CC BY
111
УДК 658.012.32 Ст. викл. В.Б. Дзьоба - 1нститут тдприемництва та перспективных технологш при НУ "ЛbeiecbKa полтехшка"
СИСТЕМА БЮДЖЕТ1В ЯК СПОС1Б П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ П1ДПРИСМСТВОМ
Розглянуто основш аспекти формування системи бюджет1в на пiдприeмствi, подано визначення бюджету та бюджетування, окреслено цiлi складання бюджету, видшено види бюджетiв i сфери ïx застосування, функцп та методи бюджетування, використання системи бюджет1в на украшських пiдприeмстваx, розкрито значення бюджетування в процес контролiнгу.
Ключов1 слова: контролiнг, бюджет, бюджетування, операцшний бюджет, фь нансове планування, функцп бюджетування.
Senior teacher V.B. Dzoba - Institute of Business and Innovative Technologies
atNU "L'vivs'kaPolitekhnika"
System of budgets as method of increase of efficiency of management enterprise
In the article the basic aspects of forming of the system of budgets are considered on an enterprise, determination of budget and budgeting is given, outlined whole drafting's of budget, the types of budgets and their application, function, domain and methods of budgeting, use of the system of budgets, are selected on the Ukrainian enterprises, the value of budgeting is exposed in the process of controlling.
Keywords: controlling, budget, budgeting, operating budget, financial planning, functions of budgeting .
1. Постановка проблеми у загальному вигляд1 та ïï зв'язок Í3
важливими науковими i практичними завданнями
Розвиток ринковоï економши в Укра"ш спричинив радикальш змши в плануванш, облшу i контрол1 виробничо-господарсь^' д1яльност1. Шдприем-ствам доводиться д1яти в умовах стр1мкого розвитку нових технологш, жорст^ конкуренци i нестабильность Тому дослщжуються методи та шстру-менти фiнансово-економiчного планування, як основи планово-аналггично' роботи всix галузей економiки. Бюджетне планування залишаеться слабким мюцем управлiння украшських пiдприемств. На сьогодш наукова база планування i бюджетування як основного його шструменту е недостатньо вивче-ною. Тому важливим завданням сучасних економiчниx дослiджень стае роз-роблення основ створення моделей бюджетування на шдприемствах.
Бюджетування як один з методiв внутршнього фiрмового планування е важливим елементом управлшня виробничо-фiнансовою дiяльнiстю госпо-дарюючих суб'ектiв.
Досвiд кра'н Заходу, а також багатьох украшських шдприемств свщ-чить, що бюджетне планування е важливим фактором комерцшного усшху оргашзаци. Складання бюджетiв i ïx виконання дае змогу менеджерам фун-кцiональниx пiдроздiлiв краще зрозумiти i реалiзувати поставленi перед ними завдання, оцшити можливостi ïx вирiшення у встановлеш термiни, своечасно внести необхщт корективи, забезпечити програму виробництва ресурсами у вщповщний час у потрiбному мiсцi i тим самим досягти поставлених цшей.
Багато дослiдникiв [1, 2] вважають, що неодмшною умовою усшшно-го функцiонування контролiнгу на пiдприемствi е розроблення бюджетiв, ïx
анашз i контроль. Можна сперечатися, чи потрiбне бюджетування на невеликих шдприемствах, проте на середшх та великих шдприемствах, на наш пог-ляд, бюджетування е необхiднiстю. В умовах ринку ця проблема е найакту-альшшою, оскiльки зовнiшнi умови постiйно змшюються та вимагають гнуч-кого планування, яке дае змогу майстерно управляти ресурсами i витратами пiдприемства з метою досягнення максимального прибутку.
Бюджетування е шструментом комплексного вдосконалення дiяльностi пiдприемства, що забезпечуе узгодження його стратепчних i оперативних пла-шв i бюджетiв з планами i бюджетами пiдроздiлiв, приведення витрат у вщпо-вiднiсть до якостi продукцй, виявлення i вилучення необгрунтованих витрат всiх видiв ресурсiв, вдосконалення оргашзацшно! i побудова фшансово! струк-тури управлшня i !х узгодження. Розроблення стратегiй бюджетування шь цiюеться власником, вимушеним шукати способи створення конкурентних пе-реваг на основi нижчих витрат, як часто для нього е единими на локалiзова-них ринках. Без цього найперспективнiшi проекти не втшюються в життя.
