CC BY
9
Results and discussion. The 14 infants who died during intensive therapy, among pathological changes of the intestinal tube most frequent pathologies were edema, paresis and plethora vessels (8 cases). The second place on frequency of appearance took changes in the form of inflammatory infiltration and desquamation of mucosal epithelial layer (4 cases). Third place on frequency among pathological changes took bleeding in the mucosa and necrosis of the intestinal wall layers (3 cases). A statistically significant differences in the pathological manifestations of the pathology of the gastrointestinal tract in infants who died from the effects of asphyxia at birth and infants who died from the effects of prenatal infectious diseases were not found.
Similar changes were found in other organs and systems. These results suggest that the development of multiple organ failure syndrome in infants depends on the formation of the syndrome of gastrointestinal failure. Also, it is evidence of the same universal pathogenetic mechanism, which results in the formation of long-term signs of dying, severe tissue hypoxia and alteration.
The presence of inflammatory infiltration of tissues on the background of expressive atrophic changes in the immunoprocessing structures in form of accedental transformation of thymus and spleen pulp reduction indicates a basis of immune organ lesions in infants who die during intensive care.
Conclusion. The study of gastrointestinal tract in infants who died during intensive care made possible to identify the main pathogenic mechanisms of gastrointestinal destruction and proved that these mechanisms are universal for forming systemic lesions.
Key words: newborns, gastrointestinal failure syndrome, multiple organ failure syndrome.
Рецензент - проф. Сонник 6. Г.
Стаття надшшла 22.06.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-194-199
УДК 616.517-092: 616.1/8 - 036.12 - 06: 616.85:612.26.015.11
Черкашина Л. В.
ПСИХОСОЦ1АЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАЦ16НТ1В З ХРОН1ЧНИМИ ДЕРМАТОЗАМИ: СТРАТЕГ1Я ПЕРСОН1Ф1КАЦП ОСВ1ТНЬО-ПОВЕД1НКОВО'' КОРЕКЦП ТА И РЕАЛ1ЗАЦ1Я НА ЕТАП1 ПЕРВИННОТ МЕДИЧНОТ ДОПОМОГИ
Хармвська медична академт шслядипломноТ освгги МОЗ УкраТни (м. Хармв)
narodmed@med.edu.ua
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано у межах науково-дослщноТ роботи «Наукове обг"рунтування забезпечення доступност i якост первинноТ меди-ко-саштарноТ допомоги (ПМСД) на засадах амейноТ медицини населенню регюну» (державна реестращя № 0100U004260), «Об^рунтування системи управлш-ня ямстю та ефектившстю ПМСД на засадах амейноТ медицини альському населенню» (державна рее-стращя № 0101u003582).
Вступ. Вщомо, що захворювашсть та переб^ хро-шчних дерматозiв (ХД) визначаеться впливом репо-нально-еколопчних [1,2], конституцiйно-бiологiчних [2,3], сiмейно-генеалогiчних [4] i iнших факторiв та е не ттьки медичною, а й психосощальною проблемою [4-6]. О^м того, за наявностi ХД, пащенти характеризуються психотравматизацiею [6,7] з фор-муванням вiдповiдних особливостей психологiчного стану [8]. Зважаючи на непересiчну значимiсть адекватного сприйняття хворими на ХД захворювання та потреби в усвщомленш власноТ ролi щодо форму-вання прихильностi у пiдтримцi стратеги його подо-лання шляхом забезпечення комплаенсу «амейний лiкaр - патент», важливим е застосування засобiв освп"ньо-поведшковоТ корекцп (ОПК) для швелюван-ня впливу несприятливих особислсно-психолопчних фaкторiв [9]. Вщповщно, в моделях персонaлiзовa-ноТ ОПК необхiдним е урахування емоцшноТ, когш-тивноТ, соматичноТ, контекстуальноТ (середовище, умови) та мiжособистiсноТ складових [5,7,8]. У вказа-ному контекстi ефектившсть ОПК повязана, з одого боку - з вщповщною прихильнiстю патента до ви-конання рекомендaцiй лтаря ЗПСМ, а з iншого - з динамтою окремих особистiсно-психологiчних його
властивостей - aкцепторiв (лат. accipio - «я отримую, сприймаю») такого впливу [9,10]. Грунтуючись на цих пщходах актуальним е визначення медико-психоло-гiчних «мiшеней» при ХД, а також найбтьш шфор-мативних показнишв психологiчного стану у якост1 iндикaторiв оцiнки ефективностi ОПК.
Мета дослщження полягала у визнaченнi на-прямшв психолопчноТ пiдтримки та стратеги осв^-ньо-поведшковоТ корекцп у хворих хрошчними дерматозами на етaпi первинноТ медичноТ допомоги.
