CC BY
10
_ГЕНЕЗА ПЕДАГ0Г1ЧН01 ДУМКИ ТА OCBITHI СИСТЕМИ ЗА РУБЕЖЕМ_
10. Ministry of Education [SG]. Singapore. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.moe.gov.sg [дата звернення 16.04. 2019].
11. Tan C. The education system in Singapore / C. Tan, K. Koh, W. Choy // In Juszczyk, S. (Ed.), Asian Education Systems (pp. 129-148). Torufi: Adam Marszalek Publishing House. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/311992398_The_education_system_in_Singapore [дата звернення 16.04. 2019].
REFERENCES
1. Alishev T. B. Opyt sozdaniya obrazovatelnoy sistemy mirovogo urovnya [Experience in Creating a World-Class Educational System] / Alishev T. B., Gilmutdinov A. Kh. // Voprosy obrazovaniya. - 2010. - No 4. - P. 227-246.
2. Kalinina L. Upravlinnia Novoiu Ukrainskoiu Shkoloiu [Management of the New Ukrainian School] / L. Kalinina // Dyrektor Shkoly. - 2017. - No 1-2 (793-794). - P. 12-21.
3. Maulik S. S. Sotsialnyi fenomen Sinhapuru yak rezultat innovatsiinoi polityky Li Kuan Yu [Social Phenomenon of Singapore as a Result of Innovation Policy of Lee Kuan Yu] / S. S. Maulik // Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo: zbirnyk naukovykh prats. - 2014. - No 3/4 (23/24). - P. 67-73.
4. Fedorenko V. H. Faktor vyshchoi osvity v innovatsiinii ekonomitsi Sinhapuru [Factor of Higher Education in Singapore's Innovative Economy] / V. H. Fedorenko, I. M. Hryshchenko, O. S. Vitkovskyi // Ekonomika ta derzhava. - 2009. - No 6. - P. 4-7.
5. Competencies of the XXIst century [Electronic resource]: https://www.moe.gov.sg/education/education-system/21st-century-competencies (last accessed: 14.02.2019).
6. Education Statistics. Digest 2018. [Electronic resource]: https://www.moe.gov.sg/docs/default-source/document/publications/education-statistics-digest/esd_2018.pdf (last accessed: 14.02.2019).
7. Kola Anna M. Edukacja w/dla wielokulturowosci. Casus Singapuru [Education in/for Multiculturalism. The Case of Singapore] / Anna M. Kola // Studia Edukacyjne. - 2016. - No 38. - S. 265-278.
8. Kwiatkowski S. T. System ksztalcenia i doskonalenia nauczycieli w Singapurze. Mi^dzy utopijn^ wizj^ a rzeczywistosci^ [Teacher Education and Improvement System in Singapore. Between the Utopian Vision and Reality] / S. T. Kwiatkowski., I. Nowosad // Studia edukacyjne. - 2018. - No 47. - S. 147-171.
9. topatkowa M. Pedagogika serca [Pedagogy of Heart] / Maria topatkowa. - Warszawa: Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne, 1992. - 219 s.
10. Ministry of Education [SG]. Singapore [Electronic resource]: https://www.moe.gov.sg (last accessed: 14.02.2019).
11. Tan C. The Education System in Singapore. In Juszczyk, S. (Ed.), Asian Education Systems / Tan C., Koh K., Choy W. - Torufi: Adam Marszalek Publishing House, 2016. - PP. 129-148) [Electronic resource]: https://www.researchgate.net/publication/3119923 98_The_education_system_in_Singapore (last accessed: 14.02.2019).
Стаття надшшла в редакцию 12.01.2019 р.
УДК 378 (73)
DOI 10.25128/2415-3605.19.1.5
ТЕТЯНА Г0РП1Н1Ч
ORCID.ORG: 0000-0003-2160-4535 [email protected] кандидат педагопчних наук, доцент Тернотльський нацюнальний медичний ушверситет
¡меш I. Я. Горбачевського Майдан Вол! 1, м. Тернопшь, Украша
СИСТЕМА П1ДВИЩЕННЯ КВАЛ1Ф1КАЦ11 ВИКЛАДАЧ1В МЕДИЧНИХ ШК1Л
У США
Встановлено, що тдвищення квал1фтаци викладачгв медичних шюл США в1дбуваеться у двох напрямах: поглиблення педагог1чноЧ i клШко-медичноЧ компетентност1. Здшснено короткий анал1з вторичного розвитку системи тдвищення квалiфiкацil викладачiв. Закцентовано увагу на pолi глобалiзацiйних процеав в оргашзаци тдвищення квалiфiкацil. Виявлено, що в США у сфеpi тдвищення
_ГЕНЕЗА ПЕДАГ0Г1ЧН01 ДУМКИ ТА OCBITHI СИСТЕМИ ЗА РУБЕЖЕМ_
квал1фжаци викладачгв вищоЧ школи акцент робиться на наданн консультацш та змщненш KoneziaMbHocmi, на eidMmy eid багатьох тших крат, де тдвищення квал1фжаци спрямоване на розробку стратег1чних пiдxoдiв до полтшення викладання i навчання на тституцюнальному рiвнi. Показано, що оргашзащя i розвиток ефективноЧ системи тдвищення квaлiфiкaцi'Ч нaукoвo-пeдaгoгiчниx кaдрiв вищоЧ школи США регулюеться дiяльнicmю Департаменту освти краЧни. Реформування американськоЧ системи професшно'Ч освти та вдосконалення нормативно-правовоЧ бази системи тдвищення квaлiфiкaцiЧ виклaдaчiв вищоЧ школи стали вiдпoвiддю на змту coцiaльнo-eкoнoмiчнoЧ парадигми в cуcпiльcmвi. Дocвiд тдвищення квaлiфiкaцiЧ виклaдaчiв вищоЧ школи за кордоном став нeoбxiднoю рушшною силою для впровадження оптимальноЧ aнaлoгiчнoЧ системи в США. Виявлено, що важливим напрямом роботи з розвитку прoфeciйнo-пeдaгoгiчнoЧ культури американських виклaдaчiв е оцтка Чх дiяльнocmi, яка включае рiзнi форми оцтювальних дш: анкетування cmудeнmiв, кoлeгiaльну оцтку, самооцтку викладача, змктовний aнaлiз курciв, дидактичних мameрiaлiв тощо.