Основне завдання бюджетування полягае в шдвищенш ефективност роботи пiдприемства на виявленш ризикiв i зниженнi !х рiвня, а також у тд-вищенш гнучкостi функцiонування економiчного суб'екта. Треба зазначити, що формування бюджету тдприемства е основним шструментом коротко-термшового фiнансового планування, що визначае джерела i напрями вико-ристання грошових коштiв. При цьому бюджет (фшансовий план дiй) як метод регулювання економiки пiдприемства дае змогу не тшьки управляти фь нансами, але й гармонiзувати вiдносини як усередиш господарюючого суб'екта, так iз зовнiшнiм середовищем.
2. Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й, в яких
започатковано розв'язання проблеми 1 на як1 спираеться автор
Основнi положення планування та бюджетування фшансово-госпо-дарсько! дiяльностi знайшли свое вiдображення у роботах зарубiжних вче-них: Т. Скоуна, М. Мескона, Е. Майера, Т. Манна, Х. Фольмута, Д. Хана, А. Дайле, К. Друр^ Н.Г. Даншочкшо!, Е.С. Мшаева; укра!нських вчених: М.Г. Чумаченка, М.Д. Бшика, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, М.С. Пушкаря, О.в. Кузьмша та ш. Ц вченi дослiджують проблеми комплексного фшансове планування та бюджетування, яю допомагають пiдприемствам "вижити" в су-часних жорстких умовах ринкових вщносин.
3. Вид1лення невир1шених ран1ше частин загально1' проблеми,
котрим присвячуеться означена стаття
Невирiшенi проблеми, пов'язаш з реалiзацiею ефективних моделей бюджетування потребують заповнення вiдповiдних роздiлiв економiчноl те-ори i практики в цш галузi. Без теоретико-прикладного осмислення принци-пiв, методiв i функцш бюджетування господарських структур не можливо до-сягти ринкових цiлей розвитку i забезпечити реальний контроль за процесом !х досягнення.
4. Формулювання ц1лей статт1 (постановка завдання)
Мета стати - розглянути методичнi аспекти, реалiзацil на практицi фь нансово! дiяльностi ринково орiентованих пiдприемств на основi бюджетування.
5. Виклад основного матер1алу досл1дження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результат1в
Дослщження зазначено1 проблеми передбачаеться aHanÏ3 найбшьш по-ширених визначень термша "бюджет". Наприклад, М. Голов визначае бюджет як план майбутшх опepaцiй, i3 зазначенням кiлькiсних (здeбiльшого грошових) показниюв [3]. Борис Дука вважае основою бюджету узгоджений i збалансова-ний короткотермшовий план, що об'еднуе основну, фiнaнсову i iнвeстицiйну дiяльностi компани [4]. Професор 1.А. Бланк розглядае бюджет як оперативний фшансовий план, що розробляеться, зазвичай, у рамках до одного року, вщоб-ражае витрати i надходження зaсобiв для окремих нaпpямiв господарсько1 да-яльносп, окремих видiв опepaцiй, окремих швестицшних пpоeктiв [5].
Нaвeдeнi визначення не суперечать одне одному, вони доповнюють одне одного. Проте бшьш адекватно i повно вiдобpaжaе суть цього явища, на наш погляд, визначення бюджету (кошторису) - як фшансового плану, що накреслюе шдикативш показники витрат та iншi параметри пiдпpиемствa на певний пepiод.
