CC BY
132
УДК:616.441-002-08
Бобирьова Л.6., Муравльова О.В., Городинська О.Ю.
ПРИНЦИПИ ДИФЕРЕНЦIЙОВАНОÏ TEPAniï АУТО1МУННОГО ТИРЕОÏДИТУ ЗАЛЕЖНО В1Д ХАРАКТЕРУ МЕТАБОЛ1ЧНИХ ПОРУШЕНЬ
ВДНЗУ «УкраУнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Метою даного досл'дження стало вивчення особливостi клЫчного перебгу та розробка npuH^nie диференцшовано'У терап'УУ А1Т з урахуванням гормонального стану, стану вльнорадикального переокислення (ВРПО) лШд'т, активностi системи антиоксидантного захисту (САЗ) та характеру ¡мунно)' &дповЮ'1. В залежностi в'д клiнiчних прояв/'в захворювання та характеру метаболЫних порушень нами були визначен чотири групи хворих на А1Т за типами метаболЫного переб'гу: 1)iмунний, 2) перекисний, 3) змшаний, 4) метаболЫно-латентний, що з'явилось п'дфунтям для призначення диференцшовано'У патогенетично'У терап'УУ Застосування в комплекснiй терап'УУ А1Т препаратв 'шуномодулюючо'У, антиоксидантно'У та метаболЫно'У д'УУ в залежност'1 вд типу перебгу захворювання дозволяе зменшити процес руйнування тиреоцитiв, як тирео'Удними антитлами, iмунними комплексами, так i вльними радикалами, що гальмуе розвиток та прогресування гпотиреозу.
Ключов1 слова: аутамунний тиреоТдит, вузлоутворення, Хашитоксикоз, еутиреоз, гипотиреоз, 1мунний, перекисний, зм1шаний, метабол1чно-латентний тип метабол1чного переб1гу
Робота е фрагментом до^дно)' теми кафедри внутрiшньоï медицини №1 ВДНЗ УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя» «Запальний iшемiчний, больовий синдром у хворих iшемiчною хворобою серця: тригери, роль супутньо'У патологи, мехашзми, критерп дiагностики, лкування» (№ держреестрацп 0112U003122)
Вступ
Аутамунний тиреоТдит (AIT) е одним i3 найбтьш типових аутамунних захворювань [1,2]. Захворюванють ним неухильно збтьшуеться та складае значну частку ваеТ тиреощноУ патологи [1,5,7,10]. Збтьшення об'ему ^еУ патологи, яке зумовлене порушеннями з боку iмунноï системи, можна пов'язати з постшним попршенням еколопчного стану [1,4,5,7,10]. AIT характеризуеться розвитком пперчутливосп негайного та сповтьненого тишв проти антигешв щитоподiбноï залози (ЩЗ). По мiрi руйнування тканини залози цитотоксичн лiмфоцити та аутоантитела пщтримують тенденцш до поступового розвитку ппофункци ЩЗ, тобто призводять до ппотиреозу [2,4,6,9]. Постшне зростання ^eï патологи в рiзних регюнах УкраУни ставить цю проблему в число актуальних, що визначае необхщнють виявлення особливостей ключного переб^у AIT, принцитв диференцiйованоï терапи залежно вщ характеру метаболiчних змш та з урахуванням регiональних вщмшностей тирео'щноУ патологи', зокрема AIT.
Мета дослщження
Вивчити особливостi клiнiчного переб^у та розробити принципи диференцiйованоï терапи AIT з урахуванням гормонального стану, стану втьнорадикального переокислення (ВРПО) лт^в, активносп системи антиоксидантного захисту (CA3) та характеру iмунноï вiдповiдi.
Матерiали i методи дослiдження
Загальна кiлькiсть обстежених становила 140 хворих на AIT пщ час нагляду в ендокринолопчному вiддiленнi ПолтавськоУ обласноУ кл^чноУ лiкарнi iм. М.В.Склiфосовського та 20 практично здорових оаб. В залежност вiд клiнiчних проявiв захворювання, гормонального стану щз, величинами показникiв iмунноï системи, ВРПО лiпiдiв та CA3 нами були визначенi чотири групи хворих на AIT, як були розподтеш за типами метаболiчного переб^у: 1)iмунний, 2) перекисний, 3) змшаний, 4) метаболiчно-латентний Дiагноз захворювання було верифковано на пiдставi клiнiчних проявiв захворювання, даних загально клiнiчних, бiохiмiчних, iнструментальних методiв дослiдження за згодою хворого з вузловою патолопею у ЩЗ проводилась тонкоголкова асшрацшна бюпая..