Об'ект i методи дослщжень. Дослiдження виконано за спещально опрацьованою програмою збирання, накопичення та aнaлiзу результaтiв; за-дiяно 114 хворих на ХД втом 29^58 рокiв. Медико-психологiчне обстеження хворих на ХД виконано is використанням методики диференцшованоТ оцiнки функцюнального стану - САН [10], шкали тривож-ностi по Spielberger C. у модифтаци Ю.Л. Хaнiнa та особислсного опитувальника ЛОБ1 [11]. При aнaлiз¡ результaтiв дослiдження застосовано вiдомi та широко вживaнi клшто-статистичш та клЫко-шформа-цiйнi методи: анамнестичний кiлькiсний aнaлiз, ва-рiaцiйнa статистика, iмовiрнiсний розподiл клiнiчних ознак з оцшкою достовiрностi одержаних результaтiв [10,12].
Результати дослщження та Тх обговорення. Зага-лом, серед 114 обстежених хворих ХД, (83,3±3,5)% -мали низьк значення сaмооцiнки рiвня самопочуття i лише (16,7±3,5)% оцiнювaти рiвень самопочуття як зaдовiльний (р<0,001). В середньому, при референтному рiвнi самооцшки на рiвнi 5,4 б., ТТ зниження до рiвня (3,7±0,1) б. характеризувалось 31,5% знижен-ням задоволеност самопочуттям (табл. 1).
Показники буденноТ активностi пац1ент1в за даними самооцшки (в середньому, в абсолютних балах) були знижен1 на 18,0%, що визнача-лося незадов1льним ТТ р1внем у 98 ос1б - (86,0±3,3)%, а нормальн1 зна-чення показника активност заре-естроваш лише серед (14,0±3,3)% хворих на ХД (р<0,05). Анал1з р1вн1в настрою також виявив достов1рне (р<0,05) зниження цього показника у (75,4±4,0)% хворих на ХД; однак, не дивлячись на дещо меншу часту (р<0,05) ос1б з низькими р1внями настрою, виявлено що у абсолютних балах зниження показник1в настрою до (3,5±0,2) б. було бшьш виразним н1ж показ-ник1в активност1 чи самопочуття (знижено на 31,4%).
При анал1з1 р1вн1в особиспсноТ тривожностi з'ясовано (табл. 2), що уцтому пац1енти характеризуются надм1рною (в середньому на 50,5% вища н1ж референтн1 значення) тривожшстю: частка ос1б з пом1рно (у межах 31-45 б.) шдвищеним р1внем особиспсноТ тривожност1 - (44,7±4,7) %, тод1 як б1льш1сть пац1ент1в мали високий (понад 45 б.) р1вень особис-ткноТ тривожност - (53,5±4,7)%.
Анал1з показник1в реактивноТ тривожност1 виявив, що в середньому ТТ р1вень становив (39,8±1,6)
Таблиця 1.
Показники диференцшно'! самооцшки функцюнального стану хворими на хрошчш дерматози
Показники диференцшноТ самооц1нки функц1онального стану
Градацп Самопочуття (ДС,=5,4) Р, Активн1сть (ДС3=5,0) Р3 Настр1й (ДС4=5,1) Р4
абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в
>ДС 95 83,3±3,5 3,7 ±0,1 98 86,0±3,3 4,1 ±0,2 86 75,4±4,0 3,5 ±0,2
ДС< 19 16,7±3,5 16 14,0±3,3 28 24,6±4,0
всього 114 100,0 114 100,0 114 100,0
Таблиця 2.
Рiвнi особисткно! та реактивно!' тривожностi хворих на хронiчнi дерматози
Р1вн1 тривожност1 по Spielberger С. у модифтацп Ю.Л. Хан1на*
градацп особист1сна тривожн1сть (ДС5=31) Р5 реактивна тривожшсть (ДС«=31) Р6
абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в
до 30 бал1в 2 1,8±1,2 46,7 ±1,3 3 2,6±1,5 39,8±1,6
31-45 бал1в 51 44,7±4,7 67 58,8±4,6
понад 45 бал1в 61 53,5±4,7 44 38,6±4,6
всього 114 100,0 114 100,0
б. та на 27,7% перевищував референтн1 значення, а у межах цих значень - лише (2,6±1,5) пац1ент1в, тод1 як пом1рний р1вень (31-45 б.) реактивноТ тривожносп становить (58,8±4,6)%; б1льш як третина пац1ент1в мае високий р1вень реактивноТ три-вожност1 - (38,6±4,6)%. Наведене св1дчить про особливост1 реагу-вання пац1ент1в, що проявляеться у формуванш психосоматичного стану, який характеризуеться ви-сокими р1внями як особиспсноТ, так I реактивноТ тривожност1.
Анал1з характеролог1чних особливостей пац1ент1в (табл. 3), зокрема показник1в екс-тро- / штроверси та р1вня не-йротизму, виявив, що у цшому (14,8±3,3)% ос1б мають виразний, а (40,2±4,0)% - високий його р1-вень, що характеризуе неур1вно-важен1сть нервово-псих1чних, лаб1льн1сть вегетативних проце-
Примггка: тут I в наступних таблицях ДС - д1агностично значима, передбачена стандартною методикою обстеження; Fn - умовне позначення в1дпов1дного фактора психолопчно-го стану пац1ент1в.