Ключовг слова: тдвищення квaлiфiкaцiЧ, медична школа, викладач, США.
ТАТЬЯНА Г0РПИНИЧ
кандидат педагогических наук, доцент Тернопольский национальный медицинский университет
имени И. Я. Горбачевского Майдан Воли 1, г. Тернополь,Украина
СИСТЕМА ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ МЕДИЦИНСКИХ ШКОЛ В США
Установлено, что повышение квалификации медицинских школ США происходит в двух направлениях: углубление педагогической и клинико-медицинской компетентности. Осуществлен краткий анализ исторического развития системы повышения квалификации преподавателей. Акцентировано внимание на роли глобализационных процессов в организации повышения квалификации. Выявлено, что в США в сфере повышения квалификации преподавателей высшей школы акцент делается на предоставлении консультаций и укреплении коллегиальности, в отличие от многих других стран, где повышение квалификации направлено на разработку стратегических подходов к улучшению преподавания и обучения на институциональном уровне. Отмечено, что организация и развитие эффективной системы повышения квалификации научно-педагогических кадров высшей школы США регулируется деятельностью Департамента образования США страны. Реформирование американской системы профессионального образования и совершенствования нормативно-правовой базы системы повышения квалификации преподавателей высшей школы стали ответом на изменение социально-экономической парадигмы в обществе. Опыт повышения квалификации преподавателей высшей школы за рубежом стал необходимым движущей силой для внедрения оптимальной аналогичной системы в США. Выявлено, что важным направлением работы по развитию профессионально-педагогической культуры американских преподавателей является оценка их деятельности, которая включает различные формы оценочных действий: анкетирование студентов, коллегиальную оценку, самооценку преподавателя, содержательный анализ курсов, дидактических материалов и т. д.
Ключевые слова: повышение квалификации, медицинская школа, преподаватель, США.
TETIANA HORPINICH
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor I. Horbachevsky Ternopil National Medical University 1 Maidan Voli, Ternopil, Ukraine
SYSTEM OF ADVANCED TRAINING OF MEDICAL SCHOOL TEACHERS IN
THE USA
It has been established that advanced training of medical schools teachers in the USA has two directions: the deepening of pedagogical competence and clinical and medical competence. An overview of the historical development of the teachers' advanced training system has been made. The emphasis is placed on the role of globalization processes in the organization of advanced training. It has been established that in the USA in the field of advanced training, the emphasis is placed on consultations and strengthening of collegiality, as opposed to many other countries where advanced training is aimed at developing strategic approaches to improving teaching and learning at institutional level. The following conclusions have been made the development of the
_ГЕНЕЗА ПЕДАГ0Г1ЧН01 ДУМКИ ТА OCBITHI СИСТЕМИ ЗА РУБЕЖЕМ_
system of professional development of teaching staff in the USA is regulated by the activities of the US Department of Education for the organization of an effective system of university teachers' advanced training; the reform of the American system of professional education and the improvement of the legal and regulatory framework of the system of advanced training resulted from the changing of socio-economic paradigm in society; the experience of the advanced training abroad became a necessary driving force for the implementation of an optimal system in the United States. It has been established that professional associations and organizations engage in the professional development of teachers at the national level. In addition to special institutions and agencies, most medical schools in the United States have separate divisions responsible for conducting advanced training courses for the faculty. These divisions include independent departments (for example, the Academy of Medical Teachers) or units of academic or other departments. The activities of the medical educators' advanced training programs in the USA are carried out in the following areas: application of technologies in education, academic leadership, development of professional communication, development of the innovative evaluation techniques, conflict management, work in a multicultural environment, etc.
Keywords: advanced training, medical school, teacher, USA.
За сучасних умов у США, одночасно 3Í збшьшенням попиту на фах1вщв медичного профтю, зростають вимоги до р1вня квал1фжацп викладач1в медичних шкш, до якост наданнями ними освишх послуг. B умовах шформатизаци та глобал1заци сустльства поява значного обсягу нових наукових знань, суттев1 змши, що ведуть до швидкого старшня шформаци, зникнення наявних i поява нових професш вимагають ввд учених, викладач1в, лжар1в та шших фахiвцiв нового рiвня кватфжацп, мобiльностi, пристосованостi до умов, який неможливо забезпечити лише за рахунок уже отримано!' освiти. Це зумовлюе необхвдтсть перетворення навчання фахiвцiв на безперервний процес, а тдвищення !'х квалiфiкацii - на систематичну потребу, яка збертаеться впродовж усiеi професшно!' дiяльностi.
