CC BY
11значения, чи пвдходить вона пращвниковг Макси-мальний строк випробування визначаеться трудо-вим законодавством 1 залежить вщ строку трудового договору й характеру виконувано! пращвни-ком роботи. Щд час випробування пращвник мае вс права й несе ва обов'язки, закршлеш трудовим законодавством, колективним 1 трудовим договорами. До зашнчення строку випробування будь-яка з1 сторш може роз1рвати трудовий догов1р, пись-мово сповютивши про це шшу сторону у строк, пе-редбачений законодавством. Якщо до зашнчення випробувального строку одна з1 сторш не зажадала припинення трудового договору, пращвник вважа-еться таким, що пройшов цю процедуру.
Випробування не встановлюеться при прий-нятл на роботу оаб: (а) за короткостроковими тру-довими договорами й договорами на час виконання певно! роботи; (б) як з об'ективних законодавчо визнаних поважними причин (вж, навчання у про-фесшному навчальному заклад^ не мають досввду практично! роботи; (в) яш пройшли 1нш1 форми вь дбору пращвнишв (конкурс, вибори, квал1ф1кацшш юпити); (г) як1 переводяться в шшу оргашзацш за взаемною угодою м1ж роботодавцями. I пльки в де-яких кранах до вказаного перел1ку додаються гро-мадяни, як1 недостатньо конкурентоспроможш на ринку пращ (вагин ж1нки, ж1нки, яш мають мало-лгтшх дггей, швалвди).
Список лiтератури
1. Баглай М. В. Правовые методы усиления эксплуатации трудящихся в странах капитала. Основные тенденции современного буржуазного трудового права: моногр. Москва: Наука, 1964. 316с.
2. Голованова Е. А. Гарантии рабочих и служащих при увольнении: моногр. Москва: Юрид. лит., 1975. 112 с.
3. О трудовом договоре: Закон КНР от 29.06.2007 г. URL: http://www.asia-business.ru/law/law3/dogovor/
4. Современное трудовое право (Опыт трудо-правового компаративизма) / под. ред. В. М. Лебедева. Москва: Статут, 2007. Кн. первая. 301 с.
5. Трудовой кодекс Азербайджанской Республики: утв. Законом Азербайджанской Респ. от 01.01.1999 г. №618-1Г. Сборник законодательных актов Азербайджанской Республики. 1999. №4. Ст. 213.
6. Трудовой кодекс Грузии. Тбилиси: РАИЗ, 2006. 27 с.
7. Трудовой кодекс Литовской Республики: утв. Законом Литовской Респ. от 04.06.2002 г. №IX-926. URL: http://2c4.ru/rus/law1/index.php
8. Трудовой кодекс Республики Армения: утв. Законом Республики Армения от 09.11.2004 г. №HO-124. URL: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=8660
9. Трудовой кодекс Республики Болгарии (в ред. от 25.11.1992 г.). URL: http://www.onlinebg.ru/mediawiki/ index.php
10. Трудовой кодекс Республики Казахстан: утв. Законом Республики Казахстан от 15.05.2007 г. №251-III ЗРК. Ведомости Парламента Республики Казахстан. 2007. №9(2490). Ст. 65.
11. Трудовой кодекс Республики Молдова: утв. Законом Республики Молдова от 28.03.2003 г. №154. Мониторул Офичиал ал Р. Молдова. 2003. №159-162.
12. Шугаев А. А., Кистерв Д. Д. Трудовые кодексы Чешской Республики и Российской Федерации: сравнительно-правовой анализ. Москва: РИЦ ИСПИ РАН, 2010. 344 с.
СИСТЕМА ПРОФЕС1ЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В У КОНТЕКСТ РЕАЛВАЦП ДЕРЖАВНО1 ПОЛ1ТИКИ В СФЕР1 ОСВ1ТИ ДОРОСЛИХ
Чуприна Ю.А.
