Научная статья на тему 'Эффективность применения препарата Энтроп в лечении астении у пациентов, перенесших черепно-мозговую травму'

Эффективность применения препарата Энтроп в лечении астении у пациентов, перенесших черепно-мозговую травму Текст научной статьи по специальности «Медицина и здравоохранение»

CC BY
168
14
Поделиться
Ключевые слова
ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА / АСТЕНіЧНИЙ СИНДРОМ / ЕНТРОП / ЧЕРЕПНО-МОЗГОВАЯ ТРАВМА / АСТЕНИЧЕСКИЙ СИНДРОМ / ЭНТРОП / TRAUMATIC BRAIN INJURY / ASTHENIC SYNDROME / ENTROP

Аннотация научной статьи по медицине и здравоохранению, автор научной работы — Чеботарева Л.Л., Муравский А.В., Солонович А.С.

Цель: оценить эффективность ноотропного препарата Энтроп (INN: Mono) в лечении астении у пациентов, перенесших черепно-мозговую травму (ЧМТ). Материалы и методы. Исследования проведены у 60 пациентов в промежуточном и отдаленном периоде после перенесенной ЧМТ. У 30 пациентов 1-й клинической группы (основной) в лечении использовали препарат Энтроп, у 30 пациентов 2-й клинической группы (контрольной) в качестве ноотропного препарата применили пирацетам. Использованы методы: клинико-неврологический; нейропсихологическое тестирование с использованием шкал для оценки когнитивных и астенических нарушений; нейрофизиологические когнитивные слуховые вызванные потенциалы (КВП Р300), цифровая электроэнцефалография. Результаты. Через 1-1,5 месяца после начала лечения препаратом Энтроп наблюдали достоверное снижение (р < 0,05) частоты выявления симптомов астении: общей слабости, повышенной утомляемости, раздражительности, эмоциональной лабильности, ухудшения памяти, неуверенности, тревоги; показатели латентности и амплитуды (КВП Р300) имели четкую тенденцию к нормализации. Выводы. Результатом применения препарата Энтроп у пациентов после перенесенной ЧМТ является существенное уменьшение проявлений астенического синдрома, улучшение когнитивных функций по данным нейропсихологического тестирования и объективных нейрофизиологических показателей параметров КВП. Положительный антиастенический эффект препарата Энтроп у такого контингента больных наступал в более короткие сроки и у большего количества больных, чем при применении препарата пирацетам.

Похожие темы научных работ по медицине и здравоохранению , автор научной работы — Чеботарева Л.Л., Муравский А.В., Солонович А.С.,

Efficacy of Entrop administration for the treatment of asthenia in patients with traumatic brain injury

Background. Assessment of Entrop efficacy (INN: Mono) for the treatment of asthenia in patients with a traumatic brain injury. Materials and methods. Sixty patients with traumatic brain injury were examined in the interim and long-term periods after the trauma. Entrop was administered to 30 patients of the 1st (main) clinical group. Piracetam was administered as a nootropic drug to 30 patients of the 2nd (control) clinical group. The following methods were used: clinico-neurological; neuropsychological testing with the use of scales for the assessment of cognitive and asthenic disorders; neurophysiological cognitive auditory evoked potentials (CAEP P300), digital EEG. Results. Within 1-1.5 months since the beginning of treatment with Entrop the incidence of asthenia symptom manifestation: general weakness, fatigue, irritability, emotional instability, memory impairment, diffidence, anxiety decreased significantly (p < 0.05); the values of latency and amplitude (CAEP P300) had a clear tendency for normalization. Conclusions. Entrop administration in patients with trauma brain injury led to a significant reduction of asthenic syndrome manifestations, improvement of cognitive functions according to the neuropsychological testing and objective neurophysiological indices parameters of cognitive evoked potentials. The positive anti-asthenic effect of Entrop in the patient population in the study occurred earlier and in a larger number of patients than in the group treated with Piracetam.

Текст научной работы на тему «Эффективность применения препарата Энтроп в лечении астении у пациентов, перенесших черепно-мозговую травму»

УДК 616.8-053.36-08 DOI: 10.22141/2224-0713.7.85.2016.86914

ЧЕБОТАРЬОВАЛ.Л.1, МУРАВСЬКИЙ A.B.2, СОЛОНОВИЧ О.С.1

1ДУ«1нститутнейроирургп 1м. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра/ни», м. Ки/в, Укра/на 2Нац1ональна медична академя п1слядипломно/ осв/ти IменI П.Л. Шупика МОЗ Укра/ни, м. Ки/в, Укра/на

ЕФЕКТИВНЮТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ ЕНТРОП У Л1КУВАНН1 АСТЕНй' В ПАЦ1бНТ1В,

