CC BY
38
© Панченко М. С.
УДК 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3 Панченко М. С.
РЕАКЦЙ" ПСИХ1ЧНО1 ДЕЗАДАПТАЦЙ" В КОНТЕКСТ1 ОБГРУНТУВАН-НЯ ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНОГО МЕДИКО-ПСИХОЛОГ1ЧНОГО СУПРОВОДУ ПАЦ1СНТ1В З КАРД1ОВАСКУЛЯРНИМ РИЗИКОМ
Хармвська медична aKaAeMÏq пюлядипломно'Г освiти МОЗ Украши
(м. Хaркiв)
Дослщження виконано у межах науково-дослiдних робгг кафедри психотерапп (зав. - проф. Михайлов Б. В.), кафедри Ымейно'| медицини, народно'| та нетра-дицмно'| медицини, санологiï (зав. - проф. Шкляр С. П.) «Розробка, апроба^я та впровадження доказових технологiй оцЫки ефективностi комплексного л^-вання» (2009-2013 р.) та е фрагментом науково'| ква-лiфiкацiйноï роботи автора.
Вступ. Проблема здоров'я населення названа одним з прюритетних напрямкiв дiяльностi ВООЗ у ХХ1 сторiччi. За даними Комггету Експертiв ВООЗ та European Society of Hypertension and European Society of Cardiology Guidelines Committee майже у 20,0 % дорослого населення виявлений пщвищений артерiальний тиск, а в лтьому вщ - у 40 - 60 %. За даними World Health Report, з третиною смертей вщ серцево-судинних подм асоцмоваы 10 основних факторiв ризику (ФР), з яких на високий рiвень холестерину припадае 4,4 млн. випадюв, тютюнопа-лшня - 4,9 млн., артерiальну ппертензю - 7,1 млн. При шдекЫ маси тiла (1МТ) у межах 25 - 28,9 кг/м2 кардюваскулярний ризик (КВР) збiльшуеться вдвiчi. при 1МТ > 29 кг/м2 - утричг [1, 4, 14, 16]. Саме тому, дослщження, спрямованi на удосконалення медико-психологiчного монiторингу, ранньо'| дiагностики, н дивiдуалiзацiю ризикометричних пiдходiв е актуаль-ними [6-9, 13, 16].
Серед способiв визначення КВР вiдомi спосо-би, що спрямован на використання як результатiв лабораторних до^джень, так i дихотомiчних iндикаторiв ризику. Так, згiдно до юнуючих уявлень, шкала оцiнки ризику «SCORE» призначена для про-гнозування смертельного (коронарного чи некоронарного) захворювання в найближчi 10 роюв. Тщ як в молодому вiцi технолопя оцiнки КВР носить про-спективний характер. I, не дивлячись на меншу точ-нiсть, нiж у старших вкових групах, технологiя до-зволяе на рiвнi первинноï ланки надання медично'| допомоги iндивiдуалiзувати засоби цшьово'| проф^ лактики кардiоваскулярних подм [6-10]. Недолiком iснуючих пiдходiв е лабораторно-шструментальна формалiзацiя в оцЫках КВР, яка не враховуе н пси-хологiчний портрет особистостi, н наявнiсть непси-хотичних розладiв психiчноï сфери. Це й вимагае удосконалення концепци дiяльностi на первинному
piBHi надання допомоги, задля пiдвищення ефектив-HOCTi профiлактичних заходiв та покращення прогнозу пацieнтiв з високим КВР [11, 13, 14].
Мета дослщження полягала у вивченн частоти та характеру рiзних форм реакцм психiчноI деза-даптацiI серед пащен^в, стратифiкованих за рiвнем КВР.
