CC BY
11
Флыс И.М., Пылыпчак З.И. Теневая экономика и экономическая преступность: Украинские реалии, тенденции, проблемы и правовые механизмы влияния
Частично проанализирована информация правоохранительных органов за 19952010 гг. относительно состояния преступности в экономической сфере и ее влияние на такие существенные направления государственной деятельности, как конституционность, экономика, правовая и национальная безопасность страны.
Ключевые слова: теневая экономика, коррупция, организованная преступность, легализация (отмывание) прибыли, конфликт интересов.
Flys I.M., Pylypchak Z.I. Shady economy and economic crimes: Ukrainian realities, trends, problems and legal means of influence...
The article partly analyzes the data provided by the law enforcements, institutions during 1995-2010 concerning the crime rate in the economic field of Ukrainian and its influence upon such important branches of the state activity as Constitutional, economical, law and national security.
Keywords: shady economy, corruption, organized crime, legalization (laundring) of revenues, conflict of interests.
УДК 338.532.42 Доц. Л.О. Шкварчук, д-р екон. наук -
НУ "Львiвська nолiтехнiка "
СИСТЕМА ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАН1В ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Ц1Н НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ
Проведено дослщження форм взаемоди суб'екпв державного регулювання цш на продовольчому ринку, визначено !х особливу форму шдпорядкування та сшвпра-щ у реалiзацil завдань гарантування цшово! стабшьностг Визначено основш напрям-ки змши форм оргашзаци та методiв реалiзацil повноважень мюцевих оргашв самов-рядування на продовольчому ринку.
Ключовг слова: суб'ект регулювання цш, повноваження оргашв регулювання, функци оргашв самоврядування.
Постановка проблеми. В основ! розвитку продовольчого ринку ле-жить певний цшовий мехашзм, який об'ективно визначае форму, динам1ку та напрямок розвитку ринку. Такий мехашзм формуеться як необхщно-доцшьна сукупшсть дш основних суб'екпв ринку: покупщв та продавщв. Вщносна розр1зненють дш споживач1в продукцп на продовольчому ринку, як через об'ективш обставини не можуть бути единим шститутом 1, вщповщно, дикту-вати вимоги щодо оптимальних цш, спонукае до залучення до процесу розпо-д1лу продовольчо! продукцп додаткового учасника. Таким учасником е держава, на яку покладаеться виконання двох назагал суперечливих функцш: гарантування доступного р1вня цш на продовольч1 товари споживачам та забез-печення достатнього для розширеного вщтворення р1вня цш виробникам. Внутр1шня суперечшсть необхщних дш держави щодо регулювання цш на продовольчому ринку багато в чому визначае низьку результатившсть такого регулювання. Одним 1з способ1в подолання зазначено! суперечносп е форму -вання вщповщно! структури суб'екта регулювання цш, якш властива адап-тившсть, гнучюсть та трансформативнють у прийнятп р1шень.
Проблеми формування системи ефективного регулювання цiн на про-довольчому ринку були об'ектом дослiдження вiтчизняних та зарубiжних вчених, зокрема: Ю.Д. Бшика, П.1. Гайдуцького, М.Я. Дем'яненка, В.М. Оне-гшо!, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, О.Г. Шпикуляка, О.М. Шпичака. Проте, завдання пошуку ефективних форм розмежування повноважень суб'екпв державного регулювання щн, узгодженостi !х дiй та функцш залишаеться не ви-ршеним, що на практицi проявляеться у частш змiнi методiв регулювання, форм контролю за щноутворенням, ^ як наслщок, значними цiновими коли-ваннями на продовольчому ринку.
Метою роботи е дослщження способiв узгодженостi дiй та функцш ор-ганiв державного регулювання щн на продовольчому ринку, що сприятиме до-сягненню узгодженостi штерешв суб'ектiв виробничо-розподiльчих вiдносин.