с1в та емоцшну нест1йк1сть. Середн1 значення р1вня нейротизму у пац1ент1в з ХД становлять (14,9±1,5) б.
Зважаючи на те, що показники екстра / штровер-тованосп хворих на ХД е достатньо стабшьними характеристиками, а показник нейротизму корелюе зi станом емоцшноТ напруженост1, можна дшти висно-вку, що в раз1 ХД мае м1сце зм1на характеролопчних рис особистост1 на тл1 зростання р1вня емоцшноТ на-пруженост1 пац1ент1в. Це св1дчить з одного боку, про високу питому вагу пац1ент1в, як1 мають його високi та дуже висок1 р1вн1, з шшого - про зростання пито-моТ ваги 1нтроверт1в, за рахунок зменшення питомоТ ваги екстраверт1в (див. табл. 3).
Застосування психод1агностичного ш-струментар1ю для оц1нки особист1сних властивостей пац1ент1в з ХД, дозволило охарактеризувати вплив захворювання шк1ри на психосоматичний стан пац1ент1в (табл. 4-7).
За наявност ХД у (19,3±3,7)% хворих по-рушуеться гармон1йн1сть взаемов1дношень з оточуючими; таку властив1сть особистостi як тривожшсть д1агностовано у (48,2±4,7)% пац1ент1в. При цьому, виразшсть (штенсив-н1сть) дисгармоншносп взаемов1дношень з оточуючими та тривожносп, в1дпов1дно становить (5,3±0,3) б. та (3,7±0,2) б. Отри-ман1 дан1 дозволяють д1йти висновку, що за наявносп ХД мае м1сце висока частота шохондрич-ност1 - д1агностована у (15,8±3,4)% пац1ент1в, а виразшсть тохондричносп становить (2,4±0,4) б. Частота д1агностованих р1вн1в апатичност1 (табл. 5), як влас-
Рiвнi нейротизму та екстра-/ штроверси хворих на хрошчш дерматози
Таблиця 3.
Показнники (Р9= 3,2±0,3) по H.Eysenck* у модиф1кац1Т ЛНД1ПН
ГрадацИ' р|вн1в нейротизм (ДС7=16) Р7 екстра-/штроверст (ДС8=16) Р8
абс. ос1б Р±т, % М±т, б. абс. ос1б Р±т, % М±т, б.
I 21 18,3±3,6 14,9 ±1,5 28 24,6±4,0 7,9 ±0,4
II 16 13,9±3,2 27 23,7±4,0
III 14 12,2±3,0 23 20,2±3,8
IV 17 14,8±3,3 25 21,9±3,9 17,1 ±0,6
V 27 23,7±4,0 10 8,8±2,6
VI 19 16,5±3,5 1 0,9±0,9
всього 114 100,0 114 100,0 11,8±0,5
Примггка: * - градацп нейротизму: 1-до 12 б., II -12-13 б.; Ш-14-15 б.; IV- 16-17 б.; V - 18-19 б.; VI - понад 19 б.; градацп екстра- / штроверси: I - 1^4 б., II -5^9 б.; III -10-М3 б.; IV - 14-17 б.; V - 18-22 б.; VI - 23-24 б. ■
Таблиця 4. (2,9±0,1) б., на вщмшу вiд рiвня
Рiвнi гармонiйностi, тривожностi та шохондричносл, як властивостей особистостi хворих на хрошчш дерматози
Особислсний опитувальник ЛНД1ПН 1м. В.М.Бехтерева - ЛОБ1
градац1Т гармон1йн1сть (ДС10=7) F10 тривожн1сть (ДС11=4) F11 1похондричн (ДС12=3) F сть 2
абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в
< ДС 92 80,7±3,7 5,3 ±0,3 59 51,8±4,7 3,7 ±0,2 96 84,2±3,4 2,4 ±0,4
ДС > 22 19,3±3,7 55 48,2±4,7 18 15,8±3,4
всього 114 100,0 114 100,0 114 100,0
Рiвнi неврастешчносп, обсесивностi та апатичностi, як властивостей особистосп хворих на хронiчнi дерматози
Особиспсний опитувальник ЛНД1ПН 1м. В.М.Бехтерева - ЛОБ1
градац1Т апатичшсть (ДС13=3) F13 неврастен1чн1сть (ДС =3) F ^^^14 ' 14 обсесивн1сть (ДС15=4) F15
абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в
< ДС 108 94,7±2,1 2,1 ±0,3 47 41,2±4,6 2,8 ±0,2 45 39,5±4,6 3,7 ±0,4
ДС > 6 5,3±2,1 67 58,8±4,6 69 60,5±4,6
всього 114 100,0 114 100,0 114 100,0
Таблиця 6.
