Научная статья на тему 'КЛіНіЧНА ЕКТИВНіСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ АУТОЛОГіЧНОї ЗБАГАЧЕНОї ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ У ЛіКУВАННі ПАЦієНТіВ НА РАННіХ СТАДіЯХ ОСТЕОРАТРОЗУ КОЛіННИХ СУГЛОБіВ'

КЛіНіЧНА ЕКТИВНіСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ АУТОЛОГіЧНОї ЗБАГАЧЕНОї ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ У ЛіКУВАННі ПАЦієНТіВ НА РАННіХ СТАДіЯХ ОСТЕОРАТРОЗУ КОЛіННИХ СУГЛОБіВ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
83
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОСТЕОАРТРОЗ / КОЛіННі СУГЛОБИ / КЛіНіЧНИЙ МОНіТОРИНГ / СіМЕЙНА МЕДИЦИНА / ЕФЕКТИВНіСТЬ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Смоліна Л.О.

За результатами клінічного моніторингу пацієнтів з остеоартрозом колінних суглобів на початкових (І-ІІ) стадіях захворювання (88 жіночої та 58 осіб чоловічої статі) визначено, що використання АТЗП достовірно більш ефективно впливає на клінічні прояви тяжкості захворювання. Опрацьовано методику та розроблено новий інтегральний індекс для оцінки клінічної ефективності диференційованої терапії, включаючи i застосування АЗТП, та доведено, що клінічна ефективність корекції альгофункціональних проявів, за однакового впливу інших факторів, залежить від віку та статевої приналежності хворих на ОА. Доведено, що залежно від віку та статі хворих, які лікуються за удосконаленою терапевтичною програмою з використанням АТЗП, вплив на структурні складові узагальненого показника WOMAC може істотно та значимо коливатись.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «КЛіНіЧНА ЕКТИВНіСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ АУТОЛОГіЧНОї ЗБАГАЧЕНОї ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ У ЛіКУВАННі ПАЦієНТіВ НА РАННіХ СТАДіЯХ ОСТЕОРАТРОЗУ КОЛіННИХ СУГЛОБіВ»

УДК [616.728.3-018.3-003.8-085.382-032:611.72-082-058.8-039.57:362.121] Смолiна Л.О.

КЛ1Н1ЧНА ЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ АУТОЛОГ1ЧНО1 ЗБАГАЧЕНО1 ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ У Л1КУВАНН1 ПАЦ16НТ1В НА РАНН1Х СТАД1ЯХ ОСТЕОРАТРОЗУ КОЛ1ННИХ СУГЛОБ1В

Нацiональна медична академiя пiслядипломноí освiти iм. П.Л. Шупика, м. КиТв

За результатами ш^чного монторингу пацieнтiв з остеоартрозом колнних суглобiв на почат-кових (1-11) стад'ях захворювання (88 - жночо)' та 58 осб чоло&чо)' стат'¡) визначено, що викорис-тання АТЗП достов'рно бльш ефективно впливае на клiнiчнi прояви тяжкост/ захворювання. Опрацьовано методику та розроблено новий /нтегральний '¡ндекс для о^нки кп1'н1'чноУ ефективнос-т'! диференцшовано)' терапп, включаючи / застосування АЗТП, та доведено, що клiнiчна ефектив-н'ють корекцп альгофункцюнальних проя&в, за однакового впливу нших фактор'т, залежить в!д в'жу та статево) приналежностi хворих на ОА. Доведено, що залежно вд &ку та стат/ хворих, як лку-ються за удосконаленою терапевтичною програмою з використанням АТЗП, вплив на структуры складов! узагальненого показника WOMAC може /стотно та значимо коливатись.

Ключов1 слова: остеоартроз, кол1нн1 суглоби, клУчний мониторинг, с1мейна медицина, ефективнють.

Дослiдження виконано з&дно з планом Нацюнально)' медично)' академП пюлядипломно)' освimи iм'я П.Л. Шупика (ректор - членкор. НАМН УкраТни, проф. Ю.В. Вороненко), шституту амейно)' медицини (директор - проф. О.Г. Шекера) i НДР кафедри сь мейно)' медицини (зав. каф. - проф. Л.В. XIмюн) «Науково-медичний супровiд забезпечення стандартизацп' та персонiфiкацíí лiкувально-профiлакmично'í та реабштац^йно)' дiяльносmi лкаря загально)' практики - амейно)' медицини» (№ держ. реестра-цП 0115и002156; 2015-2018) та фрагментом квалiфiкацiйно'l науково)' прац автора.