здобувач кафедри трудового права Нацгонального юридичного унгверситету 1мет Ярослава Мудрого
Украша, м. Харюв
SYSTEM OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL WORKERS IN THE CONTEXT OF IMPLEMENTATION OF STATE POLICY IN THE FIELD OF ADULT
EDUCATION
Chupryna Y.
applicant for the Department of Labor Law Yaroslav the Wise National Law University. Ukraine, Kharkiv
Анотащя
У статп висвплюеться питання щодо системи професшного розвитку науково-педагопчних пращвнишв у контекст реалiзацii державно! политики в сферi освгти дорослих. Abstract
The article covers the issue of the system of professional development of scientific and pedagogical workers in the context of the implementation of state policy in the field of adult education.
Ключовi слова: професшний розвиток, траекторгя професшного розвитку, науково-педагогiчний пращвник, кадровий потенцiал, кадрова полiтика.
Keywords: professional development, trajectory of professional development, scientific and pedagogical worker, personnel potential, personnel policy.
В умовах зростання конкуренцп на ринку освь тшх послуг для сучасного закладу вищо! освiти особливо важливою стае pеалiзацiя ефективно! кадрово! полiтики, спрямовано! як на залучення най-бiльш ефективного i талановитого персоналу, так i на розвиток вже юнуючого кадрового потенцiалу пращвнишв унiвеpситету.
Проблемами кадрово! пол1тики, спрямовано!, в тому числ^ на розвиток кадрового потенщалу займалися: М. Армстронг, Е. Ворошилова, Е. Гали-нська, дослщження питань пpофесiйного розвитку пращвнишв можна знайти в працях таких науковщв у галузi трудового права: М. Александров, А. Бар-ський, Ю. Буpнягiна, Н. Вапнярчук, К. Гусов, В. Жернаков, В. Костюк, О. Кримська, О. Пашков, К. Плесньов, О. Процевський, А. Слюсар, В. Щербина, О. Ярошенко та ш. Проте ученими дослвджувалися лише окpемi аспекти пpофесiйного розвитку пращ-вник1в, але не пpидiлено увагу питанням професш-ного розвитку науково-педагопчних пpацiвникiв.
Основними напрямками кадрово! полггаки е: пiдбip i розстановка персоналу, управлшня персоналом, формування кадрового резерву, ощнка та розвиток персоналу, мотиващя i стимулювання персоналу з метою збереження балансу мiж чисельш-стю i як1стю персоналу i ефективнiстю дiяльностi закладу вищо! освгга.
Найбiльш важливим напрямком pеалiзацi!' кадрово! полiтики в закладi вищо! освiти е дiяльнiсть, спрямована на зростання мотивацй' i розвиток нау-ково-педагогiчного персоналу як системоутворюю-чого кадрового ядра освiтньо! оргашзацп.
В даний час вимоги до дiяльностi науково-пе-дагогiчних пpацiвникiв встановлеш посадовими ш-стpукцiями закладiв вищо! освгга, освiтнiх станда-pтiв, показниками ефективностi дгяльносп, встано-вленими закладами вищо! освгга тощо. Показники мониторингу ефективностi дГялъносп закладiв вищо! освгга доповнюють цей пеpелiк i переносять акцент на результатившсть роботи в сфеpi дослгджень i розробок. Зокрема, основними оpiентиpами е: ак-тивнють публiкацi! як в укра!нських журналах, що враховуються в нацюнальнш бiблiогpафiчною базi наукового цитування, так i в заpубiжних; шдекси цитування наукових статей, що визначають шльш-сний еквiвалент як1сного ргвня публiкацiй пращв-ник1в закладу вищо! освгга (в тому числГ Тндекс Хipша).
Пеpеpахованi вище показники результативно-cti дгяльносп науково-педагогiчних пpацiвникiв стали черговим викликом для закладiв вищо! освгга i змусили переглянути тдходи до управл1ння i розвитку людського ресурсу, оск1льки даш характеристики позначають лише мшмально необхвдний pi-вень компетентносл науково-педагопчного пращ-вника, в той час як ргшення стратепчних завдань розвитку закладу вищо! освгга вимагае наявносп
додаткових компетенцш i безперервного розвитку педагога в професшному середовищi.
