CC BY
23
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
УДК: 616.89 - 036.12 - 06: 616.85 Панченко М.С.
РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДИФЕРЕНЦ1ЙНО1 САМООЦ1НКИ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ПАЦ16НТ1В З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ
КАРД1ОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ
Харкiвська медична академiя пiслядипломноí освiти
Донецький нацiональний медичний уыверситет iм. М. Горького, м. Кропивницький
На основ! медико-психолог'чного стратифкованих за р1внем кардоваскулярного ризику груп пац1е-нт'в молодого вку, доведено практично однаковий р'тень та частоту незадовльного самопочут-тя при достов1рн1й (р<0,05) р1зниц1 у показниках активност/ / настрою та, в'дпов'дно, значне само-обмеження патентами з пдвищеним ризиком свое)' активност/ на тл1 зниження настрою, що можна пояснити формуванням психосоматичного стану, який може проявлятися формуванням непсихо-тичних розлад'т псих1ки з подальшою психолог1чною адаптац1ею до життя в умовах наявного пд-вищеного р'тня кардоваскулярного ризику.
Ключов1 слова: медична психолопя, кардюваскулярний ризик, самопочуття, активнють, настрш.
Досл1дження виконано у межах науково-досл1дних роб1т кафедри психотерапП' (зав. - проф. Михайлов Б.В.) «Непсихотичн1 псих1чн1 розлади у хворих на серцево-судинн та судинно-мозков/' захворювання», № державно)' реестрацп 0109и002826, та е фрагментом науково)' квал1фжац1йноГроботи автора.
Вступ
Серцево-судинна патолопя впевнено посщае перше мюце серед причин захворюваност та смертност у розвинених кражах та кражах пос-традянського простору. Особливост сучасного життя: психо-емоцшне напруження, харчування iжею, що мютить велику кшьмсть легких вугле-воджв та сол^ обмежана рухова активнють, то-що - призводять до с^мкого збтьшення захво-рювань серця та судин. Також значно збшьшу-еться ризик розвитку таких хвороб, в тому числ^ i з летальними наслщками для сучасно'1 молодк Питання зниження кардiо-васкулярного ризику (КВР) е одним з найактуальнiших для кардюлопв та систем громадського здоров'я багатьох краж св^у. [1,4,14,16] Задля виршення цього питання е необхщним ранне виявлення ризику, удоско-налення медико-психологiчного монiторингу та iндивiдуалiзацiя ризикометричних пiдходiв. [6,7,8,9,13,16]. 1снуе декшька iнструментiв про-гнозування ризику (КВР), серед яких найчастше використовуються таблиц «SCORE» та «WHO/ISH». вiдповiдно до наказу МОЗ Укра'жи вiд 13.06.2016 р. №56 в Укра'Гы рекомендовано використовувати шкалу SCORE.
Шкала "SCORE" (Systematic Согопагу Risk Evaluation) призначена для прогнозування смертельного (коронарного чи некоронарного) захво-рювання в найближчi 10 рош. Основою для шкали стали результати спе^альних репрезен-тативних когортних дослщжень населення [1,16]. Вважаеться, що найбшьш iнформативними е результати дослщження для шкали SCORE для чоловшв, старших за 40 рокiв, та жжок, старших за 50 рош. Що стосуеться молодi, то досль дження носять проспективний характер. Техно-лопя дозволяе на рiвнi первинно'Г ланки ждивн дуалiзувати заходи цшьовоТ профiлактики кар-дiо-васкулярних подiй. [6,7,8,9,10]. Однак, на нашу думку, шкала SCORE, що фунтуеться лише на дослщжены бiологiчних факторiв, о особливо в молодому вщ^ потребуе доповнення ïï
оцiнкою особистюних характеристик, що дозволяе набагато точыше спрогнозувати особистий КВР, та - головне - максимально iндивiдуалiзу-вати шдхщ до профiлактичних заходiв, значна частина яких знаходиться у площин когштивно-бiхевiоральноТ психотерапп.