Вступ

Остеоартроз (ОА) колЫних суглобiв - поши-рене захворювання, патогенетичною основою якого е порушення сполучнотканинного метабо-лiзму з переважною ключною машфеста^ею процесу, що проявляеться деграда^ею суглобо-вого хряща [1, 6, 8]. Процес характеризуеться тривалим перюдом багатофакторного впливу низки ендо- та екзогенних факторiв, включаючи фактори дисембрюнального впливу, що на момент кшшчноТ машфестаци формують особливу кл^чну картину захворювання: скутють та бть у суглобах при локомоторних навантаженнях та у спокоТ, порушення обсяпв руховоТ активност су-глоба, шше [2]. Низкою сучасних дослщжень ви-св^леы проблемы питання профтактики, дiаг-ностики та патогенетично обфунтованоТ терапп i ключного мошторингу (КМ) па^енпв на рiзних рiвнях надання медичноТ допомоги [2]. В сучасних дослщженнях також вивчаються питання оцшки альгофункцюнальноТ активност та якост життя хворих [4, 11]. Сучасш уявлення про етю-пато^енез, клiнiку та прогнозування i оцiнку ри-зик гонартрозу базуються на вивчених даних клiнiко-iнструментальних проявiв захворювання, яке може розвиватися нав^ь у пщл™в, у яких виявлено змши у метаболiзмi з'еднувальноТ тка-нини, iмуннi порушення залежно вiд стал [5].

Невиршеним питанням залишаеться добiр засобiв диференцiйованоТ терапп iз урахуванням вко-статевих та клiнiчних особливостей переб^у ОА при рiзнiй його тяжкостк Водночас, опрацьо-ванi новi способи диференцшованоТ терапи хворих на ОА, що базуються на застосуванш ауто-лопчноТ збагаченоТ тромбоцитами плазми (АЗТП) [9, 10].

Мета дослщження

Вивчення кл^чноТ ефективностi застосуван-

ня аутолопчноТ збагаченоТ тромбоцитами плазми при лшуванш пацiентiв з 1-11 стадiею остеоар-трозу.

Об'ект i методи дослщження

На етапах клЫчного мошторингу (КМ) задiянi 146 хворих (п=146) на остеоартроз (ОА) колш-них суглобiв на початкових (1-11) стадiях захворювання, включаючи 88 - жшочоТ (пж та 58 оаб (пч) чоловiчоТ статi. Лiкування па^енлв передба-чало використання двох терапевтичних програм (ТП); зокрема стандартна терапевтична програ-ма (ТПст) базувалася на виконанш лiкувальних заходiв у вщповщност до клiнiчного протоколу [3] та застосована серед 46 жшок (0Пж) i 32 чоло-вiкiв (0пч). Удосконалена терапевтична програма (ТПу) в^знялась вiд ТПст проведенням на етапах КМ диференцшованого лiкування iз використанням аутолопчноТ збагаченоТ тромбоцитами плазми (АЗТП) [9, 10]. ТПу застосовано серед серед 42 жЫок (упж) та 26 чоловiкiв (упч). На етапах КМ, кожш 6 мiс, виконано динамiчну оцшку результатiв клiнiчних (включаючи стандартизований опитувальник <^отас») методiв обсте-ження; до лкування верифiкацiю стади ОА та виразнють запального процесу виконано за да-ними променевих методiв дослiдження (КТ, рен-тгенографiя) та паракл^чних (СРБ-протеТн) ме-тодiв дослщження. Для штегральноТ оцiнки ктж-чноТ ефективностi диференцiйованоТ терапи ви-користано вщповщний показник - iндекс клЫч-ноТ ефективностi, який розраховано (запропоно-вано нами) за результатами вщповщних отри-маних за критерiями WOMAC показникiв болю, скутостi та обмеження повсякденноТ дiяльностi [4, 9]. Зокрема, шдекс кл^чноТ ефективностi ро-зраховували за формулою 1КЕ=100(1-(Б*СхА)), де: Б - стввщношення бальноТ оцiнки до та шс-ля лiкування по компонент «бть», С - сшввщ-ношення бальноТ оцiнки до та пюля лiкування по

Том 16, Випуск 4 (56) частина 1 ** "

В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академЫ»

компонент «скутють», А - сшввщношення бальной' оцiнки до та шсля лiкyвання по компонентi «активнють». Для оцiнки доcтовiрноcтi розрахо-вано середн значення показникiв та ïx cереднi похибки.

