CC BY
12
© Панченко М. С.
УДК 616.89 - 036.12 - 06: 616.85 Панченко М. С.
МЕДИКО-ПСИХОЛОГ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТ1 ПАЦ1СНТ1В З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ КАРД1ОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ
Хармвська медична академт тслядипломно'Г освiти МОЗ УкраГни (м. XapKiB) Донецький нaцiонaльний медичний ушверситет ïm. М. Горького МОЗ УкраГни (м. Кропивницький)
nikdirektor@ukr.net
Дослiдження виконано у межах науково-до-слiдних роб^ кафедри психотерапп (зав. — проф. Михайлов Б.В.) «Непсихотичн психiчнi розлади у хворих на серцево-судинн та судинно-мозковi за-хворювання», № державно'| реестрацп 0109u002826 та е фрагментом науково'| квалiфiкацiйноÏ роботи автора.
Вступ. Питання зниження кардiоваскулярного ризику (КВР) е одним з найактуальнших для систем громадського здоров'я багатьох краш свггу. [1,4]. 1снуе юлька iнструментiв прогнозування ризику (КВР), серед яких найчастше використовуються таблиц «SCORE» та «WHO/ISH». Вiдповiдно до наказу МОЗ Укра'ши вщ 13.06.2016 р. № 56 в Укра'|'ы рекомендовано використовувати шкалу «SCORE» (Systematic Согопагу Risk Evaluation), що призначена для прогнозування смертельного захворювання в найближчi 10 роюв [1]. Стосовно осiб молодого вку, дослiдження носять проспективний характер [6-10]. Однак, на нашу думку, шкала SCORE, що грунтуеться лише на дослщжены бюлопчних факторiв, особливо в молодому вщ^ потребуе доповнення ÏÏ оцiнкою особистiсних характеристик, що дозволяе набагато точнше спрогнозувати особистий КВР, та - головне - максимально iндивiдуалiзувати пщхщ до профтак-тичних заходiв, значна частина яких знаходиться у
площин когнiтивно-бiхевiоральноI психотерапп. Це вiдповiдаe Унiфiкованому клiнiчному протоколу пер-винно!, вторинно! та третинно! медично! допомоги «Профiлактика серцево-судинних захворювань», затв. наказом МОЗ Укра!ни № 56 вщ 13.06.2016 р., головною метою е пiдвищення ефективностi проф^ лактичних заходiв та зниження КВР [11].
Мета дослщження полягала у вивченнi власти-востей особистостi пащенпв з рiзним рiвнем кардю-васкулярного ризику.
Об'ект i методи дослщження. Первинною ш-формацiйною базою для виконання доотдження стали результати комплексного клмнко-анамнес-тичного обстеження пацiентiв молодого в^, якi по-передньо були стратифковаы за рiвнем КВР, визна-ченим за методикою «SCORE» [1]. Застосування ^е! методики передбачало урахування в^, статi, на-явностi палЫня, рiвня артерiального тиску та шших i передбачало можливiсть екстраполяцi! можливого ризику на старший вiк [1,4]. До групи м^мального (низького) КВР вщнесено 125 пацiентiв (пмр=125), високого КВР - 189 па^ен^в (пвр=189), вiдповiдно до загальноприйнятих кJliнiчних протоколiв. Групи не вiдрiзнялись розподiлом за вком та статтю. Дослщження виконано за стандартизованою програ-мою збирання, накопичення та аналiзу результа^в.
Таблиця 1.
