CC BY
28
© Панченко М. С.
УДК 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3 Панченко М. С.
СИНДРОМОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА СОМАТОГЕННОГО АСТЕН1ЧНОГО СИМПТОМОКОМПЛЕКСУ У ПАЦ1СНТ1В
П1ДВИЩЕНОГО КАРД1ОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ
Харк1вська медична академ1я шслядипломно'Г осв1ти МОЗ УкраГни
(м. Харюв)
Досл\дження виконано у межах науково-досл\д-них роб\т кафедри психотерапп (зав. - проф. Михайлов Б. В.), кафедри с\мейно! медицини, народно! та нетрадиц\йно! медицини, санологп (зав. - проф. Шкляр С. П.) «Обфунтування, розробка та оц\нка ефективност\ метод\в немедикаментозно! корекцп психосоматичних розлад\в та психогенних захворю-вань на первинному р\вн\ надання медично! допомоги населенню» (2014-2016 р.) та е фрагментом науково! квал\ф\кац\йно! роботи автора.
Вступ. Зг\дно до ¡снуючих уявлень, шкала оц\нки ризику «БООРЕ» призначена для прогнозування смертельного (коронарного чи некоронарного) захворю-вання в найближч\ 10 рок\в. Тод\ як в молодому в\ц\ технолога оц\нки КВР носить проспективний характер. I, не дивлячись на меншу точн\сть, н\ж у старших в\кових групах, технолог\я дозволяе на р\вн\ первинно! ланки надання медично! допомоги \ндив\дуал\зувати засо-би ц\льово! проф\лактики кард\оваскулярних под\й [6-10]. Серед способ\в д\агностики та мон\торингу кард\оваскулярного ризику (КВР), в\дом\ способи, що спрямован\ на використання як результат\в лабора-торних досл\джень, так \ дихотом\чних ¡ндикатор1в ризику [1, 4, 14, 16]. Недол\ком \снуючих п\дход\в е лабо-раторно-\нструментальна формал\зац\я в оц\нках КВР, яка не враховуе н\ психолог\чний портрет особистост\, н\ наявн\сть непсихотичних розлад\в псих\чно! сфери, що актуал\зуе удосконалення концепц\! д\яльност\ на первинному р\вн\ надання допомоги, задля п\двищен-ня ефективност\ проф\лактичних заход\в та покращен-ня прогнозу пац\ент\в з високим КВР [11, 13, 14]. Саме тому, досл\дження, спрямован\ на удосконалення ме-дико-психолог\чного мон\торингу, ранньо! д\агности-ки, \ндив\дуал\зац\ю ризикометричних п\дход\в е акту-альними [6-9, 13, 16].
Мета дослщження полягала у вивченн\ часто-ти та характеру патолог\чних симптом\в при р\зних формах соматогенного астен\чного симптомокомп-лексу у пац\ент\в з п\двищеним кард\оваскулярним ризиком.
Об'ект I методи дослщження. Первинною \н-формац\йною базою для виконання досл\дження стали результати комплексного кл\н\ко-анамнестич-ного обстеження пац\ент\в молодого в\ку, частина
яких мали непсихотичн\ розлади псих\чно! сфери (НППС) та як\ попередньо були стратиф\кован\ за р\в-нем кард\оваскулярного ризику (КВР), визначеним за методикою «БООРЕ» [1, 16]. Застосування ц\е! методики передбачало урахування в\ку, стат\, наявност\ пал\ння, р\вня артер\ального тиску та \нших \ передбачало можлив\сть екстраполяц\! можливого ризику на старший в\к [1, 4]. Досл\дження виконано за стан-дартизованою програмою збирання, накопичення та анал\зу результат\в. Серед 199 ос\б з п\двищеним кар-д\оваскулярним ризиком (пКВР) та НППС - 31 пац\ент мав соматогенний астен\чний симптомокомплекс (САСК), стратиф\кованих за кл\н\чними його вар\анта-ми: астен\чним (1п2 = 14); астено-тривожним (2п2 = 8); астено-субдепресивним (3п2 = 6)та диссомн\чним (4п2=3). При виконанн\ досл\дження застосовано в\до-м\ та широко вживан\ кл\н\ко-статистичн\ та кл\н\ко-\н-формац\йн\ методи: анамнестичний к\льк\сний анал\з [2, 3, 12], вар\ац\йна статистика [12], \мов\рн\сний роз-под\л кл\н\чних ознак з оц\нкою достов\рност\ резуль-тат\в [12].