Результати дослiджень та ïx обговорення

Порiвняльний аналiз резyльтатiв застосуван-ня TПcт та T^ серед пацieнтiв ж^чо^' cтатi y вiцi до 35 р. виявив, що доcтовiрно (р<0,05) бiльш виразно!' кл^чно^' ефективноcтi за критерiями WOMAC досягнуто y разi заcтоcyвання A3T^ так, якщо при заcтоcyваннi T^-r узагальнений показник тяжкоcтi захворювання зменшився на 35,8% (з 36,9±0,9б. до 24,31 ±1,3 б.), то при T^ -на 74,1% (з 43,7±0,9 б. до 11,4±0,6 б.), тобто практично вдвiчi. Зареестровано, що доcтовiрне зменшення узагальненого показника W при T^

вiдбyвалоcя, насамперед за рахунок зменшення (в 5 разiв) виразноcтi больового синдрому (до лкування 60,0±3,5 б, пюля - 11,9±0,9 б.), тодi як у разi застосування TПcт виразнicть больового синдрому зменшилась лише в 1,5 рази (з 42,8±3,3 б. до 27,7±2,6 б.). Aналогiчною тенден-цiею характеризувалася змша показникiв скутос-тi (при ^ст - на 25,0%, при T^ - на 73,8%) та активност (при TПcт - на 35,3%, при TПy - на 71,8%). Отже, не дивлячись на доcтовiрно бтьш виразну тяжкicть OA до початку лкування у ж^ нок до 35 р., яким застосовано A3TÍ, досягнуто бiльш виразно'Г ефективноcтi щодо зменшення частоти та клЫчних проявiв захворювання (табл.1); шдекс кл^чно1 ефективноcтi (1КЕ) терапп' склав: у разi застосування ^ст - 1КЕ=68,7%; у разi застосування T^ - 1КЕ=98,3%.

Таблиця 1

Порiвняльна компонентна ои/нка проявiв тяжкостi заxворювання у жшок з остеоартрозом колiнниx суглобiв на етапаx диферени/йовано)' терапп'

Результати застосування методики WOMAC

Вко-статевий розподiл пацiентiв Компоненти кшшчноТ оцЫки, штенсивнють в балах W, бали

бть скутють активнicть

тст до 42,8±3,3 44,4±2,3 34,3±1,0 36,9±0,9

до 35 роив 0ПЖ=9 пюля 27,7±2,6 б 33,3±3,1 б 22,2±1,5 б 24,31±1,3 б

THy до 60,0±3,5 46,1±2,3 38,6±0,9 43,7±0,9

уПЖ=13 пюля 11,9±0,9 б с 14,4±2,0 б с 10,9±0,8 б с 11,4±0,6 б с

TПcт до 43,0±3,3 46,2±3,9 35,1±0,9 37,6±0,6

35-40 роив 0ПЖ=10 пюля 26,0±2,3 б 31,2±3,5 б 19,8±1, 1 б 22,1±0,6 б

Tly до 60,0±2,4 44,8±2,2 38,7±0,7 43,7±0,5

уПЖ=17 пюля 18,2±1,7 б с 16,9±2,1 б с 12,0±0,4 б с 13,7±0,5 б с

TПcт до 57,2±2,6 а 45,8±2,2 37,2±0,7 42,1±0,8 а

понад 40 0ПЖ=27 пюля 36,1 ±1,4 б 28,7±1,9 б 20,7±0,9 б 24,5±0,8 б

роив TПy до 57,5±3,0 44,8±3,0 39,3±1,2 43,6±0,9

уПЖ=12 пюля 22,0±2,4 б с 18,7±3,0 б с 13,2±1,0 б с 15,5±0,6 б с

TПcт до 51,3±2,0 45,6±1,5 36,1±0,5 40,1±0,6

разом 0ПЖ=46 пюля 32,3±1,2 б 30,1 ±1,4 б 20,8±0,6 б 24,0±0,5 б

TПy до 59,3±1,5 45,2±1,3 38,7±0,5 43,6±0,4

уПЖ=42 пюля 17,4±1, 1 б с 16,6±1,3 б с 12,0±0,4 б с 13,5±0,4 б с

Всього до лкування 55,1 ±1,3 а 45,4±1,0 37,4±0,4 41,8±0,4 а

пюля лкування 25,2±1,1 б 23,7±1,2 б 16,6±0,6 б 19,0±0,6 б

npuMimка:а - достов'рна в/'дмшн/'сть показника залежно eid ника до та пюля лщвання у вiдповiдниx ^ковис гр пи залежно вiд застосовано)' терапп] при р<0,05; I