Частота та виразжсть особистiсних фaкторiв в групах пащен^в залежно вiд рiвня
кaрдiовaскулярного ризику (F10 — F12)
СГ ОсобистiсниИ опитувальник ЛНД1ПН iм. В.М. Бехтерева — ЛОБ1
градацп гаpмснiИнiсть (ДС10=7) F10 тpивожнiсть (ДС1 1=4) Fn iпохондpичнiсть (ДС12=3) F12
абс. осiб Р±т, % М±т, балiв абс. осiб Р±т, % М±т, балiв абс. осiб Р±т, % М±т, балiв
мiнiмальнии КВР < ДС 117 93,6±2,2 3,7±0,2 109 87,2±3,0 2,8±0,2 114 91,2±2,5 1,7±0,2
ДС > 8 6,4±2,2а 16 12,8±3,0 а 11 8,8±2,5
всього 125 100,0 125 100,0 125 100,0
глдвищении КВР < ДС 151 79,9±2,9 а 5,1±0,4 а 98 51,9±3,6 а 3,6±0,3 162 85,7±2,5 2,5±0,3 а
ДС > 38 20,1±2,9 91 48,1±3,6 27 14,3±2,5
всього 189 100,0 189 100,0 189 100,0
разом < ДС 268 85,4±2,0 4,3±0,5 207 65,9±2,7 3,1±0,4 276 87,9±1,8 2,1±0,5
ДС > 46 14,6±2,0 107 34,1±2,7 38 12,1 ±1,8
всього 314 100,0 314 100,0 314 100,0
Примiткa: СГ - стратифковаж за piBHeM кардюваскулярного ризику групи пацieнтiв; а - достс^рна вiдмiннiсть мiж вiдповiдними показниками груп по^вняння на piвнi не менше р<0,05.
Рис. 1. Частота (у % до юлькост обстежених) та се-редньогруповi значення виразност дисгармонiйностi, тривожностi та iпохондричностi (1,0 - значення дiагнос-тично'Г суми) в групах пацieнтiв з рiзним рiвнем кардю-васкулярного ризику.
При виконаннi дослiдження застосовано вщомн та широко вживанi клiнiко-статистичнi та клЫко-ш-формацiйнi методи: анамнестичний юльюсний ана-лiз [2,3,12], варiацiйна статистика [12], iмовiрнiсний розподiл клiнiчних ознак з оцшкою достовiрностi одержаних результа^в [12].
Результати дослiдження та Ух обговорення. Застосування медико-психолопчного дiагностично-го шструментарт для оцiнки особистiсних власти-востей пацieнтiв КВР, дозволило охарактеризувати вплив рiвня ризику на психосоматичний стан пащ-eнтiв (табл. 1). При мКВР гармонмнють взаемовщ-ношень пацieнтiв з оточуючими достовiрно (р<0,05) менша, нiж при пКВР (3,7±0,2) б. та (5,1±0,4) б., вщ-повiдно) та характеризуеться достовiрно (р<0,05) бiльшою питомою вагою осiб зi зниженням цього по-казника (перша група — (93,6±2,2)% пацiентiв; друга
— (79,9±2,9)% пацiентiв). Загалом, (85,4±2,0)% обстежених характеризуються як психолопчно дис-гармонiйнi особи.
Також, рiвень тривожностi зростае при пщви-щенн рiвня КВР; так, якщо при мКВР висок рiвнi тривожностi зареестрован у (12,8±3,0)% па^ен-тiв, то при пКВР, достовiрно (р<0,001) частше — у (48,1 ±3,6)% пацiентiв. При цьому, виразнють (н тенсивнiсть) тривожност зростае з (2,8±0,2) б. до (3,6±0,3) б., що демонструе, принаймы, взаемоза-лежнiсть рiвня КВР та рiвня тривожностi. Отриманi данi (табл. 1) дозволяють дiйти висновку, що в разi пКВР мае мюце бiльша частота проявiв тохондрич-ностк при мКВР — (8,8±2,5)% пащен^в, при пКВР
- у (14,3±2,5)%. Виразнiсть проявiв тохондричнос-тi пащен^в збiльшуеться практично в 1,5 рази (з (1,7±0,2) б. до (2,5±0,3) б.).
Отже (рис. 1), за наявност пiдвищеного КВР частота дисгармонiйних оЫб достовiрно (р<0,01) бiльша (практично втрич^, а II виразнiсть - бтьша (в 1,3-1,4 рази, (р<0,01)); частота високих рiвнiв три-вожностi - бтьша в 4 рази при достовiрно бтыхмй II виразностi, тодi як частота дiагностованих рiвнiв тохондричност - достовiрно вища (р<0,05) при до-стовiрно вищих рiвнях II виразност (р<0,01). Вод-ночас, частота дiагностованих рiвнiв апатичностi, як властивост особистостi не залежала вiд рiвня КВР (табл. 2) та коливалась вщ (1,6±1,1)% — при м^-мальному КВР до (3,7±1,4)% — при пщвищеному КВР; при цьому зазначаемо, що виразнють проявiв апатичност серед осiб з пiдвищеним КВР - досто-вiрно вища (вщповщно, (1,1±0,1) б. та (1,9±0,2) б., р<0,05).
