CC BY
13
УДК 616.33-002.44:616.61-002.3 Панченко М.С.
КОГН1ТИВНО-Б1ХЕВ1ОРАЛЬНА КОРЕКЦ1Я КАРД1ОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ: ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 У ПАЦ16НТ1В З РЕАКЦ1ЯМИ ПСИХ1ЧНО1 ДЕЗАДАПТАЦИ ТА СОМАТОГЕННИМ АСТЕН1ЧНИМ СИМПТОМОКОМПЛЕКСОМ
Донецький нацюналыний медичний унiверситет, м. Кропивницький Харшсыка медична академiя пiслядипломноí освiти
У досл'дженн 47 пацieнтiв з реак^ями психчноТ дезадаптацИ та 9 - з соматогенним астенчним симптомокомплексом та коморб'дним з пдвищеним кардоваскулярним ризиком застосовано КБК. За результатами лкування з'ясовано, що серед осб з пдвищеним КВР та РПД найбльш ефектив-ним виявився вплив КБК на пдвищення настрою та зниження частоти / рiвня особистсноТ триво-жност'!; уцлому КБК характеризувалась узагальненим показником ефективностi на р'тш (18,7±1,0)%. Серед осб з пдвищеним КВР та САСК найбльш ефективним виявився вплив КБК на зростання р'тня буденноТ активност/ та самопочуття; уцлому КБК характеризувалась узагальненим показником ефективност/ на р'тш (13,1±4,7)%. Отже, селективно-диференцшований вплив КБК серед пацieнтiв з пдвищеним КВР, коморб'дним з непсихотичними розладами психчноТ сфери до-зволяе забезпечувати медико-психологiчну складову зниження КВР. Ключов1 слова: медична психолопя, кардюваскулярний ризик, когн1тивно-б1хевюралына корекц1я.
Дослiдження виконано у межах науково-домдних робiт кафедри психотерапП' (зав. - проф. Михайлов Б.В.) «Непсихотичнi психiчнi розлади у хворих на серцево-судиннi та судинно-мозковi захворювання», № державноТ реестрацп 0109Ш02826, та е фрагментом науковоТ квалiфiкацiйноi'роботи автора.
Вступ
За даними Ком^ету Експер^в ВООЗ та 6в-ропейських асо^ацш кардюлопв майже у 20,0% дорослого населення мае пщвищений apTepia-льний тиск, третина смертей вщ серцево-судинних захворювань (ССЗ) асоцшована з де-сятьма основними факторами ризику, з яких на високий piвeнь холестерину припадае 4,4 млн. випадш, тютюнопалшня - 4,9 млн., apтepiaльну ппертензш - 7,1 млн. Доведено, що при шдеш маси тта (1МТ) у межах 25 - 28,9 кг/м2 кардюваскулярний ризик (КВР) збтьшуеться вдвiчi, при 1МТ >29 кг/м2 - утричк [1,2,3,10,13]. На жаль, медико-психолопчний контекст у оцшц кардю-васкулярного ризику практично вщсутнш. Саме тому, дослщження, спрямован на удосконален-ня медико-психолопчного моыторингу, ранньо'1 дiaгностики, iндивiдуaлiзaцiю ризикометричних пiдходiв е актуальними.
Мета дослщження
Вивчення ефективност когштивно-бiхeвiоpaльноï корекцп серед пaцiентiв з пщви-щеним КВР за наявност peaкцiй психiчноï деза-даптацп (РПД) або соматогенного астешчного симптомокомплексу (САСК).
Матерiали та методи дослiдження
У дослiджeннi зaдiянi 47 пaцiентiв з РПД та 9 па^етчв з САСК [7,8,9], у яких кпшко-лабораторно визначена нaявнiсть пiдвищeного КВР за шкалою "SCORE" (Systematic Согопагу Risk Evaluation) [1,12,13]. Застосування ^eï методики передбачало урахування вку, стaтi, на-явностi пaлiння, piвня apтepiaльного тиску та ш-ших i передбачало можливiсть eкстpaполяцiï можливого ризику на старший вiк [1,13]. Викори-стання пpинципiв КБК в моделях факторного зниження КВР peaлiзовaно з урахуванням емо-
цiйноí, когштивно', соматичноí, контекстуальное' (середовище, умови), мiжособистiсноí та поведн нково' складових [4,5,6]. Це дозволило структу-рувати форми та методи КБК на послщовних етапах КБК: 1) вступно' частини (вщкритюты та вiдвертiсты у спткуванш, спiвпраця та ствробп--ництво при одночаснш визначеностi тривалостi терапевтичних сесш), 2) ознайомлення пацieнта з когштивно^хевюралыною моделлю (базова частина дослiдження, з'ясування взаемозв'язш мiж поведiнкою, думками, почуттями, ситуа^ею), 3) освiтныо-корекцiйна частина (розтлумачення патенту iснуючоí проблеми у термшах КБК), 4) формування вiдчуття впевненост та надп у по-доланн iснуючоí проблеми (встановлення зво-ротного зв'язку, формування дружно'' терапев-тично' атмосфери).
