CC BY
5
УДК 378.091.212:005.963
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.56941
ФЕНОМЕН РЕГЮНАЛЬНО1 ОСВ1ТНЬО1 СИСТЕМИ П1ДВИЩЕННЯ КВАЛ1Ф1КАЦП ПЕДАГОГ1ЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В
© Н. I. Бшик
Звертаеться увага на важливють розвитку регюнальних oceimnix систем, як базуються на принципах новог державног освтньог пoлimики, пов'язано'1 з авmoнoмiзацiею diMMbno^i багатьох регюнальних систем. Шдкреслюеться, що вдосконалення освтньог системи пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв сприя-тиме формуванню в Украш виcoкoквалiфiкoванoгo кадрового пomенцiалу. Розкрито сутнють та 3Miст поняття «регюнальна ocвimня система пiдвищення квалiфiкацii педагoгiчниx пра^вниюв» Ключовi слова: регioнальна ocвimня система, регюнальна освтня система пiдвищення квалiфiкацii пе-дагoгiчниx працiвникiв
The attention is drawn to the importance of developing regional educational systems based on the principles of a new national education policy related to the autonomy of many regional systems. It is emphasized that improving the pedagogical staff's training regional educational system will facilitate the formation highly qualified human resources in Ukraine. Phenomenon reveals the concept of the pedagogical staff's training regional educational system
Keywords: regional educational system, pedagogical staff's training regional educational system
ПЕДАГОГ1ЧН1 НАУКИ
1. Вступ
1сторичш особливосп розвитку репону дозво-ляють виявити Ti ознаки, що найбшьш позначилися на розвитку вплинули на освгтш системи та додали гм ушкальносп. У числ таких називаемо державну политику щодо освгти репону, нацюнальний склад населения, вплив рiзних культур, природу i ммат, еко-номiчнi особливосп репону. Очевидно, що ва зазна-чеш особливосп створюють ушкальшсть будь-якого репону, його включешсть у державш освгтш системи й одночасно його специф^.
У пострадянський перюд у силу рiзних обста-вин освiтнi потоки студенев, фахiвцiв системи шд-вищення квалiфiкацií змiстилися на регiональнi рiвнi. Ввдмова ввд системи розподiлу фахiвцiв поставила промисловкть i соцiальну сферу репошв у складну ситуацш, що вимагае економжа та управлiния нацю-нальним господарством свогх рiшень. Зазначенi об-ставини i низка iнших спонукають регiони виршува-ти свог завдання iншим чином, вибудовувати новi освгтш стратегií. Вони пов'язанi з економiчним i со-цiокультурним потенцiалом репону, його потребами i можливостями.
АналТз практики репональног' освггаьог системи пiдвищения квалiфiкацií педагогiчних працiвникiв
засввдчуе, що Цш, змкт i форми оргашзаци шдви-щення квалiфiкацil педагогiчних пращвнишв багато в чому обумовлено призначенням i функцiями того освiтнього закладу шслядипломно1 педагопчно1 освь ти, який здiйснюe цю дiяльнiсть, розумiнням оргаш-заторами навчання сутностi пвдвищення квалiфiкацil та само! категорй' квалiфiкацil, 1х уявленнями про мехаиiзми професiйного розвитку та неперервно! освiти. За вщсутносп чiткого замовлення на власну освпу з боку споживачiв освиньо! послуги великого значення набувае, наск1льки повно володшть оргаш-затори пiдвищения квалiфiкацil об'ективною анатти-чною iнформацiею про стан репональног системи освiти [1].
Метою нашог cmammi е розкриття феномену поняття репонально1 освиньо! системи шдвищення квалiфiкацil педагогiчних працiвникiв (РОС ПКПП).
2. Аналiз лiтературних джерел.
У 1990-тi роки реформування системи тдви-щення квалiфiкацil вперше в юторико-педагопчному процесi, як зазначае В. Воронцова [2], було шщшо-вано самою системою.
Одночасно було розроблено дешлька проекпв концепцiй i програм реформування i розвитку систе-
ми тдвищення квалГфжаци педагогiчних пращвнишв (С. Вершловський, В. Воронцова, Е. Гусинський, Д. Зембицький, Т. Каплунович, I. Колеснiкова, О. Орлов, Ю. Турчанiнова, К. Ушаков, Р. Шерайзша та iн.), актуальнiсть яких щодо низки позицiй збереглася до тепершнього часу.