Бюджетування - це загальна назва методик фшансового планування. Найчастше в лiтepaтуpi використовують поняття "бюджетний процес" i "бю-джетне упpaвлiння". Бюджетний процес - методика визначення граничних фшансових покaзникiв за наперед заданою схемою, яка запоб^ае не переви-щенню цих покaзникiв у пpоцeсi ïï використання. Прикладом застосування тако1 методики е державний бюджет. Зазвичай, вш припускае наявшсть тшь-ки фшансових показниюв. Бюджетування в захщнш управлшсьюй пpaктицi е складовою методу "управлшня за вiдхилeннями". Упpaвлiння за вдаилення-ми е пepiодичною процедурою ухвалення piшeнь на пiдстaвi aнaлiзу причин вщхилень фактичних покaзникiв вiд планованих. Це один з найпростших i найпоширешших мeхaнiзмiв упpaвлiння, до того ж, за умови правильного застосування, досить ефективний. Якщо використовувати досл1вний переклад з англшсь^' мови, то процес управлшня за вдаиленнями належить називати бюджетним плануванням (вщ budget planning). Таким чином, центр ваги переноситься на процес aнaлiзу pозбiжностeй i ухвалення ршень на основi цього aнaлiзу. Отже, бюджетне управлшня (управлшня за вщхиленнями, бюджетне планування) - методика управлшня ресурсами оргашзаци, що складаеться з трьох стадш: визначення плану (бюджету); визначення фактичних показниюв; визначення вщхилень, aнaлiзу причин, що спричинили ïx, i ухвалення piшeнь на основi peзультaтiв aнaлiзу. Для з'ясування причин вщхилень надаються за-соби вертикального i горизонтального (поpiвняльного) aнaлiзу. Складання бюдже^в передбачае тaкi цiлi:
• розроблення концепци ведения б1знесу:
• планування фшансово-господарсько1 даяльносп п1дприемства на певний перюд;
• оптимтцш витрат i прибутку тдприемства;
• координащя - узгодження дыльносп р1зних тдроздшв тдприемства;
• комуткащя - доведення платв до ввдома кершнишв р1зних рштв;
• мотивац1я кершнишв на м1сцях, спрямована на досягнення цшеи оpгaиlзaцlï;
• контроль i ощнка ефективност роботи кep1виикiв на мшцях шляхом пор№-няння фактичних витрат з нормативом;
• виявлення потреб у грошових ресурсах i оптимтцш фшансових потоков.
Бюджети в широкому значенш за сферами дiяльностi шдроздшяються на: поточнi (операцiйнi) бюджети, що вщображають поточну (виробничу) дь яльшсть шдприемства, i фiнансовий план, що е прогнозом фшансово! звгг-ность 1х розподiл на види описуе табл. 1.
Табл. 1. Види бюджетiв I сфера X застосування
Сфера д1яльност1 Види бюджепв Характер шформаци
Виробництво Бюджет виробництва Визначае необх1дний запас готово! 1 незавершено! продукцИ' для забезпечення роботи п1дприемства
Д!яльтсть структурних тдроздшв Бюджет запашв
Реал!защя Бюджет реал1заци Визначае прогноз збуту за видами продукцИ' в натуральному 1 вартшному виразах
Закутвельна д!яльтсть Бюджет потреб у матер1алах Визначае кшькшть матер1ал1в, необх1дних для виробництва
Виробництво Бюджет витрат на оплату пращ Визначае планов! витрати на оплату пращ
Д1яльтсть структурних тдроздшв Бюджет загально-виробничих витрат Визначае суми цехових витрат ! витрат на змшт ! експлуатац!ю устаткування. Визначае витрати на матер!али, зарплату, орган!зац!ю ! тдготовку д!лянок ! цех!в з урахуванням зм!-ни запас!в незавершеного виробництва
Реал!защя Бюджет комерц1йних витрат Визначае витрати, пов'язат з реал!защею про-дукц!!, маркетинговою д!яльн!стю
Виробництво Бюджет загальногоспо-дарських витрат Визначае суми витрат загальногосподарського характеру
Д1яльтсть шдприемства загалом Бюджет доход1в 1 витрат Акумулюе в соб! !нформац!ю з! вс!х згаданих вище бюджет!в ! визначае передбачуваний прибуток п!дприемства Визначае величину грошових кошпв шляхом розрахунку даних про вс! надходження ! виплати у сфер! об!гу п!дприемства
Фшансов! плани управлшня грошовими потоками План грошових поток1в Визначае величину грошових засоб!в шляхом розрахунку даних про вс! надходження ! вип-латах у сфер! об!гу п!дприемства
Прогнозний баланс Представляе ф!нансовий стан тдприемства з погляду надходження ! вибуття кошпв
План кап1таловкла-день Визначае варт!сть придбання основних фон-д!в, витрат ефективн!сть основних фонд!в та строки !х окупносп
З наведених визначень можна зробити висновок, що основою функцюну-вання i розвитку пiдприемства слугуе система бюджетiв, яка дае змогу наперед ощнити ефективнiсть управлiнських рiшень, оптимальним чином розподiлити ресурси i порiвняти витрати пiд час розроблення концепцй ведення бiзнесу.
Бюджетування можна визначити як процес розроблення оптимальних напрямiв використання доходiв i формування витрат пiдприемства в ходi здiйснення його фшансово-господарсько! дiяльностi i розрахований на пев-
ний перюд часу. Також процес бюджетування охоплюе розроблення бюджета, органiзацiю його здшснення i контроль за його виконанням.