Незважаючи на те, що систему тдвищення кватфжацп викладачiв закладiв вищо!' медично!' освiти вивчали Ю. Вороненко, I. Зварич, 0. 1саева, Л. Кайдалова, М. Мруга, B. Черних та iншi вченi, проблема не може вважатися виршеною, оскшьки американський досвiд органiзацii пiдвищення квалiфiкацii досi не проаналiзовано. Фрагментарнiсть наявних дослвджень в цьому напрямi тдсилюе актуальнiсть пропонованого дослiдження.
Метою статт1 е вивчення особливостей пiдвищення квалiфiкацii викладачiв закладiв вищо!' медично!' освгги в США.
Пiдвищення квалiфiкацii викладачiв медичних шкiл США, зазвичай, ввдбуваеться у двох напрямах: поглиблення педагопчно1 i клiнiко-медичноi компетентностi. Це певною мiрою ускладнюе дiяльнiсть педагогiв-клiнiцистiв, але водночас пояснюе !х високий академiчний статус у свiтовiй освiтнiй стльнота.
У США до 1960-х роюв пiдвищення квалiфiкацii та перепiдготовки медичних фахiвцiв реально не було. Коли стало очевидним, що безперервтсть освии е чинником забезпечення конкурентоспроможностi пращвниюв та освiтнiх установ, управлiння штапв та унiверситетiв стали займатися оргатзащею та фiнансуванням роботи щодо тдвищення квалiфiкацii сво!'х науково-педагогiчних кадрiв.
0^м цього, як вважае Р. Мендел, у вказаний перюд в американському суспiльствi зрiс престиж роботи в академiчних колах. Водночас, дедалi жорстюшою ставала конкуренцiя мiж професорсько-викладацьким складом за робочi мiсця. Бiльше шанав перемогти у цiй конкуренци мали висококвалiфiкованi спецiалiсти. Перевагу стали надавати не стажуванням у великих компатях чи приватних установах, а системному тдвищенню квалiфiкацii на базi утверситепв [44, с. 102].
Зростання цього усввдомлення призвело до прийняття нових законодавчих акпв, якi стали основою системи тдвищення квалiфiкацii у США. Закон про вищу освиу 1965 року, запропонований Департаментом освгги США сввдчить про збiльшення пiдтримки федеральним урядом закладiв вищо1 освгти, зокрема щодо тдвищення кватфжаци науково-педагогiчних ^дргв у самих освгтнгх установах.
У 1989 р. президент США Дж. Буш тд час зустр1ч1 з губернаторами обговорив проблеми розвитку освии в кра1т й презентував Нащональт цглг (The National Education Goals) або стратегда «Америка-2000», де визначено освит досягнення кра1ни до початку XXI ст. i напрями, на яю необхвдно спрямувати зусилля для полшшення освгти. Особливий iнтерес становить щль 5, спрямована на посилення конкурентоспроможносп американсько1 освгти в
_ГЕНЕЗА ПЕДАГ0Г1ЧН01 ДУМКИ ТА OCBITHI СИСТЕМИ ЗА РУБЕЖЕМ_
свгговш економщ. Як результат, уже в 1992 р. видатки на тслядипломну освиу зросли найбшьше пор1вняно з шшими секторами освгти.
0кр1м цього, наприкшщ 1960-х роюв особливо актив1зувалася д1яльн1сть професшних агентств та асощацт з консультування науково-педагопчних кадр1в вищо!' школи США -таких, як Американська асощащя професор1в утверситепв, Швтчно-Центральна асощащя коледшв i шюл, Американська асощащя жшок-пращвниюв ушверситетав.
У 1960-70-т роки почали з'являтися також спещальт центри пiдвищення квалiфiкацiï викладачiв вищо!' школи на базi унiверситетiв, особливо великих, яким держава выводила значну роль. Першим з них, за даними B. .ni, - був Центр з оргатзаци дослвджень у навчант i викладаннi (Center for Research on Learning and Teaching), заснований у 1962 р. в Утверситет штату Мiчиган (м. Енн-Арбор). Згодом було створено Клiнiчний центр з полшшення унiверситетського викладання в Утверситет штату Массачусетс (м. Амхерст).
Знаковим е створення i дiяльнiсть двох провiдних органiзацiй з тдвищення кватфжацп педагогiв вищо!' школи США: Мережа професшного й органiзацiйного розвитку у вищiй освiтi (Professional and Organizational Development Network in Higher Education) (1975 р.) i Швтчноамериканська рада з науково-педагопчних кадрiв, програм та оргатзацтного розвитку (North American Council for Staff, Program and Organizational Development) (1977 р.), яю представляють штереси установ вищо!' освгти в краïнi, а також за кордоном, зокрема в Канада Поряд з агентствами з консультування викладачiв, професшними асоцiацiями i спецiально оргатзованими центрами з пiдвищення квалiфiкацiï науково-педагопчних кадрiв вищо!' школи, у США виникли агентства та приватнi фонди, як надавали фiнансування дослiдницьким проектам у вищт школi, включаючи федеральш цiльовi програми: Фонд з вдосконалення вищо!' освiти (Fund for the Improvement of Postsecondary Education), Нащональний науковий фонд (National Science Foundation), Керiвництво ресурсами i послугами охорони здоров'я (Health Resources and Services Administration). Перевагами вказаних центрiв е те, що вони налагоджують зв'язки з аналопчними установами в шших унiверситетах краши, якщо цiлi тдвищення кватфжацп !'х професорсько-викладацького складу подiбнi.