1нтегральний висновок авторiв цих концепцiй полягае в тому, що система пiдвищення кватфГкацп е унiкальною, вiдмiнною вГд iнших освгттх систем, насамперед вГд системи базово! педагопчно! освiти, тим, що здшснюе роботу з уже наявною професшною якiстю людини, перетворюючи цю яшсть, удоскона-люючи, розвиваючи професiйно-педагогiчну компе-тентнiсть, змiнюючи змiстовнi характеристики, що пов'язат з поняттям квал1фГкацп. Розвиток системи пГдвищення квалГфжаци педагогiчних пращвнишв (СПКПП). на думку розробник1в, може бути забезпе-чено вирiшенням наступних завдань:
- подолання И закритосп, посилення залежно-стi вГд споживача;
- забезпечення особистiсно зорiентованого змь сту пГдвищення кватфшацл, спрямованого на розвиток професшно-особистюно! компетентностi фахiвцiв;
- створення системоутворюючих механiзмiв, що забезпечують природну самоорганiзацiю СПКПП;
- узгодження сукупностi установ i служб СПКПП за цшностями, цiлями, змГстом, методами та формами 1хньо1 д1яльностц
- органiзацiя цшеспрямовано! подготовки кад-рiв для само! СПКРП;
- забезпечення нормативно-правово! пГдтрим-ки цих процеав [3].
Концептуальнi положения щодо оргашзаци процесу навчання в системi пГдвищення кватфГкацп педагогiчних працiвникiв дослвджували А. Алексюк, В. Бондар, I. Жерносек, А. Зубко, С. Гончаренко, В. Маслов, В. Олшник, Н. Протасова, В. Пуцов, Т. Сущенко та ш.; загальнi закономiрностi розвитку освiтнiх систем вивчали Ю. Бабанський, Ю. Конар-жевський, М. Кондаков, П. Худоминський та ш.; про-гнозування, моделювання та проектування регюналь-них освiтнiх систем розглядали А. Белогуров, Б. Гер-шунський, Ю. Давидов, Л. Лур'е та ш.
Погоджуемося з С. Рамазановим, що «репона-льна освiтня система - це сукуптсть освiтнiх закла-дiв регiону, якi спiльно реатзують спадкоемнi освiтнi програми i державш освiтнi стандарти рiзного рiвня i направленостi, а також органiв управлшня освiтою. Цiллю функцiонування РОС е задоволення запиту на освiтнi послуги з боку населення регiону та запиту на випускнишв - з боку економши регюну» [4].
Отже, освгтт заклади тслядипломно! педагопчно! освiти е тими репональними установами, як1 суттево змiщують функци та призначення сфери тд-вищення квалГфжаци та роблять саму цю сферу свого роду етцентром розвитку регюну.
На думку А. Глазиршо!, бiльшiсть працiвникiв освiти висловлюються незадовшьно про вГдповщ-нiсть змiсту шдвищення кватфГкацп сучасним вимо-гам, однак ця думка у бiльшiй мiрi суб'ективна, так як бiльшiсть опитуваних при аналiзi проблем не може достатньо чГтко сформулювати т змiсту пробле-
ми, нi 11 причини. Це пов'язано iз розмиванням у пе-дагогiчному середовищi цшей не тiльки освiти в щ-лому, але й пГдвищення кватфжаци зокрема. Причо-му, чим вища квалiфiкацiйна категорiя i бiльший пе-дагогiчний стаж педагога, тим бГльша у нього потреба у нових предметних знаннях (до 80 % у вчител1в вищо! кватфжацшно! категорп i стажу роботи понад 15 рок1в). 42 % слухачiв вiдмiчають головним за-вданням системи тдвищення квал1фшацп вивчення нових методик i технологiй навчання. Бiльше всього про це хотши би дiзнатися вчителi шоземно! мови (80 %), математики (75 %), юторп та лгтератури (64 %), трудового навчання (52 %). Низька мотиващя у вивченш нових методик була виявлена у спеща-лiстiв (27 %) i вчителiв зi стажем роботи понад 30 рошв [5].
Таким чином, змша цiлей i завдань освГтньо! системи пiдвищення квалГфжаци у зв'язку зi вступом Укра!ни в европейський освiтнiй простiр призвела до змши структури i змiсту освгтнього процесу в чиннiй системi, основними принципами якого виступають регiоналiзацiя, технолопзащя, персоналiзацiя, самоо-свiта та саморозвиток.
