зичних ос1б в шоземнш валют — 9% (+1 п. п.);
• за довгостроковими коштами та вкладами юридичних 1 ф1зичних ошб в шоземнш валют — 3% (+1 п. п.);
• за коштами вклад1в юридичних 1 ф1зичних ошб в шоземнш валют на вимогу 1 кошпв на поточних рахунках — 10% (+1,5 п. п.);
• за коштами залученими банками вщ банюв-нерезиденпв та фшансових оргашзацш-нерезиденпв в шоземнш валют (кр1м росшських рубл1в), — 3% (+1 п. п.).
Таблиця 3. Розм1ри норматив обов'язкового резервування котив банюв у НБУ впродовж 01.10.2006— 30.06.2012 рр., % *_
Перюд За строковими депозитами нефша-нсових корпораций та домаштх господарств За коштами на поточних рахунках та депозитами на вимогу нефшансових корпораций та до-машнк господарств За коштами, залученими iнши-ми депозитними корпоращями ввд шших депозитних корпора-цш-нерезиденпв та шших фь нансових корпорацш-нерезидентш
у нацюнальнш валют в шоземнш валют у нацюнальнш валют в шоземнш валют у национальной валют! в шоземнш валют (к^м росшсь-ких руб-лiв) у росш-ських рублях
коротко-строюж довго-строковi
01.10.2006 — 04.12.2008 рр. 0,5 4 — 1 5 —
05.12.2008 — 04.01.2009 рр. 0 3 — 0 5 —
05.01.2009 — 31.01.2009 рр. 0 4 — 0 7 —
01.02.2009 — 30.06.2011 рр. 0 4 — 0 7 2
01.07.2011 — 29.11.2011 рр. 0 6 2 0 8 0 2 —
30.11.2011 — 30.03.2012 рр. 0 7,5 2 0 8 0 2 —
31.03.2012 — 29.06.2012 рр. 0 8 2 0 8,5 0 2 0
з 30.06.2012 р. 0 9 3 0 10 0 3 0
* Побудовано на основ! даних [8]
ВИСНОВКИ
У результата дослщження шдтверджено, що юнуе взаемозв'язок м1ж обсягами депозипв у р1зних валютах, залучених банками, та курсами вщповщних валют. Дослщження взаемозв'язку даних з часовим лагом не дало суттевих результапв аш через 1 мюяць, аш через квартал, аш через п1вр1ччя. Це свщчить про те, що реакщею на зм1ну обмшних курив гривш до шоземних валют одразу стае приплив депозипв у банки або вщлк кошпв 1з банюв. Важливими факторами, яю визначають обсяги валютних депозипв у банках, е: тен-денцп на м1жнародних валютних ринках; наслщки кризових явищ (волатильнють валютного курсу евро е значно вищою, шж долара США, а процентш ставки за депозитами в евро е нижчими, шж у доларах США, i в результат перевага надаеться доларовим депозитам); шфляцшш оч1кування, в раз1 посилення яких еко-ном1чн1 суб'екти схильнi заощаджувати в шоземнш валют (така ситуацiя спостершалася наприкiнцi 2009 р. — на початку 2010 р.); оч^вання щодо курсово! полiтики НБУ, оскiльки в разi девальвацн гривнi зростае схильнють економiчних суб'ектiв до заощаджень в шоземнш валют (так, наприюнщ 2012 р. з'явилася шфор-мацiя про можливють вiльного плавання гривнi, що вщразу призвело до зростання частки валютних депозипв) та ш
89
Пор1вняння обсяпв кредипв в шоземнш валют та обсяпв депозилв в шоземнш валют впродовж 20072012 рр. свщчить про зменшення обсяпв кредитування в шоземнш валют та зростання залучення кошпв в шоземнш валют, що не е позитивним чинником для банюв: суттево скорочуеться позитивний розрив (обся-ги валютних кредипв упродовж дослщжуваного перюду перевищували обсяги валютних депозилв) на фош зменшення чисто! процентно! марж1 за такими операщями.
Таким чином, проблема доларизацп економжи Укра!ни не втрачае свое! актуальност навпь у шслякри-зовий перюд — перюд посилення вимог НБУ щодо здшснення валютообмшних операцш, кредитних та депозитних операцш в шоземнш валют. Саме тому таким важливим завданням НБУ для шдтримання пози-тивних змш е забезпечення стабшьносп курсу нацюнально! валют.