У зв'язку з цим система професiйного розвитку науково-педагопчних пращвнишв мае видозмь нюватися, орiентуючись не на формальш вимоги вiдповiдностi кадрового складу закладу вищо! освгга, а на фактичну результативнiсть. Тому мае мiсце коригування традицшних схем Г методГв роботи з науково-педагопчними пращвниками. Ана-лГзуючи виклики сьогодення ми спробуемо окрес-лити так1 основш вектори розвитку системи професшного розвитку науково-педагопчних пращвнишв:
- створення умов для шдивщуального розвитку пращвнишв в напрямку досягнення заданих щ-лей Г показник1в;
- внутршнш аудит Г коригування дшчих мо-тивацшних систем, !х спрямування на досягнення цшей закладу вищо! освгга;
- формування Г розвиток кадрового бренду, який залучае до закладу вищо! освгга пращвнишв з необхгдними компетенцгями.
Професшний розвиток вадповадно до Закону «Про вищу освГту», здшснюеться науково-педагоп-чними пращвниками шляхом реалТзацп прав (на академГчну мобГльшсть для провадження професш-но! дГяльносп, на тдвищення свого професшного рГвня, на пГдвищення квалГфГкацп та стажування не рГдше одного разу на п'ять рошв) та виконання обов'язк1в (забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному Г методичному рГвш навча-льних дисциплш вадповадно! освггньо! програми за спещальшстю, розробляти матерГали навчально-методичного забезпечення навчального процесу, провадити наукову дГяльшсть; тдвищувати професшний рГвень, педагопчну майстершсть, наукову квалГфшащю.
Маемо зазначити, що вщповвдно до абзацу другого частини третьо! статп 52 Закону Укра!ни «Про освиу» з метою забезпечення професшного розвитку педагопчних пращвнишв, здшснення !х науково-методично! шдтримки у системГ загально! середньо! освгга функцюнують центри професш-ного розвитку педагопчних пращвнишв. Слад ска-зати, що Положення про центр професшного розвитку педагопчних пращвнишв затверджене постано-вою Кабшету МшстрГв Укра!ни вщ 29 липня 2020 року № 672. Основними завданнями центру е спри-яння професшному розвитку педагоИчних пращвнишв, !х психолопчна тдтримка та консульту-вання. Як бачимо питання професшного розвитку педагоИчних пращвнишв знайшло свое вщобра-ження на законодавчому рГвнГ
Сьогодш розвиток системи професшного розвитку науково-педагопчного персоналу полягае у визначенш шляхГв розвитку шдиввдуально! профе-
сшно! компетентносп науково-педагопчних пращ-вник1в закладу вищо! освгга, яш розширюють його можливосп на ринку освпшх послуг.
У вичизнянш 1 заруб1жнш лтгератур! ми мо-жемо бачити р1зш шдходи до виршення ще! про-блеми. Як правило, специфша ршення дуже зале-жить в1д конкретно! ситуаци кожного освгтнього закладу 1 особливостей його д1яльносп.
Ми вважаемо, що заслуговуе на особливу увагу наявна в закордонних закладах вищо! освгга система управлшня !ндивщуальними траектор1ями розвитку науково-педагопчних пращвнишв закладу вищо! освгга, заснована на побудов1 !ндивь дуально! траектори розвитку кожного науково-пе-дагопчного пращвника (наприклад, вона розроб-лена в деяких Бшоруських закладах вищо! освгга).