Психотерапевтичний вплив базувався на на-явностi конкретного фактора КВР (пподинамп, надмiрноí маси тiла, артерiалыноí гiпертензií, тютюнопалiння), що визначався (сприймався) у якост iснуючоí (поведшково'О проблеми. При цыому, наявнюты у патента одного iз типолопч-них варiантiв НРПС (iз властивими для кожного iз них почуттiв) визначала iндивiдуалiзацiю вла-сне спрямованостi процесу КБК. Тривалюты сеансу кожного iз сеансiв КбК - до 50 хв., з повто-рюванiстю 1-2 рази на тиждены впродовж 2-3 мн сяцiв.
Для оцiнки ефективност КБК було здiйснено спiвставлення динамки, в резулытат лiкування, частоти дiагностування основних психопатолоп-чних симптомiв, що характеризуюты психоемо-цiйний стан па^етчв (самооцiнки самопочуття, активностi та настрою за методикою САН, рiвня особистюно' та реактивно' тривожностi за шкалою Сптбергера-Ханша, рiвня нейротизму за даними опитувалыника Айзенка). Дослщження виконано за стандартизованою програмою зби-
В1СНИКВДНЗУ «Укратська медична стоматолог1чна академ1я»
рання, накопичення первинних даних та аналiзу результат. При виконанн дослщження засто-совано вiдомi та широко вживан кшшко-статистичнi та клшко-шформацшш методи: ана-мнестичний кiлькiсний аналiз [11], варiацiйна статистика, iмовiрнiсний розподт клiнiчних ознак з оцiнкою достовiрностi одержаних результатiв, iнформацiйний аналiз [11].
Результати дослщження та 1х обговорення
Ефективнiсть застосованоТ КБК серед 47 оаб з пiдвищеним КВР з РПД проявилась (табл.): зменшенням ктькосп осiб зi зниженим рiвнем самопочуття (вiдповiдно, до лiкування -(61,7±7,1)%, пiсля - (38,3±7,1)%, р<0,05) та до-стовiрним зменшенням виразност цього акцеп-тор-iндикатора з (3,80±0,12) б. до (3,41±0,17) б., р<0,05. Вiдповiдно, зменшився стандартизований шдекс кл^чноТ виразностi акцептор-iндикатора (Вст) та iндекс кл^чноТ реалiзацil (1КР) РПД, що проявилось також у зменшенн клшко-ентропiйного показника цього акцептор-iндикатора (hабс) у груш па^ен^в з РПД та за-безпечило досягнення ефективностi корекци на рiвнi 5,3%;
- зменшенням ктькосп осiб зi зниженим рiв-нем настрою (вщповщно, до лiкування -(53,2±7,3)%, пiсля - (21,3±6,0)%, р<0,001) та зменшенням виразностi цього акцептор-iндикатора з (3,61±0,18)б. до (3,12±0,14)б., р<0,001. Вiдповiдно, зменшився на 13,0-14,0% стандартизований шдекс кл^чноТ' виразност ак-цептор-iндикатора (Вст) та практично втричi - ш-декс кл^чноТ реалiзацiТ (1КР) РПД, що у пщсумку проявилось зменшенням клiнiко-ентропiйного показника цього акцептор-шдикатора (hабс) у груш па^етчв з РПД та забезпечило досягнення ефективност корекцп на рiвнi 28,1%;