У подальших дослщженнях увага буде зосереджена на з'ясуванш впливу запроваджених валютних обме-жень на д1яльнють банюв на валютному ринку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Ботвша Н.О. Проведення валютних операцш комерцшними банками та методика !х оцшювання / Н.О. Ботвша, Н.В. Свстюнша. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/biznes/2009_2/2009/02/090216.pdf
2. Васильченко З.М. Вплив макроеконом1чно! ситуацп у кра!ш на формування ресурсно! бази банюв для здшснення валютних операцш / З.М. Васильченко, В.А. Делас // Вюник Академп пращ i сощальних вщно-син Федерацп профспiлок Укра!ни. — 2011. — № 1. — С. 94-102.
3. Ковтун Н.В. Фшансова статистика: [навч. поиб.] / Н.В. Ковтун, Е.В. Галицька — К.: КОНДОР, 2008.
— 440 с.
4. Колобов Ю.В. Основш тенденцп розвитку банкiвсько! системи Укра!ни / Ю.В. Колобов // Фшансово-кредитна дiяльнiсть: проблеми теорi! та практики: збiрник наукових праць. — Харюв: Х1БС УБС НБУ, 2010.
— Випуск 2 (11). — С. 62-67.
5. Лук'янов В. Роль монетарно! полпики i монетарного регулювання в акгивiзацi! фiнансових ринкiв [Текст] / В. Лук'янов // Банювська справа. — 2012. — № 4. — С. 60-75.
6. Михайлюк Р.В. Стратепя управлшня лжвщнютю комерцiйних банкiв / Р.В. Михайлюк, В.Я. Рудан // Укра!нська наука: минуле, сучасне, майбутне: щорiчник; за заг. ред. М.В. Лазаровича. — Тернопшь: Вид-во ТНЕУ «Економiчна думка», 2010. — Вип. 14-15. — С. 149-165.
7. Науменкова С.В. Валюта i валютна полггака / С.В. Науменкова, В.1. Мiщенко. — К.: Знання, 2010.
— 84 с.
8. Офщшний сайт Нащонального банку Укра!ни. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.bank.gov.ua — Назва з титул. екрана.
9. Паливода К.В. Ризики утримання стабшьносп обмшного курсу гривш та шляхи запобшання !м [Текст] / К.В. Паливода // Банювська справа. — 2012. — №2. — С. 43-54.
10. Court E. The Impact of Deposit Dollarization on Financial Deepening / E. Court, E. Ozsoz, E.W. Rengifo // Centrum Catуlica's Working Paper Series. — [Electronic resource]. — Access mode: http://centrum.pucp.edu.pe/ pdf/working_paper_series/CEFE_WP2012-09-0002.pdf
11. Duffie D. On the Clearing of Foreign Exchange Derivatives / D. Duffie // Rock Center for Corporate Governance at Stanford University Working Paper. — [Electronic resource]. — Access mode: http://papers.ssrn.com/ sol3/papers.cfm?abstract_id=1869065##
12. Honohan P. Deposit Dollarization and the Financial Sector in Emerging Economies / P. Honohan, A. Shi // World Bank Policy Research Working Paper No. 2748 / January 2002. — [Electronic resource]. — Access mode: http://www- wds.worldbank.org/servlet/WDSContentServer/WDSP/IB/2002/01/25/000094946_ 02011704031216/ additional/123523322_20041117161053.pdf
13. Kutan A.M. Evaluating the Effects of Deposit Dollarization in Bank Profitability / A.M. Kutan, E.W. Rengifo, E. Ozsoz // Fordham Economics Discussion Paper Series. — [Electronic resource]. — Access mode: http://www. fordham.edu/images/academics/graduate_schools/gsas/economics/dp2010_07_kutan_rengifo_ozsoz.pdf
14. Levy-Yeyati E.L. Financial Globalization in Emerging Economies: Much Ado About Nothing? / E.L. Levy-Yeyati, T. Williams // World Bank Policy Research Working Paper. — [Electronic resource]. — Access mode: http: //www.brookings.edu/~/media/research/files/papers/2011/6/02%20financial%20globalization%20yeyati/0603_ financial_globalization_yeyati.pdf
Стаття надшшла до редакцп 31 березня 2013 року
90