Результати досл1джень та "Гх обговорення. Для
пац\ент\в з п\двищеним КВР та наявним САСК ха-рактерними були невротичн\ скарги, як\ з'являлися поступово, через деякий час п\сля д\агностування коморб\дних з п\двищеним КВР соматичним захво-рюванням, без актуальних поб\чних психотравмуючих вплив\в з превалюванням явищ ф\зично! та псих\чно! астен\!. Саме тому, не можна виключити нейроток-сичний та психотравмуючий вплив соматичного за-хворювання на п\двищення КВР. Частота \ виразн\сть САСК зростала \з зб\льшенням давност\ коморб\дного захворювання та його важкост\. Астен\чна симптоматика посилювалась в пер\оди загострення \, навпаки, пом'якшувалась, нав\ть до зникнення, при пол\пшенн\ соматичного стану. Першими ознаками невротичних порушень були явища ф\зично! та псих\чно! астенп, загальна слабк\сть, п\двищена втомлюван\сть, в\дчут-тя знесилення, зниження працездатност\ та здатност\ до концентрац\! уваги, пог\ршення пам'ят\, неуваж-н\сть, постсомн\чн\ порушення, головний б\ль (рис.).
Поступово зростали розлади емоц\йно-вольово! сфери: хвороблива драт\влив\сть, запальн\сть, коли-вання настрою з превалюванням негативних емоц\й,
100,0
-90,0
70,0
+ 60,0
50,0
.5
1С
□ Астешчна
□ Астено-субдепресивна
□ Астено -тривожна
□ Диссомшчна
Пац\енти з п\двищеним КВР та САСК (п2 = 31) Ранг
Астен\чна (1П = 14) Астено-тривожна (2П2=8) Астено-субдепресивна (Ч = 6) Диссомн\чна (4П2=3)
слабк\сть (92,9 ± 6,9 %) слабк\сть (87,5 ± 11,7 % %) запаморочення (83,3 ± 15,2) розс\ян\сть (100 %) 1
стомлюван\сть (85,7 ± 9,4 %) в\дсутн\сть бадьорост\ п\сля сну (87,5 ± 11,7 %) утруднене засипання (66,7 ± 19,2 %) драт\влив\сть (66,7 ± 27,2 %) 2
плаксив\сть (85,7 ± 9,4 %) стомлюван\сть (75,0 ± 15,3 %) порушення сну (66,7 ± 19,2 %) стомлюван\сть (66,7 ± 27,2 %) 3
драт\влив\сть (63,4 ± 12,8 %) пог\ршення пам'ят\ (62,5 ± 17,1 %) образлив\сть (66,7 ± 19,2 %) слабк\сть (66,7 ± 27,2 %) 4
утруднене засипання (57,1 ± 13,2 %) тривожн\сть (50,0 ± 17,7 %) туга (66,7 ± 19,2 %) тривожн\сть (66,7 ± 27,2 %) 5
Рис. 1нформативш симптоматичш комплекси залежно вщ форм САСК у пацюнтт шдвищеного кардюваскулярного ризику.