Слщ зазначити, що рiвень неврастеычност обстежених пацiентiв обох ктмычних груп - вiдрiзнявся та, сягаючи в середньому (36,0±2,7)%, достовiрно меншим був серед пацiентiв з мКВР, ыж при пКВР (вiдповiдно, (27,2±4,0)% та (41,8±3,6)%, р<0,05). Виразнiсть цих проявiв, також дiагностовано бiльш високою (на 50%) серед осiб з пКВР у порiвнян-
Таблиця 2.
Частота та виразшсть особист1сних фактор1в в групах пац1ент1в залежно вщ р1вня
кард1оваскулярного ризику (Р13 — Р15)
СГ Особистюний опитувальник ЛНД1ПН 1м. В.М. Бехтерева — ЛОБ1
гра-даци апатичнють (ДС13=3) Р13 Неврастешчшсть (ДС 4=3) рм обсесившсть (ДС15=4) Р15
абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в
мпшмальний КВР < ДС 123 98,4±1,1 1,1 ±0,1 91 72,8±4,0 а 1,8 ±0,1 86 68,8±4,1а 2,3 ±0,2
ДС > 2 1,6±1,1 34 27,2±4,0 39 31,2±4,1
всього 125 100,0 125 100,0 125 100,0
пщвищений КВР < ДС 182 96,3±1,4 1,9 ±0,2 а 110 58,2±3,6 2,7 ±0,3 76 40,2±3,6 3,9 ±0,3 а
ДС > 7 3,7±1,4 79 41,8±3,6 а 113 59,8±3,6 а
всього 189 100,0 189 100,0 189 100,0
разом < ДС 305 97,1±0,9 1,5 ±0,3 201 64,0±2,7 2,3 ±0,3 161 51,3±2,8 3,1 ±0,5
ДС > 9 2,9±0,9 113 36,0±2,7 153 48,7±2,8
всього 314 100,0 314 100,0 314 100,0
Примпжа: СГ - стратиф1кован1 за р1внем кард1оваскулярного ризику групи пац1ент1в; а - достов1рна в1дм1нн1сть м1ж в1дпов1дними показниками груп поршняння на р1вн1 не менше р<0,05.
Рис. 2. Частота (у % до млькост обстежених) та се-редньогруповi значення виразност (1,0 - значення дiагностичноT суми) апатичностi, неврастенiчностi та обсесивност в групах пацieнтiв з рiзним рiвнем кардю-васкулярного ризику.
н з мКВР (вiдповiдно (1,8±0,1)% б. та (2,7±0,3) б., р<0,05).
Частота обсесивност серед обстежених пащен-^в порiвнюваних клiнiчних груп - також вiдрiзнялася та, сягаючи в середньому (48,7±2,8)%, достовiрно частiше рееструвалась серед пащетчв з пiдвищеним КВР, ыж при мiнiмальному (вiдповiдно, (59,8±2,8)% та (31,2±4,1)%, р<0,05). Виразнiсть обсесивностi також дiагностовано бтыш високою серед пацiентiв з пщвищеним, нiж з мiнiмалыним КВР (вщповщно, (2,3±0,2)% б. та (3,9±0,3) б., р<0,05).
Отже (рис. 2), за наявност пКВР частота апа-тичних оЫб достовiрно не вiдрiзняетыся, однак мае мюце зростання виразностi апатичност (р<0,05)); частота проявiв неврастенiчностi - бтьша в 1,5-1,7
Рис. 3. Частота (у % до млькост обстежених) та серед-ньогруповi значення виразност сенситивностi, егоцен-тричностi та ейфорiчностi (1,0 - значення дiагностичноГ суми) в групах пащен^в з рiзним рiвнем кардюваску-лярного ризику.