1ндив1дуальна траектория розвитку науково-педагопчного пращвника закладу вищо! освгга - це персональний документ, що фшсуе цш, завдання та шляхи досягнення цшей професшного та особисть сного розвитку в короткостроковш, середньостро-ковш 1 довгостроковш перспективах, що включае взаемопов'язаш, особистюно та професшно зна-чущ1 для кожного науково-педагопчного пращвника заходи, ор1ентоваш на бшьш повне розкриття шдиввдуального 1 професшного потенщалу кожного сшвробггаика. 1ндив1дуальна траектор1я розвитку включае в себе дв1 основш складов!: траекто-р1я профес1йного розвитку 1 траектор1я особист1с-ного розвитку в перспектив! до трьох рок1в. При визначенш траектор!!' профес!йного розвитку ок-ремо вид!ляються ц!л! ! завдання розвитку в займа-н!й посад! ! перспективн! ц!л! ! завдання з прид-бання необх!дних компетенц!й для заняття посади вищого рангу або для зростання власного профес!й-ного та наукового авторитету ! розширення спектра досл!джуваних наукових проблем, як! виклада-ються навчальних дисципл!н ! таке !нше.
Так, у згаданому нами вище Положенн! в подпункт! першому пункту 2 зазначено, що траектория профес!йного розвитку педагопчного прац!вника -персональний шлях реал!зацп профес!йного потен-ц!алу педагог!чного пращвника, що грунтуеться на його в!льному вибор! закладу осв!ти, установи, ор-ган!зац!!, !ншого суб'екта осв!тньо! д!яльносл, ви-д!в, форм, темпу здобуття осв!ти та осв!тньо! про-грами в межах здобуття осв!ти дорослих.
Сл!д зазначити, що управл!ння шдиввдуаль-ною траектор!ею розвитку науково-педагог!чних пращвнишв закладу вищо! осв!ти е важливою скла-довою системи управл!ння ушверситетом, основна мета якого - пвдвищення р!вня профес!йного та осо-бистюного розвитку сп!вроб!тник1в, що сприяе най-б!льш повному розкриттю потенц!алу кожного пращвника ! зростання ефективносп ! авторитету всього колективу вузу.
З анал!зу можна д!йти до висновку, що управ-л!ння шдиввдуальною траектор!ею розвитку нау-ково-педагог!чних пращвнишв закладу вищо! осв!ти можна вважати складовою системи профе-с!йного розвитку науково-педагопчних пращвнишв. Вона складаеться з етатв планування !ндив!ду-
ально! траектор!! розвитку (постановка ц!лей, за-вдань, заход!в по !х реал!защ!, необх^дних !нвести-ц!й для досягнення цшей), !х реал!зац!!', пер!одично! ощнки ! контролю досягнення ц!лей, а також (при необхвдност!) коригування заход!в ! завдань для п!двищення ефективносп та забезпечення най-б!льш повного розкриття професшного потенщалу кожного науково-педагопчного прац!вника.
В основу покладено таю принципи:
- принцип багатовар!антност!, що передбачае виб!р комб!нац!й ! напрямшв !ндив!дуального розвитку науково-педагог!чних пращвнишв;
- принцип адаптивносп, що визначае можли-в!сть оптимального !ндив!дуального розвитку нау-ково-педагог!чних прац!вник1в в умовах адаптаци вузу до зовн!шн!х умов;
- принцип комплексносп, що забезпечуе ком-плексний розвиток профес!йних ! особист!сних яко-стей науково-педагог!чних пращвнишв;
- принцип особисто! в!дпов!дальност!, що передбачае узгодження ц!лей власного професшного розвитку з щлями ! завданнями вищого навчаль-ного закладу;
- принцип корпоративности що передбачае га-рмошзащю !нтерес!в персоналу ! вузу з метою ефе-ктивного розвитку;
- принцип централ!зацп, що передбачае централ!защю вс!е! !нформац!! про !ндив!дуальний розвиток персоналу, на основ! яко! кер!вництвом приймаються управл!нськ1 р!шення;
- принцип ефективносп, що передбачае в яко-ст! результату зростання ефективност! д!яльносп персоналу при оптим!зац!! витрат оргашзацп на управл!нськ1 витрати;
- принцип визнання пр!оритетност! розвитку особистост!, що забезпечуе збалансоване викорис-тання людських ресурс!в в !нтересах вузу ! враху-вання !нтерес!в прац!вника.
