CC BY
14
УДК 378
DOI 10.25128/2415-3605.20.03
Н1НА ЖУРАВСЬКА
orcid.org: 0000-0001-8393-0841 [email protected] доктор педагопчних наук, професор Нацiональний унiверситет бюресурав i природокористування Украши вул. Геро!в Оброни, 15, м. Кив
СИСТЕМА П1ДВИЩЕННЯ КВАЛ1Ф1КАЦ11 ВИКЛАДАЧ1В АГРАРНИХ ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ У Н1ДЕРЛАНДАХ: УПРАВЛ1ННЯ ОСВ1ТОЮ
Проаналгзовано систему тдвищення квалiфiкацii викладачiв аграрних дисциnлiн у закладах вищо'1 освiти Нiдерландiв. Встановлено, що пiдвищення квстфжацп викладачiв аграрних дисциплiн у закладах вищо'i освiти цШ крати розвиваеться у напрямах пiдвищення фахових та педагогiчних компетентностей. Акцентовано увагу на управлiннi аграрною освiтою: ви щою аграрною освiтою Нiдерландiв, як i у Франци, откуеться мтктерство альського господарства. Визначено компетентностi викладачiв аграрних дисциплт у закладах вищо'1' освiти Нiдерландiв вiдповiдно до европейських освiтнiх стандартiв: володiння навиками письмово' i усно' комуткацп; розумiння основ математики i природничих наук; володiння навиками роботи з iнформацiйних технологт; критичне мислення; потреба в безперервнш освiтi; умiння працювати в малих групах; творчкть та iнiцiативнiсть, само дисциплiнованiсть, здатнкть до постшно' роботи, що вимагае значних зусиль, i здатнiсть отримувати задоволення вiд роботи в умовах здорово' конкуренцп; культура сприйнятливостi, зокрема i на мiжнародному рiвнi; орiентованiсть на результат, здатнкть ухвалювати самостiйнi рiшення. Показано, що професшт стандарти пiдготовки викладачiв у Шдерландах визначаються на рiвнi аграрних закладiв вищо' освiти, мiнiстерства сшьського господарства, затверджуються мiнiстерством освiти i науки та базуються на стандартах бакалавра чи магктра вiдповiдно'i галузi, зокрема, Школа дипломованого фахiвця со^альних i поведткових наук унiверситету Утрехт встановила на магiстерськi програми однорiдний формат академiчних вимог як для свiтових программ MSc.
Ключовi слова: тдвищення квалiфiкацi'i, вища аграрна школа, викладач, Шдерланди.
НИНА ЖУРАВСКАЯ
доктор педагогических наук, профессор Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины ул. Героев Обороны, 15, г. Киев
СИСТЕМА ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ АГРАРНЫХ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ В НИДЕРЛАНДАХ: УПРАВЛЕНИЕ ОБРАЗОВАНИЕМ
Проанализирована система повышения квалификации преподавателей аграрных дисциплин в учреждениях высшего образования Нидерландов. Установлено, что повышение квалификации преподавателей аграрных дисциплин в учреждениях высшего образования этой страны развивается в направлениях повышения профессиональных и педагогических компетенций. Акцентировано внимание на управлении аграрным образованием: высшим аграрным образованием Нидерландов, как и во Франции, занимается министерство сельского хозяйства. Выделено компетентности преподавателей аграрных дисциплин в учреждениях высшего образования Нидерландов в соответствии с европейскими образовательными стандартами: владение навыками письменной и устной коммуникации; понимание основ математики и естественных наук; владение навыками работы в области информационных технологий; критическое мышление; потребность в непрерывном образовании; умение работать в малых группах; творчество и инициативность, само дисциплинированность, способность к постоянной работе, что требует значительных усилий, и способность получать удовольствие от работы в условиях здоровой конкуренции; культура восприимчивости, в том числе и на международном уровне; ориентированность на результат, способность принимать самостоятельные решения. Показано, что профессиональные стандарты подготовки преподавателей в Нидерландах определяются на уровне аграрных высших учебных заведений, министерства сельского хозяйства, утверждаются
министерством образования и науки и базируются на стандартах бакалавра или магистра соответствующей отрасли, в частности, Школа дипломированного специалиста социальных и поведенческих наук университета Утрехт установвила на магистерские программы однородный формат академических требований как для мировых программ MSc.