- достовiрним зменшенням ктькосп осiб зi зниженим рiвнем буденноТ активностi (вщповщ-но, до лкування - (66,0±6,9)%, пiсля -(46,8±7,3)%, р<0,01) та зменшенням виразностi цього акцептор-шдикатора з (4,08±0,11)б. до (3,71±0,09)б., р<0,01. Вiдповiдно, зменшився на 7,0-8,0% стандартизований шдекс кл^чно'Т ви-разност акцептор-iндикатора (Вст) та зрiс шдекс кл^чно'Т реалiзацiТ (1КР) РПД, що у пщсумку проявилось зменшенням клшко-ентропшного показника цього акцептор-шдикатора фабс) у групi пацiентiв з РПД та забезпечило досягнення ефективност корекцп на рiвнi 17,6%;
- зменшенням ктькосп осiб з високим та ду-же високим рiвнем реактивно' тривожностi (вщ-повiдно, до лкування - (55,3±7,3)%, пiсля -(40,4±7,2)%, р<0,05) та достовiрним зменшенням виразност цього акцептор-iндикатора з (40,1±0,09) б. до (38,6±0,06) б., р<0,05. Вщповщ-но, зменшився стандартизований шдекс кл^ч-ноТ виразностi акцептор-шдикатора (Вст) та ш-декс кл^чно'Т реалiзацiТ (1КР) РПД, що проявилось також у зменшенн клшко-ентропшного показника цього акцептор-iндикатора фабс) у групi
пацiентiв з РПД та забезпечило досягнення ефективност корекцп на рiвнi 21,2%;
- зменшенням ктькосп осiб з високими рiв-нями особистiсноТ тривожностi (вщповщно, до лкування - (59,6±7,2)%, шсля - (83,0±5,5)%, р<0,01) та стабтьно-виразною тенденцiею цього акцептор-iндикатора (вiдповiдно, до лкування (47,9±0,12)б. до (48,1 ±0,11 )б., р>0,05. Вщповщно, практично не змшився стандартизований ш-декс кл^чноТ виразностi акцептор-шдикатора (Вст) та зрiс iндекс кл^чно'Т реалiзацiТ (|КР) РПД, що у пщсумку проявилось зростанням клшко-ентропшного показника цього акцептор-iндикатора фабс) у групi пацiентiв з РПД та забезпечило досягнення ефективност корекци на рiвнi 19,1%;
- зменшенням ктькосп осiб з дiагностично значимим пiдвищеним рiвнем нейротизму (вщповщно, до лкування - (93,6±3,6)%, пiсля -(46,8±7,3)%, р>0,05) та достовiрним зменшенням виразностi цього акцептор-шдикатора з (20,0±0,21)б. до (17,1 ±0,32)б., р<0,01. Вщповщ-но, зменшився стандартизований шдекс кл^ч-ноТ виразностi акцептор-iндикатора (Вст) та ш-декс клiнiчноТ реалiзацiТ (1КР) РПД, що у пщсумку проявилось зменшенням клшко-ентропшного показника цього акцептор-шдикатора фабс) у груш па^етчв з РПД та забезпечило досягнення ефективност корекци на рiвнi 16,2%.
Ефективнiсть застосованоТ когштивно-бiхевiоральноТ терапи серед 9 оаб з пщвищеним КВР на ™ соматогенного астенiчного симптомо-комплексу:
- тенден^ею до зменшення кiлькостi оаб зi зниженим рiвнем самопочуття (вщповщно, до ль кування - (77,8±13,9)%, пiсля - (44,4±16,6)%, р>0,05) та зменшення виразност цього акцеп-тор-шдикатора з (3,80±0,21) б. до (3,61±0,26) б., р>0,05. Вiдповiдно, зменшився стандартизований шдекс кл^чноТ виразностi акцептор-шдикатора (Вст) та зрiс шдекс кшычноТ реалiзацiТ (1КР) САСК, що забезпечило досягнення ефекти-вностi корекци на рiвнi 25,0%;