пригн\чен\стю, понур\стю, в\дчуттям туги, внутр\шнього дискомфорту з елементами тривожност\. В той же час, симптоматика була досить бл\дою, невиразною; пац\енти не акцентували на н\й увагу, сприймаю-чи II як другорядне, хоча \ неприемне «доповнення» до наявного у них соматичного захворювання. Ступ\нь \нтенсивност\ психопатолог\чних симптом\в в ц\й груп\ була на р\вн\ 2,7-3,6 бал\в. Хоча синдромолог\чна
Таблиця
Ранговий розподш психопатолопчних симптомш серед пац1ент1в з пщвищеним кардюваскулярним ризиком та соматогенним астешчним симптомокомплексом
завершен\сть САСК була, як правило, неповною, однак дозволяла стратиф\кувати обстежених на ва-р\анти: астен\чний (1п2 = 14); асте-но-тривожний (2п2 = 8); астено-суб-депресивний (3п2 = 6); диссомн\чний (Ч=3).
Найпоширен\шим симптомом у пац\ент\в з п\двищеним КВР та з ас-тен\чним вар\антом САСК була за-гальна слабк\сть, яка зустр\чалася майже у кожного хворого ц\е'1 п\дгру-пи (92,9 ± 6,9 %), \ за поширен\стю достов\рно перевищувала середн\й показник в груп\ пац\ент\в \з САСК. Б\льш, н\ж у э хворих з астен\чним вар\антом д\агностувалися швидка втомлюван\сть (85,7 ± 9,4 %), плак-сив\сть (85,7 ± 9,4 %), драт\влив\сть (63,4 ± 12,8 %), утруднене заси-пання (57,1± 13,2 %), поширен\сть яких також достов\рно перевищу-вала таку в середньому у хворих \з САСК (р < 0,05). Широко були представлен\ в ц\й п\дгруп\ також так\ психопатолог\чн\ симптоми, як нестерпн\сть гучних звук\в, яскра-вого св\тла (57,1 ± 13,2 %) та по-г\ршення пам'ят\ \ неспок\йний сон (42,9 ± 13,2 %). Результати сп\встав-лення частоти д\агностування п'яти найб\льш часто д\агностованих психопатолог\чних симптом\в при р\зних вар\антах САСК у пац\ент\в з п\двищеним кард\оваскулярним ризиком (табл.) дозволило визначати найб\льш част\ симптомокомплекси при р\зних формах САСК.
Отже, у пац\ент\в з п\двищеним КВР кожен \з вар\ант\в САСК мае сво1 особливост\ симптомолог\чно1 структури. Б\льше н\ж в половин\ випадк\в при астен\чному вар\ант\ САСК у пац\ент\в з п\двищеним КВР в\дзначалися головний б\ль, в\дчут-тя важкост\ в голов\ (63,4 ± 12,8 %), нестерпн\сть гучних звук\в та яскравого св\тла (57,1 ± 13,2 %) \ знижений настр\й (50,0 ± 13,4 %). У ос\б з п\двищеним КВР та з ас-тено-тривожним вар\антом САСК на першому м\сц\ за частотою д\а-гностування також була загальна слабк\сть (87,5 ± 11,7 %), в\дсут-н\сть бадьорост\ п\сля н\чного сну (87,5 ± 11,7 %) \ майже з такою ж частотою рееструвалася стомлю-ван\сть (75,0 ± 15,3 %), пог\ршення пам'ят\ (62,5 ± 17,1%), частота яких 1,5-3 рази перевищувала серед-н\й показник у хворих \з САСК; в
50,0 ± 17,7 % випадюв в цм пщгруп д1агностувалася тривожнють, pозсiянiсть.
Для пащенпв з пiдвищeним КВР та астено-субде-пресивним ваpiантом САСК найбтьш характерними виявились: запаморочення (83,3 ± 15,2), порушення сну та неспоюйний сон (66,7 ± 19,2 %), образливють i туга (66,7 ± 19,2 %). Iншi прояви мали дисперсний характер та досить piвномipно були представлен в кгл-нiчнiй каpтинi пацieнтiв з пщвищеним КВР.
Переважаючими (найбiльш поширеними) психо-патологiчними симптомами, достовipно бiльшe пред-ставленими нiж в середньому у оЫб з пiдвищeним КВР i САСК, при диссомнiчномy ваpiантi були (на piвнi 65-100 %): розЫянють, дpатiвливiсть, стомлюванiсть, слабкiсть, тpивожнiсть.