Рiвнi сенситивностi, егоцентричностi та ейфорiчностi, як властивостей особистосп хворих на хрошчш дерматози
Особист1сний опитувальник ЛНД1ПН 1м. В.М.Бехтерева - ЛОБ1
градац1Т сенситивн1сть (ДС16=3) F16 егоцентричн1сть (ДС17=3) F17 ейфор1чн1сть (ДС18=5) ^е
абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в
< ДС 70 61,4±4,6 2,9 ±0,1 75 65,8±4,4 1,7 ±0,3 97 85,1±3,3 3,7 ±0,2
ДС > 44 38,6±4,6 39 34,2±4,4 17 14,9±3,3
всього 114 100,0 114 100,0 114 100,0
Рiвнi анозогнозичносп, ергопатичностi та паранояльностi, як властивостей особистостi хворих на хрошчш дерматози
Особиспсний опитувальник ЛНД1ПН 1м. В.М.Бехтерева - ЛОБ1
градаци анозогнозичн1сть (ДС,9 = 5) ^9 ергопатичшсть (ДС =6) F 20 20 паранояльн1сть (ДС„=3) ^
абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в
< ДС 107 93,9±2,2 4,1 ±0,3а 89 78,1±3,9 5,6 ±0,2 98 86,0±3,3 2,3 ±0,2
ДС > 7 6,1±2,2 25 21,9±3,9 16 14,0±3,3
всього 114 100,0 114 100,0 114 100,0
тивост особистосп - (5,3±2,1)%, а Тх виразшсть серед хворих на ХД (2,1±0,3) б.
Слщ зазначити, що рiвень неврастенiчностi обсте-жених сягав в середньому (58,8±4,6)% та був значно вираженим - (2,8±0,2) б. Частота осiб з дiагностично значимим рiвнем обсесивностi серед хворих на ХД сягала в середньому (60,5±4,6)%, а виразшсть цих проявiв становила (3,7±0,4) б.
Частота сенситивност (див. табл. 6) серед паци eнтiв з ХД становила (38,6±4,6)% та зарактеризува-лась практично максимальною виразшстю проявiв
егоцентричностi (становив (34,2±4,4)%), виразнiсть проя-вiв якого була значно меншою дiагностичноТ суми та становла (1,7±0,3) б. дiагностично зна-чимi рiвнi ейфорiчностi хворих на ХД виявленi у (14,9±3,3)% з виразнiстю проявiв ейфорiч-ност (3,7±0,2) б. Дiагностично значимi рiвнi анозогнозичнос-тi (див. табл. 7) серед хворих на ХД складали (6,1±2,2)%, Таблиця 5. ергопатичностi - (21,9±3,9)%, паранояльностi - (14,0±3,3)%; виразшсть цих проявiв вщпо-вiдно становила (4,1±0,3) б., (5,6±0,2)б. та (2,3±0,2) б.
Таким чином, у результат! дослщження частоти та ви-разностi особиспсно-психоло-гiчних факторiв хворих на ХД нами отримано вихщш шдика-тори для формування узагаль-неного шформацшно-психоло-гiчного портрету пащетчв з ХД. Однак, як вщомо з одержаних даних, з одного боку - частота дiагностично значимого рiвня фактора може бути високою, а виразшсть - незначною; з шшого - навпаки: при низькш частой дiагностично-значимих рiвнiв мае мкце значна вираз-нiсть проявiв. Саме тому (табл. 8), для отримання узагальне-ного шформацшно-психолопч-ного портрету при урахуванш цих обставин, нами застосова-но елементи багатофакторного Таблиця 7. iнформацiйного моделювання з використанням показнимв частоти (у частках одиницО, виразностi (у частках одиницi, як стввщношення мiж зна-ченням дiагностичноТ суми та одержаним у дослщженш вщ-повiдним показником).
За цими показниками вико-нано розрахунок штегрального iндексу психолопчноТ ознаки (1ПЗ) з визначенням та ранжу-ванням акцептор-iндикаторiв (найбiльш характерних психо-логiчних особливостей) для ОПК у хворих на хрошчш дерматози [13]. Висновки
1. У (75,4-86,0)% хворих на ХД мае мкце переваж-не зниження базових показнишв САН, а глибина цих порушень (у балах) - на (18,0^31,5)% нижча рефе-рентних значень. Це можна пояснити формуванням особливого психосоматичного стану з подальшою (на етапах розвитку ХД) психолопчною адаптащею до життя в умовах наявного ХД.
2. У пащетчв з ХД, на тл формування психосоматичного стану, який характеризуемся високими рiвнями особиспсно''' та реактивно'1 тривожносп, як проявiв реак-цп психiчноí дезадаптаци, зростае емо-цiйна напруженiсть та неврiвноваженiсть нервово-психiчних процесiв, лабiльнiсть вегетативно! нервово''' системи та збуд-ливiсть. За умов наявносп ХД, це впливае на змшу характерологiчних рис пацiента та призводить до «фтсаци» у внутршнш картинi здоров'я стiйких психосоматич-них розладiв.
3. Ранговий розподiл психолопчних факторiв за показником 'х диференцшо-вано! iнформативностi при ХД виявив, що у якостi найбiльш шформативних ак-цептор-iндикаторiв ОПК на рiвнi ПМСД доцiльно використовувати: показник особиспсно''' тривожностi (перше рангове мкце), активностi (друге), самопочуття (трете), реактивно! тривожносп (четвер-те) та рiвня настрою (пяте рангове мiсце).