Варто закцентувати увагу на ролi глобалiзацiйних процесiв в органiзацiï тдвищення кватфжацп. 0рганiзацiï з пiдвищення кватфжацп викладачiв вищо1 школи в усьому свт обмiнюються сво!'м досвiдом у наукових журналах i влаштовують мiжнароднi конференцй'. Програми стажування викладачiв у вищш школi США дають можливють викладачам та адмiнiстраторам з шших краш запозичувати американський досвiд i, навпаки, академiчний туризм в усьому свт допомагае американським педагогам запозичувати передовий досввд iнших кра!'н.
Загалом у США в сферi тдвищення квалiфiкацiï викладачiв вищо1 школи акцент робиться на надант консультацiй та змщнент колегiальностi, на вiдмiну ввд багатьох iнших кра!'н, де тдвищення квалiфiкацiï спрямоване на розробку стратепчних пiдходiв до полiпшення викладання i навчання на шститущональному рiвнi.
З вищесказаного можна зробити таю висновки: 1) оргатзащя i розвиток ефективно!' системи пiдвищення квалiфiкацiï науково-педагогiчних кадрiв вищо1 школи США регулюеться дiяльнiстю Департаменту освiти США; 2) реформування американсько!' системи професiйноï освiти та вдосконалення нормативно-правово!' бази системи тдвищення кватфжаци викладачiв вищо!' школи крати стали вiдповiддю на змiну соцiально-економiчноï парадигми в суспiльствi; 3) досввд пiдвищення квалiфiкацiï викладачiв вищо!' школи за кордоном став необхвдною рушшною силою для впровадження оптимально!' аналопчно!' системи в США.
За остант роки у США здiйсненi вдалi спроби об'еднати зусилля багатьох освгттх органiзацiй з метою вдосконалення психолого-педагопчно!' пiдготовки викладачiв у системi тдвищення кватфжацп. Розробленi й успiшно реалiзованi загальнонацiональнi програми «Розвиток професорсько-викладацьких кадр1в» (Faculty Development Program) i «Шдготовка майбутнiх викладачiв» (Preparing Future Faculty).
Як показуе аналiз науково-навчальних програм рiзних американських унiверситетiв, форми тдвищення квалiфiкацiï, якi реалiзуються в межах цих програм, надзвичайно рiзноманiтнi: проведения «круглих столiв» з проблем методики вищо!' школи, органiзацiя семiнарiв та педагопчних майстерень, проведення орiентацiйних конференцш для викладачiв-початкiвцiв, складання професшних досье, органiзацiя наставництва i взаемовiдвiдувань, проведення iндивiдуального консультування, органiзацiя рiзних курсiв тощо. Одним iз напрямiв
_ГЕНЕЗА ПЕДАГ0Г1ЧН01 ДУМКИ ТА 0СВ1ТН1 СИСТЕМИ ЗА РУБЕЖЕМ_
роботи з розвитку професiйно-педагогiчноï культури викладачiв американських вишiв е оцiнка !'х дiяльностi, що включае рiзнi форми ощнювальних дiй: анкетування студентiв, колепальну оцiнку, самооцiнку викладача, змiстовний анатз курсiв, дидактичних матерiалiв тощо.
0собливо цiнним е досвiд програми «Шдготовка майбутнього професорсько-викладацького штату» (Preparing Future Faculty), яка, по суп, е нащональним рухом, що ставить за мету перетворення способiв удосконалення викладачiв та пришвидшення !'х готовносп до кар'ери. Програма забезпечуе педагопв-початювщв можливiстю спостерiгати за виконанням професшних обов'язюв досвiдчених педагогiв у рiзних академiчних установах, у ходi спещальних занять моделювати власну професiйну дiяльнiсть, аналiзувати ïï для закрiплення сформовано!' компетентности
Цiкавим у цьому аспект е досвiд Медично' школи Ушверситету Сан-Франциско, що входить до конгломерату Ушверситету штату Калiфорнiя. Програма «Безперервне професiйне навчання» (Continual Professional Learning), яка функщонуе в унiверситетi, забезпечуе значну кшьюсть курсiв, майстер-класiв та семiнарiв [3]. Доступ до програми мають ус працiвники, а також резиденти i докторанти Ушверситету Сан-Франциско та дочiрних установ. Програма передбачае тдготовку за такими напрямами: викладання загальних дисциплш, викладання клiнiчних дисциплш, симуляцшне навчання, мiжпрофесiйне навчання, навчання забезпечення якосп викладання та якосп догляду за пацiентами, академiчне лвдерство.
У межах першого напряму пропонуються курси пiдвищення квалiфiкацiï, що охоплюють таю напрями дiяльностi педагога: навчання у великих чи малих групах, забезпечення зворотного зв'язку, використання технологш у навчанш, розробка навчальних плашв, навчання й оцiнювання в межах компетентшсного пiдходу. В ходi прослуховування зазначених програм у викладача формуються вмшня, якi дозволяють ефективно створювати тестовi завдання, використовувати стандартизованих пащенпв для навчання студентiв, розробляти шкалу для ощнювання рiзних навичок та вмшь студентiв, писати рекомендацiйнi та ощнювальш вiдгуки на студентiв, створювати власне професшне портфолiо [3]. Цшним е те, що на веб-сторшщ програми одразу пропонуеться чiткий графж усiх запланованих подiй в межах програми iз зазначенням дати, часу та мюця проведення, необхiднi штернет-ресурси та iнформацiйний i роздатковий матерiал для кожного заняття в межах курсу.