Об'ект i методи дослiдження. Первинною ш-формацiйною базою для виконання доотдження стали результати комплексного клiнiко - анамнес-тичного обстеження 450 пащен^в молодого вiкy серед яких 400 оЫб мали НППС та як попередньо були стратифiкованi за рiвнем кардiоваскулярного ризику (КВР), визначеним за методикою «SCORE» [1, 16]. Застосування ^е! методики передбачало урахування в^, стаД наявностi палiння, рiвня арте-рiального тиску та iнших i передбачало можливiсть екстраполяцiI можливого ризику на старший вк [1, 4]. До групи м^мального (низького) КВР вщнесено 99 пацiентiв (пМр = 99), середнього - 102 пащен^в (пСр = 102), високого КВР - 97 пащен^в (пВр = 97) та до групи з реалiзованим КВР вщнесено 102 особи (пХ = 104) з дiагностованими серцево-судинними захворюваннями, вщповщно до загальноприйня-тих кJliнiчних протоколiв [13]. Групи не вiдрiзнялись розподiлом за вком та статтю. Дослiдження виконано за стандартизованою програмою збирання, накопичення та аналiзу результатiв. При виконанн дослiдження застосовано вiдомi та широко вживан кJliнiко-статистичнi та кJliнiко-iнформацiйнi методи: анамнестичний ктькюний аналiз [2, 3, 12], варiацiй-на статистика [12], iмовiрнiсний розподiл кJliнiчних ознак з оцЫкою достовiрностi одержаних результатiв [12].
Результати та Тх обговорення. Клшко-психопатологiчне дослiдження дозволило визначи-ти структуру реакцм психiчноI дезадаптацiI i загальн1 закономiрностi !х розподiлу залежно вщ рiвня КВР
Разом з тим, нами виявлен i певн вщмшностг тобто кожна ризикометрична група мала сво! певн1 кiлькiснi та яюсы особливостi клiнiчноí структури ре-акцiй психiчноI дезадаптацiI. Результати до^джен-ня частоти рiзних форм непсихотичних порушень психiки по ризикометричних групах та в груп хворих з маыфестованою КВП представленi в табл. Так,
Таблиця
Частота та характер реакцш пс^чноУ дезадаптацГГ за-лежно вiд рiвня кардюваскулярного ризику
Форми реакцм псих1чноТ дезадаптаци Р1вень кардюваскулярного ризику
мЫмальний (ПМР = 99) середнм (ПСР = 102) високий (Пвр = 97) хвор1 ССЗ (пх = 102)
Астешчний абс., ос1б 27 9 5 46
Р ± т, % 27,3 ± 4,5 б, с 8,8 ± 2,8 а 5,2±2,2а 45,1 ± 4,9 а, б, с
Соматоформний абс., ос1б 9 8 6 4
Р±т,% 9,1+2,9 7,8 + 2,7 6,2 + 2,4 3,9± 1,9а
Дистим1чний абс., ос\б 17 23 8 11
Р±т,% 17,2 + 3,8° 22,5 + 4,1° 8,2±2,8аб 10,8 ±3,1аб
Афективний абс., ос\б 6 5 28 10
Р±т,% 6,1+2,4° 4,9 + 2,1° 28,9±4,6аб 9,8 + 2,9°
Усього абс., ос\б 59 45 47 71
Р±т,% 59,6 + 4,9 44,1+4,9а 48,5 + 5,1а 69,6±4,6а°
Приыптка: а - достов1рна вщмшнють у пор1внянн1 з групою к/ннммалы-юго КВР при р<0,05; 6 - достов1рна вщмшнють у пор1внянн1 з групою середнього р1вня КВР при р<0,05; с -достов1рна вщмшнють у пор1внянн1 з групою високого КВР при р<0,05.
■ Астешчний
□ Соматоформний
□ Дистилечний
□ Афективний
мшмальнии ризик середнш ризик високий ризик реалвований ризик (хвор^
Рис. Частота (у%) та характер реакцш психтно'ГдезадаптацГГзалежно вщ р1вня кардюваскулярного ризику.