Вклад основного матер1алу. Рiшення щодо регулювання щн проходить етапи узгодженостi (трансляцп) за усiма рiвнями продовольчого ринку. Для досягнення ефективно! роботи низки пов'язаних мiж собою елементiв, необхщним е формування вiдповiдного "транслятора", який би вдагравав роль координатора i формального бюрократичного пристрою, що здатен до-водити до кожного учасника продовольчого ринку шструкцп, нормативи, по-ложення тощо [1, с. 40]. Роль такого транслятора у системi регулювання щн на продовольчому ринку вдаграе суб'ект регулювання.
Назагал суб'ектом регулювання цiн е сукупнiсть державних шститу-тiв, органiзацiй та управлшь, якi взаемодiють мiж собою функцюнально у вертикальному та горизонтальному напрямках i прямо чи побiчно беруть участь в прийнятп рiшення щодо застосування конкретних методiв регулювання щн. В Укра!ш система оргашв влади, як мають повноваження щодо регулювання щн, е досить розгалуженою. Тому виникае необхiднiсть окрес-лення оргашзацшно! структури суб'екта регулювання щн, тобто форми подь лу i кооперацп дiяльностi, у межах яко! здшснюеться процес регулювання з вщповщними функцiями, спрямованими на вирiшення поставлених завдань i поставлених цiлей.
Для зручносп дослiдження взаемозв'язкiв суб'ектiв регулювання щн !х можна об'еднати у три групи:
I р1вень - вищий орган законодавчо! влади: Верховна Рада Укра!ни, яка визначае законодавче поле мехашзму регулювання щн та параметри зов-тшнього та внутршнього середовища. До повноважень Верховно! Ради Укра!ни належить реал1защя економ1чних метод1в регулювання щн на продовольчому ринку, в частит формування податково! та експортно-1мпортно! полгтики, запровадження обов'язкового страхування врожаю, а також реал1защя метод1в прямого регулювання щн на продовольчому ринку, в частит визначення величини щново! субсидп виробниюв про-довольчо! продукцп;
II р1вень - вищий орган виконавчо! влади: Кабшет Мшстр1в Укра!ни та вщповщт мшстерства, яю визначають як параметри внутршнього середовища системи регулювання щн, так [ реал1защя заход1в державно! щ-ново! полгтики на загальнодержавному продовольчому ринку. До повноважень Кабшету Мшстр1в Укра!ни у сфер1 реал1заци економ1чних мето-
дiв мехашзму регулювання цiн на продовольчому ринку належить визна-чення напрямкiв та обсяпв здiйснення державних iнтервенцiйних та зас-тавних операцш, обсягiв експортних та iмпортних квот. Окрiм цього, Ка-бiнет мiнiстрiв Украïни повшстю забезпечуе реалiзацiю адмшстратив-них методiв регулювання цiн на загальнодержавному продовольчому ринку: встановлення мiнiмальних (максимальних) закутвельних, опто-во-вiдпускних та роздрiбних щн;
III рiвень - органи мiсцевоï виконавчоï влади, якi забезпечують реалiзацiю механiзму регулювання цiн на репональних продовольчих ринках. Пов-новаження щодо таких дш на регiональному ринку мають обласнi та Ки-ïвська i Севастопольська мiськi державнi адмшстрацп, а також виконав-чi комггети мiських рад.
Загалом iснуючу в Украш систему повноважень органiв окремих рiв-нiв суб'екта регулювання щн на продовольчому ринку можна вважати ращ-ональною, адже вона забезпечуе виконання стратепчних та тактичних цшей. Проте функцiï оперативного реагування на щнову ситуацiю на продовольчому ринку е недостатньо визначеними. Оскшьки ефективнють механiзму регулювання щн визначаеться тим, на скiльки швидко останнiй здатен стабЫзу-вати щнову ситуащю на продовольчому ринку, то очевидним е факт того, що повноваження щодо застосування адмшютративних методiв регулювання щн, якi мають негайну стабiлiзуючу дiю, повиннi бути покладеш на суб'ектiв регулювання третього рiвня. Саме такий пiдхiд реалiзовано в Украш.