Ключевые слова: повышение квалификации, высшая аграрная школа, преподаватель, Нидерланды.
NINA ZHURAVSKA
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
15 Heroiv Oborony Str., Kyiv
SYSTEM OF DEVELOPMENT OF TEACHERS" QUALIFICATION OF AGRICULTURAL INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION IN THE NETHERLANDS: MANAGEMENT OF EDUCATION
The article deals with the system of development of teachers' qualification of agricultural institutions of high edbcation in the Netherlans. The replenishment of teaching staff in the Netherlands is characterized by a significant rejuvenation of their staff as many university graduates having received the necessary pedagogical training moved to teaching in higher education in the late 90's of XX century and the beginning of the XXI century. The purpose of the article is learning the features ofprofessional teachers" development of agricultural higher educational institutions in the Netherlands. The study is conducted using systematic and comparative approaches, using general scientific methods: analysis, synthesis, comparison, induction and deduction, as well as a descriptive method. The author highlights that the work of the Agrarian Center of the Wageningen Agrarian University (Netherlands) on the basis of a competency-based approach to the training of specialists is funded by the government, and further training for foreign specialists are paid. Emphasis is placed on the management of agricultural higher education institutions: Higher agricultural education in the Netherlands, as in France, is supervised by the Ministry of Agriculture. Professional Standards for the training of teachers of agricultural disciplines in the Netherlands are defined at the level of higher education institutions, the Ministry of Agriculture, approved by the Ministry of Education and Science and based on bachelor's or master's standards in the relevant field.Tthere is an opinion in European pedagogy that to create a system of professional development of teachers of higher education they need to have the development of: methodologies, theories and practices of harmonization of components of educational standards at different levels as a factor in improving education and personal development; methods of coordination of curricula in order to ensure continuity and unity of requirements for the content of educational programmes at different levels; comprehensive assessment of the quality of education, which ensures the continuity of requirements for the quality of professional pedagogical education at different stages; educational technologies that provide guaranteed quality of training in various areas at all stages; unified system of humanitarian training at different levels, etc. Thus, the system of professional development of teachers of agricultural disciplines in higher education institutions in the Netherlands can be characterized as two-component: professional-pedagogical and scientific-subject (research). Recent research has shown that coordinated systematic researches and activities in the field of teacher training and professional development are of paramount importance, in particular, cooperation between researchers at the international level and the exchange of research results. The author considers that professional development of teachers in agricultural institutions of higher education is the socio-cultural phenomenon, which is an autonomous whole, and an open pedagogical system.
Keywords: advanced training, higher agricultural school, teacher, Netherlands.
У Щцерландах 14 ушверситеив, Í3 яких 10 класичних, що пропонують освпу за вшма академiчними спещальностями, два техшчних, один аграрний i один вщкритий, що веде програми дистанцшного i заочного навчання. Сшьськогосподарську освггу з наданням ступешв бакалавра та мапстра, доктора науки студенти отримують у Вагеншгенському аграрному ушверситет^ 3 ушверситетських школах та 50 ушверситетах професшно! освгш (Hogescholen), яю мають школи, шститути, групи (факультети), вщдши (кафедри).