Висновки.
1. Дослiджeно частоту патопсихолопчних симп-томiв у осiб молодого в^ з пiдвищeним кардювас-кулярним ризиком та соматогенним астeнiчним симптомокомплексом.
2. Найпоширеншим симптомом у пащенпв з пщ-вищеним КВР та з астеычним ваpiантом САСК була загальна слабкють - у (92,9 ± 6,9) %, i за поширенютю достовipно перевищувала сepeднiй показник в груп пацieнтiв iз САСК. Бтьш, нiж у s хворих з астеычним ваpiантом дiагностyвалися швидка втомлюванiсть (85,7 ± 9,4 %), плаксивють (85,7 ± 9,4 %), дра^вливють (63,4 ± 12,8 %), утруднене засипання (57,1 ± 13,2 %),
пошиpeнiсть яких також достовipно перевищувала таку в середньому у хворих iз САСК (р < 0,05).
3. У оЫб з пщвищеним КВР та з астено-тривож-ним ваpiантом САСК на першому мiсцi за частотою дiагностyвання також була загальна слабкiсть (87,5 ± 11,7 %), вiдсyтнiсть бадьорост пiсля нiчного сну (87,5 ± 11,7 %) i майже з такою ж частотою рее-струвалася стомлюванють (75,0 ± 15,3 %), попршен-ня пам'ятi (62,5 ± 17,1 %), частота яких 1,5-3 рази перевищувала середнм показник у хворих iз САСК; в 50,0 ± 17,7 % випадкiв в цм пiдгpyпi дiагностyвалася тpивожнiсть, розЫянють.
4. Для пацieнтiв з пщвищеним КВР та астено-субдепресивним ваpiантом САСК найбiльш характерними виявилися: запаморочення (83,3 ± 15,2), порушення сну та неспоюйний сон (66,7 ± 19,2 %), обpазливiсть i туга (66,7 ± 19,2 %). 1н1±м прояви мали дисперсний характер та досить piвномipно були представлен в клiнiчнiй каpтинi пацieнтiв з пщвищеним КВР.
5. Виконано ранговий розподт симптомiв та ви-значeнi пpовiднi симптомокомплекси залежно вщ ва-piантy САСК у пащенпв з пКВР.
Перспективи подальших дослщжень пов'язанi з вивченням закономipностeй формування синдро-мологiчноi структури iнших НППС серед пащенпв piз-них ризикометричних груп КВР.
Л1тература
1. Горбась I. М. Шкала SCORE у кшычшй пpактицi: переваги й обмеження / I. М. Горбась // Здоров'я Укра'ни. - 2008. -№ 11(1). - С. 40-41.
2. Личко А. Е. Медико-психологическое обследование соматических больных / А. Е. Личко, Н. Я. Иванов // Журн. невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 1980. - Т. 80, № 8. - С. 1195-1198.
3. Лищук В. А. Информатизация клинической медицине / В. А. Лищук // Клин. информатика и телемедицина. - 2004. - № 1. - С. 7-13.
4. Нетяженко В. З. Патент високого кардюваскулярного ризику: як покращити прогноз / В. З. Нетяженко, О. Г. Пузанова // Внутршня медицина. - 2008. - № 5-6. - С. 123-129.
5. Органов Р. Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно - сосудистого суммарного риска для населения России / Р. Г. Органов, С. А. Шальнова, А. М. Калинина // Кардиология. - 2008. - № 5. - С. 85-89.
6. Панченко М. С. Медико-психолопчы, санолопчш та генеалопчы передумови формування пщвищеного серцево-судинно-го ризику у патента з хроычними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / М. С. Панченко // Проблеми еколопчно' та медично' генетики i к™ычно''' iмyнологii. - 2013. - Вип. 4 (118). - С. 280-287.
7. Панченко М. С. Прогностичне значення медико-психолопчних фактоpiв в ощнщ серцево-судинного ризику / М. С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги. - 2013. - Вип. 4, Т. 1. - С. 193-197.