Порiвняльний аналiз результат застосування ^ст та T^ серед па^етчв ж^чо^' стал у вiцi 35-40 р. виявив, що доcтовiрно (р<0,05) бтьш виразноГ кл^чно^' ефективност за критерiями WOMAC досягнуто у разi застосування AЗTП; так, якщо при застосуванн TПcт узагальнений показник тяжкост захворювання зменшився на 41,3% (з 37,6±0,6 б. до 22,1±0,6 б.), то при Tly -на 69,7% (з 43,7±0,5 б. до 13,7±0,5 б.), тобто практично в 1,7 р. Зареестровано, що доcтовiрне зменшення узагальненого показника W при T^ вщбувалося насамперед за рахунок зменшення (в 2,6 рази) виразност больового синдрому (до лкування 57,5±3,0 б, шсля - 22,0±2,4 б.), тодi як у разi застосування TПcт виразнють больового синдрому зменшилась лише в 1,6 разу (з 57,2±2,6 б. до 36,1±1,4 б.). Aналогiчною тенден-цiею характеризувалася змiна показникiв скутос-тi (при TПcт - на 32,5%, при T^ - на 62,3%) та активност (при ^ст - на 43,6%, при T^ - на

*ку до лкування, при р<0,05; б - достовiрна вiдмiннiсть показ-паx, с - достовiрна вiдмiннiсть показника у межаx вково)' гру' - узагальнений шдекс тяжкостi остеоартрозу (бали).

69,0%). Одеже, не дивлячись на доcтовiрно бтьш виразну тяжкють OA до початку лкування у жшок до 35-40 р., яким застосовано A3T^ досягнуто бтьш виразно1 ефективносп щодо зменшення частоти та кл^чних проявiв захворювання (табл.1); шдекс кл^чно1 ефективност (|КЕ) терапп склав: у разi застосування ^ст -1ке=77,0%; у разi застосування TПУ - 1КЕ=96,5%. У цш вiковiй грyпi хворих на OA жшок звертае на себе увагу «вирiвнювання» по-компонентно1' ефективно1 терапп': якщо у попереднiй вiковiй груш ефект досягався передуам за рахунок ш-велювання больового синдрому, то в данш грyпi - вклад аналiзованиx компонентiв практично ви-рiвнявcя.

Порiвняльний аналiз резyльтатiв застосування ^ст та TПy серед па^енлв ж^чо^' cтатi у вiцi понад 40 р. виявив, що доcтовiрно (р<0,05) бiльш виразно1 клiнiчноï ефективност за крите-рiями WOMAC досягнуто, також, у разi застосу-

вання АЗТП; так, якщо при застосуванш ТПст узагальнений показник тяжкостi захворювання зменшився на 41,9% (з 42,1±0,8 б. до 24,5±0,8 б.), то при ТПу - на 74,5% (з 43,6±0,9 б. до 15,5±0,6 б.), тобто практично в 1,8 р. Зареестро-вано, що достовiрне зменшення узагальненого показника W при ТПу вiдбувалося, насамперед за рахунок зменшення (в 2,6 рази) виразност больового синдрому (до лкування 57,5±3,0 б, т-сля - 22,0±2,4 б.), тодi як у разi застосування ТПст виразнiсть больового синдрому зменшилась в 1,6 разу (з 57,2±2,6 б. до 36,1±1,4 б.). Аналопч-ною тенденцiею характеризувалася змiна показ-ниш скутосл (при ТПст - на 37,4%, при ТПу - на 68,3%) та активносл (при ТПст - на 44,4%, при ТПу - на 66,5%). Отже, за умов однаковоТ тяжкост клiнiчних проявiв ОА до початку лкування у вiковiй групi жшок понад 40 р., яким застосовано АЗТП, досягнуто бiльш виразноТ ефективносл щодо зменшення частоти та проявiв захворювання (табл.1): у разi застосування ТПст -1ке=78,1%; у разi застосування ТПУ - 1КЕ=94,7%.