- зменшенням ктькосп осiб зi зниженим рiв-нем настрою (вiдповiдно, до лкування -(55,6±16,6)%, пiсля - (33,4±15,7)%, р>0,05) та зменшенням виразностi цього акцептор-iндикатора з (3,59±0,11)б. до (3,02±0,16)б., р<0,001. Вiдповiдно, зменшився на 15,0-17,0% стандартизований шдекс кл^чноТ виразност ак-цептор-iндикатора (Вст) та практично вдвiчi - ш-декс кл^чноТ реалiзацiТ (1КР) САСК, що у пщсумку проявилось зменшенням клшко-ентропшного показника цього акцептор-шдикатора фабс) у груш па^етчв з САСК та забезпечило досягнення ефективност корекцп на рiвнi 12,9%;
- тенден^ею до зменшення кiлькостi осiб зi зниженим рiвнем буденноТ активностi (вщповщно, до лкування - (66,7±15,7)%, пiсля -(33,3±15,7)%, р>0,05) та зменшення виразност цього акцептор-iндикатора з (4,03±0,21)б. до
(3,78±0,13)б., р>0,05. Вiдповiдно, зменшився на 5,0% стандартизований шдекс ктычно! вираз-HOCTi акцептор-шдикатора (Вст) та 3pic iндекс клн жчно! реалiзацiТ (1КР) САСК, що у пщсумку проявилось зменшенням клiнiко-ентропiйного пока-зника цього акцептор-шдикатора (hабс) у rpyni пацieнтiв з САСК та забезпечило досягнення ефективност корекцп на рiвнi 34,9%;
- вщсутнютю змiни частоти осiб з високим та дуже високим рiвнем реактивно! тривожност (вiдповiдно, до лкування - (66,7±15,7)%, пiсля -
(44,4±16,6)%, р<0,05) та зменшення виразностi цього акцептор-шдикатора з (38,0±0,14)б. до (37,4±0,1б)б., р<0,05. Вiдповiдно, зменшився стандартизований шдекс кшычно! виразностi ак-цептор-iндикатора (Вст) та зрiс iндекс клiнiчноТ реалiзацiТ (1КР) САСК, що проявилось у змен-шеннi клiнiко-ентропiйного показника фабс) у гру-ni пацieнтiв з САС пюля лiкування та забезпечило досягнення ефективност корекцiТ на рiвнi 10,8%;
Таблиця
Динамка вiдхилень показниюв психоемо^йного стану на етапах застосування когштивно^хевюральноТ терапп оаб молодого eiKy з реак^ями психЧноТ дезадаптацп
та соматогенним астешчним симптомокомплексом
№ Показники Па^енти з пКВР у поеднанш з РПД (1n=47) Пацiенти з пКВР у поеднанш з САСК (2n=9)
п/п до лкування пiсля лкування до лкування пiсля лiкування
В, бали 3,80±0,12 3,41±0,17 3,80±0,21 3,61±0,26
Дп, оЫб 29 18 7 4
Р±т,% 61,7±7,1 38,3±7,1а 77,8±13,9 44,4±16,6
1. Самопочуття Вст, од 0,704 0,630 0,704 0,667
1кр 0,434 0,241 0,547 0,704
Ьабс, бп" 0,523 0,495 0,476 0,357
1КЕ, % 5,3 25,0
В, бали 3,61±0,18 3,12±0,14 3,59±0,11 3,02±0,16
Дп, оЫб 25 10 5 3
Р±т,% 53,2±7,3 21,3±6,0 а 55,6±16,6 33,4±15,7
2. Настрш Вст, од 0,706 0,607 0,710 0,588
1кр 0,375 0,129 0,392 0,196
Ьабс, бП" 0,531 0,382 0,530 0,461
1КЕ, % 28,1 12,9
В, бали 4,08±0,11 3,71±0,09 4,03±0,21 3,78±0,13
Дп, оЫб 31 22 6 3
Р±т,% 66,0±6,9 46,8±7,3 а 66,7±15,7 33,3±15,7
3. Активнють Вст, од 0,800 0,740 0,800 0,760