як! перенесли черепно-мозкову травму

Резюме. Мета: оцнити ефектившсть ноотропного препарату Ентроп (INN: Mono) у лжуванш астени в па-щент1в, як перенесли черепно-мозкову травму (ЧМТ). Матергали та методи. ДоЫдження проведено в 60 пащент1в у пром1жний та в1ддалений перод тсля перенесено! ЧМТ. У 30 пащент1в 1-iклшгчноИгрупи (основной в лжуванш використовували препарат Ентроп, у 30 пащент1в 2-i клшчно! грут (контрольноi) як ноотропний препарат використовували працетам. Застосоват методи: клтко-невролог1чнш; нейропсихолог1чне тесту-вання з використанням шкал для оцшки когттивних та астешчних розлад1в; нейроф1з1олог1чш — когштивш слуховi викликат потенщали (КВПР300), цифрова електроенцефалограф1я. Результаты. Через1—1,5мюяця вгд початкулщвання препаратом Ентроп спостергали вiрогiднезниження (р < 0,05) частоти виявлення симпто-мiв астени: загальноi слабкостi, тдвищеноi втомлюваноста, дратiвливостi, емоцшно!лабiльностi, погiршення пам'ят, невпевненостi, тривоги; показники латентнот та амплтуди (КВП Р300) мали чтку тенденцт до нормалшци. Висновки. Результатом застосування препарату Ентроп у пацiентiв тсля перенесено'1 ЧМТе вагоме зменшення проявiв астетчного синдрому, покращення когттивних функцш за даними нейропсихологiчного тестування та об'ективних нейрофiзiологiчних показнишв — параметрiв КВП. Позитивний антиастешчний ефект препарату Ентроп у такого контингенту хворих виявлявсяранше та в 6ыьшо!кишост1 хворих, тж при застосуванш препарату трацетам.

K™40Bi слова: черепно-мозкова травма; астетчний синдром; Ентроп.

М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ

INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |

МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/

Вступ

Асгенш (вщ грецьк. а^Ие^а — безсилля, слабюсть) — аномальна, спонтанна слабюсть (мляв1сть), яка виникае без ф1зичного чи штелектуального навантаження, довго тривае й не минае тсля вщпочинку. Основний прояв астешчного синдрому—хрошчна втома. Астен1я, астешчний стан, астетчний синдром — хворобливий стан, що проявляеться пд-вищеною втомлювашстю й виснажешстю з украй неспйким настроем, ослаблениям самовладання, нетерпляч1стю, не-посидючютю, порушенням сну, частковою втратою пам'ята, втратою здатносп до тривалого розумового й ф1зичного на-пруження, непереносимктю гучних звуюв, яскравого свила, р1зких запаив; також спостер1гаються афективна лаб1льн1сть з переважанням зниженого настрою, рисами примхливосп й незадоволення, сл1злив1стю, драт1вливою слабюстю, що виражаеться пщвищеною збудлив1стю й слщом за нею — виснажешстю [3, 4].

У м1жнароднш класифкацй хвороб немае хвороби «ас-тен1я» — це хвороба без коду в МКХ-10, тому що розлади, об'еднаш пщ ц1ею загальною назвою, притаманн1 великий юлькосп р1зних захворювань. Вважаеться, що у свт по-

над 50 % ycix звернень до л1каря припадае на астенш. Астен1я — це стан неадекватно! стшко! втоми людини, зниження енергетичного потенщалу, необх1дного для життед1яльносп. Астен1я в1др1зняеться вщ просто! втоми вщсутнютю зв'язку з попередн1м ф1зичним чи псиХчним напруженням, вщсутшстю покращання стану п1сля трива-

Адреса для листування з авторами: Чеботарьова Лщя Льв1вна

Ввдщл нейроф1з1олог11 ДУ «1нститут нейрох1рургй' 1м. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши» вул. Платона Майбороди, 32, м. Кив, 04050, Украша E-mail: llche@ukr.net

Address for correspondence with authors: Chebotariova Lidiya Lvivna,

Department of neurophysiology Acad. A.P. Romodanov Institute of Neurosurgery NAMS of Ukraine Platona Mayborody St., 32, Kiyv, 04050, Ukraine E-mail: llche@ukr.net

© Чеботарьова Л.Л., Муравський А.В., Солонович О.С., 2016 © «Мжнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016

лого вщиочинку та використання звичайних стимулятор1в (кави, чаю, водних процедур тощо) [4]. Астешчний синдром характеризуеться пол1морф1змом скарг 1 симптом1в.

За етюлопчним чинником вид1ляють: соматогенну астен1ю, посттравматичну, пост1нфекц1йну тощо.

Астен1чний синдром травматичного генезу — посттравматичну астенш — багато автор1в розглядають як на-скр1зне порушення протягом усього перюду вщдалених наслщюв черепно-мозково! травми (ЧМТ). У гострому пер1од1 в структур! астенй переважае адинам1чний компонент, у перюд в1ддалених наслщив на перший план виступають дратавливють (вибухов1сть), виснажен1сть у поеднанн1 з р1зким зниженням спонукань, звуженням кола штерешв. Вщшчаються труднощ1 в пристосуванш до життя в р1зних сферах — на робота, в шм'! тощо. Пост-травматичн1й астенй притаманш дисмнестичн1 розлади, досить виражен1 вегетативш порушення [3, 4, 13]. У таких пащенлв п1сля ЧМТ виявляються не ттьки астен1я, а й когштивш порушення, можливий розвиток посттравматично! енцефалопати, посттравматично! ептепси.