Можна видшити такi функци бюджетування:
1. Планування операцш, що забезпечують diHRhmcmh op8aHÎ3a^ï. Планування - це яюсний i кшьюсний опис задач^ проектування можливих результата i шляхи ïx досягнення. Основнi плановi рiшення, зазвичай, виробля-ються в процесi пiдготовки програм, i сам процес розробки бюджету, по сут^ е найбшьш деташзованим видом планування, що уточнюе основш операци по окремих пiдроздiлаx або функщях пiдприемства на найближчий перюд.
2. Координащя pi3HUX eudie дiялhностi i окремих тдроздШв. Узгодження штереЫв окремих пращвниюв i груп в цшому по оргашзаци. Коорди-нащя в бюджетуваннi припускае узгоджешсть робiт всix ланок управлiння, апарату управлшня i фаxiвцiв. Процес бюджетування допомагае керiвництву пiдприемства координувати зусилля, осюльки припускае визначення взаемозв,язкiв мiж пiдроздiлами. У перебiгу бюджетного процесу часто вияв-ляються вiдмiннiсть штереЫв i можливi конфлiкти. Саме бюджетний процес дае змогу виявити неефективне використовування ресурЫв.
3. Контроль поточно'1' дiялhностi, забезпечення дисциплти. Контроль е оборотною стороною бюджетування. Вш збирае необхщну фшансову й еко-номiчну iнформацiю та аналiзуе результати виконання бюджета. Анашз вщ-хилень мiж фактично досягнутими результатами i даними бюджету може до-помогти щентифжувати проблемну область, яка потребуе нагальноï уваги; виявити новi можливостi, не передбачеш в процесi розробки бюджету; пока-зати, що первинний бюджет деякою мiрою був нереалiстичним.
4. Стимулювання керiвнuкiв ycix pa^ie у досягненм цЫей своïх цен-mpie вiдповiдaлhностi. Стимулювальна роль бюджету проявляеться ще бшь-ше, якщо менеджери беруть активну участь у розробленш бюджету свого пщроздшу. Практика, коли вс рiвнi управлiння беруть безпосередню участь у розробленш бюджета по пщроздшах або функщях, а також у пщготовщ головного, загального бюджету на майбутнш перiод називаеться плануванням з участю виконавщв.
5. Основа для оцтки виконання плану центрами вiдповiдaлhностi i ïx кеpiвнuкiв. Вщхилення вщ бюджету, яю визначають щомюячно, слугують для контролю протягом всього року. Порiвняння фактичних i бюджетних даних за рж часто е головним чинником ощнки кожного центру вщповщальност i його керiвника наприкiнцi року. На деяких шдприемствах преми менеджерiв розраховуються як певний вщсоток вiд позитивного вiдxилення по його центру вщповщальност (наприклад, вщ суми заощаджених матерiалiв, фондiв оплати працi).
6. Заыб навчання персоналу. Бюджет також слугуе хорошим засобом навчання менеджерiв. Складання бюджета сприяе детальному вивченню дь яльност своïx пiдроздiлiв i взаемостосункiв одних цен^в вiдповiдальностi з iншими центрами в цшому по оргашзаци. Це особливо важливо для ошб, но-вопризначених на посаду керiвника центру вщповщальность
1снують три основш пiдходи до складання бюджетiв, яю можуть зас-тосовуватися на етапах ïx планування, узгодження i затвердження. Це тдхо-ди "знизу вверх", "зверху вниз", а також ггеративний пiдxiд.
У разi використання шдходу "знизу вверх" бюджет складаеться, вихо-дячи з планiв дiяльностi тдроздшв i проек^в, якi передаються вгору для визначення за ними агрегованих результуючих показниюв для всього шдприемства. У разi пiдxоду "зверху вниз" - бюджет складаеться, опираючись на цiльовi показники, поставленi керiвництвом пiдприемства. Цiльовi показ-ники визначаються на основi економiчниx прогнозiв, а також стратеги шдприемства. У разi ггеративного пiдxоду процедура бюджетування мютить низку умовних етапiв. 1нформащя спочатку поширюеться вiд вищого керiв-ництва до нижчих ланок управлшня, а по^м узагальнюеться.