3. Постановка проблеми
Освгтт заклади тслядипломно! педагопчно! освiти в рiзних регiонах Укра!ни функцiонують i роз-виваються в единому просторi оновлення нацюналь-но! освiти, забезпечуючи системт процеси модерш-заци галузi. 1хня дiяльнiсть вийшла на рiвень систем-них впливiв, оперативного реагування на шновацп, що вводяться в освгтнш простiр району, мiста, области регiону, крани. Метою тслядипломно! освгти е спецiалiзоване вдосконалення освiти та професшно! подготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення 11 професшних знань, умiнь i навичок або отримання шшо! професи, спецiальностi на осно-вi здобутого ранiше освгтнього рiвня та практичного досвiду, що забезпечуватиме пiдвищення !х конкуре-нтоспроможносп вГдповГдно до суспшьних потреб, а також задоволення потреб держави у кватфГкованих кадрах високого рГвня професюнатзму та культури, здатних компетентно Г вiдповiдально виконувати фа-ховГ функци, впроваджувати у виробництво новГ технологи, сприяти подальшому сощально-економГч-ному розвитку сустльства.
Як свгдчать теоретичт та практичт дослгджен-ня початку XXI ст., яюсть шновацшного розвитку освгттх заклада тслядипломно! педагопчно! освгти (академш, шститупв тслядипломно! освГти; структу-рних щдроздшв вищих навчальних закладГв; структу-рних щдроздшв наукових установ; центрГв тслядипломно! освгти; щдроздшв тслядипломно! освгти в оргатзащях та на щдприемствах; шших юридичних оаб, що проводять освГтню д1яльтсть, пов'язану з наданням послуг Гз тслядипломно! освгти), вгдстае вгд сощального замовлення. Особливого значення набу-вають дослГдження щодо проектування регюнальних освгттх систем тдвищення кватфГкаци, розкриття !х феномену як центру розвитку шновацшного потенща-лу педагопчних пращвниюв в умовах глобатзацшних сощально-економГчних перетворень.
4. Виклад основного матерiалу
Як сввдчить аналiз джерел, потрiбна модерш-зацiя багаторГвнево! подготовки педагогiчних прашв-ник1в нового поколiння, здатних сприймати пробле-ми освiти як основу життeдiяльносri, бачити свою причетнiсть до долi власного регiону. Необхiднi люди, здатш зберегти оптимiзм i вiру в гуманiстичнi iдеали, не дивлячись на виникаючi деколи трапчш злами суспiльного розвитку. Тому важливим, на наш погляд, е розгляд дефшщи «регюнальна освiтня система пГдвищення квалГфГкаци педагогiчних прашвни-шв» та 11 складникiв.
На думку дослщнищ А. Молоканово! регюна-льна освггня система - це подсистема освггаьо! сис-теми вищого рiвня, що належить державi, що вклю-чае в себе мережу установ дошшльно!, загально!, до-датково!, спешально!, професшно! освiти, управлш-ня, пГдвищення квалГфГкаци, що розвиваеться на ос-новi регюналГзацп, диференшацп та штеграцп [6].
Позитивними тенденцiями в розвитку РОС ви-ступають регiоналiзацiя та диференшацГя. Автор стверджуе, що регiоналiзацiю треба розглядати як можливiсть регюнально! освггаьо! системи, яка е складовою единого федерального освiтнього простору, створювати умови для задоволення освгтшх ште-ресiв особистостi, етносу, сустльства i багатонацю-нально! держави з урахуванням сошально-еконо-мiчних, етнографiчних, юторичних, етнокультурних i iнших особливостей регюну. У ходi дослГдження нею було встановлено, що регiоналiзацiя освiти як соща-льно-педагогiчний процес, заснована на тому, що загальнодержавна освiтня полгтика здiйснюеться, враховуючи специфiчнi умови регюну, з передачею безпосередньо максимального обсягу управлшських повноважень i перемiщенням у регюн центру тяж1ння творчих процеав i iнновацiй, при цьому вщбуваеться саморозвиток регюнально! системи освiти.
За твердженням В. Гамаюнова, регiональна освггая система - це сукупнiсть освгтшх установ ре-гiону, як1 спшьно реалiзують спадкоемнi освiтнi про-грами й державнi освiтнi стандарти рiзного рiвня та спрямованостi, а також органiв управлiння освiтою [7]. Вш пГдкреслюе, що цiллю регюнально! освггаьо! системи е задоволення попиту населення регiону на освiтнi послуги й попиту зi сторони економiки регюну на випускнишв елементiв регюнально! освггаьо! системи. Освгтш установи е також елементами еко-номГки регюну, тому частина попиту на випускнишв складае попит зГ сторони освгтшх установ, як1 реаль зують освиш програми бГльш високого рГвня. Елементами регюнально! освггаьо! системи е територГальш мереж1, що представляють собою сукупшсть освГтнГх установ, як1 обслуговують певну територш (адштс-тративно-територГальне утворення), що е вгдокрем-леною з точки зору попиту й пропозици на освгтш послуги та випускнишв вГдповГдних освГтнГх установ.