Посттравматична астен1я може мати як оргашчний характер — виникати внаслщок порушення д1яльност1 центрально! нервово! системи п1сля травми голови чи хребта, так 1 функцюнальний (травматична церебрастен1я) — час-т1ше тсля автокатастроф, виробничих травм. Орган1чна астешя характеризуеться бтьш грубими та глибокими по-рушеннями, дезадаптуе людину, хоча ознаки орган1чного ураження нервово! системи можуть не виявлятися н1 кль н1чними, н1 паракл1н1чними методами. Посттравматична церебрастен1я починае дом1нувати в клшчнш картин1 п1сля редукц!! гостро! симптоматики, може тривати довго, м1сяцями. Компенсуеться при лщуванш, за сприятливих, щадних умов, проте загострюеться нав1ть при незначних навантаженнях чи ресшраторнш шфекци. Хоча астен1чн1 розлади й зараховують до легких синдром1в, вони часто спричиняють значне зниження працездатност1 пащенлв, порушують звичну життед1яльн1сть.

Метою нашого дослщження було оцшити ефективн1сть ноотропного препарату Ентроп (виробництво «Олайн-фарм», Латвия) у л1куванн1 астенй в пащенлв, як! перенесли ЧМТ (в анамнез!).

Ентроп (фен1лп1рацетам) позиц1онуеться в ллерату-р1 як препарат з ушкальним поеднанням ноотропного та психостимулюючого ефеклв, при його застосуванн1 швидко досягаеться терапевтична д1я, достатньо короткого курсу л1кування, препарат справляю протисудомну даю; це дае можливють п1дходити до проблеми л1кування астенй' в пащенлв п1сля ЧМТ комплексно, враховуючи певн1 переваги Ентропу перед шшими ноотропами. Препарат ефективний в л1куванш астенН, депреси легкого та середнього ступеня; можливе використання при судом-них станах. Важливою особлив1стю е вщсутшсть звикання до Ентропу, розвитку залежносл, синдрому вщмши.

Матерiали та методи

Досл1дження проведено в 60 пащенпв з астешчним синдромом у пром1жний та вщдалений пер1оди п1сля перенесено! ЧМТ легкого або середнього ступеня тяжкость

Критер!ями включения пац!ента в дослщження були: 1) виражет скарги (на момент дослщження), що належали до астетчного ряду, з наявнютю в пац!ента в анамнез! перенесено! ЧМТ легкого або середнього ступеня тяжко-сл — струсу чи забою головного мозку; 2) давнють ЧМТ — в!д 6 мюящв до 10 роив перед початком дослщження; 3) працездатний вк: пащенлв — 18—60 роив; 4) достатнш для участ! в дослщженш осв!тн!й р!вень пац!ента; 5) шформо-вана добровтьна згода пац!ента на участь у дослщженш.

Застосоват методи дослщження: клшко-невролопч-ний; нейропсихолог!чне тестування з використанням шкал для оцшки когн!тивних та астен!чних розлад!в (MMSE, FAB, шкала астен!чного стану (ШАС), HAD); нейроф!зю-лог!чн! — когштивт слухов! викликан! потенц!али (КВП) Р300, цифрова електроенцефалограма (ЕЕГ). Доц1льн!сть використання теслв для виявлення не лльки астен!чних розлад!в (ШАС), а й когттивних (MMSE, FAB) та емо-ц!йно-вольових порушень (HAD) диктувалася нашим клЫчним досв!дом щодо частоти поеднання цих симп-том!в у потерплих в!д ЧМТ i досить рщкюних випадк!в ¡зольовано! астенй [14].

Методика слухових КВП Р300 базуеться на подач! у випадковш посл!довност! (odd-ball paradigmа) сер!! з двох ввддв стимул!в: значимих (з частотою 2000 Гц, в!рогщнютю подач! 30 %) та незначимих (з частотою 1000 гц, в!рогщ-шстю подач! 70 %). Тривалють стимулу 30—50 мс, штен-сивн!сть 75—85 дБ, перюд мгж стимулами 1 с, стимуляция б!науральна через навушники, частота 0,5—50 Гц. Пащент знаходиться у звуко- та св!тло!зольован!й к!мнат!, сидячи в спещальному крюл!, ¡з заплющеними очима. Скальпов! електроди розм!щуються за координатами С3 та С4 зг!дно з мгжнародною системою «10—20 %», референтний елек-трод на масто!дальному вщростку, заземлюючий — Fpz. 1нструкц!я патенту: натискати кнопку джойстика провщ-ною рукою, як лльки почуе значимий стимул. Попередньо проводиться юлька тренувальних спроб. Епоха анал!зу 500—700 мс, число усереднень 30—70 окремо для значимих та незначимих стимул!в.