разiв при достовiрно бiлышiй II виразност (р<0,01),
тодi як частота дiагностованих рiвнiв обсесивностi
- достовiрно вища (р<0,01) при достовiрно вищих
рiвнях II виразностi (р<0,01).
Частота сенситивност (табл. 3) серед пащетчв становила (50,0±2,0)% та достовiрно (р<0,05) вщ-рiзняласы залежно вiд наявност^вщсутност КВР; так, серед осiб з мКВр вона становила (60,0±4,4)%, тодi як при пiдвищеному КВР — (42,9±3,6)%. При цыому, виразнiсты проявiв сенситивностi достовiрно (р<0,05) була бтышою серед пацiентiв з пщвище-ним КВР, ыж у разi мнымального КВР (вiдповiдно — (2,8±0,2) б. та (1,9±0,2) б.).
Таблиця 3.
Частота та виразн1сть особист1сних фактор1в в групах пац1ент1в залежно в1д р1вня
кард1оваскулярного ризику (Р16 — Р18)
СГ Особистюний опитувальник ЛНД1ПН 1м. В.М. Бехтерева — ЛОБ1
градаци сенситивн1сть (ДС1 6=3) ^ егоцентричн1сть (ДС17=3) Р17 ейфор1чн1сть (ДС1Я=5) Г1Я
абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в абс. ос1б Р±т, % М±т, бал1в
м1н1мальний КВР < ДС 49 39,2±4,4 а 1,9 ±0,2 43 34,4±4,2 а 2,7 ±0,3 113 90,4±2,6 2,6 ±0,2
ДС > 76 60,8±4,4 82 65,5±4,2 12 9,6±2,6
всього 125 100,0 125 100,0 125 100,0
пщвищений КВР < ДС 108 57,1±3,6 2,8 ±0,2 а 121 64,0±3,5 1,8 ±0,2 а 160 84,7±2,6 3,8 ±0,3 а
ДС > 81 42,9±3,6 а 68 36,0±3,5 а 29 15,3±2,6
всього 189 100,0 189 100,0 189 100,0
разом < ДС 157 50,0±2,8 2,3 ±0,4 164 52,7±2,8 2,2 ±0,4 273 86,9±1,9 3,3 ±0,3
ДС > 157 50,0±2,8 150 47,3±2,8 41 13,1 ±1,9
всього 314 100,0 314 100,0 314 100,0
Примггка: СГ - стратиф1кован1 за р1внем КВР групи пац1ент1в; а - достов1рна в1дм1нн1сть м1ж в1дпов1дними показниками груп на р1вн1 не менше р<0,05.
Таблиця 4.
Час^та та виpазнicть ocoбиcтicниx фактopiв в гpyпаx пац1ент1в залежнo вщ piвня
каpдioваcкyляpнoгo pизикy (F19 — F21)
Cr Оcoбиcтicний oпитyвaльник ЛНД1ПН in B.M. Беxтеревa — ЛОБ1
грaдaцil aнoзoгнoзичнicть (ДC19=5) F19 ергoпaтичнicть ^C20=6) F20 пaрaнoяльнicть (ДC21=3) F21
aôc. ociô P±m, % M±m, бaлiв aôc. ociô P±m, % M±m, ôaлiв aôc. ocíó P±m, % M±m, ôaлiв
мiнiмaльний KBP < ДC 101 80,8±3,5 a 3,4 ±0,2 118 94,4±2,1 a 4,1 ±0,3 82 65,6±4,2 a 2,3 ±0,1
ДC S 24 19,2±3,5 7 5,6±2,1 43 34,4±4,2
вcьoгo 125 100,0 125 100,0 125 100,0
пщвищений KBP < ДC 178 94,2±1,7 4,2 ±0,2 a 155 77,9±2,9 5,7 ±0,3 a 162 85,7±2,5 2,2 ±0,1
ДC S 11 5,8±1,7 a 44 22,1±2,9 a 27 14,3±2,5 a
вcьoгo 189 100,0 189 100,0 189 100,0
рaзoм < ДC 289 92,0±1,5 3,9 ±0,3 263 83,8±2,1 5,0 ±0,5 244 77,7±2,3 2,2 ±0,2
ДC S 25 8,0±1,5 51 16,2±2,1 70 22,3±2,3
вcьoгo 314 100,0 314 100,0 314 100,0
Пpимiтка: Cr - cтрaтифiкoвaнi зa р1внем KBP групи гащентш; a - дocтoвiрнa вiдмiннicть м1ж вiдпoвiдними пoкaзникaми груп 4a р1вн1 не менше р<0,05.