ТрансформацГйнГ процеси в економщ, що зародились пгд впливом ГнформацГйних технологГй, ставлять новГ завдання перед освГтнГм процесом у плаш пГдготовки та переподготовки робочих кадрГв у регГонах. Розвиток регюнальних освГтнГх систем -напрям, пов'язаний з економГчним розвитком конк-
ретного регюну та шльшстю швестицш, що вклада-ють у нього держава та корпоративш Г приватш шве-стори. 1нновацГйнГ процеси повинш також торкнути-ся не тшьки сфери надання освГтнГх послуг, але й сфери оргашзацп та управлшня.
Це визначення дае змогу якнайточшше ви-значити цГлГ, предмет регюнальних освгтшх систем для !хнього дослщження, !хне мГсце в регГональнГй системГ та роль у взаемодп з шшими пГдсистемами регГону. Зауважимо, хоча й регюнальну освГтню систему як частину регГональних суспГльних систем та сощально! пГдсистеми виокремлювали вГтчизнянГ вченьрегюналюти (М. ДолГшнГй, С. Злупко, Л. Се-мГв), !! мГсце у системГ «регюн» Г рГвень взаемодп з Гншими пГдсистемами в науковш лГтературГ висвГт-ленГ недостатньо.
A. Шевчук зазначае, що дефгтщл регюнально! освггаьо! системи дае нам змогу окреслити !! базовГ ознаки, що проявляються навколо функцГонально! спрямованостГ, оргашчно! цГлГсностГ, вГдносно! тери-торГально! обмеженостГ (подолання державних кор-донГв Гз застосуванням форм дистанцГйного навчан-ня), чутливостГ до умов зовнГшнього середовища, а також складно! структури внутрюистемних зв'язкГв. Вважаемо, що метою функцюнування регГонально! освГтньо! системи е задоволення попиту населення регГону на освгтш послуги й попиту з боку економГки регГону на випускнишв регГонально! освГтньо! системи. Освиш установи е також елементами економГки регГону, тому частину попиту на випускнишв складае попит з боку освгтшх установ, яш реалГзують освиш програми вищого рГвня.
На думку автора, регюнальна освггая система вГдГграе формувальну роль для таких регГональних шдсистем, як регГональний ринок працГ, регюнальна шновацшна система, регГональна наукова система, осшльки основними елементами останнГх е людський капГтал, який генеруе новГ Где! та починання, що на-пряму залежить вГд освГти економГчно активного населення регГону та здатносп його продукувати новий шновацшний продукт [8].
Ю. Абрамов у сво!й монографп «Регюнальш освГтнГ системи як сощальний Гнститут: органГзацГя, управлшня розвитком. Соцюлого-економГчний аспект» Гз позицп соцГолого-економГчного подходу дос-лГджуе природу регГональних освГтнГх систем як со-цГального Гнституту, що виник на рубеж1 столГть, до-слГджуе соцГальнГ функци, структуру, способи управлшня розвитком [9].
Метою функцюнування регГонально! освГтньо! системи автор визначае задоволення попиту на освп-ш послуги з боку населення регГону Г попиту на випускнишв - елеменпв РОС з боку економГки регГону. Наявшсть мети е вщмшною характеристикою РОС вГд регГонально! мереж1 освишх установ - сукупносп регГональних освишх установ та оргашв управлГння освГтою, що розглядаються як оргашзацшш, еконо-мГчнГ, соцГальнГ об'екти. 1ншими словами, регГональна мережа характеризуе склад Г структуру, але не функци РОС.
B. Гаврилюк, розглядаючи питання розвитку регГональних освишх систем, зазначае, що однГею з
важливих Гдей !хнього вивчення е зв'язок державних освгтшх систем Гз регюнальними, !хнш взаемний вплив у процеа трансформацп всГе! освГти. Розвиток регюнальних освгтшх систем базуеться на принципах ново! державно! освГтньо! полгтики, пов'язано! з ав-тономГзащею дГяльносл багатьох регюнальних систем. ПолГтика регюналГзацп зумовлена процесами децентралГзацп, ослаблення вертикальних Г суттевого посилення горизонтальних зв'язк1в Г структур, лшш-но-функцюнальних вщносин в управлшш, господа-рюванш, сощальному розвитку. Особливо важливГ змши в обласп регюнального освГти вщбуваються в галузГ професшно! освГти. Зростання юлькосп ВНЗ характерне для регюшв з нерозвиненою освГтньою шфраструктурою [10].