Анал!з зареестрованих слухових КВП складався: 1) з оцшки поведшкових даних (час рухово! реакцй фшсацй стимулу, кшькють помилок — хибн! спрацювання, пропуск значимого стимулу), 2) розрахунку параметр!в КВП. Для останнього верифшували компонент Р300 у диапазон! 250—400 мс, визначали латенц!ю та амплиуду комплекс!в P1-N1-P2 та наступного N2-P3-N3, враховували зм!ни форми когн!тивно! вщповщ! та м!жп!вкульну асиметр!ю показник!в. Збтьшення латентност! КВП Р300 пор!вня-но з вшовою нормою трактуеться як ознака порушення процешв розп!знавання та диференцшвання сигналу, що спостер!гаеться, наприклад, при деменц!!, синдром! дефь циту уваги з г!перактивн!стю, поб!чн!й да! фармпрепарат!в). Зниження ампл!туди Р300 в!дображуе зниження обсягу оперативно! пам'ят! [8].

Щннють методу КВП полягае в тому, що завдяки р!зним типам тестових завдань з детекцй та розшзнання стимул!в р!зних сенсорних модальностей (слухових, зорових, сома-тосенсорних) е можливють об'ективно оц!нити сенсорн!, когттивш, моторн! функцй головного мозку в норм! та при патолог!!.

У 30 пацieнтiв 1-1 клЫчно! групи (основно!) у лкуванш використовували препарат Ентроп (фенiлпiрацетам), у 30 пащентав 2-1 клшчно! групи — контрольно! (порiвнян-ня) — як ноотропний препарат використовували пiрацетам (INN: Piracetam). Добове дозування: Ентроп — 200 мг на добу (по 100 мг 2 рази на день, останнш прийом не шз-шше за 15:00), тривалють курсу 30 дшв. Пiрацетам — 400 мг на добу, тривалють курсу 30 дшв.

Статистичний аналiз результат проведено в статис-тичному пакета SPSS (version 24), а також iз використанням статистичного середовища R (version 3.2). Уш результати вважалися статистично значущими при р < 0,05. Уш иль-кiснi показники проаналiзовано на вiдповiднiсть до закону нормального розподту даних за допомогою тесту Колмогорова — Смирнова. Вщхилень вiд нормального розподлу виявлено не було. Тест Левена не виявив велико! рiзницi в диспершях м!ж групами за клiнiчними показни-ками, що дало нам право використати однофакторний дисперсшний аналiз.

Ефекгивнiсть лiкyвання ощнювали за такими критерь ями: 1) частота виявлення скарг та клЫчних ознак астени, неврологiчних порушень до та пюля курсу лiкyвання; 2) порiвняльна оцiнка показникiв нейропсихологiчного тестування в динамiцi; 3) оцiнка показниив КВП головного мозку (Р300) та ЕЕГ в динамщ. Серед побiчних явищ використання Ентропу звертали увагу на безсоння, психомоторне збудження, гiперемiю шк!рних покривiв, головний бть, дратiвливiсть, пiдвищений артерiальний тиск, алергш, сух!сть у ротi.

Результати

Серед дослджених пaцieнтiв було 17 жшок та 43 чо-ловiки. Вк пaцieнтiв основно! та контрольно! груп — в!д 17 до 32 роив, вiрогiдно! рiзницi за вком м!ж групами

не було. Причини ЧМТ у дослщжених хворих: удар по голов!, падшня з висоти росту, падшня з б!льшо! висоти, дорожньо-транспортна пригода. Досл!дження проведен! в пром!жному та в!ддаленому перюд ЧМТ — через 2—6 мюящв/до 6 роив пюля отримання травми. Анал!з частоти виявлення симптом!в астен!чного ряду в обстежених паць ент!в подано в табл. 1.

Як видно з матер!ал!в табл. 1, серед вихщних даних в обох групах переважали симптоми загально! слабкост!, шдвищено! втомлюваност!, дратавливоста, емоц!йно! лабтьноста, порушення уваги, пог!ршення пам'ят!, не-впевненоста, тривоги. П!сля проведення курсу лкування препаратом Ентроп за вс!ма цими позицшми спостер!гався ст!йкий позитивний ефект, бтьш виражений, н!ж у груп! лкування шрацетамом.

У табл. 2 подано зведеш дан! щодо оцшки результат!в нейропсихолог!чного тестування з використанням р!зних шкал (ШАС, МОСА, HAD) у дослщжуваних пащентав з перенесеною ЧМТ у динамщ! л!кування з використанням ноотропних препарат!в — до лкування та через 1 мюяць вщ початку курсу. За шкалою FAB (батаре! тест!в лобно! дисфункц!!), що призначена для виявлення деменц!! з пе-реважним ураженням лобових часток (лобово-скронева деменцш, хвороба Пка) або п!дк!ркових утворень мозку, в обстежених пащентав результати цього тесту становили 16—18 бал!в, що клЫчно штерпретуеться як «нормальна лобова функцш». Тому в подальшому застосування ще! шкали в оц!нц! ефективност! лкування вибраного контингенту хворих визнано нами недощльним. Аналопчна ситуацш спостеркалася щодо тесту малювання годинника, який в!дображуе зорово-просторовий праксис: шструкцш з виконання цього тесту до початку лкування була втале-на пащентами без помилок, тому подальше дослщження в динам!ц! л!кування визнано недощльним.