Безумовно, у зв'язку з цим виникае потреба удосконалення концепцп дiяльностi на первин-ному рiвнi, зокрема й у вщповщносп до Ужфко-ваного ключного протоколу первинноТ, вторин-ноТ (спецiалiзованоТ) та третинноТ (високоспе^а-лiзованоТ) медичноТ допомоги "Профтактика се-рцево-судинних захворювань», затвердженого наказом МОЗ УкраТни вiд 13.06.2016 р. №56. Головною метою е пщвищення ефективност про-фiлактичних заходiв та, вщповщно, зниження КВР у майбутньому [11,13,14].
Мета дослщження
Полягала у вивченн диференцiйноТ самооцiнки функцiонального стану па^ен^в з рiзним рiвнем кардюваскулярного ризику.
Матерiали та методи дослщження
Первинною iнформацiйною базою для вико-нання дослiдження стали результати комплексного кшшко - анамнестичного обстеження па^е-нтiв молодого вiку, як попередньо були страти-фiкованi за рiвнем КВР, визначеним за методикою «SCORE» [1,16]. Застосування ^еТ методики передбачало урахування вку, стаН наявностi палiння, рiвня артерiального тиску та iнших i передбачало можливють екстраполяцiТ можливого ризику на старший вк [1,4]. До групи м^мально-го (низького) КВР вщнесено 125 пацiента (пМР=125), високого КВР - 189 па^ешчв (пВР=189), вiдповiдно до загальноприйнятих клн шчних протоколiв [13]. Групи не в^знялись ро-зподiлом за вiком та статтю. Дослiдження виконано за стандартизованою програмою збирання, накопичення та аналiзу результатiв, застосовано психологiчний тест диференцшноТ самооцiнки
функцiонального стану. При виконанн дослн дження застосовано вiдомi та широко вживанi клшко-статистичш та клiнiко-iнформацiйнi мето-ди: анамнестичний кшькюний аналiз [2,3,12], ва-рiацiйна статистика [12], iмовiрнiсний розподiл кл^чних ознак з оцiнкою достовiрностi одержа-них результатiв [12].
Результати дослщження та |'х обговорення
Для ктькюноТ характеристики частоти та виразностi факторiв формування психосоматич-них особливостей па^етчв (F2-F4; табл.1) застосовано психолопчний тест диференцшноТ самооцiнки функцiонального стану. Загалом, серед 314 обстежених оаб молодого вку (80,6±2,2)% - мали низьк значення самооцiнки
рiвня самопочуття i лише (19,4±2,2)% оцшювати рiвень самопочуття як задовiльний (р<0,001). Залежно вiд рiвня КВР з'ясовано, що па^енти порiвнюваних груп достовiрно не вiдрiзнялись за показниками самооцшки рiвня самопочуття (в групi мКВР - (78,4±3,7)%, в групi пКВР -(82,0±2,8)% осiб мали знижений рiвень самопочуття, р>0,05). Аналопчна закономiрнiсть зберiгалася i за показниками бальноТ оцiнки, вiдповiдно (4,1±0,2) б. та (3,8±0,1) б., р>0,05). В середньому, при референтному рiвнi самооцшки, який становить 5,4 бали, практично абсолютна бтьшють обстежених - (80,6±2,2)% мали зниження самооцшки до рiвня (3,9±0,3) б., що у цтому характеризувалось 27,8% знижен-ням рiвня задоволеностi самопочуттям (табл.).