8. Панченко М. С. Психолопчы особливост хворих з соматичною патолопею та кардюваскулярний ризик / М. С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги. - 2013. - Вип. 4, Т. 2. - С. 149-153.
9. Панченко М. С. Санолопя та кшшчна медицина: методолопя та досвщ популяцмного аналiзy психосоматичних pозладiв у молодому вМ / М. С. Панченко, С. П. Шкляр, Д. П. Перцев, Л. В. Черкашина // Проблеми еколопчно' та медично' генетики i кшычно' iмyнологii. - 2011. - Вип. 6 (108). - С. 457-467.
10. Приходько В. Ю. Пациент высокого риска - кто он ? / В. Ю. Приходько // Здоров'я Укра'ни. - 2010. - № 3. - С. 18-19.
11. ^ренко Ю. М. Ефективнють профтактичних заходiв для попередження розвитку серцево-судинних захворювань / Ю. М. ^ренко // ^мейна медицина. - 2006. - № 1. - С. 52-60.
12. Со^альна медицина та оргашзащя охорони здоров'я / Заг. ред. Москаленко В. М., Вороненко Ю. В. / Пщручник. -Тернопть, 2002. - С. 50-75.
13. Соцюметрична ощнка якост1 медично' допомоги в амбyлатоpiях загально' практики-амейно' медицини / Методичш рекомендацп МОЗ Укра'ни; укладачк С. П. Шкляр, I. М. Кравченко, Л. В. Черкашина, О. I. Сердюк, М. С. Панченко // За-тверджено ЦМК МОЗ Укра'ни. - Ки'в, 2013. - 20 с.
14. Шальнова С. А. Оценка суммарного риска сердечно-сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно - сосудистых заболеваний / С. А. Шальнова, О. В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия. - 2005. - № 3. - С. 54-56.
15. Шкляр С. П. Санолопя та кшшчна медицина: методичш аспекти вивчення фактоpiв ризику психосоматичних pозладiв / С. П. Шкляр, М. С. Панченко, Д. П. Перцев, Л. В. Черкашина // Проблеми еколопчно' та медично' генетики i кшшчно' iмyнологii. - 2011. - Вип. 6 (108). - С. 495-505.
16. Bhatt D. L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombo-sis / D. L. Bhatt, P. G. Steg, E. M. Ohman // JAMA. - 2006. - № 295. - Р. 180-189.
УДК 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3
СИНДРОМОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА СОМАТОГЕННОГО АСТЕН1ЧНОГО СИМПТОМОКОМПЛЕКСУ У ПАЦ1-еНТ1В П1ДВИЩЕНОГО кардюваскулярного ризику
Панченко М. С.
Резюме. Вивчено частоту патопсихолопчних симптом1в у oci6 молодого BiKy з пщвищеним кардюваскупяр-ним ризиком та соматогенним астеычним симптомокомплексом. Hайпoширенiшим симптомом у пащенпв з пiдвищеним КВР та з астеычним вaрiaнтoм САСК була загальна cлaбкicть - у (92,9 ± 6,9) %, i за поширенютю до-cтoвiрнo перевищувала cереднiй показник в груп пaцieнтiв iз САСК. Бтьш, нiж у s хворих з астеычним вaрiaнтoм дiaгнocтyвaлиcя швидка втoмлювaнicть (85,7 ± 9,4 %), плаксивють (85,7 ± 9,4 %), дра^вливють (63,4 ± 12,8 %), утруднене засипання (57,1 ± 13,2 %), поширенють яких також дocтoвiрнo перевищувала таку в середньому у хворих iз САСК (р < 0,05). У рaзi астено-тривожного вaрiaнтy САСК на першому мicцi за частотою дiaгнocтyвaн-ня також була загальна слабкють (87,5 ± 11,7 %), вщсутнють бaдьoрocтi пicля ычного сну (87,5 ± 11,7 %) i майже з такою ж частотою рееструвалася cтoмлювaнicть (75,0 ± 15,3 %), пoгiршення пaм'ятi (62,5 ± 17,1 %), частота яких 1,5-3 рази перевищувала середнм показник у хворих iз САСК; в 50,0 ± 17,7 % випадюв в цiй пiдгрyпi дia-гностувалася тривожнють, рoзciянicть. При астено-субдепресивному вaрiaнтi САСК нaйбiльш характерними виявилися: запаморочення (83,3 ± 15,2), порушення сну та неспоюйний сон (66,7 ± 19,2 %), oбрaзливicть i туга (66,7 ± 19,2 %). Виконано ранговий розподт cимптoмiв та визначен прoвiднi симптомокомплекси залеж-но вщ вaрiaнтy САСК у пaцieнтiв з пщвищеним КВР.