У межах другого напряму тдвищення квалiфiкацiï в Ушверситету Сан-Франциско слухачам пропонують таю курси: ефективне в чаш кштчне навчання, сучасш виклики кштчного навчання, формулювання щлей у клiнiчному навчаннi, розвиток кшшчного мислення, забезпечення зворотного зв'язку, забезпечення позитивного кшмату в навчаннi та im Bсi вони спрямованi на забезпечення високо' якостi викладання, розвиток умшь створювати ефективне навчальне середовище, озброення слухачiв знаннями щодо правильного реагування на змши та виклики освгти в клiнiчних умовах.
Симуляцшне навчання - ще один напрям тдвищення квалiфiкацiï викладачiв медичного профтю. Його щншсть е очевидною в зв'язку зГ специфiкою медично' професи, для яко' практична складова навчання найважливша. У межах конкретно' програми тдвищення квалiфiкацiï слухачам пропонують таю курси: «Симуляци: чому, коли, як?», «Симуляцшне навчання у малих групах», «Розробка навчальних плашв», «Планування i розробка навчальних сценарив за участю манекешв», «Проведення симуляцш Гз застосуванням кшшчних сценарiïв», «Ефективне використання стандартизованих пащенпв у медичнГй освГтГ» тощо. Автори курсу акцентують увагу на навчанш правильного вибору симуляцшних стратегш залежно вГд мети навчання, максимальному залученш студентГв у симуляцГйнГ ситуаци, ефективному оцГнюваннГ академГчних досягнень студенпв у ходГ навчально' симуляцГ'.
Курси тдвищення квал1фшацп за напрямом «АкадемГчне лГдерство» передбачають прослуховування таких дисциплш: «Лвдерське мислення», «СтратегГя i тактика лвдерських змГн», «УправлГння органГзацГйними схемами», «Досягнення результатГв за рахунок делегування прав шшим», «ВГд конфлГкту до сшвпращ», «1нклюзивне лГдерство» тощо. Цей напрям е щнним своею психолопчною складовою. Зокрема, в його ходГ викладачГ навчаються розвивати окремГ вмшня та звички, яю формують образ лвдера, визначати i ситуативно застосовувати р1зш стратегГ' управлГння, аналГзувати проблеми в межах навчальних закладГв у чотирьох площинах - структурнш, полгтичнш, символГчнГй та з точки зору стосунюв у колективГ, а також керувати колективними формами роботи (управляти проектними трупами,
_ГЕНЕЗА ПЕДАГ0Г1ЧН01 ДУМКИ ТА 0СВ1ТН1 СИСТЕМИ ЗА РУБЕЖЕМ_
командою лжар!в тощо), створювати сприятливе шклюзивне та диверсифжоване навчальне середовище тощо.
Пропоноваш в цьому утверситеп курси з щдвищення кватфжаци викладач1в медичного профтю спрямоват на озброення науково-педагопчних кадр1в компетентностями, як умовно можна подтити на кшька груп: застосування остантх техшчних засоб1в, формування лщерства в освпньому середовищ^ ефективна робота з навчальною документащею, зокрема, з навчальними планами, розвиток творчого потенщалу викладач!в, а, отже, i i'x студенпв, робота в команд!.
У цьому контекст! щнним е досввд Медично! школи Гарвардського ушверситету. Для тдвищення квал1фжаци викладач!в вона оргашзовуе багато щор!чних курив та семшар1в, тсля зак!нчення яких слухач! отримують сертиф!кати. Документац!ю, яку слухач! отримують п!сля завершення курсу, визнають акредитацшш ком!си, в тому чист Рада з акредитаци безперервно! медично! освгги.
Розглянемо кшька таких заход!в. Навчальний курс «Системний тдхвд до ощнювання в медичнш освт» призначений для заохочення учасниюв застосовувати системне мислення при розробщ програм ощнювання для постшного !х вдосконалення. Вш включае використання нових педагопчних метод!в: штерактивш презентаци, обговорення навчальних ситуацш, шституцшш групи планування, мiнi-сесii та семшари з iнструментiв та тдход!в до ощнювання, консультаци з фах!вцями Школи. Впродовж штенсивно! шестиденно! програми викладач!в ознайомлюють з ключовими поняттями системного щдходу до ощнювання, найкращим досвщом в шших навчальних закладах. У ход! мiнi-семiнaрiв викладач! та слухач! курив моделюють конкретш шдходи до ощнювання, проблемш ситуаци, що автоматизуе д!яльшсть. Шсля завершення курсу учасники здобувають знання та вмшня ощнювати освишй потенщал власного навчального закладу з точки зору системного щдходу, впроваджувати елементи системного щдходу в навчальний процес з метою щдвищення якосп щдготовки випускниюв, ощнювати стан системи ощнювання у власному ушверситет!.