Результати дослiдження та ïx обговорення
При обстеженн хворих було виявлено два ступеш збiльшення розмiрiв ЩЗ: зоб I ступеня (30 оаб), зоб II ступеня (77 оаб), вщсутнють зобу - у 33 оаб. У 41,4% хворих (58 оаб) в^^чалась наявнють вузлiв у ЩЗ. За кл^чними даними попередньо було встановлено функцш ЩЗ:еутиреоз у 45 оаб, ппотиреоз - у 66 оаб i Хашитоксикоз - у 29 оаб. У хворих на AIT з вузлоутворенням бтьшють (47 оаб) мали сол^арний вузол ЩЗ, у останшх Ух було дектька. У 22,4% хворих вузли були до 1 см в дiаметрi, у 77,6% хворих - Ух величина була бтьшою. За згодою хворого проводилась тонкоголкова астрацшна бiопсiя. Цитолопчна картина бiоптату була наступною: лiмфоцити, плазматичнi клiтини, макрофаги, еритроцити, пстюцити (клiтини Aшкеназi), групи пролiферуючого фолкулярного епiтелiю. Слiд вiдзначити, що зi збiльшенням вузла в групах пролiферуючого фолiкулярного епiтелiю вiдмiчаeться поява груп фолкулярного епiтелiю з полiморфiзмом ядер (рис.1)
Метабол ¡ч но-
тип; 22.9
В
Рис. 1. В'дсоткова характеристика хворих на А1Т: А - за функ^ею ЩЗ;
Б - за характером вузлоутворення; В - за типом метабол'чного перебгу.
Розвиток Хашитоксикозу (тривалють захворювання 2,25+0,44 року), далi еутиреозу (тривалють захворювання 3,72+0,66 року) i по™ гiпотиреозу (тривалiсть захворювання 4,92+0,53 року) вказуе на стадiйнiсть перебiгу А1Т та тривалiсть цього захворювання.
При аналiзi рiвня показникiв гормонального стану ЩЗ, ВРПО лт^в, антиоксидантно1 та iмунноï системи у хворих з рiзними типами метаболiчного перебiгу були виявлен наступнi данi. В грут хворих (21 особа) з iмунним типом метаболiчного перебiгу вiдмiчаeться достовiрне пiдвищення як рiвня специфiчних антитт до тканини ЩЗ АтТГ 6,09±1,94 Од/мл (р<0,02), АтТПО 2,52±0,78 Од/мл (р<0,001) так i рiвня циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) О,214±0,03 Од опт.щильн. (р<0,о01) у порiвняннi зi здоровими. Також вiдмiчаeться достовiрне збтьшення рiвня iмуноглобулiну (Ig) A 1,87±0,18 г/л (р<0,01) та Ig М 1,55±0,18 г/л (р<0,01). Виявлено, що у цих хворих мае мюце активацiя i клiтинноï ланки iмунiтету, про що свiдчiть достовiрне пщвищення рiвня Т-хелперов (CD4+) 36,5±1,5 % (р<0,001), натуральних кiлерiв (CD16+) 15,5±1,64 % (р<0,001), та В-лiмфоцитiв (CD20+) 12,7±2,55 % (р<0,01) (табл..1)
В грут з перекисним типом (19 оаб) метаболiчного перебiгу виявлено достовiрне зниження Т4 9,55±1,19 мкг/дл (р<0,05), помiрне зниження ТЗ 1, 19±0,23 нг/мл (р<0,5) та пiдвищення ТТГ 3,15±0,78 мМо/л (р<0,5) i Tl 0,12±0,03 (р<0,5). Також виявлено достовiрне пiдвищення рiвня всiх фракцiй малонового дiальдегiду (МДА) 7,67±0,22 мкмоль/л (р<0,001), помiрне пщвищення дiенових кон'югат (ДК) 47,7±4,8 мкмоль/л (р<0,5) та активностi церулоплазмiну 312,8±23,0 ОД/мл (р<0,5), достовiрне збiльшення перекюного iндексу (П1) 1,16±0,02 (р<0,02), що вказуе на актива^ю процесiв ВРПО лт^в. Аналiз показникiв iмунноï вщпов^д свiдчить про активацiю як гуморальной так i клiтинноï ланки, хоча менш вираженоï, нiж у хворих iз iмунним типом метаболiчного переб^у AIT (табл.1).