Таблиця 1. Частота (%) виявлення ^MnTOMÍB астен1чного ряду в пац1ент1в, як перенесли ЧМТ

в анамнез'1, n (%)

Симптоми Основн n = 30 а група, [100 %) Група по n = 30 рiвняння, 100 %)

До прийому Ентропу Пюля прийому Ентропу До прийому шрацетаму Пюля прийому шрацетаму

Загальна спабкють 30 (100) 8 (26,7)* 30 (100) 16 (53,3)*

Пщвищена втомлюванють 28 (93,3) 4 (13,3)* 29 (96,7) 14 (46,7)*

Дра^впивють 21 (70,0) 3 (10,0)* 22 (73,3) 18 (60,0)

Емоцшна пабiпьнiсть 18 (60,0) 8 (26,7)* 14 (46,7) 12 (40,0)

Головний бть 15 (50,0) 4 (13,3)* 16 (53,3) 12 (40,0)

Порушення сну, ¡нверая циклу «сон — неспання» 17 (56,7) 15 (50,0) 16 (53,3)* 13 (43,3)

Пiспя сну немае бадьоростi 16 (53,3) 12 (40,0)* 13 (43,3) 12 (40,0)

Зниження психомоторно! активностi 21 (70,0) 12 (40,0)* 21 (70,0) 18 (60,0)

Порушення уваги 30 (100) 18 (60,0)* 29 (96,7) 23 (76,7)

Попршення пам'ятi 30 (100) 18 (60,0)* 30 (100) 18 (60,0)*

Знижене засвоення шформацп' 28 (93,3) 18 (60,0)* 29 (96,7) 23 (76,7)

1нтепектуапьно-мнестичне зниження 18 (60,0) 14 (46,7) 20 (66,7) 18 (60,0)

Невпевненiсть 27 (90,0) 18 (60,0)* 27 (90,0) 17 (56,7)*

Тривога 24 (80,0) 12 (40,0)* 18 (60,0) 15 (50,0)

Примтка: * — в1рогщна р1зниця до та псля лкування, p < 0,05.

Як видно з табл. 2, за допомогою Монреальсько! шкали оцiнки когниивних функцiй (МОСА-тест на базi шкали MMSE), яка на даний час визнана оптимальним засобом i е найбтьш вживаною в повсякденнiй практиц щодо диагностики помiрно! когаггавно! дисфункЦ! [7], в обстежених пащентш були виявленi вщхилення вщ норми, яку прийнято на рiвнi 26—30 умовних балiв. Пiсля л1кування цей показник наблизився до нормальних величин.

Результати нейрофiзiологiчно! дiагностики подано в табл. 3. Оскшьки значущо! рiзницi удисперс1ях м1ж група-ми за клЫчними показниками не було, надат використано однофакторний дисперсiйний аналiз. Як видно з даних табл. 3, на тл виражено! та помiрно! астенй' у хворих основно! та контрольно! груп частота вщхилення вщ нормативних значень показниив КВП Р300 (латентнiсть та амплiтуда пшв N2, P3, N3) була такою: збтьшення латентного перiоду ВП — у 53,33 % пащентш, зменшення амплиуди — 60 %, асиметр1я показниюв — 46,67 %.

Як видно з табл. 3, статистично значущi вiдмiнностi м1ж групами були виявлеш за такими нейрофiзiологiчними показниками: латентнють КВП Р3 справа та латентнють Р3 злiва. Пiсля проведеного курсу лiкування Ентропом поряд iз клiнiчним покращенням психологiчного стану пащенпв вiдмiчалася чiтка тенденцiя до нормалiзацi1 параметрiв КВП Р300, що трактуеться як вiдображення покращення процесiв обробки шформац!! й стану оперативно! пам'ята.

Саме показникам латентностi та амплиуди шзнк пози-тивних компонент слухових КВП у дiапазонi 250—400 мс надаеться велике щагностичне значення, компоненти Р3а та Р3Ь вщображують активнiсть системи уваги [8]. На меха-нiзми регуляцй пiзнiх етатв обробки 1нформацй' впливають нейрони голубо! плями (locus coeruleus), шо продукують нейромещатор норепiнефрин i широко шнервують кору головного мозку.

Практично облiгатним скаргам наших пащенлв на по-рушення уваги й попршення пам'ятi вщповщали виявлеш вщхилення вщ норми у вщповщних доменах при нейропси-хологiчному тестуванш та вiрогiдне зб1льшення латентностi КВП Р300. Це забезпечило вiрогiднiсть (об'ективiзацiю) ви-сновку про дисфункц1ю мозково! дiяльностi в дослщжених пацiентiв та допомогло у виборi оптимального лщування.

Отриманi пiсля курсу лiкування препаратом Ентроп данi щодо нормалiзацi! показниюв КВП Р300 у повнiй вщповщ-ностi до клiнiчного покращення свщчать про можливiсть використання КВП Р300 як об'ективного критерш контролю ефективносп лiкування.