серед 99 паьиенгпв з мш1мальним КВР виявлено, що РПД мали мюце у (59,6±4,9)% обстежених: найбтьш поширеним булаастенпчнаформа РПД, найменш поширеною - афективна (вщповщно (27,3±4,5)% та (6,1 ±2,4)%, р<0,05). При цьому, на другому ранговому мюц за частотою - дистим1чна форма РПД - (17,2±3,8)%, а соматоформна та афективна за частотою д1агностування достов1рно не вщр1знялися (табл.)
Серед 102 пац1ент1в з середым КВР виявлено, що РПД мали мюце достов1рно (р<0,05) рщше, н\ж при мш1мальному КВР - у (44,1 ±4,9)% обстежених: найбтьш поширеною (р<0,05) була дистим1чна форма РПД, найменш поширеною - афективна форма РПД (вщповщно (22,5±4,1)% та (4,9±2,1)%, р<0,05 ). При цьому, за частотою - асте-ычна, соматоформна та афективна форми РПД д1агностувалися практично з однаковою частотою (рис.).
Серед 97 пацен^в з високим КВР виявлено, що РПД мали мюце достовiрно (р<0,05) рiдше, нiж при мiнiмальному КВР - у (48,5 ± 5,1) % обстежених: найбтьш поширеною була афективна форма РПД, тод1
як iншi варiанти РПД дiагностували-ся практично з однаковою частотою (у межах вщ (5,2 ± 2,2) % - астеыч-ний варiант до (8,2 ± 2,8) % - дисти-мiчний варiант РПД, р > 0,05).
Серед 102 пацен^в з реалiзованим КВР (хворi на ССЗ) виявлено, що РПД мали мюце достовiрно (р<0,05) частше, нiж при КВР - у (69,6±4,6)% обстежених: найбтьш поширеною була астеычна форма РПД (р<0,05), а найбтьш рщко д1агностованим -соматоформний вар1ант РПД - у (3,9± 1,9) % хворих.
Таким чином, астеычний тип РПД найбтьш властивий хворим з реал1зованим КВР та, у меншм м1р1, патентам з мш1мальним КВР (вщповщно (45,1 ±4,9)% та (27,3±4,5)%), тод1 як дистим1чний вар1ант РПД - патентам з середым р1внем КВР (виявлений серед (22,5±4,1)% пац1ент1в), а афективний - патентам з високим р1внем КВР - у (28,9±4,6)% обстежених з високим КВР.
Отже, частота РПД в р1зних ризи-кометричних трупах пацент1в коли-валась у межах вщ (37,8±4,4)% до (68,3±4,6)% та достов1рно (р<0,05) була вищою серед пацснт1в з реал1зованим КВР, н\ж в трупах з р1зним його р1внем; при цьому, достов1рних вщмшностей у частот! РПД залежно вщ р1вня КВР не виявлено, що свщчить про вщносно однаковий р1вень псих1чно'| дезадаптаци на донозолопчному етап1 реал 1 за ц У КВР. Наведе-не свщчить на користь розроб-ки диференцмованих заход1в в систем! медико-психолопчного моыторингу ос1б з р1зним р1внем КВР та ¡ндивщуал1зованого клшко-психолопчного супроводу не ттьки хворих на ССЗ, але \ ос\б, насампе-ред з високим р1внем КВР.
Висновки.
1. Визначеы частота та характер ктычних форм РПД у пацент1в з р1зним р1внем КВР та доведено наявнють найбтьш високо'У часто-ти астеычно'У (в груп1 пацснт1в з реал1зованим КВР) та афективно'У (в груп1 пацснт1в з високим КВР) Ух ктычнихформ в структур! цихпору-шень(р < 0,05).