4acToTa егoцентричнocтi cеред пaцiентiв cTa-нoвилa (47,3±2,8)% Ta дocтoвiрнo (р<0,05) вiдрiз-нялacь зaлежнo вiд нaявнocтi/вiдcyтнocтi KBP; Ta^ cеред ocí6 з мKBр вoнa cтaнoвилa (65,5±4,2)%, тoдi як при пШР — (36,0±3,5)%. При ^oiwy, i вирaзнicть прoявiв егoцентричнocтi дocтoвiрнo (р<0,05) бyлa бiльшoю cеред пaцiентiв з yKBP, нiж y рaзi пKBP (вщ-пoвiднo — (2,7±0,3) б. Ta (1,8±0,2) б.).
Ейфoрiчнicть дiaгнocтoвaнo y (13,1±1,9)% oбcте-жених пaцiентiв; cеред пaцiентiв з пщвищеним KBP дocтoвiрнo (р<0,05) чacтiше, ыж при мiнiмaльнoмy KBP виявленo дiaгнocтичнo знaчимi рiвнi ейфoрiч-нocтi (вiдпoвiднo, y (15,3±2,6)% Ta y (9,6±2,6)% ocí6). При цьoмy (pиc. 3), вирaзнicть прoявiв ейфoрiчнoc-tí дocтoвiрнo (р<0,05) бyлa бiльшoю cеред пaцiентiв з пKBP, нiж y рaзi yKBP (вiдпoвiднo — (3,8±0,3) б. Ta (2,6±0,2) б.).
4acToTa aнoзoгнoзичнocтi (табл. 4) cеред пaцi-енпв cтaнoвилa (8,0±1,5)% Ta дocтoвiрнo (р<0,05) вiдрiзнялacь зaлежнo вiд нaявнocтi/вiдcyтнocтi KBP; Ta^ cеред ocí6 з м^р вoнa cтaнoвилa (19,2±3,5)%, тoдi як при пiдвищенoмy KBP — лише (5,8±1,7)%. При цьoмy, вирaзнicть прoявiв aнoзoгнoзичнocтi дo-cтoвiрнo (р<0,05) бута бiльшoю cеред пaцiентiв з пщвищеним KBP, ыж у рaзi мiнiмaльнoгo KBP (вiдпo-вiднo - (4,2±0,2) б. Ta (3,4±0,2) б.).
4acToTa випaдкiв ергoпaтичнocтi cеред ycix oô-cтежених пaцiентiв cтaнoвилa (16,2±2,1)% Ta дo-cтoвiрнo (р<0,05) вiдрiзнялacь зaлежнo вiд нaяв-нocтi/вiдcyтнocтi KBP; Ta^ cеред ocí6 з мKBр вoнa cтaнoвилa (5,6±2,1)%, тoдi як при пiдвищенoмy KBP — (22,1±2,9)%. При ^o!y, вирaзнicть прoявiв ерго-пaтичнocтi дocтoвiрнo (р<0,05) бyлa бiльшoю ^ред пaцiентiв з пiдвищеним KBP, ыж у рaзi мiнiмaльнoгo KBP (вiдпoвiднo - (5,7±0,5) б. Ta (4,1±0,3) б.).
4acToTa прoявiв пaрaнoяльнocтi ^ред ycix oô-cтежениx пaцiентiв cтaнoвилa (22,3±2,3)% Ta дocтo-вiрнo (р<0,05) вiдрiзнялacь зaлежнo вiд нaявнocтi/
вiдcyтнocтi KBP; тaк, cеред ocí6 з мШр вoнa cтaнo-вилa (34,4±4,2)%, тoдi як при пiдвищенoмy KBP — (14,3±2,5)%. Cлiд зaзнaчити, iio вирaзнicть прoявiв пaрaнoяльнocтi дocтoвiрнo (р>0,05) не вiдрiзнялacь (pиc. 4).