В групi зi змiшаним типом (14 осiб) метаболiчного перебiгу було виявлене порушення гормонального балансу, що характеризуе розвиток ппотиреозу, актива^ю процесiв ВРПО лiпiдiв та зниження активной САЗ. 1мунна вщповщь характеризуеться активацiею як гуморальноï так i кттинно1 ланок iмунiтету. Це насамперед достс^рне пiдвищення рiвня CD4+ 40,1 ±3,11 %, супресорних /цитотоксичних Т- лiмфоцитiв (CD8+) 28,3±1,68 %, CD16+ 16,0±1,09 % та В-лiмфоцитiв (CD20+) 9,7±1,94 % вiдповiдно (р<0,001, р<0,05, р<0,001, р<0,02).Порiвняно зi здоровими в^чено достовiрне пiдвищення рiвня антитiл до тиреоглобулшу (АтТГ) 3,96±1,05 Од/мл (р<0,02), антiтiл до тиреоïдноï пероксидази (АтТПО) 3,83±0,15 Од/мл (р<0,001), Ц1К 0,18±0,03 Од опт.щильн (р<0,001) та Ig М 1,44±0,21 г/л (р<0,05). Виявлено достовiрно нижчий вмiст Ig А 1,66±0,05 г/л (р<0,001), а також зниження iмунорегуляторного iндексу (1Р1) 1,75±0,24 % (р<0,5) (табл. 2).
I в останнм групi, яку склали хворi з метаболiчно - латентним типом (29 оаб) переб^у було виявлено достовiрне пiдвищення рiвня ТТГ 5,34±0,48 мМо/л (р<0,001), Т1 0,13±0,02 (р<0,05), що свiдчить про розвиток ппотиреозу. Дан змiни гормонального балансу супроводжуються помiрно
вираженою актива^ею як клiтинноï, так i гуморальноТ ланок iMyHHOï вiдповiдi . PiBeHb ВРПО лiпiдiв, активнють ^creMi САЗ практично не вiдрiзнялися вщ величин вiдповiдних показникiв у здорових оаб (табл.2).
Таблиця 1
lмунологiчнi показники у хворих з iMyHHUM, перекисним, типом перебгу AIT i у практично здорових ociô
Показник Практично здоровi особи, n = 20 Хворi з iмунним типом пeрeбiгу А1Т, n= 21 Хворi з перекисним типом переб^ А1Т, n = 19
CD 3 (Т-лимфоцити),% 62,6±3,47 57,2±3,31, р<0,5 61,2±4,3, р<0,5
CD 4 (Т-хелпери),% 34,7±2,2 36,5±1,5, р<0,001 43,5±3,15, р<0,001
CD 8 (Т-цитотоксичш),% 21,0±2,53 19,5±1,5, р<0,5 14,7±2,0, р<0,5
1Р1,% 2,32±0,55 1,95±0,09, р<0,5 3,79±0,18, р<0,02
CD 16 (Нульовi клiтини), % 4,83±0,50 15,5±1,64, р<0,001 13,9±1,07, р<0,001
CD 20 (В-лимфоцити), % 4,46±0,64 12,7±2,55, р<0,01 12,08±1,84, р<0,001
АтТГ, Од/мл 1,18±0,08 6,09±1,94, р<0,02 3,86±1,06, р<0,02
АтТПО, Од/мл 1,08±0,06 2,52±0,78, р<0,001 1,77±0,21, р<0,01
£Ат, Од/мл 2,07±0,20 13,41±1,47, р<0,001 5,33±1,21, р<0,02
Ig А, г/л 2,56±0,48 1,87±0,18 р<0,01 2,15±0,24 р<0,02
Ig G, г/л 13,0±1,06 12,3±1,67, р<0,5 14,4±1,31, р<0,5
Ig M, г/л 0,92±0,04 1,55±0,18, р<0,01 1,4±0,14, р<0,01
Ц1К, Од опт.щильн. 0,009±0,01 0,214±0,03, р<0,001 0,04±0,01, р<0,05
npuMimKa: в цй таблиц i надалi р - рiзниця вiрогiдна у порiвняннi групи хворих i практично здорових осб
Таким чином аналiз показниш гомеостазу вказуе на стадшнють або етапнють переб^у А1Т. Хашитоксикоз з вузлоутворенням або без нього - це перший етап патолопчного процесу. При впливi ушкоджуючого фактору (втьы радикали, антигени) вщбуваеться ушкодження та загибель частини функцiонально активних кл^ин. КолоТд, гормони та iншi уламки тирeоцитiв попадають в кров. Так як вони е субстратом для утворення ауто антитт, то починае формуватись iмунна вщповщь. Наступною cтадiею або етапом патологiчного процесу е еутиреоз. Динамика показниш як характеризують цей етап А1Т, свщчить, що еутиреоз це "уявне" благополуччя, бо формуеться подальше, аутамунне ушкодження функцюнально активно!' тканини ЩЗ. Фшалом А1Т е гiпотирeоз, мeтаболiчна характеристика якого е доказом, що ппотиреоз, як кшцевий етап А1Т е процесом аутамунним. Пiдтвeрджують цю тезу дат кореляцшного аналiзу, якi дозволили нам виявити сильний прямий зв'язок мiж показниками розмiрiв ЩЗ та рiвнeм Т3 гормону (r = + 0,56), рiвнeм Т4 гормону (r = + 0,74), що пщтверджуе факт пперфункцп при пперплази щз.