Згiдно з Постановою Кабшету Мшс^в Украïни вiд 25 грудня 1996 р., № 1548 "Про встановлення повноважень оргашв виконавчоï влади та виконавчих оргашв мюцевих рад щодо регулювання щн (тарифiв)" зi змiнами та доповненнями, мiсцевi органи виконавчоï влади мають право встановлю-вати граничнi рiвнi торговельних нащнок на борошно, хлiб i хлiбобулочнi ви-роби, макароннi вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину i м'ясо птищ, ков-баснi вироби вареш, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олiю соняшнико-ву та яйця курячi не вище нiж 15 % без урахування витрат на транспортуван-ня зазначених товарiв у мiжмiському сполученнi та нормувати рентабель-нiсть виробництва борошна та хлiба. мiсцевi органи влади мають право також запроваджувати обов'язкове декларування змiни роздрiбних та оптово-вщпускних цiн на харчовi продукти [2].
Фактично, чинш нормативно-правовi акти дають змогу в межах окре-мого регюну здiйснювати регулювання лише роздрiбних цiн та оптових цiн торпвль При цьому дослiдження, проведенi нами, дають шдстави стверджу-вати, що обмеження величини торговельноï нацiнки як самостшний метод регулювання цiн на продовольчому ринку використовувати не доцшьно. З урахуванням цього, вважаемо, що органи мiсцевоï влади не мають реальноï можливосп вжиття заходiв щодо стабЫзацп цiн в межах окремого регюналь-ного продовольчого ринку. З шшого боку, динамiка цiн на продовольчому ринку не мае явно вираженоï регiональноï залежностi, тому недоцшьним е розширення повноважень органiв мiсцевоï влади у регулюваннi цiн.
Основними функщями мiсцевих органiв влади у сферi регулювання цiн на продовольчому ринку повинш бути iнформацiйна функщя та функцiï
планування. Суть шформацшно! функцп полягае у збор^ переробцi та наданнi шформацп ушм суб'ектам продовольчого ринку (продавцям, покупцям та суб'ектам регулювання вищих рiвнiв) щодо основних кон'юнктурних характеристик та прогнозування 1х змiни. Такий тдхад зумовлений вимогами сучас-ного шформацшного суспшьства, в якому володшня достовiрною та точною iнформацiею розглядаеться як один iз головних факторiв прибутково1 дiяль-ностi суб'екта ринку. З шформацшною функцiею тiсно пов'язана функщя планування, яка передбачае формування бази орiентовних показникiв розвитку продовольчого ринку в регiональному та загальнонацюнальному масштабi.
На необхiднiсть активiзацп функцп планування в сучаснiй державнш полiтицi управлiння вказуе, зокрема Б.Я. Панасюк, який зазначае, що вико-ристання неповною мiрою набуткiв прогнозування i планування призводить до хаотичних економiчних, фiнансових та соцiальних процешв [3, с. 16]. Ре-алiзацiя функцп планування повинна здiйснюватись через розроблення прог-рами розвитку продовольчого ринку регюну з чiтким визначенням обсягу потреби регiону у виробницв сшьськогосподарсько! продукцп та харчових продукпв. Для формування вщповщно! програми необхщним е rрунтовнi дослiдження наявного стану забезпечення населення регюну окремими видами продовольчо! продукцп, визначення перспектив змiни обсягiв споживання iз врахуванням демографiчних й соцiальних чинникiв та штерполящя отри-маних результатiв на фактичш данi щодо обсягiв самозабезпечення регюну продовольчою продукщею.