Найбiльш прийнятна ^ерацшна процедура бюджетування, за яко].', як правило, спочатку зверху спускаються цiльовi фiнансовi показники, потiм формуються за напрямом "знизу-вверх" вся система бюдже^в пiдприемства аж до основних завершальних бюджетiв, далi аналiзуеться ïx вiдповiднiсть поставленим керiвництвом цiльовиx показниюв (обшовють, рентабельнiсть, лiквiднiсть i ш.). Якщо бажанi значення цiльовим показникам досягаються, бюджет подаеться керiвництву на затвердження, шсля чого вiн з проекту стае директивним i розсилаеться керiвникам тдроздшв шдприемства для вико-нання i контролю. Якщо ж за наслщками аналiзу виявляеться розбiжнiсть одержаних цiльовиx показникiв з бажаними, то керiвництво пiдприемства дае завдання на шдготовку наступно'' версiï бюдже^в. Такi iтерацiï повторюють-ся, доки не обираеться одна прийнятна верЫя, яка i затверджуеться [6]. Таким чином, бюджетування - це складна система, яка охоплюе:
1. Сукуптсть взаемозв'язаних планових документов, в яких детально вщоб-ражена планована дiяльнiсть як окремих центрiв фшансово'' вщповщаль-ност (ЦФВ), так i всього шдприемства вщповщно до щлей дiяльностi i планованого рiвня збуту.
2. Звiтнiсть ЦФВ, що дае змогу оперативно, з певним часовим штервалом аналiзувати i контролювати виконання бюджетiв окремими ЦФВ i досяг-нення запланованих пiдприемством в щлому фiнансовиx результатiв.
3. Управлiнськi дп на ЦФВ, орiентованиx на мiнiмiзацiю вiдxилень вiд бюджету, з урахуванням змш зовнiшнього середовища.
4. Суть бюджетування виявляеться в його функщях.
Вщповщно до визначень основних функцш управлiння - планування, мотиващя, контролю - бюджетування сполучае в едине цше управлiнський цикл планування i контролю.
Украшсью пiдприемства вже почали впроваджувати в практику управлшня бюджетне планування i контроль. Але, зазвичай, цей мехашзм управлшня використовуеться не на 100 % його можливо' ефективность Це пов'язано з юлькома причинами, яю можна роздшити на двi категори: кон-цептуальнi помилки, причиною яких е однобiчне уявлення про методологш бюджетного управлiння, та теxнологiчнi обмеження шструменту, обраного для реалiзацiï бюджетування.
У першому випадку бюджетування сприймаеться лише як шструмент фiнансових менеджерiв для складання платiжного календаря, дотримання пла-^жно! дисциплiни та контролю витрат. Як наслщок - поза системою стратепч-ного планування бюджетування е неповноцшною бухгалтерською процедурою.
Досить часто тдприемства готують бюджет доходiв та витрат, бюджет руху грошових кошта i на цьому зупиняються. Не пов'язуючи бюджетування зi стратепчними цiлями, пiдприемства не бачать необхщносл в тд-готовцi бюджетного балансового листа. Якщо не готувати планований баланс - неможливо побудувати управлшня за стратепчними показниками, проаналiзувати !х та дати оцiнку, багатьом показникам таким як рентабель-шсть власного капiталу, рентабельнiсть активiв, обшовють активiв, фiнансова стiйкiсть i лжвщшсть, що е iндикаторами устшно1 дiяльностi пiдприемства.
Якщо пiдприемство здiйснюе кшька напрямiв дiяльностi, випускае широкий асортимент продукцй, мае сво! пiдроздiли в рiзних регiонах, цi по-казники необхщно визначати для кожного виду бiзнесу, кожно1 групи продукта, кожного територiального пiдроздiлу. Тiльки за таких умов можна ощ-нити ефектившсть тих чи тих напрямiв дiяльностi, прибутковiсть окремих видiв продукцй, ефектившсть роботи дочiрнiх структур у регюнах. Брак такого аналiзу на етапi планування iстотно знижуе ефектившсть цього шстру-менту управлшня тдприемством.
6. Висновки з виконаного дослщження 1 перспективи
подальших розвщок у цьому напрямку
Бюджетування е першим кроком до втшення в життя стратегiчного плану пiдприемства. Тому першочергове завдання бюджету - забезпечити виконання стратепчного плану оргашзацй. Основними орiентирами для складання бюджета е стратепчш цiлi пiдприемства.