Виcнoвки
1. При мKBP гaрмoнiйнicть взaемoвiднoшень пa-цiентiв з oтoчyючими дocтoвiрнo (р<0,05) меншa, нiж при пKBP (3,7±0,2) б. Ta (5,1±0,4) б., вiдпoвiднo) Ta xaрaктеризyетьcя дocтoвiрнo (р<0,05) бiльшoю питoмoю вaгoю ocí6 зi зниженням цьoгo пoкaзни-кa (першш грyпa — (93,6±2,2)% пaцiентiв; друга — (79,9±2,9)% пaцiентiв). Зaгaлoм, (85,4±2,0)% oбcтежениx xaрaктеризyютьcя як пcиxoлoгiчнo ди^
Рис. 4. Чаcтoта (y % дo кiлькocтi oбcтежениx) та се-pедньoгpyпoвi значення виpазнocтi анoзoгнoзичнoc-еpгoпатичнocтi та паpанoяльнocтi (1,0 - значення дiагнocтичнoï суми) в фупах пацieнтiв з piзним piвнем каpдioваcкyляpнoгo pизикy.
гармонiйнi особи. Наведене свщчить про наростан-ня активност процесiв порушення гармонiйностi особистост пацiента за пiдвищеного рiвня КВР
2. За наявност пКВР частота дисгармонмних осiб достовiрно (р<0,01) бтьша (практично втричi), а II виразнють - бiльша (в 1,3-1,4 рази, (р<0,01)); частота високих рiвнiв тривожностi - бiльша в 4 рази при достовiрно бiльшiй II виразност^ тодi як частота дiагностованих рiвнiв iпохондричностi - достовiрно вища (р<0,05) при достовiрно вищих рiвнях II вираз-ностi (р<0,01).
3. За наявност пКВР частота сенситивних оЫб достовiрно менша, однак мае мюце зростання ви-разностi сенситивност (р<0,05)); частота проявiв егоцентричностi - менша в 1,6-1,8 разiв при до-стовiрно меншiй II виразност (р<0,01), тодi як час-
тота дiагностованих рiвнiв ейфорiчностi - достовiр-но вища (р<0,05), а II виразнють також достовiрно вища (р<0,01).
4. За наявностi пiдвищеного КВР частота анозог-нозичних осiб достовiрно менша, однак мае мiсце зростання виразност анозогнозичностi (р<0,05); частота проявiв ергопатичностi - бiльша в 4,0 рази при достовiрно бiльшiй II виразност (р<0,01), тодi як частота дiагностованих рiвнiв паранояльностi - до-стовiрно менша (р<0,05), а II виразнють така ж, як i при м^мальному КВР (р>0,05).
Перспективи подальших дослiджень пов'язанi з вивченням закономiрностей змiн осо-бистiсних рис пащен^в на етапах формування та клмычноУ реалiзацiI КВР.
Лiтература
1. Горбась 1.М. Шкала SCORE у клЫчнш практицк переваги й обмеження / 1.М. Горбась // Здоров'я УкраУни. — 2008. — № 11 (1). - С. 40-41.
2. Личко А.Е. Медико-психологическое обследование соматических больных / А.Е. Личко, Н.Я. Иванов // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. —1980. — Т. 80, № 8. — С. 1195-1198.
3. Лищук В.А. Информатизация клинической медицине / В.А. Лищук // Клин. информатика и телемедицина. — 2004. — № 1. — С. 7-13.
4. Нетяженко В.З. Пащент високого кардюваскулярного ризику: як покращити прогноз / В.З. Нетяженко, О.Г. Пузанова // Внутршня медицина. — 2008. — № 5-6. — С. 123-129.
5. Органов Р.Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно-сосудистого суммарного риска для населения России / Р.Г. Органов, С.А. Шальнова, А.М. Калинина // Кардиология. — 2008. — № 5. - С. 85-89.
6. Панченко М.С. Медико-психолопчш, санолопчш та генеалопчш передумови формування пщвищеного серцево-судинно-го ризику у пащен^в з хрошчними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / М.С. Панченко // Проблеми еколопчно'У та медичноУ генетики i кл^чноУ iмунологiУ: Збiрник наукових праць. — 2013. — Вип. 4. (118). — С. 280-287.