«Прогресивш вмшня викладання» - ще один шновацшний курс з щдвищення квaлiфiкaцii у цш школ!. Вш спрямований на впровадження нових метод1в залучення студенпв до навчального процесу та засвоення шформаци. Курс забезпечуе грунтовне навчання кейс-методу, побудови ефективних лекцш, проведення штерактивних занять, забезпечення зворотного зв'язку, використання нестандартних технологш у робот! з1 студентами з ф1зичними вадами. Кр!м цього, за участю пaцiентiв-симуляторiв викладач! можуть удосконалити власш комушкативш вмшня та навички роботи в команд! [1].
Щор1чний курс «Передов! новаци в охорош здоров'я та медичнш освт» мае за мету навчити: 1) передбачати руйшвш iнновaцii, як! можуть негативно вплинути на надання медично! допомоги та освитах послуг; 2) визначати роль м1жнародних тенденцш в освт та медицин! на локальному р1вщ; 3) ощнювати структуру, процеси, культуру та готовшсть навчальних заклад1в до неввдворотних змш; 4) розвивати лвдерсью якосп сво! та студенпв, як! сприяють системним освишм шноващям; 5) долати конфлжтт ситуаци тощо.
Важливою е д!яльшсть так званих академш медичних педагопв (Academy of Medical Educators). Таю школи е при багатьох медичних школах. Вони надають освиш послуги для викладач1в сво!х та шших щдроздЫв.
Така академ1я д!е при Медичнш школ! Ушверситету штату Колорадо. Вона е незалежним шдроздшом, що працюе у псному взаемозв'язку з навчальним ввддшом та управлшням з питань професорсько-викладацького штату. 0сновними завданнями академи е розвиток i щдтримка кадрового складу фах1вщв у галуз! медично! освпи, просування i ввдзначення академ!чно1 досконалосп, заохочення шновацш в навчальних програмах та викладанш, сприяння науковим дослвдженням та впровадженню гранив. I! д1яльшсть охоплюе так! напрями: розвиток педагопчних вмшь, розвиток наставництва, розробка навчальних плашв, формування навичок ощнювання, академ1чне лвдерство. З пропонованих курив варто назвати таю: «Жшки у лвдерстви мистецтво дшового обвду», «Дизайн-мислення та цифрова освиа», «Використання стандартизованих пащенпв у розробщ шновацшних навчальних плашв та в дослвдженнях», «Тайм-менеджмент в академ1чнш медицин!».
Академ!я пропонуе також шдиввдуальш консультаци для викладач!в. Участь у курсах е платною, а консультування - безкоштовним. Викладач! можуть отримати поради з питань
_ГЕНЕЗА ПЕДАГ0Г1ЧН01 ДУМКИ ТА 0СВ1ТН1 СИСТЕМИ ЗА РУБЕЖЕМ_
навчальних стратегш, розробки навчальних програм, методологи дослщження, комушкативних вмшь та лвдерства [2].
0кремо академГя пропонуе заняття для молодих викладачГв та резиденпв. Курс тривае 4 тижш i проводиться двГчГ на рж у травш i грудш. Курс тдвищення квалГфжаци для педагопв-початювщв складаеться з трьох компоненпв: майстер-класи i лекци, спрямоваш на ознайомлення Гз основами навчання; навчальна практика з метою застосування нових знань; проектна робота, спрямована на застосування отриманих знань i вмшь в обранш галузГ (розробка навчальних програм, методолопя навчання).
Перший тиждень охоплюе серда семшарГв i майстер-клашв, другий i третш включають обов'язкову навчальну практику i час для роботи над проектом. Семшари проводять викладачГ, як мають досвщ роботи з кожно' теми. Майстер-класи завжди е штерактивними i дозволяють практикувати новГ навички. 0сновт теми семшарГв та майстер-клаав таю: вплив ститв навчання на методику викладання; викладання бгля лГжка хворого; навчання процедурних навичок; як визначити студента, що мае труднощГ в навчанш; читання ГмпровГзованих лекцш, навчання великих груп; надання ефективного зворотного зв'язку; ваша майбутня кар'ера педагога-клшщиста; розвиток експертних знань; ефективне наставництво; розробка навчальних програм.
Проходження навчально' практики е необхвдною умовою для завершення курсу. Можливост практичного навчання включають (але не обмежують) навчання студенпв-медиюв навичок сшлкування при фГзичному обстеженш, керГвництво малими групами студенпв III i IV курив, навчання проведення обходу, проведення доповвдей на ранкових конференщях тощо.
Проект е обов'язковим лопчним завершенням куршв тдвищення квалГфжаци. Резиденти та молодГ викладачГ розробляють i реалГзовують власний проект залежно ввд спещальноста резидентури чи стипендГально' науково' програми. СлухачГ визначають наставника проекту за допомогою академи. Можлива тематика проекпв охоплюе проектування та проведення конференцп або семшару з навчання навичок для конкретно' спещальносп (наприклад, ефективне забезпечення зворотного зв'язку), оргашзащю семшару для студенпв з груп штерешв (наприклад, навчання читання ЕКГ, забезпечення прохщносп дихальних шляхГв, проведення невролопчного обстеження тощо) [5].