Перспективи подальших дослiджень повязан з оцiнкою ефективностi ОПК у хворих на ХД з використанням динамти змш вiдповiдних, властивих для ще''' кате-гори пацiентiв, акцептор-iндикаторiв.
1. Mavrov II, Savenkova VV, Cherkashyna LV, Shklyar SP. Metodyka vyvchennya regionalnoyi poshyrenosti dermatoziv z urakhuvannyam faktoriv dovkillya. Reyestr galuzevykh novovveden MOZ Ukrayiny. 2009;73/30/09. [in Ukrainian].
2. Mavrov II, Shklyar SP, Savenkova VV, Cherkashy'na LV. Poshyrenist systemnykh zakhvoryuvan spoluchnoyi tkanyny (z perevazhny'm urazhennyam shkiry) u Kharkivskomu regioni zalezhno vid faktoriv dovkillya. Dermatologiya ta venerologiya. 2009;1:3-18. [in Ukrainian].
3. Cherkashyna LV, Mavrov II, Myasoyedov VV. Metodyka ocinky ryzyku psykhogennogo zakhvoryuvannya shkiry za kompleksom konstytucijno-biologichnykh faktoriv. Reyestr galuzevykh novovveden MOZ Ukrayiny. 2009;72/30/09. [in Ukrainian].
4. Cherkashyna LV. Psykhogenni dermatozy: ocinka psykhosocialnoyi znachymosti na etapakh dermatologichnogo monitoryngu. Zbirnyk naukovykh pracz spivrobitnykiv NMAPO imeni P.L. Shupyka. 2012;21:122-30. [in Ukrainian].
5. Garnyk TP, Myhajlov BV, Cherkashyna LV, Shklyar SP, Serdyuk OI. Ocinka rivnya somatogennoyi astenizaciyi pry' khronichny'kh zakhvoryuvannyakh ta dermatozax riznogo genezu. Reyestr galuzevykh novovveden MOZ Ukrayiny. 2010;477/33/10. [in Ukrainian].
6. Cherkashyna LV, vynakhidnyk; Kharkivska medychna akademiya pislyadyplomnoyi osvity, patentovlasnyk. Sposib ocinky rivnya psykhosocialnoyi znachymosti dermatozu. Patent Ukrayiny № 40546. 2009 Kvit 10. [in Ukrainian].
7. Cherkashyna LV. Psykhogenni dermatozy: ocinka rivnya psykhotravmatyzaciyi khvorykh. Medycyna I. 2009;2(24):78-84. [in Ukrainian].
8. Cherkashyna LV. Somatogeniyi sered paciyentiv dermatologichnogo profilyu: innovacijne zabezpechennya diagnostychnykh texnologij. Prob-lemy ekologichnoyi ta medychnoyi genetyky i klinichnoyi imunologiyi. 2013;2(116):345-58. [in Ukrainian].
9. Shklyar SP, Cherkashyna LV, Frolova TV, Okhapkina OV. Monitoryng zdorovya naselennya - udoskonalennya pervynnoyi medyko - sanitarnoyi dopomogy v umovakh reformuvannya galuzi: innovacijne zabezpechennya. Zyizd specialistiv z socialnoyi medycyny ta organizatoriv okhorony zdorovya. 2008 Trav 15-17; Zhytomyr. Kyyiv: MOZ Ukrayiny; 2008. s. 260-2. [in Ukrainian].
10. Lychko AE, Yvanov NYa. Medyko-psykhologycheskoe obsledovanye somatycheskykh bolnykh. Zhurn. nevropat. y psykhyatryy. 1980;8:1195-8. [in Russiаn].
11. Lyshhuk VA. Ynformatyzacyya klynycheskoj medycy'ne. Klynycheskaya ynformatyka y telemedycyna. 2004;1:7-13. [in Russiаn].
12. Moskalenko VM, redaktor. Socialna medycyna ta organizaciya okhorony zdorovya. Ternopil: 2002. s. 50-75. [in Ukrainian].
13. Cherkashyna LV, vynakhidnyk; Kharkivska medychna akademiya pislyadyplomnoyi osvity, patentovlasnyk. Sposib ocinky rivnya psykhotravma-tyzaciyi khvoryh dermatozom. Patent Ukrayiny № 40547. 2009 Ly'p 15. [in Ukrainian].
ПСИХОСОЦ1АЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАЦ16НТ1В З ХРОН1ЧНИМИ ДЕРМАТОЗАМИ: СТРАТЕГ1Я ПЕРСОН1Ф1КА-ЦП ОСВ1ТНЬО-ПОВЕД1НКОВО1 КОРЕКЦП ТА 11 РЕАЛ1ЗАЦ1Я НА ЕТАП1 ПЕРВИННО1 МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ Черкашина Л. В.