ОкремГ аспекти захщноевропейсько! системи освгш вивчали впчизняш i зарубГжш вчеш: А. Вихрущ, В. Луговий, В. Майборода, В. Манько, С. Ншолаенко, О. Романовський (реформування освгш в Сврош); К. Корсак, В. Шинкарук, Г. Щокш (европейсью квалГфшаци i дипломи); Н. Лавриченко, С. Ящук (европейська педагопка сощатазаци); М. Дебiч, О. Матвiенко (стратепя розвитку освгш у кра!нах Свропейського Союзу); С. Гончаренко, О. Коваленко, С. Кубщький, Н. Ничкало, О. Сухомлинська (професшна освгга Свропи); Л. Пуховська (модель тдготовки викладачiв на ЗаходО; А. Сбруева (тенденци реформування
освгги розвинених англомовних краш) та ш.; Т.-Л. Ланс, Д-А. Б'еманс, М. Мулдер (вища агарна освна Нiдерландiв) та iн.
Метою статт е вивчення особливостей пiдвищення квалiфiкацiï викладачiв аграрних закладiв вищоï освiти Щцерландах.
В останнiх цослiцженнях европейських учених зазначено, що для Нiцерланцiв i Бельгiï характернi цостатньо загальнi етапи соцiально-економiчного розвитку, на вiцмiну вщ iнших краïн початкового етапу захщноевропейсь^' iнтеграцiï - Францiï, Нiмеччини, 1талп, Люксембургу. У цругiй половинi XIX ст. Щцерланди i Бельгiя пережили епоху класично1' iнцустрiалiзацiï. У другш половинi 70-х рокiв XX ст. кейнсГанська модель перестала бути актуальною. Масове виробництво стандартизовано!' продукцп, назване «фордизмом», змшилося гнучким виробництвом, заснованим на правилi «економи на сферi дИ^» [4, 333-339]. Змiнилися оргашзащя трудового процесу, а отже, i система тдготовки: студентам призначено задовольняти потреби вторинного ринку пращ. Ниш в основi моделi провщного консультанта Асощацп унiверситетiв Нiцерланцiв (VSNU) А. I. Vroeijenstijn лежить iцея подолу всiеï цiяльностi унiверситету на три основш бiзнес-процеси: освiтня цiяльнiсть; науковi цослiцження; послуги, пропонованi суспiльству [6, с. 29-31].
Варто погодитися з европейськими вченими, що модель системи освгги Нидерландов схематично можна представити так: у 12 роюв дитина обирае (за результатами тесту) навчальний заклад одного з чотирьох титв. Основних потоюв два: по-перше, академiчна, доушверситетська освiта, по-друге, загальна середня i професшна освна. Пюля чотирьох роюв цопрофесiйно-технiчноï тдготовки (V MBO) можна здобути середню професiйно-технiчну освпу (МВО). Основна середня освiта (5 роюв) i цоунiверситетська освiта (6 роюв) розрахованi, вщповщно, на вступниюв до вищих професiйних шкш i ушверстелв. Випускник цоунiверситетськоï школи може вибрати вищу професiйну освпу, але людина з основною середньою освною не може вступити до ушверситету. Другий сегмент вищоï освни Нидерландов складають професiйнi школи (Hogescholen). Ус студенти тсля закiнчення чотирирГчного навчання одержують стутнь бакалавра [1, с. 8]. Як правило, щоб бути зарахованим до шститупв мiжнароцноï освгга за програмами пiцвищення квалiфiкацiï i мапстерськими програмами поглибленого навчання (Advanced Master Programmes), претенденту необхiцно мати диплом про вищу освпу i декшька роюв практичного досвщу роботи [5, с.73-89].
Навчальний шститут Stoas Вагенiнгенського аграрного унiверситету: освння програма навчання бакалаврiв ¡з отриманням диплома мапстра ¡з освни з напрямГв: агрономiя, економiка, ветеринарГя, мехашзащя; посади: викладачГ коледжГв; умови прийому: на основГ ступеня бакалавра ¡з галузевоï освни; термш навчання: три роки; умови навчання: онлайновГ курси та «живе» спшкування в ауциторiï за шдивщуальним графшом на планових сесГях. Утрехтський ушверситет, Факультет сощальних наук, Школа сощальних i поведонкових наук пропонуе навчання мапстрГв в астрантург докторантурГ за напрямами агрономГя, економша, ветеринарГя; посади: викладачГ закладов вищоï освни; умови прийому: на основГ мапстерського ступеню ¡з галузевоï освни; у докторантуру - на основГ ступеню доктора фiлософiï з освни; термш навчання: два роки у астрантург 4-6 роюв - у докторантура умови навчання: освння програма астрантури «Освнш науки: навчання у сшвпращ» [10, с. 5-9]. Вщкритий ушверситет, Центр експертизи освншх технологш (ОТЕС) з напряму економша; посади: викладачГ закладов вищоï освни; умови прийому: на основГ мапстерського ступеню ¡з галузевоï освни термш навчання: один рш; умови навчання: Програма «АктивГзащя навчання» [7, с. 12].