Таблиця
па та виразнють особистсних факторiв в групах пацieнтiв з рiзним р'внем кард'юваскулярного ризику (Р2 - Р4)
Результати диференцшноТ самооцшки функцюнального стану
СГ Градацп Самопочуття (ДС2=5,4) F2 Активнiсть (ДС3=5,0) Fз Настрш (ДС4=5,1) F4
абс. оЫб Р±т, % М±т, ба-лiв абс. осiб Р±т, % М±т, балiв абс. осiб Р±т, % М±т, ба-лiв
98 78,4±3,7 79 63,2±4,3 68 54,4±4,5
мКВР N 27 21,6±3,7 4,1±0,2 46 36,8±4,3 4,7±0,1 57 45,6±4,5 4,3±0,2
всього 125 100,0 125 100,0 125 100,0
155 82,0±2,8 163 86,2±2,5а 145 76,7±3,1а б
пКВР N 34 18,0±2,8 3,8±0,1 26 13,8±2,5 4,0±0,2 а 44 23,3±3,1 3,6±0,2 а
всього 189 100,0 189 100,0 189 100,0
253 80,6±2,2 242 77,1±2,4 193 61,6±2,7
разом N 61 19,4±2,2 3,9±0,3 72 22,9±2,4 4,3±0,4 121 38,5±2,7 4,0±0,5
всього 314 100,0 314 100,0 314 100,0
Примiтка: СГ - стратифiкованi за рiвнем кард'юваскулярного ризику групи пацieнтiв;
а - достовiрна вiдмiннiсть мiж вiдповiдними показниками груп порiвняння на рiвнi не менше р<0,05.
Активнють обстежених па^ен^в за даними самооцшки в середньому була зниженою на 20,0% у порiвняннi з референтними показниками та, залежно вщ наявност КВР була достовiрно (р<0,001) вищою у разi серед оаб з мКВР (М=4,7 б.), однак у (63,2±4,3)% оаб ^еТ групи показники активност були зниженi. В груш хворих з пКВР показники активност (в абсолютних балах) - до-стовiрно меншi, нiж в груш з мКВР (вщповщно -(4,7±0,1) б. та (4,0±0,2) б, р<0,05) та серед (86,2±2,5)% пацiентiв з пКВР цей показник був зниженим.
Вивчення рiвнiв настрою також виявило дос-товiрнi (р<0,05) вiдмiнностi мiж групами порiв-няння, залежно вщ наявностi КВР. Зокрема, серед оаб з пКВР рiвень настрою був достовiрно нижчим, нiж в груш з мКВР (вщповщно (3,6±0,2) б. та (4,3±0,2) б., р<0,05).
Достовiрно, також, вiдрiзнялись групи порiв-няння i за частотою оаб зi зниженим настроем (при мКВР - (54,4±4,5)%, а при пКВР -(76,7±3,1)%, р<0,01). Слiд зазначити, що показ-
ники самооцшки настрою у дослщжуваних групах були зниженими на 16,0% та 30,0%, вщповн дно у порiвняннi з референтними рiвнями (рис.).
Висновки
Результати диференцшованоТ самооцiнки свiдчать про практично однаковий рiвень та частоту незадовтьного самопочуття при достовiр-нш (р<0,05) рiзницi у показниках активност i настрою та, вщповщно, значне самообмеження патентами з пКВР своеТ активностi на тлi зниження настрою, що можна пояснити формуван-ням психосоматичного стану, який може прояв-лятися формуванням НРЗП з подальшою пси-хологiчною адапта^ею до життя в умовах наяв-ного пiдвищеного рiвня КВР.
Напрямки подальших дослiджень пов'язанi з вивченням закономiрностей формування синд-ромологiчноТ структури непсихотичних розладiв психiчноТ сфери на етапах формування та реа-лiзацiТ КВР.
Том 17, Випуск 1 (57) 169
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
100,0 90,0 80,0 70,0 60,0 50,0
р>0,05
78,4
Самопочуття
р<0,001
7
63,2
□ мЫмальний ризик
□ тдвищений ризик р<0,01 -,
54,4
Активнiсть
Настрiй
«
х х
(U
Э а 'С о с
ей Н О
13
ей (Г
1,00 0,80 0,60 0,40 0,20 0,00
р>0,05
р<0,05
р<0,05
о
А
13
S3 &
и
Самопочуття
Активнiсгь
Настрiй
Рис. Частота погiршення (у % до клько^ обстежених) та виразнсть (1,0 - значення дiагностично'l суми) диференцшовано)' самооцшки в групах пацieнтiв з рiзним рiвнем кардiоваскулярного ризику.