СхожГ академи функщонують при багатьох ушверситетах США: медичш школи Ушверситету Сан-Франциско, Ушверситету ЕморГ (м. Атланта, штат ДжорджГя), Ушверситету Гофстра (м. Гемпстед, штат Нью-Йорк), Ушверситету штату Канзас (м. Канзас-Ст) й шшк 0станнш ушверситет, окрГм типових напрямГв тдвищення квалГфжацп, пропонуе курси з питань планування кар'ерного розвитку, наукового керГвництва i наставництва, вмшь самопрезентаци тощо. Як бачимо, особливютю 'х дГяльност е спрямовашсть на професшну тдготовку власних пращвниюв з урахуваннями останшх вимог часу, запобшання «старшню» знань, тдтримка високого рГвня педагопчно' квалГфжаци навчального, наукового та лжувального персоналу медичних вишГв.
Важливу роль у шдвищенш квалГфжаци викладачГв медичного профшю вдаграе наукова перюдика. Бшьшють медичних шкгл та професшних оргашзацш публжують власш перюдичш видання, в яких учет в галузГ медично' освгти дгляться устшним досввдом, обговорюють юнуючГ проблеми та виклики часу, вносять пропозицп щодо шновацш в освт. Наприклад, тематика перюдичного журналу MedEdPortal охоплюе проблеми подолання прогалин мГж аудиторними заняттями та кшшчною практикою, озброення студенпв навичками, необхщними для усшшно' комушкацп з пащентами, шклюзивносп медично' освГти, труднощГв навчання студенпв бгля лГжка хворого, сощальних детермшант ефективносп медично' освГти, забезпечення усшшного менторства та багато шших.
АналГз рГзних аспекпв тдвищення квалГфжаци викладача медично' школи США дозволяе нам визначити як позитивш, так i негативш моменти в розвитку ще' системи. Позитивним е переважання в сучаснш американськш педагопщ гумашстичних тенденцш, що ввдображено i в сферГ тдготовки викладацьких кадрГв для медично' школи. Дедат ширше застосовуються особиспсно орГентоваш технологи. Поряд з традицшними формами тдготовки та перешдготовки викладачГв на допрофесшному етат особливого поширення набувае робота за шдиввдуальними планами, складеними на основГ аналГзу рГвня особисто' тдготовленосп, особливостей шдиввдуально-психолопчного розвитку, професшних штерешв i здГбностей.
_ГЕНЕЗА ПЕДАГ0Г1ЧН01 ДУМКИ ТА 0СВ1ТН1 СИСТЕМИ ЗА РУБЕЖЕМ_
В американському сустльств1 юнують об'ективш i суб'ективш фактори, як! сприяють залученню викладач!в до процесу перетдготовки та тдвищення професшно! компетентност (тдвищення заробгтно! плати, посадове зростання, надання безстрокового контракту, усввдомлення необхадноста ввдмови вед рол! единого джерела шформаци, потреба в тдвищенш професшно-комуткативно! компетентности
Поряд з цим впровадження штегрованих програм предметно-педагопчно! тдготовки викладач!в часто ввдбуваеться повшьно. Немае ушфжованих вимог до змюту докторських програм, велика кшьюсть наукових ступешв i, головне, вар!атившсть !х змютовних компоненпв ускладнюе анатз ефективносп одержувано! викладачами професшно-педагопчно! тдготовки. Немае единого методичного центру, який координував би роботу численних центр!в тдвищення кватфшацп викладач!в, хоча деяк кроки в цьому напрямку вже зроблет (зaгaльнонaцiонaльнi центри реaлiзaцi! програм «Шдготовка майбутшх викладач!в», «Розвиток професорсько-викладацьких кадр!в»). Немае едност сертифжацшних вимог для отримання додатково! педагопчно! освпи.
Змютовний анатз р!зних аспек^в тдготовки викладача вищо! школи США дозволяе надати практичш рекомендаци з використання американського досв1ду в практищ вищо! школи Укра!ни:
1. Розширити сферу дгяльност центр!в та шститупв перетдготовки та тдвищення квaлiфiкaцi! викладач!в, або тих, хто приступае до роботи тсля тривало! перерви.
2. Здшснити штенсивну тдготовку фах!вщв у галуз! освпти дорослих, насамперед викладач!в, з питань педагопчних технологш роботи з р1зними категор1ями студенпв, слухач!в (веч1рне, заочне ввддшення, курси перетдготовки фах1вщв).
3. Розробити багатор!внев! програми залучення астранпв у професшну д!яльшсть, використовуючи поетапне ускладнення i розширення кола !х обов'язюв (за зразком американських асистенпв викладач!в).
4. Використовувати прийнятш для укра!нсько! вищо! школи оргашзацшш форми i методи тдготовки, перетдготовки та тдвищення квaлiфiкaцi! викладач!в США - таю: педагопчш майстерш, складання професшних портфолю, орiентaцiйнi конференци для викладач1в-початювщв тощо.
5. Натнтенсившше впроваджувати в практику вищо! школи Укра!ни р!зш форми ощнки д1яльносп викладач!в (анкетування студенпв, колепальна оцшка, самооцшка), щоб здшснювати систематичний зворотний зв'язок з метою д1агностування проблемних мюць в !х робот! i вдосконалення освиньо! дгяльностк
6. Якнайширше використовувати новиш комп'ютерш та телекомушкацшш технолог!! в практищ тдготовки i тдвищення квaлiфiкaцi! викладач!в вищо! школи.
7. Звернути особливу увагу на психолопчний аспект у шдвищенш квaлiфiкaцi! (методи подолання конфлжпв, роботи з великою аудитор1ею тощо).