Виявлено прямий зв'язок мiж рiвнeм ТТГ i рiвнeм АтТГ, а також рiвнeм активноcтi церулоплазмшу (вiдповiдно r = + 0,39; r = + 0,68), що вказуе на розвиток ппотиреозу при зниженн захисноТ дм цeрулоплазмiну. Також нами встановлений прямий зв'язок мiж сумою антитт та рiвнeм малонового дiальдeгiда (МДА1) i МДА2 (вщповщно r = + 0,53; r = + 0,4), обернений кореляцшний зв'язок мiж величиною тиреоТдного шдексу i CD 20+ ( r = - 0,37), та виявлений прямий зв'язок мiж CD 20+ та рiвнeм А МДА (r = + 0,72), це все свщчить про те, що А1Т це насамперед аутамунний процес, який призводить до зменшення об'ему функцюнально активних кл^ин та ппофункцп ЩЗ. В розвитку деструктивних процеав велику роль в^грае активацiя ВРПО лт^в та зниження активноcтi САЗ.( Рис.2).
Таблиця 2
Iмyнологiчнi показники у хворих зi зм/'шаним та метаболiчно-латентним типом перебгу AIT i у практично здорових ос\б
Показник Практично здоровi особи, n = 20 Хворi зi змiшаним типом пeрeбiгу А1Т, n = 14 Хворi з мeтаболiчно-латeнтним типом пeрeбiгу А1Т,п= 29
CD 3 (Т-лимфоцити),% 62,6±3,47 57,8±4,66, р<0,5 49,7±4,08, р<00,5
CD 4 (Т-хелпери),% 34,7±2,2 40,1±3,11 р<0,001 34,2±,31, р<0,001
CD 8 (Т-цитотокcичнi),% 21,0±2,53 28,3±1,68, р<0,05 17,8±1,35, р<0,5
1Р1,% 2,32±0,55 1,75±0,24, р<0,5 2,93±0,08, р<0,5
CD 16 (Нульовi клiтини), % 4,83±0,50 16,0±1,09, р<0,001 14,4±1,38, р<0,001
CD 20 (В-лимфоцити), % 4,46±0,64 9,7±1,94, р<0,02 9,62±1,63, р<0,01
АтТГ, Од/мл 1,18±0,08 3,96±1,05, р<0,02 1,82±0,30, р<0,02
АтТПО, Од/мл 1,08±0,06 3,83±0,15, р<0,001 1,77±0,21, р<0,05
£Ат, Од/мл 2,07±0,20 5,65±1,16, р<0,01 3,24±0,41, р<0,02
Ig А, г/л 2,56±0,48 1,66±0,05 р<0,001 1,77±0,11 р<0,01
Ig G, г/л 13,0±1,06 12,9±1,47, р<0,5 12,5±1,23, р<0,5
Ig M, г/л 0,92±0,04 1,44±0,21, р<0,05 1,29±0,08, р<0,001
Ц1К, Од опт.щильн. 0,009±0,01 0,18±0,03, р<0,001 0,03±0,01, р<0,001
Вщокремлення мeтаболiчних тишв переб^у А1Т стало пщфунтям для призначення диференцшованоГ патогенетичноТ тeрапiï А1Т. При iмунному типi пeрeбiгу А1Т застосування iмуномодулюючого комплексу на ™i традицшно'Г тeрапiï дозволило зменшити процес руйнування тиреоци^в тирео'щними антитiлами та iмунними комплексами. Нами вiдмiчeно, що в дослщнш групi на А1Т пicля лiкування доcтовiрно знижуеться рiвeнь CD 16+ 8,41 ±1,73 % (р1<0,01), CD20+ 8,11 ±1,42 % (р1<0,05), сума антитiл 5,28±1,42 Од/мл (р1<0,05) (табл. 3).