При обстеженнi з використанням цифрово! ЕЕГ у хворих, яи перенесли легку ЧМТ, у гострому перiодi спо-стерiгалися дифузш порушення бiоелектрично! активностi мозку у вигляд зниження загального рiвня бiопотенцiалiв, дезорганiзацi! основних юркових ритмiв, пришвидшення або сповiльнення ирково! активностi. Рщше вiдмiчалися ознаки подразнення неспецифiчних серединних структур,

Таблиця 2. Зм1ни сумарно/ оц1нки (в балах) результата нейропсихолопчного тестування за шкалами в динамц л'1кування з використанням ноотропних препаратв

Шкала (оцшка результату в умовних одиницях) Основна група(Ентроп) (n = 30) Контрольна група (шрацетам) (n = 30)

До лшування Пюля лщування До л^вання Пiсля лiкування

ШАС 46,2 ± 3,7 37,3 ± 3,5* 48,1 ± 3,41 42,2 ± 3,4*

МОСА 24,2 ± 2,6 27,3 ± 2,5 24,4 ± 3,1 27,1 ± 2,8

HAD (тривога) 4,2 ± 1,2 1,8 ± 0,5* 4,1 ± 1,1 3,3 ± 0,2*

HAD (депреая) 3,5 ± 1,1 1,9 ± 0,4** 3,9 ± 1,3 2,2 ± 0,5**

Примтка: * — в1рогщна р1зниця до та псля л1кування, p < 0,05; ** — в1рогщна р1зниця до та псля л/кування, p < 0,01.

Таблиця 3. Латентнiсть (мс) та ампл^да (мкВ) когнтивного викликаного потенц'алу Р300 удинамц

л'1кування ноотропними препаратами

Показник Клiнiчна група N До лщування Пiсля лщування

M ± m M ± m

Латентнiсть P3 справа (мс) Основна(Ентроп) 30 328,48 ± 2,61 297,48 ± 1,32*

Контрольна (трацетам) 30 329,97 ± 3,32 311,97 ± 2,14

Латентнють P3 злiва (мс) Основна(Ентроп) 30 328,95 ± 2,87 295,95 ± 1,42*

Контрольна (трацетам) 30 329,02 ± 3,31 310,02 ± 2,24*

Ампл^да P3 справа (мкВ) Основна(Ентроп) 30 6,72 ± 0,43 10,75 ± 0,07*

Контрольна (трацетам) 30 7,00 ± 0,45 9,46 ± 0,08

Амплiтуда Р3 злiва (мкВ) Основна(Ентроп) 30 6,81 ± 0,44 11,13 ± 0,11*

Контрольна (трацетам) 30 6,89 ± 0,46 9,76 ± 0,12*

Примтка: * — статистично значуща р1зниця мж групами, р < 0,05.

Таблиця 4. Амплтудно-частотНхарактеристики альфа-ритму у пац1ент1в ¡з ЧМТ псля ткування

ноотропними препаратами

Група Показники до лкування Показники шсля л^вання

Ампл^уда альфа-ритму, мкВ Частота коливань альфа-ритму, Гц Ампл^уда альфа-ритму, мкВ Частота коливань альфа-ритму, Гц

Ентроп(n = 30) 51,40 ± 1,84 8,76 ± 0,30 54,21 ± 1,96 10,42 ± 0,29*

^рацетам (n = 30) 55,96 ± 1,68 8,78 ± 0,26 56,96 ± 1,78 9,46 ± 0,27*

Примтка: * — статистично значуща р1зниця, р < 0,05.

при пробi з фотостимулящею — засвоення (нав'язування) частоти стимуляцй. У двох хворих була зареесгрована па-роксизмальна акгивнiсть, в 1 хворого — еп!лептиформна активнiсть.

Шсля проведеного курсу лiкування вiдмiчалися тенденция до зменшення дезорганiзацiйних змш альфа-ритму за частотою та амплиудою, зб!льшення iндексу альфа-ритму, зменшення шдексу повшьнохвильово! та висо-кочастотно! активностi в обох групах. У табл. 4 наведен! деяк! показники альфа-ритму до та пiсля курсу лкування.

Обговорення

Загальнi принципи анал!зу ЕЕГ та КВП базуються на таких основних положеннях [8]. ЕЕГ та КВП пов'язаш з рiзними, незалежними один вiд одного процесами в головному мозку: 1) коливання ЕЕГ в!дображають процеси постшно! саморегуляцй в корi, модуляцiю ш-формацшних потоков у кiрково-пiдкiркових нейронних мережах; 2) КВП пов'язаш з потоком сигналiв, що ви-кликанi конкретною зовшшньою подiею, i в!дображають реакц!! мозку на не!. Ритми ЕЕГ в!дпов!дають рiзним нейронним механiзмам к!рково! регуляц!!. Компоненти КВП пов'язанi з рiзними психологiчними операцiями: обробкою первинно! сенсорно! шформац!!, вилученням семантичного значення сигналiв та !х просторовою лока-лiзацiею, кодуванням емоцiйних реакцiй та вщчутпв тощо. Вiдповiдно до об'ективно виявлених в!дхилень в!д норми параметрiв ЕЕГ та КВП можна щагностувати певнi пору-шення мозково! д!яльноста (розлади в мозкових системах).