Порiвняльний аналiз результатiв застосування ТПст та ТПу серед 14 па^енлв чоловiчоТ статi у вiцi до 35 р. виявив, що достовiрно (р<0,05)

бiльш виразноТ клЫчноТ ефективностi за крите-рiями WOMAC досягнуто у разi застосування АЗТП; так, якщо при застосуванш ТПст узагальнений показник тяжкостi захворювання зменшився на 43,8% (з 39,8±0,8 б. до 22,4±0,7 б.), то при ТПу - на 71,7% (з 40,6±1,5 б. до 11,5±1,4 б.), тобто бтьше шж в 1,5 разу. Зареестровано, що до-стовiрне зменшення узагальненого показника W при ТПу вiдбувалося, насамперед за рахунок зменшення (в 2,7 разу) виразносл больового синдрому (з 67,5±3,6 б. до 25,0±7,0 б.), тодi як у разi застосування ТПст виразнiсть больового синдрому зменшилась лише в 1,6 разу (з 42,5±2,5 б. до 26,6±1,8 б.). Аналопчною тенденцiею характеризувалася змша показникiв скутостi (при ТПст - на 46,2%, при ТПу - на 67,3%) та активности (при ТПст - на 46,8%, при ТПу - на 81,8%). Отже, не дивлячись на достовiрно бтьш вираз-ну тяжкють ОА до початку лкування у чоловiкiв до 35 р., яким застосовано АЗТП, досягнуто бтьш виразноТ ефективносл щодо зменшення частоти та клЫчних проявiв захворювання (табл. 2); 1КЕ склав: у разi застосування ТПст -1ке=78,1%; у разi застосування ТПУ - 1КЕ=96,7%.

Таблиця 2

Пор1вняльна компонентна оценка тяжкост/ захворювання у чоловмв з остеоартрозом кол1нних суглоб1в на етапах диференцюовано)' терапп

Результати застосування методики WOMAC

Вко-статевий розподт патент Компоненти кшшчноТ' оцЫки, iнтенсивнiсть в балах W, бали

бть скутiсть активнiсть

ТПст до 42,5±2,5 42,7±2,5 38,7±0,8 а 39,8±0,8

до 35 роив 0пч=12 пiсля 26,6±1,8 б 28,1 ±1,7 б 20,6±0,8 б 22,4±0,7 б

ТПу до 67,5±3,6 43,7±8,8 31,6±1,0 40,6±1,5

упч=2 пiсля 25,0±7,0 б 18,7±8,8 б 6,6±0,8 б 11,5±1,4 б

ТПст до 57,8±3,8 а 42,8±2,6 36,1±0,8 41,2±1,0

35-40 роив .с 1 4 пiсля 36,4±1,3 б 26,8±3,5 б 19,7±1,9 а 23,8±0,7 б

ТПу до 55,0±2,4 а 43,8±4,7 41,2±1,2 а 44,3±1,1

упч=6 пюля 23,3±1,8 б 14,6±5,5 б 16,2±1,7 б 17,5±1,5 б

ТПст до 50,8±4,1 43,7±4,7 34,7±0,8 38,4±0,9

понад 40 0ПЧ=6 пюля 32,5±1,8 б 37,5±7,0 20,1 ±1,9 а 24,1±1,5 б

роив ТПу до 59,7±2,7 50,0±4,3 40,5±0,7 а 45,3±0,6 а

упч=18 пюля 13,9±1,7 б 15,3±1,9 б 13,9±1,9 б 14,0±0,7 б

0ТПст до 50,8±2,3 42,9±1,6 36,7±0,5 40,2±0,6

разом 0пЧ=32 пюля 32,0±1,2 б 29,3±2,0 б 20,1±0,6 б 23,3±0,4 б

ТПу до 59,2±2,0 48,1±2,9 40,0±0,7 44,6±0,5

упч=26 пюля 16,9±1,5 б 15,3±1,7 б 13,8±0,7 б 14,6±0,6 б

разом до 54,5±1,5 45,2±1,4 38,2±0,4 42,2±0,4

пiсля 25,2±1,2 б 22,8±1,6 б 17,3±0,6 б 19,4±0,7 б

Прим1тка:а - достов1рна в/'дм/'нн/'сть показника залежно в1д ника до та пюля л1кування у в1дпов1дних втових гр пи залежно в1д застосовано)' терапп] при р<0,05; I

Порiвняльний аналiз результалв застосування ТПст та ТПу серед 20 па^енлв чоловiчоТ стал у вiцi до 35-40 р. виявив, що достовiрно (р<0,05) бiльш виразноТ клiнiчноТ ефективносл за крите-рiями WOMAC досягнуто у разi застосування АЗТП; так, якщо при застосуванш ТПст узагальнений показник тяжкосл захворювання зменшився на 42,3% (з 41,2±1,0 б. до 23,8±0,7 б.), то при ТПу - на 70,5% (з 44,3±1,1 б. до 17,5±1,5 б.), тобто бтьше шж в 1,7 разу. Зареестровано, що достовiрне зменшення узагальненого показника W при ТПу вщбувалося насамперед за рахунок

*ку до лкування, при р<0,05; б - достов1рна в1дм1ннють показ-пах, с - достов1рна в1дм1ннють показника у межах вково)' гру'- узагальнений ¡ндекс тяжкост/ остеоартрозу (бали).