Рис. 2. Етапи та мехашзми розвитку ауто'шунного тиреоУдиту При перекисному - застосування прямого антиоксиданту (АО) тютриазолшу дозволило зменшити накопичення втьних радикал1в та запоб1гти процесу руйнування тиреоцит1в i утворенню тиреоТдних антитiл, як призводять до розвитку гiпотиреозу. В дослщнш групi на А|Т шсля лiкування вiдмiчаеться достовiрне зниження рiвня А МДА 5,27±0,94 мкмоль/л (р1<0,02), суми антитiл 2,21±0,29 Од/мл (р1<0,001) та пiдвищення церулоплазмiну 407,1±10,2 мг/л (р1<0,05) (табл. 4).
Таблиця 3
lмунологiчнi показники у хворих з iмунним типом метаболiчного пер^гу А1Тдо, тсля лкування та через 6 мюяц^в у контрольнй та досл'дшй групах.
Група, строк, юльюсть обстежених
Показник Контрольна група (n = ' 1) Дослiдна група (n = 10)
До лкування Пiсля лiкування через 6 мiсяцiв До лкування Пiсля лiкування через 6 мюяцв
CD3+, 54,8±2,07 55,2±2,31 51,7±2,15 56,3±1,51 61,5±1,11 59,4±2,06
% р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
CD16+, 16,1 ±2,15 12,8±1,94 14,7±2,18 15,7±1,84 6,71 ±1,13 8,41±1,73
% р<0,05 р1<0,05 р<0,001 р1 <0,01
CD20+, 11,4±1,63 10,1±1,75 12,5±1,95 12,7±1,79 5,52±1,31 8,11±1,42
% р<0,05 р1<0,05 р<0,01 р1<0,05
АтТГ, 6,19±0,95 5,13±0,85 5,27±1,07 7,12±0,41 2,71±0,64 3,81±0,96
Од/мл р<0,05 р1<0,05 р<0,001 р1 <0,01
АтТПО, 2,95±0,71 2,38±0,54 2,79±0,38 2,63±0,61 1,16±0,19 1,22±0,14
Од/мл р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
£Ат, 10,91±1,48 7,98±1,25 9,11±1,28 9,75±1,53 3,46±1,12 5,28±1,42
Од/мл р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
Ig A, 1,75±0,15 1,89±0,26 1,80±0,44 1,83±0,19 2,96±0,35 2,74±0,16
г/л р<0,05 р1<0,05 р1 <0,01 р1 <0,01
Ig G, 13,4±1,23 11,7±1,04 12,1±1,41 12,7±1,15 13,2±1,35 12,9±1,23
г/л р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
Ig M, 1,60±0,11 1,53±0,14 1,64±0,18 1,56±0,19 0,94±0,11 0,98±0,14
г/л р<0,05 р1<0,05 р1 <0,01 р1<0,05
Ц1К, 0,215±0,04 0,193±0,05 0,193±0,05 0,207±0,02 0,091±0,004 0,128±0,04
Од.опт.щ. р<0,05 р1<0,05 р<0,01 р1<0,05
Примiтка: в цй таблиц i надалi р - рiзниця вiрогiдна у порiвняннi показни^в до лкування з в'дпов'дними показниками пюля лжування;р-1 - рiзниця вiрогiдна у порiвняннi показниюв до лкування з вiдповiдними показниками через шсть мюяц/в псля лкування.
Гальмування цих двох ланок патогенезу А1Т при застосуванн iмуномодулюючого комплексу та
АО тиотриазолшу при змГшаному типi nepe6iry також дозволяе запобiгти процесу руйнування тиреоцитГв i розвитку гiпотиреозу. Нами вщмГчено в дослiднiй rpyni на А1Т пiсля лiкування достовiрне зниження рiвня CD16+ 7,95±1,25 % (р1<0,01), А МДА 5,70±0,41 Мкмоль/л (р1<0,05) та пiдвищення церулоплазмiну 431,1±20,5 мг/л (р1<0,01) (табл. 5).