Аби узгодити бюджет тдприемства з його стратепею тд час складання фшансового плану оргашзацй, необхщно враховувати головнi положення й стратегiчного плану. Стратегй часто формулюються на основi рiзних шщь атив, тому бюджет тдприемства мае вщображати цi шщативи, для чого не-обхiдно здшснювати процес бюджетування з урахуванням рiзних варiантiв (сценарйв) розвитку [7].
Таким чином, розроблення системи бюджета на пiдприемствi дае змогу врахувати вс елементи прогнозiв, сконцентрувавши !х в бюджет про доходи та витрати. Здiйснення поточно1 i подальшо1 аналгтично1 роботи дае змогу робити необхщт коректування i доповнення з метою вдосконалення процеЫв бюджетування на шдприемствь
Л1тература
1. Сафаров А. Управление без бюджета// Финансовый Директор. - 2005, № 9. - С. 123.
2. Хоуп Д., Фрейзер Р. Бюджетирование, каким мы его не знаем. Управление за рамками бюджетов. - М.: Вершина, 2005. - 364 с.
3. Голов С.Ф. Управлшський облш. - К.: Л1бра, 2004. - 456 с.
4. Дука Б., Исследовательско-консультационная фирма "Альт" Бюджетирование: где "спотыкаются" Ваши финансы. [Електронний ресурс]. - Доступний з: Ьйр://,^№^тапа§е-ment.com.ua.
5. Бланк И.А. Управление прибылью. - К.: Изд-во "Ника-Центр", 1998. - 544 с.
6. Ненич Т. Бюджетные "приметы"// БизнеБ-консультант. - 2004, № 7
7. Черненко М. Бюджетування. Вчимося на помилках// Контракта, № 41.
УДК331.526 Доц. М.М. Жибак, канд. екон. наук -ВСПНАУ
"Бережанський агротехмчний тститут"
ОРГАНВАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧШ ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТ1 С1ЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ
На основi результат обстежень Держкомстату Украши, аналiзу наукових ро-бiт вчених наведено характеристику зайнятост економiчно активного населення Украши, викритi негативнi тенденцп, що нам^ились у сферi зайнятостi населення на-шо'1 держави, проаналiзовано органiзацiйно-економiчнi проблеми зайнятосп сшьсь-кого населення областей Захщного регiону i наведено порiвняльний аналiз динамiки зайнятостi та безроб^я населення Галичини. Розкрито основнi причини зменшення економiчно активного населення репону та збiльшення числа безробiтних.
Ключов1 слова: регiон, сiльське населення, зайнятють, економiчна активнiсть, рiвень безробiття.
Assoc. prof. M.M. Zybak- VSPNAUAgrotechnical institute, Berezany
Organizationally economic problems of rural population employment of Galichina
According to results of analysis of scientific papers given by national Statistic Committee of Ukraine, is shown characteristic of employment of economically active part of Ukrainians, revealed negative tendentions that appeared in sphere of our country population' occupancy.Also in this article is analyzed organizational and economical problems of rural population' occupancy in Western region and is given comparative analyze of dynamic of occupancy and unemployment of population in Halychuna. The main problems of decreasing of economically active population in region and increasing of number of economically active population in region are revealed here.
Keywords: region, rural population, occupation, economic activity, level of unemployment.
Постановка проблеми. Формування соцiально-економiчноi полггики держави, ii реашзащя у процес генезису ринкових вщносин потребуе глибо-кого анашзу, визначення тенденцш динам1чних сощальних процеЫв, серед яких зайнятють населення на ринку пращ та проблеми безробггтя посщають одне з найбшьш важливих мюць [1-3]. У будь-якому виробнищв праця мае вир1шальне значення, оскшьки саме в трудовш д1яльносл людина розви-ваеться як особислсть та мае змогу забезпечити себе матер1альними та ду-ховними благами.
У сшьськогосподарському виробнищш Украши зайнято 25 % загаль-ноi чисельносл працездатного населення, що значно бшьше, тж у розвине-них крашах св1ту, проте продуктившсть пращ е нижчою у 5-7 раз1в [8].
Ситуащя, що склалася на сьогодш у сфер1 зайнятосп сшьського населення, е не найкраща. Значна частина сшьського населення, як були найма-ними пращвниками, залишилась без роботи через зменшення обсяпв вироб-ництва. Реформування аграрного сектора призвело до скорочення кшькосл зайнятого населення в сшьському господарствь Так, за роки незалежносп за-