зменшення (в 2,3 разу) виразносл больового синдрому (з 55,0±2,4 б. до 23,3±1,8 б.), тодi як у ра-зi застосування ТПст виразнють больового синдрому зменшилась лише в 1,5 разу (з 57,8±3,8 б. до 36,4±1,3 б.). Аналопчною тенден^ею характеризувалася змiна показнимв скутостi (при ТПст - на 37,4%, при ТПу - на 73,5%) та активносл (при ТПст - на 45,5%, при ТПу - на 60,7%). Отже, не дивлячись на достовiрно бiльш виразну тяжкють ОА до початку лкування у чоловшв до 3540 р., яким застосовано АЗТП, досягнуто бтьш виразноТ ефективносл щодо зменшення частоти

В1СНИК ВДНЗУ «Укрсанська. медична стоматологгчна академЫ»

та ктшчних проявiв захворювання (табл. 2); 1КЕ склав: у разi застосування ТПст - 1КЕ=79,1%; у ра-зi застосування ТПУ - 1КЕ=94,5%.

Порiвняльний аналiз результатiв застосування ТПст та ТПу серед 24 па^енлв чоловiчоТ статi у вiцi понад 40 р. виявив, що достовiрно (р<0,05) бiльш виразноТ кшшчноТ ефективност за крите-рiями WOMAC досягнуто у разi застосування АЗТП; так, якщо при застосуванн ТПст узагаль-нений показник тяжкост захворювання зменши-вся на 37,3% (з 38,4±0,9 б. до 24,1±1,5 б.), то при ТПу - на 69,1% (з 45,3±0,6 б. до 14,0±0,7 б.), тоб-то бiльше нiж в 1,85 разу. Зареестровано, що достовiрне зменшення узагальненого показника W при ТПу вiдбувалося насамперед за рахунок зменшення (в 4,3 разу) виразност больового синдрому (з 59,7±2,7 б. до 13,9±1,7 б.), тодi як у разi застосування ТПст виразнють больового синдрому зменшилась лише в 1,6 разу (з 50,8±4,1 б. до 32,5±1,8 б.). Аналопчною тенденцiею хара-ктеризувалася змша показникiв скутостi (при ТПст - на 14,2%, при ТПу - на 69,4%) та активно-ст (при ТПст - на 32,1%, при ТПу - на 65,7%). Отже, не дивлячись на достовiрно бтьш вираз-ну тяжкiсть ОА до початку лкування у чоловшв понад 40 р., яким застосовано АЗТП, досягнуто бтьш виразноТ ефективносп щодо зменшення частоти та клЫчних проявiв захворювання (табл. 2); 1КЕ склав: у разi застосування ТПст -1ке=68,3%; у разi застосування ТПУ - 1КЕ=93,2%.

Висновки

1. За результатами тривалого ключного мо-нiторингу отримано показники порiвняльноТ кл^ жчноТ ефективностi застосування АТЗП при лн куваннi пацiентiв рiзного вку i статi з 1-11 стадiями ОА та доведено, що використання АТЗП досто-вiрно бiльш ефективно впливае на кл^чш прояви тяжкост захворювання.

2. Опрацьовано методику та розроблено но-вий штегральний iндекс для оцiнки кшшчноТ ефективност диференцшованоТ' терапiТ, вклю-чаючи i застосування АЗТП та доведено, що клн нiчна ефективнiсть корекци альгофункцюналь-них проявiв, за однакового впливу шших факто-

Реферат

КЛИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ АУТОЛОГИЧЕСКИ ОБОГАЩЁННОЙ ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМЫ В ЛЕЧЕНИИ ПАЦИЕНТОВ НА РАННИХ СТАДИЯХ ОСТЕОАРТРОЗА КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ Смолина Л.А.

Ключевые слова: остеоартроз, коленные суставы, клинический мониторинг, семейная медицина, эффективность.