За П. Пасюковим, регюнальна система непере-рвно! фГзкультурно-педагопчно! освГти е сукупшстю взаемодшчих на данш територи: наступних освгтшх програм Г державних освгтшх стандарта; регюналь-но! мереж1 реалГзуючих !х освгтшх установ незалеж-но вщ !хшх оргашзацшно-правових форм, титв Г видГв; регюнальних оргашв управлшня освГтою, фь зичною культурою Г спортом Г шдввдомчих ним установ Г оргашзацш. ОрГентирами розвитку регионально! системи неперервно! фГзкультурно-педагопчно! освь ти е тенденцп в розвитку освГтньо! ситуаци в регюш, нацюнальш Г культурш традицп, сформоваш у результат юторичного становлення регюну Г культури в цшому, культурно-юторичш щнносп, що дозволяе здшснювати особиспсно зорГентоване навчання та виховання (учня, студента, слухача) на базГ рГзних освгтшх рГвшв Г ефективно управляти процесом са-моосвГти Г саморозвитку особистосп [11].
I. ЦибГрова характеризуе основш тенденцп розвитку регюнальних освгтшх систем: гумашзац1я, регюналГзащя та штеграц1я освГти, а також особли-восп сучасно! освГтньо! полгтики в контекст зага-льнодержавних Г свГтових сощальних процесГв (по-долання технократизму в освт Г орГентащя на потреби особистосп, посилення цшшсно-культурних функцш освГти, пов'язаних з виршенням завдань сощалГзаци особистосп, вироблення ново! фшософп освГти Г адекватно! сучасним сощально-полгтичних умов освГтньо! парадигми, розвиток освишх систем як Гз урахуванням загальноцившзацшно! ушфжо-вано! спрямованосп, так Г нацюнально! специфжи та своерщносп) [12].
Як бачимо, бшьшють дослвднишв трактуе по-няття регюнально! освГтньо! системи в першу чергу як набГр освгтшх закладГв регюну, не включаючи в не! освгтш заклади, що територГально можуть розта-шовуватись далеко за його межами, та надавати освь тш послуги через сво! регюнальш ввддшення, акаде-ми, засобами дистанцшного навчання, що е одшею з шновацшних функцш регюнального навчання та пе-реквалГфкацп.
На наш погляд, залишаються недостатньо сформованими теоретико-методичш засади досль дження розвитку РОС ПКПП Г понятшно-термшолопчний апарат, пов'язаний Гз щею проблематикою.
Таким чином, шновацшш процеси в регюнальних освгтшх системах повинш впроваджуватись конкретними етапами та на певних рГвнях застосу-вання, щоб не викликати диспропорцш у сферах упровадження Г цшсно виводити освгтнш процес у регюш на яшсно новий сучасний рГвень. На рГзних рГвнях упровадження шновацш повинш застосовува-тись рГзш методи наукових дослщжень, побудови теоретичних Г математичних моделей оцшки доцшь-носп !х впровадження та сценари розвитку.
5. Результата дослвдження
У результап дослщження доведено, що система шдвищення квалГфшацп - одна з центральних складових шслядипломно! освГти, !! шдсистема, що забезпечуе зростання рГвня освоення фахГвцем про-фесП впродовж всГе! його дГяльностГ з урахуванням придбаного досвщу Г власних змГн, що вщбуваються у мГру дорослГшання людини. У цьому контекстГ актуальним е адаптивно -педагопчне проектування регГонально! освГтньо! системи шдвищення квалГфь кацП педагогГчних пращвнишв. УсвГдомлення сутГ й особливостей вищевикладеного на сучасному етапГ розвитку шслядипломно! освГти дае можливГсть засобами проектування РОС, розумГти !! реалп Г буду-вати перспективи вдосконалення Г розвитку дано! системи [13].