Таблиця 4
Ревень тиреоГдного гормону, показниюв ВРПО лт1д1в, активности церулоплазмну
та iмунноТ системи у хворих з перекисним типом
Група, строк, юльюсть обстежених
Показник Контрольна група (n = 11) Дослiдна група (n = 8)
до пгсля через 6 до шсля через 6
лгкування лiкування мгсяцгв лiкування лiкування мгсяцгв
Об'ем ЩЗ, см3 22,8±2,42 19,7±1,59 21,7±2,16 20,25±2,06 13,90±1,85 14,80±2,03
р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
ТТГ, 3,15±0,38 3,11 ±0,26 3,24±0,19 3,09±0,35 2,20±0,12 2,31 ±0,15
мМО/л р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
МДА1 6,71±0,58 6,53±0,50 6,68±0,85 7,01±0,65 5,11±0,42 5,48±0,39
Мкмоль/л р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
МДА2 15,71±1,84 14,6±1,75 15,1 ±1,58 15,84±2,03 10,2±1,34 10,7±1,49
Мкмоль/л р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
АМДА 8,94±1,23 8,06±1,16 8,41±1,25 8,83±0,90 5,13±0,71 5,27±0,94
Мкмоль/л р<0,05 р1<0,05 р<0,01 р1<0,02
ДК, 51,4±2,6 48,4±1,9 50,3±2,0 50,9±2,3 42,1±2,2 46,1±1,9
мкмоль/л р<0,05 р1<0,05 р1<0,02 р1<0,05
церулоплазмш, мг/л 286,2± 21,9 296,0± 54,6 333,9± 23,4 350,7± 14,6 409,0± 15,3 407,1± 10,2
р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
£Ат, 5,31±0,42 5,24±0,31 5,30±0,56 5,29±0,38 2,18±0,25 2,21±0,29
Од/мл р<0,05 р1<0,05 р1<0,001 р1<0,001
Ц1К, Од.опт.щ. 0,035± 0,029± 0,038± 0,041± 0,014± 0,021±
0,002 0,006 0,006 0,005 0,002 0,004
р<0,05 р1<0,05 р<0,001 р1 <0,01
Використання мтдронату, препарату з метаболiчною дiею, дозволило незначною мiрою добитися терапевтичного ефекту при метаболiчно- латентному тип перебГгу А1Т. Слiд вiдзначити, що отриманий результат був бтьш виражений та тривалий у оаб дослщноТ групи. В дослщнш груш хворих на А1Т вщмГчаеться пiсля лiкування достовiрне зниження рiвня Ц1К О,012±0,007 Од.опт.щ. (р<0,001) та спостерiгалася тенденцiя до зниження суми антитт 2,61 ±0,41 Од/мл (р1<0,05)та А МДА 5,27±0,94 Мкмоль/л (р1<0,05)i пiдвищення церулоплазмiну 380,4±23,1 мг/л (р1<0,05) (табл. 6).
Таблиця 5
Рiвень тиреоГдного гормону, iндексу Т1, показниюв ВРПО лiпiдiв, акmивносmi церулоплазмiну у хворих 3i зм/'шаним типом метаболiчного перебгу А1Т
Група, строк, юльюсть обстежених
Показник Контрольна група (n = 7) ДослГдна група (n = 7)
до пГсля через 6 до пГсля через 6
лгкування лгкування мгсяцгв лгкування лгкування мгсяцгв
Об'ем ЩЗ, см3 22,78±1,91 200,1±1,75 21,9±2,40 23,08±1,64 14,9±1,63 157,4±1,84
р<0,05 р1<0,05 р<0,01 р1 <0,01
ТТГ, 4,87±0,51 3,89±0,56 4,17±0,68 4,79±0,63 2,57±0,21 2,64±0,45
мМО/л р<0,05 р1<0,05 р<0,01 р1<0,02
АМДА 6,84±0,74 6,87±0,45 7,06±0,52 6,79±0,35 5,58±0,39 5,70±0,41
Мкмоль/ р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
ДК, 52,9±3,2 53,1±3,3 50,1±1,9 53,4±2,6 46,1±2,5 48,1±2,3
мкмоль/л р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
церулоплазмш, мг/л 292,8± 24,3 369,9± 40,3 313,8± 20,2 282,2± 32,3 256,1± 38,9 431,1± 20,5
р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,01
CD3+, 55,1±3,07 57,4±2,83 55,4±2,61 54,6±2,85 61,95±2,31 59,2±3,01
% р<0,05 р1<0,05 р<0,05 р1<0,05
CD16+, 16,4±2,17 12,7±1,39 13,0±2,16 15,8±1,96 6,81±1,07 7,95±1,25
% р<0,05 р1<0,05 р1<0,001 р1 <0,01
CD20+, 10,1±1,47 8,74±1,05 9,58±1,18 10,5±1,08 5,71±1,09 7,61±1,45
% р<0,05 р1<0,05 р<0,01 р1<0,05
£Ат, 5,81±1,24 4,83±0,83 5,49±0,61 5,81±1,24 2,39±0,76 3,15±0,97
Од/мл р<0,05 р1<0,05 р1 <0,01 р1<0,05
Ц1К, 0,16±0,05 0,13±0,05 0,15±0,08 0,19±0,05 0,05±0,01 0,11±0,03
Од.опт.щ. р<0,05 р1<0,05 р<0,02 р1<0,05
Таким чином застосування в комплекснш терапп А1Т препаратГв ГмуномодулюючоТ, антиоксидантноТ та метаболГчноТ дм' в залежностi вщ типу перебiгу захворювання дозволяе зменшити процес руйнування тиреоцитiв як тирео'щними антитiлами, Гмуними комплексами, так i втьними радикалами, що гальмуе розвиток та прогресування ппотиреозу.