Ключов1 слова: кардюваскулярний ризик, непcихoтичнi порушення, медикo-пcихoлoгiчний супровщ.
УДК 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3
синдромологическая структура соматогенного астенического симптомокомплек-
СА У ПАЦИЕНТОВ ПОВЫШЕННОГО КАРДИОВАСКУЛЯРНОГО РИСКА
Панченко Н. С.
Резюме. Изучена частота патопсихологических симптомов у лиц молодого возраста с повышенным кардиоваскулярным риском (пКВР) и соматогенным астеническим симптомокомплексом (САСК). Наиболее частым симптомом у пациентов с повышенным КВР и с астеническим вариантом САСК была общая слабость - в (92,9 ± 6,9) %, и по распространенности достоверно превышала средний показатель в группе пациентов с САСК. Более чем у s больных с астеническим вариантом диагностировались быстрая утомляемость (85,7 ± 9,4 %), плаксивость (85,7 ± 9,4 %), раздражительность (63,4 ± 12,8 %), затрудненное засыпание (57,1 ± 13,2 %), распространенность которых также достоверно превышала таковую в среднем у больных с САСК (р < 0,05). При астено-тревожном варианте САСК на первом месте по частоте диагностирования также была общая слабость (87,5 ± 11,7 %), отсутствие бодрости после ночного сна (87,5 ± 11,7 %) и почти с такой же частотой регистрировалась утомляемость (75,0 ± 15,3 %), ухудшение памяти (62,5 ± 17,1 %), частота которых 1,5-3 раза превышала средний показатель у больных с САСК; в 50,0 ± 17,7 % случаев в этой подгруппе диагностировалась тревожность, рассеянность. При астено-субдепрессивном варианте САСК наиболее характерными оказались головокружение (83,3 ± 15,2), нарушение сна и беспокойный сон (66,7 ± 19,2 %), обидчивость и тоска (66,7 ± 19,2 %). Выполнено ранговое распределение симптомов и определены ведущие симптомокомплексы зависимости от варианта САСК у пациентов с повышенным КВР.
Ключевые слова: кардиоваскулярный риск, непсихотические нарушения, медико-психологическое сопровождение.
UDC 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3
Syndromological Structure of Somatogenic Asthenic Syndrome in Patients with Increased Cardiovascular Risk
Panchenko M. S.
Abstract. The aim of the research was to study frequency and nature of psychopathological symptoms in various forms of somatogenic asthenic syndrome in patients with high cardiovascular risk.
Materials and methods. The primary information base for the implementation of research was the result of complex clinical and anamnestic survey of young patients, the part of whom had non-psychotic mental disorders (NPMD) and who were previously stratified by the level of cardiovascular risk (CVR), defined by the «SCORE» method. The usage of this method involved taking into account: age, gender, presence of smoking, blood pressure levels and other, and provided the possibility of extrapolation of possible risk to the older age. The research was carried out by a standardized gathering, storing and results' analyzing program. Among the 199 persons with high cardiovascular risk (hCVR) and NPMD - 31 patients had somatogenic asthenic syndrome (SAS), stratified by clinical variants: asthenic (1n2 = 14); asthenic-anxious (2n2 = 8); asthenic-subdepressive (3n2 = 6) and dyssomniac (4n2 = 3). When performing the study, the well-known and widely applied clinical statistical and clinical informational methods were used: the quantitative anamnestic analysis of medical history, the variational statistics, the probabilistic allocation of clinical signs with estimation of reliability of the results.