Резюме. За результатами медико-психолопчного дослщження серед 114 хворих на хрошчш дерматози виявлено, що (75,4-86,0)% пащенпв характеризуются зниженням базових показнимв САН, а глибина цих порушень (у балах) - на (18,0^31,5)% нижча референтних значень, що пояснено формуванням особливого психосоматичного стану з психолопчною адаптащею до життя в умовах наявного ХД. Виявлено, що при ХД на тл формування психосоматичного стану, який характеризуеться високими рiвнями особиспсно''' та реактивно'' тривожносп, як проявiв реакци психiчно'! дезадаптаци, зростае емоцшна напружешсть та неврiвноваженiсть нервово-психiчних процеав, лабтьшсть вегетативно''' нервово''' системи та збудлив^ь. За умов наявносп ХД, це впливае на змшу характеролопчних рис патента та призводить до «фтсацп» у внутршнш картин здоров'я
Таблиця 8.
Ранговий розподм акцеnтор-iндикаторiв освггньо-поведшково! корекцм хворих на хрошчш дерматози
Особиспсно-психолопчш 1ндикатори Стандартизован! по-казники 'пз Ранг шдикатора ОПК
частоти виразносл
F5: особиспсна тривожн1сть 0,535 1,506 0,80 1
F3: активн1сть 0,860 0,820 0,71 2
F2: самопочуття 0,833 0,685 0,57 3
F6: реактивна тривожн1сть 0,386 1,287 0,52 4,5
F4: настрш 0,754 0,686 0,52 4,5
F14: р1вень неврастен1чност1 0,558 0,930 0,50 6
F,,: р1вень тривожност1 0,482 0,925 0,45 7
F7: р1вень нейротизму 0,450 0,931 0,42 8
F16: р1вень сенситивност1 0,386 0,967 0,37 9,5
F15: р1вень обсесивност 0,395 0,925 0,37 9,5
F8: р1вень екстраверсп 0,687 0,494 0,34 11,5
F9: р1вень штроверси 0,313 1,069 0,34 11,5
F20: р1вень ергопатичност1 0,219 0,933 0,20 13
F17: р1вень егоцентричност 0,342 0,567 0,19 14
F10: р1вень гармоншносп 0,193 0,757 0,15 15
F12: р1вень 1похондричност1 0,158 0,800 0,13 16
F18: р1вень ейфор1чност1 0,149 0,740 0,11 17,5
F21: р1вень паранояльност1 0,140 0,767 0,11 17,5
F19: р1вень анозогнозичност1 0,061 0,820 0,05 19
F13: р1вень апатичност 0,053 0,700 0,04 20
Примггка: СП - стандартизований шдекс в1дпов1дних показник1в (частота / ви-разн1сть), 1ПЗ - психолопчноУ ознаки для хворих на хрошчш дерматози, р - ранг психолопчноУ ознаки (фактора), Fn - в1дпов1дний фактор / ознака.
Лггература
стiйких психосоматичних розладiв. Виконано ранговий розподiл психолопчних факторiв за показником 'х ди-ференцшовано''' iнформативностi при ХД та доведено, що у якостi найбтьш iнформативних акцепторчнди-каторiв ОПК на рiвнi ПМСД доцiльно використовувати: показник особиспсно''' тривожностi (перше рангове мкце), активностi (друге), самопочуття (трете), реактивно''' тривожност (четверте) та рiвня настрою (пяте рангове мкце).
Ключовi слова: загальна практика, хронiчний дерматоз, акцептор-iндикатор, освiтньо-поведiнкова корек-
цiя.
ПСИХОСОЦИАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМИ ДЕРМАТОЗАМИ: СТРАТЕГИЯ ПЕРСОНИФИЦИРОВАННОЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНО-ПОВЕДЕНЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ И ЕЁ РЕАЛИЗАЦИЯ НА ЭТАПЕ ПЕРВИЧНОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ
Черкашина Л. В.
Резюме. По результатам медико-психологического обследования 114 больных хроническими дерматозами (ХД) выявлено, что (75,4-86,0)% пациентов характеризуются снижением базовых показателей по опроснику «Самочувствие, активность, настроение», а глубина этих нарушений (в баллах) - на (18,0-31,5)% ниже референтных показателей, что объяснено формированием особенного психосоматического состояния с психологической адаптацией к жизни в условиях наличия ХД. Выявлено, что при ХД на фоне формирования психофизиологического состояния характеризующегося высокими уровнями личностно и реактивной тревожности, как проявлений реакции психической дезадаптации, возростает эмоциональная напряжённость и неурановешенность нервно-психических процессов, лабильность вегетативной нервной системы и возбудимость. Это может приводить к «фиксации» во внутренней картине здоровья стойких психосоматических расстройств. В исследовании выполнено ранговое распределение психологических факторов по показателю их дифференцированной информативности при ХД и доказано, что в качестве наиболее информативных из них - акцептор-индикаторов образовательно-поведенческой коррекции на этапе первичной медицинской помощи целесообразно использовать: показатель личностной тревожности (первое ранговое место), активности (второе), самочувствия (третье), реактивной тревожности (четвёртое), уровня настроения (пятое ранговое место).