Висновки
1. Аналiз показниш гомеостазу вказуе на стадшнють перебiгу А1Т. Хашитоксикоз з
вузлоутворенням або без нього - це перший етап патолопчного процесу. При впливi ушкоджуючого фактору вщбуваеться ушкодження та загибель частини функцiонально активних кл^ин. Коло'щ, гормони та iншi уламки тиреоцитiв попадають в кров. Так як вони е субстратом для утворення ауто антитт, то починае формуватись iмунна вiдповiдь.
Таблиця 6
Ревень тиреоГдного тдексу, тиреотрпного гормону, показниюв ВРПО лп/д/в, активности церулоплазм1ну у хворих з
метабол!чно-латентним типом метабол!чного перебгу А1Т
Група, строк, юльюсть обстежених
Показник Контрольна група (n = 16) Дослiдна група (n = 13)
до пiсля через 6 до шсля через 6
л^ування лiкування мiсяцiв л^ування лiкування мiсяцiв
Об'ем ЩЗ, см3 20,81±3,44 18,7±2,39 19,8±2,11 19,6±3,15 15,5±2,16 18,1 ±2,19
р<0,05 р,<0,05 р<0,05 р,<0,05
ТТГ, 5,87±0,41 5,21±0,29 5,51±0,36 5,38±0,52 3,46±0,37 4,18±0,42
мМО/л р<0,05 р,<0,05 р<0,01 р,<0,05
Т1, 0,13±0,02 0,14±0,03 0,14±0,01 0,14±0,03 0,11±0,01 0,12±0,03
(ТУ Т4) р<0,05 р,<0,05 р<0,05 р,<0,05
ДМДА 6,12±0,48 5,74±0,36 5,81±0,49 5,94±0,39 5,51±0,67 5,69±0,54
Мкмоль/ р<0,05 р,<0,05 р<0,05 р,<0,05
ДК, 45,8±2,8 44,1±2,5 45,1±2,2 46,1±3,2 43,2±3,8 47,4±3,0
мкмоль/л р<0,05 р,<0,05 р,<0,05 р,<0,05
церулоплазмш, мг/л 269,8± 21,7 301,2± 18,1 319,0± 20,1 355,5± 26,4 386,1± 23,9 380,4± 23,1
р<0,05 р,<0,05 р<0,05 р,<0,05
£Ат, 3,35±0,46 3,31±0,29 3,39±0,56 3,81±0,52 2,49±0,31 2,61±0,41
Од/мл р<0,05 р,<0,05 р,<0,05 р,<0,05
Ц1К, Од.опт.щ. 0,04± 0,05± 0,04± 0,05± 0,02± 0,012±
0,002 0,003 0,005 0,003 0,004 0,007
р<0,05 р,<0,05 р<0,001 р1 <0,001
Наступною стадiею патолопчного процесу е еутиреоз. Динамика показникв як характеризують цей етап А1Т, свщчить, що еутиреоз це "уявне" благополуччя, бо формуеться подальше, аутамунне ушкодження функцiонально активно!' тканини Щз. Фiналом А1Т, е ппотиреоз, метаболiчна характеристика якого е доказом, що ппотиреоз, як кнцевий етап А1Т е процесом аутамунним.
2. В залежностi вiд кл^чних проявiв захворювання, гормонального стану ЩЗ, величинами показникв iмунноï системи, ВРПО лт^в та САЗ нами були визначен чотири групи хворих на А1Т, якi були розподiленi за типами метаболiчного перебiгу: 1)iмунний, 2) перекисний, 3) змшаний, 4) метаболiчно-латентний.
3. Вiдокремлення метаболiчних типiв переб^у А1Т з'явилось пщфунтям для призначення диференцшовано!' патогенетичноТ терапiï А1Т. При iмунному типi перебiгу А1Т був застосований iмуномодулюючий комплекс, при перекисному -прямий антиоксидант тютриазолш, при змшаному -iмуномодулюючий комплекс антиоксидант тиотриазолш, при метаболiчно-латентному типi -мтдронат, препарат з метаболiчною дiею, що дозволило зменшити процес руйнування тиреоци^в як тиреоТдними антитiлами, iмунними комплексами, так i вiльними радикалами, що гальмуе розвиток та прогресування ппотиреозу.