Теоретично аналопчш програми розвитку е складовим елементом програм соцiально-економiчного розвитку кра1ни та регюшв. Проте шформа-цiя, вмщена в них, е надто загальною i не дае практично1 можливост суб'ектам продовольчого ринку визначати перспективи свое1 дiяльностi та напрямки тдтримки виробництва того чи iншого виду продовольчо! продукци. Особливо актуальною е ця проблема як для господарств населення, так й для фермерських господарств, яю довшьно визначають напрямки свое! дiяль-носп, чим найчастше зумовлюють товарнi, а, вщповщно, й цiновi, збурення на продовольчому ринку.
Для формування передумов рацюнально! поведiнки суб'ектiв та забезпечення стабшьного розвитку продовольчого ринку необхщним е забезпечення кожного з них повною та симетричною шформащею: фактичною, прог-ностичною та аналогичною. Проблема реалiзацil цього завдання полягае як у труднощах збирання шформацп, так i в 1! розповсюдженш. Пов'язано це, на-самперед, з тим, що на ушх рiвнях продовольчого ринку функцiонують суб'екти, яю не формують й не подають звггаосп. Як наслiдок, продовольчий ринок Укра!ни е ринком з асиметричною шформащею. За таких умов ефек-тивно працювати можуть лише суб'екти, яю мають фiнансовi можливостi щодо самостшного дослiдження мiсткостi ринку, рiвня конкуренцп та цiнових перепадiв на ньому. При цьому витрати на таю дослщження перекладаються на споживачiв продукцп шляхом пiдвищення 11 щни. Решта учасникiв, не ма-ючи належно! шформацп, дiють шту!тивно, закладаючи цим самим основу дестабшзаци ринку.
Висновки. Виршенш проблеми потребуе внесення змiн у повнова-ження органiв мiсцевого самоуправлшня через перекладання на них обов'яз-ку збирання iнформацiï про дiяльнiсть усiх суб'ектiв продовольчого ринку, незалежно вiд форм ïх органiзацiï, частки ринку, частоти здшснення операцш. за таких умов шдвищуеться прогнозованють стану продовольчого ринку та ефективнють регулювання щн.
Реалiзацiя зазначених функцш суб'ектом регулювання щн здшснюеть-ся у взаемодп iз державними установами та громадськими органiзацiями, якi у свош сукупностi формують допомiжний елемент суб'екта регулювання. До цiеï групи, насамперед, вiдносять суб'екти, якi забезпечують збiр та передачу iнформацiï про стан об'екта регулювання та середовища його функщонуван-ня. У свош сукупност така iнформацiя називаеться базою вхвдних даних про-цесу регулювання щн. Ïï формують вiдповiднi органи державного спостере-ження i контролю за щнами та кон'юнктурою продовольчого ринку.
Для прийняття ршення про регулювання щн використовують внут-ршню iнформацiю рiзних державних органiв. Зокрема Мiнiстерство аграрноï полiтики та продовольства готуе та подае Кабшету мшгс^в Украши шфор-мацiю про обсяги виробництва основних видiв сiльськогосподарськоï про-дукцiï та прогнози на майбутнш врожай, що е базою для прийняття ршення про мiнiмальнi та максимальш закупiвельнi цiни на об'екти державного щно-вого регулювання, про здшснення штервенцшних та заставних операцш, про визначення обсягу експортних квот. для шдвищення ефективностi регулювання щн на продовольчому ринку Украши важливо, щоб цю iнформацiю бу-ло доведено до всiх суб'екпв продовольчого ринку.