Ключевые слова: общая практика, хронический дерматоз, акцептор-индикатор, образовательно-поведенческая коррекция.
PSYCHOSOCIAL MANAGEMENT OF PATIENTS WITH CHRONIC DERMATOSES: STRATEGY OF PATIENT-SPECIFIC EDUCATION-BEHAVIORAL CORRECTION AND ITS IMPLEMENTATION AT THE PRIMARY MEDICAL CARE STAGE
Cherkashyna L. V.
Abstract. The results of the medical and psychological research have determined the decrease in the basic functional status parameters among 114 patients with chronic dermatoses, which amounted to 75.4-86.0% of patients, and the depth of these disorders (in points) was by 18.0 - 31.5 % lower than the referential values, which can be explained by the formation of a special psychosomatic state with psychosocial adaptation to life in conditions of chronic dermatosis.
According to the self-assessment data (averagely, in absolute points) the indicators of the everyday activity of the patients were reduced by 18.0%, which was determined by its unsatisfactory level in 98 patients - (86.0 ± 3.3)%, and the normal values of the activity index were registered only among (14.0 ± 3.3)% of patients with chronic dermatosis (p <0.05). The mood level analysis also revealed the significant (p <0.05) decrease in the mentioned indicator in (75.4 ± 4.0)% of patients with chronic dermatosis; however, despite a somewhat lower frequency (p <0.05) of patients with the low mood level, it was found that in the absolute points the decrease in mood indicators to (3.5 ± 0.2) points was more marked, than the indicators of activity or general state (reduced by 31.4%).
When analyzing the personal anxiety levels, it was found out that generally the patients presented with the excessive (averagely, by 50.5% higher than the referential values) anxiety: the proportion of individuals with the moderately (within 31-45 points) increased level of personal anxiety amounted to (44, 7 ± 4.7)%, whereas the majority of patients had a high (more than 45 points) personal anxiety - (53.5 ± 4.7)%. The analysis of the reactive anxiety indicators revealed that, averagely, its level was (39.8 ± 1.6) points and by 27.7% higher than the referential values and within these values - only (2.6 ± 1.5) patients, but the moderate level (31 - 45 points) of reactive anxiety was (58.8 ±4.6)%; the high level of reactive anxiety - (38.6±4.6)% was observed in more than a third of the patients. The data obtained have indicated the peculiarities of patients' response, manifested in formation of the psychosomatic state, which is characterized by the high level of personal and reactive anxiety.
In the presence of chronic dermatoses in (19.3 ± 3.7)% of patients the disharmony in relationships with other people can be observed; anxiety was diagnosed in (48,2 ± 4,7)% of patients. In this case the expressiveness (intensity) of harmony disorders and anxiety amounted to (5.3 ± 0.3) points and (3.7 ± 0.2) points, correspondingly. The results of the study make it possible to conclude that in chronic dermatoses the high incidence of hypochondria occurred; it was diagnosed in (15.8 ± 3.4)% of patients, and the expressiveness of hypochondria was (2.4 ± 0.4) points.
It was determined that in case of chronic dermatoses on the background of psychosomatic disorders formation characterized by the high level of personal and reactive anxiety as the manifestations of mental disadaptation response, the emotional tension and neuropsychic processes imbalance, lability of the autonomic nervous system and excitability were aggravating. Chronic dermatoses can cause the changes in the character traits of the patients and fixation of the resistant psychosomatic disorders in the inner course of health. The rank distribution of psychological factors according to their differential informativity indicator in case of chronic dermatoses was carried
out. It has been proved that the most informative acceptor indicators of the education-behavioral correction at the level of PHC which can be reasonably applied are: the personal anxiety indicator (first rank place), activity (second), the general health state (third), reactive anxiety (fourth) and the level of mood (fifth rank place).
Key words: general practice, chronic dermatosis, acceptor indicator, education-behavioral correction.
Рецензент - проф. Скрипник I. М. Стаття наджшла 22.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-199-203 УДК 617.713-007.64
*Шаргородська I. В., 2Леменева А. А.
НОВ1 МОЖЛИВОСТ1 Л1КУВАННЯ ХВОРОБИ СУХОГО ОКА 1Нац1ональна медична академт шслядипломноТ осв1ти iMeHi П.Л. Шупика МОЗ УкраТни (м. Кшв) 2КиТвська мкька ктшчна офтальмолопчна лiкарня «Центр мiкрохiрургiТ ока» (м. КиТв)
ishargorodskamd@hotmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слiдними роботами. Робота була виконана в рамках НДР кафедри офтальмологи НМАПО iMeHi П.Л. Шупика: «КлЫчне та експериментальне обфунту-вання дiагностики, лтування i профiлактики реф-ракцiйних, дистрофiчних, травматичних i запальних захворювань органу зору» (№ державноТ реестраци 0116U002821, дати виконання 2016-2020 року).