Лтература
Горбась 1.М. Шкала SCORE у кшшчнш практицк переваги й об-меження / 1.М. Горбась // Здоров'я Укра'ши. - 2008. - № 11 (1). -С. 40-41.
Личко А.Е. Медико-психологическое обследование соматических больных / А.Е. Личко, Н.Я. Иванов // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. - 1980. - Т.80, № 8. - С. 11951198.
Лищук В.А. Информатизация клинической медицине / В.А. Ли-щук // Клин. информатика и телемедицина. - 2004. - № 1. - С. 713.
Нетяженко В.З. Патент високого кардюваскулярного ризику: як покращити прогноз / В.З. Нетяженко, О.Г. Пузанова // Внутрш ня медицина. - 2008. - № 5-6. - С. 123-129. Органов Р.Г. Новый способ оценки индивидуального сердечнососудистого суммарного риска для населения России / Р.Г. Органов, С.А. Шальнова, А.М. Калинина // Кардиология. - 2008. -№ 5. - С. 85-89.
Панченко М.С. Медико-психолопчш, санолопчш та генеалопчш передумови формування пщвищеного серцево-судинного ризику у патент з хрошчними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / М.С. Панченко // Проблеми еколопчно'' та медично''' генетики i кшшчно''' ¡мунологп: Збiрник наукових праць. - 2013. - Вип. 4 (118). - С. 280-287.
Панченко М.С. Прогностичне значення медико-психолопчних фактс^в в оцшц серцево-судинного ризику / М.С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги. - 2013. - Вип. 4, Т. 1. - С. 193-197.
Панченко М.С. Психолопчш особливост хворих з соматичною патолопею та кардюваскулярний ризик / М.С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги. - 2013. - Вип. 4, Т. 2. - С. 149153.
9. Панченко М.С. Санолопя та кшшчна медицина: методолопя та досвщ популяцшного аналiзу психосоматичних розладiв у молодому вщ / М.С. Панченко, С.П. Шкляр, Д.П. Перцев, Л.В. Че-ркашина // Проблеми еколопчно'' та медично'' генетики i кшшч-но''' ¡мунологп: Збiрник наукових праць. - 2011. - Вип. 6, 108. - С. 457-467.
10. Приходько В.Ю. Пациент высокого риска - кто он ? / В.Ю. При-ходько // Здоров'я Укра'ни. - 2010. - № 3. - С. 18-19.
11. Оренко Ю.М. Ефективнють профтактичних заходiв для попе-редження розвитку серцево-судинних захворювань / Ю.М. Сн ренко // Омейна медицина. - 2006. - № 1. - С. 52-60.
12. Со^альна медицина та оргашза^я охорони здоров'я / Заг. ред. Москаленко В.М., Вороненко Ю.В. / Пщручник. - Терношль, 2002. - С. 50-75.
13. Соцiометрична оцшка якостi медично''' допомоги в амбулатс^ях загально'' практики-Ымейно'' медицини / Методичш рекоменда-цп МОЗ Укра'ни; укпадачк С.П. Шкляр, 1.М. Кравченко, Л.В. Че-ркашина, О.1. Сердюк, М.С. Панченко // Затверджено ЦМК МОЗ Укра'ни. - Ки'в, 2013. - 20 с.
14. Шальнова С.А. Оценка суммарного риска сердечно-сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний / С.А. Шаль-нова, О.В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия. - 2005. -№ 3. - С. 54-56.