Наявнiсть об'ективноï шформацп про прогнознi показники розвитку ринку е умовою прийняття виробниками обгрунтованих ршень щодо наро-щення обсягу виробництва, асортиментноï та цiновоï полиики. Вважаемо, що такi даннi повинш бути офiцiйно репрезентованi державними органами влади щороку на початку календарного року. Така практика шдтверджена досвщом багатьох краïн свiту. Зокрема, у США щороку у перших числах шчня публь кують офiцiйний зви про очiкуваний врожай. Така шформащя дае змогу кожному виробнику сформувати власнi виробничi програми, а сшьськогоспо-дарським товаровиробникам скоригувати плани весняно-пошвних робiт. Такi iнформацiйнi заходи знижують ризик товарноï, а, вiдповiдно, й цiновоï деста-бiлiзацiï продовольчого ринку
Вихщна iнформацiя про стан об'екта регулювання е важливою для прийняття ршення щодо застосування методу регулювання, який е найбiльш адекватним в цих умовах. Тому вимогою до вихiдноï шформацп е оператив-нють надходження, комплекснiсть охоплення, представницький характер та легюсть доступу. Не менш важливою для формування ефективного мехашзму регулювання щн на продовольчому ринку е шформащя щодо наслщюв застосування конкретних методiв регулювання. Сукупнють результуючих даних про стан об'екта регулювання та факторiв його середовища, що отримаш пiсля запровадження вщповщних методiв регулювання, формують вихщну
шформащю мехашзму регулювання цiн. Джерела отримання вихщно! шфор-мацп аналогiчнi до попередньо1.
Зiставлення даних вхщно1 та вихщно! шформацп дае змогу встанови-ти зворотний зв'язок у CTcreMi державного регулювання цш на продовольчо-му ринку, що дае змогу вимiряти i оцiнити наслiдки регулювання.
Л1тература
1. Владимирова Т. А. Формирование гибких цен и тарифов в интегрированных экономических системах / Т.А. Владимирова, В.Г. Соколов. - Новосибирск : Изд-во Сибирского ин-та финансов и банковского дела, 2009. - 110 с.
2. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 25 грудня 1996 р., № 1548 "Про встанов-лення повноважень оргашв виконавчо! влади та виконавчих органiв мюцевих рад щодо регулювання цш (тарифiв)" 3i змiнами та доповненнями.
3. Панасюк Б.Я. Державне управлшня в умовах ринкових вiдносин / Б.Я. Панасюк // Економiчний часопис - ХХ1 : наук.-аналiт. журнал. - 2010. - № 3-4. - С. 15-19.
Шкварчук Л А. Система полномочий органов государственного регулирования цен на продовольственном рынке
Проведено исследование форм взаимодействия субъектов государственного регулирования цен на продовольственном рынке, определена их особенная форма подчинения и сотрудничества в реализации заданий гарантирования ценовой стабильности. Определены основные направления изменения форм организации и методов реализации полномочий местных органов самоуправления на продовольственном рынке.
Ключевые слова: субъект регулирования цен, полномочия органов регулирования, функции органов самоуправления.
Shkvarchuk L.O. The System of plenary powers of government prices adjusting at the food market
In the article research the forms of co-operation of organs of government prices adjusting at the food market, certain them the form of submission and collaboration in realization of tasks of guaranteeing the price stability. The basic directions of change of forms organization and methods of realization the powers of local organs of self-government at the food market are determined.
Keywords: subject of prices adjusting; plenary powers of adjusting organs; functions of self-government organs.
УДК338.24:658.152 Доц. Н.О. Шпак, д-р екон. наук;
асптр. Н.Г. Дулиба - НУ "Львiвська полimехнiка "
СУТН1СТЬ ТА СКЛАДОВ1 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИЕМСТВОМ
Розкрито сутшсть поняття шформацшного забезпечення як прюритетно! скла-дово! управлшсько! дiяльностi тдприемства, насичення яюсною та актуальною ш-формащею. Проаналiзовано складовi та наведено рiзноплановi тдходи до його тлу-мачення, використання в процес виробничо-господарсько! дiяльностi методiв та шструменпв шформацшного забезпечення.
Ключовг слова: шформащя, шформацшш ресурси, шформацшне забезпечення.
Постановка проблеми. Завданням системи управлшня кожного тдприемства е покращення результата його д1яльност1 внаслщок економп ре-суршв та вибору найбшьш ефективних метод1в координування виробничих