Отож, кожен студент одержуе диплом докторанта, який видаеться тсля 4 роюв денного навчання, i тсля 5 роюв - у сферГ iнженерноï справи, природничих наук i сшьського господарства. Основна вимога - дипломна робота тд науковим керГвництвом професора ушверситету. Для отримання наступного наукового ступеня (доктора) студент пише дисертащю, одержуючи стутнь, еквГвалентний ступеню PhD у Великш Британп. Диплом доктора еквГвалентний диплому мапстра в англосаксонськой системГ вищоï освни [8, с. 28].
Встановлено, що науковГ роботи аграрного центру Вагеншгенського аграрного ушверситету на основГ компетентшсного тдходу навчання фахГвщв фшансуються урядом краши, стажування зарубГжних фахГвщв оплачуються вищою аграрною освною Нидерландов, як i у Францп [4, с. 333-339], откуеться мшстерство сшьського господарства. Ушверситети Нидерландов перебудовуються, пристосовуються до лопки ринку, починають функщонувати в режимГ корпорацш, виконання сощальних завдань вщходить на другий план. У Нидерландах
виникнення нових ЗВО - це швидше наслгдок лгбералгзаци вищо! освiти, що почалася в кгнцг 90-х рокгв XX ст., «щеплення» логiки ринку системи держзамовлення. Отож на iнтернацiоналiзацiю [3, с. 13-17] система вищо! освгти у Нiдерландах вiдповiла розвитком мiжнародного сектора, що iснуe паралельно i3 сегментами нацюнально! освiти.
Як показали останнг дослiдження, поповнення викладацьких кадрiв у Нiдерландах в кшщ 90-х рокгв XX ст. характеризувалося значним омолодженням !х складу, оскгльки багато випускникiв унiверситетiв, одержавши необхгдну педагогiчну пiдготовку, переходили на викладацьку роботу у ЗВО. Ще iз середини 80-х рокiв в оргашзацшнш структурi бiльшостi унiверситетiв почали здгйснюватися деякi перетворення, пов'язанi, зокрема, iз створенням науково-дослiдних iнститутiв при факультетах, у яких була зосереджена основна частина наукових дослгджень, що проводяться по вгддгленнях i до тепер [8, с. 9-10]. Варто вгдзначити, що парадокс полягае у тому, що ниш управлгння системою вищо! освгги [1, с. 8] у Нгдерландах набагато лгберальнгше, нгж у Великгй Британп - батькгвщиш где! ушверситетсько! автономп.
Ниш у Нгдерландах помгтнг можливг катастрофгчш наслгдки зроблених крокгв. Модель, що гсторично сформувалася в логгцг держзамовлення, мала низку переваг. Ниш гз лгбералгзацгею управлгння й автономгзацгею ЗВО вона втрачае сво! функци гнструмента соцгально! полгтики. Тож уряд Нгдерландгв мае достатньо могутнг важелг впливу для регулювання г координацг! дгяльностг вищо! школи на державному ргвнг г разом гз мгнгстерством освгти г науки бере активну участь у розробцг г здгйсненнг нацгонально! полгтики у галузг вищо! освгти. Державний бюджет слугуе основним джерелом фгнансування вищо! школи. Уряд кра!ни майже повнгстю (майже на 90 %) субсидуе всг три типи ЗВО: унгверситети, вищг професгйнг школи г Вгдкритий унгверситет. Решта (близько 10 %) витрат ЗВО покриваеться за рахунок фгнансування зовнгшнгми органгзацгями науково-дослгдних проектгв, оплати послуг, що надаються суспгльству, й гнших джерел. Подальша штегращя г спгвпраця мгж дослгдженням г освгтою - напрям у новгй стратегг! соцгально! групи наук навчально-дослгдного центру Вагеншгенського аграрного унгверситету (Strategy Social Sciences Group Wageningen UR) на 2007-2010 роки [9, с. 23-35].