Даш, близью до отриманих нами, наводяться в роботi Б.В. Михайлова та ствавт. [11] за результатами оцшки в пацiентiв з астенiчним синдромом посттравматичного генезу динамки частоти десяти основних психопатоло-гiчних симптомiв непсихотичного регiстру та змiн на ЕЕГ у результата лiкування Ентропом. Авторами зроблено ви-сновок про високу ефективнiсть препарату Ентроп для лкування хворих з астенiчним синдромом невротичного та оргашчного (посттравматичного) генезу, вщсутшсть побiчних ефектiв та добру переносимють.

У досл!джених нами хворих протягом курсу лiкування Ентропом побiчних реакцш не виявлено, не було потреби вщмшити прийом препарату.

Суб'ективна оцшка пацiентами !х власного загального стану протягом курсу покращувалась, що стосувалося й рiзних вегетативних розладiв. У цьому нашi спостережен-ня збкаються iз загальною оцiнкою, яку виводять автори [5], щодо статистично значимого впливу Ентропу на по-кращення параметрiв когнiтивних функцiй, стану психое-моцшно! сфери й залежно! в!д здоров'я якостi життя. Вони

пов'язують активуючу дiю Ентропу з нормалiзацiею вегетативно! регуляци, пiдвищенням стайкоста до фiзичних навантажень та емощйного напруження, п!двищенням рiвня уваги, обсягу оперативно! пам'ята, успiшностi ви-конання штелектуальних задач; рекомендують включати Ентроп у терапевтичш комплекси при ЧМТ та шших захворюваннях нервово! системи, як! супроводжуються вегетативною дисфункцiею та астешею.

За суб'ективною оц!нкою пащентав у груп! лiкування з використанням препарату Ентроп покращення стану в!дбувалося через 10—14 дн!в. У груп! контролю аналопчш зм!ни спостер!галися приблизно на тиждень п!зн!ше.

Висновки

При вивченш ефективност! використання препарату Ентроп у лшуванш пац!ент!в, як! перенесли ЧМТ (в анамнез!), за допомогою кташко-невролопчного, нейропсихологiчного та нейрофiзiологiчного методiв до-сл!дження виявлено суб'ективне (за оцшкою пацiентiв) та об'ективне клшко-шструментальне пiдтвердження суттевого позитивного антиастешчного та ноотропного ефекту препарату Ентроп. На п!дстав! результатiв досль дження когн!тивних слухових викликаних потенц!ал!в Р300 виявлено в!рог!дне (р < 0,05) покращення (норма-л!зац!ю) показник!в латентноста та ампл!туди цих комп-лекшв, що в!дображае в!дновлення до нормального р!вня порушених процес!в концентрац!! уваги та зниженого обсягу оперативно! пам'ята в пащентав, як! перенесли ЧМТ легкого або середнього ступеня тяжкоста.

Список лператури

1. Бачинская Н.Ю., Холин В.А., Полетаева К..Н. Особенности применения препарата Энтроп при синдроме умеренных когнитивных нарушений // Укратський неврологiчний журнал. — 2009. — № 1. — С. 87-96.

2. Бородин В.И., Куликова Т.Ю., Бочкарев В.К., Файзулло-ев А.З., Будтуева Ф.С. Новые возможности ноотропной терапии астенических расстройств // Психиатрия и психофармакотерапия. — 2006. — Т. 8, № 6. — С. 27-31.

3. Воробьева А.А. Астенические состояния: эффективная и безопасная терапия [Електронний ресурс]// РМЖ.. — 2009. — № 20. — С. 1330. — Режим доступу: http://www.rmj.ru/articles/ nevrologiya/Astenicheskiesostoyaniya_ejfekth>nayaiJbez,opasnaya_ terapiya/#Xzz4GXhht7OC.

4. Головченко Ю.1., Адаменко Р.Я. Ноотропная терапия астенического синдрома//Международный неврологический журнал. — 2005. — № 4(4).

5. Горанский Ю.И., Герцев В.Н. Астенический синдром при черепно-мозговой травме как отражение вегетативной дис-

функции //Международный неврологический журнал. — 2016. — № 4(82).

6. Захаров В.В. Применение Фенотропила при когнитивных нарушениях различной этиологии //Рецепт. — 2008. — №4(60). — С. 131-135.

7. Захаров В.В. Нейропсихологические тесты. Необходимость и возможность применения //Consilium medicum. — 2012. — Т. 13, № 2. — С. 82-90.

8. Кропотов Ю.Д. Количественная ЭЭГ, когнитивные вызванные потенциалы мозга человека и нейротерапия: Пер. с англ. — Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2010. — 512 с.

9. Кушнир Г.М., Микляев А.А. Терапия астенического синдрома в амбулаторной практике // Международный неврологический журнал. — 2011. — № 2(40). — С. 38-42.

10. Малкова Л.Д. Шкала астенического состояния (ШАС) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://psycabi.net/ testy/129-test-dlya-diagnostiki-astenii-shkala-astenicheskogo-sostoyaniya-shas-l-d-malkovoj.