15. Шкляр С.П. Санолопя та кшшчна медицина: методичш аспекти вивчення фак^^в ризику психосоматичних розладiв / С.П. Шкляр, М.С. Панченко, Д.П. Перцев, Л.В. Черкашина // Проблеми еколопчно''' та медично'' генетики i кшшчно'' ¡мунологм: Зб. наукових праць. - 2011. -Вип. 6 (108). - С. 495-505.
16. Bhatt D.L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis / D.L. Bhatt, P.G. Steg, E.M. Ohman // JAMA. - 2006. - № 295. - Р. 180-189.
2
3
4
Реферат
РЕЗУЛЬТАТЫ ИЗУЧЕНИЯ ДИФЕРЕНЦИРОВАННОЙ САМООЦЕНКИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПАЦИЕНТОВ С РАЗНЫМ УРОВНЕМ КАРДИОВАСКУЛЯРНОГО РИСКА Панченко М.С.
Ключевые слова: медицинская психология, кардиоваскулярный риск, самочувствие, активность, настроение.
На основании медико-психологического изучения стратифицированных по уровню кардиоваску-лярного риска групп пациентов молодого возраста, выявлено практически одинаковый уровень и частоту неудовлетворительного самочувствия при достоверной (р<0,05) разнице в показателях активности и настроения и, соответственно, значительное самоограничение пациентами с повышенным кар-диоваскулярным риском своей активности на фоне снижения настроения, що служит предпосылкой формирования психосоматического состояния, способствующего формированием непсихотических расстройств психической сферы с последующей психологической адаптацией к жизни в условиях имеющегося повышенного уровня кардиоваскулярного риска.
Summary
RESULTS OF SELF-ESTEEM DIFFERENTIAL EVALUATION OF FUNCTIONAL STATE OF PATIENTS WITH DIFFERENT LEVELS OF CARDIAL VASCULAR RISK Panchenko M.S.
Key words: medical psychology, cardiovascular risk, health, activity, mood.
We used psychological test of self-esteem evaluating of differential functional states to quantify the characteristics of incidence and severity of psychosomatic factors of young patients. Among 314 young people involved in the study 80,6 ± 2,2% demonstrated low values of self-esteem and well-being, and only 19,4 ± 2,2% of patients assessed their level of health as satisfactory (p <0.001). It has been found that patients comparison groups did not significantly differ in terms of self-assessment of health depending on the level cardiovascular risks (CVR): in the group with minimal CVR (78,4 ± 3,7)%, in the group with increased CVR (82,0 ± 2,8)% individuals have reduced levels of health, p> 0.05). A similar pattern was maintained and in terms of scoring, respectively (4,1 ± 0,2) points and (3,8 ± 0,1) points, p> 0.05. On average, in the reference level of self-esteem, which is 5.4 points, almost absolute majority of surveyed, (80,6 ± 2,2)%, had a reduction of self-esteem with (3,9 ± 0,3) points. Generally, it was characterized by 27.8% decline in satisfaction of feeling. The activity of patients studied according to the average self-esteem evaluating was reduced by 20.0% compared with the reference indexes, depending on the availability of CWR was significantly (p <0.001) higher in the case of persons with minimal CVR (M = 4.7 b. ), but activity (63,2 ± 4,3)% of people in this group were reduced. Patients with increased CVR had significantly lower indicators of activity (in absolute points) than in the group with minimal CVR (respectively - (4,7±0,1) points and (4,0±0,2) points, р<0 ,05) and (86,2±2,5)% of patients with increased CVR had this figure reduced. Virtually the same levels and incidence of poor health at significant (p <0.05) differences in terms of mood and activity were proven and, consequently, considerable self-restraint of activity of patients with an increased risk against the background of depressed mood that can explain the development of psychosomatic condition contributing to non-psychotic mental disorders, followed by psychological adaptation to life in the existing elevated levels of cardiovascular risk.
Том 17, Випуск 1 (57)
HI