7. Панченко М.С. Прогностичне значення медико-психолопчних факторiв в оцшц серцево-судинного ризику / М.С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлопУ. — 2013. — Вип. 4, Т. 1. — С. 193-197.
8. Панченко М.С. Психолопчш особливост хворих з соматичною патолопею та кардюваскулярний ризик / М.С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлопУ. — 2013. — Вип. 4, Т. 2. — С. 149-153.
9. Панченко М.С. Санолопя та клЫчна медицина: методолопя та досвщ популяцмного аналiзу психосоматичних розладiв у молодому вМ / М.С. Панченко, С.П. Шкляр, Д.П. Перцев, Л.В. Черкашина // Проблеми еколопчно'У та медичноУ генетики i клЫчноУ iмунологiУ: Збiрник наукових праць. — 2011. — Вип. 6 (108). — С. 457-467.
10. Приходько В.Ю. Пациент высокого риска — кто он? / В.Ю. Приходько // Здоров'я УкраУни. — 2010. — № 3. - С. 18-19.
11. ^ренко Ю.М. Ефективнють профшактичних заходiв для попередження розвитку серцево-судинних захворювань / Ю.М. ^ренко // ^мейна медицина. — 2006. — № 1. — С. 52-60.
12. Сощальна медицина та оргашзащя охорони здоров'я / Заг. ред. В.М. Москаленко, Ю.В. Вороненко. — Тернопть, 2002. -С. 50-75.
УДК: 616.89 - 036.12 - 06: 616.85
МЕДИКО-ПСИХОЛОГ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТ1 ПАЦЮНТ1В З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ КАРДЮВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ
Панченко М. С.
Резюме. На основ1 медико-психолопчного вивчення стратифкованих за рiвнем кардюваскулярного ризику груп па^еьтв молодого вку доведено, що за наявност мКВР гармонiйнiсть взаемовщношень па-цiентiв з оточуючими достовiрно (р<0,05) менша, нiж при пКВР (3,7±0,2) б. та (5,1±0,4) б., вщповщно) та характеризуеться достовiрно (р<0,05) бiльшою питомою вагою осiб зi зниженням цього показника (перша група — (93,6±2,2)% пацiентiв; друга — (79,9±2,9)% пацiентiв). Наведене свiдчить про наростання актив-ностi процесiв порушення гармонмност особистостi пацiента за пщвищеного рiвня КВР. З'ясовано, що при пКВР частота дисгармонмних осiб достовiрно (р<0,01) бiльша (практично втричi), а II виразнють - бтьша (в 1,3-1,4 р., (р<0,01)); частота високих рiвнiв тривожност - бiльша в 4 р. при достовiрно бтьшм УУ виразностi, тодi як частота дiагностованих рiвнiв iпохондричностi - достовiрно вища (р<0,05) при достовiрно вищих рiв-нях УУ виразностi (р<0,01). За наявностi пКВР частота сенситивних оЫб достовiрно менша, однак мае мюце зростання виразност сенситивностi (р<0,05)); частота проявiв егоцентричностi - менша в 1,6-1,8 разiв при достовiрно меншiй УУ виразностi (р<0,01), тодi як частота дiагностованих рiвнiв ейфорiчностi - достовiрно вища (р<0,05), а УУ виразнiсть також достовiрно вища (р<0,01). Наведене демонструе, що за умов пщвищеного КВР можуть динамiчно змiнюватися особистiснi властивостi пащен^в, що потребуе розробки засобiв медико-психолопчного монiторингу (дiагностики, корекцiI, оцiнки ефективност впливу).
Ключовi слова: медична психолопя, кардiоваскулярний ризик, особистiсть.
УДК: 616.89 - 036.12 - 06: 616.85
МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ СВОЙСТВ ЛИЧНОСТИ ПАЦИЕНТОВ С РАЗНЫМ УРОВНЕМ КАРДИОВАСКУЛЯРНОГО РИСКА
Панченко Н. С.