2. Доведено, що астеычний тип РПД найбтьш властивий хворим з реалiзованим КВР та, у меншш
Mipi, патентам з мiнiмальним КВР (вiдповiдно 4. Частота та характер РПД, насамперед у
(45,1 ±4,9) % та (27,3 ± 4,5) %), тодi як дистимiчний пацiентiв з високим КВР, визначають потребу у бтьш
варiант РПД - пацiентам з середым рiвнем КВР (ви- ДетальномУ вивченнi 3 позицiй ефективного ^га-
явлений серед (22,5 ± 4,1) % пащенпв), а афективний ристання засобiв бiхевiоральноI корекцп, як компо-
- пацiентам з високим рiвнем КВР - у (28,9 ± 4,6) % ^ медико-психолоМчного супроводу пацiентiв з
обстежених з високим КВР
3. Пащенти з високим КВР характеризують-
Перспективи подальших дослщжень. На-
прямки подальших дослiджень пов'язанi з вивчен-
ся достовiрно (р<0,01) меншою частотою РПД у ням закономiрностей формування синдромологiчноi,
порiвняннi з хворими на ССЗ, а в структурi цих структури iнших НППС серед па^енпв рiзних ризи-
реакцм достовiрно переважае афективний тип РПД. кометричних груп КВР
Л^ератрура
1. Горбась I. М. Шкала SCORE у клУчнм практицк переваги й обмеження / I. М. Горбась // Здоров'я УкраУни. - 2008. - № 11(1). -С.40-41.
2. Личко А. Е. Медико-психологическое обследование соматических больных / А. Е. Личко, Н. Я. Иванов // Журн. невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. -1980. - Т. 80, № 8. - С. 1195-1198.
3. Лищук В. А. Информатизация клинической медицине / В. А. Лищук // Клин. информатика и телемедицина. - 2004. -№ 1. - С. 7-13.
4. Нетяженко В. З. Патент високого кардюваскулярного ризику: як покращити прогноз / В. З. Нетяженко, О. Г. Пузанова // Внутр1шня медицина. - 2008. - № 5-6. - С. 123-129.
5. Органов Р. Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно - сосудистого суммарного риска для населения России / Р. Г. Органов, С. А. Шальнова, А. М. Калинина // Кардиология. - 2008. - № 5. - С. 85-89.
6. Панченко М. С. Медико-психолопчш, санолопчы та генеалопчш передумови формування пщвищеного серцево-судин-ного ризику у пац1ент1в з хрошчними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / М. С. Панченко // Проблеми еколо-пчноУ та медичноУ генетики i кл1н1чноУ ¡мунологп: Зб1рник наукових праць. - 2013. - Вип. 4 (118). - С. 280-287.
7. Панченко М. С. Прогностичне значення медико-психолопчних факторiв в оцЫц серцево-судинного ризику / М. С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлогп. - 2013. - Вип. 4, Т. 1. - С. 193-197.
8. Панченко М. С. Психолопчш особливост хворих з соматичною патолопею та кардюваскулярний ризик / М. С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлогп. - 2013. - Вип. 4, Т. 2. - С. 149-153.
9. Панченко М. С. Санолопя та кл^чна медицина: методолопя та досвщ популяцмного аналiзу психосоматичних роз-ладiв у молодому вщ / М. С. Панченко, С. П. Шкляр, Д. П. Перцев, Л. В. Черкашина // Проблеми еколопчноУ та медичноУ генетики i кл^чноУ iмунологiУ: Збiрник наукових праць. - 2011. - Вип. 6 (108). - С. 457-467.
10. Приходько В. Ю. Пациент высокого риска - кто он ? / В. Ю. Приходько // Здоров'я УкраУни. - 2010. - № 3. - С. 18-19.
11. ^ренко Ю. М. Ефективнють профтактичних заходiв для попередження розвитку серцево - судинних захворювань / Ю. М. ^ренко // ^мейна медицина. - 2006. - № 1. - С. 52-60.
12. Со^альна медицина та оргашзащя охорони здоров'я / Заг. ред. Москаленко В. М., Вороненко Ю. В. / Пщручник. -Тернопть, 2002. - С. 50-75.