Results and their discussion. Neurotic complaints were typical for patients with high CVR and existing SAS, they happened gradually over time after diagnosis of comorbid somatic disease with high CVR, without actual stressful indirect phenomena with prevalence of physical and mental asthenia. Therefore, neurotoxic and traumatic impact of physical illness on CVR rising cannot be excluded. The frequency and emphasis of SAS grew with increasing of
antiquity of comorbid disease and its severity. Asthenic symptoms increased during periods of exacerbation and, conversely, moderated even to disappearance, while improving physical condition. The first signs of neurotic disorders were phenomena of physical and mental asthenia, weakness, fatigue, feeling of exhaustion, decreased performance and ability to concentrate, memory loss, inattentiveness, postsomniac disturbances, headache.
Emotional and volitional disorders increased gradually: morbid irritability, irascibility, mood swings with a prevalence of negative emotions, depression, despondency, anguish, and inner discomfort with elements of anxiety. At the same time, the symptoms were fairly pale, indistinct; patients did not pay attention on it, seeing it as a secondary, albeit unpleasant "add-on" to their current physical condition. The degree of intensity of psychopathological symptoms in this group was at the level of 2.7-3.6 points.
Each variant of SAS in patients with high CVR has its features of symptomological structure. More, than in half of cases in asthenic variant of SAS in patients with high CVR, registered a headache, a feeling of heaviness in the head (63,4 ± 12,8 %), intolerance to loud sounds and bright lights (57,1 ± 13,2 %) and low mood (50,0 ± 13,4 %). Patients with high CVR and asthenic-anxious variant of SAS on the first place by the frequency of diagnosing was also weakness (87,5 ± 11,7 %), lack of vigor after a night's sleep (87,5 ± 11,7 %) and almost with the same frequency were registered fatigue (75,0 ± 15,3 %), memory impairment (62,5 ± 17,1 %), which in 1.5-3 times exceeded the average in patients with SAS by the frequency; anxiety, absentmindedness were diagnosed in 50,0 ± 17,7 % of cases in this subgroup. Prevailing (most common) psychopathological symptoms, significantly more represented than on the average in patients with high CVR and dyssomniac variant of SAS were (at 65-100 %): absentmindedness, irritability, fatigue, weakness, anxiety.
Conclusions. The frequency and kind of pathopsychological symptoms in young people with increased cardiovascular risk and somatogenic asthenic syndrome was studied.
Most common symptom in patients with high CVR and asthenic variant of SAS was a weakness - in (92,9 ± 6,9) %, and the prevalence was significantly higher, than on the average in group of patients with SAS. More than s of patients diagnosed: fatigue (85,7 ± 9,4 %), tearfulness (85,7 ± 9,4 %), irritability (63,4 ± 12,8 %), difficulty falling asleep (57,1 ± 13,2 %), the prevalence of which significantly exceeded the average in patients with SAS (p < 0.05).
In patients with high CVR and asthenic-anxious version of SAS on the first place by the frequency of diagnosis was also weakness (87,5 ± 11,7 %), lack of vigor after a night's sleep (87,5 ± 11,7 %) almost on the same frequency was registered fatigue (75,0 ± 15,3 %), memory impairment (62,5 ± 17,1%), which in 1.5-3 times exceeded the average in patients with SAS by the frequency.
Most common for patients with high CVR and asthenic-subdepressive variant of SAS were: dizziness (83,3 ± 15,2), sleep disorders and restless sleep (66,7 ± 19,2 %), touchiness and anguish (66,7 ± 19,2 %).
Ranking of symptoms was made and the major syndromes, depending on the variant of SAS in patients with hCVR, were defined.
Keywords: cardiovascular risk, nonpsychotic disorders, medical and psychological support.
Рецензент - проф. Скрипн/ков A. M.
Стаття надшшла 18. 09. 2014 р.