Водночас, розумшчи сутн!сть вказаних прин-цишв, маемо сказати, система профес!йного розвитку науково-педагопчних пращвнишв мае будува-тися, виходячи з двох таких напрямшв д!яльносп:
- анал!з ! оц!нка профес!йно-педагог!чно! ком-петентност! науково-педагопчних пращвнишв уш-верситету, яка включае: визначення перел!ку крите-р!!в, яш використовуються для оц!нки д!яльност! науково-педагопчних пращвнишв; мониторинг р!-вня розвитку професшно-педагопчних компетен-ц!й науково-педагог!чних пращвнишв; ощнку фактичного стану професшно-педагопчних компетен-ц!й науково-педагог!чних прац!вник1в;
- розвиток професшно-педагопчно! компетен-тност! науково-педагопчних пращвнишв, яка включае: проведення системних монггоринпв (один раз на рж) ! формування для кожного нау-ково-педагог!чного прац!вника !ндив!дуального плану професшно-педагопчного розвитку на пе-р!од; побудова вдивщуально! траектор!!' розвитку науково-педагог!чних пращвнишв; шдтримання мотивац!!' науково-педагог!чних прац!вник1в до розвитку професшно-педагопчно! компетенцп.
Основним документом системи е Гндивщуаль-ний план професшного розвитку науково-педагоп-чних пращвнишв вищого навчального закладу.
1ндивГдуальний план розвитку науково-педа-гоичних пращвнишв закладу вищо! освГти це:
- документ, що описуе цш Г завдання розвитку пращвника, варГанти його професшного вдоскона-лення;
- логчний шструмент, що забезпечуе цшесп-рямоване Г планомГрне розвиток професГйних Г осо-бистюних якостей окремих сшвробггнишв, що до-зволяе узгодити завдання досягнення стратегГчних цГлей органГзацГ! Г розвитку Г зростання зацГкавле-ностГ персоналу органГзацГ!.
1ндивГдуальний план розвитку дозволяе транс-формувати загальнГ Где! по саморозвитку працГв-ника в конкретну мету, завдання Г дГ!, а також коор-динувати Г контролювати цГлГ професГйного та осо-бистГсного розвитку.
Наявшсть шдиввдуального плану розвитку до-зволяе спГвробГтникам усвГдомлено пГдходити до реалГзацГ! професГйних планГв Г планГв особистГс-ного розвитку, дозволяе конкретизувати сво! цГлГ Г вибудувати оптимальну траекторГю власного роз-витку з урахуванням власних прГоритетГв Г прГори-тетГв органГзацГйного розвитку, а органГзацГ! оцГ-нити потенцГал кадрового розвитку при досягненнГ стратегГчних Г тактичних органГзацГйних цГлей, оп-тимГзувати процеси вГдбору персоналу, створити кадровий резерв оргашзацп, своечасно реагувати на зовнГшнГ виклики.
Висновки. Таким чином, основним результатом впровадження системи управлшня Гндивщуа-льними траекторГями розвитку науково-педагогГч-них працГвникГв закладу вищо! освГти можна на-звати досягнення оптимального спГввГдношення ГнтересГв кожного члена колективу викладачГв Г закладу вищо! освГти в цшому. Впровадження сис-теми сприяе забезпеченню реалГзацГ! процесГв стра-тегГчного, тактичного Г оперативного управлГння науково-педагогГчними працГвниками закладу ви-що! освГти Г зростання ефективностГ дГяльностГ закладу. Ключова щея, що лежить в основГ даного пГдходу - вГдповГднГсть умов системи розвитку про-фесГйних компетенцГй науково-педагогГчних працГ-вникГв закладу вищо! освГти тим новим викликам, якГ вГдбуваються в освГтньому середовищГ, науцГ, технГцГ, технологГях. Висока схильнГсть викладачГв до розвитку, заснована на досвГдГ, буде сприяти пГд-тримцГ Г збереженню необхГдного рГвня професГй-но! компетентностГ кожного викладача Г зростання репутацГ! закладу вищо! освГти.