Як справедливо вказують нгдерландськг вченг, чинники отримання знань - це «комбгнацгя апаратних засобгв ЕОМ, програмного забезпечення й гнтелекту в результат сшвпращ мгж, головним чином, гетерогенними сторонами в межах гнфраструктури знань, яка веде до ефективних внескгв у знання з економгки» [7, с. 18]). На !хню думку, цг заходи можна класифгкувати за процесами отримання знань, якг домгнують у межах таких заходгв. Ученг видгляють три типи процесгв гз отримання знань: створення «банку», обгг г передача (перемгщення) (В. Беузе, В. Герлггс, К. Куппер, В. Ланс та гн. [9, с. 23-35]):
1. Створення «банку» знань: дослгдження цглей г ргшень питань, що мають вгдношення до переоргентацп в гснуючгй рутинг, принципах, нормах г цгнностях. Це творчий процес у динамгчному соцгальному навколишньому середовищг, в якому проблеми характеризуються високим ргвнем складностг. Результат створення «банку» - подгл думки щодо розумгння деяко! проблеми.
2. Обгг знань: подгл теоретичного г практичного знання в дгалоговому процесг мгж, головним чином, гетерогенними сторонами. Обговорення г пгзнання один одного - важливг аспекти процесгв обггу. Це часто стосуеться гнтеграцг! щодо неявного знання [2, с. 3-9], наприклад, одержаного через досвгд, та чгтких знань, наприклад, розумгння науково! новизни.
3. Передача (перемгщення) знань: передача явного чи шифрованого знання вгд вгдправника до приймача. Це часто лгнгйний процес, у якому важливо звернутися належним чином до цгльово! групи так, щоб вони гнтерпретували одержану гнформацгю правильно. Передача знань пгд загрозою, головним чином, тодг, коли е чгткгшг ргшення проблеми. Знання може виконувати роль модернгзацг! ргвня цгльових груп, оптимгзацг! гснуючо! рутини або широкого розповсюдження шформацп. ICT виконуе важливу роль у процесг передачг знань [6, с. 4-10]. Отже, цг три заходи отримання педагоггчних знань викладачами-аграрниками, на думку голландських учених, повиннг бути вгдмгченг схематично: вгд (1) - створення «банку» знань через (2) - обгг та (3) - передачу (перемгщення), ведучи до новизни.
Як справедливо вказуе М. Малдер (Вагенгнгенський аграрний унгверситет), у складг пгслядипломно! педагоггчно! освгти, яка основана на компетентнгсному пгдходг до навчання, е сощальш (дидактико-педагоггчнг) знання: «зелена освгта як гнструмент полгтики; освгтнгй сектор, пов'язаний зг змгстом освгтньо! полгтики новизни; 5 напрямгв дгяльностг управлгння людськими ресурсами (HRM) г розвиток людських ресурсгв (HRD), освгта, мгжнародний розвиток г удосконалення процесгв навчання» [11, с. 137-167]. Варто вказати, що П. Сгмонс,
представник мшютерства сiльського господарства, природи та якосп продовольства Нiдерландiв, порiвнюe шслядипломну педагогiчну освiту з галузевою дидактикою навчання: «Студенти мають бiльше вщповщальносп у процесi навчання згiдно 1'х власними iнтересами i соцiальним конструктивiзмом щодо розвитку компетентностi, включаючи визнання набутих компетентностей й оцiнку на основi компетентностi, яка базуеться бшьше на розумiннi освнньо1 науки, шж на пов'язанiй iз змiстом новизш науки» [7, с. 13].