13. Соцюметрична оцшка якост медичноУ допомоги в амбулаторiях загальноУ практики-амейноУ медицини / Методичш рекомендацп МОЗ УкраУни; укладачИ С. П. Шкляр, I. М. Кравченко, Л. В. Черкашина, О. I. Сердюк, М. С. Панченко // Затверджено ЦМК МОЗ УкраУни. - КиУв, 2013. - 20 с.
14. Шальнова С. А. Оценка суммарного риска сердечно - сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно - сосудистых заболеваний / С. А. Шальнова, О. В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия. - 2005. - № 3. - С. 54-56.
15. Шкляр С. П. Санолопя та кл^чна медицина: методичш аспекти вивчення факторiв ризику психосоматичних розладiв / С. П. Шкляр, М. С. Панченко, Д. П. Перцев, Л. В. Черкашина // Проблеми еколопчноУ та медичноУ генетики i кл^чноУ iмунологiУ: Зб. наукових праць. - 2011. -Вип. 6 (108). - С. 495-505.
16. Bhatt D. L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrom-bosis / D. L. Bhatt, P. G. Steg, E. M. Ohman // JAMA. - 2006. - № 295. - Р. 180-189.
УДК 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3
РЕАКЦП ПСИХННО'1' ДЕЗАДАПТАЦП В КОНТЕКСТ ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНОГО МЕДИКО-ПСИХОЛОГ1ЧНОГО СУПРОВОДУ ПАЦ1€НТ1В З КАРД1ОВАСКУЛЯРНИМ РИЗИКОМ
Панченко М. С.
Резюме. У до^джены визначен частота та характер ктычних форм РПД у пащенпв з рiзним рiвнем КВР та доведено наявнють найбтьш високоУ частоти астеычноУ (в грут пащен^в з реалiзованим КВР) та афективноУ (в грут пащенпв з високим КВР) Ух ктычних форм в структурi цих порушень (р < 0,05). Доведено, що астеычний тип РПД найбтьш властивий хворим з реалiзованим КВР та, у меншнй мiрi, патентам з м^мальним КВР (вщповщно (45,1 ± 4,9) % та (27,3 ± 4,5) %), тодi як дистимiчний варiант РПД - патентам з середым рiвнем КВР (виявлений серед (22,5 ± 4,1) % пащен^в), а афективний - патентам з високим рiв-нем КВР - у (28,9 ± 4,6) % обстежених з високим КВР. Пащенти з високим КВР характеризуются достовiрно (р<0,01) меншою частотою РПД у порiвняннi з хворими на ССЗ, а в структурi цих реакцм достовiрно пере-важае афективний тип РПД.
Ключовi слова: кардюваскулярний ризик, непсихотичн порушення, медико-психолопчний супровiд.
УДК 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3
РЕАКЦИИ ПСИХИЧЕСКОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ В КОНТЕКСТЕ ОБОСНОВАНИЯ ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОГО МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО СОПРОВОЖДЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ С КАРДИОВАСКУЛЯРНЫМ РИСКОМ
Панченко Н. С.
Резюме. В исследовании определены частота и характер клинических форм РПД у пациентов с различным уровнем КВР и доказано наличие наиболее высокой частоты астенической (в группе пациентов с реализованным КВР) и аффективной (в группе пациентов с высоким КВР) их клинических форм в структуре этих нарушений (р < 0,05). Доказано, что астенический тип РПД наиболее свойственен больным с реализованным КВР и, в меньшей степени, пациентам с минимальным КВР (соответственно (45,1 ± 4,9) % и (27,3 ± 4,5) %), тогда как дистимический вариант РПД - пациентам со средним уровнем КВР (обнаружен среди (22,5 ± 4,1) % пациентов), а аффективный - пациентам с высоким уровнем КВР - в (28,9 ± 4,6) % обследованных с высоким КВР. Пациенты с высоким КВР характеризуются достоверно (р < 0,01) меньшей частотой РПД по сравнению с больными ССЗ, а в структуре этих реакций достоверно преобладает аффективный тип РПД.