Вступ. Хвороба сухого ока (сухий кератокон'юнктивп", Н 19.3) - це багатофакторне захворювання повeрхнi ока, що характеризуемся втратою гомеостазу с^зноТ плiвки та супроводжу-еться симптомами зору, в яких нестшмсть ^зноТ плiвки i гiпeросмолярнiсть, запалення i пошкоджен-ня очноТ повeрхнi та порушення нейросенсорних аномалш вiдiграють eтiологiчнi ролi [1].
Сухий кератокон'юнктивп вражае мiльйони людей у всьому свт i е одним з найбтьш розпо-всюджених офтальмологiчних захворювань [2]. В останне десятил^я частота хвороби «сухого ока» зросла в 4,5 рази. Це захворювання часто назива-ють - хворобою цившзаци. Поширeнiсть хвороби «сухого ока» становить близько 9-18% населення високорозвинених краТ'н св^у.
У 2017 роц членами Товариства ^зноТ плiв-ки та повeрхнi ока (TFOS) на сeмiнарi DEWS II (The International Dry Eye Workshop) було оновлено кла-сифтацю визначення, дiагностику, монiторинг та лiкування хвороби сухого ока. Нова класифтащя мае загальну мету - покращити догляд за хвори-ми. Попередш класифiкацiйнi системи стали вщ-правною точкою при створeннi новоТ системи, яка забезпечуе те, щоб здорова людина могла бути ви-значена як людина з «нормальним станом». ^м того, враховуе питання виршення неправильного сприйняття того, що водний дефщит та надмiрнe випаровування е взаемовиключними пiдтипами сухого ока [3].
В патогeнeзi розвитку хвороби сухого ока ле-жить дефект Fas-опередкованого апоптозу, що ро-бить можливим проникнення CD4+ Т^мфоцилв в екзокринну тканину з ТТ подальшим пошкоджен-ням [4]. Однак, в основi розвитку сухого ока лежить не ттьки запальний мeханiзм. До розвитку рiзних форм також призводять дефект в трансмембранн1 та секреторш експреси муцину, порушення нерво-воТ стимуляци процесу сльозопродукци, дисфункцiя мeйбомiевих залоз. Безперечно, iснуе значна кть-кiсть несприятливих факторiв, таких як вплив на-
вколишнього середовища i анатомiчнi особливостi, наявнiсть ендокринних, запальних, аутоiмунних захворювань i використання контактних лшз, вживан-ня лтарських засобiв, чи офтальмологiчна хiрургiя [5].
В результат запалення передньоТ поверхнi ока (ЗППО) з розвитком хвороби сухого ока можуть ви-никнути незворотш i тяжкi наслiдки. Через хрошчне виникнення епiтелiальних дефектiв рогiвки форму-еться рогiвковий паннус i сквамозна метаплазiя, що призводить до слтоти. На жаль, iснуе лише симп-томатичне лiкування, що може лише зменшити страждання пацiентiв, але не позбавити вщ пробле-ми. Тому актуальним питанням сучасноТ офтальмологи е пошук нових методiв лiкування одним з яких виступае застосування ПАЙЛЕР-терапи.
Пайлер-свiтло - це лшшне поляризоване неко-герентне полiхроматичне св^ло з довжиною хвил1 400-2000 нм (видимий i легкий iнфрачервоний спектр св^ла за винятком УФО). При поляризацГТ свiтловi хвилi проходять ттьки в паралельних пло-щинах. Стутнь поляризацГТ близько 95%. Акцептором св^ла нарiвнi з iншими речовинами е кисень кл^ини, який виборче поглинае св^ло - запускаеть-ся ланцюжок бюлопчних реакцiй, активуеться пере-кисне окислення лiпiдiв, що шдукуе стрес-реакцiю, тобто спостерiгаеться неспецифiчна адаптивна вщ-повiдь. Пiд впливом поляризованого свггла збть-шуеться енергетична актившсть клггинно'Т мемб-рани. Приводяться в д^ регенерацiйнi процеси, збiльшуеться поглинання кисню тканиною з утво-ренням аденозинтрифосфату (АТФ) в мiтохондрiях, пщвищуеться бiоенергетичний потенцiал клiтин I швидмсть кровотоку в тканинах, активуеться транспорт через судинну стшку, штенсивно формуються судини. Пайлер-свiтло впливае на регенеращю тка-нини, а також на iмунний захист [6].
Мета роботи - вивчення патофiзiологiчних меха-нiзмiв ди i клiнiчну ефектившсть полi- i монохрома-тичного Пайлер-св^ла при хворобi сухого ока.
Об'ект i методи дослiдження. Для дослав ви-користовувалися дорослi щури лши Wistar, самц1 масою тiла вщ 250-300 грам. Для анестези було ви-користано ксилазин 10 мг\кг маси тiла (Бювет-Пула-вi, Польща) та кетамiн 60 мг\кг маси тта (Фармак, УкраТна). Усi експериментальш процедури проводились згiдно з норм Ком^ету з бiоетики тварин шсти-туту ФiзiологiТ iменi О.О. Богомольця (КиТв, УкраТна) та вщповщали директивам бвропейсько'Т комiсiТ