Улм, варто погодитися з ученими Нщерлащщв (М. МакКлелленд, Р. Салден), як вiдзначають пiслядипломну педагогiчну освiту як освпу на основi «професшно1 практики; штеграцп навчального плану; критерiю компетентности штеграцп знань, навикiв i вщносин мiж викладачами i студентами; особисто! вiдповiдальностi за розвиток компетентностi i пiдприемницького навчання» [5, с. 73-89].
Ц ж дослiдники вiдзначають, що тслядипломна освiта [1, с. 12] служить мостом мiж освiтньою наукою i практикою, особливо в освншх програмах розвитку комплексу агропродовольства: зелена освна на основi компетентностi.
Отже, система тдвищення квалiфiкацil викладачiв аграрних дисциплш у ЗВО у Щцерландах може бути охарактеризована як двокомпонентна: професшно-педагопчна i науково-предметна (дослiдна). Первинне значення мають координоваш систематичнi дослщження i заходи в галузi тдготовки i професiйного вдосконалення педагогiв, зокрема, сшвробнництво мiж дослiдниками на мiжнародному рiвнi та обмiн результатами дослщження.
Щдвищення квалiфiкацil викладачiв у аграрних ЗВО нами розглядаеться як соцюкультурний феномен, що е автономною цшсшстю, вщкритою педагогiчною системою, яка мае свою внутршню органiзацiю i послщовно здiйснюе реалiзацiю покладених на нього функцш; як нацiональна система тдготовки педагопчних кадрiв для аграрних ЗВО, яка е синтезом рiзних (за метою, структурою, змютом) моделей та систем тдготовки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Журавська Н. С. Оргашзащя самостшно1 роботи студенпв с1льгосптехн1кум1в (на матер1алах предмепв агроном1чного циклу) / Н. С. Журавська. - К.: НАУ, 1995. - 24 с.
2. Кубщький С. О. Деяш аспекти оцшки якосп пщготовки конкурентоспроможного фах1вця в Укра1т та за И межами / С. О. Кубщький. К.: НМЦ. 2011. - Вип. 27. - С. 3-9.
3. Шинкарук В. Гуманггарне сшвробггництво м1ж Украною та Грещею. Ддалог культур: Украша -Грещя: культурна политика ХХ1 ст. в европейськ1й ретроспектива Д1алог культур: Укра1на -
Грещя: матер1али VII м1жнар. наук.-практ. конф. (Кш'в, 21—23 вер. 2016 р.) / В. Шинкарук. - К., 2016. - С. 13-17.
4. Ящук С. Формування професшно-правово! компетентносп студент1в / С. Ящук // Науковий в1сник Нац1онального ун1верситету бюресурав i природокористування Укра!ни. Сер1я: Педагопка, психолог1я, ф1лософ1я. - 2016. - № 253. - С. 333-339.
5. Lans T. L. Work-related lifelong learning for entrepreneurs in the agri-food sector in / T. L. Lans, H. J. A. Biemans, M. Mulder. International journal of training and development. 2004. N 8. Р. 73-89.
6. Mulder M. The public's Expectations Regarding the Green Sector and Responsive Practices in Higher Agricultural Education: paper presented at the 8th European Conference on Higher Agricultural Education / M. Mulder, N. Eernstman. Proceedings of the 8th European Conference on Higher Agricultural Education. Prague: Czech University of Agriculture, 2006. 371 р. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://library.wur.nl/wasp/bestande n/LUWPUBRD_0035 224 2_A50 2_001.pdf.
7. Mulder M. Competentieontwikkeling in organisaties: Unpublished lectures (2 maart 2006). Trainingendag Studie Vereniging Stress. Technische Bedrijfskunde Universiteit Twente / Wageningen University. E Wageningen, 2006. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ecs.wur.nl/UK/Publications/.