11. Михайлов Б.В., Кудинова Е.И., Коршняк Е.В. Эффективность препарата Фенилпирацетам (Энтроп) в лечении больных астеническим синдромом невротического и органического (посттравматического) генеза // Укратський всник психоневрологи. — 2014. — Т. 22, вип. 3(80). — С. 164-170.

12. Савченко А.Ю., Захарова Н.С., Степанов И.Н. Лечение последствий органического поражения головного мозга фенотропи-лом//Журнал неврологии и псхиатрии. — 2005. — №12. — С. 22-26.

13. Визило Т.Л., Власова И.В., Харькова Е.Н., Визило А.Д., Чеченин А.Т, Полукарова Е.А. Травматическая энцефалопатия [Електронний ресурс] // Лечащий врач. — 2016. — № 5. — C. 2833. — Режим доступу: htp://www.lvrach.ru/2016/05/.

14. Муравський А.В. Клiнiко-нейрофiзiологiчна характеристика боксерiв is повторними черепно-мозковими травмами / А.В. Муравський,Л.Л. Чеботарьова, О.С. Солонович (Ukrainian)// Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2015. — №4(74) — С. 37-45.

Отримано 03.11.2016 ■

Чеботарева A.A.1, Муравский A.B.2, Солонович A.C.1

1ГУ «Институт нейрохирургии им. акал. A.n. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев, Украина

2Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.А. Шупика МЗ Украины, г. Киев, Украина

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТА ЭНТРОП В ЛЕЧЕНИИ АСТЕНИИ У ПАЦИЕНТОВ, ПЕРЕНЕСШИХ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВУЮ ТРАВМУ

Резюме. Цель: оценить эффективность ноотропного препарата Энтроп (INN: Mono) в лечении астении у пациентов, перенесших черепно-мозговую травму (ЧМТ). Материалы и методы. Исследования проведены у 60 пациентов в промежуточном и отдаленном периоде после перенесенной ЧМТ. У 30 пациентов 1-й клинической группы (основной) в лечении использовали препарат Энтроп, у 30 пациентов 2-й клинической группы (контрольной) в качестве ноотропного препарата применили пирацетам. Использованы методы: клинико-неврологический; нейропсихологическое тестирование с использованием шкал для оценки когнитивных и астенических нарушений; нейрофизиологические — когнитивные слуховые вызванные потенциалы (КВП Р300), цифровая электроэнцефалография. Результаты. Через 1—1,5 месяца после начала лечения препаратом Энтроп наблюдали достоверное снижение (р < 0,05) частоты выявления

симптомов астении: общей слабости, повышенной утомляемости, раздражительности, эмоциональной лабильности, ухудшения памяти, неуверенности, тревоги; показатели латентности и амплитуды (КВП Р300) имели четкую тенденцию к нормализации. Выводы. Результатом применения препарата Энтроп у пациентов после перенесенной ЧМТ является существенное уменьшение проявлений астенического синдрома, улучшение когнитивных функций по данным нейропсихологического тестирования и объективных нейрофизиологических показателей — параметров КВП. Положительный антиастенический эффект препарата Энтроп у такого контингента больных наступал в более короткие сроки и у большего количества больных, чем при применении препарата пирацетам. Ключевые слова: черепно-мозговая травма; астенический синдром; Энтроп.

Chebotariova L.L.1, MuravskiyA.V.2, Solonovych O.S.1

1SI «Institute of Neurosurgery named after Acad. A.P. Romodanov of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine

2Shupik National Medical Academy of Postgraduate Education of MH of Ukraine, Kyiv, Ukraine

EFFICACY OF ENTROP ADMINISTRATION FOR THE TREATMENT OF ASTHENIA IN PATIENTS WITH TRAUMATIC BRAIN INJURY

Abstract. Background. Assessment of Entrop efficacy (INN: Mono) for the treatment of asthenia in patients with a traumatic brain injury. Materials and methods. Sixty patients with traumatic brain injury were examined in the interim and long-term periods after the trauma. Entrop was administered to 30 patients of the 1st (main) clinical group. Piracetam was administered as a nootropic drug to 30 patients of the 2nd (control) clinical group. The following methods were used: clinico-neurological; neuropsychological testing with the use ofscales for the assessment of cognitive and asthenic disorders; neurophysi-ological — cognitive auditory evoked potentials (CAEP P300), digital EEG. Results. Within 1—1.5 months since the beginning of treatment with Entrop the incidence of asthenia symptom manifestation:

general weakness, fatigue, irritability, emotional instability, memory impairment, diffidence, anxiety decreased significantly (p < 0.05); the values of latency and amplitude (CAEP P300) had a clear tendency for normalization. Conclusions. Entrop administration in patients with trauma brain injury led to a significant reduction of asthenic syndrome manifestations, improvement ofcognitive functions according to the neuropsychological testing and objective neurophysiological indices — parameters of cognitive evoked potentials. The positive anti-asthenic effect of Entrop in the patient population in the study occurred earlier and in a larger number of patients than in the group treated with Piracetam.

Keywords: traumatic brain injury; asthenic syndrome; Entrop.