Ключевые слова: кардиоваскулярный риск, непсихотические нарушения, медико - психологическое сопровождение.
UDC 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3
Reaction of Psychological Maladjustment in Context of Grounding the Differentiated Medical and Psychological Support of Patients with Cardiovascular Risk
Panchenko M. S.
Abstract. The aim of the research was to study the frequency and kind of different forms of psychological maladjustment reactions among patients, stratified by the level of CVR.
Materials and methods. The primary information base for the implementation of research was the result of complex clinical and anamnestic survey of 450 young patients, 400 of them had NPPS and who were previously stratified by the level of cardiovascular risk (CVR), defined by the «SCORE» method [1, 16]. The usage of this method involved taking into account: age, gender, presence of smoking, blood pressure levels and other, and provided the possibility of extrapolation of possible risk to the older age [1, 4]. 99 patients were assigned to the group of minimum (low) CVR (nLOW = 99), 102 patients - medium (nMED = 102), 97 patients - high CVR (nH|GH = 97) and 102 persons were assigned to a group with realized CVR (nX = 104).
Results and their discussion. Clinical psychopathology research let us to determine the structure of psychological maladjustment reactions and general patterns of their allocation, depending on the level of CVR. However, we discovered certain differences that each risk group had its quantitative and qualitative features of the clinical psychological maladjustment reaction's structure. Thereby, it was found, that among the 99 patients with a minimum CVR (59,6 ± 4,9) % of surveyed had RPM: the most common - asthenic form of RPM, the least common -affective form. Thus, at the second rank in frequency - there is a dysthymic form of RPM - (17,2 ± 3,8) %, somatoform and affective forms were not significantly different in their frequency. Among 102 patients with a medium CVR was found, that RPM occurred significantly (p < 0,05) less than at the minimum CVR - in (44,1 ± 4,9) % of surveyed: the most prevalent (p < 0,05) was a dysthymic form of RPM least common - an affective (respectively (22,5 ± 4,1) % and (4,9 ± 2,1) %, p < 0,05). Among the 97 patients with high CVR it was discovered, that RPM occurred significantly (p < 0,05) less than at the minimum CVR - in (48,5 ± 5,1) % of surveys: the affective form was the most common. Among 102 patients with realized CVR it was found, that RPM occurred significantly (p < 0,05) more frequently, than in CVR - in (69,6 ± 4,6) % of surveyed: the most common was an asthenic form of RPM (p < 0,05) and most rarely diagnosed - somatoform variant of RPM - in (3,9 ± 1,9) % of patients.
Conclusions. The frequency and kind of clinical forms of RPM in patients with different levels of CVR were defined, and the highest frequency of asthenic (in patients with realized CVR) and affective (in a group of patients with high CVR) clinical forms in the structure of these disorders (p < 0. 05) was proved.
It was proved, that asthenic type of RPM is the most inherent to patients with realized CVR and, at least, to patients with a minimum CVR (accordingly (45,1 ± 4,9) % and (27,3 ± 4,5) %), whereas the dysthymic version of RPM is the most inherent in patients with medium CVR (found among the (22,5 ± 4,1) % of patients) and affective - in patients with the high level of CVR - in (28,9 ± 4,6) % of surveyed with high CVR.
Patients with high CVR are characterized by significantly (p < 0,01) lower incidence of RPM, compared with patients with CVD, and affective type of RPM is significantly predominant in the structure of this reactions.
The frequency and kind of RPM, especially in patients with high CVR, determine the need for more detailed study from the standpoint of effective use of behavioral adjustment as a component of medical and psychological support for patients with CVR.
Keywords: cardiovascular risk, nonpsychotic disorders, medical and psychological support.
Рецензент - проф. Скрипншов А. М.
Стаття надшшла 27. 06. 2014 р.