1кр 0,528 0,654 0,533 0,747
Ьабс, бiT 0,487 0,401 0,484 0,315
1 КЕ, % 17,6 34,9
В, бали 40,1±0,09 38,6±0,06 38,0±0,14 37,4±0,16
Дп, оЫб 26 19 6 4
Реактивна три-вожнють Р±т,% 55,3±7,3 40,4±7,2 66,7±15,7 44,4±16,6
4. Вст, од 0,889 0,844 0,844 0,822
1кр 0,492 0,659 0,563 0,635
Ьабс, бiT 0,504 0,397 0,467 0,416
1 КЕ, % 21,2 10,8 |
В, бали 47,9±0,12 48,1±0,11 44,2±0,23 43,3±0,10
Дп, оЫб 28 20 6 3
Особистюна тривожнють Р±т,% 59,6±7,2 42,6±7,2 а 66,7±15,7 33,3±15,7
5. Вст, од 1,067 1,067 0,978 0,956
1кр 0,365 0,546 0,652 0,681
Ьабс, бiT 0,531 0,477 0,402 0,377
1 КЕ, % 19,1 6,3
В, бали 20,0±0,21 17,1±0,32 17,0±0,10 17,1±0,10
Дп, оЫб 44 39 4 3
Р±т,% 93,6±3,6 83,0±5,5 44,4±16,6 33,3±15,7
6. Нейротизм Вст, од 1,250 1,063 0,941 0,941
1кр 0,170 0,118 0,418 0,314
Ьабс, бiT 0,435 0,364 0,526 0,525
1 КЕ, % 16,2 0,2
Уцтому Набс, бiT 2,486 ±0,017 2,020 ±0,024 а 2,408 ±0,021 2,094 ±0,034 а
1 КЕ, % 18,7±1,0 13,1±4,7
Примiтки:а - достовiрнi вiдмiнностi (р<0,05) до та пюля КБК; В - виразнсть ознаки;
Дп - абсолютна юльюсть пацieнтiв з дiагностично значимим рiвнем; Р±т - частота дiагностyвання акцептор-iндикатора; Вст - стандартизований iндекс клiнiчноi' виразностi акцептор-ндикатора; 1КР - ндекс клнЧноТреал-зацп; hufc - клiнiко-ентропiйний показник вiдповiдного акцептор-ндикатора; 1КЕ - iндекс клнЧноТ' ефективностi за-стосування КБК
к>
со
=1
ф
го "5
00 3 ф 3
а §
о
=1 тз о го о ь
03 -С
сз'
X
го ^
Е
ф
о ь
03
81 ГО о
X
сг =1 ^ о (О го я
со 03 X
X =1
а ф ^
ГО го и 03
X о ь о
.с'
X
—.
ь
03
ь
0 го
со X
1
X
= ь н
■та §
° с
со в
ь со
03 X
ь ^
03 ^
=1 00 о У
X £ =1 о а
со |
"О §
■&Х
% £
со
го
го
03 ^ X
^ со
го 1+
■£>■
^ о
го о X а
п
-I т
оз го
о ^ т ГО 2 ^
.С со ТЗ
■ о
" ' 03 £ 1 5-50
О ТЗ
о
ГО СО
о
О V СО Ж
■а Я
со
о
т: 03
со ^
т:
о
со Ч 03 ^ а> -С СО 1 со ^
го
X
Го О»
х 2
X X
^ о ^ "
СО
"О 03 ч та.
03 ГО
О 00 £ !±
¡г ^ Е О
СО (0
■«■та
¡о
х а>
| со -
й 3 со 2 ь-8-
21
го
££ го со
о го а
о ^
о а> Е _1 СГ о
^ ф Е ф
о X ТЗ
ч X 21 ф ф
о' -8-ъ
X о. ч X 03 ф о о а>
ТЗ ТЗ го
^ о X со
го о 5 ^
N ч го ь'
X 03 го
о ^ 21 го ^
д. со X Е
^ ф
п X го X
о
21
X го ^
о 21
го
X 03 9 ^ го Т1 ч
го ч о ч 03
^ го Т1
X ^ ^
03 ТЗ — X 03 1П
03 ТЗ
го' ^ X 03
ф 1 X 21 ь' 1 1
х О д „ , | в =
мЭ ч ф
ш I § °
', -¡ г
1 р--^
»
, в — 6
Ч I В д-
■ .Г X О
ЫСЕ Н й
_ X X В
о 8
5° ¡^
гоЗЗ
О? О |
НЗЕЗ
■ в со в
М X X X
А х =■
О
о I
Т-1* о-ё
| , 8 ПП-, ^
£ 5
~ со
5 о 9
<?!■§
О I о Ь О
1.3|
-- П)
со х -Е. й ч ■ ■
.Е ^ в X о о
_. =1 Хс
11.Н ^ л В
* 11
х со
СО Н
■■ ч
го — —
М X "С ^
* (0 ш X ° ? х
м° ^
(Л Ь
Р° I
"С О 5 X * >
X ^ ^ " СО ^^
! £ я со » н
* о
sg.il I й
Г г^-а
■ со , ^ 11
О
? 5 — т;
^ ^ О 4.Х
'о;
^ 5 I
со ° со
1-3 3
£ Г N 1
О о со
1« го
Усо
0 ■
1 г
Ой
N
х 5 ь |
1
2 ь ъ ' ш с г : н ^ т
ТЗ СГ ■
со О
Г\) ?