Резюме. На основании медико-психологического исследования стратифицированных по уровню кар-диоваскулярного риска групп пациентов молодого возраста доказано, что при наличии минимального КВР (мКВР) гармоничность взаимоотношений пациентов с окружающими достоверно (р<0,05) меньше, чем при повышенном КВР (пКВР) (3,7±0,2) б. и (5,1±0,4) б., соответственно и характеризуется достоверно (р<0,05) большим удельным весом лиц со снижением этого показателя (первая группа — (93,6±2,2)% пациентов; вторая — (79,9±2,9)% пациентов). Указанные факты свидетельствуют о нарастании активности процессов нарушения гармоничности личности пациента при пКВР. Установлено, что при пКВР частота дисгармонических личностей достоверно (р<0,01) больше (практически в три раза), а её выраженность - больше в 1,3-1,4 р., (р<0,01)); частота высоких уровней тревожности - больше в 4 р. при достоверно большей её выраженности, в то время как частота диагностированных уровней ипохондричности - достоверно выше (р<0,05) при достоверно более высоких уровнях её выраженности (р<0,01). При наличии пКВР частота сенситивных лиц достоверно меньше, однако, имеет место увеличение выраженности сенситивности (р<0,05)); частота проявлений эгоцентричности - меньше в 1,6-1,8 раз при достоверно меньшей её выраженности (р<0,01), тогда как частота диагностированных уровней эйфоричности - достоверно выше (р<0,05), а её выраженность также достоверно выше (р<0,01). Изложенное демонстрирует, что в случае пКВР могут динамично изменяться личностные свойства пациентов, что требует разработки средств медико-психологического мониторинга (диагностики, коррекции, оценки эффективности воздействия).
Ключевые слова: медицинская психология, кардиоваскулярный риск, личность.
UDC: 616.89 - 036.12 - 06: 616.85
MEDICAL PSYCHOLOGICAL RESEARCH OF THE PERSONALITY OF PATIENTS WITH DIFFERENT CARDIOVASCULAR RISK LEVELS
Panchenko M. S.
Abstract. It is due to use of medical psychological diagnostic tools to assess personality characteristic of patients with cardiovascular risk (CVR) reference of the risk level influence for psychosomatic state of patients came possible.
It is proved, that in the case of minimal CVR (mCVR) harmonious relationships with others patients was significantly (p<0.05) lower than in the case of increased CVR (iCVR) (3,7±0,2) points and (5,1±0,4) points, respectively. This facts are based on the medical and psychological study stratified by level of cardiovascular risk groups of young patients. It is characterized by significantly (p<0.05) higher proportion of persons with a decrease of this indicator (the first group — (93,6±2,2)% of patients, the second one — (79,9±2,9)% of patients. The foregoing shows the increase of activity of excitation harmony of the individual patient for increased levels of CVR. It is found that when CVR is higher, frequency of disharmony significantly (p<0.01) higher (almost in three times), and its severity more (1.3-1.4 g., (P<0.01)); the frequency of high levels of anxiety is in 4 times more, when its severity is significantly greater, whereas the incidence of diagnosed levels of hypochondriacal is significantly higher (p<0.05) with significantly higher levels of its expression (p<0.01). The frequency of occurency of sensitive individuals is significantly less in case of iCVR, but severity of sensitivity increases (p<0.05)). The frequency of self-centeredness is less in 1,6-1,8 times with significantly lower of its severity (p<0.01), whereas the incidence of euphoric levels is significantly higher (p<0.05), and its severity is significantly higher (p<0.01) also. It demonstrates that in high CVR conditions the personality traits can dynamically change, that is why it needs to fund medical and psychological monitoring (diagnostics, correction, evaluation of impact results).
It is also found that the number of anosognosic persons is significantly lower in case of iCVR but increasing of the anosognosticism severity take place (p<0,05). The incidence of ergopathicity is 4 times higher in connection with its severity (p<0,01). In the same time the incidence of diagnosted paranoiality levels significantly less (p<0,05) and its severity is the same as in case of mCVR (p>0,05).
It is follows from the above that prospects for future investigations have be connected with regularities study of the personality features changing at the stages of CVR formation and clinical manifestation.
Keywords: medical psychology, cardiovascular risk, personality.
Рецензент — проф. Скрипншов А. М.
Стаття надшшла 29.11.2016 року