По результатам клинического мониторинга пациентов с остеоартрозом коленных суставов на начальных стадиях заболевания (88 - женщин и 58 мужчин) установлено, что использование аутологи-чески обогащённой тромбоцитами плазмы (АОТП) достоверно более эффективно влияет на клинические проявления тяжести заболевания. Разработана методика и предложен новый интегральный индекс для оценки клинической эффективности дифференцированной терапии, включая и применение АОТП и доказано, что эффективность коррекции альгофункциональных проявлений, при прочих равных условиях, зависит от возраста и половой принаджежности больных остеоартрозом. Доказано, что в зависимости от возраста и пола пациентов, пролеченных с использованием АОТП, влияние на структурные составляющие обобщённого показателя тяжести WOMAC может значительно колебаться.

р|в, залежить вщ в1ку та статевоТ' приналежносп хворих на ОА.

3. Доведено, що залежно вщ в1ку та стат1 хворих, як1 лкуються за удосконаленою терапевтич-ною програмою з використанням АТЗП, вплив на структурш складов! узагальненого показника WOMAC може ютотно та значимо коливатись.

Перспективи подальших дослщжень пов'язаш з вивченням кореляцшних взае-мозв'язмв показнимв альгофункцюнальноТ' акти-вносп та якосл життя з показниками сполучнот-канинного метабол1зму залежно в1д давност1 кл1-н1чноТ машфестаци' ОА.

Лiтература

1. Виноградова Е.В. Механизмы деструкции и регенерации хряща коленного сустава при остеоартрозе / Е.В. Виноградова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 2. -С. 97-98.

2. Данилюк С.В. Особливост1 ведення пац1ент1в лкарями загаль-ноТ практики в амбулаторних умовах / С.В. Данилюк, Л.В. Х1м1-он, О.Б. Ященко [та Ы.] // С1мейна медицина. - 2013. - № 4. - С. 115-117

3. КлЫчний протокол надання медичноТ допомоги хворим ¡з остеоартрозом // Затверджено наказом Мастерства охорони здоров'я УкраТни вщ 12.10.2006 № 676.

4. Крочак С.П. Показники альгофункцюнапьноТ активности та яко-ст1 життя у ж1нок з гонартрозом залежно вщ структурно-функцюнального стану юстковоТ тканини / С.П. Крочак, А.А. Ткачук, Н.В. Григор'ева [та ш.] // Л1ки УкраТни плюс. - 2014. - № 1. - С. 19.

5. Лебець 1.С. До питання формування дистроф1чних зм1н у суг-лобах у пщлтов / I. С. Лебець, Н. С. Шевченко // Врачебная практика. - 2007. - № 2. - С. 27-31.

6. Поворознюк В.В. Остеоартроз великих суглоб1в у людей старших в1кових груп / В. В. Поворознюк, О. Б. Шеремет, Н. В. Григор'ева [та Ы.] // Журн. практ. лкаря. - 2003. - № 3. - С. 20-26.

7. Пустовойт К.Б. Прогноз розвитку диспластичного гонартрозу у вковому аспект! / К. Б. Пустовойт, О. Д. Карпшська // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2012. - № 4. -С. 79-83.

8. Дядык А.И. Современные подходы к диагностике и лечению остеоартроза: Метод. рекомендации / А.И. Дядык, Н.И. Шпилевая, И.И. Здиховская; Донец. гос. мед. ун-т им. М. Горького. - Донецк, 2005. - 32 с.

9. Пат. 109066 Украша, МПК A61K 35/16 (2015.01) СпоЫб л1ку-вання хворих на гонартроз шляхом застосування аутолопчно збагаченоТ тромбоцитарноТ плазми кров1 / Смолша Людмила Олександр1вна, Черкашина Лщ1я Володимир1вна; власник: Ха-рмвська медична академ1я шслядипломноТ осв1ти. - № u 2016 01350; заява 15.02.2016, опубл. 10.08.2016, Бюл.№ 15. Х1мюн Л.В. Досвщ застосування збагаченоТ тромбоцитами плазми в лкуванш остеоартрозу колшних суглоб1в / Л.В. Х1м1-он, О.А. Бур'янов, С.В. Данилюк [та Ы.] // Здоров'я УкраТни. -2014. - № 6( 37). - С. 60-62.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Х1мюн Л.В. Лкування остеоартрозу: нов1 можливост1 комплексно!' терапп / Л.В. Х1мюн, О.Б. Ященко, С.В. Данилюк [та ш.] // Л1ки УкраТни. - 2015. - № 1. - С. 49-52.

10.

Summary

CLINICAL EFFECTIVENESS OF AUTOLOGOUS PLATELET RICH PLASMA IN THERAPY OF KNEE OSTEOARTHRITIS IN EARLY

STAGES

Smolina L. A.