Вивчення стану РОС ПКПП у сощально-економГчних умовах дозволило виявити цший комплекс протирГч:
- м1ж новими вимогами до рГвня регГонально! освГтньо! системи пГдвищення квал1фГкаци педагогГ-чних працГвник1в Г недосконалими критерГями якостГ перепГдготовки Г пГдвищення !х квал1фГкацГ!;
- м1ж умовами функцюнування освГтнГх закла-дГв шслядипломно! педагопчно! освГти Укра!ни, що змшилися, Г вГдсутнГстю вГдповГдного адаптивного середовища оргашзацп !хньо! д1яльностГ;
- м1ж необхГднГстю орГентацй' процесу переподготовки Г шдвищення квалГфГкацп на професшну компетентнГсть фахГвцГв чинно! системи Г недостат-ньою розробленГстю ГнновацГйних технологш, що забезпечують необхГдну як1сть;
- м1ж готовнГстю педагогГчних працГвник1в ре-алГзувати свГй творчий потенцГал Г вщсутшстю для цього науково обгрунтованих умов.
ВказанГ протирГччя обумовлюють необхщшсть реагувати на запити суспГльства, що штенсивно роз-виваеться, а також новГ цГльовГ установки Г потреби освГти в освоеннГ викладачами кафедр освгтшх закла-дГв пГслядипломно! педагопчно! освГти теоретичних Г методичних засад щодо адаптивно-педагопчного проектування РОС ПКПП.
Доведено, що подсистемами всеукра!нсько! освГтньо! системи, яким у свою чергу притаманш системнГ властивостГ, е регюнальш освГтнГ системи.
РегГональна освГтня система представляе собою сукупнГсть:
- рГзнорГвневих варГантГв освГтнГх програм, складених з урахуванням науково-культурних особливостей Г традицш регГону, що Гсторично склалися;
- регюнальних освишх стандарпв, що забез-печують ïx виконання;
- збалансовану мережу освишх установ, що забезпечують задоволення потреб населення у р1зно-маниних освишх послугах ввдповщно до ïx запипв;
- систему адмшютративних i суспшьно-дер-жавних оргашв управлшня, що забезпечують функцюнування i розвиток освии з урахуванням реальних ресурсних можливостей регiону.
Подсистемами регiональноï освiтньоï системи е не лише вс видiленi освиш системи, але й кожна з них окремо. ПОдсистемами мунiципальноï освiтньоï системи е районш, шкшьш i класш освиш системи.
Група слухачОв е подсистемою зразу трьох освишх систем - шильной районно1' чи мюько1', регь онально1'.
На основО аналиичного огляду лиературних джерел сформульовано для введення в науковий оби-таких понять:
- регюнальна освггая система - це тдсистема освиньо1' системи вищого рОвня, що належить державу яка включае в себе мережу установ дошкшьно1', загально1', позашшльно1', спешально1', професшно1' освии, управлшня, тдвищення квалОфшацп, що роз-виваеться на основО регюналОзацп, проектування, новаторства та дисемшацп;
- регюнальна освиня система шдвищення квалОфОкаци педагопчних прашвнишв - це сукуп-шсть освишх програм, концепцш, яш задовольня-ють запити груп населення на данш територп i забезпечують стабшьшсть результапв освиньо1' дОя-льноси. Вона е фактором сталого розвитку, що ви-значае вибОр рОзноманОтних моделей пОдвищення квалОфОкаци та професшно1' перепОдготовки педагопчних кадрОв: постшна змша зовшшнього середо-вища i необхщшсть адаптацп до цих змш; постшне ускладнення професшно1' дОяльностц тдвищення значення фактора часу (тдвищення оперативносп дш вимагае нового шдходу до методОв навчання та управлшня); низька ефектившсть загальноприйня-тих форм кооперацп при виршенш виникаючих проблем; наявшсть мОжоргашзацшних систем шфо-рмацп та комушкацп [14].
Свиовий i вичизняний досвОд засвОдчуе, що будь-якО принциповО змОни в освОтнОй системО практично нездОйсненнО до тих пОр, поки не вОдбуваеться змша якоси професшно1' дОяльносп самого педагога. Змши в регюнальних освишх системах тдвищення квалОфОкаци педагопчних пращвнишв стосуються створення нових освишх стандарив, перегляду та оновлення навчальних програм, змюту навчально-методичних поабнишв, форм i методОв навчання.
6. Висновки
Таким чином, стан теоретично1' розробленосп та нормативно-методичного забезпечення виршення проблеми показав: регюнальна освггая система тд-вищення квалОфшацп педагопчних пращвнишв повинна характеризуватися великою гнучшстю, варОа-тивнОстю, рОзноманОтними пОдходами, формами та методами навчання. У цьому напряму прюритет пот-рОбно вщдати освишм закладам тслядипломно1' пе-
дагопчно1' освии, що покликан вдосконалювати фа-хову майстершсть педагопчних пращвнишв.