1ндивГдуальний щдхвд до розвитку персоналу дозволяе, з одного боку, для кожного працГвника досягти максимального ступеня саморозвитку Г са-мовираження, а з Гншого - пГдвищити рГвень твор-чо! та тщативно! складово! у професшнш дГяльно-стГ Для закладу вищо! освГти запропонована система е одним з найбГльш ефективних способГв забезпечення конкурентоспроможностГ закладу ви-що! освГти в сучасних умовах Г дозволяе мобГлГзу-вати Г в повнГй мГрГ використовувати сукупнГсть ка-
дрових ресурсГв, процесiв i технологш, як1 перебу-вають в розпорядженш кадрового менеджменту yнiверситетy.
Водночас, ми маемо константувати, що побу-дова системи професшного розвитку науково-педа-гопчних працiвникiв мае базуватися на програм-ному державницькому нормативно-правовому документа Нацiональна стратегiя розвитку освiти в УкраМ на перiод до 2021 року, яка затверджена указом Президента Украши вiд 25 червня 2013 року № 344/2013 мютить абстрактш конструкцй на кшталт: «професшну тдготовку компетентних ме-неджерiв системи освгга, формування yправлiнцiв ново! генерацii, здатних мислити i дiяти системно, у тому числГ в кризових ситуащях, приймати управ-лiнськi рiшення в будь-яких сферах дiяльностi, ефе-ктивно використовувати наявш ресурси» [8]. Також пункт щодо «реалГзащ! сучасних технологш професшного вдосконалення та пгдвищення квалiфiкацii педагогiчних, наyково-педагогiчних i керiвних кад-рiв системи освгга вiдповiдно до вимог шновацш-ного розвитку освгга» не визначають а m вектори формування, а m напрямки дГяльносп системи професшного розвитку наyково-педагогiчних пращвнишв, на жаль.
Побудова ефективно! системи професшного розвитку науково-педагопчних працiвникiв е важ-ливою ланкою реалГзацп державно! политики в сферi освгга дорослих. Враховуючи все вище зазна-чене та акцентуючи увагу на викликах сьогодення ми розyмiемо, що освiта дорослих - це необхгдшсть сyчасностi, це норма для всього свиу, це наше май-бутне, професiйний розвиток наyково-педагогiчних пращвнишв - це базис, без якого важко уявити ефе-ктивну освпу дорослих. Саме тому реформи в сферi вищо! освгга мають обов'язково передбачати побу-дову системи професшного розвитку науково-педа-гопчних працiвникiв, зокрема закршлення !! на за-конодавчому рГвнг
Список лiтератури
1. Бульвшська О., Бульвшський М. Види i фо-рми безперервного професiйного розвитку нау-ково-педагогiчних працiвникiв (за результатами опитування). Освгголопчний дискурс. 2018. № 3-4 (22-23). С. 95-106.
2. Борова Т. А. Професшна компетентшсть науково-педагопчних пращвнишв вищого навчального закладу як Гндикатор ефективносп !хньо! дГя-льностг Проблеми iнженерно-педагогiчноi' освгга. 2011. № 32-33. С. 265-269.
3. Цветкова Г. Професшно-педагопчне само-вдосконалення викладачГв ВНЗ: специфГка, структура, етапи. Рщна школа. 2012. № 12 (груд.). С. 3338.
4. Про освпу: Закон Укра!ни вгд 05.09.2017 р. Вгдомосп Верховно! Ради Укра!ни. 2019. №2657-VIII, Ст. 380.
5. Деяк питання професшного розвитку пе-дагопчних пращвнишв: постанова Кабшету Мшю-трГв Укра!ни вГд 29.07.2020 р. № 672. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/672-2020-%D0%BF#Text
6. Толочко С. В., Рдей Н. М. Теоретичне об-грунтування необхщносп формування науково-ме-тодично! компетентносп викладачiв у системi шс-лядипломно! педагопчно! оcвiти. Journal «ScienceRise: Pedagogical Education». 2017. N° 8(16). С. 14-19.
7. Мялкина Е. В., Седых Е. П., Житкова В. А. Система управления профессиональным развитием научно-педагогических работников в вузе. Современные наукоемкие технологии. 2016. N 11 -1. С. 143-147.