Key words: osteoarthritis, knee joints, clinical monitoring, family medicine, efficiency.

The results of the clinical monitoring of patients with knee osteoarthritis in the initial stages of the disease (88 women and 58 men) demonstrated that autologous platelet-rich plasma injections (APRP) produced more significant effect on the clinical manifestations of the disease severity. The articles also described a new technique and implementation of a new integral index to assess the clinical efficacy of the differentiated therapy including the use of APRP and proved that the effectiveness of correcting algofunctional manifestations also depended on the age and sex of patients with osteoarthritis. It was proven that depending on the age and sex of patients who took the APRP course, the impact of a WOMAC index severity on the structural components can vary considerably.

УДК 616.62-003.7-089.879. Стецишин Р.В.

ОСОБЕННОСТИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ПЕРИОДА, ПОКАЗАНИЯ К ПРЕДОПЕРАЦИОННОМУ И ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМУ ДРЕНИРОВАНИЮ ВЕРХНИХ МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ПРИ ЭНДОСКОПИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ СО СЛОЖНЫМИ КАМНЯМИ МОЧЕТОЧНИКА

Харьковская медицинская академия последипломного образования

КУОЗ «Областной клинический центр урологии и нефрологии им. В.И. Шаповала»

В клинике урологии ХМАПО на базе КУОЗ «Областной клинический центр урологии и нефрологии им. В.И. Шаповала» проведен анализ особенностей послеоперационного периода у пациентов со сложными конкрементами мочеточника, при этом отдельно мы рассматривали группы, где имели место неудачи операции, интраоперационные и ранние послеоперационные осложнения, а также случаи, когда данные проблемы сочетались. При этом, из 231 пациента со сложными камнями неудачи вследствие смещения камня в вышележащие, недоступные для уретероскопии и контактной литотрипсии почки и мочеточника отмечены у 40 (17,3%) пациентов, у 17 (7,4%) больных, несмотря на удаление камня из моч точника, возникли интраоперационные осложнения. Послеоперационные осложнения после удаления камня из мочеточника имели место у 19 (8,2%) больных. У 32 (13,9%) пациентов сочетались интраоперационные и послеоперационные осложнения. У большинства, 139 (60,2%) пациентов со сложными камнями мочеточника отмечено сочетание неудач уретеролитотрипсии с интраоперационными и послеоперационными осложнениями. Неудачи и осложнения при лечении сложных камней мочеточника с использованием контактной ультразвуковой уретеролитотрипсии приводят к значительному утяжелению послеоперационного периода у данных пациентов. У них в послеоперационном периоде отмечается гипертермия, нарушение самочувствия, приступы почечной колики, болезненность в поясничной области. Эти больные нуждаются в длительном стентировании и дополнительной нефростомии.

Ключевые слова: камни мочеточника, контактная литотрипсия, интраоперационные и послеоперационные осложнения.

Работа выполнялась в соответствии с планом исследовательских работ Харьковской медицинской академии последипломного образования и является фрагментом НИР «Разработка и усовершенствование эффективности диагностических и терапевтических технологий при хирургических заболеваниях почек и мочевыводящих путей и мужской репродуктивной системы», № гос. регистрации О198и002627.

При лечении камней мочеточника, по мнению Основания для дренирования мочеточника уролога, уретероскопия является успешной при после уретероскопии представляются очевид-отсутствии осложнений и достижении статуса ными: необходимость уменьшения риска боле-<^опе-^ее». По мнению пациента, ситуация вого синдрома, колики, инфекционных осложне-может быть не такой благоприятной из-за сопут- ний. Стенты могут рассматриваться как разно-ствующей боли, недомогания, потребности в по- видность страховки от послеоперационных ос-слеоперационном уходе, проведении более или ложнений, особенно тех, после которых требу-менее интенсивной послеоперационной тера- ется повторное вмешательство. Практика рупии. Сама по себе процедура уретероскопии тинного стентирования применяется в большин-чаще всего сама по себе имеет небольшое стве урологических центров в течение многих влияние на качество жизни и самочувствие па- лет. Особенно это касается тех учреждений, где циента после операции, но метод дренирования пациента выписывают на следующие сутки по-мочеточника после процедуры может нести зна- сле операции. В то же время, более простые чительный негативный эффект в плане течения методы дренирования, например, с помощью раннего послеоперационного периода [1]. уретерального катетера, имеют свои преимуще-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.