Лiтература
1. Жаркова, Е. Н. Проектирование развития региональной системы повышения квалификации работников образования [Текст] / Е. Н. Жаркова // Alma mater. Вестник высшей школы. - 2011. - № 2. - С. 55-60.
2. Воронцова, В. Г. Гуманитарно-аксиологические основы постдипломного образования педагога [Текст] /
B. Г. Воронцова. - Псков: Изд-во ПОИПКРО, 1997. - 421 с.
3. Жаркова, Е. Н. Проектирование развития региональной системы повышения квалификации работников образования [Текст] / Е. Н. Жаркова // Alma mater. Вестник высшей школы. - 2011. - № 2. - С. 55-60.
4. Рамазанов, С. К. Вопросы управления развитием региональной образовательной системы в условиях экономической реформы [Текст] / С. К. Рамазанов, Н. И. Крыш-таль, А.В. Велигура // Экономика Крыма. - 2005. - № 15. -
C. 68-72.
5. Глазырина, А. В. Андрагогический подход к развитию образовательной активности педагога в процессе повышения квалификации [Текст]: дис. ... канд. пед. наук : / Алла Владимировна Глазырина. - Йошкар-Ола, 2006. - 156 с.
6. Молоканова, А. С. Развитие региональной образовательной системы в сельском социуме Республики Мордовия [Текст]: дис. ... канд. пед. наук : спец. / А. С. Молоканова. - Саранск, 2003. - 215 c.
7. Гамаюнов В. Г. 1нновацшний потенщал регюна-льно1 освгшьо1 системи: управлшський аспект [Текст] /
B. Г. Гамаюнов // ЗбОрник наукових праць ДДУУ Том XI СерОя «Державне управлшня». - 2010. - Вип. 151 «Проблеми державного управлшня розвитком промислового потен-щалу регюну». - С. 14-23.
8. Шевчук, А. В. Регюнальш освпш системи: тео-рОя, методолопя, практика шновацшного розвитку [Текст]: монографОя / А. В. Шевчук. - Львов, 2013. - 464 c.
9. Абрамов, Ю. Ф. Региональные образовательные системы как социальный институт: организация, управление развитием. Социолого-экономический аспект [Текст] / Ю. Ф. Абрамов, И. А. Журавлева, Т. В. Кравченко. - Иркутск: Иркутский университет, 2002. - 104 с.
10. Гаврилюк, В. В. Становление системы образования региона [Текст]: монография / В. В. Гаврилюк. - Тюмень: Изд-во Тюмен. госун-та, 1998. - 86 с.
11. Пасюков, П. Н. Региональная образовательная система как фактор устойчивого развития непрерывного устойчивого развития непрерывного физкультурно-педагогического образования [Текст]: автореф. дис. ... докт. пед. наук / П. Н. Пасюков. - Челябинск, 2000. - 24 с.
12. Цибирова, И. М. Становление и развитие региональной системы профессионального образования [Текст]: дисс. ... канд. пед. наук / И. М. Цибирова. - Владикавказ, 2006. - 150 с.
13. Билык, Н. И. Региональная образовательная система повышения квалификации: реалии и перспективы [Текст] / Н. И. Билык // Образование Минщины. - 2011. -№ 6 (35). - С. 29-31.
14. Бшик, Н. I. Регюнальна освгшя система як фактор сталого розвитку тдвищення квалОфкацп педагопчних пращвник1в [Текст]: зб. наук. пр. / Н. I. Бшик // Освгга до-рослих: теорш, досвОд, перспективи. - 2014. - Вип. 1(8). -
C. 76-84.
References
1. Zharkova, E. N. (2011). Development Designing of the Pedagogical Staff's Training Regional Educational System. Alma mater. Vestnik of High School, 2, 55-60.
2. Vorontsova, V. G. (1997). Humanitarian and Axio-logical Bases of In-Service Teacher Education. Pskov: POY-PKRO Publishing House, 421.
3. Zharkova, E. N. (2011). Proektirovanie razvitija regional'noj sistemy povyshenija kvalifikacii rabotni-kov obrazovanija. Alma mater. Vestnik vysshej shkoly, 2, 55-60.
4. Ramazanov, S. K., Kryshtal, N. I., Velyhura, A. V. (2005). Development Management Matters of Regional Educational System in Terms of Economic Reform. The Crimea's Economy, 15, 68-72.
5. Glazyrina, A. V. (2006). Andragogical Approach to the Development of Teacher's Educational Activity in the process of Teacher Training. Yoshkar-Ola, 156.