8. Розробити на державному, регюнальному, шституцшному р1внях заходи стимулювання викладач!в вищо! школи, що займаються тдвищенням свое! педагопчно! квaлiфiкaцi!.
Таким чином, глобал!зац!йн! процеси та шформатизащя ставлять нов! вимоги до професшного зростання викладач!в. Програми тдвищення квaлiфiкaцi! викладач!в медичних шкш США створен! для ефективного реагування на щ вимоги. На загальнонащональному р!вт щею справою займаються професшш aсоцiaцi! та оргaнiзaцi!. Кр!м спещальних установ i агенцш, у бшьшост медичних шкш США юнують окрем! тдроздши, як! вадповдають за проведення курив тдвищення квaлiфiкaцi! професорсько-викладацького складу. Вони можуть мати вигляд окремих ввддЫв (наприклад, Академ!я медичних педагопв) чи бути тдроздшами навчального або шшого ввддшу. Загалом д!яльтсть програм тдвищення квaлiфiкaцi! педагопв медичного профшю в США здшснюеться за такими напрямами: застосування технологш в освт, академ1чне лвдерство, розвиток професшно! комушкацп, розробка новишх методик ощнювання, подолання конфлжтних ситуацш, робота в полжультурному середовищ! тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Advanced Teaching Skills / Harvard Medical School. 2019. [Електронний ресурс] - Режим доступу:
https://cmeregistration.hms.harvard.edu/events/advanced-teaching-skills/event-summary-
61975b435857420d9a815b86129ce1c9.aspx?RefID=cmecatalog.
_rEHE3A nEAAroriHHOI ^YMKH TA OCBITHI CHCTEMH 3A PYEE^EM_
2. Faculty Development / Academy of medical educators. University of Colorado School of Medicine. 2019. [EneKTpoHHHH pecypc] - PexHM flocTyny: http://www.ucdenver.edu/ACADEMICS/COLLEGES/MEDICALSCHOOL/EDUCATION/ACADEMY/ FACULTYDEVELOPMENT/Pages/default.aspx.
3. General Teaching / UCSF Continual Professional Learning. 2019. [EneKTpoHHHH pecypc] - PexHM flocTyny: https://wiki.library.ucsf.edu/display/UCPLS/General+Teaching.
4. Mandell R. D. The Professor Game. What Really Goes on in the Multi Billion Dollar Education Industry / R. D. Mandell. - New York: Doubleday, 1977. - 275 p.
5. Residents and Fellows as Medical Educators Elective / Academy of medical educators, University of Colorado School of Medicine. - 2019. [EneKTpoHHHH pecypc] - PexHM flocTyny: http://www.ucdenver.edu/
academics/colleges/medicalschool/education/academy/edelective/Pages/edelective.aspx.
REFERENCES
1. Advanced Teaching Skills / Harvard Medical School, 2019. URL: https://cmeregistration.hms.harvard.edu/events/advanced-teaching-skills/event-summary-61975b435857420d9a815b86129ce1c9.aspx?RefID=cmecatalog.
2. Faculty Development / Academy of medical educators. University of Colorado School of Medicine, 2019. URL:
http://www.ucdenver.edu/ACADEMICS/COLLEGES/MEDICALSCHOOL/EDUCATION/ACADEMY/ FACULTYDEVELOPMENT/Pages/default.aspx.
3. General Teaching / UCSF Continual Professional Learning, 2019. URL: https://wiki.library.ucsf.edu/display/UCPLS/General+Teaching.
4. Mandell R. D. The Professor Game. What Really Goes on in the Multi Billion Dollar Education Industry. New York: Doubleday, 1977. 275 p.
5. Residents and Fellows as Medical Educators Elective / Academy of medical educators, University of Colorado School of Medicine, 2019. URL: http://www.ucdenver.edu/academics/colleges/medicalschool/education/academy/edelective/Pages/edelecti ve.aspx.
Cmammn Hadiuwaa epedaKyirn 21.03.2019p.
Y^K 378.633.848:37.014.53
DOI 10.25128/2415-3605.19.1.6
NATALIIA ZHORNIAK
ORCID.ORG:0000-0001-9225-235X nataliazhorniak@gmail .com Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Lviv Polytechnic National University 12 Stepan Bandera Str., Lviv, Ukraine
DEVELOPENT AND IMPLEMENTATION GUIDELINES FOR PROFESSIONAL TRAINING OF INDIGENOUS PEOPLES IN CANADA
The article considers the key aspects of the development and implementation of vocational training programs for indigenous people in Canada, describes the specifics of indigenous professional activity, defines the concept of "indigenous peoples". Given the complex historical relationship between European emigrants and indigenous people, the issue of socialization of this stratum is given special attention. The main obstacles encountered in the path of indigenous people to obtaining vocational training, namely historical, social, geographic, demographic, cultural and individual, were studied. Cultural relevance is often used in schools only as an instrument of dominant ideologies, which promotes understanding of what it means to be a successful member of society. Of course, European standards became the criteria for success. And, despite all their importance, they, instead of having a positive impact on the development of education and community, were the usual mechanisms for the introduction of dominant concepts. Worldwide learning is basically the responsibility of the state. A universal goal ofproviding basic education is still at the stage of discussing how to effectively use local knowledge to support the priorities of the local community. The strategic directions of the development of the education of the indigenous inhabitants, in particular, the program of access, the provision of communication for the community, the control of the indigenous people over their own education, the