8. Mulder M. Competentieontwikkeling in organisaties: perspectieven en praktijk. Uitgever: Reed business, 2001. 319 p.
9. Oene P. M. School policy making through electronically supported discussion involving teachers and managers / Oene P. M. van, Mulder M., Veldhuis A. E., Biemans H. J. A. European Journal Vocational Training. 2003. Vol. 29. Р. 23-35.
10. The interuniversity Center of Educational Research. Utrecht: Utrecht University, 2009. 123 р.
11. The postacademic education and study (ЕСS) of university Vageningen. Wageningen: Wageningen Univ., 2009. Р. 137-167. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // www.wbs.wur.nl/UK/.
REFERENCES
1. Zhuravska N.S. Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv silhosptekhnikumiv (na materialakh predmetiv ahronomichnoho tsyklu). [Organization of independent work of students of agricultural colleges (on materials of subjects of agronomic cycle)]. Kyiv: NAU. 1995. 24 s. [in Ukrainian]
2. Kubitskyi S.O. Deiaki aspekty otsinky yakosti pidhotovky konkurentospromozhnoho fakhivtsia v Ukraini ta za yii mezhamy. [Some aspects of assessing the quality of training of a competitive specialist in Ukraine and abroad]. Kyiv: NMTS. 2011. Vyp. 27. S. 3-9. [in Ukrainian]
3. Shynkaruk V.D. Aspekty ukrajinsjko-poljsjkojis pivpraci v ghaluziosvity i nauky. Ukrajina - Poljshha: strateghichne partnerstvo v systemi gheopolitychnykh koordynat: materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. [Aspects of Ukrainian-Polish cooperation in the field of education and science. Ukraine - Poland: Strategic Partnership in the Geopolitical Coordinate System: International Materials]. (Kyiv, 16-17 ber. 2017 r.). Kyiv, 2017. S.156-158. [in Ukrainian].
4. Yashchuk S. P. Formuvannja profesijno-pravovoji kompetentnosti studentiv. [Formation of professional and legal competence of students]. Naukovy jvisnyk Nacional jnoghouniversytet ubioresursiv i pryrodokorystuvannja Ukrajiny. Seriа: Pedaghoghika, psykhologhia, filosofia. 2016. № 253. S. 333-339. [in Ukrainian].
5. Lans T. L. Work-related lifelong learning for entrepreneurs in the agri-food sector in / T. L. Lans, H.J.A. Biemans, M. Mulder. International journal of training and development. 2004. N 8. Р. 73-89.
6. Mulder M. The public's Expectations Regarding the Green Sector and Responsive Practices in Higher Agricultural Education: paper presented at the 8th European Conference on Higher Agricultural Education / M. Mulder, N. Eernstman. Proceedings of the 8th European Conference on Higher Agricultural Education. Prague: Czech University of Agriculture, 2006. 371 р. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://library.wur.nl/wasp/bestande n/LUWPUBRD_0035 224 2_A50 2_001.pdf.
7. Mulder M. Competentieontwikkeling in organisaties: Unpublished lectures (2 maart 2006). Trainingendag Studie Vereniging Stress. Technische Bedrijfskunde Universiteit Twente / Wageningen University. -E Wageningen, 2006. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ecs.wur.nl/UK/Publications/.
8. Mulder M. Competentieontwikkeling in organisaties: perspectieven en praktijk. Uitgever: Reed business, 2001. 319 p.
9. Oene P. M. School policy making through electronically supported discussion involving teachers and managers / Oene P. M. van, Mulder M., Veldhuis A. E., Biemans H. J. A. European Journal Vocational Training. 2003. Vol. 29. Р. 23-35.
10. The interuniversity Center of Educational Research. Utrecht: Utrecht University, 2009. 123 р.
11. The postacademic education and study (ECS) of university Vageningen. Wageningen: Wageningen Univ., 2009. Р. 137-167. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // www.wbs.wur.nl/UK/