6. Molokanova, A. (2003). The Development of Regional Educational System in the Village Society of the Republic of Mordovia. Saransk, 215.
7. Gamajunov V. G. (2010). Innovacijnyj potencial re-gional'noi' osvitn'oi' systemy: upravlins'kyj aspekt. Zbirnyk naukovyh prac' DDUU Tom HI Serija «Derzhavne upravlinn-ja», 151 «Problemy derzhavnogo upravlinnja rozvytkom promyslovogo potencialu regionu», 14-23.
8. Shevchuk, A. V. (2013). Regional Educational Systems: theory, methodology, Practice Innovation Development: Monograph. Lviv, 464.
9. Abramov, Yu. F., Zhuravleva, I. A., Kravchenko, T. V. (2002). Regional Educational Systems as a Social Institute: Organization, Management Development. Social and Economic Aspect. Irkutsk: Irkutsk University Press, 104.
10. Gavriluk, V. V. (1998). The Formation of the Educational System of the Region. Tyumen: Tyumen State University Publishing, 86.
11. Pasyukov, P. N. (2000). The Regional Educational System as a factor of Continuous Sustainable Development of Physical Training and Pedagogical Education. Chelyabinsk, 24.
12. Tsibirova, I. M. (2006). The Formation and Development of Professional Education Regional System. Vladikavkaz, 150.
13. Bilyk, N. I. (2011). Pedagogical Training Regional Educational System: Reality and Prospects. Education of Minschina, 6 (35), 29-31.
14. Bilyk, N. I. (2014). Regional Educational System as a Factor of Sustainable Teaching Staff's Training Development. Adult Education: Theory, Experience and Prospects: Coll. of Scientific Works, 1 (8), 76-84.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Гриньова М. В.
Дата надходження рукопису 25.11.2015
Бшик Надiя 1ва1мвиа. кандидат педагопчних наук, доцент, професор кафедри педагопчно! майстернос-tí, Полтавський обласний шститут тслядипломно! педагопчно! освгги ím. М. В. Остроградського, вул. Жовтнева, 64-ж, м. Полтава, Укра!на, 36014 E-mail: nbilyk@ rambler.ru
УДК 374.7:373 (477) «197/198» DOI: 10.15587/2313-8416.2015.56938
РОЗВИТОК П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1 (70-80-Ti роки ХХ стол^тя)
© А. В. Опольська
Розглянутi основнi чинники, як впливають на реформування та модерн1зац1ю п1слядипломно'1 педагоггч-ног освiти. що зумовлюють mo6xidmcmb реформування та модершзацИ пклядипломно'1' педагогiчноi освiти. Обтрунтована необхiднiсть доцшьнкть звернення до втчизняного вторичного досвiду ор-ган1зацИ пклядипломно'г' освiти педагогiв. Визначенi особливостi розвитку пiслядипломноi педагогiчноi освiти ктця ХХ столття; доведено, що у 70-80т роки вона мала системний характер, що призвело привело до змiни функцш та подальшого iiрозвитку
Ключовi слова: пiслядипломна педагогiчна освiта; тститут удосконалення вчителiв; курси пiдвищення квалiфiкацii; перетдготовка
The main factors which induce postgraduate pedagogical education to reformation and modernization are described in the article. The necessity of having resort to national historical experience of postgraduate teachers training is grounded. The peculiarities of development of postgraduate pedagogical education in the late of twentieth century are defined. The fact that postgraduate pedagogical education had strategic character in 7080 years of the twentieth century and it led to changes of its functions and further development is proved Keywords: postgraduate pedagogical education; institute of advanced training; refresher courses; retraining
1. Вступ
Одним Í3 насладив науково-техшчно! революци XXI ст. став прискорений процес застар1вання знань. Потреба фах1вщв у постшному поповненш знань через систему, яка б ввдповвдала запитам пращвниюв стае життевою необхщнютю. В Укра!ш такою системою е тслядипломна освгга, яка сприяе розвитку особистосп завдяки появ1 нових шформацшних технологий, нових
форм навчання, удосконаленню методик та ш. Особливого значення тслядипломна освгга набувае для педагопчних пращвниюв, яш виступають найбшьш щнним ресурсом кра!ни. Саме ввд них залежить ефек-тивнють навчання i виховання щдросгаючого поко-лшня, утшення в життя освггньо! стратеги, яка покликана сприяти розвитку сустльсгва в цшому та окремо! особистосп зокрема.