8. Нащональна стратепя розвитку освгта на перюд до 2021 року, схвалена Указом Президента
Укра!ни вад 25.06.2013 р. № 344/2013. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
9. Крижко В. В., Мамаева I. О. Аксюлопчний потенцiал державного управлiння освггою: навч. поciб. Ки!в: Оcвiта Укра!ни. 2005. 217 с.
10. Мукан Н. В. Роль уряду та освгтшх шсти-туцiй в процес удосконалення неперервно! профе-сшно! освгта педагогiв США. Вicник Запорiзького нащонального унiверcитету. Педагогiчнi науки. 2006. С. 113-121.
11. Про вищу оcвiту: Закон Укра!ни ввд 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
ЮРИДИЧН1 ГАРАНТП У СФЕР1 ПРАЦ1: М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВ1 СТАНДАРТИ
Янушкевич О.1.
здобувач кафедри правознавства Юридичного факультету Схiдноукраiнського нацiонального утверситету iMeHi Володимира Даля
Украна, м. Северодонецьк
LEGAL GUARANTEES IN THE FIELD OF LABOR: INTERNATIONAL LEGAL STANDARDS
Ianushkevych O.
candidate of the Department of Law Faculty of Law East Ukrainian National Vladimir Dahl University
Ukraine, Severodonetsk
Анотащя
У статп проаналiзовано мiжнародно-правовi документа щодо юридичних гарантш у сферi пращ, на пiдставi чого виокремлено низку ix специфiчних ознак. Це системнють гарантування права на працю (со-цiально-економiчнi права проголошуються та гарантуються у системному зв'язку з полiтичними, грома-дянськими, культурними, економiчними правами людини; комплексшсть гарантування права на працю (право на працю та шших трудових прав розглядаються в аспектi загальних соцiально-економiчниx прав людини); здiйснення правового регулювання через соцiальну стандартизацiю (встановлення мiнiмальниx стандартiв, каталогiзацiя соцiальниx прав, у тому числ i права на працю, а також змюту права на працю та гарантш його забезпечення).
Abstract
The article analyzes the international legal documents on legal guarantees in the field of labor, on the basis of which a number of their specific features are highlighted. This is a systematic guarantee of the right to work (socio-economic rights are proclaimed and guaranteed in a systematic connection with political, civil, cultural, economic human rights; comprehensive guarantee of the right to work (the right to work and other labor rights are considered in terms of general socio-economic implementation of legal regulation through social standardization (establishment of minimum standards, cataloging of social rights, including the right to work, as well as the content of the right to work and guarantees of its provision).
Ключовi слова: пращвник, держава, юридичш гаранта, сфера пращ, мiжнародно-правовi документа, трудове законодавство.
Keywords: employee, state, legal guarantees, sphere of work, international legal documents, labor legislation.
Ниш загострюються проблеми правового регулювання процеав, що вщбуваються у сощально-трудовш сферг Свггова економiчна криза спричи-нила там негативш наслвдки у трудовш життедгяль-носл суспшьства, як: зменшення заробино! плати; вимушеш переходи пращвнишв на неповний робо-чий час; масове скорочення штату пращвнишв; рь зке зростання рiвня безробитя i т.п. Маcовi звiль-нення працiвникiв, яш cпоcтерiгаютьcя по всьому cвiту, часто здшснюються з грубим порушенням
трудових прав (особливо у cферi сощальних гаран-тiй при звiльненнi). Виникають небезпечнi cоцiа-льнi явища в суспшьсга, такi як: правовий шгшзм, недовiра до державно! влади, протиправна поведi-нка. Значно погiршуе ситуацш низький рiвень ефе-ктивноcтi трудового законодавства у багатьох кра!-нах, з великою кшьшстю заcтарiлих норм i вiдcут-нicтю чiтких санкцш за !х порушення. Слiд погодитися з думкою I. В. Шестеряково!, що вирь шення глобальних проблем у cферi захисту працi