го
■ х.ш о
I X х
^ I ^ " О О со О
о
МС0 о СО ^ я 1о »
- ТЗ
о I со
4 в ^ °
»3
5 я
ГО X
в о
::::: о
ГО-С
II
1
т;» »
0 Р о
2 ' £
го
, в 5 со
0
р^^ н|г
~ X 2
-°х 3
1
ю и со оо-д
■ о о
1 X о
о|1
О Ш СП ш
«й ц- о
т
я Е
о-Е.
го
О X
о п я
н
<Т>
■о
ш
н
<
■о
ш
ТЗ X
о
со ь
03
ь го
03 и
я
о
=1 о ^ ^ о
X ТЗ
х' а>
X ь'
о X
—:
о к
■& со
ф
ТЗ х'
Е
X
ф
=1
о
^
X
о
ч
^
X
■0
с р
т
я>-&
2 о
Я
§ 3
3 с 3 го О I
■о о-
сь сг ¡^
3 *
о о 13 си
5' £. а 3 -о с с ®
а) сл ? 5<' ■р. со а со * о' а-о
О 0)
§5! о ~
II
о- а.
¡1
^ О)
Э|
а) а
? с
си С со
I 5
° £
§ §
3 &
® Й
1 со
4. ш
í о
о
2 э 41 -Й
§ 5
§ с о
^ о
ш
^
СО
а та о
1 Й
со
со =■ 1
2 оз ^
3 -С Й
^ т О»
» X
о о
я
о
ТЗ
со
я
Ч.^
ГО £
со О О ° О 7*.
_. СО
Ь го
со ^
ТЗ О 03
I со о I 03 -о
Е а> -!-■
СО СО х
Т и Ь
£ 31
ТЗ -С 03
5. о та
со о ^ О 3
о^ Ю ш
-■па
х
со
х . -
®
СО х
■С ч Е
=: Ез ?
X ±
03 " 5 " ш 21
та а> К
го со
О) 2 §
Й5 Ш.
О
таь со
^ а тз п о
X ^
¡1 1 2 о
со ■&
со
^ Л
^ 03 го
£ £ 2 ^
d. оз
о
со ТЗ 03
Ш х: X
=■ > 03
о го
о
Ч О
о ^
03
_| ^ со
Е;ь'та
X О о
о _.
3 ? =Р
я?!
со N3 ~
Ё |+ -5
х 145 я
ГО " 03
ТЗ
0 ь 03
4 О
X
ш ЙИ!
■О озЬ 4 1+ 3
5 °§ §
-----X
1 а> о »■О ь-°о
-¡в!
X ^ го
О 03
ф ГО X
о Ь 1
2: I 21
Й о
го
со
!+ X
-Р о Р го
О 03 сл X
^ X
Ч 21 03
го I
8.® X
го
8 ■ 5 ч 1 2 ^ ь та ?
ГО .с
I ^ 5
5 ь
о о о
о СО
а> к ^ со
з.|
О ф
О I .' 21
5 >
5 5
сл
та
■ о о
Е. а>
ТЗ 03 го
со ^ н ю Н „
=:■"? Ь ^ х' 03
та
о
СП Ч
^ 3 ГЧ
со О о
1|1
о?
> о Ота
03
о сл
1+
(Л1?
V)
" Е =1 Ь'
с ГО —
-Со X
о с^ё
< ч ? =1 03 о
о
го
0 го
^'^та
1 03
§ О
'со со со -1+ -
О -Г
М'!
±.~ ю
1+
ф
^ гтп
о 2
тз ° ^ ^
21 2 ТЗ го Э. оз II"
ш
Ф о
р ю н,
со
^ о
® 3
Е оз
ТЗ 03
V Ш р|
О 21 сл
03
—1 I
X
° Й
0 ф
4 X ? ь
I-
СО сз £ 5
Iь
1 ° ^ со
Й Е го ф
ф а
1
2 £
1-°
ГО д ф —
ф а>
I §
£
1
а
п
е-»
К «
а
§
г
Й.
«
а
8-
03 I
О ч
^ Я «
Нейротизм
Особиспсна тривожшсть
Реактивна тривожшсть
Настрш
Самопочуття
Актившсть
7. Панченко М.С. Прогностичне значення медико-психолопчних 10. Приходько В.Ю. Пациент высокого риска - кто он? / В.Ю. При-фактс^в в оцiнцi серцево-судинного ризику / М.С. Панченко // ходько // Здоров'я УкраТни. - 2010. - № 3. - С. 18-19.
Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - Вип. 4, Т. 1 (104). - ц. Софльна медицина та оргашзаф охорони здоров'я / Заг. ред.
С. 193-197. В.М.Москаленко, Ю.В. Вороненко - Тернопть, 2002. - С. 50-75.
8. Панченко М.С. Психопатолопчш симптоми при рiзних варiантах 12. Шальнова С.А. Оценка суммарного риска сердечно-непсихотичних порушень у па^енпв з пiдвищеним кардiоваску- сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекоме-лярним ризиком / М.С. Панченко // Вiсник проблем бюдош i ме- ндациям по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний / дицини. - 2014. - Вип. 4, Т. 2 (114). - С. 172-176. С.А. Шальнова, О.В. Вихирева // Рациональная фармакотера-
9. Панченко М.С. Реакцп психiчноТ дезадаптацп в контекст обгру- шя. - 2005. - № 3. - С. 54-56.
нтування диференцшованого медико-психолопчного супроводу 13. Bhatt D.L. International prevalence, recognition, and treatment of
пацюнпв з кардюваскулярним ризиком / М.С. Панченко // Вюник cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis /
проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Вип. 4, Т. 1 (113). - С. 168- d.L. Bhatt, P.G. Steg, E.M. Ohman // JAMA. - 2006. - № 295. - Р.
171. 180-189.
Реферат
КОГНИТИВНО-БИХЕВИОРАЛЬНАЯ КОРРЕКЦИЯ КАРДИОВАСКУЛЯРНОГО РИСКА: ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С РЕАКЦИЯМИ ПСИХИЧЕСКОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ И СОМАТОГЕННЫМ АСТЕНИЧЕСКИМ СИМПТОМОКОМПЛЕКСОМ Панченко Н.С.
Ключевые слова: медицинская психология, кардиоваскулярный риск, когнитивно-бихевиоральная коррекция.
В исследовании 47 пациентов с реакциями психической дезадаптации и 9 - с соматогенным астеническим симптомокомплексом и коморбидным с КВР, применена КБК. По результатам лечения выявлено, что среди лиц с повышенным КВР и РПД наиболее эффективным было влияние КБК на повышение настроения и снижения уровня и частоты личностной тревожносты; в целом, КБК характеризовалась обобщённым показателем эффективности на уровне (18,7±1,0)%. Среди лиц с повышенным КВР и САСК наиболее эффективным зарегистрировано влияние КБК на возрастание уровня активности и уровня самочувствия; в целом, КБК характеризовалась обобщённым показателем эффективности на уровне (13,1±4,7)%. Продемонстрировано, что селективно-дифференцированное влияние КБК среди пациентов с повышенным КВР, который коморбиден с непсихотическими расстройствами психической сферы, позволяет обеспечивать медико-психологическую составляющую сни-ження КВР.
Summary
COGNITIVE AND BEHAVIOURAL CORRECTION OF CARDIOVASCULAR RISK: ESTIMATION OF ITS EFFICIENCY FOR PATIENTS WITH REACTIONS OF MENTAL DEADAPTATION AND SOMATOGENIC ASTHENIUM SYMPTOM COMPLEX Panchenko N.S.
Key words: medical psychology, cardiovascular risk, cognitive-behavioural correction.
This article describes the effects produced by cognitive-behavioural correction (CBC) on 47 patients with reactions of mental deadaptation and 9 patients with somatogenic asthenia symptom complex and comorbid cardio-vascular reactions. According to the results of the treatment, it has been revealed that among the people with increased CVR and reactions of mental disadaptation, CBC produced the most marked effective on the mood improvement and decreased the level and frequency of personal anxiety. The CBC was characterized by efficiency at the level of 18.7 ± 1.0%. Among the patients with elevated CVR and somatogenic asthenia symptom complex (SACS), the effect of CBC on the increase in the level of activity and well-being was the most pronounced. For these patients, the CSC was characterized by a generalized indicator of efficiency at the level 13.1 ± 4.7%. It has been demonstrated that the selectively differentiated effect of CBC for the patients with elevated CVR, which is comorbid with nonpsychotic mental disorders makes it possible to provide the medical and psychological assistance for CVR reduction.