Лтература
1. Аметов А.С. Элементный дисбаланс при патологи щитовидной железы / А.С. Аметов, С.А. Рустамбекова, А.М. Плиашинова // Рос. мед. журн. - 2008. - №16. - С.341-349.
2. Андрусенко А.Б. Эндокринные синдромы и заболевания. Диагностика / А.Б. Андрусенко. - М. : Русский врач, 2009. - 115 с.
3. Бобирьова Л.6. Особливост розвитку i переб^ аутснмунного тиреоТдиту, що обумовлений йододефицитом в Полтавськш област / Л.6. Бобирьова, О.Ю. Городинська // Свп" медицини та бюлогп. - 2013. - Т.39, №3. - С.79-82.
4. Гончарова О.А. Современный взгляд на патогенез аутоиммунного тиреоидита / О.А. Гончарова // Проблеми ендокринноТ патологи. -2008. - №1. - С.108-114.
5. Караченцев Ю.1. Захворюванють на зоб у районах йододефщиту i радиоактивного забруднення / Ю.1. Караченцев // Вюник наукових дослщжень. - 2001. - №4. - С.5-7.
6. Касаткина Э.П. Актуальные вопросы тиреоидологии / Э.П. Касаткина // Российские медицинские вести. - 2001. - №1. - С. 5-7.
7. Муравлева. О.В. Распространенность патологии щитовидной железы в Полтавской области в постчернобыльский период и пути ее профилактики / О.В. Муравлева, Н.Н. Рябушко, Л.Е. Бобырева // Одеський медичний журнал. - 2004.- №5.- С.96-98.
8. Тронько М.Д. Йододефщитш захворювання: дiагностика, профтактика та лкування (методичш рекомендацп) / [М.Д. Тронько, В.1. Кравченко, В.1. Паньюв та ш.]. - Кив, 2003. - 28 с.
9. Рафибенов Д.С. Аутоиммунный тиреоидит / Д.С. Рафибенов, А.П. Калинин, Х.С. Бебезоин. - Бишкек : Изд-во Кыргызовской гос. мед. акад.,1996. - 157 с.
10. Рустембекова С.А. Патология щитовидной железы как пример полимикроэлементоза / С.А. Рустембекова, А.М. Тлиашинова. - Вестник последипломного медицинского образования. - 2008. - №3-4. - С.16-20.
Реферат
ПРИНЦИПЫ ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЙ ТЕРАПИИ АУТОИММУННОГО ТИРЕОИДИТА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ХАРАКТЕРА
МЕТАБОЛИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ
Бобырева Л.Е., Муравлева О.В., Городинская Е.Ю.
Ключевые слова: аутоиммунный тиреоидит, узлообразование, Хашитоксикоз, эутиреоз, гипотиреоз, иммунный, перекисный, смешанный, метаболически - латентный тип метаболического течения
Значительное увеличение заболеваемости аутоиммунным тиреоидитом в различных регионах Украины определяет актуальность этой проблемы и вызывает необходимость изучения
региональных особенностей его клинического течения, а также разработку принципов дифференцированной терапии в зависимости от характера метаболических изменений. Авторами выделены 4 типа метаболического течения аутоиммунного тиреоидита: иммунный, перекисный, смешанный и метаболически-латентный. Использование в комплексной терапии препаратов иммунномодулирующего, антиоксидантного и метаболического действия в зависимости от типа течения заболевания позволяет уменьшить процесс разрушения тиреоцитов как тиреоидными антителами, иммунными комплексами, так и свободными радикалами, что тормозит развитие и прогрессирование гипотиреоза.
Summary
PRINCIPLES OF DIFFERENTIAL THERAPY OF AUTOIMMUNE THYROIDITIS DEPENDING ON CHARACTER OF METABOLIC DISORDERS
Bobyrova L. Ye., Muravleva O.V. Gorodinskaya Ye.Yu.
Key words: autoimmune thyroiditis, formation of thyroid nodules, Hashitoxicosis, euthyreosis, hypothyroidism, immunity, peroxide, metabolic-latent type of metabolic course.
Autoimmune thyroiditis has become one of the commonest autoimmune diseases and makes up the largest part of all thyroid diseases. The prevalence rate of the disease is constantly increasing in different regions of Ukraine. Therefore special attention should be focused on studying the characteristics of its clinical course and developing the approaches of differential therapy depending on the type of metabolic changes. We distinguish 4 types of metabolic course of autoimmune thyroiditis: immune, peroxide, mixed, and metabolic-latent. The introduction of immunomodulators, antioxidants and metabolism-regulating agents into the complex therapy enables to reduce the process of thyroid cells destruction by thyroid antibodies, immune cells as well as by free radicals that hampers the development and progress of hypothyroidism.
